Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
mvi 9158 mov 0 00 11 040 mvi 9158 mov 0 00 11 040

NewСхід

Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток

Опубліковано

Сфера краси стереотипно вважається територією, куди чоловікам зась. Але, тим не менш, саме до майстра манікюру Миколи Рубана шикується черга із жінок (подекуди – і чоловіків), аби зробити собі яскраві нігті чи їх корекцію.

Запис ведеться на місяці вперед, а нових клієнтів чоловік майже не приймає – каже, не встигає. А ще кілька років тому він навіть не замислювався всерйоз над тим, аби опанувати професію манікюрника.

Як наважитись на «жіночу» роботу

Микола має інвалідність першої групи, яку отримав унаслідок ДТП у 2008 році. До аварії працював у Луганському козацькому кінному театрі, після – вирішив шукати кращої долі у сусідній області.

Читайте також: Ветеран АТО робить бізнес на засобах для укладки волосся

Переїхав до Краматорська із Луганська ще у 2010-му – на запрошення обласної організації «Об’єднання людей з інвалідністю України».

Спочатку опанував чоботарство і хотів відкрити швейну майстерню.

«Я і зараз, буває, якщо знайомі просять, взуття роблю. А так, в основному, займаюсь корекціями, манікюром, нарощуванням нігтів – усім, що робить жіночі руки красивими», – каже чоловік.

Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту

Цією справою зацікавився випадково – бачив, як його знайомі дівчата-манікюрниці, бувало, самі собі робили манікюр.

«На одній руці дівчині зручно накладати гель-лак власноруч, на іншій  – ні. І тому час від часу допомагав їм підпиляти нігті на “незручній” руці. Якось мені це сподобалось, «погуглив» у Інтернеті відгуки про роботу чоловіків-манікюрників – там, зазвичай, пишуть, що вони нетрадиційної орієнтації, і всілякі образливі нісенітниці», – із саркастичною усмішкою розповідає чоловік.

Але Микола, незважаючи на стереотипи про «жіночу» професію, подумав – чому б не спробувати? І в 2016 році пройшов тримісячні курси з корекції, нарощування і моделювання нігтів від обласної організації людей з інвалідністю.

Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?

Зараз разом із дружиною Ритою працює у приміщенні обласного товариства осіб з інвалідністю. Дівчина також зі сфери краси – соціальний перукар. У майбутньому Микола мріє разом із дружиною відкрити салон краси.

Гроші на власну справу знайшов з гранту

Вивчитись на майстра манікюру – це половина справи, далі треба знайти кошти на те, аби обладнати робоче місце і закупити «витратні матеріали», як їх називає Микола – лаки, основи для гель-лаку, покриття для гелю, праймери, обезжирювачі. Тож чоловік на додачу у 2016 році пройшов тренінг щодо відкриття власної справи, написав бізнес-план і виграв грант на 21 тисячу гривень від Національної асамблеї людей з інвалідністю України.

«На ці кошти я тоді облаштував повністю робоче місце: стіл, лампу настільну, фрезер для підпилювання. А ще треба було купити набір інструментів, насадки, стерилізатор, сухожар, лампу для сушки нігтів. І витяжку ще – коли підпилюєш нігті, без неї дихаєш цілою хмарою нігтьового пилу. А витратні матеріали на свої кошти купував», – каже Микола.

Шукав клієнтів через «сарафанне» радіо

Одразу після завершення курсів чоловік спочатку працював над красою нігтів знайомих, родичів. Так і напрацював клієнтську базу – із допомогою «сарафанного радіо», як жартує сам.

Читайте також: Українець планує створити унікальний “Центр аромату”

Приміщення для власної справи Миколі Рубану надала Донецька обласна організація інвалідів. Зараз його робочий день у салоні «Ногтюрн» починається з восьмої ранку і завершується близько шостої-сьомої годині вечора.

«Жодного разу не давав нікуди оголошень про свої послуги – просто клієнтам подобалась моя робота, і вони радили мене знайомим», – усміхається Микола.

Вільного часу зараз у чоловіка немає –  і нових клієнтів практично не бере, «тому що нема куди вже».

«Просто люблю, щоб у моїй роботі було все ідеально. Є колеги, які у цій сфері більше 10 років працюють, – на кількість, а не на якість. Я не з таких: краще трохи довше посиджу, менше людей візьму, але зроблю добре. Щоб потім ніхто не говорив про мене – от, мовляв, поганий майстер», – пояснює він свою позицію щодо роботи.

Особливості роботи майстра манікюру

На одного клієнта чоловік витрачає 2 – 2,5 години. Залежно від послуги: якщо бабуся прийшла і просить простенькі і коротенькі нігті зробити – це недовго. Коли ж приходять молоді дівчата, то, зазвичай, просять довгі нігті, стразики і якийсь малюночок на додачу – зрозуміло, часу на такі нігті піде набагато більше.

Корекція у Миколи Рубана коштує 150 гривен, нарощування – 250-260 гривень. За його словами, це середні ціни по Краматорську – є і набагато дорожче.

На питання про відгуки щодо його роботи чоловік відповідає скромно: на кожного майстра є свої клієнти.

«Інколи до мене приходять люди з роботою від інших майстрів – і думаєш: ну жесть просто, як можна такі страшні нігті робити. Але ж клієнти ходили до цього майстра і їм подобалось. Справа смаку», – знизує плечима чоловік.

Читайте також: Волинський Фаберже з бронзи і срібла кує мереживо для писанок

За словами Миколи Рубана, основна частина труднощів припадає на долю початківців. Деякі клієнти вважають своїм обов’язком вказати нігтьовому майстру на недоліки у його роботі. Чоловіку у такі моменти і словом, і ділом допомагали його більш досвідчені колеги з салону.

Із неприємностей у роботі манікюрника – і постійне напруження очей. Чоловік каже:  останнім часом розпливається все в очах, хоч зір і 100%. Це, кажуть лікарі, втома від того, що постійно дивишся в одну точку, напружуєш очі.

Чи вигідно бути манікюрником? Поради від Рубана

Згідно із свіжою статистикою (2018 рік), розмір середньої зарплати в Краматорську – 8372 гривень. Микола каже – манікюрник-початківець у місті може заробляти близько 10 тисяч гривень. Якщо майстер уже з ім’ям – може розраховувати на вдвічі більшу зарплатню.

Облаштувати «середнє» робоче місце коштуватиме близько 10 тисяч гривень.  Не враховуючи витратних матеріалів – вони коштують близько 5 тисяч.

«Десь зо 3-4,5 тисячі буде коштувати більш-менш нормальний фрезер із насадками, лампа для манікюра – від 1000 до 5000 гривень. Ще є дрібнички на кшталт ванночок для ніг – на них також доведеться витратити близько тисячі. І на лаки, праймери, бази для нігтів треба готувати тисяч 5 гривень», – розповідає про розцінки індустрії чоловік.

Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

Серед психологічних аспектів роботи – натренована впевненість в собі, за словами Миколи. Налаштувати себе на те, що треба усе пробувати в цьому житті і не думати про невдачу. Треба ризикувати – а батьки і друзі підтримають.

«Через 3 місяці навчання ти виходиш ще не майстром. Найголовніше – зрозуміти основи і бути готовим до того, що одразу може не вийти: то гель затік на кутикулу, то поранив клієнта, то форма нігтя підпиляна не ідеально. Із часом ви станете професіоналом – треба тільки пробувати», – радить Микола Рубан.

NewСхід

Оголосили конкурс IT-рішень для громад східної України

Опубліковано

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні спільно з Міністерством цифрової трансформації України запрошують усіх охочих до участі в інноваційному конкурсі з пошуку креативних ІТ-рішень для зміцнення та розвитку громад Донецької та Луганської областей.  Дедлайн – 23 листопада 2020 року.

Про це пише Гурт.

Про EastCode

Національний конкурс IT-рішень для громад східної України «EastCode» – це заклик до дій, спрямованих на збільшення досліджень, нових розробок та проєктів у галузі технологій, які сприятимуть перетворенню українських громад на процвітаючі цифрові спільноти. Нині цифрова трансформація громад є актуальною, адже органам місцевої влади, розташованим уздовж лінії зіткнення, де обмежено фізичний рух, потрібні спеціальні адаптивні інструменти в галузях е-демократії, доступу до послуг та охорони навколишнього середовища.

Національний конкурс ІТ-рішень організовано у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру та у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Донецькою та Луганською ОДА за фінансової підтримки урядів Канади, Данії, Швейцарії та Швеції.

Кого шукають?

Розробникам, дизайнерам, маркетологам, активістам, представникам органів місцевої влади та бізнесу пропонується подати ідею нового сервісу або стартапу для вирішення актуальних проблем місцевого розвитку на сході України.

Прийом заявок триватиме з 12 жовтня до 23 листопада 2020 року. Подати заявку для участі можна тут.

Тематичні напрями

Учасники самостійно або з командою можуть подати ідеї за такими напрямами:

I. Ефективне врядування та збільшення участі громадян у прийнятті рішень:

Інноваційні ідеї для подолання цифрової нерівності, розвитку цифрових навичок та включення найуразливіших груп населення в розробку місцевих програм та стратегій.

