Суспільство
Лавандове поле, полуниця, Instagram та хіпстери. Як заробити?
Підтримай ШоТам
Подружжя Олександр та Мирослава Мостепанюк заснувало еко-ферму лавандове поле у селі Димер Київської області. Тепер землевласники очікують напливу інстаграм-туристів. Сподіваються, що хіпстери зацінять ідею і влітку не буде відбою від креативних фотосесій.
Весною запрацює нова локація для киян, де можна буде фотографуватися, проводити час з родиною та купити органічну продукцію.
Два роки родина збудувала тут приватний будинок. Викупили близько 80 соток землі під зелені насадження. З цього і почали свій бізнес. Засіяли землю лавандою, засадили полуницею та ожиною. Під лавандове поле відвели 15 соток. Полуниця і ожина займають близько 30 соток. Ферма називається “О-Lawander”. Підприємство оформлене як ФОП.
Читайте також: Під Запоріжжям вирощують найдорожчі у світі прянощі
Подружжя збирається на лавандове поле запускати платні фотосесії. Коли кущі підростуть, здаватимуть плантації погодинно. Вартість оренди для любителів квіткових фотосесій обійдеться у 600-700 гривень за годину. Також на території продаватимуть органічні ягоди. Оптова вартість стартуватиме від 80 гривень за кілограм.
На старт пішло $8000
У планах – розширення лавандового поля в чотири рази. Під посадку полуниці також додадуть 15-20 соток землі.
Протягом двох років роботи прибутків поки не отримали, йдуть стабільно в мінус. Проте займатися власною справою подружжю подобається. Щоб почати цей бізнес, витратили близько 8 тисяч доларів. Найдорожче обійшлася посадка рослин. Працівникам багато платили. Працювати біля землі допомагали двоє жінок. Та й сам посадковий матеріал вийшов недешевим. Оформлення земельної ділянки теж нормально бюджет “з’їло”. Довелося поставити систему поливу. І оформляли ділянку красивим парканом, щоб усе естетично виглядало.
Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою.
Територію еко-парку планують розбити на кілька ділянок: під фотосесії, зона відпочинку з кафе та міні-поля вирощування ягід. Люди зможуть вільно гуляти територію, переходити із зони в зону. Проте вхід в еко-парк буде платним.
Читайте також: Херсонський шафран продають до Великобританії та Азербайджану
За задумом, лавандове поле буде відокремлене від парку вулицею. З одного боку буде полуничне поле і кафе. Там же облаштують веранду під 100, можливо, 200 персон. Щоб можна було проводити івенти: весілля, корпоративи, дні народження. Веранду накриют шатром, і до неї примикатиме кафе. Також облаштують дитячий майданчик. Зараз підприємці обдумують ідею з відкритим кінотеатром. Біля лаванди облаштують окрему територію відпочинку, яку здаватимуть в оренду на весілля та під фотосесії.
З вартістю входу та перебування на території ландшафтного парку підприємці поки не визначилися. Проте планують, щоб середній чек обходився у 500 гривень.
“Не визначилися, якою буде система оплати і що входитиме в чек. Найбільше мені подобається варіант, коли людина заходить на поле. Робить там, що хоче. І на виході отримує кілька кілограм ягід з собою”, – планує Олександр.
Одна полуниця принесла 40 тисяч гривень
За словами підприємців, якщо возити органічні ягоди на базар – не окупиться. Зараз клієнти приїжджають на еко-ферму, купують продукцію на місці. Минулого сезону подружжя зібрало урожай органічної полуниці до 1 тони. Лаванду ще не стригли. Посадили її минулого року. Вона тільки наростає в кущі.
Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме.
Подружжя не використовує на своїй фермі жодних шкідливих хімікатів, тому це суттєво здорожчує вартість ягід.
“Минулого сезону сума прибутків вийшла мізерною. Близько 40 тисяч гривень вдалося заробити на продажах. Це смішні гроші у порівнянні з тим, скільки довелося вкласти. Найбільша проблема, з якою зіткнулися при розвитку своєї справи – доносити до людей, що ми вирощуємо продукцію, яка варта не 15-ти гривень за кілограм полуниці, а сотні. Бо вона у нас органічна. Багато доводиться розповідати клієнтам, що якісну полуницю менше, ніж за 80 гривень оптом ніхто не продаватиме”, – каже Олександр.
Для полуниці використовують крапельний полив та органічні добрива. На полив витрачають не багато, бо зрошення роблять напряму зі свердловини. Хоча на день іде близько трьох кубів води. Автоматизації поливу ще не має. Крани відкривають і закривають вручну. Скільки витрачають на електроенергію – не рахували.
Бізнес почали через сусідів, бо проблемні
За словами Олександра, коли звели приватний будинок в Димері, довелося вибити шматок землі, щоб там ніхто більше не побудувався. Свою ділянку подружжя придбало два роки тому. Землю одразу засадили рослинами. Тепер подружжя звернулося до місцевої влади, що потребують більше землі під проект. Їм готові виділити. Ведуться перемовини. Проте зіштовхнулися з проблемою, що деякі місцеві жителі самозахоплюють навколишні землі під городи. Тому місцева влада погодилась дати землю під еко-парк.
Зараз у власності мають близько 80 соток землі. Обробляти ділянки допомагають наймані працівники із села. Це поки не дуже великий бізнес. Тому на сезонні роботи минулого року залучали двох робітників. Але це в основному для прополочних робіт. Наступного сезону, у зв’язку з розширенням, планують взяти двох людей на постійну основу і ще декількох на сезонну роботу. Крім того, подружжя працює біля землі самостійно.
“Живемо тут. Коли був сезон робіт, о 8 ранку до нас вже приходили робітники. Ми їм давали завдання на день. Одразу ж приходили клієнти, ми їх проводили на поле, розповідали про рослини, ягоди. Вони купували товари і їхали собі. Ми поверталися до роботи. Збір урожаю, збут, боротьба з бур’янами – так і проходив робочий день”, – розповів власник еко-ферми.
Органічне вирощування несе більше ризиків, ніж “традиційне”
За словами Олександра, найбільше ризиків, пов’язаних з бізнесом виникають через екологічні стандарти. З точки зору рослинництва, полуниця не дуже стійка до хвороб, жуків і подразників. Весною вона може вимерзнути. Чи нападуть якісь віруси. Оскільки підприємці вирощують органіку – не можуть застосовувати хімікати. Доводиться ці всі неприємності попереджувати органічними добривами. А ще може піти двотижневий дощ, який весь урожай перетворить на гниль.
“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід”.
На відпочинок від сільськогосподарських робіт подружжя має лише один місяць взимку. Роботи біля землі не припиняються. Цього року відпочивали лише місяць. У лютому вже починається сезон обрізок і підготовки рослин. У 2018 році роботу біля еко-парку почали в квітні і закінчили наприкінці листопаду. Але підприємців це не лякає. Планують розширюватися по площі. Підключатимуть маркетинг, щоб про еко-ферму дізнавалися і приїжджали туристи.
У планах підприємців відкриття ще одного еко-парку зі схожою концепцію, на Київському напрямку.
“Починати нову справу не боялися, бо вже мали досвід. Займався і займаюся видаленням дерев, це робота близька до ландшафтного дизайну. Мій бізнес мінливий, непередбачуваний і досить небезпечний. Я його намагаюсь згакрити і повністю присвятити себе проекту з еко-ферми. Тим хто хоче відкрити власну справу, раджу заробити гроші, які не шкода буде вкласти у розвиток бізнесу”, – порадив Олександр.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Українські студенти Дніпровського національного університету Павло Герман та Ілля Волкова розробили мікроскопічний трекер WheelKeep, який вмонтовується у кермову колонку велосипеда, залишаючись непомітним.
Про це ШоТам повідомили в програмі Red Bull Basement.
Якщо хтось рухає велосипед, користувач отримує сповіщення на смартфон. Також є можливість відстежувати байк на Google Maps.
Цей проєкт — це вже майже готовий стартап, а технології, котрі вони розробляють, з наступного року можуть з’явитися у веломагазинах по всій Україні.
Відомо, що лише 5% крадених велосипедів вдається повернути. Нове рішення — повністю невидимий пристрій, прихований всередині велосипеда. Цей проєкт спонукатиме людей користуватися велосипедами замість авто без страху втратити свій байк. А це вплине на життя міст у майбутньому.
Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року
Якщо WheelKeep вразить і світове журі, то хлопці отримають ресурси та усю необхідну підтримку, аби втілити свою ідею у життя. Можливо, саме WheelKeep змінить життя багатьох велосипедистів у світі.
Нагадаємо, українські студенти спроєктували розумний світлофор-регулювальник.
Як ми повідомляли раніше, школяр вигадав енергоощадне освітлення для фонтанів.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
У жителів селища Новотроїцьке Волноваського району Донецької області з’явилася можливість навчатися робототехніці. Підприємниця Ганна Теличко відкрила нову STEM-студію.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Проєкту USAID.
STEM-напрямок (Science, Technology, Engineering and Mathematics) передбачає вивчення природничих наук, інноваційних технологій та математики.
Читайте також: Шукає добро на війні. Як радянський дисидент Анатолій Лютюк почав волонтерити на Донбасі, та до чого тут казки
Студія почала працювати 1 грудня. Зараз її відвідують кілька груп, у кожній займаються по шість дітей. Тут проводять заняття з робототехніки, навчають програмуванню, роботі в команді, розвивають лідерські навички.
Ганна сподівається, що зацікавленість батьків та дітей такими заняттями буде зростати, тож у перспективі з’явиться можливість перетворити студію на повноцінний центр – з більшою кількістю обладнання та наборів для навчання.
За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» Ганна Теличко розвиває мережу центрів робототехніки в Донецькій області – у Вугледарі, Кураховому та Волновасі. Наразі центри відвідують понад 200 дітей.
Довідка
Комунікаційна кампанія «Схід: Перезавантаження» покликана показати успішні історії жителів Сходу України та допомогти тим, хто прагне перезавантажити своє сьогодення заради успіху та процвітання майбутнього Сходу.
Перезавантаження – це оновлення наявних ресурсів, це запуск нового способу мислення. Схід України має багату історію та культуру, високий промисловий потенціал і саме тому може стати драйвером розвитку різних економічних напрямків та галузей бізнесу, перезавантаження свідомості населення, особливо молоді.
Нагадаємо, киян просять купити книгу для вихованців інтернату до дня Святого Миколая.
Фото: kcstem.org.
Підтримай ШоТам
Суспільство
Підтримай ШоТам
Незряча кропивничанка вчить інших плести іграшки. Мандрує і волонтерить у бібліотеці для незрячих.
Оксана Саламатіна втратила зір, коли їй було три – після грипу. Сліпота не завадила здобути дві освіти, мандрувати.
Ще з дитинства Оксана має хобі – в’язання іграшок. Техніку плетіння на станку перейняла у польських черниць.
Тепер безкоштовно навчає інших – і дітей, і дорослих. Казкових героїв та звірят уявляє, торкаючись інших іграшок.
Читайте також: Дивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)
«Підказують ті, хто просить зробити. Звичайно, зі слів зрозуміти, як виглядає Шрек, це нереально», – Оксана Саламатіна.
Оксана працювала у місцевій бібліотеці для незрячих. Заклад позбавили держфінансування.
Та жінка продовжує працювати на волонтерських засадах. За освітою пані Оксана – лікарка-фізіотерапевт та вчителька мов.
«Зараз, у зв’язку з карантином, стало дуже популярним онлайн-навчання», – Оксана Саламатіна.
«Для мене це дуже добре – не виходячи з дому, давати уроки».
Мріє, щоб фахова робота стала .доступнішою для людей з інвалідністю.
Нагадаємо, в Україні запустили безкоштовний відеокурс про коректне ставлення до людей з інвалідністю.
Підтримай ШоТам