Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Двоє учнів допомагають 230 школам компостувати відходи. Як це зробити у вашій?

Опубліковано

Пікети проти забруднення екології щоп’ятниці — це, звісно, добре. Але треба просувати екологічні ідеї ще й ділом, каже чотирнадцятирічна Софія-Христина Борисюк. 

Проєкту “Компола” з компостування відходів, який вона запустила разом зі своїм напарником Нікітою Шульгою, вже три роки. 

Сьогодні завдяки “Комполі” понад 230 шкіл не викидають картопляні пюре, макарони та шкірки від бананів на смітник, а переробляють їх на якісне добриво.

Долучитись до ініціативи можуть і школи, і організації, і навіть звичайні люди. 

Як правильно компостувати, чи боятись неприємних запахів поряд з компостером, і нащо це взагалі потрібно? Читайте у нашому інтерв’ю з екоактивісткою Софією Христиною Борисюк. 

Софія-Христина Борисюк

Софія-Христина Борисюк

школярка, співзасновниця проекту “Компола”

Довідка.

“Компола” – проєкт компостування відходів для шкіл, який розпочався у 2016 році з ініціативи двох учнів київської школи Софії-Христини Борисюк та Нікіти Шульги. Сьогодні до компостування долучилися понад 230 шкіл. Софія-Христина та Нікіта активно консультують усіх охочих компостувати на сторінці Facebook та на сайті проєкту “Компола”.

Почала компостувати відходи разом з мамою 

Три роки тому до мене підійшов мій однокласник Нікіта Шульга і запропонував створити проєкт з компостування. Я погодилась.

Чому саме до мене? Думаю, просто я вже мала такий досвід: у моїй родині ми компостуємо відходи вже більш як 5 років. 

Річ у тому, що живемо на приватній ділянці, а земля на ній піщана. Це означає, що овочі, квіти на ній погано ростуть. 

Використання хімічних добрив тут не найкращий варіант, і ми знайшли можливість удобрювати ділянку органікою. Встановили компостер і почали кидати туди рештки їжі, фруктів, чайну заварку. 

І от сьогодні у нас вдома рослини ростуть гарно. Помідори дуже великі, полуниці крупні. 

Мама любить ще різні квіти саджати і от коли вона разом з бабусею удобрює їх компостом, вони швидше ростуть і виглядають пишніше, ніж у інших. А раніше або дуже довго розпускались, або якимись кволими виглядали. 

“Найголовніше — довести директорці, що ви не закинете компостування”

Найперше, що ми з Нікітою зробили, вирішивши впроваджувати проєкт з компостування — так це зібрались після уроків обговорити деталі. 

Окей, компостування. Це я вже знала і робила. А що саме треба отримати в результаті? З приватною ділянкою все ясно. А тут школа!

У кожного проєкту має бути назва, і у нас багато різних варіантів було. Ми думали і прийшли до висновку, що найкраща назва  — це “Компола”, поєднання слів “компостування” та “школа”.

Наступним етапом було переконати директорку школи. Переконував її Нікіта. Вона відреагувала стримано.

Засновники проєкту “Компола” – Софія-Христина та Нікіта

 “Класно”, — сказала вона, — “без проблем!”. Але їй було незрозуміло, чи будемо точно ми цим займатись. Чи не вийде так, що ми з Нікітою поставимо компостер, а далі за кілька місяців закинемо все? Ми її запевнили, що наміри дуже серйозні. І ми теж. Так вона погодилась.

Окей, згоду ми дістали, але як бути з тим, що у нас навколо школи заасфальтована вся ділянка?А речовини з компостера мають же кудись стікати. Нам терміново був потрібний вільний клаптик землі.

І ми його знайшли: місце за щитком з купою сміття ідеально підходило. Сміття ми розчистили, компостер — поставили. Далі вже була справа техніки.

Must have для компостування — хробаки і вода

Для старту вам потрібен компостер і рівний клаптик землі. Якщо взагалі немає ніяких варіантів, то під компостування підійде і дерев’яний ящичок.

Все, що треба, аби компостування йшло як слід — це правильна сировина для компостування і черв’яки. Вони не обов’язкові, але з ними органічні рештки переробляються набагато швидше, ніж без них.

Правила компостування від “Компола”

Запаху не бійтеся. Ми теж спочатку переживали, що навколо компостеру буде якийсь жахливий запах. А навколо нашої школи ж — нові будинки, мешканці запросто могли нажалітись директорці, і нашому проєкту прийшов би кінець.

Але ми з Нікітою були дуже раді тому, що якогось надто різкого запаху звідти не було. 

Десь раз на тиждень пересипайте шари відходів землею і листям, щоб організувати для родини хробачків різноманіття. І раз на два тижні, або якщо відходів багато, то раз на тиждень, поливайте його водою. Десь два літри буде достатньо. 

Взимку утепліть його стінки. А влітку, коли школа йде на канікули, домовтесь із черговими вчителями чи охоронцем про догляд. Чи самостійно приїжджайте і поливайте водою вміст компостера водою хоча би раз на два тижні.

Чорна бузина — від щурів

Важливо! Якщо неправильно компостувати відходи — наприклад, кинути у компостер шматочок м’яса — то суміш буде не компостуватися, а гнити. Від цього отримаєте не тільки неприємний запах, а й щурів! 

У нас теж виникла проблема, коли кухарі випадково викинули у компостер м’ясо. І за кілька днів на ранок ми побачили під компостером прориту дірку. 

Тоді ми знайшли в інтернеті лайфхак. Виявляється, бузина чорна через синильну кислоту, яка міститься у коренях, відлякує гризунів.

Ми посадили два кущики бузини чорної біля компостера. Більше у нас дірок під компостером ніхто не проривав. А наші кухарі стали уважнішими до того, що викидають.

Мережа шкіл по всій країні вже компостує. А ваша?

Сьогодні ми з Нікітою навчаємося в різних школах. Не знаю, як у його школі, але у моїй ми відходи їдальні не компостуємо. Бо у нас нема жодного клаптика землі — школа у центрі, і навколо все заасфальтовано. Але ми допомагаємо іншим школам компостувати.

Зараз найбільша частина нашої роботи — це відповіді на питання. Ми робимо пости на Фейсбуці, статті — на нашому сайті. Нас постійно запрошують на інтерв’ю, конференції — навіть міжнародні. Якщо Нікіта не може поїхати на конференцію чи лекцію, то їду я — і навпаки. Завжди підтримуємо одне одного.

Десь понад 230 шкіл сьогодні сортують відходи разом із “Комполою”. Софія-Христина та Нікіта усіх підтримують і консультують, за потреби — приїжджають у школу з лекцією. 

У нас є інструкції, що можна компостувати, що ні. Ми роздруковували листівки з правилами і вішали їх у школах, щоб усі побачили: перед вами не простий смітник, а компостер.

В принципі, усі школи самостійно розбирались з інструкціями. Деякі школи нам потім писали, якщо у них виникали питання. Так що ми все це контролюємо.

Екологічні марші — це добре, але треба ще і діяти

На одній з міжнародних конференцій я мало не зустрілась з шведською дівчинкою Гретою Тунберг, яка є відомою екоактивісткою. Її ідеї мені близькі і я погоджуюсь з тим, що треба активно діяти на захист екології — організовувати марші і все таке. Але, на мою думку, їх можна робити тоді, коли ти самостійно щось робиш. Не лише ходиш с плакатом — окей, це може бути. А і сам екологічно живеш і розповідаєш людям, як це можна робити.  

Ми коли створювали “Комполу”, то хотіли показати: навіть діти в силах змінити ситуацію! Ми хотіли показати дорослим: от ми, діти, змогли це зробити. Це нескладно, ви точно зможете також!  

Я бачила людей, котрі ніби підтримують екологічність і всюди пишуть, що треба сортувати — а самі не можуть пластикову пляшку у смітник кинути!

Одними закликами, як на мене, нічого не доб’єшся. 

Для початку компостування достатньо

У нас і так вже жахлива ситуація: температура планети піднялась на 1,5 градуси — і це дуже багато. 

Якщо ми не будемо нічого робити, то скоро будемо жити у світі серед куп сміття. І гори звалищ будуть рости, і всі ці тумани і смог будуть весь час. 

Це найбільша зараз проблема. Ви знаєте, що 60% вмісту сміттєзвалищ — це саме органічні відходи? Компостуванням ми зменшимо їх, і тоді там залишиться тільки та сировина, яку можна буде відсортувати і відправити на перероблення. 

Для початку компостування достатньо.

Ідеально, щоб органічних відходів взагалі не було на смітниках. Долучайтесь до нас, компостування — це ж так легко!

Суспільство

Оголосили грант для регіональних і нішевих видань на розвиток спільноти

Опубліковано

ГО «Львівський медіафорум» оголошує новий прийом заявок на акселераційну програму Local Media Innovations.

Мета програми — допомогти українським редакціям створювати та розвивати довкола своїх видань спільноти, а також промотувати ефективні практики та моделі залучення аудиторії серед українських медіа. 

Програма стартує в жовтні 2021 року та передбачає 3 етапи.

Етапи програми

На 1-му етапі всі відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, аби прокачати свої знання та дізнатись більше про інструменти залучення аудиторії, а також успішні практики створення спільнот. 

На 2-му етапі учасники напрацюють концепцію залучення нової аудиторії та покращення взаємодії з читачами їхньої редакції.

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

У результаті, експерти та ментори відберуть 3 найкращі концепції, а фіналісти отримають менторський супровід та фінансову підтримку у розмірі 100 000 грн на глибинне вивчення своєї аудиторії та впровадження найкращих моделей для розвитку своєї спільноти.

