Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
07 1 07 1

Суспільство

Лавандове поле, полуниця, Instagram та хіпстери. Як заробити?

Опубліковано


Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк заснувало еко-ферму лавандове поле у селі Димер Київської області. Тепер землевласники очікують напливу інстаграм-туристів. Сподіваються, що хіпстери зацінять ідею і влітку не буде відбою від креативних фотосесій.

Весною запрацює нова локація для киян, де можна буде фотографуватися, проводити час з родиною та купити органічну продукцію.

лавандове поле Олександр та Мирослава Мостепанюк
Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк

Два роки родина збудувала тут приватний будинок. Викупили близько 80 соток землі під зелені насадження. З цього і почали свій бізнес. Засіяли землю лавандою, засадили полуницею та ожиною. Під лавандове поле відвели 15 соток. Полуниця і ожина займають близько 30 соток. Ферма називається “О-Lawander”. Підприємство оформлене як ФОП.

Читайте також: Під Запоріжжям вирощують найдорожчі у світі прянощі

 

Подружжя збирається на лавандове поле запускати платні фотосесії. Коли кущі підростуть, здаватимуть плантації погодинно. Вартість оренди для любителів квіткових фотосесій обійдеться у 600-700 гривень за годину. Також на території продаватимуть органічні ягоди. Оптова вартість стартуватиме від 80 гривень за кілограм.

На старт пішло $8000

У планах – розширення лавандового поля в чотири рази. Під посадку полуниці також додадуть 15-20 соток землі.

Протягом двох років роботи прибутків поки не отримали, йдуть стабільно в мінус. Проте займатися власною справою подружжю подобається. Щоб почати цей бізнес, витратили близько 8 тисяч доларів. Найдорожче обійшлася посадка рослин. Працівникам багато платили. Працювати біля землі допомагали двоє жінок. Та й сам посадковий матеріал вийшов недешевим. Оформлення земельної ділянки теж нормально бюджет “з’їло”. Довелося поставити систему поливу. І оформляли ділянку красивим парканом, щоб усе естетично виглядало.

Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою.

Територію еко-парку планують розбити на кілька ділянок: під фотосесії, зона відпочинку з кафе та міні-поля вирощування ягід. Люди зможуть вільно гуляти територію, переходити із зони в зону. Проте вхід в еко-парк буде платним.

Читайте також: Херсонський шафран продають до Великобританії та Азербайджану

За задумом, лавандове поле буде відокремлене від парку вулицею. З одного боку буде полуничне поле і кафе. Там же облаштують веранду під 100, можливо, 200 персон. Щоб можна було проводити івенти: весілля, корпоративи, дні народження. Веранду накриют шатром, і до неї примикатиме кафе. Також облаштують дитячий майданчик. Зараз підприємці обдумують ідею з відкритим кінотеатром. Біля лаванди облаштують окрему територію відпочинку, яку здаватимуть в оренду на весілля та під фотосесії.

лаванда на полі

З вартістю входу та перебування на території ландшафтного парку підприємці поки не визначилися. Проте планують, щоб середній чек обходився у 500 гривень.

“Не визначилися, якою буде система оплати і що входитиме в чек. Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою”, – планує Олександр.

Одна полуниця принесла 40 тисяч гривень

За словами підприємців, якщо возити органічні ягоди на базар – не окупиться. Зараз клієнти приїжджають на еко-ферму, купують  продукцію на місці. Минулого сезону подружжя зібрало урожай органічної полуниці до 1 тони. Лаванду ще не стригли. Посадили її минулого року. Вона тільки наростає в кущі.

Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме.

Подружжя не використовує на своїй фермі жодних шкідливих хімікатів, тому це суттєво здорожчує вартість ягід.

полуниця

“Минулого сезону сума прибутків вийшла мізерною. Близько 40 тисяч гривень вдалося заробити на продажах. Це смішні гроші у порівнянні з тим, скільки довелося вкласти. Найбільша проблема, з якою зіткнулися при розвитку своєї справи – доносити до людей, що ми вирощуємо продукцію, яка варта не 15-ти гривень за кілограм полуниці, а сотні. Бо вона у нас органічна. Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме”, – каже Олександр.

Для полуниці використовують крапельний полив та органічні добрива. На полив витрачають не багато, бо зрошення роблять напряму зі свердловини. Хоча на день іде близько трьох кубів води. Автоматизації поливу ще не має. Крани відкривають і закривають вручну. Скільки витрачають на електроенергію – не рахували.

Бізнес почали через сусідів, бо проблемні

За словами Олександра, коли звели приватний будинок в Димері, довелося вибити шматок землі, щоб там ніхто більше не побудувався. Свою ділянку подружжя придбало два роки тому. Землю одразу засадили рослинами. Тепер подружжя звернулося до місцевої влади, що потребують більше землі під проект. Їм готові виділити. Ведуться перемовини. Проте зіштовхнулися з проблемою, що деякі місцеві жителі самозахоплюють навколишні землі під городи. Тому місцева влада погодилась дати землю під еко-парк.

полуниця на полі

Зараз у власності мають близько 80 соток землі. Обробляти ділянки допомагають наймані працівники із села. Це поки не дуже великий бізнес. Тому на сезонні роботи минулого року залучали двох робітників. Але це в основному для прополочних робіт. Наступного сезону, у зв’язку з розширенням, планують взяти двох людей на постійну основу і ще декількох на сезонну роботу. Крім того, подружжя працює біля землі самостійно.

“Живемо тут. Коли був сезон робіт, о 8 ранку до нас вже приходили робітники. Ми їм давали завдання на день. Одразу ж приходили клієнти, ми їх проводили на поле, розповідали про рослини, ягоди. Вони купували товари і їхали собі. Ми поверталися до роботи. Збір урожаю, збут, боротьба з бур’янами – так і проходив робочий день”, – розповів власник еко-ферми.

Органічне вирощування несе більше ризиків, ніж “традиційне”

За словами Олександра, найбільше ризиків, пов’язаних з бізнесом виникають через екологічні стандарти. З точки зору рослинництва, полуниця не дуже стійка до хвороб, жуків і подразників. Весною вона може вимерзнути. Чи нападуть якісь віруси. Оскільки підприємці вирощують органіку – не можуть застосовувати хімікати. Доводиться ці всі неприємності попереджувати органічними добривами. А ще може піти двотижневий дощ, який весь урожай перетворить на гниль.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід”.

На відпочинок від сільськогосподарських робіт подружжя має лише один місяць взимку. Роботи біля землі не припиняються. Цього року відпочивали лише місяць. У лютому вже починається сезон обрізок і підготовки рослин. У 2018 році роботу біля еко-парку почали в квітні і закінчили наприкінці листопаду. Але підприємців це не лякає. Планують розширюватися по площі. Підключатимуть маркетинг, щоб про еко-ферму дізнавалися і приїжджали туристи.

лаванда в руках

У планах підприємців відкриття ще одного еко-парку зі схожою концепцію, на Київському напрямку.

“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід. Займався і займаюся видаленням дерев, це робота близька до ландшафтного дизайну. Мій бізнес мінливий, непередбачуваний і досить небезпечний. Я його намагаюсь згакрити і повністю присвятити себе проекту з еко-ферми. Тим хто хоче відкрити власну справу, раджу заробити гроші, які не шкода буде вкласти у розвиток бізнесу”, – порадив Олександр.


Суспільство

На Тернопільщині волонтери прибрали Залозецький замок

Опубліковано

Активісти на Тернопільщині провели толоку і розчистили оборонний рів Залозецького замку, пише Суспільне.Тернопіль.

Зазначається, що на захід відгукнулося три десяти активістів.

До акції долучились працівники селищної ради, підприємці, місцеві жителі, волонтери Благодійного фонду “Пам’ять і любов”, працівники Залозецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

Читайте такожВолонтерський рух “ОЗОН”: як молодь та пенсіонери контролюють поліцію

 

Повідомляється, що толока довела на практиці згуртованість і силу співпраці органів місцевого самоврядування, волонтерів, підприємців, жителів селища навколо спільної мети. За один день плідної праці люди значно покращили вигляд пам’ятки Залозецького краю, яка в майбутньому стане туристичною перлиною.

