Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
yj je4eq3ng yj je4eq3ng

NewСхід

Соляні кімнати як бізнес. Історія успіху з Бахмута

Опубліковано

У Бахмуті працює виробництво будматеріалів та елементів декору із солі “Speleon”. Ідея заснувати такий бізнес прийшла Володимиру Савчуку.

З початком бойових дій на Сході, коли стало сутужно з фінансами, чоловік наважився відкрити власну справу. Від звичайного виробництва він розвинув підприємництво до того, що тепер їздить з командою по Україні та обладнує соляні кімнати.

Бізнес на соляних кімнатах Володимир Савчук заснував у віці 33 років

Від механіка до бізнесмена

Ідея заснувати власне виробництво прийшла з черговою кризою і зменшенням зарплати на заводі по обробці кольорових металів, де працював механіком.

У 2014 році це спочатку був як додатковий заробіток. Спершу виготовив соляну лампу у своєму гаражі. Сподобався процес. Від кустарного виробництва вирішив перейти до серійного.

 

Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси

Знання, отримані на попередньому виробництві – пригодилися мені у бізнесі. До того як виграв грант на обладнання, першими обробками солі займався на станках, які зібрав власноруч.

Щасливий, що ризикнув відкрити власну справу у 33 роки. Подобається відчувати фінансову незалежність. І можливість самостійно встановлювати свій графік роботи. Це свобода.

Спочатку здавалося, що нічого не вийде з такої ідеї. І замовлень не буде. Але коли ти в душі трохи наївний романтик і оптиміст – це спонукає продовжувати почате. Перспективним виявився напрям.

На бізнес треба 300 тисяч

Чому вирішив зайнятися сіллю? Зручно розташовані, практично ходимо по ній. Матеріали беру на “Артемсіль”.  Від нашого міста до постачальника – півгодини їзди автомобілем.

Щоб почати такий бізнес з нуля – треба 300 тисяч гривень. Практично всі гроші підуть на обладнання.

Матеріали для соляних виробів привозять із заводу “Артемсіль”

Довелося придбати кілька станків по 50 тисяч гривень кожен. Просто обійтися болгаркою і молотком – нереально. Сіль дуже примхливий матеріал, хоча вона пресована природним способом протягом мільйонів років, все ж робота з нею – філігранна. Це не граніт чи мармур, у обробці яких можна допускати неточність.

Плитка із солі – будматеріал

Зараз зосередився на виробництві будматеріалів для соляних кімнат. Серед клієнтів більше популярністю користується плитка.

Із заводу приїжджають великі брикети кам’яної солі, яку добувають закритим способом. На станках або вручну придаю їй форму. Шліфую, доводжу до стандартних розмірів.

Найбільші соляні плитки мають розмір 36х17 см. Найменша товщина 2 см

На виготовлення однієї такої витрачаю 10-15 хвилин. Вартість залежить від ширини самого виробу і кількості плиток, яку робить замовник. Одна, приблизно, коштуватиме 60 гривень. Усе готую тільки під замовлення.

Соляні печери

Соляна кімната вважається хорошою, якщо там із солі зроблено все: стіни, стеля, підлога і ще сіль просто насипана. Освітлення і елементи декору для печери теж робляться із солі. До стін кріпимо плитку спеціальним розчином.  

Читайте також: $200 за ремінець для годинника. Як це вдалось бізнесмену з Краматорська

Із командою їздимо Україною, на замовлення обладнуємо соляні печери. Робили в Києві, Харкові та області. Великих проектів робили п’ять.  

Кімната для приватного користування, розміром 5 на 4м може обійтися і в 100 тисяч. Ціни плаваючі. Усе залежить від замовлення.

Читайте також: Як перетворити закинутий кооперативний сад на акціонерне товариство. Досвід села Адамівка

По проектах, буває, що клієнти запрошують на об’єкти, для яких готові дизайн і візуалізація – лишається втілити задумане. А буває, що сам працюю як дизайнер. Роблю візуалізацію, придумую, яким буде освітлення, і розраховую роботи по вентиляції. На один такий проект витрачаю три тижні.

Так виглядають “соляні кімнати під ключ”

Можна ще робити соляне напилення на стіни, якщо немає бажання возитися із плиткою. Вартість робіт – від однієї тисячі гривень за м².

Ризики мінімізовані у бізнесі, бо працюю під замовлення.

Лампи із солі

Соляні лампи на виробничий потік не поставив. Коли клієнти замовляють матеріали для кімнат, у подарунок і як бонус дарую лампу. Роблю їх і під замовлення.

Чим корисні такі вироби. Це і для інтер’єру – нестандартний виріб. І мають лікувальний ефект для дихальних шляхів, нервової системи і шкіри. Коштують такі вироби від 230 гривень. Ціна залежить і від забаганки замовника.

Як продаю

Продаю вироби в інтернеті, маю власний сайт. Звісно, з оптовим покупцем зручно працювати, але не відмовляю клієнтам, які просять відправити одну плитку. Доставки роблю Новою поштою.

Із соляними будматеріалами Володимир планує виходити на ринок Білорусі та Польщі

Замовником може бути приватна особа, яка хоче оздобити собі таку кімнату в квартирі чи будинку. А може бути і рекреаційний заклад, який обладнує оздоровчий куточок.

Експорт закордон поки не робив. Але зараз моніторю можливість виходу на ринки Польщі і Білорусі.  

NewСхід

У Лисичанську відкрили мережу платформ «Мій FOX HUB»

Опубліковано

На Луганщині в центральній бібліотеці Лисичанська відкрили багатофункціональну молодіжну платформу BIBLIOHUB – третій простір із мережі «Мій FOX HUB». 

Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної державної адміністрації.

За інформацією, платформи будуть відкритими не лише для молоді, але й для всіх жителів Лисичанська та прилеглих населених пунктів. Хаби виконуватимуть роль простору для залучення громади до неформальної освіти, проведення соціальних та культурних заходів, громадських обговорень та якісного проведення дозвілля.

Для відвідувачів доступна коворкінг-зона, оснащена сучасними офісними меблями та інформаційно-комунікаційним обладнанням для комфортної роботи і навчання, проведення дискусій та освітніх заходів.

 

Читайте такожЗ кокоса, буряка та норі: сім українських виробників корисних чипсів

Лаунж-зони обладнані зручними диванами та кріслами, телевізором, гітарами, настільними іграми для проведення дозвілля, спілкування та соціалізації, чи проведення соціальних та культурних заходів. В ігрових зонах є аерохокей, столик для пісочної анімації та пазли.

Для любителів моделювання працюватиме клуб робототехніки з відповідними наборами та 3D принтерами. Платформи у центральній бібліотеці та палаці культури ім. Володимира Сосюри мають медіа-зони, оснащені:

  • сучасним медіа-обладнанням для ведення блогів,
  • створення соціальних відео та новин,
  • проведення інтерв’ю,
  • створення власного каналу на YouTube про життя молоді у Лисичанську.

Усi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт – myfoxhub.in.ua.  

Цей проєкт став можливим завдяки програмі Агентства США з Міжнародного розвитку та проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

За підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» простори отримали сучасні меблі та інформаційно-комунікаційну техніку, офісне, медійне та музичне обладнання для проведення навчальних, соціальних та культурних подій. Загальна вартість проєкту складає понад три мільйони гривень.

Всi три платформи об’єднані в єдиний вебсайт, де можна дiзнатися розклад роботи, новини та анонси найближчих подiй – myfoxhub.in.ua.

Нагадаємо, у Кураховому на Донеччині відкрився молодіжний центр.

Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.

Усі фото: loga.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

У Кураховому на Донеччині відкрився молодіжний центр

Опубліковано

Молодіжний центр «380 вольт» відкрився у місті Курахово Донецької області, повідомили у пресслужбі ДонОДА.

Зазначається, що Молодіжний центр у Курахівській міській територіальній громаді став 121-м для Донецької області.

Центр створений за алгоритмом «ініціатива молоді – допомога влади». Він працює з 2018 року і нарешті, спільними зусиллями обласної та місцевої влади, отримав нове сучасне приміщення.

Цікавинкою молодіжного центру є платформа для неформальних музикантів, а саме рок-гуртів та альтернативних музикантів, які створюють свої музичні інструменти власноруч з водопровідних труб, каструль та пляшок.

 

Також у молодіжному центрі працюватиме сучасна фотостудія, створена на кошти, що отримав за грантовою програмою один із волонтерів. У фотостудії молодь матиме змогу не тільки сфотографуватися, але й навчиться робити фото самостійно.

«380 вольт» має різноманітні настільні ігри для проведення дозвілля та спортивну локацію з настільним тенісним, аерохокеєм та приладдям для армреслінгу, конференц-залу, невеличку сцену, та екран для перегляду фільмів.

Читайте також“Приймаємо пологи та лікуємо грижі”. Як у Харкові рятують кажанів від загибелі

Нагадаємо, у Маріуполі реалізують п’ять проєктів SMART CITY.

Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.

Усі фото: dn.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

Стартував проєкт із підтримки племінних пасік на Донеччині і Луганщині

Опубліковано

За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочався проєкт із підтримки племінних пасік у Донецькій та Луганській областях.

Про це повідомили у фейсбуці на сторінці програми.

Зазначається, що участь у проєкті беруть 14 бджолярів зі Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

Нині на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону. Саме тому громадська організація «Медова артіль» (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об’єднує понад сто бджолярів Луганщини.

 

Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Нині зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл із інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.

Читайте такожНа скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків

«У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України», – розповів голова ГО «Медова артіль» Антон Михеєв.

У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний фонд бджіл у лабораторії. Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя людей, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.

Нагадаємо, український мед нагородили на міжнародному конкурсі в Лондоні.

Як ми повідомляли раніше, в Україні створили музей лісового бджільництва.

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі