Суспільство
Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню
На Кіровоградщині три активістки створили унікальний проект “Баба Єлька”, мета якого дослідити культурну спадщину їхнього краю. Етно-виконавиця Світлана Буланова, редакторка “Нової газети” Інна Тільнова, журналістка та піарниця Вікторія Семененко об’єднались, аби шукати автентичні пісні Кіровоградщини.
Команда проекту з Кропивницького заглядає в кожен куточок свого краю, шукає бабусь, які співають і знають старовинні пісні. Саме таких бабусь, яких неможливо уявити без народної пісні. Засновниці проекту “Баба Єлька” записують пісні, слухають людські історії та викладають у соціальних мережах. У їхньому доробку вже більше 200 відновлених народних пісень.
Читайте також: Американський бандурист відроджує українські традиції на Полтавщині
Трушні представниці міської культури – елегантно вдягнені з незмінним смартфоном у руці та діловим тоном спілкування. Усі вони мають родини, дітей та серйозну роботу. Ще рік тому цим дівчатам важко було б уявити себе з диктофоном на сільському обісті. Що ж змусило їх жертвувати своїм вільним часом заради бабусиних співів та для кого вони роблять те, що роблять? Як у їхній команді опинився американець? А також – чого найбільше боїться команда “Баби Єльки”? В цьому ми і намагались розібратися.
У кожного з нас є своя Баба Єлька
Ідея збирати пісні притаманні Кіровоградщині прийшла до Світлани Буланової (на фото – в центрі). Працюючи косметологом, вона поділилась мріями зі своїми клієнтками – Інною та Вікторією, які підхопили ідею. Виявилось, що всі троє з Маловисківського району, саме там і відбулася перша експедиція.
Назва проекту має свою історію. У селі Розсохуватка Маловисківського району проживала баба Єлька, за паспортом – Рибалкіна Олена Микитівна 1915 року народження. Жінка прожила 95 років, пережила голод, війну, колективізацію. Олена Микитівна виховала 10-х дітей, гарно співала, знала більше сотні народних пісень, а також лікувала людей травами. Ця жінка – бабуся Світлани, яка надихнулась її історією і зрозуміла, що хоче записувати пісні в пам’ять про свою бабусю.
Та сама Баба Єлька
“Я народилась й виросла в селі, багато часу проводила з бабусею. У нас завжди біля двору збиралась компанія бабусь та дідусів, які співали автентичні пісні, розкладали їх на багатоголосся. Це було неймовірно. Але я не придавала цьому значення, співаємо та й все. Мені здавалось, що бабуся буде жити вічно. Коли вона померла, мене не покидало відчуття туги та сорому перед нею, що я не записала ці пісні і втратила багато часу”, – розповіла Світлана.
Мрія збирати пісні не покидали Світлану, разом з Інною та Вікторією почали втілювати проект в життя в пам’ять кожна про свою бабусю. Пісні збирають під час експедицій селами Кіровоградщини. Чому саме тут? За словами організаторок проекту, саме цей край найменше досліджений і серед фольклористів має славу фольклорної дірки.
“Ми робимо важливу річ: шукаємо, збираємо і передаємо інформацію наступному поколінню, щоб наші діти знали, як звучить автентична пісня, як одягались наші предки і яких звичаїв дотримувались”, – розказує Вікторія.
Жінки розділили між собою обов’язки: Світлана відповідає за пісні, Інна за тексти в Фейсбуці та газеті, а Вікторія за піар проекту.
Спочатку бабусі боялись
Перша експедиція відбулась в рідне село Світлани – Розсохуватку. Згодом до команди долучилися фотограф та оператор Олександр Майоров (свого часу він їздив у подібні експедиції з проектом “Ukraїner”). Незвичайний проект зацікавив навіть американців. Волонтер Корпусу Миру США в Україні Майкл Ендрюс дізнався про “Бабу Єльку” з соціальних мереж і попросив поїхати хоча б в одну експедицію.
