Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
mvi 9158 mov 0 00 11 040 mvi 9158 mov 0 00 11 040

NewСхід

Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Сфера краси стереотипно вважається територією, куди чоловікам зась. Але, тим не менш, саме до майстра манікюру Миколи Рубана шикується черга із жінок (подекуди – і чоловіків), аби зробити собі яскраві нігті чи їх корекцію.

Запис ведеться на місяці вперед, а нових клієнтів чоловік майже не приймає – каже, не встигає. А ще кілька років тому він навіть не замислювався всерйоз над тим, аби опанувати професію манікюрника.

Як наважитись на «жіночу» роботу

Микола має інвалідність першої групи, яку отримав унаслідок ДТП у 2008 році. До аварії працював у Луганському козацькому кінному театрі, після – вирішив шукати кращої долі у сусідній області.

Читайте також: Ветеран АТО робить бізнес на засобах для укладки волосся

Переїхав до Краматорська із Луганська ще у 2010-му – на запрошення обласної організації «Об’єднання людей з інвалідністю України».

Спочатку опанував чоботарство і хотів відкрити швейну майстерню.

«Я і зараз, буває, якщо знайомі просять, взуття роблю. А так, в основному, займаюсь корекціями, манікюром, нарощуванням нігтів – усім, що робить жіночі руки красивими», – каже чоловік.

Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту

Цією справою зацікавився випадково – бачив, як його знайомі дівчата-манікюрниці, бувало, самі собі робили манікюр.

«На одній руці дівчині зручно накладати гель-лак власноруч, на іншій  – ні. І тому час від часу допомагав їм підпиляти нігті на “незручній” руці. Якось мені це сподобалось, «погуглив» у Інтернеті відгуки про роботу чоловіків-манікюрників – там, зазвичай, пишуть, що вони нетрадиційної орієнтації, і всілякі образливі нісенітниці», – із саркастичною усмішкою розповідає чоловік.

Але Микола, незважаючи на стереотипи про «жіночу» професію, подумав – чому б не спробувати? І в 2016 році пройшов тримісячні курси з корекції, нарощування і моделювання нігтів від обласної організації людей з інвалідністю.

Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?

Зараз разом із дружиною Ритою працює у приміщенні обласного товариства осіб з інвалідністю. Дівчина також зі сфери краси – соціальний перукар. У майбутньому Микола мріє разом із дружиною відкрити салон краси.

Гроші на власну справу знайшов з гранту

Вивчитись на майстра манікюру – це половина справи, далі треба знайти кошти на те, аби обладнати робоче місце і закупити «витратні матеріали», як їх називає Микола – лаки, основи для гель-лаку, покриття для гелю, праймери, обезжирювачі. Тож чоловік на додачу у 2016 році пройшов тренінг щодо відкриття власної справи, написав бізнес-план і виграв грант на 21 тисячу гривень від Національної асамблеї людей з інвалідністю України.

«На ці кошти я тоді облаштував повністю робоче місце: стіл, лампу настільну, фрезер для підпилювання. А ще треба було купити набір інструментів, насадки, стерилізатор, сухожар, лампу для сушки нігтів. І витяжку ще – коли підпилюєш нігті, без неї дихаєш цілою хмарою нігтьового пилу. А витратні матеріали на свої кошти купував», – каже Микола.

Шукав клієнтів через «сарафанне» радіо

Одразу після завершення курсів чоловік спочатку працював над красою нігтів знайомих, родичів. Так і напрацював клієнтську базу – із допомогою «сарафанного радіо», як жартує сам.

Читайте також: Українець планує створити унікальний “Центр аромату”

Приміщення для власної справи Миколі Рубану надала Донецька обласна організація інвалідів. Зараз його робочий день у салоні «Ногтюрн» починається з восьмої ранку і завершується близько шостої-сьомої годині вечора.

«Жодного разу не давав нікуди оголошень про свої послуги – просто клієнтам подобалась моя робота, і вони радили мене знайомим», – усміхається Микола.

Вільного часу зараз у чоловіка немає –  і нових клієнтів практично не бере, «тому що нема куди вже».

