Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
mvi 9158 mov 0 00 11 040 mvi 9158 mov 0 00 11 040

NewСхід

Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток

Опубліковано

Сфера краси стереотипно вважається територією, куди чоловікам зась. Але, тим не менш, саме до майстра манікюру Миколи Рубана шикується черга із жінок (подекуди – і чоловіків), аби зробити собі яскраві нігті чи їх корекцію.

Запис ведеться на місяці вперед, а нових клієнтів чоловік майже не приймає – каже, не встигає. А ще кілька років тому він навіть не замислювався всерйоз над тим, аби опанувати професію манікюрника.

Як наважитись на «жіночу» роботу

Микола має інвалідність першої групи, яку отримав унаслідок ДТП у 2008 році. До аварії працював у Луганському козацькому кінному театрі, після – вирішив шукати кращої долі у сусідній області.

Читайте також: Ветеран АТО робить бізнес на засобах для укладки волосся

Переїхав до Краматорська із Луганська ще у 2010-му – на запрошення обласної організації «Об’єднання людей з інвалідністю України».

Спочатку опанував чоботарство і хотів відкрити швейну майстерню.

«Я і зараз, буває, якщо знайомі просять, взуття роблю. А так, в основному, займаюсь корекціями, манікюром, нарощуванням нігтів – усім, що робить жіночі руки красивими», – каже чоловік.

Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту

Цією справою зацікавився випадково – бачив, як його знайомі дівчата-манікюрниці, бувало, самі собі робили манікюр.

«На одній руці дівчині зручно накладати гель-лак власноруч, на іншій  – ні. І тому час від часу допомагав їм підпиляти нігті на “незручній” руці. Якось мені це сподобалось, «погуглив» у Інтернеті відгуки про роботу чоловіків-манікюрників – там, зазвичай, пишуть, що вони нетрадиційної орієнтації, і всілякі образливі нісенітниці», – із саркастичною усмішкою розповідає чоловік.

Але Микола, незважаючи на стереотипи про «жіночу» професію, подумав – чому б не спробувати? І в 2016 році пройшов тримісячні курси з корекції, нарощування і моделювання нігтів від обласної організації людей з інвалідністю.

Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?

Зараз разом із дружиною Ритою працює у приміщенні обласного товариства осіб з інвалідністю. Дівчина також зі сфери краси – соціальний перукар. У майбутньому Микола мріє разом із дружиною відкрити салон краси.

Гроші на власну справу знайшов з гранту

Вивчитись на майстра манікюру – це половина справи, далі треба знайти кошти на те, аби обладнати робоче місце і закупити «витратні матеріали», як їх називає Микола – лаки, основи для гель-лаку, покриття для гелю, праймери, обезжирювачі. Тож чоловік на додачу у 2016 році пройшов тренінг щодо відкриття власної справи, написав бізнес-план і виграв грант на 21 тисячу гривень від Національної асамблеї людей з інвалідністю України.

«На ці кошти я тоді облаштував повністю робоче місце: стіл, лампу настільну, фрезер для підпилювання. А ще треба було купити набір інструментів, насадки, стерилізатор, сухожар, лампу для сушки нігтів. І витяжку ще – коли підпилюєш нігті, без неї дихаєш цілою хмарою нігтьового пилу. А витратні матеріали на свої кошти купував», – каже Микола.

Шукав клієнтів через «сарафанне» радіо

Одразу після завершення курсів чоловік спочатку працював над красою нігтів знайомих, родичів. Так і напрацював клієнтську базу – із допомогою «сарафанного радіо», як жартує сам.

Читайте також: Українець планує створити унікальний “Центр аромату”

Приміщення для власної справи Миколі Рубану надала Донецька обласна організація інвалідів. Зараз його робочий день у салоні «Ногтюрн» починається з восьмої ранку і завершується близько шостої-сьомої годині вечора.

«Жодного разу не давав нікуди оголошень про свої послуги – просто клієнтам подобалась моя робота, і вони радили мене знайомим», – усміхається Микола.

Вільного часу зараз у чоловіка немає –  і нових клієнтів практично не бере, «тому що нема куди вже».

«Просто люблю, щоб у моїй роботі було все ідеально. Є колеги, які у цій сфері більше 10 років працюють, – на кількість, а не на якість. Я не з таких: краще трохи довше посиджу, менше людей візьму, але зроблю добре. Щоб потім ніхто не говорив про мене – от, мовляв, поганий майстер», – пояснює він свою позицію щодо роботи.

Особливості роботи майстра манікюру

На одного клієнта чоловік витрачає 2 – 2,5 години. Залежно від послуги: якщо бабуся прийшла і просить простенькі і коротенькі нігті зробити – це недовго. Коли ж приходять молоді дівчата, то, зазвичай, просять довгі нігті, стразики і якийсь малюночок на додачу – зрозуміло, часу на такі нігті піде набагато більше.

Корекція у Миколи Рубана коштує 150 гривен, нарощування – 250-260 гривень. За його словами, це середні ціни по Краматорську – є і набагато дорожче.

На питання про відгуки щодо його роботи чоловік відповідає скромно: на кожного майстра є свої клієнти.

«Інколи до мене приходять люди з роботою від інших майстрів – і думаєш: ну жесть просто, як можна такі страшні нігті робити. Але ж клієнти ходили до цього майстра і їм подобалось. Справа смаку», – знизує плечима чоловік.

Читайте також: Волинський Фаберже з бронзи і срібла кує мереживо для писанок

За словами Миколи Рубана, основна частина труднощів припадає на долю початківців. Деякі клієнти вважають своїм обов’язком вказати нігтьовому майстру на недоліки у його роботі. Чоловіку у такі моменти і словом, і ділом допомагали його більш досвідчені колеги з салону.

Із неприємностей у роботі манікюрника – і постійне напруження очей. Чоловік каже:  останнім часом розпливається все в очах, хоч зір і 100%. Це, кажуть лікарі, втома від того, що постійно дивишся в одну точку, напружуєш очі.

Чи вигідно бути манікюрником? Поради від Рубана

Згідно із свіжою статистикою (2018 рік), розмір середньої зарплати в Краматорську – 8372 гривень. Микола каже – манікюрник-початківець у місті може заробляти близько 10 тисяч гривень. Якщо майстер уже з ім’ям – може розраховувати на вдвічі більшу зарплатню.

Облаштувати «середнє» робоче місце коштуватиме близько 10 тисяч гривень.  Не враховуючи витратних матеріалів – вони коштують близько 5 тисяч.

«Десь зо 3-4,5 тисячі буде коштувати більш-менш нормальний фрезер із насадками, лампа для манікюра – від 1000 до 5000 гривень. Ще є дрібнички на кшталт ванночок для ніг – на них також доведеться витратити близько тисячі. І на лаки, праймери, бази для нігтів треба готувати тисяч 5 гривень», – розповідає про розцінки індустрії чоловік.

Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

Серед психологічних аспектів роботи – натренована впевненість в собі, за словами Миколи. Налаштувати себе на те, що треба усе пробувати в цьому житті і не думати про невдачу. Треба ризикувати – а батьки і друзі підтримають.

«Через 3 місяці навчання ти виходиш ще не майстром. Найголовніше – зрозуміти основи і бути готовим до того, що одразу може не вийти: то гель затік на кутикулу, то поранив клієнта, то форма нігтя підпиляна не ідеально. Із часом ви станете професіоналом – треба тільки пробувати», – радить Микола Рубан.

NewСхід

Музей-переселенець із Донецька почав з «нуля» і виріс до 750 експонатів

Опубліковано

Уже 750 предметів у свій фонд зібрав Донецький обласний краєзнавчий музей з 2016-го року.

Про це пише Україна Молода.

Саме в 2016 році музей-переселенець з Донецька наново почав працювати у Краматорську.

Найдавніші експонати, що наразі є у колекції Донецького обласного краєзнавчого музею належать до пізнього палеоліту.

До 2014 року Донецький обласний краєзнавчий музей складався з 7 тисяч квадратних метрів виставкових залів і щорічно приймав 200 тисяч відвідувачів.

У серпні того ж року під час обстрілів частину будівлі зруйнував уламок снаряду, що пробив дах. Були втрачені експонатні фонди.

За словами директорки Донецького обласного краєзнавчого музею у 2016-2018 роках Світлани Глушко, на непідконтрольній території залишилося близько 134 тисяч експонатів.

«Ми залишились без управління, у нас не було фінансування ні на збереження музеїв, ні на зарплатню для співробітників, це тривало впродовж двох років», – розповіла ексдиректорка Донецького обласного краєзнавчого музею  Світлана Глушко.

Перші два роки з 2016 року краєзнавчий музей, після переїзду з Донецька розташовувався  у будинку в чотирьох  орендованих  кімнатах.

Читайте такожВирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

Потім, з 2019 року на орендованих  500 квадратних метрів облаштували три виставкові зали.

На постійній основі тут діють археологічні експозиції.

За словами т. в.о. генерального директора Донецького обласного краєзнавчого музею Олени Довбні, за 6 років, що музей знаходиться у Краматорську, його спеціалісти випустили п’ять історичних збірників.

Цього літа планують археологічну експедицію у Часово-Ярі.

Нагадаємо, у мережі з’явився красивий ролик про Національний музей імені Шептицького у Львові.

Головне фото: muzey-dokm.pp.ua.

Читати далі

NewСхід

Стартували зйомки українського документального фільму «ЄвроДонбас»

Опубліковано

Розпочалася робота над документальним фільмом «ЄвроДонбас» про європейську історію Сходу України, пише cinema.in.ua.

Нині відзнято перші інтерв’ю з експертами, зокрема з:

  • Євгеном Бершедою – Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Бельгія в 2008 – 2010 роках. і членом-кореспондентом Національної Академії наук України,
  • Леонідом Марущаком – істориком і дослідником сходу України.

Далі знімальна команда розпочне зйомки стрічки, які відбуваються за підтримки Держкіно, безпосередньо у містах на Сході України.

Завдання стрічки і локації зйомок

Фільм націлений розвінчати радянські міфи і розказати, що понад 100 років тому Донбас був невіддільною складовою європейської економіки.

Зйомки безпосередньо на місцях розпочнуться у Маріуполі, де зберігається американська та бельгійська спадщина. Бельгійську спадщину зберігає й місто Лисичанськ, де також відбудуться зйомки, що отримало премію «Бельгійська спадщина за кордоном» (Belgian Heritage Abroad Award 2017), а комплекс споруд міста потрапив до п’ятірки номінантів конкурсу, який щорічно проходить за підтримки фонду короля Бельгії.

Далі команда вирушить до селища Новгородське, що лише за 6 кілометрів від околиць промислового міста Горлівка, яке з 2014-го року знаходиться на непідконтрольних уряду України територіях. Селище було засновано німцями-менонітами, які оселилися в Україні у ХVIII столітті на запрошення Катерини ІІ, та зберігає унікальну німецьку спадщину.

Читайте такожВирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули

Однією з локацій фільму стане нещодавно відкритий історико-культурний центр «Український Нью-Йорк» шляхом відновлення історичної 100-річної будівлі, де раніше був розташований німецький кооперативний магазин Аарона Тіссена. Соціальний хаб створено у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, УВКБ ООН, місцевих підприємств та громадських організацій, зокрема компаній «Метінвест» і ТОВ «Агро-Бета-Інвест», та ГО «Жінки українського Нью-Йорку».

До 1951 року селище називалось Нью-Йорк і наразі у Верховній Раді України на розгляді постанова про повернення його історичної назви.

Ключовою знімальною локацією міста Дружківка, що зберігає французьку спадщину, стане «Корум Дружківський машинобудівний завод», що був заснований у 1893 році французьким акціонерним «Донецьким товариством залізоробного та сталеливарного виробництв» як металургійне підприємство разом з українцями. Його поява сприяла активному розвитку промислової та культурної діяльності, та перетворила невеличке містечко на вагому точку на карті України.

Британська спадщина, яка представлена у Донецькій області, буде показана у фільмі архівними матеріалами.

Творча команда

Автори сценарію – Корній Грицюк та Анна Паленчук, режисер – Корній Грицюк, продюсер – Анна Паленчук, оператор – Богдан Кінащук.

Читайте також«Мозок як у тумані». Що таке синдром хронічної втоми, чим він небезпечний та як уникнути

Проєкт документального фільму «ЄвроДонбас» кінокомпанії 435 FILMS став одним із переможців 14-го конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 1,98 млн грн.

Автори по крихтах збирали інформацію в архівах України та інших країн і спілкувалися з нащадками європейців, які брали участь у розбудові Донбасу, та експертами, намагаючись відтворити перебіг подій тих часів.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер історичної стрічки «Довбуш».

Усі фото: cinema.in.ua.

Читати далі

NewСхід

У Краматорську готують показ одягу із вживаних тканин і запрошують дизайнерів на навчання

Опубліковано

Громадська організація Shift готує для жителів Краматорська показ мод із вживаних речей – захід планують провести у червні.

Про це повідомили у пресслужбі Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Охочі створити власну колекцію можуть пройти навчання у дизайнерки Катерина Яцури – випускниці Київського університету технологій та дизайну.

Майбутні дизайнери на курсах дізнаються, як побудувати сюжетну лінію колекції та підготувати ескізи.

Ідея такого показу виникла в Олени Кучерук. У молодіжному креативному просторі «Арт-коворкінг» вже готові кілька речей.

Читайте також: Сумки зі «сміття»: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Для майбутньої колекції вирішили обрати джинсові тканини. Точніше, джинси, сорочки або светри, які раніше були у вжитку.

Арт-коворкінг надасть частину необхідних матеріалів, а професійні фотографи та оператори допоможуть створити якісні фото та відео для портфоліо учасника або учасниці цього проєкту.

Проєкт розпочнеться 17 травня, завершиться показом 19 червня.

Записатися на навчання можна за посиланням.

Партнерами проєкту є Краматорський коледж технологій та дизайну та громадська організація «Агенція розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад».

Довідка

Молодіжний креативний простір «АРТ-коворкінг» створений за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України». У креативному просторі є обладнання для шиття, друку, виготовлення брендованих сувенірів. Сюди приходять школярі та молоді люди, які хочуть створити футболку з авторським малюнком, блокнот, екоторбу або пошити рюкзак зі старого плаща. Простір має на меті допомогти творчій молоді Краматорська навчитися заробляти.

Читайте також: Як український етнобренд Чичері завоював Мілан і Барселону? (ВІДЕО)

Нагадаємо, компанія з Луганщини розробляє нову лінію спортивних шкарпеток.

Головне фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі