Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
07 1 07 1

Суспільство

Лавандове поле, полуниця, Instagram та хіпстери. Як заробити?

Опубліковано


Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк заснувало еко-ферму лавандове поле у селі Димер Київської області. Тепер землевласники очікують напливу інстаграм-туристів. Сподіваються, що хіпстери зацінять ідею і влітку не буде відбою від креативних фотосесій.

Весною запрацює нова локація для киян, де можна буде фотографуватися, проводити час з родиною та купити органічну продукцію.

лавандове поле Олександр та Мирослава Мостепанюк
Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк

Два роки родина збудувала тут приватний будинок. Викупили близько 80 соток землі під зелені насадження. З цього і почали свій бізнес. Засіяли землю лавандою, засадили полуницею та ожиною. Під лавандове поле відвели 15 соток. Полуниця і ожина займають близько 30 соток. Ферма називається “О-Lawander”. Підприємство оформлене як ФОП.

Читайте також: Під Запоріжжям вирощують найдорожчі у світі прянощі

Подружжя збирається на лавандове поле запускати платні фотосесії. Коли кущі підростуть, здаватимуть плантації погодинно. Вартість оренди для любителів квіткових фотосесій обійдеться у 600-700 гривень за годину. Також на території продаватимуть органічні ягоди. Оптова вартість стартуватиме від 80 гривень за кілограм.

На старт пішло $8000

У планах – розширення лавандового поля в чотири рази. Під посадку полуниці також додадуть 15-20 соток землі.

Протягом двох років роботи прибутків поки не отримали, йдуть стабільно в мінус. Проте займатися власною справою подружжю подобається. Щоб почати цей бізнес, витратили близько 8 тисяч доларів. Найдорожче обійшлася посадка рослин. Працівникам багато платили. Працювати біля землі допомагали двоє жінок. Та й сам посадковий матеріал вийшов недешевим. Оформлення земельної ділянки теж нормально бюджет “з’їло”. Довелося поставити систему поливу. І оформляли ділянку красивим парканом, щоб усе естетично виглядало.

Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою.

Територію еко-парку планують розбити на кілька ділянок: під фотосесії, зона відпочинку з кафе та міні-поля вирощування ягід. Люди зможуть вільно гуляти територію, переходити із зони в зону. Проте вхід в еко-парк буде платним.

Читайте також: Херсонський шафран продають до Великобританії та Азербайджану

За задумом, лавандове поле буде відокремлене від парку вулицею. З одного боку буде полуничне поле і кафе. Там же облаштують веранду під 100, можливо, 200 персон. Щоб можна було проводити івенти: весілля, корпоративи, дні народження. Веранду накриют шатром, і до неї примикатиме кафе. Також облаштують дитячий майданчик. Зараз підприємці обдумують ідею з відкритим кінотеатром. Біля лаванди облаштують окрему територію відпочинку, яку здаватимуть в оренду на весілля та під фотосесії.

лаванда на полі

З вартістю входу та перебування на території ландшафтного парку підприємці поки не визначилися. Проте планують, щоб середній чек обходився у 500 гривень.

“Не визначилися, якою буде система оплати і що входитиме в чек. Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою”, – планує Олександр.

Одна полуниця принесла 40 тисяч гривень

За словами підприємців, якщо возити органічні ягоди на базар – не окупиться. Зараз клієнти приїжджають на еко-ферму, купують  продукцію на місці. Минулого сезону подружжя зібрало урожай органічної полуниці до 1 тони. Лаванду ще не стригли. Посадили її минулого року. Вона тільки наростає в кущі.

Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме.

Подружжя не використовує на своїй фермі жодних шкідливих хімікатів, тому це суттєво здорожчує вартість ягід.

полуниця

“Минулого сезону сума прибутків вийшла мізерною. Близько 40 тисяч гривень вдалося заробити на продажах. Це смішні гроші у порівнянні з тим, скільки довелося вкласти. Найбільша проблема, з якою зіткнулися при розвитку своєї справи – доносити до людей, що ми вирощуємо продукцію, яка варта не 15-ти гривень за кілограм полуниці, а сотні. Бо вона у нас органічна. Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме”, – каже Олександр.

