Суспільство
Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО
Луганчанин Іван Лузгін з 2014-го року служив в “Азові”. Після закінчення служби відкрив в Києві власна СТО. Колишній медик з позивним “Тілець” після військової служби приїхав до столиці де на нього чекала любляча дружина. Щоб прогодувати сім’ю Іван вирішив відкрити власну справу. Звичайно, з першого разу в нього нічого не вийшло… Але він вперто почав “бити стіну” до омріяного власного бізнесу і всупереч усім порадам обрав друзів в якості партнерів.
Найголовніше – усвідомлення мети
“Найголовніше – це мати розуміння що ти робиш і для кого ти це робиш» – переконаний Іван. Він ділиться, що коли сам починав власну справу не мав жодного уявлення, як це робити, де шукати гроші. Іван не брав участі в жодних грантових програмах, поклавшись лише на власну наполегливість і допомогу друзів.
Першу авто-майстерню було створено ним в місті Бровари. Іван згадує, що робилося це на базі старого гаражу із облупленим дахом. На щастя, з ремонтом і необхідним обладнанням приміщення чоловіку допомогли друзі і військові побратими. Іван згадує, як вони самотужки приводили до ладу темне, занедбане місце з потрісканим кахлем. Сміється, що мили підлогу якимось засобом з ніжним ароматом гірської лаванди, який максимально дивно контрастував з індустріальним і технологічним виглядом майстерні.
Читайте також: Італієць залишив європейський бізнес і відкрив піцерію в Україні
Навчившись на власних помилках, невдовзі Іван вже виступав в якості спікера в столиці на Форумі Ветеранського Бізнесу, що проводився громадською організацією СУВІАТО. Лузгін згадує, що мета форуму була пояснити іншим військовим, як починати свій бізнес «з нуля», і які конкретні кроки робити. Колишній АТО-шник каже, що його побратимів значно більше надихає досвід таких само «простих хлопців», які служили з ними пліч-о-пліч, аніж іменитих бізнес-тренерів. Іван радо ділиться своїм досвідом і з нами.
Проста ідея – дієва ідея
“Ідея і загальна концепція вашого бізнесу має бути дуже проста – наголошує він – “Така, щоб її можна було написати на звичайній серветці. Якщо ви самі до кінця не усвідомлюєте, що саме плануєте робити, то наврядчи знайдете засіб, як втілити це в життя». До того ж підприємець додає, що важливо бути професіоналом тієї справи, яку плануєш відкрити, або хоча б мати детальне уявлення про неї.
Читайте також: Студент відкрив у Львові пункти переробки електроніки
СТО Івана має назву «Bigfoot service». Загальна його площа – більше ніж 500 квадратних метрів. Тут, за словами засновника, добротно «лікують» різні види авто, роблять тюнинг та технічне забезпечення. Бізнесу Івана нині півтора роки і зараз тут працює вже троє спеціалістів.
«Я сам лікар за освітою, але перетворив своє хобі – машини – на бізнес» – розповідає Іван. Каже, що коли обирав, яку саме справу розпочати, пригадував своє спортивне минуле та думав спочатку відкрити власний зал для тренувань. Але, в силу характеру, не надто любить спілкуватися з великою кількістю людей, тому, все ж, обрав машини.
Читайте також: Українці виготовляють будинки на колесах і продають за 14 000 євро
Лузгін переконаний, що в автобізнесі найголовніше – індивідуальний підхід до кожного клієнта. Подекуди, трапляються дуже нестандартні запити. Одного разу доводилось повністю знімати панель і чистити всі відводи повітря, бо туди потрапив шматок котячої шерсті, а в клієнта була алергія. Інший клієнт, за нинішньою модою на стиль ретро, брав стару волгу і оснащував її найсучаснішою технічною «начинкою». Фактично, доводилось робити з двох машин одну.
Праця на себе – це режим 24/7
Робочий день Івана починається о восьмій ранку і триває в середньому вісім-десять годин, в залежності від кількості замовлень. В місяць СТО Лузгіна обслуговує близько двохсот машин. Половина з них – це клієнти на мийку. Ще п’ятдесят – незначні пошкодження, плановий ремонт і консультації. І близько п’ятдесяти – це вже справжній ремонт різного рівня складності. Для невеличкого СТО це хороший показник, але в планах на майбутнє у Лузгіна – розвинути їх бізнес до більш глобального рівня і відкрити ще кілька станцій на трасі в інших регіонах України.
За допомогою комп’ютерної програми «Автодата» співробітники СТО шукають в базі даних технічні відомості про ту чи іншу марку машини, адже тримати це все в голові майже неможливо. Іван зізнається, що ще не зустрічав двох однакових машин. Навіть якщо це машини однієї марки, зібрані на одному заводі, все одно, після експлуатації кожна машина має свої «травми» за якими можна зчитати її історію. «Спочатку в нас навіть була така гра» – зізнається Іван: «Ми намагалися за виглядом машини змалювати портрет її власника. Хто він? Яка професія? Скільки років? Чи має сім’ю?».
Читайте також: Купити Nissan Leaf і запустити службу таксі. Історія успіху з Лозової
Звичайний день на СТО Івана проходить в досить насиченій роботою атмосфері. Хлопці іноді буквально не мають змоги підняти голови. З першої до другої, традиційно – обід. Втім, якщо роботи багато, кожен обідає в зручний саме для нього час. Буває, доводиться працювати до глибокої ночі. Хоча, бувають і дні, коли замовлень мало і графік досить вільний. В такий час співробітники зазвичай спілкуються і відпочивають, іноді роблять шашлики.
