Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam
img 2610 img 2610

Суспільство

Худнути з допомогою сміття: як переселенка впроваджує новий екологічний тренд

Опубліковано

Можливо, бігаючи чи вигулюючи собаку у парку, ви могли бачити цих людей – у гарному спортивному одязі, підтягнутих (або не дуже), з… повними сміттєвими пакетами в руках. Це люди, які займаються плоггінгом – шведським видом спорту, що тільки набирає популярність в Україні.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

Усе, що потрібно, аби долучитись – бігати і збирати сміття там, де його побачите (і так, оті “собачі” проблеми, які вирішуються на вулиці – теж рахуються).

Тренд шириться світом у соціальних мережах, але в Україні поки що лише набирає обертів.

Плоггінг в американській версії – це сфотографуватися із парою пляшок під час пробіжки пляжем і викласти їх в Інстаграм із хештегом #plogging. У європейській – це маленький пакетик для сміття у правій руці, основна увага на техніку присідання під час того, як нахиляєшся взяти папірець, і знов хештег під фоточками з “уловом”. Але Ірина Проскуріна вивела розуміння плоггінгу на новий рівень.

Ліки від “сидячої” роботи

Ірина переїхала до Києві з луганського міста Сєвєродонецька у 2014 році. Як розповідає, спочатку хотіла просто “потусити” на вихідних на День Києва і продати свої хенд-мейд вироби на Андріївському узвозі. А через кілька днів дізналась, що Лисичанську залізницю підірвали і місто беруть в кільце. Так дівчина вирішила залишитись у столиці. На одному із фестивалів познайомилась зі своїм чоловіком і зараз вони живуть у Хотянівці, що за 35 кілометрів від Києва.

Читайте також: Життя без сміття. В Україні набирає обертів флешмоб #trashtag

Остаточно вкоренитися у Києві їй допомогла творчість. Стімпанкові (стімпанк – це підвид фантастики, дія якого відбувається у світі, де широко використовуються технології парових машин, що замінюють електроніку) метелики на шию, шкіряні браслети, декоровані шестерінками зі старих розібраних годинників – все це продається у Ірини в майстерні. У такому ж стилі декорує і шкіряні капелюхи – для фотосесій та вечірок.

Ірина Проскуріна на весняному Кураж Базарі

“Мені просто завжди подобалося давати друге життя речам, які люди викидають”, – каже вона.

Плоггінг вона обрала для того, аби врівноважити свій “сидячий” спосіб життя.

“Робота у мене не з рухливих – працюю до шостої вечора в майстерні. Чоловік переймався цим, а потім подарував браслет, який рахує мої кроки за день. Сказав: “Щоб ти зрозуміла, наскільки мало рухаєшся”. І дійсно: норма для людини – 5 тисяч кроків, я ж за день ледь робила 2 тисячі”.

Тож Ірина вирішила бігати лісом, до якого від її дому – кількадесят метрів. І одразу звернула увагу на те, наскільки там багато сміття.

Плоггінг? Це що, вид виправних робіт?

Ірина вперше побачила бігунів зі сміттєвими пакетами на минулорічній виставці у Празі.  Зі сторони це виглядало так: незвичайні люди не просто бігають, а ще й зі сміттєвими пакетами в руках, щось туди збираючи.

Субботній плоггінг Ірини та подруги на звалищі поблизу Хотянівки.
Фото Polina Zabizhko

“На моє “What are you doing?” (Що ви робите? – англ.) мені відповіли – просто збирають сміття. Це що, виправні роботи, спитала я. Вони розсміялися і відповіли – “For fun” (задля веселощів – англ.). Як виявилось, у людей є група небайдужих до екології в Фейсбуці. І от вони виходять на прогулянки і попутно збирають сміття. Що здають на повторну переробку, а що просто у смітник викидають”.

“Плоггінг? Дивна назва”, – подумала Ірина. Приїхала додому, погуглила і виявилося, що у Польщі, Чехії, Німеччині та Америці рух дуже розвинений, а от в Україні – ні.

