Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
07 1 07 1

Суспільство

Лавандове поле, полуниця, Instagram та хіпстери. Як заробити?

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.


Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк заснувало еко-ферму лавандове поле у селі Димер Київської області. Тепер землевласники очікують напливу інстаграм-туристів. Сподіваються, що хіпстери зацінять ідею і влітку не буде відбою від креативних фотосесій.

Весною запрацює нова локація для киян, де можна буде фотографуватися, проводити час з родиною та купити органічну продукцію.

лавандове поле Олександр та Мирослава Мостепанюк
Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк

Два роки родина збудувала тут приватний будинок. Викупили близько 80 соток землі під зелені насадження. З цього і почали свій бізнес. Засіяли землю лавандою, засадили полуницею та ожиною. Під лавандове поле відвели 15 соток. Полуниця і ожина займають близько 30 соток. Ферма називається “О-Lawander”. Підприємство оформлене як ФОП.

Читайте також: Під Запоріжжям вирощують найдорожчі у світі прянощі

Подружжя збирається на лавандове поле запускати платні фотосесії. Коли кущі підростуть, здаватимуть плантації погодинно. Вартість оренди для любителів квіткових фотосесій обійдеться у 600-700 гривень за годину. Також на території продаватимуть органічні ягоди. Оптова вартість стартуватиме від 80 гривень за кілограм.

На старт пішло $8000

У планах – розширення лавандового поля в чотири рази. Під посадку полуниці також додадуть 15-20 соток землі.

Протягом двох років роботи прибутків поки не отримали, йдуть стабільно в мінус. Проте займатися власною справою подружжю подобається. Щоб почати цей бізнес, витратили близько 8 тисяч доларів. Найдорожче обійшлася посадка рослин. Працівникам багато платили. Працювати біля землі допомагали двоє жінок. Та й сам посадковий матеріал вийшов недешевим. Оформлення земельної ділянки теж нормально бюджет “з’їло”. Довелося поставити систему поливу. І оформляли ділянку красивим парканом, щоб усе естетично виглядало.

Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою.

Територію еко-парку планують розбити на кілька ділянок: під фотосесії, зона відпочинку з кафе та міні-поля вирощування ягід. Люди зможуть вільно гуляти територію, переходити із зони в зону. Проте вхід в еко-парк буде платним.

Читайте також: Херсонський шафран продають до Великобританії та Азербайджану

За задумом, лавандове поле буде відокремлене від парку вулицею. З одного боку буде полуничне поле і кафе. Там же облаштують веранду під 100, можливо, 200 персон. Щоб можна було проводити івенти: весілля, корпоративи, дні народження. Веранду накриют шатром, і до неї примикатиме кафе. Також облаштують дитячий майданчик. Зараз підприємці обдумують ідею з відкритим кінотеатром. Біля лаванди облаштують окрему територію відпочинку, яку здаватимуть в оренду на весілля та під фотосесії.

лаванда на полі

З вартістю входу та перебування на території ландшафтного парку підприємці поки не визначилися. Проте планують, щоб середній чек обходився у 500 гривень.

“Не визначилися, якою буде система оплати і що входитиме в чек. Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою”, – планує Олександр.

Одна полуниця принесла 40 тисяч гривень

За словами підприємців, якщо возити органічні ягоди на базар – не окупиться. Зараз клієнти приїжджають на еко-ферму, купують  продукцію на місці. Минулого сезону подружжя зібрало урожай органічної полуниці до 1 тони. Лаванду ще не стригли. Посадили її минулого року. Вона тільки наростає в кущі.

Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме.

Подружжя не використовує на своїй фермі жодних шкідливих хімікатів, тому це суттєво здорожчує вартість ягід.

полуниця

“Минулого сезону сума прибутків вийшла мізерною. Близько 40 тисяч гривень вдалося заробити на продажах. Це смішні гроші у порівнянні з тим, скільки довелося вкласти. Найбільша проблема, з якою зіткнулися при розвитку своєї справи – доносити до людей, що ми вирощуємо продукцію, яка варта не 15-ти гривень за кілограм полуниці, а сотні. Бо вона у нас органічна. Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме”, – каже Олександр.

Для полуниці використовують крапельний полив та органічні добрива. На полив витрачають не багато, бо зрошення роблять напряму зі свердловини. Хоча на день іде близько трьох кубів води. Автоматизації поливу ще не має. Крани відкривають і закривають вручну. Скільки витрачають на електроенергію – не рахували.

Бізнес почали через сусідів, бо проблемні

За словами Олександра, коли звели приватний будинок в Димері, довелося вибити шматок землі, щоб там ніхто більше не побудувався. Свою ділянку подружжя придбало два роки тому. Землю одразу засадили рослинами. Тепер подружжя звернулося до місцевої влади, що потребують більше землі під проект. Їм готові виділити. Ведуться перемовини. Проте зіштовхнулися з проблемою, що деякі місцеві жителі самозахоплюють навколишні землі під городи. Тому місцева влада погодилась дати землю під еко-парк.

