Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
21557511 893550484147154 2057864300722241587 n 21557511 893550484147154 2057864300722241587 n

Суспільство

Як ІТ-ішник із Запоріжжя підкорив Таїланд флейтами

Опубліковано

У Запоріжжі вже дев’ятий рік функціонує незвичайне виробництво. Майстер Олексій Толмачов виготовляє етнофлейти із бамбука.

Його вироби оцінили музиканти, використовують їх для записів альбомів. А клієнтами стають покупці із Франції, Німеччини і Таїланду.

Окрім комерційної справи, Олексій ще й займається фрілансом інтер’єрної фотозйомки, туристичними проектами. А увесь вільний час проводить у своїй майстерні. Що з цього виходить – поділився герой.

Олексій Толмачов створює бамбукові флейти з 18 років. За роки роботи виготовив понад 760 музичних інструментів

Почав із 50 гривень

Перші інструменти, які для себе робив із пластику – обходилися в 50 гривень. Тепер матеріали купую закордоном. Бамбук привозять з Грузії в Одесу. А я вже звідти доставляю в Запоріжжя. Вартість партії обходиться у $1200.

За якість – відповідаю. Особисто вручну на складі відбираю бамбук. Витрачаю на процес цілий день. Обрав тростину з Грузії, бо це найближчий постачальник. Є ще Болівія, Перу і Еквадор, але через вартість доставки зросте кінцева ціна виробу. Боюсь, що їх ніхто не купуватиме.

Читайте також: Як чохли з Дніпра підкорили світ західної музики

Вартість бамбукових флейт від 500 до 900 гривень. Пропоную 20 різновидів за тональністю. Замовити можна темну або світлу (за кольором) флейту і обрати оздоблення.

За роки роботи на замовлення зробив 660 флейт. А в цілому, то на сотню більше.

Від ІТ до виробництва

Флейти – моє хобі. У дитинстві мене вразила етнічна музика. Знайшов невелику англомовну книгу, у якій писалося, як самому змайструвати флейту.

Перший свій виріб робив із підручних матеріалів. Важко назвати це музичним інструментом, але мене здивувало, що він зазвучав. Наступний експеримент – флейти з пластикових водопровідних труб.

Читатйе також: 200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська

Новий етап – пошук бамбуку у мережі будівельного гіпермаркету. Зрозумів, що виготовляю вже якісний продукт – створив сторінку в соцмережі і запропонував потенційним клієнтам робити замовлення.

Виробництво бамбукових флейт – повністю ручна робота, тому Олексій не купував ніяких станків чи електричних приладів

Власну справу почав у 18 років. На замовлення виготовляю з 2010 року. Це спочатку була сторінка в соцмережах, але за кілька років сам створив собі сайт, за освітою я ІТ-шник.

Флейта – це мікс фізики і математики

Працюю зараз один. Майстерню обладнав на дому. Це не потребує великої площі і багатьох інструментів. Але потрібен доступ до відкритого вогню. Отвори в тростині пропалюються. Їх не можна свердлити, бо бамбук лусне.

Більша частина моєї роботи – інтелектуальна. Я виводив формули протягом п’яти років, для того аби інструменти мали точний звукоряд. Це математика і фізика, на якій тримається музика.

Виготовив “Флейту кохання”, на якій зручно вчитися. Одразу грати зможуть новачки і діти. Спеціальне розташування отворів робить звуки, які “видуваються” – мелодійними.

Читайте також: Як отримати грант на бізнес? П’ять історій успіху

Виробництво – повністю ручна робота, тому не купував ніяких станків чи електричних приладів. Це не швидка робота, потребує часу і вкладення душі. І кожен інструмент виходить унікальним і по-своєму цікавим.

Перші роки одну флейту робив два дні. Зараз це займає близько двох годин.

Чому бамбук?

У порівнянні з іншими матеріалами, бамбук – найдорожчий. Із ним треба попрацювати: висушити правильно, обпалити. Щоб отримати бамбук – треба купувати одразу велику партію. Кілька штук ніхто не доставлятиме. А сума може сягнути і кількох тисяч доларів.

Читайте також: Парфуми із Дніпра. На що клюють хіпстери з усього світу

Але бамбук простіший за дерево, бо в ньому не треба робити циліндр всередині. Він вже порожній. Залишається його зовні правильно обробити. Щоб зробити флейту з дерева – потрібні спеціальні станки.

