Суспільство
Як відкрити кав’ярню і не прогоріти. Інструкція від власника, що не вмів варити каву
Ви коли-небудь помічали, як одразу холоне погляд бариста за стійкою кав’ярні, варто вам промовити “Мені американо з молоком” або “ЛаттЕ з сиропчиком, будь ласка”?
Бо прекрасний смак кави не можна псувати лавандовим сиропом чи цукром! І не можна додавати до вже розбавленої водою кави (американо) ще і молоко!
Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу
Лате з сиропчиком полюбляв випити і Андрій Бовкун до того, як відкрив свою кав’ярню.
У кавовий бізнес хлопець прийшов, взагалі не вміючи варити цей напій. Зараз же у планах Андрія – разом із відомим українським бізнесменом і відвідувачем кав’ярні “Пітчер” Дмитром Костіком відкрити інноваційне смарт-кафе.
Він розповів “ШоТам?” коротку інструкцію з власного досвіду, що треба робити, аби у цьому бізнесі усе пішло добре. І перший крок – перестати думати про… гроші.
Крок 1. Визначити проблему, яку вирішить ваш бізнес
Андрію 25 років, і до відкриття кав’ярні у 2017 році він керував двома сервісними центрами з ремонту телефонів. Але в один момент зрозумів: сервісний центр – не зовсім те, чим хотів би займатись у майбутньому.
Якось розмовляв з другом дитинства Євгеном, професійним баристою, про якість кави. Так по ходу розмови друзі визначили проблему: виявилось, на Відрадному проспекті у Києві неможливо попити нормальної кави – тільки якоїсь “3 в 1” із місцевого ларька. Або “навіженого купажу” – суміші з 90% робусти і 10% арабіки (серед найкращих сортів кави – лише арабіка. Робусту додають у кавові суміші лише для здешевшання виробництва – авт.):
Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків
“Ну, це ж пити взагалі неможливо!” – вигукує обурено хлопець.
Так розмова двох друзів переросла у рішення створити власний бізнес.
Крок 2. Пошук вигідного місця для відкриття
Тож вирішено – їх спільним бізнесом повинна була кав’ярня! Хлопці об’їздили близько 40 потенційних місць для майбутнього бізнесу, і жодне їм не сподобалось. І тільки МАФ біля Національного авіаційного університета викликав відчуття, що тут і треба починати, каже Андрій.
Читайте також: Топ-6 відверто дивних ідей для бізнесу в Україні
Кав’ярню назвали “Пітчер” – на честь ємності для збивання молока для кави. Стартовий бюджет розрахували на 100 тисяч гривень. МАФ друзі орендували за 15 тисяч на місяць. Але до відкриття довелось вкласти ще 50 тисяч гривень – на неочікувано дорогий для хлопців ремонт.
Спочатку думали просто пофарбувати стіни. А якщо зробили стіни і стелю, то вже тоді і підлогу нормально зробимо. Так одне за іншим і потягнулось.
Крок 3. Постачальники і підбір персоналу
Перший рік роботи друзі по бізнесу працювали тільки удвох, а перші чотири місяці – без вихідних. Андрій не вмів варити каву і поки вчився, його практично без вихідних підміняв Євген. Після року роботи стало простіше, і у них з’явились ще два бариста, які допомагають впоратись із потоком людей. Шукали їх у дружньому колі та серед “кавової” спільноти.
Читайте також:В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel
Раніше я думав, якщо ти вмієш поміняти екран в айфоні менше, ніж за 10 хвилин, то зможеш все. Але з кавою все виявилось не так просто, – всміхається Андрій.
Хлопець каже, в “свідомого” бариста можна вирости за півтора місяці, але більш-менш освоїти механіку процесу можна за кілька днів.
Коли відкривались, зіштовхнулись із тим, що для МАФу не дуже-то охоче дають в аренду кавову машину і обладнання. Але після пошуків Андрію та його другу все ж вдалось орендувати таку машину за 100 доларів на місяць, а арендодавці стали ще і їх постачальниками якісної кави.
Крок 4. Залучити відвідувачів до формування цін
У день відкриття, розповідає Андрій, вони з Євгеном все ще дороблювали ремонт. Усе обладнання на той час уже було на місці – кавомолка, кавова машина, пітчери, темпер (інструмент бариста, що застосовується для трамбування меленої кави у портафільтрі кавомашини – авт.) і стаканчики. Але при цьому меблів нема, ремонт не готовий – тільки стійка і меню без цін. А люди тим часом уже заходять і цікавляться.
Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?
І ми вирішили – час починати! Придумали, що нехай гості самі призначають ціну за чашку кави.
Цей прийом гарно спрацював: відвідувачі спробували їх каву і познайомилися з хлопцями.
“Таким чином, ми уже виходили на контакт з людьми і починали спілкування, розповідали: ось, ми, два хлопця, відкрили тут кав’ярню. У нас моносорт (кавове зерно, відібране з одного регіону і оброблене одним методом – авт.) арабіки, такого поблизу не знайдете. Будь ласка, пийте і не додавайте цукор, буде смачно”, – розповідає про перші дні роботи Андрій.
Крок 5. Боротьба з конкурентами за допомогою реклами
Перші чотири місяці друзі працювали у збиток, ще і докладали зі своїх заощаджень на оренду приміщення. У голову Андрія почали закрадатись сумніви – ще б пак, ходити на роботу 120 днів і не бачити ніякого фінансового результату. Не полегшили роботу початківцям і конкуренти – за якийсь місяць після відкриття “Пітчера” навколо відкрились ще дві кав’ярні.
