Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
image 0 02 05 61ad884f005fcb825e1a2c0eafd32db64e8f6d51930a42f12b692b560298b1d7 v image 0 02 05 61ad884f005fcb825e1a2c0eafd32db64e8f6d51930a42f12b692b560298b1d7 v

Суспільство

Парфуми із Дніпра. На що клюють хіпстери з усього світу

Опубліковано

У Дніпрі нішевий парфумер Олександр Перевертайло сьомий рік розвиває бренд мультигендерних ароматів Partisan Parfums.

Його запахи відносяться до інді-парфумерії, що являє собою пласт контркультурного, хіпстерського напряму та є нішевим.

Бренд митець започаткував у віці 33 років. А назва Partisan насправді має зашифроване значення. Перша буква Р – від прізвища Перевертайло. А слово “artisan” з французької означає ремісник.

Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel

 

Для Олександра робота – мистецтво. Не вбачає в цьому джерело прибутків, і творить для душі. Його роботу високо оцінив світовий критик Лука Турін. А ще його аромати ввійшли в ТОП-100 гід 2018 року. Тож як українцеві вдається розвиватися?

Олександр Перевертайло – власник парфумерного бренду Partisan Parfums

Надихнув квітучий степ

Народився в Каховці, а творю в Дніпрі. З дитинства жив у світі запахів. Квітучий весняний степ справив найсильніше враження. Мене цікавило чим пахне вітер, сухе і свіже листя, вулиця після дощу, сусідська квартира, річка, люди.

Дитячу уяву хвилювала поличка з духами батьків. Якось взяв пустий флакон з-під татового одеколону. Налив туди горілки і додав кілька гілочок чебрецю. Результат передбачуваний. Але до експерименту повернувся через багато років.

Від економіста до парфумера

Будучи дорослим, колекціонував незвичні пахощі. Багато подорожував. Почав привозити компоненти: масла, настоянки, смоли, шматочки деревини та прянощі.

Читайте також: Хімія та фізика без нудних підручників: як побудувати бізнес на наукових шоу

Із сировини робив екстракти, експериментував зі змішуванням. Почав вивчати синтетичні компоненти, читав спеціалізовану літературу.

Освіту отримав за двома фахами: економіст і технолог. Але душа лежить до іншого.

На митця, який створює аромати, впливає музика, фотографія і література

У 2012 році заснував марку. Не відстежую модні тенденції, коли роблю парфуми. Дослухаюсь своїх емоцій і вражень. На композиції впливає все – музика, література, фотографія, мистецтво. Мої запашні витвори – реакції на навколишній світ.

Скільки потрібно для старту?

У парфумерії найдорожче – сировина. Кілограм трояндової олії може коштувати близько €30 тисяч, ірису – €50 тисяч. Синтетичні компоненти коштують €5-10 тисяч. Але літрами все це беруть, якщо мова йде про масове виробництво.

Для старту такого бізнесу вистачить $5 тисяч. Це приблизна сума на закупівлю обладнання в лабораторію і розробку однієї композиції.

80 інгредієнтів в парфумі – це нормально

Більшість сировини купую у Франції і Штатах. Подорожуючи, шукаю матеріали, які не роблять у промислових масштабах. Наприклад, рідкісний чорний кардамон або матис. Сировини із цих продуктів немає. Збираю спеції, прянощі і цікаві мені трави, сам їх обробляю.

Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Від ідеї до готових пахощів може пройти від кількох місяців до кількох років. Над одним працюю вже п’ять років. У лінійці мого бренду 5 ароматів. Намагаюсь оновлювати асортимент кожні два роки.

А у палітрі запахів маю понад дві тисячі різних компонентів. У найоб’ємнішій формулі 80 інгредієнтів. Найкоротша складається із 12.

Парфуми унісекс

Фішка бренду – мультигендерність. Цими парфумами можуть користуватися чоловіки і жінки. До 50-х років ХХ століття парфумерію не ділили на чоловічу та жіночу. Розділення – маркетинговий хід, який збільшує продажі масмаркету.

Лінійка бренду складається з п’яти видів парфумів

Роблю концентрацію “парфумована вода”, у флаконах об’ємом 35мл. Вони занадто сильної концентрації, майже духи. Там 18-24% відсотки запашної речовини у спирті. Розхід на один прийом – два пшика максимум. Тож у “гардеробі” немає сенсу тримати пахощі в банках по 100 мл.

Вартість за флакон об’ємом 35 мл – $93. Всі стадії виробництва виконую вручну.

Як продаю

У моїх парфумів немає тисячних тиражів. І мети такої нема. Це ніша, яка не націлена на масове споживання.

Продаю їх через сайт, є точки по Україні. Товар можна знайти в одному з магазинів Дрездена.

Читайте також: Ідея швидкого бізнесу – яблука в карамелі. Як розкрутитися?

У мене є послуга “діскавері сет”. Перед тим, як замовити повноцінний флакон – можна взяти набір пробників. Коштує – 320 гривень. Такі відправки нещодавно робив у Фінляндію, Берінген, Лос-Анджелес, Берлін. За роки існування бренду – вироби облетіли майже всі країни.

Ольфакторна культура

Вважаю, що у нас немає ольфакторної культури (наука, пов’язана із запахами). З часу, як людина покинула печери – не користується повноцінно нюхом. Він залишається у зародковій формі. З ним, як з голосом – чим більше співаєш, тим красивіше звучить. Щоб натренувати ніс – треба багато нюхати і все. Це цікаво.

Читайте також: “Так добра на світі стає трохи більше”: як маріуполець безкорисливо творить добрі справи

Тому і відмовився від ідеї робити духи на замовлення. Щоб зрозуміти, чого хоче клієнт, потрібно провести тест-сесію, яка триватиме 2-3 години. Дізнаюся, що подобається, що розуміє під парфумерією, які окремо компоненти любить. Складаю ольфакторну карту вподобань. На основі цього роблю формули для чотирьох ароматів на вибір. На це йде 2-3 місяці.

Створити унікальний аромат на замовлення – коштує 300-400 доларів

Але час для мене не був проблемою. Дратувало, що після кропіткої роботи клієнти хотіли відтворювати зрозумілі їм запахи. Коли клієнт хоче “щось, як у Chanel”, нехай краще купить Chanel. Не цікаво з таким працювати.

Звісно, це вигідно. Розробка індивідуального аромату коштує 300-400 доларів. Додатково клієнт платить за кількість парумів. Але повторювати за кимось – ображає творчу натуру.

Від міжнародних проектів до світового визнання

Крім власного бренду, працюю для сторонніх проектів. Минулого року спільно з колегою створили аромат для казахського будинку моди “Аспара”.

Усю мою лінійку високо оцінив міжнародний відомий критик Лука Турін. Минулого року відправляв йому пробники. Описи композицій видали у парфумерному гіді 2018 року.

Суспільство

Український пластиліновий мультик переміг на міжнародному фестивалі (ВІДЕО)

Опубліковано

Пластиліновий мультфільм-анімація українських майстрів виграв на VI Міжнародному фестивалі образотворчого мистецтва «International Competition for Artists» SOLOVIOV ART (Краків-Київ) в номінації «мультиплікація».

Про це повідомили у пресслужбі міської ради Броварів, що на Київщині.

За їхньою інформацією, до 150-річчя Лесі Українки культурно-просвітницький центр «СвітЛиця» презентував пластиліновий мультфільм-анімацію на вірш поетеси «Тішся, дитино, поки ще маленька». Автор анімації – Юлія Кругляк.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

 

Нагадаємо, вийшов офіційний трейлер українського мультфільму «Віктор_Робот».

Як ми повідомляли раніше, вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих».

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині стартують веломандрівки «Край покинутих криниць»

Опубліковано

У Радомишлі Житомирської області починають проводити велоподорожі «Край покинутих криниць».

Про це у фейсбуці повідомили у пресслужбі краєзнавчого музею.

Цікавинкою веломаршруту стане те, що учасники виявлятимуть хати-пустки.

«Ми пропонуємо новий етап веломандрівок під назвою «Край покинутих криниць». Окрім оздоровчо-краєзнавчого, наші мандрівки матимуть ще й дослідницький характер. Починаючи з 6 березня, щосуботи ми відвідаємо всі села нашої громади, де виявлятимемо хати-пустки», – йдеться у повідомленні.

 

Читайте такожЗамість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу

Підсумком веломандрівок стане фотовиставка, під час якої учасники поділяться своїми враженнями.

Крім того, місцевій владі запропонують провести заходи з ревіталізації хат-пусток.

Нагадаємо, «Дорога смаку і вина» об’єднає крафтових виробників Чернігівщини.

Як ми повідомляли раніше під Києвом знайшли екопарк, де можна перезавантажитися.

Головне фото: Радомишльський народний краєзнавчий музей.

Читати далі

Суспільство

Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас

Опубліковано

Працювати у військовій прокуратурі — досить престижно. Однак не тоді, коли все життя мариш творчістю. Принаймні так подумала лейтенантка в запасі Ірина Шевченко, котра залишила таку роботу заради вишивки прикрас. Попри тиск з боку рідних, котрі все життя працюють у прокуратурі, дівчина зайнялася улюбленою справою, заснувала у Запоріжжі свій бренд La Chica та продає авторські прикраси вартістю до $1500.

Окрім іншого, Ірина відкрила свої безкоштовні курси вишивки виробів, які пройшли вже тисячі дівчат. Там їх навчають не лише тримати в руках голку, а й правильно фотографувати прикраси, продавати їх та психологічно налаштовуватися на роботу.

Стати прокуроркою чи на базарі торгувати

Чи не вся моя родина так чи інакше пов’язана з військовою частиною. Мама майже все життя пропрацювала там бухгалтером, а зараз працює в військкоматі. Дядько — військовий прокурор в минулому, зараз на пенсії. Два мої двоюрідні брати теж працюють у військовій прокуратурі. І, зрозуміло, рідні хотіли, щоб я стала на їх шлях. Мені ще з дев’ятого класу казали, що я буду прокуроркою. Родина запевняла, що або я вступаю, або йду на базар продавати насіння.

Взагалі після школи я хотіла вступати на художника-мультиплікатора, адже дуже любила малювати. Я своїй знайомій намалювала портфоліо, і вона з ним вступала на художника. У мене ж вибору особливого не було — довелося у 2007 році йти на військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

 

Першу прикрасу продала за 20 грн

Після закінчення вишу я почала працювати в військовій прокуратурі. Перший рік роботи виявився дуже складним, тому що там ненормований графік важкий як для жінки, так і чоловіка. Через рік я завагітніла і пішла в декрет. Взагалі я завжди була творчою людиною, з дитинства відвідувала якісь гуртки, тож у декреті вирішила спробувала себе у вишивці. До того я мала досвід вишивання картин хрестиком.

Прикраси бренду La Chica

Я подумала: що якщо об’єднати бісер і вишивку і спробувати зробити якусь прикрасу. Я виготовила своє перше кольє, і воно було таке незграбне, мені було соромно комусь його показувати. Однак якось до мене зайшла знайома, подивилася і сказала, що вона їй ідеально пасує до костюма. «Продай, я якраз таке шукала», сказала вона тоді. Віддала я їй ту річ за гривень 20-30 і одразу відчула себе великою «бізнесвумен».

Насправді я подумала, що якщо людям це потрібно, то, можливо, варто звернути увагу і розвиватися в тому напрямку. Й от під час першої декретної відпустки я почала виставляти свої вироби в соцмережах, а мої знайомі купували їх за якісь символічні гроші.

Прокуратура — не моє

Коли я після відпустки знову вийшла на роботу в прокуратуру, то пропрацювала приблизно пів року і зрозуміла, що це взагалі не моє. Мене тягнуло до вишивки. І тоді я вирішила, що якщо зароблю на своїй творчості більше, ніж маю зарплату в військовій прокуратурі, то звільнюся. Підтримки від мами я не мала, адже вона завжди мріяла, щоб я йшла слідами родини. Вона постійно на мене тиснула, говорила про зарплату і статус. У нашій країні батьки завжди бажають дітям, щоб ті мали стабільну роботу.

З другої декретної відпустки у 2017 році я вже не повернулася на роботу, адже за пів року вийшла на дохід, який перевищив мою зарплату в прокуратурі. Чоловік у творчості мене не обмежував, допомагав мені розвивати своє хобі, рухатися далі. Поставив мені великий стіл для рукоділля, і я почала займатись цим більш серйозно. Я вже не слухала порад рідних і вирішила зайнятися тим, чого душа бажає. Почала більше опановувати цю сферу, вивчати, як потрібно вести бізнес, як продавати вироби через соцмережі.

Засновниця бренду La Chica з родиною

Над прикрасою можу працювати місяцями

З того часу я, як приватна підприємиця, заробляю на вишивці, заснувала свій бренд La Chica, перемогла низку українських та міжнародних конкурсів дизайнерів. Серед відомих людей мої прикраси є в акторки серіалу «Київ вдень і вночі» Марусі Якименко, бізнес-тренерки Людмили Калабухи, блогерки Тетяни Пренткович.

Мої вироби наразі коштують від 50 до 1500. Ціна залежить від розміру, наповнення та часу, необхідного для виготовлення прикраси. Адже можна зробити брошку розміром п’ять на п’ять сантиметрів, а можна і кольє на всі груди, і ще шапочку на голову в комплекті. Щоб вишити один виріб, може знадобитися від двох днів до трьох місяців, залежно від обсягу роботи. Я створюю авторські дизайни, тобто я їх малюю, перетворюю в технічні малюнки для вишивки, а потім вже відшиваю.