Дерев’яну флейту потрібно покрити спеціальним лаком, у декілька шарів, щоб вона нормально зберігалась. Бамбук має кору, яка блищить і гарно виглядає після обпалювання. Не потребує взагалі ніякого покриття. А звучать флейти однаково.

Ризики бізнесу

Єдиний мінус – абсолютно неможливо передбачити, який буде попит. Було, що замовленнями завалювали. Бувало, що замовлення не надходили кілька місяців поспіль.

Читайте також: П’ять успішних стартапів, які зібрали гроші на Kickstarter

Якщо обрати такий бізнес, як основний дохід це може бути неприбутково. Тому треба ще якесь джерело доходу, яке покриватиме стабільність.

Купують музиканти з Франції і Таїланду

Перших замовлень було небагато, але мене дивувало, що вони взагалі є. Моя аудиторія виявилась дуже нішевою. Але зараз маю стабільні замовлення.

Бамбукові етнофлейти коштують від 500 до 900 гривень. Їх купують як новачки, так і професійні музиканти

Замовляють і початківці, які хочуть мати етноінструмент і музичні колективи, які записують з моїми флейти альбоми та виступають на концертах.

Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси

Продаю через соцмережі, сайт. Флейти замовляли клієнти з Франції, Німеччини і Таїланду. Доставка туди обходилася дорожче, ніж сам товар. Були покупці, які оплачували доставку за $90, коли інструмент коштує $50.

Підкорити ринок, вийти в офлайн

Планую вихід на кілька міжнародних платформ торгівлі, де продають хендмейд. І виходитиму потроху в офлайн, але не в форматі магазину.

Читайте також: Соляні кімнати як бізнес. Історія успіху з Бахмута

Етнічні інструменти ручної роботи потрібно потримати в руках, познайомитись, пограти, почути і обрати свій. Онлайн відчути неможливо.

Суспільство

Цим їдальням було 50 років. Як у громаді на Волині реформували застарілу систему харчування в школах і садочках

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Кухні 70-х років, електричні плити та смажена їжа для дітей. Ще нещодавно такою була реальність шкіл та дитячих садочків Локачинської громади, що у Волинській області. Батьки скаржилися на якість їжі для школярів, а керівники навчальних закладів не могли самостійно забезпечити кухарів сучасним обладнанням.

Керівництво ліцеїв та міська влада Локачинської громади зуміли оновити стару систему харчування — відреставрували занедбані харчоблоки і опанували сучасне обладнання. Розповідаємо у ШоТам, як їм це вдалося. 

Будівля та харчоблок 1973 року

Старозагорівський ліцей — другий за кількістю учнів у Локачинській громаді. В ньому навчається 150 дітей. Ще минулого року батьки школярів регулярно писали клопотання директору ліцею і міській раді зі скаргами на шкільне харчування, розповідає керівник ліцею Ігор Яцюк.

«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.

«Були претензії, як від батьків, так і від служби, яка займається санітарними умовами харчоблоків. Окрім електроплити, іншого обладнання для приготування їжі для дітей в ліцеї не було. Так ми почали цікавитися іншою технікою», — додає Ігор Яцюк

Так керівництво ліцею звернулося до Локачинської селищної ради та управління гуманітарної політики. 

Електрична плита у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк

Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування

У 2021-му році змінилася також законодавча база, яка стосується стандарту харчування дітей у школах та садочках. Заступник селищного голови Локачинської громади Тарас Хом’як пояснив: зміна у законі зобов’язала громади забезпечити школярам здорове харчування, але з електричною плитою та без пароконвектомата — зробити це було, як мінімум, складно. Адже цей прилад поєднує у собі пароварку та конвектомат, з його допомогою можна швидко та корисно готувати перші страви, овочі, м’ясо, рибу, хліб та навіть солодощі. 

Тож місцева влада взялася за реформу харчування. Аби отримати фінансування, громада взяла участь у проєкті, який відбирав для себе перших громад-партнерів в Україні та стала однієї з десяти громад, які зуміли виграти у відборі.

«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» запропонував кожній громаді першочерговий мініпроєкт, який дозволяв би вирішити нагальні місцеві потреби. Звичайно, ми скористалися такою можливістю та запропонували придбати та встановити пароконвектомати в харчоблоках», — розповідає Тарас Хом’як.

Змінам завадила повномасштабна війна

Керівництво навчальних закладів розуміло: поставити нові та сучасні пароконвектомати у старі харчоблоки — ідея не з найкращих. Тож разом з селищною радою створили проєкт, де вирішили зробити також капітальний ремонт у шкільній кухні та їдальні. 

