Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
07 1 07 1

Суспільство

Лавандове поле, полуниця, Instagram та хіпстери. Як заробити?

Опубліковано


Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк заснувало еко-ферму лавандове поле у селі Димер Київської області. Тепер землевласники очікують напливу інстаграм-туристів. Сподіваються, що хіпстери зацінять ідею і влітку не буде відбою від креативних фотосесій.

Весною запрацює нова локація для киян, де можна буде фотографуватися, проводити час з родиною та купити органічну продукцію.

лавандове поле Олександр та Мирослава Мостепанюк
Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк

Два роки родина збудувала тут приватний будинок. Викупили близько 80 соток землі під зелені насадження. З цього і почали свій бізнес. Засіяли землю лавандою, засадили полуницею та ожиною. Під лавандове поле відвели 15 соток. Полуниця і ожина займають близько 30 соток. Ферма називається “О-Lawander”. Підприємство оформлене як ФОП.

Читайте також: Під Запоріжжям вирощують найдорожчі у світі прянощі

Подружжя збирається на лавандове поле запускати платні фотосесії. Коли кущі підростуть, здаватимуть плантації погодинно. Вартість оренди для любителів квіткових фотосесій обійдеться у 600-700 гривень за годину. Також на території продаватимуть органічні ягоди. Оптова вартість стартуватиме від 80 гривень за кілограм.

На старт пішло $8000

У планах – розширення лавандового поля в чотири рази. Під посадку полуниці також додадуть 15-20 соток землі.

Протягом двох років роботи прибутків поки не отримали, йдуть стабільно в мінус. Проте займатися власною справою подружжю подобається. Щоб почати цей бізнес, витратили близько 8 тисяч доларів. Найдорожче обійшлася посадка рослин. Працівникам багато платили. Працювати біля землі допомагали двоє жінок. Та й сам посадковий матеріал вийшов недешевим. Оформлення земельної ділянки теж нормально бюджет “з’їло”. Довелося поставити систему поливу. І оформляли ділянку красивим парканом, щоб усе естетично виглядало.

Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою.

Територію еко-парку планують розбити на кілька ділянок: під фотосесії, зона відпочинку з кафе та міні-поля вирощування ягід. Люди зможуть вільно гуляти територію, переходити із зони в зону. Проте вхід в еко-парк буде платним.

Читайте також: Херсонський шафран продають до Великобританії та Азербайджану

За задумом, лавандове поле буде відокремлене від парку вулицею. З одного боку буде полуничне поле і кафе. Там же облаштують веранду під 100, можливо, 200 персон. Щоб можна було проводити івенти: весілля, корпоративи, дні народження. Веранду накриют шатром, і до неї примикатиме кафе. Також облаштують дитячий майданчик. Зараз підприємці обдумують ідею з відкритим кінотеатром. Біля лаванди облаштують окрему територію відпочинку, яку здаватимуть в оренду на весілля та під фотосесії.

лаванда на полі

З вартістю входу та перебування на території ландшафтного парку підприємці поки не визначилися. Проте планують, щоб середній чек обходився у 500 гривень.

“Не визначилися, якою буде система оплати і що входитиме в чек. Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою”, – планує Олександр.

Одна полуниця принесла 40 тисяч гривень

За словами підприємців, якщо возити органічні ягоди на базар – не окупиться. Зараз клієнти приїжджають на еко-ферму, купують  продукцію на місці. Минулого сезону подружжя зібрало урожай органічної полуниці до 1 тони. Лаванду ще не стригли. Посадили її минулого року. Вона тільки наростає в кущі.

Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме.

Подружжя не використовує на своїй фермі жодних шкідливих хімікатів, тому це суттєво здорожчує вартість ягід.

