Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
xiaoyi avc 0 00 20 480 xiaoyi avc 0 00 20 480

NewСхід

$200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська

Опубліковано

У Краматорську 28 річний Євген Ткаченко розвиває надзвичайно нішевий бізнес – шиє шкіряні ремінці для годинників.

Власний бренд “TkachenkoLeather” заснував, коли йому було 24 роки, на кишені мав 200 гривень і жив у одному з гуртожитків Ужгороду.

Тепер клієнтами Євгена стають покупці Rolex, а його вироби розлітаються по всьому світу, рекламуючи український handmade. Тож як стати успішним, маючи натхнення і завзятість – поділився герой нашого матеріалу.

Євген Ткаченко заснував власну справу, коли йому виповнилося 24 роки

YouTube – кращий вчитель

З початком бойових дій на Донбасі, виїхав в Ужгород. Там жив у гуртожитку і працював на місцевому заводі. Якось знадобився ремінець для годинника. Не знайшов нічого цікавого в магазині. Вирішив пошити собі сам. Хоча за освітою я електрик – мені з дротами зручніше було, ніж із шкірою.

 

Перший виріб зробив, переглянувши відеоінструкцію на YouTube. Спробував пошити найпростіший ремінець. Одразу вдалося, хоча над якістю крою працюю і досі. Прийшов з ремінцем на роботу, колега побачив, захотів собі такий же. Зробив і йому. Після цього зрозумів, що handmade мене затягує.

Читайте також: Бренд взуття із Дніпра. Як 26-річний бізнесмен підкорив ринок

Після робочої зміни на заводі, приходив у кімнату гуртожитку, і там по кілька годин шив ремінці. Жахливо було працювати там, де живеш. Пил, запах клею.

Першими клієнтами стали друзі друзів. У такому форматі, коли працював на заводі і вдома – прожив рік.

200 гривень на старт бізнесу

Я почав бізнес, маючи 200 гривень. Купив 3 дециметри шкіри, 2 метри спеціальної нитки, клей, шило і канцелярський ніж. Це був весь набір інструментів, з яким почав роботу.

Але якщо купувати спеціалізоване обладнання і великі об’єми матеріалів – сума сягне і 100 тисяч гривень. У кого які апетити.

На скільки вигідно

Працюю з екзотичними видами шкіри, на які є попит: кози, алігатора, лабстрауса, акули, ящірки. Купую в українських  постачальників. А сюди матеріали привозять з Італії.

Шкіряні унікальні ремінці від Євгена розлітаються по всій планеті

Ремінець із алігатора коштує від 100 доларів. Українські виробники у магазинах пропонують такі ж вироби з цінником від 8,5 тисяч гривень.

Читайте також: Як отримати грант на бізнес? П’ять історій успіху

Покупка цілої невеликої шкіри алігатора обійдеться у $400. Із однієї тушки можна зробити 10 ремінців. Матеріал з лабстрауса трохи дешевший – від $70.

Мій цінник найдешевший серед майстрів України, проте може зростати майже втричі, якщо продавати за кордон.

Клієнти від Сінгапуру до США

Замовлення, в основному, надходять закордонні. Відправляю посилки по всьому світу. Тепер з моїми ремінцями ходять клієнти в Японії, Сінгапурі, Гон-Конзі, Маврикію, Новій Зеландії, США, Європі і навіть в Китаї. Також є покупці у всіх великих містах України.

Іноземні клієнти знаходять мене через американський міжнародний сайт Еtsy, де продаються речі handmade. Покупці з України роблять замовлення через соціальні мережі Instagram чи Facebook.

Читайте також: Бізнес на гамаках. Харків’янин продає вироби у Польщу і Туреччину

Бували місяці, коли надходило понад 80 замовлень. В середньому, продаю 50 ремінців щомісяця. За чотири роки роботи пошив понад дві тисячі ремінців.

Отримати клієнтів Rolex

Чому бізнес злетів? Нині годинник – невід’ємний аксесуар успішної людини. Такі покупці мають запит на оригінальні речі. Багато хто має декілька дорогих годинників. Механізми там стійкіші, ніж ремінці. Тому замовлень достатньо.

Більшість виробників відходять від виробництва годинників масмаркету. Роблять унікальні вироби і під них нестандартні ремінці. Коли ті зношуються, клієнти Rolex можуть стати моїми клієнтами.

Шию не на машинці, а вручну. З цим справлятися допомагає дружина.

Складнощі на виробництві

Нещодавно був потрібен один інструмент, який проколює в ремінці дірочки. Шукав токаря-фрезерувальника, який працює з металом. Нишпорив у оголошеннях на ОЛХ. В Україні майстри відмовилися його виготовити. Довелося замовляти в Південній Кореї. За маленький металевий пробійник віддав понад шість тисяч гривень.

Читайте також: Хімія та фізика без нудних підручників: як побудувати бізнес на наукових шоу

Тепер шукаю спеціальну праску для шкіри. Такі у нас теж поки не роблять. А ще потрібен прес і штампи, якими зможу виконувати тиснення на шкірі. Клієнти просять робити їхні ініціали на ремінцях. Наші майстри неохоче беруться допомагати.

Брутальний oversize

Роблю індивідуальні кріплення і довжину. Те, що можу зробити з асортименту шкіри і ниток – жодний магазин стільки варіантів ремінців не пропонує.

Обладнання для такого виробництва можна купити на 100 тисяч грн. Проте Євген почав бізнес маючи канцелярський ніж, кілька дециметрів шкіри та спецнитку

Якось звернувся клієнт, котрий мав величезний годинник і діаметр зап’ястя. Попросив зробити масивний браслет, шириною 6,5 см. А застібку,  шириною 4 см, попросив поставити з ременя для штанів. Виглядало брутально, в стилі байкера.

Головне – кайф від справи

Нарешті втілюю свою мрію – обладную майстерню в Краматорську. Зараз працюю в одній з кімнат будинку. Згодом матиму окреме приміщення, де встановлять нормальну витяжку. Попрощаюся з пилом і клеєм, працюватиму в комфортних умовах.

Читайте також: Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

У планах на найближчий рік – далі підкорювати ринок Європи. Розширювати виробництво і набирати штат працівників – поки не хочу. Мені подобається процес шиття, не все ж робити заради грошей. Навіть якби на цьому нічого не заробляв, все одно шив би.

NewСхід

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream

Опубліковано

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream.

Проєкт здійснюється Громадською організацією «Новий Донбас» у партнерстві з Благодійним Фондом «Громадяни» за підтримки Українського культурного фонду.

Дітей навчатимуть:

  • фільмувати й монтувати документальні кіноісторії,
  • писати журналістські тексти,
  • фотографувати та поширювати це в інтернеті.
Фото: facebook.com/DocUaDream

Участь у школі DocUaDream є безкоштовною – від проїзду та харчування, до навчання й необхідної для цього техніки.

 

Учасників обиратимуть на конкурсній основі. Всього є 40 місць. Навчальна сесія відбудеться в Києві і триватиме 10 учбових днів:

  • першая сесія – з 17.07.2021 до 30.07.2021 
  • друга сесія – з 07.08.2021 до 21.08.2021.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Головні вимоги: 

  • вік: 14–17 років
  • проживання в одному з шести міст Сходу України: Красногорівці, Новомихайлівці (Донецька область), Станиці Луганській, Щасті, Лисичанську, Золотому (Луганська область). 

Заявки прийматимуть до 15.06.2021 за посиланням.

Головне фото: wz.lviv.ua.

Читати далі

NewСхід

Бджолярка з Луганщини розвиває медовий туризм

Опубліковано

Луганчанка Ірини Васильєвої успішно розвиває медівництво, її пасіка розташована неподалік Сватового у місцевому зоологічному заказнику.

Про це повідомила у фейсбуці пресслужба Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Зазначається, що родинний бізнес починався з одного вулика, зараз їх 300.

Мед, продукти бджільництва та сувеніри – це основні продукти, які продає родина Васильєвих. З весни розвиватимуть ще й зелений туризм.

 

Туризм на пасіці

На пасіці встановили дерев’яні апібудиночки. Їх отримали за грантом від Програми розвитку ООН.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Щоб просувати зелений туризм та свій мед серед жителів регіону, Ірина Васильєва разом з іншими десятьма підприємцями Сходу України взяла участь у програмі цифрового маркетингу для малого та середнього бізнесу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Розробила маркетингову стратегію для бренду, створили сайт medovedzherelo.com, оновили візуальні матеріали для соціальних медіа.

Читайте також: Унікальні хмільні напої з меду виготовляє фермер з Сумщини

Приймати туристів родина Васильєвих планує з травня. На їх пасіці можна буде:

  • подивитися, як працюють бджоли,
  • зробити воскову свічку,
  • замовити екскурсію,
  • скуштувати мед в дегустаційному наметі.

Також пані Ірина отримує консультації від Проєкту USAID стосовно сертифікації меду за сиcтемою HACCP (cертифікат безпечності харчових продуктів). Маючи такий документ, планує продавати мед у супермаркетах Луганської області.

А ще бджолярка мріє згуртувати навколо себе крафтових виробників Сватового та відкрити у місті крамницю, де продаватимуть місцеві смаколики.

Читайте такожДодаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну

Нагадаємо, фермер з Луганщини за сприяння USAID облаштував пасіку на 100 вуликів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика».

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині відкрили інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк»

Опубліковано

Інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк» запрацював на Донеччині у селищі Новгородське.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікації ПРООН в Україні. 

Хаб назвали на честь історичної назви селища.

Соціальний хаб у смт Новгородське було створено задля об’єднання громади, організації простору для громадських організацій та спільного пошуку шляхів розвитку селища

 

Автори проєкту

Проєкт із побудови центру координувала Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), бізнесу, громадських організацій і місцевої спільноти.

На церемонії відкриття нового громадського хабу заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані наголосила, що новий центр є символом того, що люди можуть досягти завдяки співпраці заради спільного блага.

«Цей центр допоможе об’єднати людей, які прагнуть розвитку своєї громади. Він надасть їм можливість створити громадські організації і розробляти ініціативи, а також мобілізувати ресурси для покращення своєї громади. У ці складні часи важливо, щоб усі люди в Україні, зокрема і на Донеччині, подолали свої розбіжності і знайшли спільну мову заради розбудови кращого майбутнього», – наголосила пані Фоуані.

Новий центр був створений спільними зусиллями місцевої громади, міжнародних агенцій зі сприяння розвитку, а також приватних компаній у регіоні. Близько половини коштів на будівництво центру надійшло від місцевих компаній. Решту коштів було зібрано за рахунок внесків УВКБ ООН та ПРООН за підтримки урядів Данії, Швейцарії і Швеції в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Загальна вартість проєкту склала близько 63,2 тис. дол. США.

Мета проєкту

Хаб слугуватиме місцем, де розроблятимуться місцеві ініціативи й базуватимуться громадські організації. Крім цього, у громадському хабі функціонуватимуть центр психологічного здоров’я, медіацентр і навчальний центр, де для мешканців громади проводитимуть тренінги з прав людини, розвитку соціальних навичок (таких як лідерство, командна робота і комунікації), а також розроблятимуться молодіжні ініціативи.

У своєму відеозверненні під час церемонії відкриття центру посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен наголосив, що Данія пишається можливістю бути одним із донорів, який долучився до створення громадського хабу.

«Завдяки цьому громадському центру жителі Новгородського матимуть місце, де можна зібратися разом, щоб долучитися до місцевого демократичного процесу, проводити освітні заходи. Тут також можна проводити робочі зустрічі, щоб обговорити розвиток громади, тренінги, семінари і молодіжні проєкти. Це сприятиме розвитку місцевої демократії, громадянського суспільства і громадського життя, які є ключовими цінностями, необхідними для трансформації українського суспільства, а діяльність, яка здійснюватиметься в цьому центрі, втілюватиме ці цінності у життя», – зазначив пан Посол.

Меценати проєкту

У рамках проєкту було реставровано столітню занедбану будівлю, яка раніше належала кооперативному магазину. ПРООН надала фінансову допомогу (фінансування від урядів Данії, Швейцарії і Швеції) у розмірі 844 882 грн. (29,6 тис. дол. США), а УВКБ ООН надало кошти в розмірі 159,1 тис. грн. (5,6 тис. дол. США). Місцеві ініціативні групи і громадські організації подарували меблі й обладнання на загальну суму понад 285 тис. грн (10 тис. дол. США).

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Місцева компанія ФОП Ленко О.В. безкоштовно виконала роботи з благоустрою вартістю понад 16 тис. грн (590 дол. США), а члени місцевої громади зголосилися прибрати приміщення і прилеглу територію, вивезти сміття, привезти ґрунт, а також долучилися до благоустрою території на загальну суму 25 тис. грн (900 дол. США).

Місцевий виробник заліза і сталі компанія «Метінвест» пожертвувала 600 тис. грн (21,8 тис. дол. США) на ремонт конструкцій будівлі, у тому числі стель і фасаду, а аграрна компанія ТОВ «Бета-Агро-інвест» виділила 50 тис. грн (1,8 тис. дол. США) на придбання матеріалів і обладнання для системи енергопостачання і опалення будівлі.

Про селище

Селище Новгородське, розташоване на відстані усього декількох кілометрів від «лінії зіткнення» між підконтрольними і непідконтрольними територіями Донеччини, зазнало значних руйнувань на початку збройного конфлікту в Україні, який триває вже сім років.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції і Швейцарії.

Читайте такожЗапустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України»

Нагадаємо, USAID почав приймати заявки на гранти у межах підтримки економіки Донбасу.

Як ми повідомляли раніше, презентували онлайн-мапу місць молодіжних активностей Сєвєродонецька.

Читати далі