«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.

Відтак ремонт, та й сам проєкт, довелося відтермінувати до наступного року. І вже у 2023-му кухарі Локачинської громади опановували нові пароконвектомати у відремонтованих та відреставрованих харчоблоках.

Пароконвектомат у Старозагорівському ліцеї. Фото надав Ігор Яцюк. 

Тепер діти споживають здорову їжу змалечку

Ремонти у харчоблоках вдалося завершити у максимально швидкі терміни. Команда підрядників працювала мало не безвихідних, щоби трохи більше ніж за місяць, навчальні заклади могли знову годувати своїх учнів.

Спершу пароконвектомати спробували у двох найбільших ліцеях, де загалом навчається понад 700 школярів. Тарас Хом’як пояснює: насамперед, хотіли переконатися, що кухарі зможуть працювати з сучасними приладами та підлаштуються під робочий темп. Втім, все вдалося одразу, тож пароконвектомати встановили у ще одному ліцеї та у дошкільних навчальних закладах.

«Ми хотіли, щоби діти почали звикати до нового та здорового харчування з дитинства у садочку», — розповідає заступник селищного голови Локачинської громади.

Відремонтована їдальня Старозагорівського ліцею. Фото надав Ігор Яцюк. 

Оновили кухню — зникли скарги

Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» забезпечив навчальні заклади Локачинської громади не лише пароконвектоматами: йдеться й про холодильне та морозильне устаткування, про лінії роздачі (де, діти можуть набирати для себе їжу), і навіть меблі для їдальні.

З грудня 2023 року керівник Старозагорівського ліцею не отримав жодної скарги від батьків на оновлене харчування, яке тепер відповідає усім сучасним стандартам та вимогам. 95% учнів із задоволенням харчуються у шкільній їдальні. А кухарі справляються з навантаженням та годують дітей за новим меню. 

«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська. 

Читати далі

Суспільство

За рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок

Опубліковано

Декілька проєктів вже уклали контракти з державою й незабаром будуть передані військовим на фронт.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

фото: Генеральний штаб ЗСУ

Про оборонні розробки

Серед зареєстрованих розробок:

  • +300 у сфері БПЛА;
  • +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
  • +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
  • +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
  • понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
фото: Генеральний штаб ЗСУ

Читати також: Вийшов новий трейлер гри “S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля” (ВІДЕО)

Підтримка Brave1 

Фонд Brave1 надав 186 грантів розробникам, загальна сума яких перевищує $3,2 млн. Ці кошти можна використовувати компаніями на дослідження, розвиток, масштабування та покращення своїх продуктів.

Зараз Brave1 шукає найбільш ефективні рішення у двох сферах:

  • пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
  • пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.

Brave1 активно шукає не лише готові рішення, а й талановиті команди розробників, які готові приєднатися до створення та впровадження оптимальних рішень у визначених областях. Особливу увагу приділяють розробкам, що передбачають застосування штучного інтелекту в оборонних технологіях.

фото: Генеральний штаб ЗСУ

Про Brave1

Brave1 – це кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Радою національної безпеки і оборони, Міністерством стратегічних галузей України, Міністерством економіки України.

Кластер підтримки був запущений 26 квітня 2023 року. 

Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Читати далі

Суспільство

Замість сміття — сакури. Як на Одещині очільниця громади об’єднала мешканців заради змін

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Японському саду все до ладу: висаджені сакури, є невеликий ставок, місце для медитацій та будиночок для чайних церемоній. Цей парк не десь за кордоном, а в Україні — у містечку Доброслав на Одещині. До цієї краси на місці саду був смітник. Та голова громади Людмила Прокопечко зуміла перетворити сміття на оазу і надихнула мешканців до змін й надалі.

ШоТам поговорили з Людмилою про те, як їй вдається вибудовувати довірливі стосунки з місцевими жителями і як завдяки активній позиції мешканці громади змогли одразу включитися у допомогу військовим після 24 лютого. 

Смітники перетворили на парки

Коли у 2015 році Людмила Прокопечко прийшла на посаду у Комінтернівську селищну раду, стан територій був складний.

«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко. 

Стихійних сміттєзвалищ були десятки й деяким було понад 10 років. Людмила каже, вирішили прибрати всі смітники, але щоб вони знову не утворювалися, на їхніх місцях зробили зони відпочинку — парки та сквери.