Участь у конкурсі можуть брати редакції регіональних та нішевих онлайн-видань будь-якої форми власності.

Прийом заявок триватиме до 6 жовтня 2021 року. 

Для участі у програмі підтримки необхідно заповнити анкету за посиланням

За результатами попередніх наборів, інновації у своїх редакціях впровадили Івано-Франківська агенція новин «КУРС», інформаційний портал Кіровоградщини «Гречка», «Gwara Media» із Харкова, «Біляївка.City» з Одещини, «ЗМІСТ» із Полтави, міський онлайн-журнал Івано-Франківська «Куфер», незалежний центр журналістських розслідувань «Наші гроші. Львів», Інформаційний портал «Veжa» та інтернет-видання «Конотоп.City» 

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні/U.S. Embassy.

Якщо виникнуть питання, звертайтеся до менеджерки проєкту Ангеліни Стець: stets@lvivmediaforum.com

Нагадаємо, львівська компанія виграла ґрант ЄБРР на кліматичні інновації.

Як ми повідомляли раніше, молодь Донеччини і Луганщини запрошують на конкурс «Ініціативи громад для зменшення впливу COVID-19».

Головне фото: forumdaily.com.

Читати далі

Суспільство

Два столичні виші увійшли до кращих у світі за можливостями працевлаштування

Опубліковано

Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds оприлюднило рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників.

Про це повідомила пресслужба МОН.

До рейтингу увійшли Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який посів позицію в діапазоні 301-500, та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який вперше увійшов до рейтингу, дебютувавши в діапазоні 501+.

Читайте такожВіртуальна освіта. Столичні школярі тестують додаток із фізики для 8-9 класів

Два українські університети внесені до підсумкової опублікованої таблиці, яка містить 550 найкращих вищих навчальних закладів з погляду можливостей працевлаштування після закінчення навчання.

Додаткову інформацію про методологію рейтингу найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS можна знайти тут .

Повна версія рейтингу доступна на сайті.

Про агентство

QS Quacquarelli Symonds є провідним у світі постачальником сервісів, досліджень і аналітичних послуг для глобального сектору вищої освіти, місія якого полягає в тому, щоб дати можливість мотивованим людям реалізувати свій потенціал за допомогою освітніх досягнень, міжнародної мобільності та кар’єрного розвитку.

QS Quacquarelli Symonds є укладачем рейтингів університетів з 2004 року, коли й був опублікований перший рейтинг найкращих університетів світу QS World University Rankings. 

Читайте також: Одеська «Жіноча майстерня меблів»: про запуск бізнесу з боргами, сексизм і роботу «душевненько»

Рейтинг найкращих університетів світу за можливостями працевлаштування випускників QS – QS Graduate Employability Rankings – це найбільш детальний порівняльний аналіз роботи, яку ведуть виші зі створення сприятливих умов для подальшого отримання бажаної професії.

Університети оцінюються за критеріями:

  • наявності партнерських відносин із роботодавцями (включаючи стажування),
  • кількістю лідерів в окремих галузях серед випускників,
  • частотою присутності роботодавців на території кампусу,
  • рівнем працевлаштування випускників, що враховує місце розташування навчального закладу.

Нагадаємо, у Львові відкриють університет «Протон» для людей 60+.

Як ми повідомляли раніше, дисципліну «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» викладатимуть у 85 українських вишах.

Головне фото: lpnu.ua.

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, яка стрічка претендуватиме на «Оскар» від України

Опубліковано

Український Оскарівський комітет обрав стрічку, яка представлятиме Україну на 94-й премії «Оскар» Американської кіноакадемії в категорії «Міжнародний повнометражний фільм».

Нею стала картина Наталки Ворожбит «Погані дороги».

Про це повідомили у Держкіно.

У агентстві зазначили, з урахуванням конфлікту інтересів, цього року фільм від України обирали 11 членів комітету.

Стрічка Наталки Ворожбит «Погані дороги» отримала 5 голосів та 3 додаткові бали.

Стрічка Валентина Васяновича «Відблиск» – 2 голоси та 2 додаткових бали.

Ффільм Олега Сенцова «Носоріг» – 1 голос та 2 додаткових бали.

Читайте також: Кіно і децентралізація: 7 ідей кіноклубів документальних фільмів для розвитку громад

Фільм Катерини Горностай «СТОП-ЗЕМЛЯ» – 3 голоси та 3 додаткових бали.

Фільм Віллена Новака «Чому я живий» – 0 голосів та 0 додаткових балів.

94-а церемонія вручення премії «Оскар» відбудеться 27 березня 2022 року в Лос-Анджелесі.

Нагадаємо, вийшов трейлер української документальної стрічки про рідкісних тварин Карпат.

Як ми повідомляли раніше, у Пекіні проведуть «Дні українського кіно».

Головне фото: kiev.informator.ua.

Читати далі