Звяжіться з нами
img 2610 img 2610

Суспільство

Худнути з допомогою сміття: як переселенка впроваджує новий екологічний тренд

03.04.2019

Можливо, бігаючи чи вигулюючи собаку у парку, ви могли бачити цих людей – у гарному спортивному одязі, підтягнутих (або не дуже), з… повними сміттєвими пакетами в руках. Це люди, які займаються плоггінгом – шведським видом спорту, що тільки набирає популярність в Україні.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

Усе, що потрібно, аби долучитись – бігати і збирати сміття там, де його побачите (і так, оті “собачі” проблеми, які вирішуються на вулиці – теж рахуються).

Тренд шириться світом у соціальних мережах, але в Україні поки що лише набирає обертів.

Стихійне звалище біля Хотянівки. Фото Polina Zabizhko

Плоггінг в американській версії – це сфотографуватися із парою пляшок під час пробіжки пляжем і викласти їх в Інстаграм із хештегом #plogging. У європейській – це маленький пакетик для сміття у правій руці, основна увага на техніку присідання під час того, як нахиляєшся взяти папірець, і знов хештег під фоточками з “уловом”. Але Ірина Проскуріна вивела розуміння плоггінгу на новий рівень.

Ліки від “сидячої” роботи

Ірина переїхала до Києві з луганського міста Сєвєродонецька у 2014 році. Як розповідає, спочатку хотіла просто “потусити” на вихідних на День Києва і продати свої хенд-мейд вироби на Андріївському узвозі. А через кілька днів дізналась, що Лисичанську залізницю підірвали і місто беруть в кільце. Так дівчина вирішила залишитись у столиці. На одному із фестивалів познайомилась зі своїм чоловіком і зараз вони живуть у Хотянівці, що за 35 кілометрів від Києва.

Читайте також: Життя без сміття. В Україні набирає обертів флешмоб #trashtag

Остаточно вкоренитися у Києві їй допомогла творчість. Стімпанкові (стімпанк – це підвид фантастики, дія якого відбувається у світі, де широко використовуються технології парових машин, що замінюють електроніку) метелики на шию, шкіряні браслети, декоровані шестерінками зі старих розібраних годинників – все це продається у Ірини в майстерні. У такому ж стилі декорує і шкіряні капелюхи – для фотосесій та вечірок.

Ірина Проскуріна на весняному Кураж Базарі

“Мені просто завжди подобалося давати друге життя речам, які люди викидають”, – каже вона.

Читайте також: Кияни перетворюють сміття на арт-об’єкти

Плоггінг вона обрала для того, аби врівноважити свій “сидячий” спосіб життя.

“Робота у мене не з рухливих – працюю до шостої вечора в майстерні. Чоловік переймався цим, а потім подарував браслет, який рахує мої кроки за день. Сказав: “Щоб ти зрозуміла, наскільки мало рухаєшся”. І дійсно: норма для людини – 5 тисяч кроків, я ж за день ледь робила 2 тисячі”.

Тож Ірина вирішила бігати лісом, до якого від її дому – кількадесят метрів. І одразу звернула увагу на те, наскільки там багато сміття.

Плоггінг? Це що, вид виправних робіт?

Ірина вперше побачила бігунів зі сміттєвими пакетами на минулорічній виставці у Празі.  Зі сторони це виглядало так: незвичайні люди не просто бігають, а ще й зі сміттєвими пакетами в руках, щось туди збираючи.

Субботній плоггінг Ірини та подруги на звалищі поблизу Хотянівки. Фото Polina Zabizhko

“На моє “What are you doing?” (Що ви робите? – англ.) мені відповіли – просто збирають сміття. Це що, виправні роботи, спитала я. Вони розсміялися і відповіли – “For fun” (задля веселощів – англ.). Як виявилось, у людей є група небайдужих до екології в Фейсбуці. І от вони виходять на прогулянки і попутно збирають сміття. Що здають на повторну переробку, а що просто у смітник викидають”.

“Плоггінг? Дивна назва”, – подумала Ірина. Приїхала додому, погуглила і виявилося, що у Польщі, Чехії, Німеччині та Америці рух дуже розвинений, а от в Україні – ні.

“Я почала ходити по лісу і збирати сміття у невеликі пакети. Вони дуже швидко закінчувалися, тоді мій чоловік купив 120-літрові пакети. Виявилося, теж не надто велика ємність”.

“Люди з собою привозять і приносять багато чого у ліс, але прибрати за собою їм чомусь складно. Не розуміють, що більша частина сміття може сотнями років лежати і не розкладатися”.

На підтвердження своїх слів розповідає – нещодавно вивезла з лісу чотири мішки склотари, із них на склобій узяли три. Бо пляшки у них були настільки старими, що в пунктах прийому їх вже не беруть на вторинне використання – тільки на переплавку.

Читайте також: Кияни заробляють на прикрасах зі сміття

Серед послідовників Ірини поки що тільки друзі: хтось сортує сміття у себе на балконі, хтось – приїжджає допомагати їй на вихідних. І, звичайно, чоловік – її головний помічник.  Тендітна дівчина власноруч не впоралась би із величезними об’ємами роботи.

Ірина сортує те сміття, яке придатне для вторинної переробки. Фото Polina Zabizhko

Місцеві не допомагають – у Хотянівці живуть або бабусі, або дачники, або відомі люди, яких просто так разом позбирати сміття у лісі не покличеш.

Три стадії “сміттєвої” творчості

Ірина каже, в наших реаліях бігати з одним сміттєвим пакетиком можна у парку, де прибирають комунальники. А вздовж лісосмуг, озер, де прибирати нікому, бігати не виходить – просто пересуваєшся від однієї купки сміття до іншої.

Той рідкісний випадок, коли одного сміттєвого пакету для плоггінгу достатньо. Фото Polina Zabizhko

Тому, жартує Ірина, у неї є 3 стадії “сміттєвої творчості”:

1) Більш-менш плоггінг:  коли вона бере якийсь пакет з торгового центру і виходить гуляти з собакою, збираючи те, що люди при дорозі викинули. Побачила – розсортувала – здала.

2) Рівень “медіум”: Ірина йде на місця міні-звалищ і починає їх розбирати.

Фото Polina Zabizhko

3) “Хардовий” рівень: розбір величезного лісового звалища. Очі на нього Ірині відкрив чоловік зі словами “щоб розуміти масштаби забруднення, ти повинна це побачити”.

Читайте також: В Україні з’явився чат-бот, який навчить сортувати сміття

“Я гуляю зазвичай одним маршрутом. А він мене відвів трохи в сторону – буквально через поле пройти. Виявилось, там у висохле озеро у році 2014 кілька машин-самоскидів викинули сміття і трохи присипали піском. Начебто відразу і не видно, а як зайдеш всередину – відкривається жахлива картина: просто величезна купа промислового сміття”.

Звалище біля Хотянівки Ірина збирається позначити на карті стихійних звалищ Мінекології. Фото Polina Zabizhko

У першу чергу вона надіслала запит у Міністерство екології з точними геоданими та фото місця – аби зареєстрували стихійне звалище. У другу – взялась сортувати цю купу непотрібу разом із чоловіком.
Група інспекторів з Мінекології обіцяла приїхати у Хотянівку протягом місяця.

“Коли цю купу сміття зареєструють, то рано чи пізно просто згребуть і відвезуть на офіційне звалище. Але тут багато сміття, яке не розкладеться ні через 100, ні через 1000 років: шифер, скло, дерев’яні вікна, утеплювачі. Тобто, його треба спеціально утилізувати. Зараз я вже кілька тижнів займаюся тим, що просто приходжу, ставлю собі завдання – три мішки пластику назбирати і склотари. І просто зі звалища виношу все, що можна віддати на переробку.

Фото Polina Zabizhko

“Кину пляшечку абикуди, безхатченко підбере? Так це не працює!”

Перед тим, як займатись плоггінгом, Ірина ретельно вивчила, як треба сортувати сміття і куди його потім вивозити.

“Приходьте у будь-який районний пункт прийому вторсировини. Головне – не соромитися “професіоналів” – так я називаю безхатченків”.

Читайте також: У столиці встановили еко-лавку: вона зроблена з пластикових кришечок

Десь у пункті прийому зазвичай висить роздрукований прайс, де написано: що приймають, які критерії відбору, яка ціна за вид сміття. Пластик, наприклад –  3 грн за кілограм. 120-літровий мішок може вмістити від 3 до 4 кілограмів пластику. Зі склом складніше. Склобій – найдешевший – 30 копійок за кілограм. Таке “професіонали” не збирають і не здають.

Фото Polina Zabizhko

“Всі думають – кину пляшку, безхатченко забере. Ні, хлопці, так це не працює! У них є чітка програма заробітку грошей, розпорошуватися на неліквідну сировину не будуть. Тому ваша пляшка залишиться лежати там, де ви її залишили”.

Сьогодні сміття – у Карпатах, завтра – біля порогу

Як зацікавити людей прибирати сміття хоча би за собою? Ірина каже – просто попросіть їх загуглити фразу “засмічення пластиком, океан”. За запитом знайдеться купа відео, на яких птахи вмирають, через те, що їх шлунки заповнені коктейльними трубками – елементарна річ, від якої можна було би відмовитися. Як і від вушних паличок на пластиковій основі, одноразового пластикового посуду, надувних кульок на день народження. Адже 10 секунд веселощів не варті тих лих, які вони потім спричиняють, каже дівчина.


Фото Polina Zabizhko

“У Даламані є дуже рідкісні черепахи, які вмирають від того, що плутаються у пластикових пакетах у морі. А якщо хто скаже, мовляв, це Даламан, а ми в Україні живемо – нехай сходить в Карпати в квітневий паводок і подивиться, скільки сміття несуть з гір річки. Або гляне на фото отих прекрасних карпатських полів з крокусами, усипаних пластиком”.

Дівчина каже – у Європі чисто, бо там розвинена культура сортування сміття, в Україні ж – поки що не настільки.

Фото Polina Zabizhko

“Значно впливає також те, що зараз у нас проблема забруднення не на першому плані. Я вірю, що невдовзі життя людей повернеться до нормального русла, коли не буде негативу, стане спокійно на Донбасі. А доти пробую робити усе що від мене залежить. Виявляється, для вирішення великої проблеми іноді не потрібно цілої футбольної команди”.

Суспільство

“П’яний посуд” із Харкова конкурує з ІКЕА та продається в Омані

Посуд української дизайн-студії “Fomichev brothers” полюбляють усі: від простих робітників Харкова до султанів з Оману. А кілька років тому бренд “Drunk Glases” викликав фурор своїми виробами на виставці у Катарі, хоча там з 2013 року працює новаторська  IKEA.

Чим вражають українські дизайнери: чарки для текіли, стакани для віскі, гнуті фужери. Протягом 2018 року було продано понад 18 тисяч таких наборів по всьому світі. 

У 2015 році бренд заснували брати Сергій та Ігор Фомічови.

Сергій Фомічов (на фото праворуч)

співзасновник арт-студії “Fomichev brothers”, якій належить бренд “Drunk Glases”

За освітою – скульптор. Займається декоративно-прикладним мистецтвом з 1989 року. Окрім бізнесу на склі, розвивають бізнес за напрямом обробки металу, ковальської та ювелірної справи. Оскільки на виробництві були термічні печі, підтягнулися напрями лиття металу і декоративне скло.

Продаємо в Оман

Раніше продавали вироби у Швейцарію. Але там партнерство не розвинули.

Нещодавно в Султанаті Оману (держава у Південно-Західній Азії) відкрився ресторан, який замовив у нас іміджевий посуд. Своїх клієнтів отримали після виставок в ОАЕ та Катарі. 

Читайте також: Ліки з доставкою додому: як Liki24.com вирішує проблеми українців

В Оман продавали не лише стакани. Оскільки там “сухий закон” (заборонений продаж і вживання алкоголю) – робили для них цікаві кавові і чайні чашки.

Хто купує

Бачив уже тисячі людей, які купували наш товар. У всіх він викликає посмішку. Портрет клієнта завжди різний: від інтелігентів, до звичайних роботяг. Мова нашого мистецтва – багатогранна. Її всі розуміють. 

Протягом 2018 року харків’янам вдалося продати 18 тисяч наборів концептуального посуду

Посуд б’ється, і він завжди потрібен. Тому це зручно для формату подарунків: недорого, ефектно і не потрібно думати, як його гарно запакувати, адже ми про це попіклувалися.

Європейська модель співпраці з логістами

По ближніх країнах Європи продаємо через інтернет. Маємо адаптовані сайти. 