“Я почала ходити по лісу і збирати сміття у невеликі пакети. Вони дуже швидко закінчувалися, тоді мій чоловік купив 120-літрові пакети. Виявилося, теж не надто велика ємність”.

Люди з собою привозять і приносять багато чого у ліс, але прибрати за собою їм чомусь складно. Не розуміють, що більша частина сміття може сотнями років лежати і не розкладатися.

На підтвердження своїх слів розповідає – нещодавно вивезла з лісу чотири мішки склотари, із них на склобій узяли три. Бо пляшки у них були настільки старими, що в пунктах прийому їх вже не беруть на вторинне використання – тільки на переплавку.

Читайте також: Кияни заробляють на прикрасах зі сміття

Серед послідовників Ірини поки що тільки друзі: хтось сортує сміття у себе на балконі, хтось – приїжджає допомагати їй на вихідних. І, звичайно, чоловік – її головний помічник.  Тендітна дівчина власноруч не впоралась би із величезними об’ємами роботи.

Ірина сортує те сміття, яке придатне для вторинної переробки. Фото Polina Zabizhko

Місцеві не допомагають – у Хотянівці живуть або бабусі, або дачники, або відомі люди, яких просто так разом позбирати сміття у лісі не покличеш.

Три стадії “сміттєвої” творчості

Ірина каже, в наших реаліях бігати з одним сміттєвим пакетиком можна у парку, де прибирають комунальники. А вздовж лісосмуг, озер, де прибирати нікому, бігати не виходить – просто пересуваєшся від однієї купки сміття до іншої.

Тому, жартує Ірина, у неї є 3 стадії “сміттєвої творчості”:

1) Більш-менш плоггінг:  коли вона бере якийсь пакет з торгового центру і виходить гуляти з собакою, збираючи те, що люди при дорозі викинули. Побачила – розсортувала – здала.

2) Рівень “медіум”: Ірина йде на місця міні-звалищ і починає їх розбирати.

Фото Polina Zabizhko

3) “Хардовий” рівень: розбір величезного лісового звалища. Очі на нього Ірині відкрив чоловік зі словами “щоб розуміти масштаби забруднення, ти повинна це побачити”.

Читайте також: В Україні з’явився чат-бот, який навчить сортувати сміття

“Я гуляю зазвичай одним маршрутом. А він мене відвів трохи в сторону – буквально через поле пройти. Виявилось, там у висохле озеро у році 2014 кілька машин-самоскидів викинули сміття і трохи присипали піском. Начебто відразу і не видно, а як зайдеш всередину – відкривається жахлива картина: просто величезна купа промислового сміття”.

Звалище біля Хотянівки Ірина збирається позначити на карті стихійних звалищ Мінекології. Фото Polina Zabizhko

У першу чергу вона надіслала запит у Міністерство екології з точними геоданими та фото місця – аби зареєстрували стихійне звалище. У другу – взялась сортувати цю купу непотрібу разом із чоловіком.
Група інспекторів з Мінекології обіцяла приїхати у Хотянівку протягом місяця.

“Коли цю купу сміття зареєструють, то рано чи пізно просто згребуть і відвезуть на офіційне звалище. Але тут багато сміття, яке не розкладеться ні через 100, ні через 1000 років: шифер, скло, дерев’яні вікна, утеплювачі. Тобто, його треба спеціально утилізувати. Зараз я вже кілька тижнів займаюся тим, що просто приходжу, ставлю собі завдання – три мішки пластику назбирати і склотари. І просто зі звалища виношу все, що можна віддати на переробку.

Фото Polina Zabizhko

“Кину пляшечку абикуди, безхатченко підбере? Так це не працює!”

Перед тим, як займатись плоггінгом, Ірина ретельно вивчила, як треба сортувати сміття і куди його потім вивозити.

“Приходьте у будь-який районний пункт прийому вторсировини. Головне – не соромитися “професіоналів” – так я називаю безхатченків”.