Залозецький замок – фортифікаційна споруда, зведена у 1516 році Мартином Кам’янецьким. Розташований понад річкою Серет. У часи Першої світової війни Залізці неодноразово опинялись у зоні бойових дій. Частково збереглися північна частина, фрагменти західної стіни на висоту 1 ярусу та склепінчасті підвали.

Нагадаємо, в Україні запускають Національну Волонтерську Платформу.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував проєкт «Волонтер безоплатної правової допомоги».

Усі фото: suspilne.media.

Читати далі

Суспільство

Закарпатський майстер виготовляє опудала тварин із штучних матеріалів (ФОТО)

Опубліковано

На Закарпатті майстер В’ячеслав Портнов виготовляє реалістичні опудала тварин і птахів повністю із штучних матеріалів.

Про це написав екскурсовод Макс Адеменко у фейсбуці.

Основою служить манекен з пінополіуретану. Очі, ікла, зуби, язик – все штучне.

Робота над опудалом може тривати і декілька тижнів.

 

Відзачимо, що створення опудал із штучних матеріалів називається таксидермією.

Опудала виготовляють фахівці з музейної справи. Виготовлення таких опудал – кропітка робота, що вимагає знань з морфології, анатомії та поведінки тварин.

Основу опудала у дрібних і середньорозмірних тварин складає дротяний скелет. Для великих тварин виготовляють потужний каркас з дерева або металевих трубок.

Читайте такожВід прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас

Нагадаємо, харків’янин 22 роки створював макет храму із сірників.

Усі фото: facebook.com/maks.adamenko.7.

Читати далі

Суспільство

Кількість жінок в українському IT зросла в три рази: дослідження

Опубліковано

За 9 років кількість жінок в українському ІТ зросла в три рази, згідно з дослідженнями GlobalLogic.

Про це пише Іtc.ua.

Якщо на початку 2012 року в цій сфері жінок було близько 7%, то у 2021 — понад 22%. Кількість спеціалісток в ІТ-індустрії країни в середньому зростає на 15% щороку.

Спеціалістки в Україні обіймають 40% усіх нетехнічних позицій. Це маркетологині, менеджерки, дизайнерки, бізнес-аналітикині, технічні перекладачки.

 

Серед усіх тестувальників в Україні жінки становлять 33%, а серед розробників індустрії — 8%. Такий же відсоток розробниць у світі. 47% жінок в українському ІT співпрацюють із сервісними компаніями.

Читайте також: Стрибає з парашутом і кидає гранати: як дівчина зі Слов’янська стала десантницею (ВІДЕО)

Кількість технічних спеціалісток за 3 роки зросла на 12% і становить 45%, тобто майже половину всіх жінок індустрії. За цифрами GlobalLogic, понад 70% спеціалісток компанії займаються тестуванням та розробкою програмного забезпечення.

«Сфера IT, як у світі, так і в нашій країні, стає більш гендерно збалансованою. Це пов’язано як із зростанням індустрії в цілому, так і з активним розвитком політик різноманітності. І ми слідуємо глобальним тенденціям — у нашій компанії 22,7% жінок. 26% з них — розробниці, майже 42% займаються тестуванням, а близько 10% — менеджерки і топменеджерки», — прокоментувала Катерина Губарєва, молодша віцепрезидентка, керівниця People-напрямку, GlobalLogic.

Читайте також: Як зацікавити дівчат енергетикою: студенток запрошують на онлайн-хакатон

Кількість жінок у технічній сфері зростає завдяки впровадженню практик різноманітності. Компанії дедалі більше приділяють увагу питанням екологічного, соціального і корпоративного розвитку. Для дослідження GlobalLogic використовувала відкриті дані з таких джерел, як DOU, StackOverFlow, а також внутрішню статистику.

Нагадаємо, у Вінниці відкрили центр допомоги для постраждалих від домашнього насильства.

Головне фото: itc.ua.

Читати далі