Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Mariupol art platformy TYU Mariupol art platformy TYU

NewСхід

Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

Опубліковано

Маріуполь перетворюється на культурну столицю Донбасу. У травні виповниться три роки з моменту відкриття там арт-платформи “ТЮ”.

Мистецький простір Діани Берг став справжнім культурним цунамі для провінційного містечка. Відбулася контркультурна революція для міста, яке знаходиться в осадному положенні. Ідея проекту полягає в тому, що відійти від совкової парадигми у мистецтві, відмовитися від традиційних “скрєп” та показати аудиторії, що українське мистецтво може бути передовим та захоплюючим.

Читайте також: Від банкрутства до мільйонного прибутку: Топ-7 відроджених заводів України

Мисткині вдалося заснувати нішевий арт-проект у невеликому місті, не маючи при цьому грошей та знайомств. Тепер арт-платформа стала найбільшим культурним осередком Маріуполя, там проводять вистави, концерти, лекції, перформанси та інші заходи.

 

Діана Берг засновниця арт-платформи “ТЮ” в Маріуполі

До війни Діана працювала дизайнеркою, розробляла логотипи для брендів. Зараз професійні навички використовує, щоб робити афіші для “ТЮ”. На Євро-2012 робила сувенірні принти. Її популярний напис на футболці англійської мовою “Нічого не боюся, бо був у Донецьку” – тоді сотнями роз’їхався по світу.

Висока місія “ТЮ”

До “ТЮ” у Маріуполі не було нічого подібного. Працювали тільки офіційні штуки типу БК і музеї. І тут приїхала я.

Після Майдану, на початку війни я була співорганізаторкою руху “Донецьк – це Україна”. Весною 14-го року за нами почали полювання. Довелося їхати, шукати нове життя. Мрію, щоб Донецьк повернувся в Україну. Це близько і далеко для мене. Всього 100 кілометрів, але за п’ять років жодного разу не була вдома.

Читайте також: Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню

Проект артпростору підтримали друзі та інші переселенці, яких знайшла одразу по приїзду в Маріуполь.

Наша сфера діяльності – низова, контркультурна, андерграундний напрям. Саме зараз у Маріуполі це не дуже просто монетизувати. Фінансово підтримують міжнародні фонди та партнери.

Відвідувачі прийшли на виставку робіт Саші Шипілової – Pikidrils

Обрала назву “ТЮ”, бо хотілося щоб коротко і запам’ятовувалось. Це не абревіатура. Вийшло просто, без пафосу в стилі “галерея імені такого-то”. У назві весь український місцевий колорит. Вигук ”тю!” має великий емоційний спектр, ним можна багато чого виразити.

Місія – створити безпечне середовище, де домінуючі цінності – права та свобода людини, розвиток критичного мислення через соціально-культурні зміни. Підтримую усі демократичні та цивілізовані цінності: гендерну рівність, інклюзивність, права сексменшин та вразливих груп. Ці теми артикулюємо у своїх ініціативах, від вуличних акцій, до виставок і перформансів.

“Для нас нішевість – є цінною”.

За такі погляди переслідували. Зіштовхувалася із випадками вандалізму, у вікна стріляли. У серпні 2018 року на арт-платформі мала виступати місцева панк-група oDemontaGo. Проте виступ зірвали невідомі молодики в масках. Вони побили учасників груту, організаторів та деяких відвідувачів. Також потрощили меблі у приміщенні. Тоді організатори підозрювали у нападі людей, які висловлютть протилежні до ліберальних цінностей погляди.

Читайте також: Повелителька биків. Історія успіху на Донбасі

Чи хочемо залучати велику аудиторію – це та річ, над якою ми постійно рефлексуємо. Для нас нішевість є цінною. З іншого боку, щоб залучити велику аудиторію – доведеться творити маскультовий контент. Це не зовсім з нашою місією та цінностями співпадає.

Одна із картин мисткині Саші Шипілової на виставці Pikidrils

Всередньому, на події приходить 50 людей. Вхід безкоштовний. Артисти виступають безкоштовно. Інколи оголошуємо відвідувачам про добровільні внески на гонорари. А кінокомпанії, які зараз надають нам кіно для показів, хочуть щоб ми брали гроші за квитки. У нас хоч і не багато було спочатку відвідувачів, але їх кількість зростає.

Що являє собою арт-платформа

Отримала грант від UCBI II із міжнародного фонду розвитку USAID. Завдяки їм вдалося запустити арт-платформу. На півроку нам виділили 1,3 мільйона гривень (близько $60 тисяч). Ці гроші витрачали на ремонт будівлі, її оренду та організацію івентів. Найбільше довелося вкласти у приміщення.

Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

Будівля арт-платформи – це оупенспейс (локація безвнутрішніх стін, відкритий простір. – ред). До переоблаштування коробка-будівля мала шість метрів заввишки. Загальна площа близько 200 м². Такий собі великий спортзал, на вигляд. Своїми руками переробили під ноу-хау стиль. По периметру стін зробили антресольний другий поверх, має вигляд, як балкон в театрі. Там тепер розміщують галереї. Зробили сцену і великий екран. Стіни прикрасили артом від українських художниць і художників.

Для комфортної посадки зала розрахована на 50 людей. Хоча дуже легко ввійде і сотня глядачів, але комусь доведеться стояти. Таке вже було на концертах. Найбільше приходило 150 відвідувачів. Але було тісно.

Відвідувачі “ТЮ” на сеансі короткометражних фільмів – Шок-Shorts. “Кіно, сповнене жахів, криків, й еротичних моментів, хоча режисери показували весь ймовірний жах життя і людських забобонів”.

Найдорожче у проекті – опалення будівлі взимку електричним котлом. Сума доходила до тисячі гривень на день. Оренда приміщення – невисока, по вартості виходить, як квартира.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Постійно на платформі працює семеро людей. Ми досі залишаємось неприбутковою організацією. Той формат, у якому зараз працюємо, поки не можемо монетизувати. Ми громадська, некомерційна організація, тому не можемо отримувати прибуток.

Арт-контент – це не тільки вишиванки та портрети”

Найбільше мені подобається організовувати вуличні акції, демонстрації. Це планується в “ТЮ”, але втілюємо на вулицях міста. Із останніх великих акцій – феміністична, була приурочена до 8 березня. Тоді організаторки провели перформанс “Поминальна вечірка патріархату”. На вулиці Маріуполя вийшли активістки та активісти, переодягнені в ряси священників. Решта тих, хто долучився до акції – були в чорному. Вони у нас класні виходять. Ми навіть почали проводити воркшопи по креативних протестах.

Вуличний перформанс “ТЮ” – “Молитва за 8 березня”. А 9 березня була проведена “Поминальна вечірка. Прощання з патріархатом”. Так жінки відстоюють свої права та виступають проти гендерних стереотипів, нав’язаних патріархальним суспільством.

Масові акції вдається зібрати тільки тоді, коли більшість у суспільстві пов’язана якимось невдоволенням чи проблемою. А ми часто порушуємо ті питання, які не поділяються більшістю. Наша задача – звернути увагу на проблему, актуалізувати її. Інколи простіше донести ідею невеликим перформансом вуличним з 20-30 учасниками, ніж збирати натовп. До прикладу, проблему гендерної рівності більшість не поділяє, але ми говоримо про це.

Креативна вулична акція “ТЮ”, яка пройшла 8 березня

Із вистав, які проходили в “ТЮ”, найбільше запам’яталася “Альберт або найвища форма страти” з Юрієм Андруховичем, він озвучував текст. Сюжет вистави розгортається довкола «найганебнішого людського вчинку за всю історію міста», за який страчують головного героя. Дії відбуваються у Львові пізнього середньовіччя. Це не класична вистава. Історію передають голосом, звуками та химерними графічними образами на екрані. Театральні вистави – те, чого реально не вистачало в місті.

Юрій Андрухович озвучує текст своєї вистави “Альберт, або найвища форма страти”, 2017 рік. Тоді організатори перетворили простір “ТЮ” на справжній театр: зробили сцену, рампу, лаштунки та обладнали залу для глядачів.

“Для непідготовлених глядачів мистецтво може бути шокуючими і незрозумілим”.

Робимо класні вечірки. Ми перші запросили панк-групу “Хамерман знищує віруси”. Співаки із 1996 року епатують публіку піснями з ненормативною лексикою та костюмами, які створюють своїми руками до кожного виступу. Після їхнього перфомарсну у Івано-Франківську в 2018 році, коли співаки вийшли на сцену голі, лише зі шкарпетками на статевих органах – місцева влада планувала освятити місце проведення виступу. Маріупольці добре справилися з культурним шоком.

Читайте також: Реальніше ніж Word of Tanks! Чоловік створив 3D-батли в Чорнобилі

Гурт “Хамерман знищує віруси” виступали на арт-платформі 31 жовтня 2016 року.
Тоді співаки вийшли на сцену у костюмах ліжок, роздягнулися до піжам.

“Хамермани” погодилися виступати без гонорарів. Про виступ ХЗВ анонс написала навіть місцева газета. Щоправда, потім старалися не згадувати про це. Проте тема зайшла виданням так званих “ЛДНР”. Там смакували подію та виставляли багато фоток. Хлопці виступали в костюмах, ніби вони ліжка. Після концерту вони їздили і на ефір одного з місцевих телеканалів. Прикольно було. Коли ХЗВ вдруге приїздили на “ГогольFest”, їх вже публіка чекала.

Із цікавих перформансів – приїздила Марія Куликовська. Українська художниця та мисткиня, відома у світі своїми цікавими перформансами. Якось у своєму арт-проекті Марія зробила перформанс “Омивання”. Тоді жінка прийняла крижану ванну зі своїм клоном, зробленим з мила. Мисткиня присвятила цей перформанс “жінці, війні та крихкості тіла”. Для непідготовлених глядачів мистецтво може бути шокуючими і незрозумілим. Але ж арт-контент – це не тільки вишиванки та портрети, живопис.

У липні 2016 року Марія Куликовська провела перформанс на пляжі Маріуполя. Вона лежала годину на піску та кричала. Наступного дня на зустрічі в “ТЮ” Марія пояснила задум: “Я проти війни. Моє обличчя було обернене на Схід, де йдуть військові дії. Також по ту сторону Азовського моря знаходиться моя батьківщина, яка була окупована, – місто Керч… Впевнена що після перформансу було багато питань. В цьому і є мета – через свою дію задавати людям питання”.

Анонс культурних заходів від ”ТЮ”

Кожного квітня відбувається івент, який ми ініціювали через власні рефлексії декомунізації. Цього разу співпрацюємо з місцевим краєзнавчим музеєм. У їх просторі зробимо виставку з переосмисленням радянської символіки, яку вони тримають у своїх фондах. Прийти та побачити можна з 21 квітня.

Візьмемо участь в “ГогольFesti” наприкінці квітня, проходитиме з 26 квітня по 1 травня. Цей івент в Маріуполі відбудеться вдруге. “ТЮ” буде одним із майданчиків.

А ще у нас резиденція художників “Ізоляції” (об’єднання митців Донбасу), тож квітень вийде насиченим.

“Цінність проекту “ТЮ” в тому, що він створений в Східному регіоні, в провінції”.

Працюємо над концепцією інклюзивної виставки, щоб залучити людей і на візках, і незрячих.

Читайте також: Маріуполь оберігають тетраподи

Раніше у Маріуполі не знаходили місць, де збирається цікава, творча молодь. Наша платформа хоч і крута, але інколи цього замало для молоді, щоб залишитися в Маріуполі. Я не настільки оптимістка, щоб вірити, що існування такого проекту стане для когось причиною, щоб звідти не поїхати. Це осередок, де можна себе знайти, бути почутим і почуватися своїм, без дискримінації і ворожнечі. Для того і організовуємо дозвілля 2 в 1: розважальний та освітній проект.

Діана Берг про свій проект: “Це осередок, де можна себе знайти, бути почутим і почуватися своїм, без дискримінації і ворожнечі”.

Чи є в планах відкривати схожі проекти? Розумію, що в тому форматі, у якому є зараз платформа – можна тільки тут і працювати. Цінність проекту “ТЮ” в тому, що він створений в Східному регіоні, в провінції. Усе, що ми тут робимо, у Києві чи іншому великому місті вже є. Тому мова може йти тільки про те, щоб масштабуватися у Слов’янськ чи Сєвєродонецьк.

NewСхід

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream

Опубліковано

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream.

Проєкт здійснюється Громадською організацією «Новий Донбас» у партнерстві з Благодійним Фондом «Громадяни» за підтримки Українського культурного фонду.

Дітей навчатимуть:

  • фільмувати й монтувати документальні кіноісторії,
  • писати журналістські тексти,
  • фотографувати та поширювати це в інтернеті.
Фото: facebook.com/DocUaDream

Участь у школі DocUaDream є безкоштовною – від проїзду та харчування, до навчання й необхідної для цього техніки.

 

Учасників обиратимуть на конкурсній основі. Всього є 40 місць. Навчальна сесія відбудеться в Києві і триватиме 10 учбових днів:

  • першая сесія – з 17.07.2021 до 30.07.2021 
  • друга сесія – з 07.08.2021 до 21.08.2021.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Головні вимоги: 

  • вік: 14–17 років
  • проживання в одному з шести міст Сходу України: Красногорівці, Новомихайлівці (Донецька область), Станиці Луганській, Щасті, Лисичанську, Золотому (Луганська область). 

Заявки прийматимуть до 15.06.2021 за посиланням.

Головне фото: wz.lviv.ua.

Читати далі

NewСхід

Бджолярка з Луганщини розвиває медовий туризм

Опубліковано

Луганчанка Ірини Васильєвої успішно розвиває медівництво, її пасіка розташована неподалік Сватового у місцевому зоологічному заказнику.

Про це повідомила у фейсбуці пресслужба Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Зазначається, що родинний бізнес починався з одного вулика, зараз їх 300.

Мед, продукти бджільництва та сувеніри – це основні продукти, які продає родина Васильєвих. З весни розвиватимуть ще й зелений туризм.

 

Туризм на пасіці

На пасіці встановили дерев’яні апібудиночки. Їх отримали за грантом від Програми розвитку ООН.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Щоб просувати зелений туризм та свій мед серед жителів регіону, Ірина Васильєва разом з іншими десятьма підприємцями Сходу України взяла участь у програмі цифрового маркетингу для малого та середнього бізнесу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Розробила маркетингову стратегію для бренду, створили сайт medovedzherelo.com, оновили візуальні матеріали для соціальних медіа.

Читайте також: Унікальні хмільні напої з меду виготовляє фермер з Сумщини

Приймати туристів родина Васильєвих планує з травня. На їх пасіці можна буде:

  • подивитися, як працюють бджоли,
  • зробити воскову свічку,
  • замовити екскурсію,
  • скуштувати мед в дегустаційному наметі.

Також пані Ірина отримує консультації від Проєкту USAID стосовно сертифікації меду за сиcтемою HACCP (cертифікат безпечності харчових продуктів). Маючи такий документ, планує продавати мед у супермаркетах Луганської області.

А ще бджолярка мріє згуртувати навколо себе крафтових виробників Сватового та відкрити у місті крамницю, де продаватимуть місцеві смаколики.

Читайте такожДодаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну

Нагадаємо, фермер з Луганщини за сприяння USAID облаштував пасіку на 100 вуликів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика».

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині відкрили інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк»

Опубліковано

Інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк» запрацював на Донеччині у селищі Новгородське.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікації ПРООН в Україні. 

Хаб назвали на честь історичної назви селища.

Соціальний хаб у смт Новгородське було створено задля об’єднання громади, організації простору для громадських організацій та спільного пошуку шляхів розвитку селища

 

Автори проєкту

Проєкт із побудови центру координувала Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), бізнесу, громадських організацій і місцевої спільноти.

На церемонії відкриття нового громадського хабу заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані наголосила, що новий центр є символом того, що люди можуть досягти завдяки співпраці заради спільного блага.

«Цей центр допоможе об’єднати людей, які прагнуть розвитку своєї громади. Він надасть їм можливість створити громадські організації і розробляти ініціативи, а також мобілізувати ресурси для покращення своєї громади. У ці складні часи важливо, щоб усі люди в Україні, зокрема і на Донеччині, подолали свої розбіжності і знайшли спільну мову заради розбудови кращого майбутнього», – наголосила пані Фоуані.

Новий центр був створений спільними зусиллями місцевої громади, міжнародних агенцій зі сприяння розвитку, а також приватних компаній у регіоні. Близько половини коштів на будівництво центру надійшло від місцевих компаній. Решту коштів було зібрано за рахунок внесків УВКБ ООН та ПРООН за підтримки урядів Данії, Швейцарії і Швеції в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Загальна вартість проєкту склала близько 63,2 тис. дол. США.

Мета проєкту

Хаб слугуватиме місцем, де розроблятимуться місцеві ініціативи й базуватимуться громадські організації. Крім цього, у громадському хабі функціонуватимуть центр психологічного здоров’я, медіацентр і навчальний центр, де для мешканців громади проводитимуть тренінги з прав людини, розвитку соціальних навичок (таких як лідерство, командна робота і комунікації), а також розроблятимуться молодіжні ініціативи.

У своєму відеозверненні під час церемонії відкриття центру посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен наголосив, що Данія пишається можливістю бути одним із донорів, який долучився до створення громадського хабу.

«Завдяки цьому громадському центру жителі Новгородського матимуть місце, де можна зібратися разом, щоб долучитися до місцевого демократичного процесу, проводити освітні заходи. Тут також можна проводити робочі зустрічі, щоб обговорити розвиток громади, тренінги, семінари і молодіжні проєкти. Це сприятиме розвитку місцевої демократії, громадянського суспільства і громадського життя, які є ключовими цінностями, необхідними для трансформації українського суспільства, а діяльність, яка здійснюватиметься в цьому центрі, втілюватиме ці цінності у життя», – зазначив пан Посол.

Меценати проєкту

У рамках проєкту було реставровано столітню занедбану будівлю, яка раніше належала кооперативному магазину. ПРООН надала фінансову допомогу (фінансування від урядів Данії, Швейцарії і Швеції) у розмірі 844 882 грн. (29,6 тис. дол. США), а УВКБ ООН надало кошти в розмірі 159,1 тис. грн. (5,6 тис. дол. США). Місцеві ініціативні групи і громадські організації подарували меблі й обладнання на загальну суму понад 285 тис. грн (10 тис. дол. США).

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Місцева компанія ФОП Ленко О.В. безкоштовно виконала роботи з благоустрою вартістю понад 16 тис. грн (590 дол. США), а члени місцевої громади зголосилися прибрати приміщення і прилеглу територію, вивезти сміття, привезти ґрунт, а також долучилися до благоустрою території на загальну суму 25 тис. грн (900 дол. США).

Місцевий виробник заліза і сталі компанія «Метінвест» пожертвувала 600 тис. грн (21,8 тис. дол. США) на ремонт конструкцій будівлі, у тому числі стель і фасаду, а аграрна компанія ТОВ «Бета-Агро-інвест» виділила 50 тис. грн (1,8 тис. дол. США) на придбання матеріалів і обладнання для системи енергопостачання і опалення будівлі.

Про селище

Селище Новгородське, розташоване на відстані усього декількох кілометрів від «лінії зіткнення» між підконтрольними і непідконтрольними територіями Донеччини, зазнало значних руйнувань на початку збройного конфлікту в Україні, який триває вже сім років.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції і Швейцарії.

Читайте такожЗапустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України»

Нагадаємо, USAID почав приймати заявки на гранти у межах підтримки економіки Донбасу.

Як ми повідомляли раніше, презентували онлайн-мапу місць молодіжних активностей Сєвєродонецька.

Читати далі