«Просто люблю, щоб у моїй роботі було все ідеально. Є колеги, які у цій сфері більше 10 років працюють, – на кількість, а не на якість. Я не з таких: краще трохи довше посиджу, менше людей візьму, але зроблю добре. Щоб потім ніхто не говорив про мене – от, мовляв, поганий майстер», – пояснює він свою позицію щодо роботи.

Особливості роботи майстра манікюру

На одного клієнта чоловік витрачає 2 – 2,5 години. Залежно від послуги: якщо бабуся прийшла і просить простенькі і коротенькі нігті зробити – це недовго. Коли ж приходять молоді дівчата, то, зазвичай, просять довгі нігті, стразики і якийсь малюночок на додачу – зрозуміло, часу на такі нігті піде набагато більше.

Корекція у Миколи Рубана коштує 150 гривен, нарощування – 250-260 гривень. За його словами, це середні ціни по Краматорську – є і набагато дорожче.

На питання про відгуки щодо його роботи чоловік відповідає скромно: на кожного майстра є свої клієнти.

«Інколи до мене приходять люди з роботою від інших майстрів – і думаєш: ну жесть просто, як можна такі страшні нігті робити. Але ж клієнти ходили до цього майстра і їм подобалось. Справа смаку», – знизує плечима чоловік.

Читайте також: Волинський Фаберже з бронзи і срібла кує мереживо для писанок

За словами Миколи Рубана, основна частина труднощів припадає на долю початківців. Деякі клієнти вважають своїм обов’язком вказати нігтьовому майстру на недоліки у його роботі. Чоловіку у такі моменти і словом, і ділом допомагали його більш досвідчені колеги з салону.

Із неприємностей у роботі манікюрника – і постійне напруження очей. Чоловік каже:  останнім часом розпливається все в очах, хоч зір і 100%. Це, кажуть лікарі, втома від того, що постійно дивишся в одну точку, напружуєш очі.

Чи вигідно бути манікюрником? Поради від Рубана

Згідно із свіжою статистикою (2018 рік), розмір середньої зарплати в Краматорську – 8372 гривень. Микола каже – манікюрник-початківець у місті може заробляти близько 10 тисяч гривень. Якщо майстер уже з ім’ям – може розраховувати на вдвічі більшу зарплатню.

Облаштувати «середнє» робоче місце коштуватиме близько 10 тисяч гривень.  Не враховуючи витратних матеріалів – вони коштують близько 5 тисяч.

«Десь зо 3-4,5 тисячі буде коштувати більш-менш нормальний фрезер із насадками, лампа для манікюра – від 1000 до 5000 гривень. Ще є дрібнички на кшталт ванночок для ніг – на них також доведеться витратити близько тисячі. І на лаки, праймери, бази для нігтів треба готувати тисяч 5 гривень», – розповідає про розцінки індустрії чоловік.

Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

Серед психологічних аспектів роботи – натренована впевненість в собі, за словами Миколи. Налаштувати себе на те, що треба усе пробувати в цьому житті і не думати про невдачу. Треба ризикувати – а батьки і друзі підтримають.

«Через 3 місяці навчання ти виходиш ще не майстром. Найголовніше – зрозуміти основи і бути готовим до того, що одразу може не вийти: то гель затік на кутикулу, то поранив клієнта, то форма нігтя підпиляна не ідеально. Із часом ви станете професіоналом – треба тільки пробувати», – радить Микола Рубан.

NewСхід

Жителі сходу України здобувають ІТ-освіту під час війни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Жителі сходу України продовжують навчання за проєктом «IT nation 2.0», який реалізується Глобальним договором в Україні. 

Про це ШоТам розповіли організатори проєкту.

Навчання розпочалося у січні, на нього зареєструвалося понад 1700 учасників. Серед них майже однакова кількість жінок та чоловіків, а ще відсутні вікові стереотипи про ІТ – найстаршому учаснику 72 роки. 

Учасники могли обрати один з напрямків у IT:

  • Frontend Base (веброзробник);
  • Frontend Advanced (просунутий фронтенд розробник);
  • QA Manual (ручне тестування програмного забезпечення);
  • QA Automation (автоматизоване тестування програмного забезпечення).

Водночас поряд з навчанням на платформі Powercode Academy слухачі беруть участь у вебінарах від ІТ-фахівців, які прокачують соціальні й професійні навички учасників. Усі курси безкоштовні.

«Ми запитали учасників, чи готові вони продовжувати навчання. 68% опитаних вирішили повернутися до курсів. Зараз ми публікуємо корисні матеріали у соціальних мережах, беремо інтерв’ю у фахівців, які працюють в IT, даємо поради з працевлаштування», — розповіла генеральна директорка Глобального договору в Україні Тетяна Сахарук.

Учасники проєкту долучаються також до IT-волонтерства та підтримують країну на кіберфронті. Так допомагають наблизити перемогу України, а ще отримують перший досвід і навички у сфері IT. 

«Наша мета – надати учасникам  якісні знання й навички, які допоможуть їм реалізуватися в сфері IT, забезпечити себе та свої родини гідним майбутнім. Попереду у нас заплановані додаткові міні-курси з основ кібербезпеки, програмування Python та англійської мови для IT. Сьогодні ці напрямки актуальні, нададуть нашим випускникам додаткову конкурентну перевагу на ринку праці. Також ми готуємо до запуску неформальну жіночу спільноту “Woman in IT club” та фінальний кемп», – сказала керівниця проєкту Оксана Кавтиш. 

Понад 100 учасників проєкту завершили обрані курси та отримали сертифікати, понад 70 з них почали освоєння другого курсу на навчальній платформі. Вони вже шукають роботу, стажування чи продовжують самоосвіту та впевнено входять в екосистему ІТ України. 

Нагадаємо, благодійний фонд «Запорука» запустив гарячу лінію безкоштовної цілодобової психологічної підтримки для українців в умовах війни.

Також ми повідомляли, що громадська організація «GoLocal» запускає проєкт з допомоги у переміщенні українських підприємств, які постраждали або вимушені були зупинити діяльність через вторгнення військ Росії на територію України.

Фото: varosh.com.ua

Читати далі

NewСхід

На Луганщині українські бійці захопили трофейний БРДМ і взяли в полон окупанта

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Луганщині зведений загін прикордонників та бійців Збройних Сил України вигнав загарбників з околиці одного з український міст.

Прои це повідомили на фейсбук-сторінці Державної прикордонної служби України.

Відомо, що захисники України знищили кілька одиниць ворожої бронетехніки, також в окупантів є втрати в живій силі.

В результаті бою українські бійці захопили трофейний БРДМ та взяли в полон одного окупанта.

Читайте також17 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Наголошується, що прикордонники, разом з військовослужбовцями ЗСУ, НГУ та іншими захисниками України продовжують боронити нашу землю, наочно демонструючи ворогу давню істину: хто до нас з мечем прийде, від меча і поляже.

Нагадаємо, на Донеччині ЗСУ успішно відбили наступ окупантів, ворог зазнав втрат.

Фото: facebook.com/DPSUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині створили новий ландшафтний заказник «Новотроїцький»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На Донеччині з метою збереження цінних та типових природних комплексів створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Новотроїцький».

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної держадміністрації.

«Новотроїцький» створили на території Ольгинської селищної територіальної громади Волноваського району. Його площа — 140,0 га.

Території включають відновлюваний степ на колишніх землях відвалу відпрацьованого доломітного та вапнякового кар’єрів з частково відновленою степовою та деревною рослинністю.

На цих територіях зростають 2 види рослин, які занесені до Червоної книги України: ковили волосиста та Лессінга.

Тут зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: поліксена, ксилокопа звичайна, лунь польовий.

Читайте також: «Росіяни привласнили цю техніку». Як ветеранка створила бізнес, що відроджує стародавню українську традицію вибійки

Одним із завдань заказника є дослідження стану відновлення природного рослинного покриву ділянки, на якій після відпрацювання кар’єру відбувається поступова природна ренатуралізація рослинного покриву. Наголошується, що створений заказник представляє наукову цінність в якості моделі відтворення природного фітоценозу.

Нагадаємо, в Україні створять нові національні природні парки на Черкащині, Рівненщині та Одещині.

Фото: v-variant.com.ua.

Читати далі