fbpx
Звяжіться з нами

NewСхід

Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток

2019-03-14 14:40:01

Сфера краси стереотипно вважається територією, куди чоловікам зась. Але, тим не менш, саме до майстра манікюру Миколи Рубана шикується черга із жінок (подекуди – і чоловіків), аби зробити собі яскраві нігті чи їх корекцію.

Запис ведеться на місяці вперед, а нових клієнтів чоловік майже не приймає – каже, не встигає. А ще кілька років тому він навіть не замислювався всерйоз над тим, аби опанувати професію манікюрника.

Як наважитись на «жіночу» роботу

Микола має інвалідність першої групи, яку отримав унаслідок ДТП у 2008 році. До аварії працював у Луганському козацькому кінному театрі, після – вирішив шукати кращої долі у сусідній області.

Читайте також: Ветеран АТО робить бізнес на засобах для укладки волосся

Переїхав до Краматорська із Луганська ще у 2010-му – на запрошення обласної організації «Об’єднання людей з інвалідністю України».

Спочатку опанував чоботарство і хотів відкрити швейну майстерню.

«Я і зараз, буває, якщо знайомі просять, взуття роблю. А так, в основному, займаюсь корекціями, манікюром, нарощуванням нігтів – усім, що робить жіночі руки красивими», – каже чоловік.

Читайте також: Українець робить вражаючі меблі зі старого автобрухту

Цією справою зацікавився випадково – бачив, як його знайомі дівчата-манікюрниці, бувало, самі собі робили манікюр.

«На одній руці дівчині зручно накладати гель-лак власноруч, на іншій  – ні. І тому час від часу допомагав їм підпиляти нігті на “незручній” руці. Якось мені це сподобалось, «погуглив» у Інтернеті відгуки про роботу чоловіків-манікюрників – там, зазвичай, пишуть, що вони нетрадиційної орієнтації, і всілякі образливі нісенітниці», – із саркастичною усмішкою розповідає чоловік.

Але Микола, незважаючи на стереотипи про «жіночу» професію, подумав – чому б не спробувати? І в 2016 році пройшов тримісячні курси з корекції, нарощування і моделювання нігтів від обласної організації людей з інвалідністю.

Читайте також: Як заробити на лавандовому полі, Instagram та хіпстерах?

Зараз разом із дружиною Ритою працює у приміщенні обласного товариства осіб з інвалідністю. Дівчина також зі сфери краси – соціальний перукар. У майбутньому Микола мріє разом із дружиною відкрити салон краси.

Гроші на власну справу знайшов з гранту

Вивчитись на майстра манікюру – це половина справи, далі треба знайти кошти на те, аби обладнати робоче місце і закупити «витратні матеріали», як їх називає Микола – лаки, основи для гель-лаку, покриття для гелю, праймери, обезжирювачі. Тож чоловік на додачу у 2016 році пройшов тренінг щодо відкриття власної справи, написав бізнес-план і виграв грант на 21 тисячу гривень від Національної асамблеї людей з інвалідністю України.

«На ці кошти я тоді облаштував повністю робоче місце: стіл, лампу настільну, фрезер для підпилювання. А ще треба було купити набір інструментів, насадки, стерилізатор, сухожар, лампу для сушки нігтів. І витяжку ще – коли підпилюєш нігті, без неї дихаєш цілою хмарою нігтьового пилу. А витратні матеріали на свої кошти купував», – каже Микола.

Шукав клієнтів через «сарафанне» радіо

Одразу після завершення курсів чоловік спочатку працював над красою нігтів знайомих, родичів. Так і напрацював клієнтську базу – із допомогою «сарафанного радіо», як жартує сам.

Читайте також: Українець планує створити унікальний “Центр аромату”

Приміщення для власної справи Миколі Рубану надала Донецька обласна організація інвалідів. Зараз його робочий день у салоні «Ногтюрн» починається з восьмої ранку і завершується близько шостої-сьомої годині вечора.

«Жодного разу не давав нікуди оголошень про свої послуги – просто клієнтам подобалась моя робота, і вони радили мене знайомим», – усміхається Микола.

Вільного часу зараз у чоловіка немає –  і нових клієнтів практично не бере, «тому що нема куди вже».

«Просто люблю, щоб у моїй роботі було все ідеально. Є колеги, які у цій сфері більше 10 років працюють, – на кількість, а не на якість. Я не з таких: краще трохи довше посиджу, менше людей візьму, але зроблю добре. Щоб потім ніхто не говорив про мене – от, мовляв, поганий майстер», – пояснює він свою позицію щодо роботи.

Особливості роботи майстра манікюру

На одного клієнта чоловік витрачає 2 – 2,5 години. Залежно від послуги: якщо бабуся прийшла і просить простенькі і коротенькі нігті зробити – це недовго. Коли ж приходять молоді дівчата, то, зазвичай, просять довгі нігті, стразики і якийсь малюночок на додачу – зрозуміло, часу на такі нігті піде набагато більше.

Корекція у Миколи Рубана коштує 150 гривен, нарощування – 250-260 гривень. За його словами, це середні ціни по Краматорську – є і набагато дорожче.

На питання про відгуки щодо його роботи чоловік відповідає скромно: на кожного майстра є свої клієнти.

«Інколи до мене приходять люди з роботою від інших майстрів – і думаєш: ну жесть просто, як можна такі страшні нігті робити. Але ж клієнти ходили до цього майстра і їм подобалось. Справа смаку», – знизує плечима чоловік.

Читайте також: Волинський Фаберже з бронзи і срібла кує мереживо для писанок

За словами Миколи Рубана, основна частина труднощів припадає на долю початківців. Деякі клієнти вважають своїм обов’язком вказати нігтьовому майстру на недоліки у його роботі. Чоловіку у такі моменти і словом, і ділом допомагали його більш досвідчені колеги з салону.

Із неприємностей у роботі манікюрника – і постійне напруження очей. Чоловік каже:  останнім часом розпливається все в очах, хоч зір і 100%. Це, кажуть лікарі, втома від того, що постійно дивишся в одну точку, напружуєш очі.

Чи вигідно бути манікюрником? Поради від Рубана

Згідно із свіжою статистикою (2018 рік), розмір середньої зарплати в Краматорську – 8372 гривень. Микола каже – манікюрник-початківець у місті може заробляти близько 10 тисяч гривень. Якщо майстер уже з ім’ям – може розраховувати на вдвічі більшу зарплатню.

Облаштувати «середнє» робоче місце коштуватиме близько 10 тисяч гривень.  Не враховуючи витратних матеріалів – вони коштують близько 5 тисяч.

«Десь зо 3-4,5 тисячі буде коштувати більш-менш нормальний фрезер із насадками, лампа для манікюра – від 1000 до 5000 гривень. Ще є дрібнички на кшталт ванночок для ніг – на них також доведеться витратити близько тисячі. І на лаки, праймери, бази для нігтів треба готувати тисяч 5 гривень», – розповідає про розцінки індустрії чоловік.

Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

Серед психологічних аспектів роботи – натренована впевненість в собі, за словами Миколи. Налаштувати себе на те, що треба усе пробувати в цьому житті і не думати про невдачу. Треба ризикувати – а батьки і друзі підтримають.

«Через 3 місяці навчання ти виходиш ще не майстром. Найголовніше – зрозуміти основи і бути готовим до того, що одразу може не вийти: то гель затік на кутикулу, то поранив клієнта, то форма нігтя підпиляна не ідеально. Із часом ви станете професіоналом – треба тільки пробувати», – радить Микола Рубан.

Коментарі

Коментарі

NewСхід

На Луганщине создадут реабилитационный центр для ветеранов АТО/ООС

Луганская ОГА 18 марта в Северодонецке подписала меморандум о сотрудничестве с Министерством по делам ветеранов. Подписи под документом поставили исполняющий обязанности председателя Луганской ОГА и министр по делам ветеранов Украины, сообщает пресс-служба Луганской облгосадминистрации.

И. о. председателя ЛОГА заявил, что подписанный документ позволит синхронизировать действия областной власти с работой Министерства по делам ветеранов.

“Нами уже создан сектор по вопросам помощи участникам АТО/ООС в составе Департамента социальной защиты населения облгосадминистрации. В дальнейшем мы будем развивать это направление деятельности областной власти”, – отметил чиновник.

Он добавил, что руководителем этой структуры должен стать человек, которого предложат участники и ветераны АТО/ООС. Соответствующая работа усилит реализацию прав и социальных гарантий для лиц, принимавших участие в боевых действиях во время проведения АТО/ООС, и членов их семей. В частности, по налаживанию полноценной качественной помощи тем людям, которые защищают Украину.

Читайте также: В Украине запустят систему госпиталей для ветеранов

Кроме того запланировано создать соответствующий реабилитационный центр на Луганщине. Сейчас начинается его проектирование. Теперь есть договоренность с министром, что этот проект войдет в перечень программ Государственного фонда регионального развития.

Напомним, что министр по делам ветеранов Украины сообщила о создании системы госпиталей для ветеранов. Для налаживания сотрудничества был проведен диалог с конгрессменом штата Огайо в США.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

В Мариуполе стартует грантовая программа по развитию туризма

Жители Мариуполя могут реализовать собственную идею и тем самым сделать наш город привлекательным туристическим центром. Об этом сообщается на официальной страничке «Культурна толока Маріуполя» в Facebook.

Цель программы заключается в привлечении материальных и человеческих ресурсов общественных инициатив, внедрение и реализация инновационных проектов в сфере культуры, спорта, молодежной политики и туризма в Мариуполе.

Какие условия участия?

Каждый желающий может подать заявку на грантовый проект, который направлен на развитие туристической инфраструктуры Мариуполя.

По словам организаторов, заявки на участие могут подать общественные организации и физические лица, которым исполнилось 18 лет и действующие в приморском городе. Документы будут приниматься с 15 мая по 15 октября 2019 года, после чего лучшие идеи будут отобраны экспертной комиссией. Основными направлениями проектов являются пропаганда здорового образа жизни, популяризация культурно-развлекательных мероприятий и создание информационной туристической среды.

Читайте также: Переселенцы Донбасса могут получить стипендию и бесплатно поехать в Австрию

Организаторы также отмечают, что сумма реализации грантов варьируется от 10 до 100 тысяч гривен. Победители и результаты программы будут объявлены в ноябре 2019 года. Сами же проекты будут реализованы в следующем 2020 году.

Более подробную информацию о проекте можно получить в Vezha Creative Space.

Напомним, что В Мариуполе презентовали новый проект от USAID «Демократическое управление в Восточной Украине». Главная цель проекта – укрепить связи и доверие между жителями и властью на востоке страны, ускорить экономический рост и укрепить гражданскую идентичность.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

Краматорск получил новые троллейбусы с автономным ходом

Краматорск начал получать новые троллейбусы Днепр Т203 с автономным ходом. Об этом пишет ЦТС со ссылкой на AllTransUA.

В прошлом году городской совет принял решение приобрести на условиях финансового лизинга 10 троллейбусов с автономным ходом. Закупку разбили на два договора. По первому было получено 4 троллейбуса. Стоимость одного троллейбуса тогда составила 6,957 млн гривен,  а сумма покупки за все четыре машины – 27,828 млн гривен.

После чего было запланировано заключить второй договор на 6 троллейбусов. Но при этом общее количество уменьшили с 10 до 9 единиц.

Читайте также: Краматорск получил 4 троллейбуса на автономном ходу

Таким образом по второму договору Краматорск получит 5 троллейбусов. Первые два уже поступили в город, прибытие остальных ожидается на днях.

На сегодня троллейбусный парк города существенно обновлен. Без учета новых машин он состоит из 49 троллейбусов, из которых:

  • 17 троллейбусов ЗиУ-682 (из них 6 прошли КР в 2015-2016 годах);
  • 11 троллейбусов Днепр Т203 (из них 4 имеют опцию автономного хода);
  • 8 троллейбусов ЮМЗ Т2;
  • 7 троллейбусов АКСМ-321 (с низким полом);
  • 4 троллейбуса ЮМЗ Т1;
  • 2 арендованных троллейбуса Mercedes-Benz O405GTZ.


Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

Переселенцы Донбасса могут получить стипендию и бесплатно поехать в Австрию

Для переселенцев Донбасса стартовала стипендиальная программа, которая оплачивает участие в семинарах и симпозиумах Европейского Форума Альпбах. Об этом сообщается на странице в Facebook мероприятия IV Стипендиальная программа для ВПЛ, передает MRPL.CITY.

Киевская инициативная группа Альпбаха огласила начало отбора переселенцев, которые получат уникальный шанс бесплатно участвовать в семинарской неделе и серии симпозиумов, которые проведут преподаватели одних из лучших европейских, британских и американских университетов, Нобелевские лауреаты, представители высших институтов ЕС, политики, журналисты и представители бизнеса.

Читайте также: В Мариуполе стартовал грантовый проект по экономической поддержке Донбасса

Тематика занятий разнообразна: международное право, политика, экономика, финансы, инновации в технических и точных науках, IT, медицина, здравоохранение, энергетика, окружающая среда и другие.

Как получить стипендию?

Для получения стипендии, которая покрывает участие и программе форума, учебные материалы, пособия для семинарского недели и программы симпозиумов, проживание в альпийском поселке, завтраки, суточные расходы, ужина во время приемов, транспортные расходы, переселенцам необходимы:

1) проект по установленному образцу, составленный на английском языке (приложение 1) (до 2 страниц формата А4, 12 шрифт Times New Roman);

2) резюме (CV) по установленному образцу, составленное на английском языке (приложение 2) (до 2 страниц формата А4, 12 шрифт Times New Roman);

3) рекомендательное письмо с места учебы / работы / практики и т.д. произвольного формата;

4) справка с места учебы, в случае окончания высшего учебного заведения – отсканированный диплом, справка с места работы;

5) при наличии – справка о постановке на учет внутренне перемещенного лица в соответствии с Законом Украины «Об обеспечении прав и свобод внутренне перемещенных лиц» и постановления Кабинета Министров Украины «Об учете внутренне перемещенных лиц»;

6) видеозапись, на которой участник дает ответ на два вопроса: «Why are you the best candidate for this scholarship?», «Explain the contents of one message (from your motivation letter) to introduce Ukraine to Alpbach community» хронометражем до 3 минут в формате MP4.

Читайте также: Предпринимателям Донбасса дают гранты на расширение бизнеса

Указанные документы и видео, не архивируя, необходимо отправить на электронный адрес kiga.forum.alpbach.network@gmail.com до 16 апреля 2018. С помощью собеседований, которые будут проходить с 23 апреля по 6 мая 2018, будут определены стипендиаты.

Европейский Форум Альпбах пройдет с 15 по 31 августа 2018 в живописном поселке Альпбах в Австрии.

Детальную информацию о проведении Стипендиальной программы и форме документов можно узнать здесь.


Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

В Покровске создали Единый инвестиционный портал

В Покровске состоялась презентация Единого инвестиционного портала.

Во время презентации было отмечено, что этот сайт стал новым инструментом для привлечения инвестиций, поиска бизнес-партнеров регионального и международного уровня, развития местных предпринимательских инициатив, а также площадкой для трехсторонней коммуникации: власть-бизнес-общество.

Что предусмотрено проектом?

Главная составляющая проекта лежит в том, что представители малого и среднего бизнеса могут направить свои предложения по развитию бизнес-инфрструктуры, улучшение бизнес-климата и представить свои проекты для поиска инвестора.

Читайте также: В Покровске заработала скорая зубная помощь

Среди проектов, которые уже добавлены на сайт, создание в городе индустриального парка, реконструкция двух котельных в мини-ТЭЦ, строительство многоэтажных домов в районе улиц Уютная и Возрождения, а также реконструкция стадиона «Олимпиец» и кинотеатра «Мир».

Напомним, что в рамках популяризации бренда, связанного с именем Николая Леонтовича и его произведением «Щедрик», в Покровске планируется соорудить мемориальный комплекс из колокольчиков, а в здании сгоревшего кинотеатра «Мир» создать современный дом творчества, присвоить ему имя Леонтовича и разместить там музей.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Андрій Шавкунов “Olandi”
2019-03-15 14:20:41

У Краматорську успішно працює цех з пошиття взуття, якому цього року виповниться три роки. Проект реалізував 37-річний Андрій Шавкунов, який запустив і розиває виробництво власної марки “Olandi”.