Для полуниці використовують крапельний полив та органічні добрива. На полив витрачають не багато, бо зрошення роблять напряму зі свердловини. Хоча на день іде близько трьох кубів води. Автоматизації поливу ще не має. Крани відкривають і закривають вручну. Скільки витрачають на електроенергію – не рахували.

Бізнес почали через сусідів, бо проблемні

За словами Олександра, коли звели приватний будинок в Димері, довелося вибити шматок землі, щоб там ніхто більше не побудувався. Свою ділянку подружжя придбало два роки тому. Землю одразу засадили рослинами. Тепер подружжя звернулося до місцевої влади, що потребують більше землі під проект. Їм готові виділити. Ведуться перемовини. Проте зіштовхнулися з проблемою, що деякі місцеві жителі самозахоплюють навколишні землі під городи. Тому місцева влада погодилась дати землю під еко-парк.

полуниця на полі

Зараз у власності мають близько 80 соток землі. Обробляти ділянки допомагають наймані працівники із села. Це поки не дуже великий бізнес. Тому на сезонні роботи минулого року залучали двох робітників. Але це в основному для прополочних робіт. Наступного сезону, у зв’язку з розширенням, планують взяти двох людей на постійну основу і ще декількох на сезонну роботу. Крім того, подружжя працює біля землі самостійно.

“Живемо тут. Коли був сезон робіт, о 8 ранку до нас вже приходили робітники. Ми їм давали завдання на день. Одразу ж приходили клієнти, ми їх проводили на поле, розповідали про рослини, ягоди. Вони купували товари і їхали собі. Ми поверталися до роботи. Збір урожаю, збут, боротьба з бур’янами – так і проходив робочий день”, – розповів власник еко-ферми.

Органічне вирощування несе більше ризиків, ніж “традиційне”

За словами Олександра, найбільше ризиків, пов’язаних з бізнесом виникають через екологічні стандарти. З точки зору рослинництва, полуниця не дуже стійка до хвороб, жуків і подразників. Весною вона може вимерзнути. Чи нападуть якісь віруси. Оскільки підприємці вирощують органіку – не можуть застосовувати хімікати. Доводиться ці всі неприємності попереджувати органічними добривами. А ще може піти двотижневий дощ, який весь урожай перетворить на гниль.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід”.

На відпочинок від сільськогосподарських робіт подружжя має лише один місяць взимку. Роботи біля землі не припиняються. Цього року відпочивали лише місяць. У лютому вже починається сезон обрізок і підготовки рослин. У 2018 році роботу біля еко-парку почали в квітні і закінчили наприкінці листопаду. Але підприємців це не лякає. Планують розширюватися по площі. Підключатимуть маркетинг, щоб про еко-ферму дізнавалися і приїжджали туристи.

лаванда в руках

У планах підприємців відкриття ще одного еко-парку зі схожою концепцію, на Київському напрямку.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід. Займався і займаюся видаленням дерев, це робота близька до ландшафтного дизайну. Мій бізнес мінливий, непередбачуваний і досить небезпечний. Я його намагаюсь згакрити і повністю присвятити себе проекту з еко-ферми. Тим хто хоче відкрити власну справу, раджу заробити гроші, які не шкода буде вкласти у розвиток бізнесу”, – порадив Олександр.


Суспільство

Veteran Hub випустив подкаст про працевлаштування ветеранок та ветеранів

Опубліковано

Veteran Hub запустив новий подкаст під назвою «Praktyka», метою якого є висвітлення досвіду ветеранів та ветеранок у пошуках цивільної роботи. У подкасті ветерани діляться своїм досвідом і потребами, тоді як компанії розповідають про свої практики та зміни, спрямовані на підтримку працевлаштування ветеранів.

Про це повідомляють на You-Tube сторінці проєкту.

Про подкаст

Тематика випусків охоплює різні галузі, зокрема агропромисловість, банківську справу, поліцію, логістику, медицину та фармацевтику, виробництво, держсектор та послуги/ритейл. Це дозволяє створити повну картину можливостей і викликів, з якими стикаються ветерани у різних сферах.

Ведучою подкасту є HR-консультантка Юлія Кудіна. У першому випуску взяли участь ветеран Владислав Журавель і керівниця Центру реінтеграції ветеранів «Української оборонної промисловості» Марина Соколова.

Читати також: На Полоді реставрують історичну вивіску перукарні: фото

Перший епізод уже доступний для прослуховування, а наступні шість випусків виходитимуть щовівторка о 19:00 на платформах YouTube, Spotify та Apple Podcasts.

Проєкт реалізується в рамках Програми реінтеграції ветеранів від IREX за підтримки Державного департаменту США, що сприяє успішній адаптації ветеранів до цивільного життя та їхньому професійному розвитку.

Приєднуйтесь до слухачів подкасту «Praktyka» та дізнайтесь більше про важливий досвід ветеранів і практики працевлаштування від провідних компаній.

Нагадаємо, що у Львові стартувало опитування для молоді.

Також ми повідомляли, що в Дії можна повідомити про розміщення ворожого ППО: як це зробити.

Фото: Veteran Hub.

Читати далі

Суспільство

На Полоді реставрують історичну вивіску перукарні: фото

Опубліковано

Фонд «Має значення» взявся за реставрацію історичної вивіски «Перукарня», що знаходиться на Подолі. Перший етап робіт уже завершено: вивіску очистили від залишків фарби, пошліфували та визначили її історичні кольори.

Про це активісти поділилися в своєму Facebook.

Однак реставратори стикнулися з проблемою: чотири з дев’яти літер буквально розсипаються в руках і не підлягають відновленню.

Команда вирішила створити ці літератури з нуля, зберігаючи автентичність інших частин вивіски шляхом реставрації. Для цього вони придбали ідентичну вивіску, з якої використовують деякі символи.

Читати також: У центрі Львова облаштують сквер на місці колишнього ринку «Добробут»: як він виглядатиме

Завершити реставрацію планують до 7 червня, після чого вивіска повернеться на своє історичне місце на будівлі, де вона висить з 1977 року і де досі функціонує перукарня.

Нагадаємо, що українські воїни філігранним скидом знищили російський «орлан».

Фото: фонд «Має значення»

Читати далі

Суспільство

Нацперелік культурної спадщини України поповнився новими пунктами: що додали

Опубліковано

МКІП додало низку пунктів до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Про це повідомляє МКІП.

Серед них:

  • Традиційна народна гра «Ашик», розповсюджена на Півдні Одеської області у місцях компактного проживання болгар і гагаузів, зокрема в селах Городнє, Виноградівка Болградського району, Котловина Ізмаїльського району;
  • Традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець Городенківської міської ради. Традиція розповсюджена також у місцях компактного проживання уродженців села Чортовець за кордоном. Це передмістя Праги (Чехія), передмістя Парижа (Франція), Португалія, Польща;
  • Культура традиційної гуцульської сирної пластики. Ця традиція побутує в селах Брустури, Космач, Прокурава, Шепіт, Річка, Снідавка Косівського району та седах Криворівня, Чорний потік, Красник Верховинського району. Подібні елементи існують і в інших регіонах України, зокрема Карпатського регіону, так і в інших країнах, таких як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, однак мають місцеві особливості, традицію та культуру, пов’язану з місцем побутування;
  • Весільний обряд «Читання корони». «Корона» побутує на теренах Волинської області.

Нагадаємо, що на акаунті Unreal Engine опублікували роботу українського художника.

Також ми повідомляли, що під бренд «Створено захисниками» виділять полиці в супермаркетах і на заправках.

Фото: МКІП

Читати далі