Анонімний митець зі Львова зібрав понад 1 млн гривень на військо за допомогою картин

Головний Герой — це митець, який спостерігає за людьми та відображає світ у віртуальній реальності. Так йому вдається рекламувати Україну за кордоном, а також займатися мистецтвом і соціальними проєктами.

Цьогоріч у березні минає рік, відколи художник створив власний канал і провів три сезони своєї гри. У другому сезоні йому вдалося продати картину частинами за мільйон гривень і переказати ці кошти для війська, а ще — придбати дрон-розміновувач і з його допомогою створити 25 картин: 

«Завдяки продажу цих картин я купую нові дрони для війська — такий собі дроноворот дронів у природі».

У третьому сезоні Головний Герой створив чат-бот, через який можна задонатити свої речі та послуги. Він надалі дивує своїх підписників та через віртуальну реальність говорить про Україну та весь світ.

Хто такий Головний Герой

Сам я родом із Заходу України, а свої фото та відео у віртуальній реальності знімаю у Львові. Це місто є для мене таким теплим і ламповим сервером, у якому живуть дуже круті люди. 

Усе для мене почалося з мистецтва і того, яким я як художник бачу цей світ. Як головний герой гри, книги чи кіно я ходжу вулицями Львова, тому люди можуть бачити все через моє сприйняття. Я показую світ так, ніби ми живемо у віртуальній реальності, проходимо різні виклики, виконуємо завдання та досліджуємо перехожих, наче персонажів гри.

Одне з фото у віртуальній реальності від Головного Героя. Фото з його соцмереж

Я вирішив залишатися анонімним, щоб завжди можна було показувати щирі живі емоції. Моє справжнє ім’я знають не так багато людей, і якби мене впізнавали на вулицях, ефект уже був би не той. У цьому й рецепт успіху моїх фото та відео — це не постанова.

Мовчки підходив до людей і знімав їхню реакцію

Як і багато інших людей, я любив грати у комп’ютерні ігри, коли був підлітком. Зараз моє покоління підросло, ми трохи інакше дивимось на світ. Коли мої батьки дізналися про канал, то не зрозуміли, в чому суть відео. 

Тоді в шапці профілю я написав «Тестую цю реальність», а вони вважали, що в мене почалися проблеми з психікою. Вони не грали в комп’ютерні ігри та не розуміли контексту та концепції — ходити, наче герой гри, та показувати іншим події від першої особи.

Парк у центрі Львова, який став віртуальною реальністю. Фото надав Головний Герой

Але я радий, що багато інших зрозуміли цей підхід. Батькам же я довго пояснював, навіщо так роблю, що це мій мистецький погляд на цей світ, такий собі соціальний експеримент — і вони нарешті зрозуміли. Якщо раніше це було в стилі «Ми викликаємо найкращих лікарів, щоб тобі допомогли», то тепер мама запитує, чи є в мене настрій сьогодні походити містом та зняти щось нове.

Мої відео в стрічці — це такий собі тест на вік, тому вони виглядають дивними для старших людей. Рік тому я почав вести канал, і вже на третій день ролики залітали на мільйони переглядів. Я шукав, чи хтось уже робив щось подібне, але не знайшов, і тому зрозумів, що справа в оригінальності. 

Під час комп’ютерної гри ми не спілкуємося з іншими персонажами, а от вони можуть нам щось говорити й давати вказівки чи завдання. От якось я підійшов до чоловіка й мовчав, а він десь хвилину говорив мені «Зайдіть на кебабчик».

Перший сезон: 12 картин як ключ до тисячі доларів

Після того, як мої відео стали популярними, підписники пропонували, щоб я взяв якийсь квест і наче проходив рівні гри. Але натомість я вирішив сам зробити квест для підписників і пов’язати його з мистецтвом — написав 12 картин і заховав їх по місту. Позаду кожної картини було слово, і всі ці 12 слів були фразою-ключем до криптогаманця з тисячею доларів.

Одна з картин, які люди шукали під час квесту. Фото надав Головний Герой

Люди мали шукати картини протягом трьох днів, і тоді дуже сплячий кавовий Львів відчув, що відбувається щось цікаве. Я й сам не очікував, що люди з таким ентузіазмом шукатимуть полотна, аби знайти код.

Наприкінці першого дня один з шукачів віддав свою картину на концерті гурту «Курган і Агрегат», де її розіграли за 60 тисяч гривень. Коли вона з’явилася на сцені, люди гучно аплодували, бо знали про нашу історію.

Потім власники полотен створили власний чат. Хтось знав одне слово, хтось два, і тоді з’явилося питання, як же відкрити криптогаманець і поділити гроші — люди домовлялись цілий місяць, шукають справедливе для усіх рішення. Я ж не заходив у цей чат, аби не впливати на рішення людей. Все ж було прийнято рішення поділити кошти порівну. Майже всі надіслали виграні гроші на допомогу армії.

«Курган і Агрегат» розіграли одну з картин на своєму концерті. Фото надав Головний Герой

Другий сезон: картина за мільйон гривень

Після першого квесту я вирішив ділити свої відео на сезони, аби в кожному була якась цікава подія, присвячена допомозі ЗСУ. Класичні збори зараз йдуть дуже складно, тому я вирішив створювати нові формати.