“Вже 11 експедицій він з нами. Він робить круті фото і у нас з’явилась ідея зробити пересувну фотовиставку і показати в селах результат своєї роботи. Хочемо презентувати це і в американському посольстві”, – розказує Інна.
Читайте також: На Полтавщині 23-річний студент створив музей у дідовій хаті
Жінки поділились, що дуже переживали за свою першу поїздку, як їх зустрінуть бабусі і як все відбуватиметься.
“Бабусі спочатку нас боялись, думали, що ми якісь городські фіфи, а потім сприйняли нас як звичайних дівчат, які шукають автентичні пісні, люблять музику і є такими ж як вони. І контакт пішов”, – розказує Світлана.
Читайте також: В Івано-Франківську активісти збирають зі смітників столітні двері і реставрують
За словами Інни, бабусі дуже обділені увагою. І це дівчата відразу помітили після першої експедиції. Бабусі соромляться , не впевнені в собі і вважають, що їх спів нікому не потрібний.
“Часто просять не фотографувати, бо вони “спортять фотографію, або фотоапарат”. Вони щасливі, що ми звертаємо увагу на них. Ми вселяємо їм віру в себе, вони ніби молодіють і з палаючими очима починають заново жити”.
Команда “Баби Єльки” завжди привозить гостинці бабусям. Вони намагаються допомогти, якщо бабуся цього потребує.
Гостинний прийом та зібрані скарби
Організаторки “Баби Єльки” шукають контактних осіб різними способами: через соціальні мережі, знайомих, навіть обдзвонюють сільських голів.
“Бабусі нам влаштовують гарні прийоми. Хоча ми й кажемо, що нам нічого не потрібно, але вони все одно спечуть і хліб, і пампушки, і короваї. Це така щирість, від якої ми отримуємо неймовірне задоволення”, – розказує Світлана.
Під час експедиції у Копанках
Експедиції відбуваються в невимушеній атмосфері. Бажано, щоб бабусі були в простому повсякденному одязі, без бутафорських костюмів. За словами Світлани, якщо бабусі приймають їх в своїй хаті біля печі, то це неймовірна атмосфера і краса, де все у вишивках та рушниках.
Експедиція у Нижчі Верещаки
“Баба Єлька” збирає не лише пісні, а й етнографічні артефакти, старовинні світлини, одяг, знаряддя праці. “Ми називаємо це скарбами. У кожного з бабусь є своя скриня, де вони витягнуть як не сорочку, то рушник. Вони самі нам це дарують. Зараз у нас зібралась дуже велика колекція і ми хочемо звернутись до влади міста Кропивницький, щоб отримати приміщення для музею”, – поділилась планами Світлана.
Кожна з бабусь пережила важкі часи. Організаторки також фіксують відомості про Голодомор зі слів очевидців. Ще один пласт роботи, яку виконує проект “Баба Єлька” – це запис старовинних рецептів того, що готують їм гостинні бабусі. В планах – записати збірку кулінарних рецептів, які притаманні саме Кіровоградщині.
Встигнути зберегти минуле
Вікторія розповіла, що поїздка в село завжди окриляє і спілкування з відкритими людьми приносить лише позитив. Не можна зволікати і гаяти час – тільки діяти, записувати пісні і популяризувати культуру серед молоді.
“На жаль, наші атлантиди вилітають у вирій і забирають з собою цю культуру. Ми біжимо, намагаємось їх наздогнати. Часто приїжджаємо в село, а нам кажуть “була баба Ганна, пів року тому померла , знала більше 1000 пісень. От, якби ви приїхали на пів року раніше , то записали б”. І так майже всюди. Ми розуміємо, що втратили дуже багато часу”, – ділиться Світлана.
Одна із цілей цього проекту – розвіяти міфи про село і довести, що це джерело культури нашого народу.
“Хочеться показати, що село – це не кізяки, не п’яні трактористи, не болото і не гармошка. Це духовна колиска, безцінні вишивки і найкращі зразки культури”, – відверто поділились Світлана.
Читайте також: Село на Хмельниччині розмалювали унікальним розписом
За словами Інни, проект “Баба Єлька” є важливим способом інформаційного спротиву, зважаючи на ситуацію в суспільстві.
“Триває війна і прояви “русского мира” можуть бути і в Кропивницькому. Тому, щоб до нас не прийшли і не сказали, що це “исконно русские земли”, ми маємо показати, що тут споконвіку живуть українці і завжди панувала українська народна культура”, – ділиться Інна.
Щоб популяризувати свій проект серед молоді, організатори створили YouTube-канал, Facebook-сторінку та мріють записати диск з піснями. За словами активісток, вони планують осучаснити автентичні пісні і вже налагоджують співпрацю з продюсерами та музикантами. Світлана розповіла, що пісні вже використовуються у різних версіях. Наприклад молодий співак Андрій Хаят, учасник Національного відбору Євробачення та проекту “Голос країни” заспівав фольклорну пісню Кіровоградського регіону “В кінці греблі шумлять верби” і подав її у новому аранжуванні.
“Я, як виконавець, збираю пісні для свого майбутнього репертуару. Я записую, розшифровую та вчу їх. Вже можу виконати пісню акапельно, максимально наблизившись до автентичного стилю”, – розказує етно-виконавиця Світлана.
Частіше відвідуйте бабусь
Унікальність бабусь в тому, що вони є добрими, веселими, радіють життю і всьому, що в них є.
“Ми постійно жаліємось, то в нас батареї не такі теплі, то води немає цілий день, те-се, а погляньте як живуть люди. Вони топлять хату дровами, 80-річна бабуся сама ту хату білить, маже, хліб пече, бо живе десь на хуторі і до магазину йти три дні й три ночі”, – ділиться Світлана.
Організаторки розповіли, що дуже багато бабусь є самотніми, діти та внуки приїжджають рідко. Тому “Бабу Єльку” зустрічають дуже радо та гостинно.
“Хотілось би зробити заклик: частіше приїжджайте в село до своїх рідних, тому що час іде, а бабусі залишаються на самоті”, – закликає Вікторія.
Команда проекту перед Новим роком провели акцію “Напиши бабусі листа”. Ідея полягала в тому, щоб написати листа чи листівку з теплими побажаннями учасникам фольклорних експедицій. Кожна бабуся отримала листа.
“Після Нового року я отримала два листа від бабусь, вони подякували за цю ідею. Я читала ті рядки і просто руки тремтіли, тому що відчувається стільки душевності і радості”, – згадує Вікторія.
Приклад нинішньому поколінню
Кожна експедиція для Світлани, Інни та Вікторії є особливою. Бабусі є невичерпним джерелом народного духу та культури, вражають своєю щирістю та відкритістю.
Читайте також: Колишній історик створив на Черкащині сільський луна-парк
У соцмережах команда проекту часто публікує людські історії, які надихають інших вміти цінувати кожен момент. Адже ці бабусі пережили складні часи і попри це змогли бути щасливими. Авторки проекту поділились, що їх найбільше вразило та зворушило під час візитів.
“Мене вразила експедиція в село Розумівка Олександрівського району. Я звернула увагу на одну бабусю і зрозуміла, що вона справді є носієм автентики, але їй важко одразу все згадати. Ця бабуся – Анастасія Павлівна Зеленько, баба Настя. Вона живе в кінці села і категорично не хотіла запрошувати нас до себе, каже, що “вдома москалі живуть”. Виявилось, що так кажуть, коли хата не побілена. І баба Настя постидалась нас запросити до себе. Ми вирішили приїхати ще раз навесні і записати ще більше пісень.