Щоб менше витрачати часу на відправки товару клієнтам, працюємо з логістичними компаніями за такою моделлю: вони одночасно приймають замовлення і на купівлю, і на доставку товару. У них на складі зберігаються наші вироби. Усі заявки надходять партнерській компанії, а далі вони вже працюють за принципом пошти. 

Читайте також: Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

У Європі це звичайна практика, а у нас поки мало хто використовує логістів як посередників у продажах.

Для того, аби не було збоїв, ми набори запаковуємо в ящики, з детальними описами артикулів.

Все почалося з гранчака

Бренд “Drunk Glases” заснували чотири роки тому. Напередодні Нового року потрібно було привітати товариша зі святом. Спочатку ідея була зробити бокали на ювелірній кованій ніжці. Це мав бути виріб у дуже грубому виконанні. Бо замовник трохи брутальний. 

Розумів, що до екстравагантної ніжки не приліпиш звичайний стакан, композиція не вийде цілісною. Почав підбирати, що буде зверху.  

Першим “п’яним” келихом став гранчак

Ідея була, що металева ніжка має трохи продавити скло у посадковому місці. Один із варіантів був гранований стакан. У нього грубе дно, посадка мала бути ідеальною.  

У цей час, піддаючи стакан термічній обробці, стало цікаво, як він може змінити форму. Так вийшов перший “п’яний стакан”. Похилий бокал без ніжки вирішив використовувати для серійного виробництва.

1000 стаканів на добу

Спочатку робили “п’яні стакани” вручну, поштучно. Потім запустили серійне виробництво. Форму стаканів – не патентували. 

Якщо якийсь митець захоче – може відтворити таке ж. Але тут важливий масштаб виробництва. Ми тримаємо ринок, бо за добу можемо виготовляти до тисячі стаканів. Але всередньому випускаємо 480. Щоб вийти на такий об’єм, треба мати вдосталь досвіду і ресурсів. Тому конкурентів не боїмось.

Набір голографічних келихів для віскі, з титановим напиленням

Якщо робити у невеликій кількості такі стакани, ціна не буде конкурентоспроможною. Вартість зросте, їх ніхто не купуватиме. 

Читайте також: Сім українських ювелірних брендів, які роблять прикраси “з душею”

У нас оптові ціни від 440 до 700 гривень. Для роздрібної торгівлі набір стаканів із шести штук коштуватиме від 1000 гривень до 1500.

Секретна технологія -… земне тяжіння

Наше виробництво – зупинена мить. Стакан ставимо під нахилом, розігріваємо його. Працює температура і земне тяжіння. Немає жодної автоматики. За процесом спостерігає оператор. Має зрозуміти, коли стакан вже набув потрібної форми і потрібно притормозити пічку.  

На виробництві стаканів трудиться двоє людей. І ще один – на запаковуванні.

Естетика в обгортці

Багато часу витратили на те, аби придумати пакування. Для такого посуду не підійде звичайна картонна обгортка. Потрібно витримувати естетику.

Коштує такий набір “п’яного посуду” 1360 гривень

Вирішили зробити такі ящики, які раніше виготовляли під вино і привозили із Голландії – у них найкраще візуальне оформлення. Зробили свій прототип. Якщо замовляти ящики у когось – це здорожчуватиме кінцеву ціну стаканів. Облаштували свою майстерню. Там працює троє людей, які збирають ці ящики.

Ідеї приходять уві сні

Чим прекрасна робота зі склом – від першої ідеї до готового виробу може пройти менше доби. Але інколи творчий пошук може тривати роками.

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Де зустріну свою музу – завжди загадка. Бувало, що тижнями сидів у майстерні, експериментував. А натхнення приходило о 5 ранку, коли відпочивав вдома. Чітко бачив розмір, колір, фактуру, конфігурацію. Доводилось підриватися з ліжка, ліпити пробник виробу.

Читати далі

Суспільство

Аеропорт у Черкасах готується до відновлення польотів

Аеропорт «Черкаси» розпочав роботи з відновлення маркування перону, аеродромної розмітки на рульовій доріжці та стоянки повітряних суден, повідомляє ЦТС.

Алгоритм дій для відновлення

Для виконання робіт підприємство придбало за власні кошти техніку для очищення перону і нанесення розмітки. Це дозволить підтримувати в належному стані маркування весь час та не замовляти ці послуги у сторонніх організацій.

Читайте також: Миколаївський аеропорт придбає пожежну машину за 7,7 млн грн

Наступним етапом буде завершення реконструкції злітно-посадкової смуги, яка стартує через декілька тижнів, і її сертифікація під повітряні судна класу Airbus і Boeing.

Уперше у своїй історії “Черкаси” прийме Boeing 737

Планується, що в цьому році аеропорт “Черкаси” вперше у своїй історії прийме Boeing 737. Рейс буде технічним – для перевірки злітної смуги.

Читайте також: Аеропорт Бориспіль закуповує обладнання для огляду пасажирів за 82 млн грн

Почати польоти з Черкаського аеропорту вже наприкінці цього року має намір авіакомпанія SkyUp, якщо аеропорт підтвердить можливість прийому та обслуговування рейсів.

Читати далі

Суспільство

У Києві будинки отримуватимуть паспорти: для чого це потрібно?

У 2019 році у Києві почнуть паспортизацію житлових будинків, доступ до якої матиме кожен мешканець, пише Офіційний портал Києва.

“Паспортизація у Києві розпочнеться вже цього року. Важливо, щоби це відбувалося з використанням сучасних підходів, а замість купи паперу – зручна електронна платформа з Web-доступом для кожного киянина”, – ідеться у повідомленні КМДА.

Як це працюватиме?

Кожен власник паспортизованого житла зможе дізнатись про стан будинку, його специфіку, економічні характеристики, і, зважаючи на це, будинкові громади зможуть приймати певні рішення щодо створення ОСББ, проведення капремонтів будинку, модернізації, енергоефективності. Тобто це базово-інформаційне підґрунтя для кожного будинку, для прийняття подальших важливих рішень.

Майже 80% багатоповерхівок потребують ремонту

Зазначається, що близько 80% столичних багатоповерхівок потребують ремонту. Не латкового чи на окремій ділянці, а комплексного капітального ремонту.

Читайте також: У Києві ремонтуватимуть проспект Бандери: облаштують велосмугу та встановлять LED-освітлення

Орієнтовна сума необхідних коштів – 10 млрд грн

“Це колосальні витрати для міського бюджету. У фінансуванні мають бути поєднані зусилля держави, муніципалітету і будинкової громади, тобто власників квартир, і тільки тоді можливо забезпечити колосальну потребу в ремонтах, яка сьогодні є”, – наголошують у столичній адміністрації.

Як повідомлялося раніше, у 2020 році в Києві розпочнуть реставраційні роботи на чотирьох будівлях-пам’ятках. На яких саме, читайте тут.

Читати далі

Суспільство

В Одесі відреставрують 100-літні трамвайні зупинки

В Одесі зібралися відреставрувати старовинні “бельгійські” трамвайні зупинки, які побудовані більше ста років тому і є пам’ятками архітектури. Про це повідомили у міській раді.

“В Одесі збереглися об’єкти «трамвайної архітектури» електричного трамвая (зупинкові павільйони, будівлі депо, електричні підстанції, трамвайні мости), низку яких планується відреставрувати”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що комплекс старовинних “бельгійських” трамвайних зупинок в Одесі на сьогодні налічує 18 павільйонів зупинок трамваїв. 5 павільйонів є пам’ятками архітектури і містобудування місцевого значення, 13 – нововиявленими об’єктами культурної спадщини.

За попередніми розрахунками, роботи на кожній із зупинок з урахуванням проектної документації складуть 700 тисяч гривень.

Ремонтуватимуть зупинки за такими адресами:

– 2-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «Хаджибейський провулок»,

– 3-тя станція Хаджибейської дороги, Хаджибейська дорога на розі 3-го Хаджибейського провулка, зупинка «Сільгосппідприємств»,

– 5-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «5-а станція»,

– 6-а станція Хаджибейської дороги, зупинка «Хаджибейський лиман»,

– 14-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога на розі пров. Дачного,

– вул. Дача Ковалевського на розі пров. Монастирського (вул. Дача Ковалевського, 83),

– 8-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога,

– 15-а станція В. Фонтану, Фонтанська дорога,

– вул. Чернишевського, між провулком Вокзальним і залізничним переїздом.

Павільйон зупинки на Французькому бульварі, 89 також планується відреставрувати після завершення виготовлення технічної документації та оформлення права власності за територіальною громадою.