В бізнесі головне – довіра
«Ніколи не розумів, чому більшість бізнес-тренерів не радять створювати власну справу разом з друзями» – ділиться Іван. На його думку, якщо між людьми немає довіри, то бізнес тільки виявить це, як лакмусовий папірець.
«Люди проявляються в ділі. Це як на війні – можна десять років дружити з людиною, а потім піти разом у розвідку і тільки там дізнатися, хто насправді перед тобою». Втім, Іван переконаний, що якщо товариш пройшов випробування бізнесом і його поведінка лишилась гідною, дружба від цього тільки виграє.
Одним з плюсів для СТО «Bigfoot service» став вибір ремонтувати не тільки легковики, а й важку техніку. Іван згадує, як спеціально для цього встановили великі ворота і купували дорогий підйомник. Оскільки стартового капіталу не було, для реалізації мрії Івану довелося закласти власну машину.
«Думав закласти квартиру, але слава Богу, до цього не дійшло, бо жінка заборонила» – сміється Іван. Він каже, що для досягнення власної цілі іноді готовий йти буквально на все.
Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту
«Добре мати поряд людей, які підтримують твої амбіції, але в певний час готові тебе призупинити і трохи повернути в реальність. Багато на чому доводилось економити на початку… Ми робили ремонт і всі косметично-прибиральні роботи власними силами. Допомагали друзі, сім’я. Можливо, зараз я б наважився взяти участь в якійсь грантовій програмі або більш серйозно зайнятися пошуками спонсорів. Але, на той момент, одразу після війни – звик розраховувати тільки на себе і підтримку тих, хто поруч». Саме цим рішенням, готовністю покладатися тільки на власні сили, Іван пояснює свій успіх.
Суспільство
Міністерство культури та інформаційної політики України оголошує конкурс на здобуття премії імені Григорія Кочура.
Зазначається, що премія імені Григорія Кочура присуджується щорічно 17 листопада до дня народження Григорія Порфировича Кочура на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Грошова винагорода до Премії виплачується розміром 20 тисяч гривень.
На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Премії.
На здобуття Премії не висуваються твори, які вже були відзначені іншими преміями або державними нагородами.
Документи на здобуття Премії подаються до 1 червня 2021 року.
Детальна інформація – за посиланням.
Нагадаємо, у Дніпрі створюють сучасний осередок кобзарства.
Як ми повідомляли раніше, франківець підкорив світ глиняними мініатюрами.
Головне фото: dojo.ua.
Суспільство
У середу, 20 грудня, відбулася прем’єра четвертого епізоду документального проєкту СПАЛАХ: темою серії стала українська ресторанна культура.
Про це пише БЖ.
Зазначається, що фільм досліджує Україну як важливу точку на гастрономічній карті Європи, розповідає про бум нових закладів і пояснює, чому український сервіс є одним з найкращих у світі.
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Як експертів виступили українські ресторатори:
- Дмитро Борисов (сім’я ресторанів Борисова),
- Евген Клопотенко (“100 років тому вперед”),
- Міша Кацурін (Китайський і Тайський Привіти),
- Дмитро Заходякін (“Хлібний”, Holy Burger) та інші.
Про проєкт
СПАЛАХ – це документальний серіал про нову українську культуру та її сучасних героїв. Кожен епізод розкриває важливу тему: від феномену української поп-музики до стріт-арту і локальних брендів одягу. Проєкт складається з десяти епізодів. Серіал створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Нагадаємо, стрічка «Номери» Сенцова й Сеітаблаєва вийшла в онлайн-прокат.
Головне фото: bzh.life.
Суспільство
На Полтавщині вертолітники літали вдень і вночі у складних метеоумовах, пише АрміяІнформ.
За інформацією, завдання чергової льотної зміни, що відбулася в окремій бригаді армійської авіації імені Ігоря Сікорського, передбачали вильоти екіпажів на маршрут за визначеною системою та тренування передових авіаційних навідників. Окрім цього, пілоти виконували перелік вправ на класну кваліфікацію.
Одними з головних чинників, що визначили особливість польотів, стали складні погодні умови, зумовлені низькими температурними показниками та мінливою хмарністю. Тому командуванням частини та групою керівництва польотами безпекова складова була визначена як пріоритетна. При цьому особливу увагу приділили запобіганню обмороженням і застудам особового складу.
Виліт на розвідку погоди й подальше ухвалення рішення на польоти, врахували і можливі подальші зміни метеорологічної ситуації. Але і льотний, і наземний склад примхам зимової негоди протиставив високу фахову виучку та морально-психологічну налаштованість. При цьому молоді льотчики відпрацювали визначені вправи нарівні з досвідченими товаришами.
Читайте також: Збройні Сили використали технологію «Віраж-планшет» для виявлення авіації (ВІДЕО)
Особливе навантаження лягло на плечі інженерно-технічного складу, який у складних погодних умовах забезпечив безаварійну роботу авіаційної техніки та озброєння.
Усі завдання планової таблиці були виконані в повному обсязі також і завдяки чіткій взаємодії усіх ланок наземного забезпечення льотної зміни, що і було підкреслено упродовж післяпольотного розбору командуванням авіаційної бригади.
Читайте також: Як випробовували гелікоптери з українськими лопатями (ВІДЕО)
Нагадаємо, українські Мі-8 у Конго забезпечили ротацію техніки.
Як ми повідомляли раніше, українські миротворці в Конго провели тренування авіанавідників.
Усі фото: armyinform.com.ua.