полуниця на полі

Зараз у власності мають близько 80 соток землі. Обробляти ділянки допомагають наймані працівники із села. Це поки не дуже великий бізнес. Тому на сезонні роботи минулого року залучали двох робітників. Але це в основному для прополочних робіт. Наступного сезону, у зв’язку з розширенням, планують взяти двох людей на постійну основу і ще декількох на сезонну роботу. Крім того, подружжя працює біля землі самостійно.

“Живемо тут. Коли був сезон робіт, о 8 ранку до нас вже приходили робітники. Ми їм давали завдання на день. Одразу ж приходили клієнти, ми їх проводили на поле, розповідали про рослини, ягоди. Вони купували товари і їхали собі. Ми поверталися до роботи. Збір урожаю, збут, боротьба з бур’янами – так і проходив робочий день”, – розповів власник еко-ферми.

Органічне вирощування несе більше ризиків, ніж “традиційне”

За словами Олександра, найбільше ризиків, пов’язаних з бізнесом виникають через екологічні стандарти. З точки зору рослинництва, полуниця не дуже стійка до хвороб, жуків і подразників. Весною вона може вимерзнути. Чи нападуть якісь віруси. Оскільки підприємці вирощують органіку – не можуть застосовувати хімікати. Доводиться ці всі неприємності попереджувати органічними добривами. А ще може піти двотижневий дощ, який весь урожай перетворить на гниль.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід”.

На відпочинок від сільськогосподарських робіт подружжя має лише один місяць взимку. Роботи біля землі не припиняються. Цього року відпочивали лише місяць. У лютому вже починається сезон обрізок і підготовки рослин. У 2018 році роботу біля еко-парку почали в квітні і закінчили наприкінці листопаду. Але підприємців це не лякає. Планують розширюватися по площі. Підключатимуть маркетинг, щоб про еко-ферму дізнавалися і приїжджали туристи.

лаванда в руках

У планах підприємців відкриття ще одного еко-парку зі схожою концепцію, на Київському напрямку.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід. Займався і займаюся видаленням дерев, це робота близька до ландшафтного дизайну. Мій бізнес мінливий, непередбачуваний і досить небезпечний. Я його намагаюсь згакрити і повністю присвятити себе проекту з еко-ферми. Тим хто хоче відкрити власну справу, раджу заробити гроші, які не шкода буде вкласти у розвиток бізнесу”, – порадив Олександр.


Суспільство

Військові інженери та волонтери з Донеччини розробили безпілотник «Інквізітор»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Військові інженери та волонтери з Донеччини розробили ударний комплекс для ЗСУ «Інквізитор».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці спільноти UA Military robotics, яка допомагає українським захисникам.

Зазначається, що ударний комплекс «Інквізитор» зможе дуже влучно і швидко шкодити ворогу.

Характеристики безпілотника:

  • максимальний час польоту 35 хвилин;
  • максимальна висота польоту 4 км;
  • вага бойової частини до 8 кг (2×80 мм, можливість встановлення кумулятивного озброєння);
  • вага дрона близько 10 кг (її буде змінено під час збирання);
  • камера 32-кратна, з оптичним зумом, власного виробництва. 32 кратний зум — запорука вчасного виявлення живої та технічної сили супротивника;
  • для боротьби з дією засобів РЕБ основні частоти управління дублюються в доповненому діапазоні;
  • швидкозмінні АКБ скорочують час міжполітного обслуговування.• Інтегрована система автономного GPS позиціювання допоможе знайти БпЛА у випадку аварії;
  • широкі можливості модифікацій.

Один із учасників проєкту Сергій Наконечний відзначив два очевидні факти: дрони довели дієвість на фронті і їх постійно бракує.

«Маленькі фонди не можуть потягнути таке навантаження, оскільки БпЛА із серйозною матрицею коштують 1-1,5 мільйона гривень. Коли стоїть питання, що купити за такі кошти: десять автівок чи один коптер — вибір очевидний. І не на користь безпілотників», — вважає Сергій.

Читайте такожЯк ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»

У коментарі Новини Донбасу військовий з позивним «Єнот» розповів, що дрони змінюють хід війни. Аеророзвідка — це найголовніше для влучності артилерії.

Ідея волонтерів з Краматорська та військових полягає в тому, що інженери самі розроблять модель дрона з характеристиками максимально корисними на передовій.

За задумом, бойовий дрон зможе підіймати вантаж до 8 кг, бойовий приціл матиме камеру з 32-кратним оптичним зумом.

«Наприклад: танк, схований за фермою, що не прострілюється прямим влучанням, дрон «Інквізитор» зможе легко поцілити. Ця платформа спроможна буде нести на собі дві міни 82-мм або набір РКГ-3, а її бойовий радіус сягатиме 25 кілометрів», — пояснює «Єнот».

Нагадаємо, у Дніпрі створили розвідувальний безпілотник «Чаклун».