полуниця

“Минулого сезону сума прибутків вийшла мізерною. Близько 40 тисяч гривень вдалося заробити на продажах. Це смішні гроші у порівнянні з тим, скільки довелося вкласти. Найбільша проблема, з якою зіткнулися при розвитку своєї справи – доносити до людей, що ми вирощуємо продукцію, яка варта не 15-ти гривень за кілограм полуниці, а сотні. Бо вона у нас органічна. Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме”, – каже Олександр.

Для полуниці використовують крапельний полив та органічні добрива. На полив витрачають не багато, бо зрошення роблять напряму зі свердловини. Хоча на день іде близько трьох кубів води. Автоматизації поливу ще не має. Крани відкривають і закривають вручну. Скільки витрачають на електроенергію – не рахували.

Бізнес почали через сусідів, бо проблемні

За словами Олександра, коли звели приватний будинок в Димері, довелося вибити шматок землі, щоб там ніхто більше не побудувався. Свою ділянку подружжя придбало два роки тому. Землю одразу засадили рослинами. Тепер подружжя звернулося до місцевої влади, що потребують більше землі під проект. Їм готові виділити. Ведуться перемовини. Проте зіштовхнулися з проблемою, що деякі місцеві жителі самозахоплюють навколишні землі під городи. Тому місцева влада погодилась дати землю під еко-парк.

полуниця на полі

Зараз у власності мають близько 80 соток землі. Обробляти ділянки допомагають наймані працівники із села. Це поки не дуже великий бізнес. Тому на сезонні роботи минулого року залучали двох робітників. Але це в основному для прополочних робіт. Наступного сезону, у зв’язку з розширенням, планують взяти двох людей на постійну основу і ще декількох на сезонну роботу. Крім того, подружжя працює біля землі самостійно.

“Живемо тут. Коли був сезон робіт, о 8 ранку до нас вже приходили робітники. Ми їм давали завдання на день. Одразу ж приходили клієнти, ми їх проводили на поле, розповідали про рослини, ягоди. Вони купували товари і їхали собі. Ми поверталися до роботи. Збір урожаю, збут, боротьба з бур’янами – так і проходив робочий день”, – розповів власник еко-ферми.

Органічне вирощування несе більше ризиків, ніж “традиційне”

За словами Олександра, найбільше ризиків, пов’язаних з бізнесом виникають через екологічні стандарти. З точки зору рослинництва, полуниця не дуже стійка до хвороб, жуків і подразників. Весною вона може вимерзнути. Чи нападуть якісь віруси. Оскільки підприємці вирощують органіку – не можуть застосовувати хімікати. Доводиться ці всі неприємності попереджувати органічними добривами. А ще може піти двотижневий дощ, який весь урожай перетворить на гниль.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід”.

На відпочинок від сільськогосподарських робіт подружжя має лише один місяць взимку. Роботи біля землі не припиняються. Цього року відпочивали лише місяць. У лютому вже починається сезон обрізок і підготовки рослин. У 2018 році роботу біля еко-парку почали в квітні і закінчили наприкінці листопаду. Але підприємців це не лякає. Планують розширюватися по площі. Підключатимуть маркетинг, щоб про еко-ферму дізнавалися і приїжджали туристи.

лаванда в руках

У планах підприємців відкриття ще одного еко-парку зі схожою концепцію, на Київському напрямку.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід. Займався і займаюся видаленням дерев, це робота близька до ландшафтного дизайну. Мій бізнес мінливий, непередбачуваний і досить небезпечний. Я його намагаюсь згакрити і повністю присвятити себе проекту з еко-ферми. Тим хто хоче відкрити власну справу, раджу заробити гроші, які не шкода буде вкласти у розвиток бізнесу”, – порадив Олександр.


Суспільство

Компанія WOG робитиме біодобрива з кави

Опубліковано

Компанія WOG запускає проєкт на базі власної ЕКО-платформи «До природи з добром»: переробку кавової гущі на сучасне органічне добриво – біогумус.

Про це повідомляє zaxid.net.

