Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Куди звертатися, аби захистити свої права? Добірка правозахисних організацій України

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Вони захищають права людини, розслідують факти порушення прав державними органами, формують правову і політичну свідомість громадян. І це тільки частина завдань, які ставлять перед собою українські правозахисники. Кому і чим вони можуть бути корисними? Розповідаємо про правозахисні організації, створені в Україні та для українців.

Правозахисна Група «Січ»

Правозахисна Група «Січ» спеціалізується на наданні юридичної допомоги постраждалим від російської збройної агресії, жертвам катувань та вразливим категоріям населення. З 2014 року правозахисники працюють з військовими, внутрішньо переміщеними особами, волонтерами, розслідують резонансні справи та факти порушення прав людини. Співзасновницею ГО та головою Ради є Оксана Томчук.

Фахівці організовують публічні та освітні заходи, пропагують правозахисні ідеї, документують порушення прав людини та воєнних злочинів Росії. Однією з цілей організації є притягнення країни-агресорки до відповідальності. 

Правозахисна Група «Січ» також захищає громадських активістів та працівників медіа в умовах воєнного часу. Висвітлювати події на передовій — сміливо та ризиковано. ГО разом з Freedom House вирішили підтримувати журналістів шляхом надання правових інструментів захисту, алгоритмів і стратегій. З повним переліком підтримки можна ознайомитися на сайті організації.

Правозахисні організації: СІЧ

Кримська правозахисна група (КПГ)

Ця правозахисна організація сприяє дотриманню і захисту прав людини в Криму. Функціонує з 2015 року. Правозахисники збирають і аналізують інформацію щодо ситуації з дотриманням прав людини на Кримському півострові, комунікують з органами влади, міжнародними організаціями, ЗМІ та іншими цільовими групами. КПГ займається підготовкою рекомендацій для органів влади та міжнародних структур у сфері прав людини. На фейсбук-сторінці організації систематично публікують матеріали, щодо прав людини в Криму, тим самим забезпечуючи наявність Криму в інфопросторі. 

Голова КПГ — Ольга Скрипник. У 2014 році Скрипник займалася правовими питаннями внутрішньо переміщених осіб, перебуваючи на посаді старшої помічниці з правових питань Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців. Ольга стала співавторкою Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Також є співавторкою публікації про порушення міжнародного права в зв’язку з окупацією Криму — «Полуостров страха: хроника оккупации и нарушения прав человека в Крыму».

Центр прав людини ZMINA

«Місія організації — будувати країну, в якій кожен може захистити свої права», — саме таке завдання ставить перед собою Центр прав людини ZMINA. Серед цінностей організації, зазначених на сайті, — свобода, незалежність, неформальність, творчість. У ZMINA переконані, що зміни варто починати з себе, тому правозахисники запрошують об’єднуватися і покращувати життя разом. 

Голова правління — Тетяна Печончик. Має досвід роботи редакторкою спецпроєкту УНІАН «Права людини», також співпрацювала з «Українською правдою» і «Дзеркалом тижня», членкиня Комісії з журналістської етики.

Правозахисні організації: ZMINA
Команда правозахисної організації ZMINA.

Центр прав людини ZMINA був створений у 2012 році. Організація виступає за захист свободи слова та пересування, протидіє дискримінації та бореться з безкарністю, підтримує правозахисників і громадських активістів на території України, включаючи тимчасово окупований Крим, а також захищає осіб, які стали жертвами збройного конфлікту в Україні.

Правозахисники регулярно проводять інформаційні кампанії, впроваджують освітні програми та документують випадки порушень прав людини. ZMINA розповідає про ситуацію з дотриманням прав не тільки через власні медіаресурси, а й завдяки співпраці з авторитетними українськими та іноземними ЗМІ. 

Громадська організація «Докудейз»

Історія громадської організації «Докудейз» тісно пов’язана з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. Протягом 2007−2018 років організаторами заходу були: Гельсінська Спілка з прав людини, ГО «Південь», БО «Фонд милосердя та здоров’я», ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв». У 2018 році було ухвалено рішення про ребрендинг правозахисної ГО «Південь», заснованої у 1998. У 2019 організацію було перейменовано в ГО «Докудейз».

Головою правління є Володимир Яворський — міжнародний експерт з прав людини. До завдань ГО входять просування міжнародних стандартів прав людини та основоположних свобод, організація Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та інші. За діяльністю ГО можна стежити на фейсбук-сторінці

«Докудейз» опікується й просвітницьким напрямком: проводяться тренінги провідних фахівців та фахівчинь документального кіно, організовуються круглі столи, прес-конференції, кіноклуби. 

Юридична Сотня

Громадська організація «Юридична Сотня», засновницею якої є правозахисниця та народна депутатка Леся Василенко, займається наданням правової допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам. «Юридична Сотня» працює з 2014 року. На тлі початку російсько-української війни група юристів у фейсбуці надавала допомогу пораненим бійцям у військових госпіталях. Вже у 2015 «Юридична Сотня» була зареєстрована як громадська організація.

Сьогодні організація є членом Реанімаційного пакета реформ та резидентом Veteran Hub у Києві. Охочим відвідувачам хабу спеціалісти «Юридичної Сотні» надають юридичні консультації та допомагають у складанні необхідних документів. Також організація співпрацює з ООН, Генштабом ЗСУ, Мінветеранів, Міноборони, Мінсоцполітики.

Правозахисні організації: Юридична сотня
Команда громадської організації «Юридична Сотня»

Члени «Юридичної сотні» спеціалізуються саме на військовому праві. Організація готова надати відповіді на питання, що стосуються військової служби та отримання статусу і відповідних пільг. Юристи складають індивідуальні документи правового характеру та зразки таких документів: заяви, скарги, рапорти, запити, звернення. Директорка організації Юлія Морій раніше розповіла нам, що з першого дня повномасштабного вторгнення «Юридична сотня» об’єднала всі свої зусилля навколо роботи гарячої лінії, яка спочатку працювала цілодобово.

З 2016 року «Юридична Сотня» бере участь у написанні текстів законопроєктів, державних стратегій, програм, що забезпечують належний соціально-правовий захист учасників російсько-української війни. Якщо у вас є питання щодо військового права, ви можете перейти на сайт «Юридичної Сотні». На сайті регулярно оновлюється інформація, до перегляду доступні вебінари та порадниці. 

Центр правових та політичних досліджень «СІМ»

Ця громадська організація має досвід у роботі з постраждалими від війни. З 2014 року Центр правових та політичних досліджень «СІМ» реалізовує проєкти, покликані допомагати жертвам російської агресії. Так, у квітні 2016 року з’явився проєкт «Юридична підтримка ВПО (Внутрішньо переміщені особи) та постраждалому від конфлікту населенню в Україні», а у у 2017–2018 роках організація працювала з усуненням дискримінації ВПО при реєстрації фактів народження та смерті, що відбулись на тимчасово окупованій українській території.

Центр правових та політичних досліджень «СІМ» зареєстрований у 1999 році, був створений студентами ЛНУ імені І.Франка. Сьогодні головою правління є історик-аналітик Руслан Забілий. Організація готова надати безкоштовну правову допомогу та судовий захист.

Робить дослідження у галузі прав людини, проводить просвітницькі заходи з підвищення обізнаності про права людини, залучає молодь до громадського життя, організовує Мандрівний Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA у Львівській області. Повний перелік напрямків діяльності та діючих програм опублікований на вебсторінці організації.

Центр Громадянських Свобод

Лауреат цьогорічної Нобелівської премії миру, Центр Громадянських Свобод (ЦГС) із 2007 року працює зі становленням прав людини та демократії в Україні. Голова правозахисної організації Олександра Матвійчук також є членкинею Консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

Центр Громадянських Свобод впливає на формування думки громадськості, державну політику, громадянський активізм. Сьогодні ЦГС активно виступає за приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Робота Олександри Матвійчук з документування воєнних злочинів і порушень прав людини, яка отримала альтернативну Нобелівську премію, стала важливою у контексті російсько-української війни. Про це зазначив шведський фонд Right Livelihood Award Foundation. Також у травні 2022 року ЦГС був нагороджений премією Democracy Award 2022. 

Правозахисні громадські організації України: ЦГС
Команда ЦГС.

Серед ініціатив ЦГС відзначається Prisoner’s Voice, метою якої є звільнення українських політичних в’язнів. Після перших затримань громадян на Сході та в тимчасово анексованому Криму ЦГС запустив міжнародні кампанії, покликані захищати заручників. Відома інформаційна кампанія 2018 року #SaveOlegSentsov посприяла приверненню уваги світової спільноти до українських політв’язнів. З початком повномасштабного вторгнення ЦГС допомагає цивільним ув’язненим внаслідок російської агресії.

ЦГС створив інтерактивну мапу переслідувань громадянського суспільства, з якою можна ознайомитися на сайті організації. Завдяки мапі ви отримаєте свіжу інформацію щодо стану тиску на правозахисників за часом та регіонами. 

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ)

Після розформування Управління моніторингу дотримання прав людини в системі МВС України у 2010 році створено Асоціацію українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів. Мета правозахисників — забезпечити відкритість та прозорість у діяльності правоохоронних органів. Асоціація УМДПЛ захищає активістів, бореться із катуваннями, працює із вразливими групами. 

Вищим керівним органом Асоціації є щорічні загальні збори. На них затверджуються фінансові та загальні звіти, обирається склад та голова правління, ревізійна комісія і спостережна рада, вибудовується стратегія розвитку. Тимчасово виконуюча обов’язки Голови правління — Цапок Марина Олександрівна.

Окрім досвіду в галузі моніторингу дотримання прав людини, організація має власний пул експертів. Вони працюють з нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність правоохоронців, аналізують вже прийняті документи на предмет загроз для прав людини, розробляють тренінги, майстер-класи, посібники тощо. Найбільш відомі продукти та проєкти описані на вебсторінці організації.

Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса

Створеною у 1989 році організацією «Меморіал» нині керує Степан Кубів — український політик та громадський діяч. Кубів обіймав посаду Першого віце-прем’єр-міністра України та міністра економічного розвитку і торгівлі України з 2016 по 2019 роки.

До своїх завдань «Меморіал» відносить: захист прав людини та репресованих, реабілітацію жертв репресій, ліквідацію тоталітаризму за допомогою встановлення історичної справедливості, збереження пам’яті про жертв Голодомору-геноциду в Україні, увічнення пам’яті загиблих внаслідок політичного терору, репресій, штучного масового голоду 20-х та 40-х років 20 століття.

Правозахисники «Меморіалу» мають досвід створення документальних виставок, вечорів пам’яті репресованих діячів культури та науки, виступів у школах, інститутах, участі у радіопрограмах та телепередачах. На сторінці у фейсбуці організація завчасно повідомляє про проведення заходів та запрошує охочих доєднатися. Завдяки діяльності «Меморіалу» український кінематограф поповнився фільмами «Батальйони НКВС», «Любіть», «Зона», «Просвітлої дороги свічка чорна» (фільм про Василя Стуса).

У 2005 році «Меморіал» взяв участь у створенні Українського Інституту національної пам’яті, а у 2018 — став ініціатором створення Інституту дослідження Голодомору.

Суспільство

У Києві на станціях метро облаштували точки підзарядки телефонів. Де саме

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Києві на 19 станціях метрополітену облаштували точки для підзарядки мобільних телефонів та інших гаджетів.

Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко.

Станції зарядки розташовані на всіх лініях київського метро, найбільше – на синій гілці.

Зокрема, на червоній лінії можна підзарядитися на станціях:

  • «Академмістечко»;
  • «Житомирська»;
  • «Нивки»;
  • «Берестейська».

На синій лінії:

  • «Теремки»;
  • «Іподром»;
  • «Виставковий центр»;
  • «Васильківська»;
  • «Голосіївська»;
  • «Деміївська»;
  • «Тараса Шевченка»;
  • «Почайна»;
  • «Мінська»;
  • «Героїв Дніпра».

На зеленій лінії:

  • «Бориспільська»;
  • «Харківська»;
  • «Позняки»;
  • «Осокорки»;
  • «Видубичі».

Кличко зазначив, що мережа точок для підзарядки телефонів на станціях метро буде розширюватися. Інформацію про нові локації оперативно публікуватиме метрополітен.

Також ми писали, що у Києві кожну третю п’ятницю місяця на станціях метро проводитимуться тренінги з надання домедичної допомоги.

Нагадаємо, у Львові запустили онлайн-мапу із закладами, в яких можна попрацювати або зарядити телефон під час блекауту.

Крім того, у «Пунктах незламності» незабаром з’являться термінали супутникового зв’язку Starlink.

Фото: facebook.com/kyivmetro.

Читати далі

Суспільство

Естонська галерея запустила аукціон картин українських митців, аби допомогти дітям загиблих героїв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Естонська арт-платформа plARTform запустила онлайн-виставку та аукціон картин українських митців, аби зібрати кошти на допомогу дітям загиблих воїнів ЗСУ.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці співорганізатора проєкту OTP Bank.

Куратори виставки обрали та представили майже 30 робіт, більшість із них – картини українських художників. Відвідати онлайн-галерею можна за цим посиланням.

Упродовж відкритого аукціону, що триватиме до 26 грудня, охочі можуть придбати будь-яку з представлених картин за стартовою або вищою ціною.

Усі кошти, зібрані впродовж аукціону, передадуть на допомогу дітям українських героїв, які загинули, захищаючи країну від російських окупантів. Долучитися до благодійного проєкту можна й звичайним донатом на сайті OTP Bank.

Додамо, автором проєкту plARTform є професор Стокгольмської школи економіки в Ризі, підприємець та інвестор Петер Зашев. Головна місія plARTform – шукати, відбирати та представляти найкращих сучасних східноєвропейських художників та їхні роботи. Частину прибутку від продажу картин plARTform спрямовує на благодійність.

Нагадаємо, Естонія передасть Україні 27 автобусів для відновлення транспортного сполучення.

Крім того, українське міністерство цифрової трансформації допоможе Естонії створити застосунок на базі «Дії».

Фото: plartform.net.

Читати далі

Суспільство

Спецпідрозділ 93 ОМБр «Сенека» знищив позиції росіян під Бахмутом (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни спецпідрозділу 93 ОМБр «Сенека» знищили російські позиції під Бахмутом на Донеччині.

Про це повідомили в Сухопутний війська ЗСУ.

«Робота спецпідрозділу 93-ї ОМБр Холодний Яр “Сенека” під Бахмутом», – підписали відео військові.

Про 93 ОМБр

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» – формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду. Входить до складу Оперативного командування «Схід». Від самого початку бере участь у війні на сході України з Росією. Підрозділи 93 ОМБр пройшли найзапекліші бої війни, включно з боями під Іловайськом та Донецьким аеропортом.

З початку повномасштабної війни 93 ОМбр обороняла Україну на різних напрямках: Сумщина, Харків, Ізюм, Балаклія, Бахмут і Соледар. Бригада носить почесне найменування «Холодний Яр» – на честь історичної місцевості Наддніпрянської України, що уславилася своїми повстанцями.

Нагадаємо, спецпризначенці Національної гвардії знищили бойову машину піхоти противника поблизу Авдіївки на Донеччині.

Крім того, воїни Центру «Альфа» Служби безпеки України знищили укріплені бліндажі росіян, будівлю з піхотою та польовий склад боєприпасів.

Фото: facebook.com/93OMBr.

Читати далі