Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
razmnozhenie akvariumnye ulitki 4 razmnozhenie akvariumnye ulitki 4

Суспільство

6 відверто дивних бізнес-ідей, які працюють в Україні

Опубліковано

Сьогодні бізнес можна створити на чому завгодно і де завгодно. Це можуть бути олівці, картон, винні корки чи яєчна шкарлупа. Останнім часом українці вражають своїми неймовірними ідеями бізнесу.

Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу

Все частіше люди кидають буденну нудну роботу і роблять щось незвичайне. Пропонуємо вам підбірку оригінальних ідей для бізнесу, які вже працюють в Україні.

Олівці, які проростають

Хочете мати унікальні олівці, які після використання не потрібно викидати у смітник, більше того, з них ще й виросте рослина? Подружжя Артем та Анна Сілко відкрили такий бізнес з нуля і тепер бренд Brinjal є дуже популярним.

З олівців можна вирощувати власні овочі, зелень та прянощі. Кожен такий, здавалось би, просто канцелярський виріб, замість ластику на кінці має капсулу з насінням рослини. Замість того, щоб викинути олівець після використання, потрібно просто занурити капсулу у вологий грунт. І все. Через деякий час проросте рослина. Це може бути базилік, салат, рукола, петрушка, помідор, шпинат, м’ята, меліса та ін.

Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків

Зараз в асортименті Brinjal є ще і набори для вирощування. куди входить дерев’яний куб, земля та насіння, а також підставки під канцелярію, які мають з одного боку місце для олівців та ручок, а з іншого – газон з зеленою травою.

Ціни на товари невеликі: один олівець – 35 гривень, набори – від 125 до 295 гривень, а підставки – 290 гривень.

Ікра равликів за 50 тисяч гривень

Екзотичний та дуже дорогий делікатес почали виготовляти і в Україні. Ікра равликів коштує навіть дорожче за чорну осетрову ікру – 50 тис гривень за кілограм. Першу товарну ікру середземноморського равлика, найдорожчу в світі, відібрало фермерське господарство “Здравлик”, що на Дніпропетровщині.

Читайте також: Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу

Така ціна виправдовується тим, що процес добування ікри дуже трудомісткий. Матковий равлик коштує дорого і виробляє лише 100 ікринок на рік, тобто 4 г продукту. Равлик відкладає ікру у торфяну суміш, тому готовий продукт потрібно ретельно промити від землі.

Зберігається така ікра не довго – до 5 місяців у консервованому вигляді і до 2-х місяців бочковим посолом при холодній температурі. Тому продукт потрібно швидко використати, інакше 50 тис. гривень можуть легко пропасти.

Цукерки з гречки та цибулі

Смачні солодощі можуть бути не тільки з шоколаду чи какао. Оксана Мартим’янова з Сум винайшла цукерки з гречки та смаженої цибулі. Поки що гречані солодощі HrechkaSweets продають у невеликих кав’ярнях, а жінка планує виходити на світовий рівень.

На просторах інтернету жінка жодних рецептів солодощів з гречки не знайшла, та й зрозуміла, що це 一 вільна ніша. Тому все розробляла самотужки – пропорції, рецептури, формати.

Читайте також: У Сумах готують цукерки з гречки та смаженої цибулі

Експерименти з виготовленням незвичних натуральних солодощів жінка почала на власній кухні. Робила трюфелі з гречки, грильяж із зеленої гречки та мармелади. А на отриманий грант купила обладнання та вигадала рецепт цукерок з гречки, цибулі та агар-агару. При цьому не маючи ані спеціалізованої освіти, ані досвіду у кондитерській справі.

Зараз жінка продає коробки з такими солодощами за 150 гривень.

Мереживо з яєчної шкаралупи

Одні умільці ріжуть по дереву, інші – по металу, а хтось створює візерунки на яєчній шкаралупі. Народний майстер з Полтавщини Володимир Моторний сам освоїв техніку різьби ,а працює інструментом, який теж змайстрував власноруч.

Чоловік виготовляє різьблену красу на гусячих, курячих, страусиних та навіть перепелиних яйцях. Найбільше – на гусячих, бо вони оптимальні за міцністю і доступністю. Спочатку чимало яєць (бив спеціально, аби відчути матеріал, його можливості), аби зрозуміти матеріал і що з нього може вийти. Візерунок на яєчній шкарлупі створюється приблизно 12 годин.

Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута

Готові вироби практично не фарбує, натомість створює під них оригінальні підставки, прикрашає камінням та навіть інкрустує шкарлупу одного яйця іншим. Майстер створив вже понад 100 робіт, всі з них роз’їхались країною, або закордон.

Одяг і браслети з винних корків

Після свят корки від вина та шампанського можна не викидати, адже їм можна знайти інше застосування. Киянин Сергій Ткачук робить речі з таких корків.

Весільні та коктейльні сукні, чоловічі жилетки і метелики, дамські сумочки, капелюшки і туфельки – далеко не межа фантазії талановитого дизайнера. Для однієї сумки потрібно випити дуже багато вина- необхідно близько трьохсот корків. Створення сумки займає 15 днів. Вся складність в тому, щоб підібрати однакові корки, адже всі вони мають різну довжину і обсяг.

Читайте також: Бізнес на склі. Історія успіху з Лисичанська

А їх тут близько двохсот п’ятдесяти. Коштує така “винна” сумка від 6 тисяч і до 30 тисяч гривень. За словами дизайнера, сумка з пробок легша від шкіряної. А ось весільна сукня важить від 8 до 10 кг.

Українські модники купують такі речі з корок, тому це перетворилось в повноцінний бізнес. Речі з пробок знайшли свій відгук і закордоном. Наприклад, італійці просили Сергія зробити сумки з корків їх винного бренду.

Недовговічні картонні меблі

Якщо хтось хоче облаштувати тимчасове житло чи офіс, то тут згодяться картонні меблі. Так-так, саме таку альтернативу звичайним меблям виготовляють у Києві.

Столи, стільці, полички, шафи, лавки,ліжко з картону може прослужити майже рік. Вони є екологічними, бо зроблені з перероблених матеріалів і згодом можуть послужити сировиною для нових.

Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту

Такі меблі чудово підійдуть для тих, хто вмебльовує новий офіс чи квартиру і дуже важлива швидківсть. Якщо ви не збираєтесь сидіти довго на одному місці – такі меблі саме для вас. Меблі створені за принципом конструктора. За словами власників компанії, їх може зібрати навіть дитина.

Людині приходить коробка – стілець і стіл. Стіл має властивість самого конструктора, який збирається-розбирається. Картонний контейнер для перевозки речей коштує 360 грн, ліжко – 1 244 грн, а столики від 100 до 1000 грн.

Суспільство

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», – ділиться мама 8-річного Всеволода. Такий досвід негативно вплинув на психіку дитини: хлопчик перестав комунікувати з людьми, почав погано їсти та спати. Допомогу для нього батьки знайшли в інклюзивному центрі в Бучі, що на Київщині.

Під час воєнного стану в Україні відновили свою роботу більшість інклюзивно-ресурсних центрів. Там з дітьми працюють фахівці, які визначають, як на малечу вплинули травми, та знаходять шляхи для відновлення. Бучанський досвід інклюзивної освіти під час війни – у матеріалі ШоТам.

Інклюзивної освіти потребують понад 50 тисяч дітей

Попри воєнний стан, в Україні продовжують працювати спеціальні заклади освіти й інклюзивні класи. За інформацією Міносвіти, нині працюють понад 6 тисяч інклюзивних груп у дитсадках і 29,3 тисячі класів у школах, а також 690 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

З 2022 року в таких закладах фахівці можуть проводити комплексну оцінку дітей, які отримали психологічні травми, та в разі потреби надавати їм психолого-педагогічний супровід під час навчання.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина займається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

За останні п’ять років кількість учнів, які мають особливі освітні потреби, зросла більш ніж удвічі. На кінець 2023 року особливі освітні потреби мали 11 тисяч дітей у садках,  40 тисяч школярів, а також 7 тисяч діток різного віку, які перебували на обліку в ІРЦ.

Війна не відкинула інклюзію на задній план

Один із закладів, який нині, в умовах війни, продовжує роботу з дітками, які мають особливі освітні потреби – Бучанський ліцей №3. Там навчаються ті, хто мають інтелектуальні, навчальні чи мовленнєві труднощі.

Зі школярами в класі працюють асистенти вчителя. Також для них організовують додаткові заняття: корекційні й розвиткові. У школі є практичний психолог, логопед і дефектолог, які працюють з дітьми.

інклюзивна освіта, Бучанський ліцей №3
Будівля Бучанського ліцею №3. Фото: ШоТам

Заступниця директорки Наталія Харченко розповідає, що на базі ліцею є «ресурсна кімната» – спеціально облаштоване приміщення, де проводять групові психолого-педагогічні заняття для діток з особливими освітніми потребами. Її постійно поповнюють корисними матеріалами, які потрібні для занять.

«На базі ліцею громада відкрила інклюзивно-ресурсний центр, на обліку в якому перебувають приблизно 600 дітей. Він ставить за мету надати право діткам з особливими освітніми потребами здобути якісну освіту», – каже директорка закладу Альона Комінко. Тут проводять комплексну оцінку, яка визначає освітні потреби дитини, а також надають рекомендації для закладів освіти щодо супроводу такої дитини на інклюзії надалі в її навчанні.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина грається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

«Основна наша мета – якомога більшою мірою сприяти соціалізації й адаптації дітей у суспільстві й навчальних закладах, зокрема», – розповіла директорка центру.

Замкнувся в собі й перестав говорити

Чимало дітей внаслідок війни зазнали травм, що вплинули на їхнє життя, зокрема, й на освітній процес. «Ми чуємо від батьків про «відкат» у розвитку дітей, погіршення їхнього стану, – каже Альона Комінко. – Це ті виклики, які фахівці центру приймають щодня».

Вплив війни відчула на собі, зокрема, родина Костяченків. Стан здоровʼя Всеволода з початком повномасштабної війни дуже погіршився. Як каже мама хлопчика Олена, він став більш замкнутим, роздратованим, перестав комунікувати з іншими та будь-що робити. Всеволод погано їв і спав. 

«Ми родиною виїхали з Маріуполя: були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів. Нам вдалося виїхати, ніхто не постраждав фізично, але всі дуже постраждали морально. У дитини залишилося все, що вона мала – іграшки, друзі – в окупованому Маріуполі», – ділиться Олена.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Ресурсна кімната у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

Впоратися з цим самотужки батьки не змогли, тому звернулися по допомогу до фахівців. Зараз Всеволод за порадою психіатра має індивідуальне навчання, тобто вчителі приходять до нього додому проводити уроки. Також він відвідує інклюзивний центр, який уже допоміг хлопчику знову заговорити з іншими. Його мама ділиться, що Всеволод усе частіше почав перемикатися з думок про минуле на те, де він зараз і що має. Улюблені дні тижня Всеволода – вівторок і пʼятниця, бо саме тоді хлопчик приходить у свій улюблений центр.

Дбати про себе потрібно й дітям, і дорослим

«Через війну серед дітей почастішали випадки заїкань, погіршилася памʼять, зросла тривожність», – ділиться шкільна психологиня Ольга Ващенко. Каже, це почалося після переходу дітей на дистанційне навчання. Вдома з батьками такі діти можуть розмовляти й поводитися нормально, та щойно буде потреба виступити перед усім класом і вчителем, зʼявляться проблеми, яких раніше не було.

Ольга Ващенко
Дитяча психологиня Бучанського ліцею №3 Ольга Ващенко. Фото: ШоТам

Психологиня радить батькам дітей, які повертаються на навчання після травм, обовʼязково поговорити на тему безпеки, щоб школярі не боялися. Діткам, зокрема, слід розповісти, що в навчальному закладі є укриття, куди можна буде спуститися на випадок повітряної тривоги. Якщо страх не зникає, то варто відвести дитину до психолога.

А ще батькам варто стежити за власним психологічним станом. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, ризики тривожних розладів, депресії та вживання психоактивних речовин були вищими в дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії.

Альона Комінко
Директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Фото: ШоТам

Про це каже й директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Вона переконана: розвиток дітей насамперед залежить від внутрішньої стабільності дорослих, які перебувають поруч з ними. Тому дуже важливо, щоб батьки турбувалися й про себе та не боялися в разі потреби звернутися по психологічну допомогу.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Діти граються у дворі Бучанського інклюзивного центру. Фото: ШоТам

Щоб дорослі могли краще допомагати дітям, UNDP організувала тренінг з сенсорної інтеграції. 44 особи, серед яких фахівці ресурсних центрів, психологи, педагоги, логопеди та батьки дітей, які отримали травми та порушення внаслідок війни в Україні отримали нові знання як працювати та спілкуватися з такими дітками. 

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили пілотний проєкт зубопротезування ветеранів

Опубліковано

Уряд запустив пілотний проєкт щодо зубопротезування ветеранів.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зазначається, що учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші категорії військовослужбовців зможуть безкоштовно отримати ці послуги в лікарнях, незалежно від їхньої форми власності.

Держава компенсує медзакладам витрати на лікування через Національну службу здоров’я України.

Загалом планують спрямувати на цю програму 750 млн грн, які вже закладені в державному бюджеті.

Читайте також: «Наші клієнти – люди з титановим стрижнем». Стоматолог з Краматорська перевіз свою клініку до Чернівців

Читайте також: «Військові теж бояться стоматологів». Як лікар з Одещини Анатолій Стодола рятує зуби українських бійців на передовій

Нагадаємо, у Львові подружжя стоматологів безкоштовно лікує зуби захисникам.

Фото: Урядовий портал.

Читати далі

Суспільство

Лікарню на Львівщині обладнали сонячною електростанцією

Опубліковано

У Львівській області на Бориславській центральній міській лікарні встановили сонячні панелі з системами збереження енергії. Гібридну сонячну станцію встановлено на будівлі поліклінічного та терапевтичного відділень медичного закладу.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я України.

Зазначається, що загальна потужність станції – 30 кВт. Крім значної економії енергоносіїв, таке обладнання дозволяє накопичувати енергію і може використовуватися як резервне джерело живлення. Запас акумуляторного модуля становить 40 кВт.

Чому це важливо?

Сонячна електростанція здатна згенерувати до 25000 кВт електричної енергії на рік, що дасть можливість економити до 35% електричної енергії, необхідної для функціонування будівлі. Так, близько 160 тис. грн на рік лікарня зможе зекономити на оплаті комунальних послуг.

Сонячна станція складається з 52 фольтаічних елементів, потужністю 540 Вт кожен, інвертора, блоку управління, 8 акумуляторів місткістю по 5 кВт та системи захисту.

Читайте також: «Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів

Для монтажу та встановлення сонячних панелей на даху лікарні був проведений ремонт перекриття будівлі коштом місцевого бюджету. Загальна вартість перекриття даху на 750 м² склала 294 тис. грн.

Про лікарню

Центральна міська лікарня м. Борислава надає послуги з первинно-медико-санітарної допомоги та багатопрофільного амбулаторного й стаціонарного лікування. Лікарня має поліклінічне, терапевтичне, дитяче, акушерсько-гінекологічне відділення та відділення хірургічних патологій лікарні, що розташовані за різними адресами. Зараз медзаклад обслуговує населення Бориславської громади та сусідніх громад Дрогобицького району Львівської області – понад 40 тисяч осіб.

«В умовах щоденних обстрілів та атак з боку російської армії на енергетичну систему України встановлення сонячного енергетичного обладнання дозволить забезпечити безперебійну роботу лікарень за будь-яких критичних умов, у тому числі у випадку аварійних відключень електроенергії», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, в Ірпені на Київщині сонячні панелі встановили у дитячому садочку.

Окрім того, на даху трамвайного депо Вінниці встановили сонячну електростанцію.

Фото: МОЗ України.

Читати далі