Читайте також: Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток

Підприємство розташовується в орендованому приміщенні у промзоні Краматорська. А шоу-рум компанії знаходиться у місцевому ЦУМі. Багато товару підприємець продає через інтернет, на сайті бренду. Чим популярне серед клієнтів таке взуття – ціна і якість. В середньому, пара коштує 1100-1200 гривень.

Андрій Шавкунов власник взуттєвого бренду “Olandi”

Повар став чобітарем

За освітою Андрій повар та економіст. Але покликанням душі стало виробництво взуття.

Зараз чоловік займається моделюванням. Втілює дизайнерські задуми. Розробляє нові ідеї. На фінальній стадії готового взуття доводить його до гарного вигляду, запаковує в коробки. Займається продажем і поставками матеріалів. Проте за необхідності, чоловік може сам ставати біля станка і робити взуття.

12 років тому Андрій потоваришував з батьком свого друга, який був майстром пошиття взуття. Саме він навчив цьому ремеслу Андрія. Свою першу сапожну майстерню відкривали з товаришем 17 років тому. Тоді хлопцям було по 20 років.

Читайте також: Зручний і модний: полтавчанка шиє одяг для фермерів

Орендували під майстерню дві кімнати. В одній ремонтували старе взуття, в іншій – вчилися шити нове. Почалося все з жіночих балеток. Згодом відмовився від ремонту і перейшов на пошив.

Асоритимент поповнюю в три підходи

Першого квітня бізнесмен відсвяткує трирічний ювілей старту власної справи. А тим часом на виробництві у нього розпал робочого сезону.

За словами підприємця, він не хоче ні на кого бути схожим. Шукає свої родзинки. Ідеї приходять спонтанно. Андрій слідкує за модою і останніми тенденціями. Шукає, що найбільше подобається людям. Яка модель працюватиме. Часто натхнення черпає з картинок в інтернеті. Додає нові деталі, грається з кроєм – виходять нові моделі взуття.

Читайте також: Продає всьому світу: харків’янин покинув IT-офіс, щоб виробляти шкіряні гаманці

Коли Андрій остаточно визначився з моделлю, яку запустять у виробництво – приходить до швеї, з нею разом розробляють ескіз. Вона спочатку малює ескіз на папері. На розробку ідеї витрачають 2-3 дні. Потім ескіз переносять на колодку, моделюють зі шкіри пробний варіант, знімають і відшивають перший варіант. Часто це роблять зі шкіряних відходів. Пробник міряють на спеціальну розмірну колодку, підганяють. Уже з нього роблять ще один пробник – чистовик. Але і на цьому етапі ще підганяють і переробляють взуття. Вже з третьої спроби пару запускають на виробничий потік, масово відшивають. Верх взуття кроять, вирізають зі шкіри і підкладки. Швеї їх зшивають і передають чоловікам-працівникам. Ті вже на спеціальних колодках шкіряний верх взуття стягують і приклеюють на низ підошву.

“З останніми кросівками вийшло спонтанно. Хотіли зробити “челсі”, але почали експерементувати з підошвою – вийшла нова модель. Виглядає цікаво”, – каже Андрій.

Читайте також: Дизайнер із Козельця шиє одяг, що заряджає телефон

Із цікавих експериментів було, що на жіночі балетки поставили колодку босоніжок. За словами бізнесмена, це взагалі не по технології. Але виявилось, що взуття дуже зручне і на вигляд незвичне. Асортимент оновлюють щосезону. Додають мінімум по дві моделі.

Зараз на потік виробництва поставлено біля 30 моделей. Фірма відшиває більше жіночого взуття, але є і чоловіча лінійка. За словами Андрія, 60% чоловічого взуття купують жінки для своїх синів чи чоловіків.

Ціни втримують завдяки низьким накруткам

“Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”.

“Це не у нас дешево, це в інших дорого. Ми не здешевлюємо своє виробництво. Просто не ставимо високі накрутки. Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”, – каже Андрій.

На замовлення взуття не роблять. Вартість однієї пари обійдеться в сім тисяч гривень, що буде нерентабельно. Дуже дорого виходить моделювання. Якщо робити на замовлення взуття, багато часу витрачається на нову колодку. Потім треба знайти підошву, яку хоче клієнт. Це все треба відмоделювати, зробити пробник і відправити клієнту, щоб той міг визначитися, чи підходить йому. Потім пробник мають повернути на виробництво, з якого можна робити “чистовик”.

Читайте також: Фабрика на Прикарпатті шиє одяг для європейських брендів

За словами Андрія, матеріали для взуття радо купували б лише українські, проте є багато “але”. Дещо вигідніше купувати закордоном. Уся підошва, яку клеять на моделі – українського виробництва. Купують її у Запоріжжі, Харкові та Львові. А шкіру беруть італійську та турецьку. Українська не завжди підходить для виробництва. У Костянтинівці є шкірзавод, який випускає цікаві екземпляри, проте вони роблять їх у малих обсягах, що не покриває повністю потребу виробництва.

“Яка виходить собівартість взуття – не скажу, бо всі почнуть його шити”, – сміється Андрій.

Обладнання закупив на гранти

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим”.

Коли починав справу – мав тільки механічний прес. Зараз докупили брусовочну машинку. На грантову допомогу зміг купити якісне обладнання. Отримали грантів із трьох різних джерел на 235 тисяч гривень. Із отриманих коштів одразу витратили 75 тисяч гривень на придбання спеціального пресу. Але це виявилося найдешевше обладнання. Середні ціни на спеціалізовану техніку для пошиву взуття стартують від 4 тисяч доларів. Зараз потрібно ще, як мінімум дві машинки, вартість яких перевищує 160 тисяч гривень. До грантової допомоги своїх грошей підприємцеві довелося закинути ще 30%.

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим. Хочу закрити потреби жінок у взутті 34-35 розміру з каблуком та 42-43. І для чоловіків шити взуття 48 розміру. Також шитиму ортопедичне і дитяче взуття”, – каже Андрій.

Читайте також: Українка шиє одяг для чотирилапих улюбленців голлівудських зірок

Зараз на виробництві працює 4 людей, двоє з яких – хлопці з інвалідністю. Один із них переселенець з Макіївки, глухонімий. Окремо працює на фірму хлопець, який займається рекламою та просуванням.

За оренду двох локацій (шоу-рум та цех) бізнесмен щомісяця сплачує близько восьми тисяч гривень. На виробництві немає опалення, тому використовують електрообігрівачі. За січень платіжка на електроенергію прийшла в розмірі 3200 гривень.

За словами підприємця, виробництво за три роки ще не окупилося. На це знадобиться ще якійсь час. Гроші доводиться ще вкладати, бо все на стадії розвитку. Хоча на певний рівень прибутків вже вийшли.

Взуття продають у Португалію і Францію

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”.

Нині щомісяця продають близько 120 пар взуття. Раніше продавали товари оптом, але там дуже низький заробіток і немає великих замовлень.

Взуття українського виробництва купують клієнти у роздріб з Португалії, Франції, Німеччини, Італії та Білорусі.

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”, – каже Андрій.

Його стандартний робочий день починається з відповідей на запити та смс клієнтів. Багато доводиться мотатися між новою поштою і шоу-румом. Увечері збирає всі замовлення для відправки поштою в інші міста чи закордон.

За словами Андрія, коли починав власну справу, боявся, що взуття не буде продаватися. Зараз страхи і сумніви розвіялись. Тож тепер “мріє відбутися, як бізнесмен”.

Читайте також: Підприємниця з Краматорська вишиває сорочки для послів і президентів

“Усі продавці намагаються “впарити” свій товар, а я одного разу вмовляв жінку, щоб вона не купувала у мене взуття. Розумів, що їй ця модель не підійде і буде вузькою. А вона казала: “Моїми грошима не розпоряджайтеся”. Я все ж її переконав не купувати моє взуття і дав контакти жінки, яка продає спеціалізовані товари за притомними цінами”, – розповів Андрій.

Свій бізнес Андрій вибудовує таким чином, щоб клієнти до нього приходили знову. Вважає це запорукою успіху.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

Тренди