Суспільство
Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО
Луганчанин Іван Лузгін з 2014-го року служив в “Азові”. Після закінчення служби відкрив в Києві власна СТО. Колишній медик з позивним “Тілець” після військової служби приїхав до столиці де на нього чекала любляча дружина. Щоб прогодувати сім’ю Іван вирішив відкрити власну справу. Звичайно, з першого разу в нього нічого не вийшло… Але він вперто почав “бити стіну” до омріяного власного бізнесу і всупереч усім порадам обрав друзів в якості партнерів.
Найголовніше – усвідомлення мети
“Найголовніше – це мати розуміння що ти робиш і для кого ти це робиш» – переконаний Іван. Він ділиться, що коли сам починав власну справу не мав жодного уявлення, як це робити, де шукати гроші. Іван не брав участі в жодних грантових програмах, поклавшись лише на власну наполегливість і допомогу друзів.
Першу авто-майстерню було створено ним в місті Бровари. Іван згадує, що робилося це на базі старого гаражу із облупленим дахом. На щастя, з ремонтом і необхідним обладнанням приміщення чоловіку допомогли друзі і військові побратими. Іван згадує, як вони самотужки приводили до ладу темне, занедбане місце з потрісканим кахлем. Сміється, що мили підлогу якимось засобом з ніжним ароматом гірської лаванди, який максимально дивно контрастував з індустріальним і технологічним виглядом майстерні.
Читайте також: Італієць залишив європейський бізнес і відкрив піцерію в Україні
Навчившись на власних помилках, невдовзі Іван вже виступав в якості спікера в столиці на Форумі Ветеранського Бізнесу, що проводився громадською організацією СУВІАТО. Лузгін згадує, що мета форуму була пояснити іншим військовим, як починати свій бізнес «з нуля», і які конкретні кроки робити. Колишній АТО-шник каже, що його побратимів значно більше надихає досвід таких само «простих хлопців», які служили з ними пліч-о-пліч, аніж іменитих бізнес-тренерів. Іван радо ділиться своїм досвідом і з нами.
Проста ідея – дієва ідея
“Ідея і загальна концепція вашого бізнесу має бути дуже проста – наголошує він – “Така, щоб її можна було написати на звичайній серветці. Якщо ви самі до кінця не усвідомлюєте, що саме плануєте робити, то наврядчи знайдете засіб, як втілити це в життя». До того ж підприємець додає, що важливо бути професіоналом тієї справи, яку плануєш відкрити, або хоча б мати детальне уявлення про неї.
Читайте також: Студент відкрив у Львові пункти переробки електроніки
СТО Івана має назву «Bigfoot service». Загальна його площа – більше ніж 500 квадратних метрів. Тут, за словами засновника, добротно «лікують» різні види авто, роблять тюнинг та технічне забезпечення. Бізнесу Івана нині півтора роки і зараз тут працює вже троє спеціалістів.
«Я сам лікар за освітою, але перетворив своє хобі – машини – на бізнес» – розповідає Іван. Каже, що коли обирав, яку саме справу розпочати, пригадував своє спортивне минуле та думав спочатку відкрити власний зал для тренувань. Але, в силу характеру, не надто любить спілкуватися з великою кількістю людей, тому, все ж, обрав машини.
Читайте також: Українці виготовляють будинки на колесах і продають за 14 000 євро
Лузгін переконаний, що в автобізнесі найголовніше – індивідуальний підхід до кожного клієнта. Подекуди, трапляються дуже нестандартні запити. Одного разу доводилось повністю знімати панель і чистити всі відводи повітря, бо туди потрапив шматок котячої шерсті, а в клієнта була алергія. Інший клієнт, за нинішньою модою на стиль ретро, брав стару волгу і оснащував її найсучаснішою технічною «начинкою». Фактично, доводилось робити з двох машин одну.
