Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
vlcsnap 2019 03 21 17h01m23s933 vlcsnap 2019 03 21 17h01m23s933

Суспільство

Квест-кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

Опубліковано

У Маріуполі переселенець відкрив першу квест-кімнату “Zastenok”. Також він став співвласником перших хостелу та антикафе в місті “Joy”.

Нішевий бізнес запустив і розвиває 33-річний Микола Петаєв. Він змушений був переїхати із села Саханка Донецької області до Маріуполя. За освітою чоловік ветеринарний лікар та дитячий дефектолог. Перед тим, як відкрити власний бізнес – працював у школі, а ще перед цим, у державній прикордонній службі.


Власник перших у Маріуполі квест-кімнати, антикафе та хостелу – Микола Петаєв, разом з дружиною Оленою та донькою Дашою

Комплексний бізнес з антикафе та хостелу Микола ділить ще з однією родиною. Вони по тижнях чергують у закладах, самі виконують ролі обслуговуючого персоналу, адміністрації, та, за потреби – будівельників.

Готова квест-кімната коштує від $5000

Свою підприємницьку діяльність він почав із квест-кімнати. Квест – це така гра у замкненому приміщенні, де група людей має розгадати загадки, щоб вийти на волю. Якщо учасникам не вдається впоратися із завданнями – їх просто випускають з кімнати, коли виходить час.

 

Читайте також: Школяр з Дніпра створює девайси для допомоги фронту та пораненим

Ідея прийшла, коли Микола їздив до Харкова на курси з підвищення кваліфікації. Пригадує, як зустрівся там з товаришем і той запросив його до квест-кімнати. Це був перший його похід, дуже хотів спробувати розвагу. Коли повернувся до Маріуполя, почав шукати схожі заклади, виявилось, що там таких розваг немає. А вже у 2015 році відкрив першу в місті квест-кімнату.

Квест-кімната у Маріуполі “Zastenok”, розташована у дворі житлового будинку

За словами підприємця, спочатку він цікавився, скільки коштує готова квест-кімната для покупки, куди входить і сценарій, і оздоблення. Такий собі франчайзінг. Середнього рівня кімната тоді коштувала від п’яти тисяч доларів. Бізнесмен таких грошей не мав, тому вирішив сам розробити проект. Так на світ з’явився квест “Кімната в’язниці”. Усі завдання були тільки на логіку – ніякої автоматики, як це буває часто в квестах. Єдиним недоліком було те, що вона знаходилась далеко від центру міста, тому і просувати її було складно.

Читайте також: Купити каву і підтримати регіон. На Донбасі розвивається новий бренд

Усі зароблені гроші йшли на опалення та електроенергію. Не було можливості накопичити, для створення чогось ще. І попереднє приміщення було дуже малим за розмірами. Проте Микола не полишав бізнесу, а навпаки подумував над розширенням проекту. Уже за півроку, у серпні 2015 року, знайшов партнерів, з якими запустив квест в іншому місці, поближче до центру. Там же відкрив і антикафе… теж перше у місті. Про нього – розповімо далі.

Нині у Миколи працює одна квест-кімната. Під неї переобладнали підвальне приміщення житлового будинку, яке чоловік купив. Його розміри складають більше 100 м². Знаходиться неподалік від центру міста, у трьох хвилинах ходьби від “Драмтеатру”.

Квест-кімната оформлена в стилі фільму “Гаррі Поттер”

У квест-кімнаті тематика гри із фільму про Гаррі Поттера. Дизайн і загадки розробляв разом з дружиною та сестрою. Оформлення інтер’єру обійшлося в шість тисяч гривень. На освітлення витрачають до 300 гривень щомісяця.

“Зараз ніяк не можу впіймати музу і завершити роботу над квест-кімнатою в стилі піратів”.

Для комфортної гри, у квест-кімнату може заходити четверо людей. Дитяча група може складатися з 5 осіб. Вартість за годину становить 400 гривень з групи.

У розробці – піратська тематика. Зараз власник працює над оформленням та завданням. Найскладніше у творчому процесі – придумати цікавий сюжет. Підприємець трохи переживає, що не має натхнення і вільного часу для того, аби завершити цей проект.

“Зараз ніяк не можу впіймати музу і завершити роботу над квест-кімнатою в стилі піратів”, – каже Микола. Розмір приміщення дозволяє відкрити там ще кілька ігрових кімнат. Тому зараз подумує над різними сюжетами.

Микола працює над квест-кімнатою, стилізованою під піратів

Крім власника на квесті працює його дружина та сестра. Займаються адмініструванням, рекламою, просуванням в інтернеті. І безпосередньо квест-грою, підготовкою кімнати. За словами підприємця, того, що він зараз заробляє – вистачає на зарплати робітниками, електроенергію, податки. Вдається відкладати трохи грошей на розвиток, щоб запустити нові ігрові кімнати.

Зона “вільного простору” коштує 25 гривень

“На розкрутку антикафе витрачали доходи із квест-кімнат”.

В одному приміщенні з квест-кімнатою знаходиться перше для Маріуполя антикафе.

“Зі своїми майбутніми партнерами по бізнесу я познайомився, коли вони прийшли на гру у мою першу квест-кімнату. Через кілька місяців вони зателефонували мені, запропонували співпрацю. З ними виявилося дуже круто співпрацювати. Креативні виходять проекти. Разом відкрили антикафе і хостел”, – каже Микола.

Перше у Маріуполі антикафе “Joy”

Ідею про антикафе переселенець “піддивився” на відео у YouTube, проте сам ніколи не бував у подібних закладах. Антикафе – це зона вільного простору, суть якого полягає в тому, що там немає офіціантів і меню, як в традиційних закладах. Відвідувачі платять 25 гривень за годину перебування всередині. У вартість входять чай, кава, печиво, користування книгами, настільними іграми та інтернет. Сиди – скільки хочеш.

“Інтер’єр незвичної для міста кав’ярні теж зробили незвичним. Усі меблі були з піддонів. Так компенсували брак грошей. Але це навіть трохи додало аутентичності, – сміється Микола, – Маріуполь портове місто і кафе виглядало ніби портовим. На розкрутку антикафе витрачали доходи із квест-кімнат. Перший час бувало так, що за тиждень могло зайти всього кілька людей. Тоді прибутків вистачало на утримання приміщення і матеріали, щоб продовжувати далі оздоблювати кафе”.

Година у “вільному просторі” коштує 25 гривень

У розвиток розважальних закладів за два роки партнери вклали до 100 тисяч гривень. Точної суми ще не підбивали.

Хостел по-людськи

Перший хостел у Маріуполі відкрили через наплив людей з непідконтрольних територій. За словами Миколи, їм пропонують жити в жахливих умовах: великі кімнати без ремонту та душу, з постільною білизною, яку ніхто не міняє.

Внутрішній дизайн кімнат у хостелі

“У таких умовах неможливо жити, хіба тільки прийшов пізно ввечері – впав на ліжко. Вранці підірвався – і пішов звідти. Це жесть. Не можна так до людей ставитися”, – каже Микола.

Читайте також: Как в Бахмуте незрячие открыли хостел

Але найбільше його обурює те, що в таких місцях тимчасового помешкання збираються різні люди: які можуть там же курити і пити. Тому вирішили створити хостел, у якому приїжджі, які вирішують свої справи кілька днів, могли б зупинятися у комфортних умовах.

Локація розрахована і на іноземців, які можуть дозволити собі орендувати квартиру, але полюбляють жити в хостелах чи кімнатах, де можна поспілкуватися з місцевими. Проте вони зупиняються тут рідко – всього пару людей на місяць. Оголошення про хостел є на міжнародному сайті Booking. Оцінку там мають у 9,3 бали із можливих 10.

Микола наводить лад у хостелі після постояльців

“Якось до нас приїхав поляк. Я йому допомагав селитися. Ходили по хостелу, показував йому що у нас і де. А він на все казав одне слово – “за*бісте”. Запитав у нього, чому матюкається, він сказав, що це не матюк, а на жаргоні означає “добре”, і якщо таке слово сказати перед поліцією – нічого за це не буде”, – сміється Микола.

Бізнес на дві родини

“У хостелі доводиться жити по два тижні, але мене це не виснажує. Почуваюсь, як вдома”.

У хостелі родина Микола та його бізнес-партнера чергують тижнями по черзі. Робочий день підприємців починається з дуже раннього підйому, прибирання кімнат, заміни постільної білизни після постояльців та прання. З усім цим намагаються впоратися до обіду. Потім заселяють нових мешканців. Із дозвілля для гостей – телевізор та музика.

“Зараз у хостелі мені доводиться жити два тижні на місяць. Але мене це не виснажує. Почуваюсь там, як вдома. Якщо порівнювати з тим досвідом роботи, який мав раніше, працюючи в школі – зараз мені класно”, – поділився Микола.

Микола чергує у хостелі протягом тижня

Вартість проживання у хостелі – 120 гривень за добу. Пропонують місця у кімнатах на 4 та 6 персон. Зараз там всього 14 місць.

Читайте також: Купити Nissan Leaf і запустити службу таксі. Історія успіху з Лозової

Під хостел орендують приміщення в житловому будинку. Це кілька сусідніх квартир на одному поверсі. Рік тому орендодавець запропонував бізнесменам викупити приміщення. Запросив за це 55 тисяч доларів. Проте Микола лише іронізує над тим, що таких грошей з партнерами поки не мають, тому і від покупки відмовились.

Взимку на утримання приміщень витрачають щомісяця до 15 тисяч гривень. Минулого року у холодний період завантаженість хостелу була лише на 40%. Цього року ситуація була кращою.

“До нас приїхали хлопці у відрядження, які живуть у хостелі. Вони будують трасу Запоріжжя-Маріуполь”, – розповів бізнесмен. Каже, що саме такі довготривалі розміщення – вирівнюють ситуацію. У весняно-осінній період хостел стає завантаженим на 70%.

У бізнесі доводиться боротися з бюрократією

Микола мріє створити бізнес, який зможе функціонувати без його постійної участі.

“У перспективі планую заробити на власне житло”.

Найбільша проблема, з якого зіштовхується – контролюючі державні органи. Коли оформлювали документацію, у податковій не особливо допомагали з цим.

Микола почувається оптимістично, почавши власну справу

“Не хочуть консультувати. Хочуть лише приходити, штрафувати, вимагати гроші”, – обурюється Микола. Складнощі виникли, коли оформляли антикафе, адже не зрозуміло було, до якої категорії його віднести. А в податковій не сильно переймалися тим, щоб нормально все пояснити.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Неприємності спіткали і тоді, коли ввели закон про туристичний збір. За словами підприємця, вони зараз ще не можуть дозволити собі оплачувати роботу бухгалтера, тому справи ведуть самостійно. У поданих до держструктури документах були неточності, за які довелося сплатити штраф.

Раз на квартал сплачують 4200 гривень податків та додатково ще туристичний збір за кожного мешканця хостелу 4 гривні 17 копійок, незалежно від вартості проживання.

Микола мріє про ті часи, коли зможе вільно подорожувати та не переживати за бізнес

“Коли починали власну справу – нічого не боялися, крім контролюючих органів. Поки будувалися, до нас приходило по 3 людини на тиждень. Ми переживали, що можуть за щось оштрафувати на велику суму, – каже Микола. – Раніше я не мав досвіду ведення власної справи, тому спочатку все здавалося страшним та незрозумілим, але зараз вже втягнувся – навіть бухгалтерія мені по зубах”.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Підприємець найбільше мріє про те, щоб не було війни. Бо вже понад три роки не був удома, хоча від Маріуполя туди їхати 16 кілометрів. Також хоче подорожувати, дивитися, як живуть інші люди.

“У перспективі планую заробити на власне житло”, – сподівається бізнесмен Микола Петаєв.

Суспільство

Найсильніша людина світу Олексій Новиков встановив рекорд України (ВІДЕО)

Опубліковано

Український стронгмен Олексій Новіков зміг на 10 метрів пронести «Супер Йоку» вагою 500 кілограмів у приміщенні і в такий спосіб встановив національний рекорд.

Про це пише Укрінформ.

«Якщо спортсмен шукає мотивацію, то йому не варто займатися спортом взагалі. Так, у нас є наднавантаження, є травми, як і у всіх спортсменів. Найбільше, чого я хочу – мотивувати молодь. Будь-яка людина, якщо почне займатися собою, зможе досягти будь-чого», – розповів своє ставлення до спорту Олексій Новиков

2020-го року український стронгмен Олексій Новиков завоював титул найсильнішої людини світу у Брайдентоні (штат Флорида, США). Олексій став другим українцем, якому вдалося завоювати цей титул. Першим був Василь Вірастюк.

 

Читайте також: Її капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова

На відео рекорд можна переглянути з 14:50 хв.

Нагадаємо, український легкоатлет виграв міжнародний турнір у Стамбулі.

Усі фото: ukrinform.ua.

Читати далі

Суспільство

Найбільше в світі медіа для архітекторів написало про дизайн львівської будівлі

Опубліковано

Міжнародна архітектурна платформа ArchDaily, яка має понад 13 мільйонів відвідувань щомісяця, опублікувала на своєму сайті матеріал про створення та дизайн Львівського муніципального мистецького центру.

Про це повідомляє пресслужба міської ради.

«Неоготична будівля, голі стіни з автентичними фресками всередині, перший пандус, виконаний з урахуванням усіх законодавчих стандартів та вимог, картини та стільці, знайдені на смітнику (у кращих традиціях берлінських інтер’єрів), сучасні якісні меблі та світло — речі, які зробили Центр суперечливим та нетривіальним. Ніхто не очікував таких поєднань у комунальному закладі культури, де дизайнерські рішення вражають відвідувачів з самого порогу”, — пише сайт, посилаючись на архітекторів проєкту.

Читайте також: Павільйон музею Революції Гідності претендує на європейську архітектурну премію

 

Що відомо про створення Центру?

Авторкою архітектурного проєкту Центру є Христина Бадзян, співзасновниця архітектурного бюро Replus. 

«Ми ставили собі за мету зробити дизайн абсолютно не так, як це роблять на міських чи державних об’єктах. І, мені здається, нам це вдалось. Дизайн без дизайну», — коментує проект Христина Бадзян.

Читайте також: Два будинки українських архітектурних бюро увійшли до топ-12 найцікавіших нереалізованих проєктів

Проектною менеджеркою створення та виконання Центру була Ляна Мицько, після відкриття вона тепер керує інституцією.

«Дизайн Центру складає перше враження про нього, дехто навіть не розуміє, чи закінчений ремонт і не заходить далі рецепції. Іноді це спрацьовує як лакмусовий папірець. Архітектурне рішення задало нам вектор якісного та сучасного контенту, який супроводжує відвідувачів Муніципального мистецького центру. Те, що Центр потрапив на ArchDaily — підтвердження нашого правильного напрямку», — каже Ляна Мицько.

«Дизайн Центру складає перше враження про нього, дехто навіть не розуміє, чи закінчений ремонт і не заходить далі рецепції. Іноді це спрацьовує як лакмусовий папірець. Архітектурне рішення задало нам вектор якісного та сучасного контенту, який супроводжує відвідувачів Муніципального мистецького центру. Те, що Центр потрапив на ArchDaily — підтвердження нашого правильного напрямку», — каже Ляна Мицько.

Робота над створенням центру тривала від листопада 2019 року, а з 19 жовтня 2020 року Центр вже приймає відвідувачів.

Офіційний сайт Львівського муніципального мистецького центру — www.lvivart.center.

Фото: city-adm.lviv.ua

Читати далі

Суспільство

У Миколаєві вперше демонструють уламки унікальних метеоритів

Опубліковано

У Миколаєві в краєзнавчому музеї «Старофлотські казарми» відкрили унікальну виставку уламків метеоритів.

Про це повідомляє Укрінформ.

Зазначається, що експозиція демонструється вперше і приурочена до 75-ї річниці з часу падіння метеоритного дощу «Кримка» – одного з чотирьох, які будь-коли падали на території України.

Як повідомила співробітниця експозиційного відділу музею Ганна Вєдєнєєва, 21 січня 1946 року біля села Кримка Первомайського району Миколаївської області впав великий метеорит. Його падіння спостерігали не лише на території Миколаївщини, а й в Одеській, Кіровоградській і навіть у деяких районах Київської і Полтавської областей. У с. Кримка організували збирання уламків під керівництвом учених астрономічної обсерваторії Одеського державного університету. З 1946 до 1954 роки там було зібрано 78 екземплярів загальною вагою 39,646 кг.

 

Читайте також: З’явився віртуальний 3D-тур Музеєм космонавтики у Житомирі

Чим особливий метеорит?

Метеорит рідкісний, бо містить унікальну інформацію про фізико-хімічні процеси, що відбувалися на ранніх етапах формування Сонячної системи. Відповідно до норм законодавства, такі метеорити мають зберігатися лише в науково-природничих музеях республіканського значення при Академії наук. Тому всі уламки забрали на зберігання до національного науково-природничого музею НАН України, а до Миколаєва надіслали муляж.

Наукові співробітники академії наук України професорка Віра Семененко та кандидат геологічних наук Кирило Шкуренко, які займалися дослідження метеорита, у своїй праці під назвою «Історія падіння метеорита «Кримка» зазначили, що він відноситься до одного з чотирьох відомих в Україні метеоритних дощів (Кримка, Княгиня, Жовтневий Хутір та Червоний Кут). Причому тільки два з них — Княгиня і Кримка — широко відомі в світі як серед дослідників, так і серед колекціонерів.

Також на «метеоритній» виставці в музеї представлені й інші експонати. Зокрема, це уламки метеоритів з колекції Емануїла Францова, яка стала основою під час створення природно-історичного музею в м. Миколаєві в 1913 році. Вони містять залізо (шліфи) і мають вагу 130 грамів і 31,5 грамів відповідно. Є тут і ще одна цікава знахідка – уламок Сіхоте-Алінського метеориту, який входить до десятки найбільших у світі (загальна маса до 100 тонн). Його надіслав до Миколаєва ще в 1959 році Комітет з метеоритів Академії наук СРСР. Він теж залізний, його маса 515 грамів.

Читайте також: Біля метеоритного кратера на Вінниччині облаштують центр відпочинку

Досі всі ці експонати перебували в фондах музею і жодного разу не виставлялися для широкого загалу.

Фото надано музеєм та з вільного доступу

Читати далі