Також запорізькі інженери розробили бойовий БПЛА «Домаха» з дальністю польоту 50 км.

Окрім того, в Україні створили БПЛА, здатний коригувати HIMARS та вести глибинну розвідку.

Фото: UA Military robotics, suspilne.media.

Читати далі

Суспільство

На Київщині почав працювати молодіжний хаб «Твій Шлях»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Київщині у Димерській громаді відбулось урочисте відкриття молодіжного хабу «Твій Шлях».

По це повідомили на фейсбук-сторінці Димерської громади.

Зазначається, що хаб стане вільним простором для молоді.

Там проходитимуть безкоштовні воркшопи, тренінги, майстер класи, курсове навчання, проєктний менеджмент, спортивні гуртки (волейбол, баскетбол, футбол, настільний теніс), йога, нутриціологія, арт-терапія, психологічна терапія, відпочинок та дозвілля.

З графіком заходів хабу можна ознайомитися за посиланням.

Читайте також: Як ми відкрили свій «Пункт незламності»: з генератором, Starlink і настолками. Кейс «Солом’янських котиків»

Нагадаємо, у Сколе на Львівщині за гроші ЄС відкрили молодіжний центр.

Також у Мукачеві на Закарпатті відкрили молодіжний хаб Aware Zone.

Фото: facebook.com/rada.Dymer.

Читати далі

Суспільство

Друзі з Харкова об’єднали свої бізнеси під одним дахом у Львові (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Це місце у Львові, де можна випити кави, як на «Барабашова», і купити теплющі шкарпетки, які сплели бабусі десь під Мукачевом.

Така переплетена географія – вже звичне явище для українського бізнесу, який переїжджає, гуртується і продовжує працювати, попри війну.

Як два абсолютно різні бізнеси із Харкова об’єдналися у Львові, щоб готувати харківські смаколики й підтримувати майстрів хендмейду з різних куточків України, розповідає ШоТам.  

Можна купити крафтові товари і попити кави

Харків’яни згуртували бізнеси під одним дахом, щоб працювати у час війни та додати Львову харківського вайбу.

Тепер на Джерельній можна купити крафт від TARLINI home та попити кави по-барабашовськи у «Перший – кава та їжа».

Влад Любченко популяризував у Харкові український крафт. а Євген Власюк – здорове харчування. Коли росіяни атакували рідне місто, друзі почали волонтерити.

«Я жартую, що зробили неприбутковий бізнес. Бо за місяць ми повністю поставили колцентр, відділ логістики, налаштували CRM-систему, сайт, айпі-телефонію. У нас працювали 30 водіїв, які розвозили їжу по Харкову та медикаменти…», — згадує Влад Любченко, співвласник компанії TARLINI home.

На початку літа взялися рятувати і власний бізнес. Релокувалися до Львова й вирішили об’єднатися під одним дахом.

Читайте також: Відновили знищений бізнес і виходять на ринок США. Кейс українського бренду свічок WOOD MOOD

«Так виходить, по-перше, дешевше, по-друге, кожен для кожного є лідогенератором: тобто шоурум – для кав’ярні і навпаки. Це такий вигідний симбіоз», — Євген Власюк, співвласник кав’ярні-бістро «Перший – кава та їжа».

У меню є кава зі згущиком і суп фо бо – страви з духом ринку «Барабашова».

«Це, мабуть, дві такі страви, які суто харківські. Всі на «Барабашова» були, всі на «Барабашова» їли. А взагалі ми притягнули те, що ми в Харкові їли. Мені подобається форшмак, і я захотів, щоб у нас був форшмак з яблуком солодким, такий дуже прикольний смак», — Євген Власюк, співвласник кав’ярні-бістро «Перший – кава та їжа».

А на полицях – елегантні келихи й затишні горнята, пледи і свічки.

«Хтось переїхав і облаштовує для себе нове житло, хтось каже, що переїхав і лишив удома свій улюблений келих або горнятко і хоче такий самий мати. Якісь улюблені теплі речі. І взагалі зараз дуже важливо створювати для себе якийсь осередок тепла, затишку, нормального життя там, де ти є вже», — Валерія Сітоленко, маркетологиня TARLINI home.

TARLINI home взялися за асортимент українського виробництва. Хочуть підтримати майстрів і майстринь у різних куточках України.

Із деревом уже працюють на Хмельниччині. У Мукачеві плетуть шкарпетки й виготовляють свічки. А бренд продовжує розширювати географію і шукає нових майстрів.

«Якщо у вас є унікальне вміння робити кераміку чи працювати з деревом, чи в’язати, звертайтесь до нас, і, я думаю, що ми знайдемо якісь варіанти співпраці», — Влад Любченко, співвласник компанії TARLINI home.

Нагадаємо, харківська «Каша маслом» переїхала до Чернівців і годує клієнтів «як удома».

Також ШоТам розповідав, як харківський бренд виготовляє парфуми для українських артилеристок.

Читати далі