Праця на себе – це режим 24/7
Робочий день Івана починається о восьмій ранку і триває в середньому вісім-десять годин, в залежності від кількості замовлень. В місяць СТО Лузгіна обслуговує близько двохсот машин. Половина з них – це клієнти на мийку. Ще п’ятдесят – незначні пошкодження, плановий ремонт і консультації. І близько п’ятдесяти – це вже справжній ремонт різного рівня складності. Для невеличкого СТО це хороший показник, але в планах на майбутнє у Лузгіна – розвинути їх бізнес до більш глобального рівня і відкрити ще кілька станцій на трасі в інших регіонах України.
За допомогою комп’ютерної програми «Автодата» співробітники СТО шукають в базі даних технічні відомості про ту чи іншу марку машини, адже тримати це все в голові майже неможливо. Іван зізнається, що ще не зустрічав двох однакових машин. Навіть якщо це машини однієї марки, зібрані на одному заводі, все одно, після експлуатації кожна машина має свої «травми» за якими можна зчитати її історію. «Спочатку в нас навіть була така гра» – зізнається Іван: «Ми намагалися за виглядом машини змалювати портрет її власника. Хто він? Яка професія? Скільки років? Чи має сім’ю?».
Читайте також: Купити Nissan Leaf і запустити службу таксі. Історія успіху з Лозової
Звичайний день на СТО Івана проходить в досить насиченій роботою атмосфері. Хлопці іноді буквально не мають змоги підняти голови. З першої до другої, традиційно – обід. Втім, якщо роботи багато, кожен обідає в зручний саме для нього час. Буває, доводиться працювати до глибокої ночі. Хоча, бувають і дні, коли замовлень мало і графік досить вільний. В такий час співробітники зазвичай спілкуються і відпочивають, іноді роблять шашлики.
В бізнесі головне – довіра
«Ніколи не розумів, чому більшість бізнес-тренерів не радять створювати власну справу разом з друзями» – ділиться Іван. На його думку, якщо між людьми немає довіри, то бізнес тільки виявить це, як лакмусовий папірець.
«Люди проявляються в ділі. Це як на війні – можна десять років дружити з людиною, а потім піти разом у розвідку і тільки там дізнатися, хто насправді перед тобою». Втім, Іван переконаний, що якщо товариш пройшов випробування бізнесом і його поведінка лишилась гідною, дружба від цього тільки виграє.
Одним з плюсів для СТО «Bigfoot service» став вибір ремонтувати не тільки легковики, а й важку техніку. Іван згадує, як спеціально для цього встановили великі ворота і купували дорогий підйомник. Оскільки стартового капіталу не було, для реалізації мрії Івану довелося закласти власну машину.
«Думав закласти квартиру, але слава Богу, до цього не дійшло, бо жінка заборонила» – сміється Іван. Він каже, що для досягнення власної цілі іноді готовий йти буквально на все.
Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту
«Добре мати поряд людей, які підтримують твої амбіції, але в певний час готові тебе призупинити і трохи повернути в реальність. Багато на чому доводилось економити на початку… Ми робили ремонт і всі косметично-прибиральні роботи власними силами. Допомагали друзі, сім’я. Можливо, зараз я б наважився взяти участь в якійсь грантовій програмі або більш серйозно зайнятися пошуками спонсорів. Але, на той момент, одразу після війни – звик розраховувати тільки на себе і підтримку тих, хто поруч». Саме цим рішенням, готовністю покладатися тільки на власні сили, Іван пояснює свій успіх.
Суспільство
Команда кооперативу учасників бойових дій «Оберіг-Агро» з Доманівки Миколаївської області отримала перший врожай з теплиць, що встановили минулого року за канадські грантові кошти.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці кооперативу.
Зазначається, що серед врожаю – смачний редис сорту Viena, який виростили без застосування добрив та засобів захисту рослин.
Оголошення про продаж дали у соціальних мережах. Покупці записуються на вітамінні овочі, бо у Доманівці ніхто не вирощує такий ранній редис.
Читайте також: Комбуча, або чайний гриб: 5 українських виробників та де можна купити
Спочатку члени кооперативу збирались у теплицях саджати ранні огірки та томати, але досвідчений агроном порадив почати з редису та картоплі. Хоча овочі висадили на початку лютого, редис витримав усі температурні перепади та дав 100-відсоткову схожість – учасники кооперативу прислухались до кожної поради агронома.