Заснувала безкоштовні курси вишивки

Коли я лише починала займатися вишивкою, в Україні було дуже мало майстринь з цієї сфери. Та й ті все ж робили звичайні прикраси без авторських ескізів: умовно, виготовляли якісь метелики з бісеру. Я подумала, що було б непогано популяризувати цю справу в Україні, заснувавши свої курси у 2018 році. Одразу ж вирішила, що вони будуть безкоштовні, адже головною метою було привертати увагу жінок до цієї техніки. Для жінки вишивка — це взагалі мастхев, всі хоча б раз тримали в руках голку, ми всі на тому ростемо.

Напрямок вишивки з бісеру до нас прийшов з Франції та Індії. І хоча техніка запозичена, однак це не скасовує той факт, що більшість жінок полюбляють вишивати. Коли жінка бере до руки голку, вона медитує, розслабляється, стає більш гармонійною, тому що вишивка — це заспокійлива справа. А техніка, якою я займаюся, дозволяє прикрашати все, що завгодно: сумку, куртку, кольє, браслет, сережки тощо. Вважаю, що українці можуть створити власну індустрію та ще й мати ще один варіант для саморозвитку і заробітку грошей.

Оздоблення взуття від бренду La Chica

Тому я створила проєкт «7 стібків», суть якого полягає у залученні до онлайн-курсів дизайну в соцмережах максимальної кількості людей і популяризації такого напрямку у творчості. Паралельно я показувала цю сферу як бізнес, тобто розповідала, як ту брошку сфотографувати й продати. Ще у нас були теми про те, як знайти час для себе, що робити, якщо чоловік не підтримує. Були завдання з розминки спини та очей. Ми завжди знаходили для лекцій цікавих спікерів, експертів, психологів — вони допомагали жінкам вірити у власні сили.

Не шкодую, що змінила професію

На першому етапі проєкту ми зібрали 2,5 тисячі дівчат, хоча розраховували не більш як на 600. Після того ми вже п’ять сезонів проводимо такі безкоштовні проєкти. Цього року було більш як 5 600 учасників. Уявіть, п’ять з половиною тисяч дівчат одночасно шиють одні й ті ж брошки разом з La Chica. Також у нас був дитячий сезон, де ми наголошували на можливості творчості мами разом з дитиною. Моя філософія полягає у тому, що члени родини мають робити усе разом і підтримувати один одного.

Читайте також: Вишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес

Я жодного разу не пожалкувала, що пішла з прокуратури. Хіба що трішки, коли відчула, що таке конкуренція. Деякі майстрині не люблять, коли конкуренти стають кращими за них. Й от коли я вперше виграла конкурс дизайнерів, на мене посипалася гора хейту. Я ж то собі думала, що всі дівчата у цій сфері дуже добрі, і я всім буду допомагати, і житимемо ми дружно. А виявилося, що є й інша категорія людей. Але головне, що коли я перестала боятись негативу, поринула всіма думками у творчість, то хейт припинився. Зараз його немає.

Досвід навчив поєднувати материнство і творчість

Часто мене запитують, як вдається поєднувати домашні справами, час із родиною та роботу. Так от, в мене є золоте правило «30, 30 на 30», тобто третину часу я витрачаю на себе, стільки ж на сім’ю, ще 30% на роботу, а решту часу відпочиваю. Вважаю, що не можна бути успішною в одні сфері й забувати про інші, адже можна вигоріти. На початках у мене таке було. Я працювала майже цілодобово і прожила у такому ритмі рік і тоді так втомилася від роботи, що голку не могла взяти в руки два чи три місяці. Згодом переглянула свій спосіб життя і все стабілізувалося.

Прикраси бренду La Chica

Тепер я постійно все планую. Зранку прокидаюся, пишу розпорядок дня. Обов’язково має бути баланс: не можна цілий день прибирати або працювати — краще зробити трішечки, але все, що потрібно. Варто пам’ятати, що якщо ми хочемо досягти якоїсь цілі, ми маємо лише 10 тисяч хвилин, щоб опанувати нову справу. Щоб добитись успіху в будь-якій справі, спершу потрібно приділити їй час. Якщо не можеш іти в бік цілі, то ляж в її напрямку. Я не спілкуюся з жінками, у яких крім дітей немає більше жодних цілей. Дівчина має бути повноцінною, розвиватися і кожній сфері життя приділяти однакову кількість часу.

Нічого не бійтеся, не відкладайте своє життя на потім і свої справи на завтра. У нас є лише сьогодні, і кращого дня вже не буде ніколи. Ми не ставатимемо ніколи молодші, не матимемо більше сил, можливостей ніколи не з’явиться більше. Тому якщо є якась мрія, треба стати прямо зараз і почати рухатися до неї. Просто так нічого не відбувається — лише завдяки нашим зусиллям. 

Читати далі