fbpx
Звяжіться з нами

Суспільство

Худнути з допомогою сміття: як переселенка впроваджує новий екологічний тренд

Можливо, бігаючи чи вигулюючи собаку у парку, ви могли бачити цих людей – у гарному спортивному одязі, підтягнутих (або не дуже), з… повними сміттєвими пакетами в руках. Це люди, які займаються плоггінгом – шведським видом спорту, що тільки набирає популярність в Україні.

Читайте також: Бізнес на брухті: як сміття може допомогти стати дизайнером

Усе, що потрібно, аби долучитись – бігати і збирати сміття там, де його побачите (і так, оті “собачі” проблеми, які вирішуються на вулиці – теж рахуються).

Тренд шириться світом у соціальних мережах, але в Україні поки що лише набирає обертів.

Стихійне звалище біля Хотянівки. Фото Polina Zabizhko

Плоггінг в американській версії – це сфотографуватися із парою пляшок під час пробіжки пляжем і викласти їх в Інстаграм із хештегом #plogging. У європейській – це маленький пакетик для сміття у правій руці, основна увага на техніку присідання під час того, як нахиляєшся взяти папірець, і знов хештег під фоточками з “уловом”. Але Ірина Проскуріна вивела розуміння плоггінгу на новий рівень.

Ліки від “сидячої” роботи

Ірина переїхала до Києві з луганського міста Сєвєродонецька у 2014 році. Як розповідає, спочатку хотіла просто “потусити” на вихідних на День Києва і продати свої хенд-мейд вироби на Андріївському узвозі. А через кілька днів дізналась, що Лисичанську залізницю підірвали і місто беруть в кільце. Так дівчина вирішила залишитись у столиці. На одному із фестивалів познайомилась зі своїм чоловіком і зараз вони живуть у Хотянівці, що за 35 кілометрів від Києва.

Читайте також: Життя без сміття. В Україні набирає обертів флешмоб #trashtag

Остаточно вкоренитися у Києві їй допомогла творчість. Стімпанкові (стімпанк – це підвид фантастики, дія якого відбувається у світі, де широко використовуються технології парових машин, що замінюють електроніку) метелики на шию, шкіряні браслети, декоровані шестерінками зі старих розібраних годинників – все це продається у Ірини в майстерні. У такому ж стилі декорує і шкіряні капелюхи – для фотосесій та вечірок.

Ірина Проскуріна на весняному Кураж Базарі

“Мені просто завжди подобалося давати друге життя речам, які люди викидають”, – каже вона.

Читайте також: Кияни перетворюють сміття на арт-об’єкти

Плоггінг вона обрала для того, аби врівноважити свій “сидячий” спосіб життя.

“Робота у мене не з рухливих – працюю до шостої вечора в майстерні. Чоловік переймався цим, а потім подарував браслет, який рахує мої кроки за день. Сказав: “Щоб ти зрозуміла, наскільки мало рухаєшся”. І дійсно: норма для людини – 5 тисяч кроків, я ж за день ледь робила 2 тисячі”.

Тож Ірина вирішила бігати лісом, до якого від її дому – кількадесят метрів. І одразу звернула увагу на те, наскільки там багато сміття.

Плоггінг? Це що, вид виправних робіт?

Ірина вперше побачила бігунів зі сміттєвими пакетами на минулорічній виставці у Празі.  Зі сторони це виглядало так: незвичайні люди не просто бігають, а ще й зі сміттєвими пакетами в руках, щось туди збираючи.

Субботній плоггінг Ірини та подруги на звалищі поблизу Хотянівки. Фото Polina Zabizhko

“На моє “What are you doing?” (Що ви робите? – англ.) мені відповіли – просто збирають сміття. Це що, виправні роботи, спитала я. Вони розсміялися і відповіли – “For fun” (задля веселощів – англ.). Як виявилось, у людей є група небайдужих до екології в Фейсбуці. І от вони виходять на прогулянки і попутно збирають сміття. Що здають на повторну переробку, а що просто у смітник викидають”.

“Плоггінг? Дивна назва”, – подумала Ірина. Приїхала додому, погуглила і виявилося, що у Польщі, Чехії, Німеччині та Америці рух дуже розвинений, а от в Україні – ні.

“Я почала ходити по лісу і збирати сміття у невеликі пакети. Вони дуже швидко закінчувалися, тоді мій чоловік купив 120-літрові пакети. Виявилося, теж не надто велика ємність”.

“Люди з собою привозять і приносять багато чого у ліс, але прибрати за собою їм чомусь складно. Не розуміють, що більша частина сміття може сотнями років лежати і не розкладатися”.

На підтвердження своїх слів розповідає – нещодавно вивезла з лісу чотири мішки склотари, із них на склобій узяли три. Бо пляшки у них були настільки старими, що в пунктах прийому їх вже не беруть на вторинне використання – тільки на переплавку.

Читайте також: Кияни заробляють на прикрасах зі сміття

Серед послідовників Ірини поки що тільки друзі: хтось сортує сміття у себе на балконі, хтось – приїжджає допомагати їй на вихідних. І, звичайно, чоловік – її головний помічник.  Тендітна дівчина власноруч не впоралась би із величезними об’ємами роботи.

Ірина сортує те сміття, яке придатне для вторинної переробки. Фото Polina Zabizhko

Місцеві не допомагають – у Хотянівці живуть або бабусі, або дачники, або відомі люди, яких просто так разом позбирати сміття у лісі не покличеш.

Три стадії “сміттєвої” творчості

Ірина каже, в наших реаліях бігати з одним сміттєвим пакетиком можна у парку, де прибирають комунальники. А вздовж лісосмуг, озер, де прибирати нікому, бігати не виходить – просто пересуваєшся від однієї купки сміття до іншої.

Той рідкісний випадок, коли одного сміттєвого пакету для плоггінгу достатньо. Фото Polina Zabizhko

Тому, жартує Ірина, у неї є 3 стадії “сміттєвої творчості”:

1) Більш-менш плоггінг:  коли вона бере якийсь пакет з торгового центру і виходить гуляти з собакою, збираючи те, що люди при дорозі викинули. Побачила – розсортувала – здала.

2) Рівень “медіум”: Ірина йде на місця міні-звалищ і починає їх розбирати.

Фото Polina Zabizhko

3) “Хардовий” рівень: розбір величезного лісового звалища. Очі на нього Ірині відкрив чоловік зі словами “щоб розуміти масштаби забруднення, ти повинна це побачити”.

Читайте також: В Україні з’явився чат-бот, який навчить сортувати сміття

“Я гуляю зазвичай одним маршрутом. А він мене відвів трохи в сторону – буквально через поле пройти. Виявилось, там у висохле озеро у році 2014 кілька машин-самоскидів викинули сміття і трохи присипали піском. Начебто відразу і не видно, а як зайдеш всередину – відкривається жахлива картина: просто величезна купа промислового сміття”.

Звалище біля Хотянівки Ірина збирається позначити на карті стихійних звалищ Мінекології. Фото Polina Zabizhko

У першу чергу вона надіслала запит у Міністерство екології з точними геоданими та фото місця – аби зареєстрували стихійне звалище. У другу – взялась сортувати цю купу непотрібу разом із чоловіком.
Група інспекторів з Мінекології обіцяла приїхати у Хотянівку протягом місяця.

“Коли цю купу сміття зареєструють, то рано чи пізно просто згребуть і відвезуть на офіційне звалище. Але тут багато сміття, яке не розкладеться ні через 100, ні через 1000 років: шифер, скло, дерев’яні вікна, утеплювачі. Тобто, його треба спеціально утилізувати. Зараз я вже кілька тижнів займаюся тим, що просто приходжу, ставлю собі завдання – три мішки пластику назбирати і склотари. І просто зі звалища виношу все, що можна віддати на переробку.

Фото Polina Zabizhko

“Кину пляшечку абикуди, безхатченко підбере? Так це не працює!”

Перед тим, як займатись плоггінгом, Ірина ретельно вивчила, як треба сортувати сміття і куди його потім вивозити.

“Приходьте у будь-який районний пункт прийому вторсировини. Головне – не соромитися “професіоналів” – так я називаю безхатченків”.