Читайте також: На Поділлі заробляють на ягодах і відроджують село
Друзі розуміли, що їх продукт краще. Але, звичайно, прикро було кілька разів, коли люди йшли до конкурентів, а вони «сиділи і дивились у вікно».
Тож перед ними постало завдання зробити “Пітчер” впізнаваним. Спочатку у хід пішли листівки, вуличні акції. Але найбільше віддачі, розповідає Андрій, було від соціальної діяльності. Якось друзі познайомилися з головним організатором фестивалів “Студвесна”. Дівчина поділилась з ними своїми проблемами: скоро фест, а у студентів немає бюджету на реквізит і декорації. Ціна питання – 10 тис гривень.
А ми тільки четвертий місяць працюємо, і ще докидаємо зі своїх на оренду. Але з іншого боку – люди ж повеселитися хочуть, треба було посприяти.
Хлопці погодились на цю авантюру, але з умовою: серед усіх учасників фесту (а це 10 команд) організатори повинні були запросити студентів на каву в “Пітчер” і розповсюдити серед молоді знижкові картки.
“Прийшли одні-другі, потім почали приводити своїх знайомих. І думки про закриття зникли самі собою”, – каже Андрій.
Читайте також: Заснувала бізнес, бо звільнили: як створити ательє натуральної косметики
Зараз “Пітчер” зосередився на студентах як на своїй основній аудиторії і спонсорує різноманітні студентські фестивалі та змагання. І, звісно ж, допомагають сторінки у Інстаграмі та Фейсбуці.
Крок 5. Пошук фішок, які зроблять кав’ярню унікальною
Сьогодні у Києві існує уже два “Пітчери” і працівників, звісно, додалось. У тій кав’ярні, з якої все і почалось, зараз щодня готують 500 чашок кави (проти тих 50 на початку існування). Андрій каже – це гарний показник, яким може похвалитись не кожна кав’ярня у центрі.
Читайте також: Ветеран АТО робить бізнес на засобах для укладки волосся
Окрім класичного кавового меню, “Пітчер” відомий сирною кавою, винаходом Андрія та Євгена.
“Чимось цей напій схожий на раф (напій на основі еспресо, ванільного цукру і жирних вершків – авт.) з сирним присмаком. До кави дійсно додаємо сир, і це дуже смачно. Зазвичай жартуємо, що кладемо туди моцареллу або там дор блю (сміється). Але що там насправді, не розкрию”, – посміхається Андрій.
Із новинок у меню от-от з’явиться колд брю – холодна кава, яку планують виробляти і для інших кав’ярень.
Серед приємностей для клієнтів – кожна сьома чашка кави і сьома чіабата безкоштовно.
Може, це і не найкраща фінансова модель, каже хлопець, і вони з другом десь не дозаробляють грошей, але людям це подобається. Політика « Пітчера» – аби вигідно було і власникам, і відвідувачам.
Колеги іноді кажуть: чуваки, ну яка сьома кава у подарунок? “Хлопці, ну подивіться, що у вас?” – кажу їм. На 12 чашку знижка 50 відсотків? Де взяти стимул чекати ту 12-ту чашку!
Вірність відвідувачів вашому бренду як результат
Власники “Пітчера” кажуть, що роблять усе для зручності гостей. І ті відповідають їм взаємністю. Так, коли у різдвяний день цього року водій на євробляхах врізався у приміщення кав’ярні на НАУ, на ремонт відвідувачі назбирали аж 2 тисячі гривень – без відома Андрія та Євгена.
Читайте також: Бізнес як психотерапія: історія однієї млинцевої
Коли сталась аварія, протягом наступного тижня ми з друзями днювали і ночували у “Пітчері”. Ох і холодно ж було! – розповідає Андрій.
Перед друзями стояло завдання швидко відновити роботу кав’ярні, адже уже на наступний день після аварії відвідувачі почали писати їм “коли відкриєтеся?”.
А за два тижні після ДТП до них зашла одна із завсідниць і принесла 3 тисячі гривень, які назбирала разом із чоловіком через Фейсбук.
Ми-то просто скляну банку виставили, аби хто міг – допомогав якоюсь гривнею. А у цей час наші гості самостійно збирали гроші нам на ремонт, – всміхається Андрій.
Головна порада – забути про гроші
Початківцям Андрій радить забути про гроші і не акцентувати увагу на бізнес-плані – це не найголовніша причина, чому вони відкрилися. Модель успіху кав’ярні сама по собі зрозуміла: потрібно знайти гарне місце і вміти смачно готувати каву. Але є ще дещо, каже підприємець.
Читайте також: Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток
“Ми з’явились як вирішення проблеми: у нашому районі людина не могла купити смачну каву. Ми думали над кожної своєю дією з позиції зручності для відвідувача: як зробити, щоб йому було комфортно, щоб він прийшов, щоб його ціни влаштовували. Все починає виходити, як тільки перестаєш думати лише про гроші і зосереджуєшся на тому, заради чого ти це робиш”.
Кавовий бізнес у цифрах
- Сума для відкриття – 100 тисяч гривень (у процесі відкриття додалось ще 50 тисяч).
- У перший місяць продавали 50 чашок кави на день, у останній – 500.
- Місячна аренда МАФа на НАУ – 15 тисяч гривень на місяць.
- Аренда “кавового” обладнання у перші місяці роботи – 100 доларів (за курсом 2017 року).
- Вихід на прибутковість з допомогою піар-заходів та звуження цільової аудиторії – 4 місяці.
- Рівень прибутку у перші чотири місяці – 0 грн.
- Середній місячний оборот кав’ярні сьогодні – 120 тисяч гривень.
- Середній прибуток за місяць – 18-20 тисяч гривень.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
