Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Andriy ZHukov Starobil s k eko chipsy Andriy ZHukov Starobil s k eko chipsy

NewСхід

Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси

Опубліковано

Українське сільське господарство може бути і є прибутковим. Саме так вважає Андрій Жуков – переселенець з Луганська, який у невеличкому містечку Старобільськ відкрив незвичайний бізнес.

Війна на Сході України змусила багатьох людей кардинально змінити своє життя. Андрій та його сім’я стали одними з них, залишивши все в Луганську та шукаючи безпечного прихистку.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

Андрій Жуков з родиною

Нині Андрій – підприємець з власним магазином, де продає східні солодощі та еко-чіпси власного виробництва.

 

Як міські жителі почали працювати в селі і вирощувати продукцію, що таке еко-чіпси і чи популярні вони у маленькому містечку?

Ставка на ексклюзивність

У Старобільську чоловік відкрив власний магазин, де продає східні солодощі. Але основною діяльністю є виготовлення еко-чіпсів власного виробництва. Такий бізнес є новим для жителів великого міста, адже вимагає працювати на землі.

Магазин “Велика родина” у Старобільську

“Спочатку це було лише хобі. Ми переїхали в сільську місцевість, де мали можливість вирощувати продукцію і зберігати її способом дегідратації, тобто висушувати. Дітвора полюбила це і їла як чіпси”.

Читайте також: Бізнес як психотерапія: історія однієї млинцевої

Згодом заняття перетворилось на бізнес, який приносив перший заробіток.

Східні солодощі та еко-чіпси у магазині Андрія

“Діти і ми дуже любимо солодке. Але знайти ексклюзивні продукти в маленькому містечку дуже важко, всі звикли до чогось стандартного. Те, що вже всім починає набридати. Ми відкрили магазин з упевненістю, що станемо ексклюзивною торговельною точкою, де можна купити східні солодощі і натуральні продукти у широкому асортименті. Це довело свято 8-го березня, коли подарункові набори з еко-чіпсами розлітались як гарячі пиріжки”.

Подарункові набори еко-чіпсів

Стартувати допомогли гранти

Коли плануєш відкривати свій бізнес завжди постає питання : де взяти гроші?

Андрій знайшов вихід, коли в 2018 році потрапив на комплексний тренінг соціального підприємництва Фонду Східної Європи.

“Я серйозно задумався про те, щоб створити виробництво з переробки плодоовочевої продукції. Ми отримали грант на купівлю обладнання. Також отримали кілька грантів від міжнародних організацій, які підтримують внутрішньо-переміщених осіб. За ці кошти купили сушильний апарат вартістю 14800 грн”.

Читайте також: Життя без сміття. В Україні набирає обертів флешмоб #trashtag

Зараз Андрій активно виходить з домашнього виробництва у промисловий – це оренда приміщення, реєстрація, найм робітників, санітарні вимоги, реєстрація торгової марки, сертифікація продукції.

Процес сушіння ягід

“У нас вже є дві сушилки максимальної комплектації для промислового виробництва. По гранту закуповуємо ще 8”.

За програмою Фонду Східної Європи чоловік планує задіяти міні-кооператив жителів сільської місцевості, які можуть вирощувати у себе полуницю, гарбуз, кабачки, помідори, перці.

То що ж таке еко-чіпси

Еко-чіпси – це звичайні фрукти та овочі, які висушуються. Одна з фішок виробництва Андрія – помідор, який нарізається на слайси, кладеться на агрегат і способом  нагрівання прибирається волога з овоча. Продукт висихає приблизно в 10 разів, залишається тоненьке кілечко, яке не псується і може довго зберігатись.

Готові чіпси з помідора

Андрій працює з такими фруктами як яблуко банан, ківі, ананас, груша та ін. Планує також сушити кавун і хурму.  

Чіпси з кавуна

“Продукти ми вирощуємо самі. Більш рідкісні фрукти беремо у постачальників, сушимо і продаємо. Це продукти без цукру та консервантів. Це дуже корисно. Багато продуктів навіть міняють свої якості, наприклад, ананас у сушеному вигляді набирає більше солоду і зникає ефект, який обпікає слизову оболонку. В продукті зберігаються всі корисні якості.

Читайте також: Трансформери наступають: як подружжя переселенців створює та експортує роботів

Будь-який продукт сушиться від 10 до 13 годин. За словами Андрія, у лютому цього року виготовили 10-15 кг продукції. Але із запуском нових потужностей та кооперативу – збільшать виробництво лавиноподібно.

Помідори після сушки

Дружина Андрія виготовляє пастилу в домашніх умовах і варіює різноманітні смаки: манго-яблуко, манго-ківі, манго-банан та ін. Але поки пастила не продається. Сім’я чекає обладнання, щоб можна було почати масштабне виробництво.

Еко-чіпси можна використовувати як звичайний перекус або добавку в будь-який кондитерський виріб.

“Ми називаємо їх еко-чіпсами, тому що діти дуже люблять чіпси і чимось похрустіти. Ми намагаємось їх вберегти від консервантів, якими напхані продукти. Даємо можливість отримувати смачний, солодкий, хрусткий та безпечний продукт”.

Продукція, яку виготовляє Андрій є натуральною, безпечною та обробляється екологічно чистими препаратами.

“Ми співпрацюємо з виробниками корисних добрив і використовуємо препарати як прикормку при захисті рослин, яка укріплює їх імунітет. Краще попрацювати два рази на тиждень на земельній ділянці і мати чистий продукт, ніж один раз в сезон обприскати і боятись за наслідки”.

Демократичні ціни

Представлені товари мають бути доступними, щоб більша кількість людей отримали можливість його споживати. Саме так вважає Андрій разом з дружиною

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

“У нас дуже демократичні ціни: яблуко сушене – 200 грн/кг, груша – 500 грн/кг, банан – 650 грн/кг, ананас – 1000 грн/кг”.

Підприємець має на меті дати зрозуміти покупцю, що купити готовий продукт набагато ефективніше і простіше, ніж самому виготовляти, адже для цього необхідна відповідна техніка, відпрацьований технологічний процес та дуже багато часу.  

Суперфуди в маленькому містечку

Сьогодні за допомогою мережі можна дізнатись будь-що. І в маленькому містечку Старобільську вже знають про правильне харчування та користь натуральних продуктів.

Еко-чіпси на полицях магазину “Велика родина”

“Дивно, але два роки тому ми намагались продавати такі товари і це не дало жодних відгуків. Зараз в магазині почались активні продажі. До нас прийшла сота частина жителів Старобільська, яка підтримує правильне харчування. Інформація розлітається з великою швидкістю і ті, хто дбає про своє здоров’я мають можливість купити продукти поруч, не чекаючи доставку з інтернет-магазинів”.

Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Набір чіпсів з різних фруктів

За словами Андрія, мережа переповнена домашнім виробництвом, але часто це не має ніякого відповідного підтверджуючого документу.

“Ми будемо робити сертифікований продукт, з можливістю заходити в торгові мережі. Маленькими кроками до потрібного результату”.

Плани Великої родини

Андрій назвав свій магазин Велика родина, сподіваючись, що його бізнес стане сукупністю взаємодіючих секторів, які для досягнення результату готові об’єднатись в сім’ю, де кожний виконує якісно свою роботу.

“Хочеться вийти на зарубіжний рівень, хоча б Прибалтику. Зараз ринок України дуже потенційний, щоб виробництво давало об’єм і мало рентабельність”.

Читайте також: Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники

Андрій мріє організувати цілісний цикл: вирощування – переробка – продаж.

“Мені сподобалось сільське господарство, я бачу величезний потенціал землі, яка може давати не лише соняшник і зерно, а і в 10 разів більше доходів”.

Чоловік разом з однодумцями активно вивчає потенціал місцевості, щоб виробник міг виростити, переробити та продати через мережу магазинів.

“Якщо працювати самому, то це не принесе ніякого результату. Маленькими кроками через пару років магазин може вирости в серйозну структуру”.

Гроші прийдуть самі

Андрій завжди мріяв відкрити магазин. Попередня робота торговим представником не приносила ніякого задоволення. То ж навіщо працювати на ненависній роботі?

Читайте також: Повелителька биків. Історія успіху на Донбасі

“Я плюнув на все і знайшов фонд, відкрив магазин, закупив товар. Це все сталося буквально за півтора місяці. Потрібно займатись тим, що подобається і гроші самі прийдуть. Я приходжу додому з магазину с посмішкою, від мене йдуть щасливі покупці, які задоволені обслуговуванням, якістю товарів, спілкуванням”.

Андрій Жуков у своєму магазині

За словами бізнесмена, індивідуальність подачі кожного продукту не потребуватиме конкуренції. На кожну можливість знаходиться покупець.

“Сьогодні соціальне підприємництва набирає обороти. Участь підприємця в житті суспільства – важливий фактор. Це можливість людям в селі заробити на тому, що вони і так вміють класно робити”.

Виробництво Андрія вже є рентабельним та цікавим для споживачів. Чоловік сподівається, що вже до кінця року зможе вийти на рівень прибутку $1000-1500 на місяць тільки на виробництві еко-чіпсів.

NewСхід

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream

Опубліковано

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream.

Проєкт здійснюється Громадською організацією «Новий Донбас» у партнерстві з Благодійним Фондом «Громадяни» за підтримки Українського культурного фонду.

Дітей навчатимуть:

  • фільмувати й монтувати документальні кіноісторії,
  • писати журналістські тексти,
  • фотографувати та поширювати це в інтернеті.
Фото: facebook.com/DocUaDream

Участь у школі DocUaDream є безкоштовною – від проїзду та харчування, до навчання й необхідної для цього техніки.

 

Учасників обиратимуть на конкурсній основі. Всього є 40 місць. Навчальна сесія відбудеться в Києві і триватиме 10 учбових днів:

  • першая сесія – з 17.07.2021 до 30.07.2021 
  • друга сесія – з 07.08.2021 до 21.08.2021.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Головні вимоги: 

  • вік: 14–17 років
  • проживання в одному з шести міст Сходу України: Красногорівці, Новомихайлівці (Донецька область), Станиці Луганській, Щасті, Лисичанську, Золотому (Луганська область). 

Заявки прийматимуть до 15.06.2021 за посиланням.

Головне фото: wz.lviv.ua.

Читати далі

NewСхід

Бджолярка з Луганщини розвиває медовий туризм

Опубліковано

Луганчанка Ірини Васильєвої успішно розвиває медівництво, її пасіка розташована неподалік Сватового у місцевому зоологічному заказнику.

Про це повідомила у фейсбуці пресслужба Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Зазначається, що родинний бізнес починався з одного вулика, зараз їх 300.

Мед, продукти бджільництва та сувеніри – це основні продукти, які продає родина Васильєвих. З весни розвиватимуть ще й зелений туризм.

 

Туризм на пасіці

На пасіці встановили дерев’яні апібудиночки. Їх отримали за грантом від Програми розвитку ООН.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Щоб просувати зелений туризм та свій мед серед жителів регіону, Ірина Васильєва разом з іншими десятьма підприємцями Сходу України взяла участь у програмі цифрового маркетингу для малого та середнього бізнесу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Розробила маркетингову стратегію для бренду, створили сайт medovedzherelo.com, оновили візуальні матеріали для соціальних медіа.

Читайте також: Унікальні хмільні напої з меду виготовляє фермер з Сумщини

Приймати туристів родина Васильєвих планує з травня. На їх пасіці можна буде:

  • подивитися, як працюють бджоли,
  • зробити воскову свічку,
  • замовити екскурсію,
  • скуштувати мед в дегустаційному наметі.

Також пані Ірина отримує консультації від Проєкту USAID стосовно сертифікації меду за сиcтемою HACCP (cертифікат безпечності харчових продуктів). Маючи такий документ, планує продавати мед у супермаркетах Луганської області.

А ще бджолярка мріє згуртувати навколо себе крафтових виробників Сватового та відкрити у місті крамницю, де продаватимуть місцеві смаколики.

Читайте такожДодаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну

Нагадаємо, фермер з Луганщини за сприяння USAID облаштував пасіку на 100 вуликів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика».

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині відкрили інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк»

Опубліковано

Інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк» запрацював на Донеччині у селищі Новгородське.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікації ПРООН в Україні. 

Хаб назвали на честь історичної назви селища.

Соціальний хаб у смт Новгородське було створено задля об’єднання громади, організації простору для громадських організацій та спільного пошуку шляхів розвитку селища

 

Автори проєкту

Проєкт із побудови центру координувала Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), бізнесу, громадських організацій і місцевої спільноти.

На церемонії відкриття нового громадського хабу заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані наголосила, що новий центр є символом того, що люди можуть досягти завдяки співпраці заради спільного блага.

«Цей центр допоможе об’єднати людей, які прагнуть розвитку своєї громади. Він надасть їм можливість створити громадські організації і розробляти ініціативи, а також мобілізувати ресурси для покращення своєї громади. У ці складні часи важливо, щоб усі люди в Україні, зокрема і на Донеччині, подолали свої розбіжності і знайшли спільну мову заради розбудови кращого майбутнього», – наголосила пані Фоуані.

Новий центр був створений спільними зусиллями місцевої громади, міжнародних агенцій зі сприяння розвитку, а також приватних компаній у регіоні. Близько половини коштів на будівництво центру надійшло від місцевих компаній. Решту коштів було зібрано за рахунок внесків УВКБ ООН та ПРООН за підтримки урядів Данії, Швейцарії і Швеції в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Загальна вартість проєкту склала близько 63,2 тис. дол. США.

Мета проєкту

Хаб слугуватиме місцем, де розроблятимуться місцеві ініціативи й базуватимуться громадські організації. Крім цього, у громадському хабі функціонуватимуть центр психологічного здоров’я, медіацентр і навчальний центр, де для мешканців громади проводитимуть тренінги з прав людини, розвитку соціальних навичок (таких як лідерство, командна робота і комунікації), а також розроблятимуться молодіжні ініціативи.

У своєму відеозверненні під час церемонії відкриття центру посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен наголосив, що Данія пишається можливістю бути одним із донорів, який долучився до створення громадського хабу.

«Завдяки цьому громадському центру жителі Новгородського матимуть місце, де можна зібратися разом, щоб долучитися до місцевого демократичного процесу, проводити освітні заходи. Тут також можна проводити робочі зустрічі, щоб обговорити розвиток громади, тренінги, семінари і молодіжні проєкти. Це сприятиме розвитку місцевої демократії, громадянського суспільства і громадського життя, які є ключовими цінностями, необхідними для трансформації українського суспільства, а діяльність, яка здійснюватиметься в цьому центрі, втілюватиме ці цінності у життя», – зазначив пан Посол.

Меценати проєкту

У рамках проєкту було реставровано столітню занедбану будівлю, яка раніше належала кооперативному магазину. ПРООН надала фінансову допомогу (фінансування від урядів Данії, Швейцарії і Швеції) у розмірі 844 882 грн. (29,6 тис. дол. США), а УВКБ ООН надало кошти в розмірі 159,1 тис. грн. (5,6 тис. дол. США). Місцеві ініціативні групи і громадські організації подарували меблі й обладнання на загальну суму понад 285 тис. грн (10 тис. дол. США).

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Місцева компанія ФОП Ленко О.В. безкоштовно виконала роботи з благоустрою вартістю понад 16 тис. грн (590 дол. США), а члени місцевої громади зголосилися прибрати приміщення і прилеглу територію, вивезти сміття, привезти ґрунт, а також долучилися до благоустрою території на загальну суму 25 тис. грн (900 дол. США).

Місцевий виробник заліза і сталі компанія «Метінвест» пожертвувала 600 тис. грн (21,8 тис. дол. США) на ремонт конструкцій будівлі, у тому числі стель і фасаду, а аграрна компанія ТОВ «Бета-Агро-інвест» виділила 50 тис. грн (1,8 тис. дол. США) на придбання матеріалів і обладнання для системи енергопостачання і опалення будівлі.

Про селище

Селище Новгородське, розташоване на відстані усього декількох кілометрів від «лінії зіткнення» між підконтрольними і непідконтрольними територіями Донеччини, зазнало значних руйнувань на початку збройного конфлікту в Україні, який триває вже сім років.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції і Швейцарії.

Читайте такожЗапустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України»

Нагадаємо, USAID почав приймати заявки на гранти у межах підтримки економіки Донбасу.

Як ми повідомляли раніше, презентували онлайн-мапу місць молодіжних активностей Сєвєродонецька.

Читати далі