Читайте такожPARTNERS IN CRIME: як не вбити кохання спільним бізнесом

II. Охорона довкілля та сталий місцевий розвиток:

Запровадження комплексних екологічних онлайн-візуалізацій (мапування) та систем моніторингу. Сервіси для відстеження джерел потенційної радіаційної небезпеки, збору та утилізації відходів, якості повітря, стану водних ресурсів тощо.

III. Сучасні інструменти наближення публічних послуг до мешканців громад:

Максимальна доступність соціальних та адміністративних послуг населенню, що постраждало внаслідок збройного конфлікту, включно з людьми, які перетинають КПВВ.

Грантова підтримка проєктів-переможців

Переможні проєкти зможуть отримати грант на реалізацію своїх ідей від Програми ООН із відновлення та розбудови миру (сума гранту може коливатися від 5 000 до 10 000 доларів США залежно від ідеї та географії проєкту) та підтримку в складанні грантової заявки.

Проєкти оцінюватимуться на основі наступних критеріїв
  • Інноваційність. Проєкти будуть оцінюватися щодо їхньої новизни та технологічності запропонованих рішень.
  • Соціальний вплив. Заявки повинні відповідати тематиці конкурсу, бути актуальними та мати позитивний вплив на мешканців громад східної України.
  • Реалістичність. Найкращі проєкти повинні мати чіткі бізнес-плани, стратегії впровадження та вимірюванні показники успіху.
  • Масштабованість. Перевага надаватиметься рішенням, які матимуть можливість масштабування на території обох областей або на всю країну.

Оцінювання проєктів відбуватиметься у декілька етапів та учасники, які матимуть найкращі ідеї, презентуватимуть їх почесному журі у фіналі конкурсу.

Ще більше інформації про конкурс можна дізнатися тут.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Читайте такожГлобальні зміни в житті. Три історії бізнесменів, які не планували відкривати власну справу

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, оголосили гранти для підтримки системи безкоштовної правової допомоги.

Також оголосили гранти міжнародної співпраці від House of Europe.

Як ми повідомляли раніше, в Україні шукають проєкти у сфері культури, щоб надати гранти.

Головне фото: rubryka.com.

Читати далі

NewСхід

На Луганщині планують відкрити два нові пункти пропуску

Опубліковано

На початку листопада планують відкрити два нові пункти пропуску на Луганщині – у Золотому та Щасті.

Про це пише Український мілітарний портал.

Зазначається, що цим кроком виконають домовленості саміту лідерів «нормандської четвірки», який відбувся в грудні 2019 року.

Наразі в Луганській області діє лише один пункт пропуску – у Станиці Луганській. Він пішохідний.

Читайте такожХто задає тренди в ТікТок: топ-8 українських тіктокерів-мільйонників

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій прогнозувало, що два КПВВ повноцінно запрацюють у Золотому та Щасті в першій декаді листопада 2020 року.

Читайте такожСкільки можна заробити на оренді житла в Києві

Нагадаємо, на Луганщині відкрили пам’ятник добровольцям АТО.

Як ми повідомляли раніше, Австрія виділить 1 млн євро на допомогу Донбасу.

Головне фото: mil.in.ua.

Читати далі

NewСхід

На Луганщині відкрили пам’ятник добровольцям АТО

Опубліковано

У Лисичанську на День захисника України урочисто відкрили пам’ятник добровольцям антитерористичної операції.

Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Відкривали пам`ятник воїн 24-го окремого штурмового батальону «Айдар» – Дмитро Карпюку та боєць батальону імені Джохара Дудаєва Сергій Копилов.

Читайте такожМожливості стукають в двері: топ-10 телеграм каналів з віддаленою роботою

Освятив пам’ятний знак військовий капелан Ієрей Юрій.  Гроші на меморіал за закликом активістів у Фейсбуці зібрали за декілька днів.

Пам’ять загиблих героїв учасники заходу вшанували хвилиною мовчання.

Читайте такожХто задає тренди в ТікТок: топ-8 українських тіктокерів-мільйонників

Нагадаємо, на Київщині відкрили пам’ятник Кузьмі Скрябіну.

Як ми повідомляли раніше, у Києві в парку “Перемога” створять меморіал полеглим воїнам АТО.

Усі фото: loga.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

Трансформація педагогів Донеччини та Луганщини: у Києві відбувся освітній форум

Опубліковано

У Києві днями відбувся «Східний освітній форум», що проходив для педагогів Донеччини та Луганщини в рамках проєкту «Освітній марафон».

Протягом трьох днів вчителі спілкувалися з досвідченими експертами та експертками про реформу освіти, цифрові технології у період карантину і критичне мислення в епоху токсичного контенту. Почули про успішні кейси впровадження змін у школі, у неформальній обстановці спілкувалися з представниками донорських організацій про освітні можливості, та підбили підсумки участі у проєкті «Освітній марафон». 