Читайте також: У столиці встановили еко-лавку: вона зроблена з пластикових кришечок

Десь у пункті прийому зазвичай висить роздрукований прайс, де написано: що приймають, які критерії відбору, яка ціна за вид сміття. Пластик, наприклад –  3 грн за кілограм. 120-літровий мішок може вмістити від 3 до 4 кілограмів пластику. Зі склом складніше. Склобій – найдешевший – 30 копійок за кілограм. Таке “професіонали” не збирають і не здають.

Фото Polina Zabizhko

“Всі думають – кину пляшку, безхатченко забере. Ні, хлопці, так це не працює! У них є чітка програма заробітку грошей, розпорошуватися на неліквідну сировину не будуть. Тому ваша пляшка залишиться лежати там, де ви її залишили”.

Сьогодні сміття – у Карпатах, завтра – біля порогу

Як зацікавити людей прибирати сміття хоча би за собою? Ірина каже – просто попросіть їх загуглити фразу “засмічення пластиком, океан”. За запитом знайдеться купа відео, на яких птахи вмирають, через те, що їх шлунки заповнені коктейльними трубками – елементарна річ, від якої можна було би відмовитися. Як і від вушних паличок на пластиковій основі, одноразового пластикового посуду, надувних кульок на день народження. Адже 10 секунд веселощів не варті тих лих, які вони потім спричиняють, каже дівчина.


Фото Polina Zabizhko

“У Даламані є дуже рідкісні черепахи, які вмирають від того, що плутаються у пластикових пакетах у морі. А якщо хто скаже, мовляв, це Даламан, а ми в Україні живемо – нехай сходить в Карпати в квітневий паводок і подивиться, скільки сміття несуть з гір річки. Або гляне на фото отих прекрасних карпатських полів з крокусами, усипаних пластиком”.

Дівчина каже – у Європі чисто, бо там розвинена культура сортування сміття, в Україні ж – поки що не настільки.

Фото Polina Zabizhko

“Значно впливає також те, що зараз у нас проблема забруднення не на першому плані. Я вірю, що невдовзі життя людей повернеться до нормального русла, коли не буде негативу, стане спокійно на Донбасі. А доти пробую робити усе що від мене залежить. Виявляється, для вирішення великої проблеми іноді не потрібно цілої футбольної команди”.

Суспільство

У Києві прибрали Дніпровську набережну і підготувалися до пляжного сезону (ФОТО)

Опубліковано

У столиці на Дніпровській набережній провели масову толоку.

Про це повідомили у фейсбук-групі «Наш дім – Березняки».

Читайте такожБізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Зазначається, що працівники комунального підприємства «Плесо» зі спецтехнікою:

  • збирали та вивозили сміття,
  • чистили доріжки від піску,
  • очищали пісок на пляжній зоні спеціальним трактором з фільтром.

Трактор з фільтром збирає верхній шар піску, фільтрує від сміття та вирівнює потім поверхню.

Працювали також вручну, прибираючи гілля, листя та дрібне сміття з пляжу та прогулянкової зони.

Нагадаємо, у Києві відбувся триденний марафон з прибирання берегів Дніпра і Либеді.

Як ми повідомляли раніше, на Закарпатті відбулася масштабна толока.

Усі фото: facebook.com/TataCurly.

Читати далі

Суспільство

Wizz Air відкриває нові авіарейси «Харків – Рим»

Опубліковано

Авіакомпанія Wizz Air оголосила про відкриття прямого рейсу з Риму (Ф’юмічіно) до Харкова вже з липня 2021 року.

Про це пише lowcostavia.com.ua.

За інформацією, авіаквитки вже в продажу від 999 грн в один бік та 1838 грн туди й назад.

Докладніше про новий прямий рейс Wizz Air Харків – Рим

Нові прямі рейси з Харкова в Рим стартують з 18 липня 2021 року.

Запланована чистота польотів – двічі на тиждень – щосереди та щонеділі. 

Виліт з Харкова о 10:55, повернення з Риму о 6:10, тривалість польоту – 3 годин 15 хвилин.

НапрямокВилітПрилітДні польотівПеріод польотів
Харків – Рим10:5513:15середа, неділяз 18 липня 2021 року
Рим – Харків6:1010:20середа, неділяз 18 липня 2021 року

Де придбати авіаквитки на нові рейси Wizz Air?

Квитки на нові рейси вже в продажу на сайті Wizzair.com.

Для пошуку квитків зручно користуватися календарем цін на місяць за посиланням

Також можете скористатися зручним пошуком kiwi.com.

Читайте такожЇї капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова

Віза та обмеження

Зауважте, що кордони ЄС закриті для подорожей українців з туристичною метою щонайменше до літа.

Авіакомпанія Wizz Air не поверне кошти, якщо рейс відбудеться за розкладом, а ви не можете летіти через заборону в’їзду в країну призначення.

Щоб мати можливість безкоштовно змінити рейс, компанія рекомендує купувати послугу Wizz Flex (стандартна ціна – 12 євро).

Нагадаємо, українському лоукостеру Bees Airline дозволили польоти до Європи.

Як ми повідомляли раніше, відбулася перша авіаекскурсія над Києвом.

Головне фото: lowcostavia.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Неподалік легендарної Бакоти на Хмельниччині з’явився туристично-інформаційний центр

Опубліковано

На курортній Бакоті, що у Хмельницькій області, з’явився туристично-інформаційний центр.

Про це пише видання Є.

За інформацією, туристично-інформаційний центр встановлюють у Староушицькій громаді, на Бакоті, поблизу оглядового майданчика скельного монастиря.

Там можна буде ознайомитися із варіантами ночівлі, відпочинку, місцевими родзинками, цікавими екскурсіями, придбати послуги і товари локальних виробників та перепочити від мандрівок. 

Голова Староушицької громади Анатолій Тимчук каже, ідея і необхідність такого центру були вже давно, а тепер, завдяки спільним зусиллям багатьох людей, з’явилася і можливість.

Туристично-інформаційний центр на Бакоті організовують місцеві підприємці, спільно з Староушицькою громадою і Національним природним парком «Подільські товтри». 

Автор ідеї Андрій Вітер розповів, що туристично-інформаційний центр стане своєрідною артлокацією на Бакоті.

Окрім надання традиційних послуг, які зазвичай є у ТІЦ – інформація для туристів, продаж екскурсій, послуг та сувенірів – на Бакоті планують проводити дегустації продукції локальних виробників, концерти, виставки й різнопланові вечірки. 

Читайте такожЇї капелюхи носять навіть до королеви Британії: історія успіху майстрині з Чернігова

наголошується, що Бакота стає дедалі популярнішим і улюбленішим місцем серед туристів. Однак, тут не вистачає відповідної інфраструктури, яка б створювала зручності для туристів і гостей. Потроху місцева громада планує це виправити.

Зокрема вже з 20 травня можна буде замовляти екскурсії на квадроциклах, сафарі-джипі або катері, політати на парапланах чи на повітряній кулі, пофотографуватися у новооблаштованих фотозонах.

Читайте такожПро кіз, трактори і городи: вісім українських сільських блогерів

Туристично-інформаційний центр повноцінно запрацює із 20 травня. В активний туристичний період центр працюватиме без вихідних із 10 ранку до 22 вечора, щоб кожен зміг сповна скористатися послугами й допомогою.

Довідка

Бакота – затоплене село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Давніше місто, столиця Пониззя княжих часів. Було розташоване за 55 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський, недалеко від смт Стара Ушиця і с. Колодіївка.

Нагадаємо, на Херсонщині створюють етно-фермерський комплекс «Болгарське Село».

Як ми повідомляли раніше, молодіжний клуб «Дім світлих ідей» влаштував велопробіг курортними місцями Херсонщини.

Усі фото: ye.ua.

Читати далі