Японський сад у Доброславі на Одещині. Фото із соцмереж героїні

Грошей на розвиток у бюджеті не було, тож команда селищної ради робила все сама. Людмила пригадує, 13 людей виходили з лопатами і граблями й прибирали. Звісно, закликали до роботи й місцевих жителів, та не всі вірили у те, що з цієї ідеї щось вийде. Після першого вдалого результату — парку, який назвали «Лісова пісня», люди почали активніше включатися у допомогу. 

У 2016 році селище Комінтерново перейменували на Доброслав — і тепер воно привертає увагу туристів з усієї України. Людмилу Прокопечко після реформи децентралізації у 2020 році обрали головою і зміни у громаді продовжилися.

За 8 років у Доброславі з’явилося ще десяток тематичних парків — присвячений закоханим, художнику Сальвадору Далі, болгарській культурі, уже згаданий Японський сад тощо. Мешканці — доєднуються.

«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.

Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми

Саме така активна позиція жителів допомогла швидко зібратися на початку повномасштабного вторгнення, а також те, що громада почала підтримувати військо ще з 2014 року.

«Вся команда працює, ніхто не виїхав. Мені було приємно, що я не залишилася одна. Ми працювали день і ніч без вихідних на початку вторгнення. Хто не мав свого житла у Доброславі, то ночував у актовій залі селищної ради», — розповідає Людмила.

Щодня годували тисячу військових, облаштовували блокпости — все працювало як годинник. Підтримка війська продовжується, щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми:

«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».

У квітні 2024 року в Доброславі висадили каштанову алею, щоб вшанувати пам’ять про мешканців громади, які загинули в російсько-українській війні. Людмила каже, допомогти прийшло майже 100 людей, і саме жителі купили саджанці каштанів.  

Місцеві висаджують алею з каштанами, які придбали за власні кошти. Фото із соцмереж героїні

«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.

Залучають і школярів: проводять ярмарки й зароблені кошти передають військовим. Також у громаді разом із військовим оркестром проводять мистецький проєкт «Від колиски до звитяги», що покликаний розповісти дітям про героїв українського війська. 

Концерт у межах проєкту «Від колиски до звитяги» у Доброславі. Фото із соцмереж героїні 

Дбають у Доброславі і про ветеранів, у містечку відкрили Veteran Hub. Тож тепер з військовими працюють психологи, юристи. Віталій воював ще з 2014 року, зараз проходить реабілітацію, каже, люди, які приходять з війни, відчувають себе відчуженими. Та чоловік здивований, що у Доброславі так підтримують ветеранів: «Це дуже приємно, я відчув, що ми робимо одну справу». 

Віталій згадує, що Людмила була першою, хто зустрів його в громаді:

«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.

Щоб розвивати Доброслав, шукають партнерів

Крім того, що треба справлятися із викликами війни, допомагати фронту і забезпечувати стабільну роботу, каже Людмила, треба й розвивати громаду, думати про майбутнє. Саме тому багато працюють з міжнародними партнерами, пишуть грантові заявки.

«Я часто буваю на форумах чи у відрядженнях за кордоном. Тому що там народжуються нові контакти й нові друзі, які потім уже допомагають нашій громаді», — каже Людмила Прокопечко. 

Людмила Прокопечко з Габліелем Абрагамом, керівником Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»

Одним з партнерів громади є Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», що допомагає місцевим органам самоврядування працювати ефективніше. За цим напрямком мають багато ідей, які вже втілюються в життя. Наприклад, просторовий план громади, проєкт по енергозбереженню, у результаті якого Доброславська громада отримала потужні генератори. Також завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у Доброславі тепер є екскаватор, контейнери для роздільного збору сміття, компостери. 

Процес висадження Алеї дружби у Доброславі. Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»

Молодь громади проходить стажування і створює молодіжні простори, у ЦНАПі тепер є необхідна техніка, а пожежна команда оснащена одягом та інвентарем. Очільниця каже, наразі ще працюють над проєктом по безбар’єрності на соціальних об’єктах.

Тренінг для молоді пройшов у місцевому Veteran Hub. Фото із соцмереж героїні

Людмила вважає, що для лідерки громади важливо бути патріоткою своєї держави:

«Треба вірити в те, що робиш, мати величезне бажання й енергію, і вміти вести за собою. Коли ти сам гориш своєю ідеєю, то можеш запалити й інших. Тому люди довірятимуть», — каже Людмила.

Читати далі