Яка мета марафону?

Під час проєкту «Освітній марафон» педагоги вчилися краще розуміти зміст реформи Нової Української школи, її цінності та способи впровадження. 60 шкільних команд працювали над концепціями та розробляли стратегії розвитку своїх навчальних закладів. За результатами напрацювань фіналістами проєкту стали 20 шкіл з Донецької та Луганської області, які вже почали втілювати свої плани у життя.

«Для команди нашої школи дуже важливо побачити однодумців, поспілкуватися з людьми, які можуть відповісти на певні питання та отримати відповіді. Бо ми стали на шлях реалізації напрацьованих під час проєкту стратегій та зрозуміли, що роботи дуже багато, але маленькими кроками, ми втілюємо наші плани у життя. З початку навчального року ми вже запровадили курс «Критичне мислення» – знайшли вчителя, закупили літературу та робочі зошити для учнів. Влітку ми, педагоги, навчалися працювати у Microsoft teams, аби бути готовими до дистанційного навчання. Так, вже зараз ми створили базу школи, ознайомили з цією системою учнів та випробували цей метод разом з одинадцятим класом, який перебував на самоізоляції. Радіємо, що маємо змогу продовжувати розвиватися як освітяни, та мріємо, аби такі форуми стали щорічними», – ділиться враженнями Наталя Чельтер, директорка покровської школи №12.

Читайте також: Чому молодь все частіше обирає IT: історія підлітка, який заробляє одразу після школи

Серед спікерів форуму ексміністерка освіти Лілія Гриневич, виконувачка обов’язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій , засновник соціального проєкту зі зміни культури харчування у школі Євген Клопотенко, експерти та менеджери освітніх програм, фіналісти національної премії Global Teacher Prize Ukraine та інші, причетні до  змін в освіті.

«Освітній марафон» став пілотним проєктом, у якому взяли участь освітяни з Донецької та Луганської областей, які пройшли конкурсний відбір. Радіємо, що мали можливість підбити підсумки, об’єднати наших учасників, гостей та експертів на одному майданчику і поговорити про можливості освітнього середовища. Наша ціль показати, що стратегії які вже написані, можна реалізовувати різними способами», – коментує Світлана Кашенець, менеджерка проєкту.

Трансформації вже почались

Трансформації у навчальних закладах Луганщини та Донеччини вже почались. Під час форуму, школи-учасники мали змогу не тільки спілкуватися, а й ділитися досвідом втілення стратегій один з одним.

Елеонора Гончаренко, заступниця директора школи з НВР рубіжанської спеціалізованної школи №2, була вражена тим, наскільки насиченим виявися «Східний освітній форум»: «Я сюди приїжджаю і після кожної зустрічі повертаюся до дому натхненною. Мене дуже вразили кейси та методики викладання фіналістів національної премії Global Teacher Prize Ukraine, для себе я обов’язково ці методики візьму та буду ними користуватися, і буду впроваджувати серед своїх колег. Цей форум став особливо важливим для нас, тому що наша школа змінюється, повинні змінюватись і ми. На початку року ми вже затвердили стратегію розвитку, та активно починаємо працювати. Плануємо стати мільтипрофільною школою, та, аби задовільнити потреби дітей, зараз визначаємо побажання учнів щодо їх майбутньої професії».

«Важливо в кожному проєкті проводити певні рефлексії, підсумкові сесії. Особливо це актуально для нашої діяльності. Тому що, коли ми говоримо про стратегію змін, коли ми говоримо про проєкт трансформації шкільного середовища, ми говоримо про перспективу на кілька років і те, з чим учасники входили в проєкт, і з чим вони виходять, це дві великі різниці потенціалів. І між цими різницями виникають неймовірні можливості та кількість енергії», – розповідає Денис Блощинський, голова правління БО «Благодійний фонд «Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну». – «Для того щоб осмислити і зрозуміти, що змінилось, якими вони стали новими, як вони долали цей шлях, така зустріч дуже потрібна. І тому ми організували частину проєкту у форматі «Східного освітнього форуму», який по потужності, по насиченості не поступається жодному з модулів програми, є окремою подією, і під час цього заходу всі учасники змогли звірити компас і зрозуміти, що рухаємося у правильному напрямку, тому що попереду дуже непростий далекий шлях, який вони повинні долати разом, командою», – підсумував Денис Блощинський.

Освітяни Донеччини та Луганщини також мали можливість доєднатись до «Східного освітнього форуму» онлайн. Стріми дискусійних панелей можна подивитися на Facebook-сторінці проєкту «Освітній марафон».  

«Освітній марафон» реалізується БО «Благодійний фонд Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну» в рамках проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні» США з міжнародного розвитку (USAID).

Фото: надане організаторами

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.