Читайте також: У столиці встановили еко-лавку: вона зроблена з пластикових кришечок

Десь у пункті прийому зазвичай висить роздрукований прайс, де написано: що приймають, які критерії відбору, яка ціна за вид сміття. Пластик, наприклад –  3 грн за кілограм. 120-літровий мішок може вмістити від 3 до 4 кілограмів пластику. Зі склом складніше. Склобій – найдешевший – 30 копійок за кілограм. Таке “професіонали” не збирають і не здають.

Фото Polina Zabizhko

“Всі думають – кину пляшку, безхатченко забере. Ні, хлопці, так це не працює! У них є чітка програма заробітку грошей, розпорошуватися на неліквідну сировину не будуть. Тому ваша пляшка залишиться лежати там, де ви її залишили”.

Сьогодні сміття – у Карпатах, завтра – біля порогу

Як зацікавити людей прибирати сміття хоча би за собою? Ірина каже – просто попросіть їх загуглити фразу “засмічення пластиком, океан”. За запитом знайдеться купа відео, на яких птахи вмирають, через те, що їх шлунки заповнені коктейльними трубками – елементарна річ, від якої можна було би відмовитися. Як і від вушних паличок на пластиковій основі, одноразового пластикового посуду, надувних кульок на день народження. Адже 10 секунд веселощів не варті тих лих, які вони потім спричиняють, каже дівчина.


Фото Polina Zabizhko

“У Даламані є дуже рідкісні черепахи, які вмирають від того, що плутаються у пластикових пакетах у морі. А якщо хто скаже, мовляв, це Даламан, а ми в Україні живемо – нехай сходить в Карпати в квітневий паводок і подивиться, скільки сміття несуть з гір річки. Або гляне на фото отих прекрасних карпатських полів з крокусами, усипаних пластиком”.

Дівчина каже – у Європі чисто, бо там розвинена культура сортування сміття, в Україні ж – поки що не настільки.

Фото Polina Zabizhko

“Значно впливає також те, що зараз у нас проблема забруднення не на першому плані. Я вірю, що невдовзі життя людей повернеться до нормального русла, коли не буде негативу, стане спокійно на Донбасі. А доти пробую робити усе що від мене залежить. Виявляється, для вирішення великої проблеми іноді не потрібно цілої футбольної команди”.

Коментарі

Коментарі

Суспільство

Бориспільський експрес перевіз рекордну кількість пасажирів

Швидкісним експресом, що курсує між Києвом та Міжнародним аеропортом “Бориспіль”, у понеділок, 22 квітня, скористалася рекордна кількість пасажирів – 2504. Про це повідомляє Укрінформ.

У прес-службі “Укрзалізниці” зазначають, що в середньому за добу експрес перевозить близько 2000 пасажирів.

Скільки перевезень зробив експрес?

Станом на 23 квітня Kyiv Boryspil Express зробив 7788 тисяч рейсів, а його обрали майже 270 тисяч пасажирів. Найбільшою популярністю поїзд користується в п’ятницю та середу.

За інформацією прес-служби, популярність Бориспільського експресу постійно зростає. Якщо в попередні місяці він перевозив у середньому по 50 тис. пасажирів, то упродовж останнього місяця поїздом скористалися 70 тис. пасажирів.

Удосконалення якості перевезень

Наразі між Києвом та аеропортом “Бориспіль” курсує 5 дизель-поїздів виробництва польської компанії PESА. Крім того, Укрзалізниця завершує модернізацію шостого, який незабаром вийде на маршрут. Також до кінця року планується придбати дизель-поїзд вітчизняного виробництва, який також буде задіяний у цьому сполученні.

Читайте також: Укрзалізниця завершує модернізацію шостого поїзда для Kyiv Boryspil Express

Як відомо, сполучення між Києвом та Міжнародним аеропортом “Бориспіль” Укрзалізниця відкрила 30 листопада 2018 року. Експрес функціонує в режимі 24/7 та щодоби здійснює 27 рейсів.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Ветеран АТО відкрив власне кафе у Миколаєві

Учасник антитерористичної операції Олексій Губський заснував кафе “Veteran Point” у центрі Миколаєва. Про це повідомляють у прес-службі Міністерства у справах ветеранів України.

“Veteran Point” – стало одним із закладів родини “VeteranoGroup”.

У 2015 році Олексій пішов добровольцем на війну. Служив в окремій добровольчій чоті «Карпатська Січ». По поверненню зі служби, вирішив зайнятись власною справою і зрештою наважився на відкриття свого кафе.