Картина по частинах за мільйон. Фото надав Головний Герой

Коли мій канал перейшов позначку 100 тисяч підписників, я вирішив втілити свою давню ідею — створити картину, розділити її та продати різним власникам: за кожен квадратний сантиметр людина надсилала на банку 20 гривень. Можна було купити будь-яку площу — одна людина придбала 5 тисяч квадратних сантиметрів за 100 тисяч гривень. 

Після цього люди потрапляють у закритий телеграм-канал, де є тільки співвласники, які вирішують всі питання щодо полотна голосуванням — наприклад, що робити з вільним простором на звороті. Так ми шляхом голосування придумали розмістити там 20 етапів становлення української нації у вигляді наскельних малюнків.

Зворотній бік картини за мільйон. Фото надав Головний Герой

Я продав цю картину за місяць, а більшість коштів надіслав на допомогу військовим: за 500 тисяч придбав дрон-розміновувач «Змій», по 100 тисяч ми перерахували на інженерну бригаду 3-ї ОШб, школу для юних інженерів у Львові, 47-му бригаду «Магура» та підтримали ще кілька невеликих зборів. 

Зараз для співвласників я щовівторка проводжу в чаті радіоефіри з різними цікавими людьми: коміками, поетами, блогерами, айтівцями, істориками. Картина продовжує жити, і колективна власність розвивається, адже власники можуть продавати свої частини, тому інші також можуть приєднатися до спільноти.

Комік Даня Повар на виставці картин у Києві. Фото надав Головний Герой

Зараз полотно зберігається в аукціонному домі Golden’s у Києві — найдорожчій галереї України, яка має належні умови для зберігання творів мистецтва.

Замість пензлика — дрон-розміновувач

Коли я придбав дрон-розміновувач «Змій», то побачив, як потрібна ця техніка, й захотів підтримати українських інженерів. 

Так вирішив створити 25 картин за допомогою дрона, який щітками «малює» на полотні. Це дуже символічно, адже в нас є 24 області та півострів Крим. Якраз та частина територій, куди дійшла нога російського солдата, візуально побита «Змієм». 

Це також відображення сучасного життя в мистецтві. Деякі митці використовують пензлики, деякі — акрилові фарби або олію, а хтось — дрони-розміновувачі.

​​

Одна з картин, написаних за допомогою дрона-розміновувача. Фото надав Головний Герой

Згодом я зробив виставку цих дронових картин і вирішив, що всі кошти від продажу будуть використані на створення нових дронів.

Іноземці кажуть, що ми — приклад здорового суспільства 

Сьогодні найкращим маркетинговим ходом для України є пошук зв’язку між людьми. Іноземці можуть дізнатися про Україну з виступів політиків, статей в журналах і відео з ютуб-каналів, але щоб світ нам більше співчував та зрозумів, яких людей треба підтримувати, ми маємо різними способами розповідати про нашу державу.

У нас чудові люди, архітектура, технології, високий рівень взаємодопомоги та підтримки. Для багатьох іноземців ми раніше були лише пострадянською країною, а насправді в нас тут багата культура ідентичність.

Читайте також: Як достукатися до тих, хто не знає, що таке війна? Дар’я Коломієць про культурну дипломатію в США

Одне з фото у віртуальній реальності від Головного Героя. Фото з його соцмереж

Попри все, ми вижили та існуємо досі, тому маємо кричати про це на весь світ, кожен своїм способом. І часто від іноземної аудиторії я отримую відгуки про те, що ми є прикладом здорового суспільства.

Багато хто коментує мої відео, де я підходжу до людей на вулиці, та запитує, чи взагалі так можна було. А ще вони питають, чи можна до нас приїхати. Я ж, коли бачу, що на канал підписуються відомі іноземні блогери, пишу їм особисто та запрошую приїхати в Україну, адже тут вони можуть побачити, що таке війна, та зрозуміти, про що нині говорить світ. Поки жодна людина не відвідала нас, але я дуже стараюся. Зараз домовляюся з іноземним бітмейкером, аби він приїхав сюди і написав альбом.

Третій сезон: через чат-бот можна задонатити свої речі та послуги 

Коли я почав третій сезон, то вирішив зробити акцент на тому, аби дати «друге життя» непотрібним речам. Для початку записав відео, як обмінююся речами з людьми на вулиці — домінявся з банану до FPV дрона. А потім вирішив створити такий проєкт, аби люди могли долучатися зі своїми речами та продавати їх за донати для ЗСУ.

Так виник Головний Ринок, завдяки якому можна задонатити свою річ. Якщо іншій людині вона сподобалася, то та її купує прямим донатом на банку. Модератор підтверджує оплату, і так усі виграють: продавець, покупець і найголовніше — наше військо, в якого з’являється більше ресурсів, аби боротися з ворогом.

Передача дрона-розміновувача на фронт відразу після мистецької сесії. Фото надав Головний Герой

Мені важливо, щоб люди отримали корисний досвід і зрозуміли, що свої речі чи послуги можна використовувати для нашої перемоги. За перші два дні від запуску через Головний Ринок люди додали речей на 250 тисяч гривень. Далі ми працювали з програмістами та скоро будемо більше рекламувати проєкт. Зараз ми накопичили на банці понад 170 тисяч.

Усі кошти йдуть на підтримку патронатної та безпілотної служб 47-ї бригади «Маґура» — я спеціально їздив до військових, аби дізнатися про їхні потреби. Зараз маємо спрямовувати всі зусилля на боротьбу з ворогом і допомогу військовим. Я роблю це за допомогою мистецтва й обіцяю надалі дивувати підписників.