Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

Опубліковано

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас і виробів з історією OIUM. Команда відтворює прикраси, статуетки й інші вироби з археологічних знахідок, щоб українці пишалися своєю спадщиною, вивчали її та поширювали.

Дніпрянин Валерій Кас’яненко — засновник бренду OIUM. Він розповів ШоТам, як став ювеліром, у чому унікальність виробів його бренду та як він бореться з чорними копачами. 

Як заснували бренд

Валерій виріс на козацьких теренах і з дитинства цікавився історією та археологією. 

«Поки хлопці бігали, я дивився по долу, щоб знайти древній артефакт. Пригадую, як у 2 класі взяв лопату, пішов на горбочок, почав копати й знайшов німецькі гільзи», — ділиться чоловік. 

У 2005 році в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара проводили перший набір археологів. Тоді Валерій і пов’язав свою освіту з цією спеціальністю. Після університету вирішив деякий час повчителювати, але потім все ж став на той шлях, на якому зараз: 

«У мене батько моделював каблучки та кулони для ювелірів зі спеціального воску. Він самоучка, але має хист до художніх робіт. Я вирішив з батьком продовжити цю справу. Пам’ятаю свій перший виріб — це перстень-печатка з моїми ініціалами в стилі XIX століття. Усі мої перші роботи були створені по історичних мотивах. Тоді ми з батьком вирішили не працювати на ювелірів, а самим створювати прикраси»

У 2012 році Валерій запросив до команди друга-археолога, відкрив ФОП, і вони втрьох почали працювати. Спочатку робили на замовлення різні прикраси з християнськими та язичницькими мотивами, в етнічному дизайні та реконструйовували антикварні каблучки. 

Згодом ювелір вирішив створити проєкт, який буде пов’язаний з історією та археологією. Так у 2017 році він заснував бренд OIUM — як назва держави готів, яка існувала на теренах України й про яку Валерію розповідали на лекціях в університеті. Про неї відомо мало, тому чоловік вирішив розширити свій бренд таємничою та цікавою темою.  

«Я захотів, щоб проєкт був не лише ювелірний, а й із додаванням аксесуарів. Знайшов майстрів, які виробляли цікаві речі. Так у нас з’явилися коваль, гончар і тесляр. Ми разом вийшли на міжнародну арену. Наші вироби є на всіх континентах — таким чином ми просуваємо українську культуру. Коли людина купує нашу продукцію, вона отримує не лише виріб, а й історію. Ми розповідаємо про контекст, щоб покупці не просто придбали статуетку чи каблучку, а й знали, що за ними стоїть», — розповідає Валерій. 

Вони працюють від сировини до готового продукту, тому бренду потрібен увесь спектр спеціалістів.

Як чорнокопство знищує українську спадщину?

«Мені цікаво працювати з маловідомими речами. Так я хочу популяризувати нашу спадщину, щоб люди цікавилися нею та мали змогу носити речі з історією, про яку 500 чи 1000 років ніхто не згадував. Наприклад, перстень-печатка “Галич” використовувався орієнтовно в XIIIXIV столітті на території Галицько-Волинського князівства», — каже ювелір.

Валерій зауважує, що кожен такий перстень-печатка унікальний, бо його робили шляхом гравіювання. Усе залежало від інструмента, навичок майстра та його «почерку». Власники таких прикрас були дотичні до влади. Однак перстень знайшли чорні копачі та продали на аукціоні. Валерій побачив фото й вирішив створити репліку. 

Крім того, що команда популяризує своїми виробами українську культуру, їхня друга місія — привернути увагу до недбалого поводження з нашою спадщиною (чорнокопства), яке загрожує національним інтересам. Тому бренд часто бере за прототипи речі, які були знайдені неофіційно, орієнтуючись на їхні зображення. 

«Такі знахідки “мертві” й “мовчать”, бо весь контекст їхній втрачається. Тільки професійні дослідники можуть грамотно дослідити пам’ятку на місці та вийняти з неї потрібну інформацію. 

Якраз своїм проєктом я хочу актуалізувати проблематику чорнокопства та показати людям, що спадщину потрібно берегти й досліджувати. Це ненормально, коли її розкопують, грабують, а потім продають у росію чи Європу. Ми стаємо бідніші від цього в культурному сенсі. Власність українського народу має зберігатись у відповідних установах», — пояснює ювелір. 

Тому команда часто передає антикварні речі й археологічні пам’ятки музеям, щоб зберегти українську спадщину. Одного разу вони випадково натрапили на залишки давнього поселення — можливо, це були рештки життєдіяльності козацького зимівника XVIII-XIX століть. Археологи сподіваються, що знахідка доповнить історію козацького краю та контекст, у якому формувалося місто Дніпро.

Українська історія на українському ринку

Валерій каже, що багато українських майстрів концентрують увагу на історії вікінгів. Та бренду хочеться свого, тому вони вирішили зайти на український ринок, щоб дати людям можливість купувати речі з українським корінням. Хоч у майстрів також є вироби з інших культур, щоб кожен міг знайти своє. 

«Зараз триває війна не лише за території, а й за історію, культуру та спадщину України. Росіяни постійно наголошують, що українців не існувало. Через наші вироби я бачу, як українці саморефлексують і пізнають наше коріння. Нам не цікаво робити прикраси, які за три роки здадуть в ломбард. Ми хочемо, щоб вони стали сімейною реліквією, яку можна передати нащадкам. Ми б хотіли, щоб наші вироби були важливими в житті наших клієнтів, а не просто порожніми цяцьками», — ділиться Валерій. 

За словами ювеліра, є різниця між каблучкою, яка важить 1 грам, і тою, що має 10 грамів. З першої за два роки буде фольга, а друга збереже свою форму й за 30 років. Команда багато всього робить вручну, щоб передати деталі прикрас та інших виробів. 

«Ми використовуємо якісні матеріали. Наприклад, срібло беремо вищої проби і робимо з нього сплав 925 проби. Якщо це бронза чи латунь — лише італійський виробник, а не зі старих труб», — каже Валерій. 

Як зауважує ювелір, у Київській Русі були модні ромбічні каблучки з рослинним орнаментом. Кожна річ тоді була більш змістовна, ніж зараз, адже прикраси було складніше дістати: 

«Люди завжди хотіли виглядати, як князі та інші впливові люди, тому бідніше населення носило речі з бронзи, заможніше — срібні вироби, а найбагатші мали золоті прикраси. Через ці предмети можна досить цікаві питання піднімати й досліджувати, адже соціальні процеси та культурні впливи проявляються в прикрасах»

Для того, щоб зробити каблучку-печатку «Галич», Валерій спочатку вирізає форму з ювелірного воску. Потім бере роздруковане зображення та перемальовує його на шматочку воску, обробляє ручними інструментами та гравіює малюнок. Тільки тоді модель відливають у сріблі, латуні чи золоті. Ливарник передає відливку ювеліру, а той знову обробляє інструментом. Після цього прикрасу віддають у пробірну палату, якщо вона зроблена з дорогоцінного металу. Валерій наголошує, що за тисячу років процес не надто змінився, лише покращилися технології. 

Дух войовничості в прикрасах

Засновник бренду теж носить власні вироби, особливо срібні амулети. Один з них — із зображенням птаха, яке він скопіював зі знахідки часів Київської Русі на Хмельниччині. Це кулон, який нагадує тризуб, адже птах летить головою вниз. 

«Найчастіше в нас замовляють підвіску “Двозуб Святослава”, який вважається родовим символом князя Святослава Хороброго. Люди хочуть дізнатися історію Київської Русі, піднімають ці шари історії, тому такі вироби популярні. Багато беруть на подарунки для військових, адже Святослав — войовничий князь. Також часто замовляють підвіску зі списом та кованим молотом. Зараз складний час у нашій історії, і тема войовничості актуальна, тому люди носять такі прикраси», — ділиться Валерій. 

Серед улюблених виробів Валерія на першому місці розташувалися «Керносівський ідол» та керамічна статуетка «Скіфський воїн». Керносівський ідол — це кам’яна статуя епохи мідної доби, знайдена в Дніпропетровській області. Це найбільш виразне зображення людини доби ранньої бронзи, виявлене на території України. 

Крім прикрас і статуеток у бренду можна придбати керамічну люльку, яка була символом козацької честі, автентичний посуд, олійні каганці, гребінці та амфори.  

Кожен з команди займається своїм ремеслом, щоб створювати вироби, натхненні минулим України. Певним чином ці вироби стають мостом між теперішнім і минулим, адже поєднують традицію та сучасність. 

У Валерія багато планів на майбутнє, проте через війну він не всі може втілити. Чоловік хоче відкрити шоурум у Дніпрі, щоб люди не тільки могли купити або замовити виріб, а побувати в креативному просторі. 

«Ми поважаємо своїх клієнтів і хочемо, щоб вони разом з нами досліджували спадщину України та шукали сенси. Шоурум дав би нам змогу спілкуватися з клієнтами. Тобто ми могли б сісти, обговорити зразки чи намалювати ескізи. Поки ця ідея на паузі через повномасштабне вторгнення», — розповідає Валерій Кас’яненко. 

Та команда OIUM, попри все, продовжуватиме поширювати традиційне українське ювелірне мистецтво по всьому світу, щоб закохати людей в історію України.

Суспільство

«Сенс на Хрещатику» та «Україна без сміття» збирають російські книжки на переробку: куди звертатися

Опубліковано

Книгарня «Сенс на Хрещатику» та ГО «Україна без сміття» запускають збір російських книжок на переробку.

Про це йдеться на сторінці sens_khreshchatyk в Іnstagram.

Усі бажаючі здати російські книжки, журнали, каталоги, брошури та іншу паперову продукцію можуть принести їх у такі місця:

  • Книгарня «Сенс на Хрещатику» за адресою: Хрещатик, 34 (перший поверх).
  • Станція «Україна без сміття» за адресою: вулиця Саперно-Слобідська, 25/4.

«Люди з інших міст можуть надіслати російські книжки з адресною доставкою до дверей книгарні «Сенс», – зазначили в книгарні.

Зібрані книжки будуть передані на переробку картонно-паперовому комбінату. Усі виручені від макулатури кошти організатори спрямують на підтримку книгарні та фонду «Гуркіт». Вони планують зібрати понад сім мільйонів гривень на мобільну станцію ППО MECHATRONICS для 101-ї бригади ППО.

Читайте також: У Львові відкрили книгарню для інтровертів

«Ми переконані, що російськомовній літературі не місце на книжкових полицях українців. Позбавляйтесь непотрібної макулатури та звільняйте простір для нових текстів і сенсів», – зазначили організатори.

Нагадаємо, в Празі відкрилася перша українська книгарня.

Фото: freepik

Читати далі

Суспільство

Українські зенітники збили російський Су-25 на Донеччині

Опубліковано

Українські військові збили черговий російський літак Су-25 на Донеччині.

Про це повідомили в Оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця».

Як зазначається, літак збили на Покровському напрямку — він намагався обстрілювати позиції підрозділів Сил оборони.

Штурмовик знищили військові-зенітники з окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

Читайте також: Розвідники ГУР показали, як майстерно знищують ворожу техніку

«Завдяки влучності, вправності та професіоналізму наших зенітників сьогодні російська авіація зменшилась на один бойовий літак», — зазначили в «Хортиці».

Нагадаємо, бійці Національної гвардії протягом тижня завдали значних ударів по окупантах на півдні України. Аеророзвідники знешкодили кілька десятків одиниць ворожої військової техніки, низку спостережних пунктів та засобів радіоелектронної боротьби.

Фото: АрміяІнфо

Читати далі

Суспільство

Як у Грі Престолів: ці замки, фортеці та палаци можна знайти в Україні. Вгадаєте де? Тест

Опубліковано

Від Карпат до узбережжя Чорного моря наша країна зберігає багатовікову історію, відображену в старовинних замках та розкішних палацах. Пропонуємо вам перевірити свої знання про ці дивовижні місця та дізнатися більше про історію та культуру України.

Готові до захоплюючої подорожі у світ давньої архітектури та королівської розкоші? Тоді давайте проходити новий тест від ШоТам!

Що це за замок такий?

ШоТам
Правильно! Неправильно!

Це Олеський замок — пам'ятка архітектури й історії 13-18 століть, розташований у смт. Олесько Золочівського району Львівської області. Він є одним з найдавніших в Україні замків — ймовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави річки Ліберція.

А це вже замок-музей Радомисль. Стоїть він у сусідній від Києва області. Але в якій саме?

radozamok.com
Правильно! Неправильно!

«Замок-музей Радомисль» розташований у Житомирській області. У 1612 році на цьому місці збудували «папірню» — укріплену фабрику з виробництва паперу для друкарні Києво-Печерської лаври. Після проведеної реставрації «Замок-музей Радомисль» є повністю відновленою середньовічною фортифікаційною спорудою з відтвореними автентичними інтер’єрами 17-19 ст.