Читайте також: Українське видання створило мапу ветеранського бізнесу

Неповторна айдентика кав’ярні

Ідея виникла у Олексія під час служби на фронті. Побратими, які перші ступили на цей шлях, довели, що можуть бути успішними підприємцями. У своєму закладі він хоче знайомити людей з АТО, і АТО з людьми.

“Про людей, які прийшли з АТО, існує багато стереотипів. Ми їх ламаємо, показуємо, що ми не якість-там психи, а можемо бути нормальними людьми, які також бажають частиною суспільства. Ми робимо акцент на тому, що потрібно знати історію Україні і слідкувати за нею”, – каже власник кав’ярні.

Олексій Губський. Фото: inshe.tv

Крім того вистачає армійського і в антуражі закладу: бронежилет, ящики від патронів, рештки снарядів та книжками про війну на Донбасі.

Заклад, завжди гостинний для ветеранів

Олексій обіцяє – для ветеранів буде розроблена програма знижок. А ще тут будуть робити особливі страви для людей, які ностальгують за армійською їжею.

“Ще ми будемо робити спеціальні страви для людей, які сумують за армійською їжею. Це будуть такі якісь позиції, які будуть тематично подаватися в котелках. Щоб згадати, трошки з ностальгічною ноткою”, – розповів Олексій.

Читайте також: Воїн АТО успішно розвиває аграрний бізнес на Львівщині

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що ветерани антитерористичної операції з Миколаївщини отримали сертифікати на 50 тисяч гривень одноразової допомоги для відкриття власної справи.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У приватних клініках та пологових безкоштовно робитимуть щеплення

У приватних клініках, пологових будинках, а також у лікарів, які працюють як фізичні особи підприємці, щеплення робитимуть безкоштовно. Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

Вакцини будуть вже на початку літа

Перші закуплені за кошти держбюджету вакцини надійдуть приватним медзакладам та лікарям-ФОП вже на початку літа. Однак препарати від держави отримають лише ті приватні клініки та фахівці, які уклали договір з Національною службою здоров’я України.

Читайте також: В Україні ліки від підробок захистять QR-кодами

Про те, чи уклав заклад договір, можна дізнатися за посиланням.

Крім того, перші необхідні новонародженим вакцини спрямують і до приватних пологових будинків.

Як зробити безкоштовне щеплення?

Отримувати безкоштовні вакцини клініки заклади будуть згідно з Календарем щеплень.

Аби отримати безкоштовну вакцинацію за Календарем щеплень у приватній клініці чи у лікаря-ФОП, необхідно укласти декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Для вакцинування у приватних пологових будинках декларація не потрібна.

Усе це означає, що розподіл вакцини, яку закуповує держава, відбуватиметься за принципом «за дитиною», а не «за закладом», як це було досі.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Українець виготовляє з агровідходів екологічний одноразовий посуд

Петро Бобонич з Ужгорода розробив екологічно-чистий спосіб виробництва одноразового посуду з органічної сировини, яка зазвичай залишається на полях після збору урожаю. Таким чином, науковець, який працював в Ужгородському національному університеті, прагне внести свій вклад у зменшення кількості пластикового сміття на планеті, передає Карпатський Об’єктив.

Як він пропонує замінити пластик?

Усі інгредієнти задіяні в процесі виготовлення екологічного посуду є природного походження, а сам процес абсолютно нешкідливий для довкілля, розповідає Петро Бобонич.

«Сировина для виготовлення посуду – це продукти аграрного виробництва, які не використовуються, наприклад, при вирощуванні кукурудзи ми споживаємо тільки її плоди – решта просто залишається на полях або, взагалі, спалюється, або інколи переробляються і стають складовою кормів для тваринництва, розповідає він. – Властивості ж рослини дозволяють після технічної переробки (подрібнення) створювати з неї сировину, яка буде достатньо пластичною і міцною та зможе без проблем змінити пластиковий посуд, чи, наприклад, бокси для їжі».

Читайте також: На заправках в Україні почали продавати біопосуд

Властивості рослин такі, що людство цілком може компенсувати пластик природними елементами, при чому, це може бути не тільки кукурудза, зауважує науковець. «Серед компонентів у процесі виготовлення можуть бути і безліч інших видів рослин, які сьогодні не становлять промислового інтересу, – пояснює він. – Перелік цих рослин у природі є таким, що їх застосування приведе тільки до збереження екології на Землі».

Виходять на міжнародний рівень

Петро Бобонич поки не може розкрити вхід деталей, адже технологія тільки недавно запатентована і отримала пріоритетну довідку.

«У числі авторів запатентованого продукту є мої онуки – Бобонич Мартін та Кудрявцев Семен, з якими я спілкуюся, – розповідає він. – Є також підприємці, які хочуть запровадити технологію виробництва одноразового біорозкладного посуду, хотілось би знайти інвестора і в Україні, адже наша держава має всі шанси зайняти лідерські позиції в цій, поки новій, галузі, а потенціал дозволяє легко вийти на міжнародний рівень».

За словами Петра Бобонича, до технології вже проявили інтерес у кількох європейських установах, з якими ведуться переговори.

Читайте також: В Україні почали продавати органічний посуд із висівок

«Сьогодні у всіх куточках світу є запит на подібні технології, бо весь цивілізований світ зрозумів, що для збереження планети необхідні радикальні і невідкладні заходи, – каже він. – Нам необхідно відмовитися від використання виробів із поліетилену – інакше людство чекатиме екологічне фіаско і крах».

За словами науковця, такий екопосуд не потребує утилізації, адже є повністю природним матеріалом і може використовуватись у вторинній переробці чи просто стане добривом».

Коментарі

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У кам’янецьких підземеллях відкрили Музей зброї

Музей старовинного військового обмундирування і зброї створили в унікальних приміщеннях Руської брами в Кам’янці-Подільському, передає Zruchno.Travel.

До експозиції музею увійшли зброя, обладунки і навіть метальні установки з приватної колекції місцевого екскурсовода, колекціонера Ігоря Данилова, який і виступив ініціатором створення музею.

“Колись в цьому приміщенні розташовувалася гончарна майстерня. Коли ми приступили до створення музею, посеред приміщення стояли величезні печі, де обпікалися вироби, а сміття тут було вище коліна, і я анітрохи не перебільшую! Ми все вичистили; потім зробили вітрини, де зараз розташувалися експонати. Акцент ми зробили на фортифікацію і артилерію, при тому артилерія від метальної – на вході встановлений требушет – до ствольної – гармати, ядра, кам’яна дріб і так далі”, – розповів засновник музею.

Читайте також: “Музей Мужніх” створять у Вінниці

Що представлено у музеї?

У музеї – три зали: у першому залі представлено ствольна зброя, ядра, арбалети і стріли.

У другому залі можна побачити колекцію довгоствольних рушниць, а також великий кам’яний камін, в якому палає вогонь.

Третій зал – лицарський. У ньому представлені лицарські обладунки. Зокрема, велика колекція шоломів.

За словами засновника, експонати, які виставлені в новому музеї, він збирав понад 25 років. Частину предметів старовини він купував на аукціонах, частину – дарували друзі й знайомі, які знали про захоплення Данилова.

Нагадаємо, що в Кам’янці-Подільському презентують туристичний довідник унікальних сувенірів.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві зведуть новий музичний фонтан: мешканцям пропонують обрати музику

На Оболонській площі добігає кінця будівництво музичного фонтану, передає КиевVласть.

Ініціатори проекту зазначають, що створення нового світломузичного фонтану позитивно вплине на благоустрій Оболонського району.

“Зараз кожен охочий може запропонувати свої улюблені музичні композиції для плейлиста, який буде використаний в роботі фонтану”, – прокоментували у Київміськраді.

Задля того, аби висловити свої побажання, достатньо залишити коментар під дописом у Facebook.

Читайте також: Коли запрацюють київські фонтани

Колись на місці, де зараз проходить будівництво вже був фонтан, втім приблизно двадцять років тому його засипали, а місце перетворили на автостоянку та місцину для нелегальних МАФів. Тепер фонтан повертається до мешканців одного з найбільших спальних районів Києва.

Нагадаємо, що у Києві створять веломаршрут від Солом’янки до Центра довжиною майже 8 км.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

Тренди