Зазначається, партнером цієї ініціативи від Wog стала луцька компанія «Пастернак», що з 2017 року виробляє біодобрива на власній базі. Тепер вся кавова гуща, яка залишиться від приготування кави на п’яти АЗК в Луцьку, буде спрямовуватися на підприємство «Пастернак».

«В Україні наразі існує велика проблема з утилізацією органічних відходів – їх заборонено вивозити на смітники, але цією забороною нехтують майже усюди. Ані держава, ані місцеве самоврядування не можуть запропонувати дієвого способу утилізації органіки, при тому, що екологічна ситуація всієї країни щодня стає дедалі важчою. Саме тому ми запустили проект з утилізації кавової гущі. Наразі для переробки на біогумус ми збираємо відпрацьовану кавову гущу на п’яти АЗК у Луцьку. Згодом плануємо географічно розширити цей проект», – говорить куратор ЕКО-платформи Wog та директорка з комунікацій Олена Осипчук.

Читайте також: Українці переробляють кавові стаканчики на устілки (ВІДЕО)

Як перероблятимуть гущу?

Одним з ефективних рішень застосування відпрацьованої кавової гущі є його переробка на біогумус з використанням Каліфорнійських черв’яків. Вони переробляють зіпсовані овочі та фрукти, залишки готової їжі, скошену траву та опале листя, картон, паперовий посуд і ще багато іншого – всі ті відходи, що при неправильній утилізації створюють екологічну катастрофу. Для харчування Каліфорнійського черв’яка в основну суміш додають до 10% кавової гущі. За рік усього 2000 черв’яків переробляють в середньому 1 тонну відходів, в результаті чого утворюється 500 л біогумусу.

«На жаль, сьогодні фермери найчастіше використовують мінеральні добрива та підживки, що негативно впливають на здоров’я людини та руйнують родючість грунту. Проте, коли кількість органічних добрив – у тому числі й біогумусу, – на ринку добрив зросте, ціна його зрівняється з ціною мінеральних добрив. Що, в свою чергу, призведе до його популяризації, в результаті чого овочі, фрукти та ягоди стануть дійсно екологічно чистими продуктами, а земля збереже свою родючість», – коментує важливість цієї ініціативи директор компанії «Пастернак» Сергій Рижков.

Читайте також: У Рівному з допомогою каліфорнійських черв’яків перероблятимуть опале листя

Хто такі WOG?

Мережа автозаправних комплексів WOG нараховує близько 500 об’єктів у всіх областях України. WOG є найбільшою українською монобрендовою мережею АЗС на вітчизняному ринку нафтопродуктів.

Поставки здійснюються з найсучасніших нафтопереробних заводів Румунії, Ізраїлю, Греції, Литви, Польщі, Білорусі та інших країн. Компанія активно розвиває супутні сервіси та послуги, зокрема, мережу WOG CAFE і WOG MARKET.

Фото: wog.ua

Читати далі

Суспільство

У Львові відновили квіткову історичну браму (ФОТО)

Опубліковано

Поблизу Домініканського собору у Львові відновили квіткову браму.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

Як повідомляється, відновлена квіткова історична брама тепер прикрашатиме вхід у будинок-пам’ятку архітектури на вулиці Ставропігійській, 4. Там вирівняли деформовані металеві елементи, відновили втрачені, а також повернули її автентичний колір — червоний. Це перші відновлені у Львові двері цього року саме такого кольору. Металеву браму за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища фахівці відновлювали близько двох місяців.

«Ця брама була дуже незадовільного вигляду через облущену стару фарбу і численні пошкодження. Ми знали, що попереду нас чекає багато роботи, але двомісячна робота дала чудовий результат. Тепер, після відновлення, вона привертає увагу своїм незвичним забарвленням та декоративним оздобленням», — зазначив реставратор Ігор Добрянський.

Читайте також: У Львові відновили одну з найвищих брам середмістя (ФОТО)

Фахівці вирівняли деформовану конструкцію брами та відновили її засклення, яке частково було забите металом.