Цей палац є справжньою перлиною Львівської області. Знаєте, про який саме йдеться?

Правильно! Неправильно!

Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам'ятка архітектури епохи пізнього ренесансу та бароко. Він розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області. Замок збудували на місці попередньої садиби Підгорецьких упродовж 1635–1640 років за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Сучасного вигляду замок набув після реконструкції 1720-х років.

Це — Хотинська фортеця. Вона складається з фортеці 13 століття та бастіону 18 століття, що його оточує. Крім того, вона є одним з найстаріших збережених укріплень Східної Європи. На березі якої річки вона розташована?

khotynska-fortecya.cv.ua
Правильно! Неправильно!

Хотинська фортеця розташована на березі річки Дністер.

У маленькому містечку Львівської області стоїть оборонна фортеця, зведена в 1634 році. Вона є справжнім прикладом архітектурного «palazzo in fortezzo» та має назву…

Вікіпедія\Анна Біляєва
Правильно! Неправильно!

Правильна відповідь - Золочівський замок. Його звели в 1634 році як оборонну фортецю на кошти Якуба Собеського — батька правителя Речі Посполитої Яна III Собеського. Замок створений за проєктом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та ровами з водою. У дворі є два палаци — більший з них має назву Великий, а навпроти в'їзної вежі розташований Китайський. Цікавим замок також є тим, що тут була система каналізації, яка збереглася до наших днів.

Тут бували й творили Шевченко, Гоголь, Марко Вовчок, Штернберг, Ріпин і Куліш. Впізнали місце на фото?

yilin.com.ua
Правильно! Неправильно!

Це Качанівка — одна з нечисленних поміщицьких садиб на території Україні, яка збереглася в комплексі палацу разом з парком. Маєток заснував російський полководець і граф Петро Румʼянцев-Задунайський як одну з резиденцій президента Малоросійської колегії та генерал-губернатора. У 1824 році у володіння садибою вступили поміщики-меценати Тарновські, які перетворили Качанівку на своєрідний культурно-мистецький центр.

Гуляючи цим живописним місцем, туристи нерідко губилися. Тут красиво, але й трохи лячно… Кажуть, у цьому місці можна зустріти привидів. Знаєте, що зображене на фото?

ШоТам
Правильно! Неправильно!

Форт-застава Дубно (інші назви — Тараканівський форт, Дубенський форт, нова Дубенська фортеця) — оборонна споруда, архітектурна пам'ятка 19 століття. Розташована неподалік від села Тараканів Дубенського району Рівненської області, в мальовничій місцевості над річкою Іквою.

Цей замок, на жаль, не зберігся до наших часів і залишив за собою лише мальовничу руїну. Знаєте, про що йдеться?

Вікіпедія\Moahim
Правильно! Неправильно!

Невицький замок — напівзруйнований замок біля села Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення. Про замок уперше згадують на початку 14 ст. як про опорну базу місцевого феодального бунту проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У 14 ст. замок переходить під володіння роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яної споруди кам'яну. У 1644 році під час релігійних воєн трансильванський князь Юрій I Ракоці зруйнував замок.

Тут творилася козацька історія! В місті Батурин стоїть єдиний збережений гетьманський палац. Що це за місце?

ШоТам
Правильно! Неправильно!

Палац гетьмана Кирила Розумовського – видатна пам’ятка доби класицизму національного значення. Він є головною окрасою, візитною карткою та символом Батурина. В Україні це єдиний збережений та відроджений гетьманський палац. На теренах нашої держави це ще й єдина архітектурна споруда, зведена за проектом визначного архітектора Чарльза Камерона.

Що це за замок? (ТЕСТ)
Не засмучуйтесь!
Це чудова можливість дізнатися більше про багату історію та архітектуру України. Спробуйте вивчити матеріали про замки та палаци, відвідати їх або прочитати книги та статті, щоб покращити свої знання.
Добре!
У вас добрі знання з цієї теми, але завжди є можливість покращити свої результати. Спробуйте почитати більше про різні замки та палаци України, їхню історію та унікальні особливості.
Відмінно!
Ви чудово розбираєтесь в історії та архітектурі України. Ваші знання про палаци та замки вражають. Продовжуйте в тому ж дусі та вивчайте ще більше цікавих фактів про культурну спадщину України!

Поділіться своїми результатами:

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Технології4 дні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство1 тиждень тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство2 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство2 тижні тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

РЕКЛАМА: