Суспільство
6 відверто дивних бізнес-ідей, які працюють в Україні
Сьогодні бізнес можна створити на чому завгодно і де завгодно. Це можуть бути олівці, картон, винні корки чи яєчна шкарлупа. Останнім часом українці вражають своїми неймовірними ідеями бізнесу.
Читайте також: Швидкі гроші: ТОП-10 ідей для “швидкого” бізнесу
Все частіше люди кидають буденну нудну роботу і роблять щось незвичайне. Пропонуємо вам підбірку оригінальних ідей для бізнесу, які вже працюють в Україні.
Олівці, які проростають
Хочете мати унікальні олівці, які після використання не потрібно викидати у смітник, більше того, з них ще й виросте рослина? Подружжя Артем та Анна Сілко відкрили такий бізнес з нуля і тепер бренд Brinjal є дуже популярним.
З олівців можна вирощувати власні овочі, зелень та прянощі. Кожен такий, здавалось би, просто канцелярський виріб, замість ластику на кінці має капсулу з насінням рослини. Замість того, щоб викинути олівець після використання, потрібно просто занурити капсулу у вологий грунт. І все. Через деякий час проросте рослина. Це може бути базилік, салат, рукола, петрушка, помідор, шпинат, м’ята, меліса та ін.
Читайте також: Як заробити 400 000 грн на тюльпанах. Історія фермерів-везунчиків
Зараз в асортименті Brinjal є ще і набори для вирощування. куди входить дерев’яний куб, земля та насіння, а також підставки під канцелярію, які мають з одного боку місце для олівців та ручок, а з іншого – газон з зеленою травою.
Ціни на товари невеликі: один олівець – 35 гривень, набори – від 125 до 295 гривень, а підставки – 290 гривень.
Ікра равликів за 50 тисяч гривень
Екзотичний та дуже дорогий делікатес почали виготовляти і в Україні. Ікра равликів коштує навіть дорожче за чорну осетрову ікру – 50 тис гривень за кілограм. Першу товарну ікру середземноморського равлика, найдорожчу в світі, відібрало фермерське господарство “Здравлик”, що на Дніпропетровщині.
Читайте також: Як шахтар став барбером. Історія першого у Покровську барбершопу
Така ціна виправдовується тим, що процес добування ікри дуже трудомісткий. Матковий равлик коштує дорого і виробляє лише 100 ікринок на рік, тобто 4 г продукту. Равлик відкладає ікру у торфяну суміш, тому готовий продукт потрібно ретельно промити від землі.
Зберігається така ікра не довго – до 5 місяців у консервованому вигляді і до 2-х місяців бочковим посолом при холодній температурі. Тому продукт потрібно швидко використати, інакше 50 тис. гривень можуть легко пропасти.
Цукерки з гречки та цибулі
Смачні солодощі можуть бути не тільки з шоколаду чи какао. Оксана Мартим’янова з Сум винайшла цукерки з гречки та смаженої цибулі. Поки що гречані солодощі HrechkaSweets продають у невеликих кав’ярнях, а жінка планує виходити на світовий рівень.
На просторах інтернету жінка жодних рецептів солодощів з гречки не знайшла, та й зрозуміла, що це 一 вільна ніша. Тому все розробляла самотужки – пропорції, рецептури, формати.
Читайте також: У Сумах готують цукерки з гречки та смаженої цибулі
Експерименти з виготовленням незвичних натуральних солодощів жінка почала на власній кухні. Робила трюфелі з гречки, грильяж із зеленої гречки та мармелади. А на отриманий грант купила обладнання та вигадала рецепт цукерок з гречки, цибулі та агар-агару. При цьому не маючи ані спеціалізованої освіти, ані досвіду у кондитерській справі.
Зараз жінка продає коробки з такими солодощами за 150 гривень.
Мереживо з яєчної шкаралупи
Одні умільці ріжуть по дереву, інші – по металу, а хтось створює візерунки на яєчній шкаралупі. Народний майстер з Полтавщини Володимир Моторний сам освоїв техніку різьби ,а працює інструментом, який теж змайстрував власноруч.
Чоловік виготовляє різьблену красу на гусячих, курячих, страусиних та навіть перепелиних яйцях. Найбільше – на гусячих, бо вони оптимальні за міцністю і доступністю. Спочатку чимало яєць (бив спеціально, аби відчути матеріал, його можливості), аби зрозуміти матеріал і що з нього може вийти. Візерунок на яєчній шкарлупі створюється приблизно 12 годин.
Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута
Готові вироби практично не фарбує, натомість створює під них оригінальні підставки, прикрашає камінням та навіть інкрустує шкарлупу одного яйця іншим. Майстер створив вже понад 100 робіт, всі з них роз’їхались країною, або закордон.
Одяг і браслети з винних корків
Після свят корки від вина та шампанського можна не викидати, адже їм можна знайти інше застосування. Киянин Сергій Ткачук робить речі з таких корків.
Весільні та коктейльні сукні, чоловічі жилетки і метелики, дамські сумочки, капелюшки і туфельки – далеко не межа фантазії талановитого дизайнера. Для однієї сумки потрібно випити дуже багато вина- необхідно близько трьохсот корків. Створення сумки займає 15 днів. Вся складність в тому, щоб підібрати однакові корки, адже всі вони мають різну довжину і обсяг.
Читайте також: Бізнес на склі. Історія успіху з Лисичанська
А їх тут близько двохсот п’ятдесяти. Коштує така “винна” сумка від 6 тисяч і до 30 тисяч гривень. За словами дизайнера, сумка з пробок легша від шкіряної. А ось весільна сукня важить від 8 до 10 кг.
Українські модники купують такі речі з корок, тому це перетворилось в повноцінний бізнес. Речі з пробок знайшли свій відгук і закордоном. Наприклад, італійці просили Сергія зробити сумки з корків їх винного бренду.
Недовговічні картонні меблі
Якщо хтось хоче облаштувати тимчасове житло чи офіс, то тут згодяться картонні меблі. Так-так, саме таку альтернативу звичайним меблям виготовляють у Києві.
Столи, стільці, полички, шафи, лавки,ліжко з картону може прослужити майже рік. Вони є екологічними, бо зроблені з перероблених матеріалів і згодом можуть послужити сировиною для нових.
Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту
Такі меблі чудово підійдуть для тих, хто вмебльовує новий офіс чи квартиру і дуже важлива швидківсть. Якщо ви не збираєтесь сидіти довго на одному місці – такі меблі саме для вас. Меблі створені за принципом конструктора. За словами власників компанії, їх може зібрати навіть дитина.
Людині приходить коробка – стілець і стіл. Стіл має властивість самого конструктора, який збирається-розбирається. Картонний контейнер для перевозки речей коштує 360 грн, ліжко – 1 244 грн, а столики від 100 до 1000 грн.
Суспільство
Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)
Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.
Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.
Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.
Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».
Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.
Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».
Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА
