Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
mnf 7861 Kopyrovat mnf 7861 Kopyrovat

Суспільство

Бізнес як психотерапія: історія однієї млинцевої

Опубліковано

 

Втратити все, впасти у відчай, повністю вигоріти, але стати на ноги і почати все спочатку. Саме такий шлях пройшла Марина Воронцова, переселенка з Кіровська Луганської області, яка відкрила свою млинцеву у Харкові.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

Власна справа допомогла жінці вийти зі стану повного відчаю і стала психотерапією.

 

Млинцева з історією

Мало хто знає, що за віконницею маленької млинцевої на зупинці “Круглий ринок” ця усміхнена брюнетка має стільки негараздів за своїми плечима. Оптимістична жінка зі жвавим голосом лише повільно зітхає, коли розповідає свою історію.

Марина Воронцова

Марина Воронцова з трепетом говорить про млинцеву та страви, адже готує все сама. В її меню є лише домашні страви, як вона сама каже – мамина їжа.

“Раніше, коли донька частіше приїжджала, то казала “хочу домашньої їжі”, тому і у млинцевій я готую як для себе”.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

В меню млинцевої є також лаваші, гамбургери, хотдог та інші блюда фаст-фуду за домашніми рецептами. За словами жінки, все готується в духовці, такий собі еко-варіант. У меню є обіди: різні супи та другі страви з гарніром і м’ясом.

Ціни дуже доступні: обід – 70 гривень, млинці – від 20 до 50 гривень діаметром 40 см.

Продукти для своїх страв Марина з самого ранку закуповує на ринку, у супермаркетах та постачальників.

“У порівнянні з іншими точками в мене дорожче, але набагато якісніша їжа. Люди куштують, потім знову повертаються”.

Зараз клієнтів не багато, тому жінка планує зняти приміщення для млинцевої в центрі міста.

Спочатку рятувала людей   

До того, як відкрити млинцеву жінка пройшла нелегкий шлях. Коли почались бойові дії, Марина була у Харкові, а в Кіровську, що на Луганщині залишилась її мати.

“Під час бойових дій я навіть не могла поїхати забрати маму звідти. Не було до кого звернутись за допомогою”.

Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

Саме тому у серпні 2014 року Марина вирішила стати волонтером “Станції Харків”, де два роки допомагала людям, які тікали від війни.

“Людей просто висаджували на вокзалі, вони могли бути в нічних сорочках і капцях. Вони були розгублені, деякі навіть поранені і ми намагались хоча б якось допомогти і підтримати їх. За добу через нас проходило близько 600 людей” – з болем згадує Марина.

Марина Воронцова – волонтер

Згодом в Харкові з’явився безкоштовний волонтерський хостел, де Марина була адміністратором.

“Моя зарплата дозволила мені лише оплачувати зйомне житло. Але на той момент я не мала мети отримувати гроші, а хотіла допомагати людям, які рятуються від війни”.

Далі волонтерський шлях Марини продовжився. Жінка стала координатором мобільної бригади ВКБ ООН, де організовувала зустріч з переселенцями, допомагала оформлювати довідки, отримати виплати. Одним словом, допомагали людям, які опинились в тяжкому становищі і не знали, що робити далі.

Друзі та бізнес як психотерапія

Волонтерська робота виявилась дуже важкою для жінки. Лише за 2016 рік через неї пройшли близько 1000 людей, а за плечима страшні 2014-2015 роки.

Читайте також: Трансформери наступають: як подружжя переселенців створює та експортує роботів

“У 2017 році я залишилась зовсім без сил та бажання. Я вигоріла, не залишилось сил навіть на себе. Хто знає, як після такого повернутись до життя? Людський ресурс не безкінечний”.

Друзі Марини зрозуміли, що потрібно рятувати жінку і допомогли відволіктись від проблем, відкривши млинцеву. Власна справа і стала для жінки психотерапією.

Ще в 2016 році донька Марини придумала створити млинцеву. Отримала грант від USAID, купила обладнання. Але шлях цього бізнесу був дуже короткий – після двох місяців роботи її закрили.

У 2017 році перед Мариною завісою стало питання: що робити далі? Жінка вже мала обладнання і друзі вирішили, що потрібно рухатись в тому ж напрямку.

“Друзі допомогли все зробити: знайшли приміщення, забрали обладнання, подруга купила фарбу, допомогла пофарбувати стіни, дала лінолеум для підлоги”.

“Я зробила заготовки і боялась відкриватись, адже раніше ніколи не було свого бізнесу. Прийшла подруга, відкрила ставні, написала меню та ціни і сиділа зі мною, поки я не звикну””.

Спочатку друзі стали першими клієнтами. Згодом, почали приходити люди із бізнес-центру, який знаходився неподалік.

Тричі в одну річку ввійдеш

Згодом, жінка отримала грант і відкрила нову точку, найняла співробітницю. Здавалось би, все йде чудово, бізнес розвивається і всі проблеми залишаються позаду.

Але на шляху Марини стала нова проблема: одну з точок закрили.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Марина вже втретє опинилася на початку шляху і всі негаразди знову нависли над нею.

Сьогодні жінка єдиний співробітник. Вона сама готує і купує продукти. Але улюблена справа їй допомагає не здаватись.

“Мені доводиться працювати по 14 годин, зранку їхати на ринок і самій закуповувати всі продукти. Але коли я починаю щось робити, то забуваюсь і помічаю, що посміхаюсь і маю гарний настрій”.

#Блины со смыслом

Через два роки вже всі шукають “блины со смыслом”

Зараз Марина активно веде свій бізнес і сподівається на подальший розвиток. Також в соціальній мережі Facebook поширена сторінка млинцевої #Блины со смыслом

Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню

“Таку назву має група у Facebook. Хештег з’явився завдяки знайомому, який прочитав мою історію, скуштував млинці і підтримав мене. Так і прижилась назва. Через два роки вже всі шукають “блины со смыслом”. А моя млинцева має назву “Блинчик”.

Марина поділилась, що думає над тим, щоб змінити всі вивіски та використовувати назву, яка прижилась в соцмережах.

Млинцева справді має свій сенс, адже з 2017 року і до сих пір вона є для жінки психологічною допомогою та розрадою.

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

 

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

 

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

 

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

 

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, яка стрічка претендуватиме на «Оскар» від України

Опубліковано

 

Український Оскарівський комітет обрав стрічку, яка представлятиме Україну на 94-й премії «Оскар» Американської кіноакадемії в категорії «Міжнародний повнометражний фільм».

Нею стала картина Наталки Ворожбит «Погані дороги».

Про це повідомили у Держкіно.

 

У агентстві зазначили, з урахуванням конфлікту інтересів, цього року фільм від України обирали 11 членів комітету.

Стрічка Наталки Ворожбит «Погані дороги» отримала 5 голосів та 3 додаткові бали.

Стрічка Валентина Васяновича «Відблиск» – 2 голоси та 2 додаткових бали.

Ффільм Олега Сенцова «Носоріг» – 1 голос та 2 додаткових бали.

Читайте також: Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад

Фільм Катерини Горностай «СТОП-ЗЕМЛЯ» – 3 голоси та 3 додаткових бали.

Фільм Віллена Новака «Чому я живий» – 0 голосів та 0 додаткових балів.

94-а церемонія вручення премії «Оскар» відбудеться 27 березня 2022 року в Лос-Анджелесі.

Нагадаємо, вийшов трейлер української документальної стрічки про рідкісних тварин Карпат.

Як ми повідомляли раніше, у Пекіні проведуть «Дні українського кіно».

Головне фото: kiev.informator.ua.

Читати далі