

Суспільство
Секрети розумного споживання від ШоТам: коли рятувати планету, як не тепер
Сьогодні тема коронавірусу – серед топ-новин усього світу. Саме зараз ми бачимо, як покращується екологія без діяльності людей. Очищуються повітря, річки й озера. І це тоді, коли ми нічого не робимо для збереження довкілля! А якби доклали зусиль? Відмова від пластику, сортування сміття, переробка – думаєте, Україні до цього далеко? А от і ні! Ми в ШоТам безперервно розповідаємо вам про екосвідомих українців. Ці люди змінюють не тільки своє поводження з відходами, а стають прикладами для інших.
Так, у нашій країні переповнені сміттєзвалища, не всі вміють сортувати, а більшість роками зберігає пакети з пакетами. Але також у нашій країні: маленькі села, де сортують відходи, екологічні бренди і мобільні додатки для розумного споживання. Хоч і маленькими кроками, але ми йдемо до того, щоб піклуватися про навколишнє середовище і не засмічувати свою землю непотребом.
Якщо ви теж з нетерпінням чекаєте, поки всі українці почнуть сортувати сміття і зменшать споживання пластику, оформіть щомісячну підписку на ШоТам. Допоможіть нам фінансово, і ми продовжимо тішити читачів прикладами відповідального споживання. Переконані, що такі історії багатьох надихають жити без використання матеріалів, що забруднюють довкілля.
Нижче – лише невелика підбірка наших публікацій, які можуть допомогти “розбудити” екосвідомість, якщо вона досі спить!
1. Під час карантину є час навчитись жити екологічно в побутовому плані, тож маємо для вас варіанти екологічних альтернатив буденним речам.
2. З’ясували, що мода може поєднуватись і з бережливим ставленням до природи. Зараз все частіше з’являються бренди, які створюють еко-продукцію без шкоди планеті.
3. Познайомтесь з переселенкою Марією Сорокіною, яка знайшла пристосування пластику і переробляє його у стильні прикраси. Яскраві брошки у вигляді єдинорога чи сережки-зірки бренду Re-beau – все це у минулому пластикові пляшки від миючих засобів. 10% прибутку від продажу таких прикрас Марія інвестує у прибирання лісів та водойм.
4. Українські екоактивісти створили стартап, завдяки якому користувачі зможуть обміняти використану пластикову пляшку на винагороду чи знижки. Засновниками стартапу Greenbin.app є Олена Сидоренко та Дмитро Кухарев.
5. Щоб зрозуміти, яким чином ми можемо допомогти природі, поспілкувались з еко-активістками. Ось правило “п’яти R”, як стати еко-френдлі.
6. Виявляється, завдяки шкільному приладдю можна зробити своїх дітлахів трошки еко-відповідальними. Розказуємо це на прикладах українських виробників, у яких можна купити еко-продукцію для маленького школяра.
7. Уявляєте, двоє учнів допомагають понад 230 школам компостувати відходи! Вони не викидають картопляні пюре, макарони та шкірки від бананів на смітник, а переробляють їх на якісне добриво.
8. Новий тренд світу – худнути за допомогою сміття! Усе, що потрібно, аби долучитись – бігати і збирати сміття там, де його побачите (і так, оті “собачі” проблеми, які вирішуються на вулиці – теж рахуються).
9. Якщо хочете оновити гардероб, знаємо чимало брендів “eco-friendly”. Тож підібрали для вас українських виробників екологічного одягу, які турбуються про навколишнє середовище. А ви, як споживач, зможете долучитись до екоруху.
Щоб дізнаватись більше про людей, які змінюють свою громаду і цілу країну – підписуйтеся на ШоТам!
Суспільство

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.


Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.


До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.


З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.


На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.


У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.


До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.


Share:
Суспільство

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»