Суспільство
Здай пляшку – отримай винагороду: українці створили екологічний додаток
Українські екоактивісти створили стартап, завдяки якому користувачі зможуть обміняти використану пластикову пляшку на винагороду чи знижки. Непогане таке заохочення подумати про довкілля? Засновниками стартапу Greenbin.app є Олена Сидоренко та Дмитро Кухарев. Нещодавно вони пройшли в акселератор Huge Thing від програми Poland Prize та підняли 45 000 євро інвестицій. Як працює стартап та у чому вигода для виробників – читайте далі.
Дмитро Кухарев
Родом з Донецька. Закінчив Донбаську національну академію будівництва та архітектури. Створив стартап Greenbin разом з Оленою Сидоренко.
“З Оленою познайомились на першому ювілеї громадської організації RETHINK. Вона виявилась юристом у сфері поводження з відходами. Так розговорились і вирішили разом створити екологічний стартап. Для розробки додатку залучали друзів та знайомих та все робили за власні кошти”.
Як працює стартап
На хвилі еко-активізму відбуваються постійні суперечки: хто ж все таки винен та має нести відповідальність за сортування та переробку сміття. Greenbin – це мобільний додаток, який дозволяє використану пластикову пляшку відправити на переробку і повідомити про це виробнику цієї тари. Таким чином це вирішує конфлікт між споживачами та виробниками. Останній знає, що його тара не пішла кудись забруднювати ліс чи океан, а на переробці. Всі ж знають, що пластик розкладається 500 років?
Чому це потрібно? Кожний виробник може відслідкувати, скільки продав товару чи скільки відправили в супермаркети. Але, коли ми купуємо цю пляшку і виходимо з магазину, то нитка обривається і виробник вже уявлення немає, де ж ця пляшка. А потім дивуються, мовляв, скільки сміття на березі Дніпра чи у лісах.
Все, що потрібно споживачу – завантажити додаток Greenbin, відсканувати QR-код на пляшці, залишити її в найближчій локації згідно з картою додатку та дочекатись верифікації. Зараз у нас є вже 300 зареєстрованих користувачів, є навіть з Америки та Індії. Поки що додаток доступний лише на Android, але ми готуємо і iOS-версію.
Віддай пляшку – отримай квитки в кіно
Ми намагаємось завдяки зручній функції мотивації або винагороди стимулювати кожного направити пластикову пляшку за потрібною адресою. Тобто, коли ви здаєте пляшку, то отримуєте за це бали у додатку, які потім можна обміняти у нашій системі лояльності на товари чи послуги. Коли пляшка опиняється у виробника, то отримані бали активуються.
Зараз у нас поки не великий перелік винагород, але він буде розширюватись. От у нас є користувач дівчинка Мая. Вона перша в рейтинговому списку. Коли ми тестували систему, то я особисто їй сказав зібрати певну кількість балів і тоді вона отримає квитки в кіно. Вона це зробила.
Така система є мотивацією, особливо для дітей та підлітків. Також додаток буде доповнений різними ігровими складовими, щоб процес був цікавіший. Ця система винагороди не нова і вже давно працює в Європі. Там є реверсивні машини у супермаркетах, куди можна прийти, викинути пляшку і отримати за це талончик зі знижками. Але, такі автомати приймають лише пляшки круглої форми. Тобто тару з-під шампуню туди викинути не можна. А ми будемо працювати з різними видами пластикової упаковки.
Проте, система винагород є дієвою, і завдяки їй рівень переробки може сягати 90%.
Яка перевага для виробників
Наш додаток дозволяє компаніям чітко та прозоро виконувати вимоги екологічної відповідальності виробника. Ми надаємо виробникам інструмент для залучення користувачів до процесу сортування відходів та підвищення рівня переробки їх упаковки.
Ми отримуємо невелику комісію за кожну пляшку, яка покриває витрати, а також оренду в супермаркеті для того, щоб поставити контейнери для сортування. Що отримує виробник? Користувачі будуть більш лояльні до брендів, оскільки вони стають відповідальні за свою упаковку. І продаж їх продукції може вирости.
Але поки компаніям-гігантам складно запровадити якусь новинку для себе. Тим не менше, ми бачимо, що вони до цього йдуть. Зараз ведемо переговори з кількома виробниками. Україна в обличчі цих компаній йде у правильному напрямі.
45 000 євро від Польщі
Нещодавно ми пройшли в акселератор Huge Thing від програми Poland Prize. Там вдалось підняти 45 000 євро інвестицій. Акселерація проходить 4 місяці. Ми отримуємо кошти частинами за виконану роботу. Крім цього, ми отримуємо менторські послуги на 11 500 євро і робоче місце в офісі Google for Startups.
Але маємо вимогу – відкрити компанію в Польщі. Тому зареєстрували підприємство в Познані.
Ця програма дає можливості не тільки ще залучити кошти від фондів, але і показати свій потенціал на ринку.
А як же Україна?
Зараз ми в процесі переговорів з українськими компаніями. Українські виробники мають внутрішні стратегії щодо збору власної упаковки, але насправді вони не завжди мають бюджет для їх реалізацій. Поки Україна відрізняється від європейських країн тим, що у Європі вже кілька десятиріч працює закон щодо боротьби з відходами.
Але на все потрібен час. Ми бачимо, що Україна йде до цієї екосвідомості і екоактивісти сприяють цьому. Якщо компанії не захочуть втратити ринок, то вони рано чи пізно прийдуть до нашого рішення.
Суспільство
«Забруднювач ніколи не буде думати про людей. Він буде думати про свою кишеню!».
Це Максим Бородін – еко-активіст із Маріуполя.
«Був найбільший протест в Україні “Стоп-смог” 4 листопада 2014 року, і ми змусили олігарха закрити застаріле виробництво агломерату. І три коксові батареї. І крім того змусили його почати модернізації глобальні», – розповідає Максим.
На протести вийшли спершу 500 людей, а потім 13 тисяч людей.
«У Маріуполі ми змусили олігарха почати модернізацію. Проте вони ідуть не так швидко. І є велика проблема з контролем. Навіть ті виробництва, які модернізовано, там є можливіть виключати ці фільтри, особливо вночі», – каже Максим.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Екоініціатива місцевих
Активні протестувальники об’єдналися у ГО «Ініціативна група “Разом”».
«Ми починали займатися проблемою промислового забруднення як окремі громадяни, але потім з’явилася громадська організація, яка зараз системно працює для того, щоб змінити законодавство, вносити свої пропозиції до Верховної ради, до мінекології аби змінити ситуацію на краще», – ділиться спогадами Максим.
Проте боротьба лише почалася і роботи дуже багато.
Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)
Чому важливо боротися?
За його словами, Маріуполь залишається на одному з перший місць із забруднення повітря в Україні.
«Для цього є певні причини. Перша причина – за нами комбінат Азовсталь, який є другим по забрудненню в Маріуполі, і його косохим. Це важко назвати коксохімом, бо це залишки коксохіму. Але та людина, яка є власником цього підприємства, вона його закривати не хоче, бо це гроші», – каже Максим.
Активіст стверджує – найбільша проблема промислового забруднення в тому, що воно не вбиває одразу. Воно вбиває повільно. І у людей складається ілюзія, що це безпечно. Що можна жити під трубами, що цей смог не має ніякої проблеми з ним. Але це не так.
Нині є доведені дослідження, що головна проблема це не захворювання дихальних шляхів, що проблема це інфаркти, інсульти і інші системні захворювання.
Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)
«І коли ми маємо інфаркти у людей 35-ти років, то зрозуміло, яка їх причина. Особливо людей, які раніше працювали на комбінатах», – впевнений Максим.
Екоактивіст каже, що речі, які зможуть змінити ситуацію: це небайдужість.
«Колись в 2012-му році зміни почалися з небайдужості окремих людей, які стали спротивом забрудненю. І зараз дедалі більше людей розуміють, що це впливає на них», – каже Максим.
Як можна поліпшити ситуацію?
Волонтер переконаний, що потрібні системні зміни.
«Аби змушувати забруднювача не просто модернізуватися, а мати контроль, чи він зробив це якісно, чи залишаються викиди, які ми бачимо, як зараз, проте не можемо з цим нічого зробити. І тому без політичної волі, без зміни законодавства, аби був реальний контроль, це неможливо. Аби еко-інспекція могла потрапити на виробництво, щоб штрафи були не по 750 гривень. Щоб була реальна відповідальність за відсутність модернізації», – каже Максим.
«Бо ми не маємо чарівної палички, аби махнуті, і дим щезне, і смог зникне з тих труб. Але є бажання і розуміння, що треба змінити в законодавічому плані, аби це спрацювало. Окрім того один з напрямків нашої організації – адвокаційні кампанії. Ми пояснюємо людям, чому забруднення це небезпечно. Чому це стосується їх і їх дітей, і чому про це треба думати і бути небайдужими. Тому що найстрашніший ворог українців – це байдужість», – розповідає волонтер.
Нині ГО «Ініціативна група “Разом”» спільно з іншими еко-активістами працює над «Cхід Ekomap».
Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.
Про проєкт
Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей.
Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.
Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці.
Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу.
Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.
Суспільство
2-3 жовтня у Дніпро приїде всеукраїнський фестиваль Гоголь Фест.
У місті у 100-метрові заводські труби «вмонтують» оперну сцену заради однієї у світі вистави, а звичайний річковий вокзал перетворять на жовтий сон митця.
Потрапивши туди, відвідувач опиниться у гіпнотичному просторі перфоменсів, магічної музики, арт-асоціацій та спогадів. Його місія – творче переосмислення «маргіналізованних» об’єктів таким чином, аби запустити соціальні процеси по їх ревіталізації.
Зламати стереотипи про індустріальні міста, запустивши у них культурні процеси.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
І навіть більше – об’єднати Україну єдиним у Європі арт-потягом, що курсує від Маріуполя до Львова, від Одеси до Києва, від Києва до Дніпра, представляє собою суміш дискотеки та кінотеатру, та знайомить українців із різних міст.
Гоголь Фест в інших містах
Так, наприклад, після візиту фестивалем Маріуполя, звичайний забутий місцевий будинок культури перетворився на популярний центр сучасного мистецтва.
А ось в Херсоні перезапустили і відродили важливий місцевий театральний фестиваль Менотаврія, повернули відвідувачів до національного парку Олешківські піски, відремонтувавши туди розбиту дорогу.
Особливість фестивалю – спеціальна подія, яка розробляється лише для певного міста і вдруге не повторюється ніде і ніколи у житті.
Читайте також: Чим вражає фестиваль поряд з Рожевими озерами (ВІДЕО)
Торік по Дніпру Гоголь Фест запустив величезну баржу, на якій грав гурт DakhaBrakha. Так, баржа робила слухачами і глядачами неймовірного перфомансу усіх звичайних перехожих, що випадково опинились на набережній.
Цього ж разу на території колишнього заводу ім. Карла Лібкнехта у Дніпрі заводські труби перетворять на оперну сцену.
Спектакль ТРУ від Влада Троїцького поєднує минуле та майбутнє, а також труби, працю (труд) і правду (truth).
Під час ТРУ завдяки музичній, візуальній та перформативній складовим, глядачам розкажуть історію про Україну мрії і про те, що майбутнє є сенс створювати тільки пам’ятаючи минуле. Простір між шістьма трубами буде сприйматися як портал між вчора та завтра.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
ТРУ зможуть подивитися п’ятсот чоловік, тому що облаштований майданчик навколо труб займає не більш як 500 метрів, але виставу будуть безкоштовно транслювати онлайн 2 жовтня о 19:00 ось тут.
Для охочих подивитися її наживо, першого жовтня з Києва курсуватиме Gogol train — єдиний у Європі арт-потяг з розмальованими вагонами і окремою програмою всередині. Повертається у Київ потяг вранці четвертого жовтня.
Нагадаємо, у Києві відбудеться фестиваль майстрів ветеранського крафту«Квітка «ЯРМІЗ».
Як ми повідомляли раніше, фестиваль «Свято сиру і вина у Львові» увійшов до сімки найкращих у світі.
Суспільство
В Україні реалізовують перший Всеукраїнський проєкт, який має на меті сприяти популяризації агробіологічних наук.
Про це пише Гурт.
Проєкт готують Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (напрям Дівчата STEM) спільно з сільськогосподарською компанією Corteva Agriscience
Заявки на участь приймають до 30 вересня 2021 року.
Наукові битви
Зазначається, що з 20 жовтня по 10 листопада 2021 року команди 10-11 класів шкіл з різних регіонів приєднаються до проведення наукових битв.
Кожна наукова битва фокусована на агробіологічних предметах та допоможе розширити уявлення учнів та учениць про прогресивність та масштабність варіантів реалізації власного потенціалу в сільськогосподарських науках.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Зареєструватися для участі у проєкті можливо до 30 вересня 2021 за посиланням.
Мінігранти
З1 листопада до 15 грудня 2021 року команди 5 шкіл – переможниць матимуть змогу реалізувати власні агро ініціативи в рамках конкурсу мініпроєктів.
Girls Agro Camp
З 4 по 22 жовтня 2021 року команди з трьох дівчаток матимуть змогу зареєструватися на участь в Girls Agro Camp – онлайн табір для учениць 6-х класів, що допоможе викликати інтерес дівчат до вивчення STEM предметів.
Подати заявку на участь в віртуальному таборі можливо за посиланням.
Всім зацікавленим доступний загально пізнавальний етап – шість наукових відео від науковців/-иць про різні аспекти агробіології, які може використовувати вчительська спільнота в своїй освітній діяльності та які стануть основою для проведення наукових битв «Scientibattle».
Нагадаємо, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».
Як ми повідомляли раніше, Львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.
Головне фото: education.24tv.ua.