Додатково реставратори встановили новий австрійський замок, який хоч і не рідний, але відповідає по віку брамі.

Читайте також: У Львові відновили розкішну старовинну браму (ФОТО)

«Особливістю цією брами є те, що її елементи не приварені, а фіксуються на заклепках. Вони додають брамі додаткового шарму. Також ми відновили полотно в місці, де врізався старий кодовий замок та виготовили і встановили нову клямку», — додав реставратор.

Браму відновили завдяки програми співфінансування з мешканцями.

Загальна вартість реставрації становила більше 63 000 грн, з яких місто оплатило 44 378 грн, а іншу частину — мешканці.

Нагадаємо, усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

Фото: tvoemisto.tv, city-adm.lviv.ua

Читати далі

Суспільство

З дитячим майданчиком і сценою: як триває реконструкція парку “Орлятко” в Києві (ФОТО)

Опубліковано

У Києві триває реконструкція парку «Орлятко» в Солом’янському районі. Роботи, заплановані на 2020 рік, на завершальному етапі.

Про це повідомляє пресслужба Київзеленбуду.

Як зазначається, місцеві дітлахи вже випробували новий дитячий майданчик із гумовим покриттям, на якому розмістився ігровий комплекс «Морський вокзал». 

“Судячи з емоцій – він їм до вподоби. Загальна площа майданчику – 750 кв. м. По периметру дитмайданчика встановлено по 8 лав та урн для сміття. Гірку для найменшеньких, яка була тут раніше, перенесли в інше місце, де ніхто не заважатиме малечі бавитися. Його відремонтують та пофарбують”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: На Львівщині створили національний природний парк “Королівські Бескиди”

Окрім того, на майданчику для занять ворк-аутом з’явилося сучасне гумове покриття, тож заняття спортом стали безпечнішими. Біля озера відновлено бетонні основи трьох півкруглих лав, лишилося встановити самі сидіння.

Читайте також: На Івано-Франківщині облаштували кемпінгове містечко “Байки бойка” (ФОТО)

Зараз монтується каркас концертного комплексу «Джерело» з критою сценою. Оновлюється покриття доріжок – вже влаштовано 1500 кв. м. ФЕМ із 2500 кв. м. запланованих.

Були прокладені також доріжки з ФЕМ там, де люди самі протоптали собі стежки. Тривають роботи над влаштування нової громадської вбиральні із приміщенням для муніципальної охорони та кімнатою матері й дитини.

В рамках реконструкції парку цього року передбачено оновити  13000 кв. м. газону.

Фото: facebook.com/zelenbud

Читати далі

Суспільство

Не під силу дорослим: 9-річний киянин встановив рекорд України з відтискання на одній руці

Опубліковано

9-річний школяр Кирило Охріменко встановив рекорд України з відтискання на одній руці. За одну хвилину хлопчик зробив це 48 разів. 

Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова, передає Український інтерес.

За її словами, спроба встановити такий рекорд у категорії “Дорослі” закінчилася невдачею. Серед дітей – це перший в історії випадок заявки на такий технічно складний рекорд.

Читайте також: Україна здобула три золоті медалі на Чемпіонаті Європи з художньої гімнастики

Юний киянин готувався до цієї події більше року, вперто повторюючи вправу щодня. Очікувалося, що Кирило виконає 45 відтискань на одній руці за 60 секунд, однак йому вдалося 48 разів.

Читайте також: Український плавець встановив рекорд Європи

Кирило Охріменко займається бразильським джиу-джитсу з 5 років у Міжнародній Академії A-Force і вже став триразовим чемпіоном України з цього виду спорту. Його кумиром є Брюс Лі, тому своїм девізом у житті та в спорті хлопчик взяв його слова: “Тільки той, хто діє, чогось досягне”. Батько, старший брат та дві сестри хлопчика також займаються боротьбою, мама займається фітнесом.

Фото: Лана Вєтрова/Facebook

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.