

Економіка і бізнес
“Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти
Українські органічні продукти підкорили ринок Європи та з кожними роком стають все популярнішими серед закордонних споживачів.
Про те, як нашим товарам вдалося пробитися міжнародний ринок. Що є найпопулярнішим для експорту та які нюанси можуть неочікувано перетворити органіку на неорганіку, з яким підводним камінням доводиться боротися – розповіла власниця трейдерського бізнесу Алла Пономаренко.
Читайте також: Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники
Підприємиця заснувала бізнес у 2008 році, маючи на розвиток лише 65 тисяч гривень. Проте їй це не завадило вибитися в лігу провідних трейдерських компаній України. Як їй вдалося переорієнтуватися з імпорту на експорт, налагодити торгівлю з країнами Південної Америки та не вибитися з колії після того, як довелося розірвати торгівельні стосунки з Росією.

Профайл компанії
Одеська компанія “Alta Kraina” займається експортом та торгівлею концентрованими соками, замороженими ягодами та сушеними грибами. Співпрацюють з українськими заводами. Домовляються, скільки продукції можуть у них закупити та якої все буде якості. На експортний ринок виводять невеликі та середні заводи.
“Десять років тому я працювала на одному з великих заводів, який виготовляв соки. Напрацювала контакти, добре орієнтувалася у світовому ринку. Вирішила відкрити таку справу, щоб не просто заснувати своє підприємство, а й допомогти вийти на міжнародний ринок більшості компаній України”, – каже Алла.

Підприємиця переконана, що повірити у свої сили і почати власну справу їй допомогли викладачі під час навчання в Києво-Могилянській академії. Своїми промовами вони надихали на те, що треба змінювати країну і світ.
“Щоб відкрити компанію, знадобилося 65 тисяч гривень”
Тож перший час компанія “Alta Kraina” займалася лише імпортом сокових концентратів із Чилі, Південної Африки та Китаю, але тоді вже партнери змушували рухатися, розширюватися.
“Для старту бізнесу у мене грошей було не багато. У 2008 році, щоб відкрити свою компанію, треба було 65 тисяч гривень. Перші дев’ять місяців я взагалі працювала з дому. Потім з’явилася команда, обзавелися офісом. Моєю перевагою була ціла мережа клієнтських контактів, які назбиралися ще з попередньої роботи. , – розповіла Алла. – Зараз у компанії працевлаштовано семеро співробітників, але максимум завдань завжди віддаємо на аутсорс”.
Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?
Закупки проводять у промислових об’ємах. Мінімальна партія – 20 тонн. Контракти, як правило, із заводами підписують на рік. Тому за цей час встигають закупити кілька тисяч тонн продукції. Працюють на ринку В2В – це означає, що в Україні купують товари у бізнес-структур і з такими ж структурами співпрацюють в Європі.

“Якість, надійність сервіс – три кити, на яких тримається бізнес-партнерство з закордонними покупцями”, – каже підприємиця Алла.
Як отримати омріяний сертифікат “органічна продукція”
За словами бізнесвумен, у кейсі продажів органіки ягоди – флагман. Під продукцію доводиться готувати сертифікати (щоб продавати закордон) у кілька етапів.
На продаж використовують і культурно вирощену продукцію, і дикорослу. Найбільше ягоди закуповують із Закарпаття, у меншій кількості з Рівного, Волині та Хмельницької областей.
Спершу приїжджає служба, яка бере проби грунту у місцях, де збиратимуть ягоду. Перевіряють землю на наявність пестицидів, радіонуклідів та інших забруднень. Потім ягоди можна збирати лише на визначених ділянках. Уже зібраний урожай контролюючі органи знову перевірять.

Ягоди, зібрані із сертифікованих ділянок, знову беруть на аналіз, щоб підтвердити її якість. Перевіряють на дотримання норм органічного виробництва. Ще одна головна умова – органічна продукція не має контактувати з “неорганічною”. Тобто для зберігання і перевезення такі продукти мають окремі камери. На відвантаження кожної партії органічної продукції спеціалізована служба також видає сертифікат.
Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана
Трейдер має зібрати ці всі документи: від сертифіката, що це дійсно органіка, до документів про дотримання процедури відвантаження продукції та як це все відбувається. Лише тоді можна експортувати.
За словами власниці бізнесу, хоча схема виглядає доволі бюрократизовано – а в інших країнах вона є простішою – проте саме завдяки прискіпливості контролюючих органів українські товари користуються більшою довірою та попитом.
Бізнес-ідея: вирощування органіки
“Нам пощастило, що маємо велику площу, яку ще, так би мовити, не отруїла своєю діяльністю людина.”
Якщо Ви досі не надумали, у якій сфері почати свій бізнес – придивіться до вирощування органічної продукції.
“За останні роки Україна стала значимим гравцем в міжнародній агросфері. У Європі займаємо лідируючі позиції з вирощування і продажу органічної ягоди. До останнього часу вважалося, що українські продукти найдешевші, тому і користуються попитом. Але мода на органічні продукти вивела нас в лідери. Трейдерам довелося переформатувати свою подачу на ринках”, – каже підприємиця.

Бізнесвумен переконана, що нашій країні скоро вдасться вийти на світовий ринок з органічними товарами. Крім того, зараз в Україні великі території відведено під органічне вирощування. З кожним роком ця тенденція наростає.
Чим відрізняється органічне вирощування від звичайного. Перш за все – земля. Головна умова, щоб на ділянці ніколи раніше не використовували пестициди чи іншу хімію.
“Нам пощастило, що маємо велику площу, яку ще, так би мовити, не отруїла своєю діяльністю людина”, – каже Алла.
На цьому етапі родючі українські чорноземи перетворюються на безкінечне джерело прибутку.
Чорні лебеді “Alta Kraina”
Головні ризики у трейдерському бізнесі: залежність від агросезону, можливі невиконання зобов’язань партнерами і кон’юктура ринку.
“Наша компанія пережила кілька “чорних лебедів” (надто неймовірні події, які складно передбачити і які мають негативний вплив на бізнес). Один із перших напрямків, яким ми займалися у 2010 році – це були доставки в Росію. Вибудували партнерство з російськими структурами, після чого відбувся конфлікт, ввели ембарго і на цьому робота наша закінчилась”, – розповіла підприємиця.

Проте пережити усі кризові ситуації. які неможливо було передбачити допомогла легка структура бізнесу. Зокрема, власниця трейдерського бізнесу переконана, що більшість роботи варто віддавати на аутсорс.
“Коли відкриваєш свою справу – доведеться працювати 24 години, сім днів на тиждень”.
“Порада усім тим, хто тільки відкриває свій бізнес: на перших етапах не вкладайтеся у власність, не робіть великих інвестицій в транспорт, власні склади і приміщення. Максимально робіть усе на аутсорсингу. Прибутки краще направити на розвиток структури компанії, її унікальності. Чим легша структура бізнесу – тим легше вижити у кризовий період”, – поділилася досвідом підприємиця.
Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу
Так для доставок товарів закордон компанія Алли Пономаренко машини орендує. Кількість орендованих авто залежить від контракту і обсягів закупівель. Не доводиться вкладатися у постійне утримання великого автопарку. Експорт в Європу здійснюють автомобілями, бо це швидко і дешево виходить. Для доставок із Китаю, Чилі, ПАР чи Туреччини – використовують кораблі.

“Якщо сильно хочеться відкрити свою справу – обов’язково відкривайте. Вийде чи ні – усе залежить від удачі. Я в це вірю. Але потрібно пам’ятати, що коли відкриваєш свою справу – доведеться працювати 24 години, сім днів на тиждень”, – каже Алла Пономаренко.
Економіка і бізнес

На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про нове підприємство
Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.
Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².
«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.
Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію
Завод випускатиме:
- довге волокно для текстилю та технічних тканин;
- коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
- кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.
Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.




Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Економіка і бізнес

Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
Економіка і бізнес

У Києві компанія «Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали угоду про будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Інвестори виділили на проєкт 40 мільйонів доларів: 27 мільйонів надав IFC як кредит, ще 13 мільйонів виділив уряд Нідерландів.
Про це повідомили в Міністерстві економіки.
Новий завод виготовлятиме кормовий протеїн для тварин, птиці та риби. «Астарта» планує запустити виробництво, щоб зменшити експорт сировини й постачати готову продукцію з доданою вартістю.
Партнери очікують такі результати:
- 680 мільйонів доларів валютного виторгу щороку;
- 116,5 мільйона доларів внеску в економіку;
- близько трьох тисяч нових робочих місць;
- більше замовлень для місцевих фермерів;
- виробництво соєвої меляси для біогазу.
Читайте також: У Білій Церкві відкриють новий завод Peikko Group з інвестиціями у 3 млн євро
IFC надає гарантії через програми Єврокомісії та уряду Нідерландів, а також допомагає «Астарті» з дослідженнями ринку, підтримкою громад і працевлаштуванням ветеранів.
Це буде перший завод такого типу в Україні. Він допоможе розвивати переробку, підтримувати економіку і створювати стабільні робочі місця в умовах війни.
Нагадаємо, що на Буковині створять індустріальний парк «Фруктова індустрія» з інвестиціями у 973 мільйонів гривень.
Фото обкладинки ілюстративне: сайт «Астарта»