Нині у теплицях підростає молода картопля, а на літній сезон планують висадити огірки, томати, кабачки.
Довідка
Чотири теплиці загальною площею 1200 кв. м кооперативу учасників бойових дій допомогли встановити канадські донорські організації. У березні 2020 року «ОБЕРІГ-Агро» отримав кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC) Канада, грантовий проект також підтримали Міністерство міжнародних справ Канади та Менонітська Асоціація Економічного Розвитку (MEDA), Канада.
Нагадаємо, українські вина здобули нагороди на London wine competition 2021.
Як ми повідомляли раніше, в Україні вивели новий сорт сої стійкої до хвороб.
Усі фото: facebook.com/uhbdp.
Суспільство
У Харкові зареєстрували світовий рекорд – найважчий шоколадний батончик вагою 3 тони 59 кілограмів.
Про це повідомило місцеве видання Новости Объектив.
За інформацією, це збільшена копія стандартного вафельного батончика із шоколадною начинкою з додаванням фундука та покритий темною кондитерською глазур’ю.
Над батончиком працювали 9 майстрів і декілька фахівців були задіяні в глазуруванні.
Читайте також: З чілі, полуницею чи вином: сім локальних виробників цікавих соусів
Для того що виріб був занесений в книгу рекордів Гіннеса, він повинен відповідати трьом критеріям:
- вага не менше ніж одна тонна,
- не менше 80% має бути їстівним,
- після виготовлення має бути придатним до споживання.
Керівник національного реєстру рекордів Лана Вєтрова розповіда, що всі три критерії дотримані.
Читайте також: Сумчанин встановив рекорд із запам’ятовування числа Пі
За її словами, це дає можливість у Харкові оголосити світовий рекорд в номінації «кулінарне мистецтво», а саме найважчий шоколадний батончик покритий кондитерською глазур’ю.
Відомо, що батончик складається із 1402 вафельних шарів.
Читайте також: Франківець готується створити найбільший в Україні шкварок
Нагадаємо, волинянин встановив два світові рекорди.
Як ми повідомляли раніше, переселенець з Криму створив унікальне панно з дерева та бурштину і встановив рекорд.
Усі фото: objectiv.tv.
Суспільство
Українські Військово-Морські Сили провели спільні українсько-румунські тренування типу PASSEX у акваторії Чорного моря.
Про це пише АрміяІнформ.
До тренування було залучено визначені сили та засоби ВМС ЗС України й корвет Horia Macellariu Морських Сил Румунії.
Метою тренування було відпрацювання взаємодії у складі багатонаціональної тактичної групи відповідно до стандартів НАТО та підвищення рівня взаємосумісності з іноземними партнерами.
Подібні заходи є невід’ємною складовою на обраному Україною шляху до Північноатлантичного альянсу, в процесі становлення складовою трансатлантичної системи колективної безпеки.
Програма тренувань була дуже щільна та складалася з багатьох етапів. Після зустрічі кораблів у точці рандеву, проведення візуального розпізнавання та перевірки зв’язку, було розпочато тренування з маневрування у строях та ордерах.
Після закінчення першого етапу учасники перейшли до корабельного бойового навчання з відбиття атак швидкісних малорозмірних плавзасобів.
Читайте також: За партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності
Надалі було відпрацьовано такі елементи як: поповнення запасів на ходу траверзним способом та контроль за цивільним судноплавством у визначеному районі моря.
У програму було включено і тренування з боротьби за живучість, під час якого румунський корвет відігравав роль пошкодженого корабля, а українські моряки відпрацьовували техніку буксировки останнього.
Не менш важливим стало навчання з відбиття ударів противника під час нападу на корабель, що охороняється, з повітря.
Читайте також: Old Khata Project: як дві містянки подорожують селами у пошуках давніх хат
Закінчилися спільні тренування урочистим проходженням кораблів у морі.
Нагадаємо, спецпризначенці України взяли участь у багатонаціональних навчаннях.
Як ми повідомляли раніше, на Херсонщині відбулися навчання з протидії диверсійно-розвідувальним групам.
Усі фото: armyinform.com.ua.