Анастасія Павлівна вже побілила хату і радо приймає гостей
Зараз бабуся телефонує нам майже щодня і каже, що згадала веснянку чи петрівчанку. Я прошу все записати на листочок, щоб не забула. Також пообіцяла показати нам і діткам обрядове весняне дійство. Що дуже вразило в бабі Насті, так це те, що коли ми приїхали вдруге, вона наготувала нам казанки з їжею. Два дні готувала, для неї було важливо нагодувати нас. Вона не має дітей, зовсім самотня. Це дуже високодуховна жінка, яка є онучкою панів. Після розкуркулення в неї залишився дукач 1787 року, корали, намисто від бабусі. Те, що несе ця жінка – на вагу золота. Я хочу привезти її в місто, щоб вона дала майстер-клас автентичної пісні”, – поділилась Світлана.
Інна Тільнова також розказала історію, яка запала в серце.
“Бабуся з села Рівне розповідала про пережиті роки Голодомору. Було страшно слухати, як її мама ходила в ліс по бур’ян, той, що їсти, як їли жмут трави, а навесні – листочки вишні з сіллю, що і було сніданком. Це було найбільшим духовним потрясінням, яке ми відчули під час експедиції”.
Вікторія Семененко планує створити збірку оповідань та новел з історіями кохання цих людей за результатами експедицій.
“Під час першої поїздки ми познайомились з бабусею та дідусем, які мали сімейне життя за плечима, але їх другі половинки померли. Вони живуть в хатинці, яка береже їх минуле – картина, яку вишивала бабуся, коли помер її чоловік, або сімейні фотографії дідуся. Мене вразили історії кохання цих людей. Попри свій вік вони зберегли ніжність. Бабуся, розповідаючи свою історію, говорила “мій золотушка”.
Від маленької ідеї до масштабного проекту
Проект “Баба Єлька” вже 8 місяців активно розвивається. В планах – об’їхати кожен куточок Кіровоградщини і записати якомога більше автентичних пісень для збереження скарбу їхнього краю.
“Можливо, “Баба Єлька” народиться на Поліссі чи Поділлі. Було б круто, якби в інших регіонах були такі філії”, – поділилась Світлана
Домашні архіви Марії Сірої
Команда проекту отримала нагороду від UA:Суспільного “Відкриття року. Історія, культура”. Також на медіафорумі представляли проект як локальний і проект місцевої преси. В арсеналі “Баби Єльки” є вже більше 200 пісен. Кінцева мета – записати диск, де будуть зібрані найкращі зразки автентичних пісень. Також організаторки залучають музичну студію, щоб записати співи бабусь.
“Плануємо зробити арт простір для молоді, де ми б могли зробити майстер класи автентичних пісень і танців”, – ділиться Інна.
Ще одним пластом роботи команди є запис маловживаних слів, з яких потім складуть словник. “Баба Єлька” збирає відомості про традиційне вбрання. Планують зібрати повний образ, щоб пошити репліки. Вже є чоловіча та жіноча сорочки і дві старовинні хустки. Зараз активно шукають грантові джерела фінансування, розвивають і пополяризують проект.
Коментарі
Суспільство
Українка увійшла до списку найцікавіших нових виконавців Європи
Видання The New York Times склало список 15 нових артистів з Європи, в який увійшла українська реп-виконавиця Alyona Alyona.
“Читає реп про толерантність”
Як повідомляється на сайті видання, в список увійшли артисти, “значущі музично та соціально”.
Укладачі рейтингу відзначають, що Alyona Alyona – одна з небагатьох українських жінок-реперів. “Вона читає реп про толерантність і прийняття, чим приваблює шанувальників серед прогресивних молодих людей України”.
Видання зазначає також, що “незважаючи на те, що російська реп-музика дуже популярна в Україні”, виконавиця вирішила читати реп рідною мовою, що стало для неї зміцненням національної культури.
Що варто знати про реперку Alyona Alyona?
27-річна Олена Савраненко народилася в селі Баришівка Київської області і працювала в дитячому садку, пізніше вона переїхала до столиці. Вона присвячувала хіп-хопу вільний від роботи час, а для запису першого кліпу їй довелося орендувати смартфон.
Першим кліпом Олени стало відео на пісню “Рибки”, ролик вийшов в середині жовтня минулого року. Пісня принесла дівчині не тільки славу в інтернеті, але і номінацію на премію Yuna в категорії “Кращий хіп-хоп хіт”.
Пізніше були випущені “Рибки 2”, “Голови” та “Відчиняй”. Кліп на пісню “Голови” приніс виконавиці перший мільйон переглядів на відеохостингу.
Коментарі
Суспільство
В Україні тепер будуватимуть зручні ТРЦ: усі подробиці
Із 1 серпня 2019 року наберуть чинності зміни до державних будівельних норм про проектування окремих побутових приміщень і паркувальних місць для працівників торгових центрів для поліпшення умов праці співробітників. Про це у Facebook повідомили представники Міністерства регіонального розвитку.
“Нещодавно прийняли нові зміни у будівельні норми щодо підприємств торгівлі і однією з обов’язкових норм прописали проектування при будівництві ТЦ та ТРЦ необхідних зручних службових приміщень для працівників, а також окремих паркомісць для них”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Відтепер в українських готелях входи облаштовуватимуть лише за безконтактними картками
Ці нові норми вже опубліковані, тому торгівельні центри, які будуть проектуватися чи реконструюватися з 1 серпня цього року, мають дотримуватися їх.
Що зміниться?
Згідно з опублікованими змінами, на ділянках торговельних і торговельно-розважальних центрів або комплексів у їх складі чи в пішохідній доступності від них буде необхідно розміщувати:
- об’єкти сервісного обслуговування для працівників (це приміщення побутового обслуговування, санітарно-гігієнічні кімнати, душові, кімнати для особистих речей, прийому їжі, відпочинку тощо);
- місця паркування і зупинок легкових автомобілів для працівників;
- місця паркування і зупинок вантажних автомобілів та автобусів, які обслуговують будівлю (за необхідності).
- При цьому, не менше 10% місць на парковках повинні бути обов’язково облаштовані для людей з інвалідністю.
Нагадаємо, що також із 1 серпня у нових великих супермаркетах обов’язково проектуватимуть туалети.
Коментарі
Суспільство
На Житомирщині для збереження екології поширюватимуть екоторбинки
У Житомирській міській ОТГ планують виготовити та поширити 30 тисяч екосумок із зображенням бренда міста в рамках проекту щодо обмеження використання пластикових пакетів. Про це інформує Житомирська міська рада.
Мета досягатиметься шляхом впровадження проекту #ЦЯТОРБА.
“Згідно з концепцією #ЦЯТОРБА заплановано провести збір коштів для виготовлення першої партії екосумок до 10 тисяч одиниць, а також у подальшому виготовити та поширити серед населення територіальної громади до 30 тисяч сумок”, – йдеться у повідомленні.
У департаменті економічного розвитку міської ради зазначають, що виготовлені в рамках проекту екосумки будуть поширюватися через партнерські торговельні мережі, організації, заклади громадського харчування на платній основі.
Читайте також: На Рівненщині відмовляються від пластикових пакетів
Також у рамках інформаційно-просвітницької кампанії 10% кожної партії екосумок безкоштовно передаватимуть закладам освіти, культури, охорони здоров’я, громадським організаціям.
Нагадаємо, раніше Житомирська міськрада рекомендувала закладам торгівлі обмежити використання пластикових пакетів та замінити їх екологічними аналогами.
Коментарі
Суспільство
У Києві з’явилася нова пам’ятка національного значення
У Києві, “Поштову площу” перетворюють на пам’ятку археології та історії національного значення. Про це повідомляє Урядовий портал.
Свідчення нашої прадавньої історії
“Поштова Площа у місті Києві є унікальним осередком України-Руси. Пам’ятка надзвичайно цікава та цінна з археологічної та історичної точки зору, адже ці знахідки датуються Х-ХІ століттям. Ці фрагменти вулиць стародавнього Києва є свідченням нашої прадавньої історії. Міністерство культури з моменту виявлення пам’ятки підтримало ініціативу щодо надання цьому об’єкту статусу пам’ятки національного значення”, – наголошують у Міністерстві культури.
Відтепер «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва», а в народі просто «Поштова» стала пам’яткою археології та історії національного значення.
Що відомо про нову пам’ятку?
Об’єкт складається з дерев’яного настилу дороги, що вела від берегової лінії до центральної частини міста, фрагментів дренажної системи XVIII ст., виявлено горизонти культурного шару XI-XIII ст., що залягають на глибині 5,5-8 м, рештки вуличної забудови XII ст., яка відокремлена лінією парканів з напівколод. Крім того, зафіксовано будівлю, виконану у зрубній техніці, під нею будівлю XI ст., виконану за каркасно-стовповою конструкцією, досліджено залишки майстерні склороба XIII ст.
Читайте також: У Києві з’явиться ще одна заповідна зона
Як відомо, згадану пам’ятку виявлено в процесі археологічних розкопок у І кварталі 2015 року. Вона розташована в історичному середмісті м. Києва, під сучасною Поштовою площею, що обмежується береговою лінією Дніпра, між проїжджою частиною Володимирського узвозу та вул. Боричів узвіз. Межі об’єкта з південного сходу поки не виявлено. Глибина залягання археологічного об’єкта починається з 2,5-8 м.
Коментарі
Суспільство
Вперше за багато років помиють Стелу Незалежності у Києві
У Києві 23 травня о 10.00 на Майдані Незалежності проведуть соціальну акцію CLEAN DAY. У рамках акції помиють Стелу Незалежності. Про це повідомляє Укрінформ.
Як зазначила представник сервісної компанії “Інвайт” Людмила Малих, миття пам’ятника перенесли з 22 травня на 23 травня через те, що місто проводило додаткові розрахунки і шукало відповідну техніку.
Скільки це коштує?
“Проект місту не коштуватиме нічого, наша компанія бере всі витрати на себе. Ми зараз не можемо сказати, скільки часу займе реалізація проекту, може бути два або три дні, тому що кіптява і вапняні відкладення вважаються складними забрудненнями. Основна перепона, – це висота Стели: 62 метри. На сьогодні в Києві є одна пожежна машина (зі стрілою – ред.) 90 метрів, однак ми її задіювати тут не можемо, тому що її тоннаж понад 50 тонн. Тому ми будемо задіювати нижчу техніку, до 54 метрів”, – сказала представник сервісної компанії.
Очисні роботи в рамках CLEAN DAY триватимуть 22, 23 та 24 травня.
Митимуть пожежні машини й альпіністи
Для миття Монумента Незалежності буде задіяна велика пожежна машина, пожежна цистерна, яка подаватиме воду на висоту, додаткова вишка, для миття основи, і професійна клінінгова техніка.
“Залучимо промислових альпіністів, які паралельно проводитимуть роботи. Внизу працюватимуть до 10 сервісних працівників, будуть технологи, інженери, загалом працюватимуть 20-25 осіб”, – додала Малих.
Зважаючи на висоту монументу, його митимуть із залученням спеціального пожежного автомобіля (колінчатого підіймача), за допомогою апаратів високого тиску. Це дасть можливість очистити Стелу від накопиченого бруду і пилу. При цьому, у разі потреби, використають спеціальний інвентар для кращого видалення бруду, пилу, слідів, залишених птахами, у місцях, де є різьблення та заглиблення.
Для миття і чищення колони та основи пам‘ятника використовуватимуться професійні мийні засоби, що видаляють кіптяву, вапняні відкладення та графіті. Особливістю таких розчинів є те, що маючи активну дію на забруднення, поверхня каменю від нанесення хімічних засобів не постраждає. Для позолочених елементів основи Стели передбачено миття виключно чистою водою, щітками, м‘якими серветками та губками.
Що варто знати про Стелу?
Архітектурний ансамбль Стели Незалежності являє собою 52-метрову колону, увінчану фігурою дівчини Оранти в українському національному костюмі з калиновою гілкою в руках.
Загальна висота монумента – 62 метри. Колона облицьована білим італійським мармуром. Розташована колона на постаменті з білого граніту у вигляді християнського храму в стилі українського бароко, прототипом якого є Брама Заборовського. Окремі елементи скульптури – калинова гілка, орнамент на одязі і стрічках вінка покриті золотом. Вага скульптури з литої бронзи – близько 20 тонн.
Коментарі
Суспільство
“Палаючі очі, жага до життя”: ветерани АТО покажуть шекспірівську виставу англійською
Перший соціальний англомовний театр ветеранів та волонтерів АТО «Project «W» 30 та 31 травня покаже в Києві прем’єру вистави Шекспіра «Дванадцята ніч, або Що захочете» англійською мовою, передає Укрінформ.
Про це повідомив режисер постановки, заслужений артист України Олексій Гнатковський.
Вистава про перемогу від тих, кому небайдуже
“Це вистава про перемогу. Перемогу сили духу над страхом, перемогу віри над сумнівами, перемогу щирості над фальшем, зрештою – про перемогу життя над смертю. Це вистава про перемогу любові! Я захоплююся цими “ненормальними”, які взялися за, здавалося б, неможливе! Вони ніколи не грали на сцені, вони не знають англійської, вони все роблять вперше. Але вони взялися зіграти Шекспіра «12 ніч» мовою оригіналу!” – ділиться Гнатковський.
Читайте також: Ветерани АТО організували англомовний театр
За його словами, через постановку ветерани доводять, що немає нічого неможливого, вони показують, що героєм потрібно бути щодня і у всіх своїх справах. “Це люди, яким небайдуже. Це вистава – приклад, вистава – заклик до дій, вистава – маніфест щирості, наївності та добра!” – наголосив він.
Ініціатор – про свою ідею
Унікальну ідею придумав, ініціював та організовує ветеран АТО Ігор Касьян. Він розповів, що його турбує слабкий імідж ветеранів АТО в країні, популізм та спекуляція військових тем під час війни.
“Ми на власному прикладі покажемо, що ветерани та волонтери АТО – це не окрема категорія людей у суспільстві! Нас не потрібно жаліти, а ми не повинні давати привід для цього! Палаючі очі, жага до життя, англійська за рік та праця на сцені… – все це можливо, коли маєш ціль”, – наголосив Касьян.
Коли відбудеться прем’єра?
Прем’єра відбудеться 30 травня на сцені Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та 31 травня в Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва, за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
Читайте також: Ветеран АТО відправиться у пішу мандрівку від Норвегії до Північно-Льодовитого океану
Що відомо про англомовний театр ветеранів АТО?
Project “W” Veteran, Volunteer and William – це соціальний проект Сучасної школи англійської мови English Amon People, Громадської організації «Елеос-Україна» та Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка.
Керівник проекту – ветеран АТО, співзасновник та керівник школи з англійської мови EAP, Ігор Касьян. Консультант з мови Шекспіра – викладач з англійської мови Світлана Яворська. Режисер – заслужений артист України Олексій Гнатковський. Куратор проекту – військовий капелан Сергій Дмитрієв. Художній керівник – український театральний режисер, директор – художній керівник Івано-Франківського національного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський. Актори – ветерани та волонтери АТО.
Коментарі
-
Суспільство20 години томуЯк зробити успішний бізнес на грибах
-
Суспільство18 години томуУ Києві з’явиться ще одна заповідна зона
-
Технології14 години томуУкраїна може отримати безкоштовний роумінг з шістьма країнами
-
Суспільство16 години томуУ заповідник на Одещину завезли водяних “архітекторів природи”
-
Технології19 години томуУкраїнський стартап, що працює зі штучним інтелектом, залучив 60 млн доларів
-
Технології15 години томуУкраїнська компанія потрапила до переліку кращих стартапів світу