Наразі готується проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про призначення управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради замовником на проектування та виконання ремонтно-реставраційних робіт на павільйонах зупинок трамваїв, розташованих на території м. Одеси».

Читати далі

Суспільство

Держава профінансує 280 проектів будівництва та реконструкції шкіл і дитсадків

У 2019 році буде профінансовано 280 проектів будівництва та реконструкції шкіл і дитсадків з Держфонду регіонального розвитку на суму понад 2,5 млрд грн. Про це повідомляє пресслужба уряду.

Зараз вже понад 500 шкіл та дитсадків по Україні активно впроваджують принципи Нового освітнього простору #НОП. Проект реалізується Мінрегіоном спільно з Міністерством освіти та науки України і активною місцевою владою. 

«Ми починали з однієї школи в селі Путрівка Київської області, а минулого року шкіл НОП в Україні було вже близько 309. Сьогодні вже понад півтисячі шкіл і дитсадків реалізують ці принципи! Це означає, що вже більше 200 000 дітей зростають в зовсім інших умовах завдяки НОП», – йдеться в повідомленні

Де будуватимуть?

В цілому вже схвалено фінансування з Держфонду регіонального розвитку (ДФРР) на реалізацію 707 проектів регіонального розвитку у всіх областях України. Це будівництво і реконструкція шкіл, дитячих садків, закладів охорони здоров’я, культури, спорту та інші важливі регіональні проекти.

Читайте також: В українських школах вводять нову програму навчання: у чому суть

У розрізі регіонів це 22 проекти у Вінницькій, 24 проекти у Волинській, 15 – у Дніпропетровській, 51 – у Донецькій, 43 – у Житомирській, 50 – у Закарпатській, 23 – у Запорізькій, 52 – у Івано-Франківській, 10 – у Київській, 10 – у Кіровоградській, 41 – у Луганській, 52 – у Львівській, 5 – у Миколаївській, 14 – у Одеській, 6 – у Полтавській, 22 – у Рівненській, 37 – у Сумській, 44 – у Тернопільській, 24 – у Харківській, 31 – у Херсонській, 49 – у Хмельницькій, 16 – у Черкаській, 25 – у Чернівецькій, 32 – у Чернігівській областях та 9 – у місті Київ.

Які принципи нового освітнього простору?

Новий освітній простір (#НОП) створюється в навчальних закладах України за 4 основними принципами:

  • енергоефективність;
  • сучасне обладнання;
  • мотивуючий простір;
  • інклюзія та безбар‘єрність.

Мета – створення мотивуючого та креативного дизайну ззовні та всередині, проведення енергомодернізації – утеплення фасаду, заміна вікон, закупівля необхідного сучасного обладнання або меблів, створення всіх необхідних умов безбар’єрного доступу та інклюзивної освіти.

Проект ініційований Мінрегіоном і реалізується спільно з Міністерством освіти і науки України та органами місцевого самоврядування.

Читати далі

Суспільство

На першу сортувальну станцію у Запоріжжі принесли вже більше 700 кг вторсировини

У Запоріжжі продовжує роботу перша в місті станція з прийому сортованого сміття в одному з супермаркетів мережі “Сільпо”.

Успіх із першого тижня

Реалізатори ініціативи, організація “Кольорові відра”, розповіли, що лише за перший тиждень роботи сортувальної станції близько 150 запоріжців долучилися до еко-ініціативи.

Усього ж за перший тиждень роботи об’єкту сюди принесли 700 кг сміття.

Читайте також: У Запоріжжі в одному з супермаркетів відкриють станцію з переробки відходів

Станція працює за бонусною системою “Сільпо”

Ті, хто долучається до сортування, отримують бонуси. За певний вид відходів, що приймають у пункті сортування, учасникам надають бали, які вони можуть витратити потім у супермаркеті.

Кілограм скла на станції вартий 150 балів, метал – 700 балів, папір – 250, а пластик – 500 балів. Кожні 100 балів – це 1 гривня.

Станція працює за адресою Хортицьке шосе, 30-А по буднях з 15:00 до 20:00, а у вихідні – з 9:00 до 14:00.

Як відомо, другу станцію планують відкрити на вулиці Перемоги в супермаркеті біля каскаду фонтанів “Райдуга”.

Читати далі

Тренди