

Суспільство
Варення з «вогником» чи сокира від ковальки? 12 українських виробників, на яких варто звернути увагу
Купувати українське — це підтримувати не тільки економіку нашої країни, а й людей. Бо ці підприємці та крафтарі, про яких ми писали у 2023 році в ШоТам, невпинно продовжують робити свою справу навіть під час війни. Ось що можна придбати у виробників з різних регіонів України.
Свічки з викинутих пляшок
- Регіон: Одещина
«Свічки купують багато людей у практичних та естетичних цілях. На думку спало поєднати цей напрям з допомогою екології. Так я прийшов до ідеї створювати основу для свічок з переробленого скла», — говорить студент з Одеси Іван Каратєєв.
Над ідеєю Іван почав працювати в підвалі будинку, де мешкає з батьками. І хоча ті спочатку не дуже вірили в успішність цього бізнесу, після публікації в тіктоці відео почали «залітати», а кількість замовлень — зростати. За час існування бренду Kracandles Івану вдалося відправити на повторне використання сотні пляшок. Вартість такої соєвої свічки з переробленого скла стартує від 320 гривень.
Читайте більше: «У мене не вірили навіть батьки». Студент з Одеси створює свічки із викинутих пляшок та просуває бізнес у тік-тоці. Як це працює

Крафтові продукти з Карпат
- Регіон: Івано-Франківщина
«To Ta Torbа» — сімейна мануфактура з Карпат. Тут подружжя Лашківих об’єднало десятки місцевих виробників третього віку. Тепер продукція локальних підприємців стала відомою навіть за межами України.
«Найчастіше наші клієнти замовляють все, що пов’язане з шишками, зокрема, шишки в шоколаді. Напевно, ми були першими в Україні, хто взагалі почав продавати таку продукцію. Уявіть — це дійсно справжня м’яка шишка, що вариться у власному сиропі та має хвойний смак, а зверху вкрита бельгійським шоколадом», — розповідає співзасновниця сімейної мануфактури Софія Лашків.
Інший популярний товар — чаї, що не містять барвників або консервантів. Ці трави та ягоди, зібрані в екологічному середовищі, коштують від 65 гривень. Збирають карпатські основи для чаїв не будь-хто, а травники, які знаються на рослинах і точно не завдадуть шкоди природі.
А ще в «To Ta Torbа» продають карпатський мед і варення.

Читайте більше: «Відкривайте, Карпати приїхали». Як об’єднати локальних виробників? Досвід крафтової мануфактури To Ta Torba
Варення з «вогником»
- Регіон: Харківщина
Олена Шаріпова колись соромилася, що вона з невеличкого селища, а тепер стала амбасадоркою рідних Близнюків на Харківщині. Здебільшого всі знають Близнюки через гурт «Курган & Agregat», та жінка вирішила створити щось кулінарно-унікальне, з чим би також асоціювалося це містечко.
Так народилася мануфактура «Трипівень», де роблять «ковбойські солодощі».
«Це були пошуки місцевої ідентичності, чогось такого, що б людей приваблювало і їм запамʼятовувалося. Як у Львові є кава, у Близнюках — варення з перців. Чому «ковбойські солодощі»? Бо з вогником, з перчиком, недитячі», — ділиться Олена.
Усі інгредієнти локальні: помідори, перці, часничок, мед, духмяні трави. Олена радить почати свою гастрономічну подорож по Близнюках з варення з червоного перцю: воно солодке, але з гірчинкою, трошки полум’яне.
Від своєї ідеї жінка поки не отримує прибутку: ще навіть у нуль не вийшла після придбання сушарки для помідорів. Але маленький бізнес уже має благодійну складову — частину коштів від продажів Олена віддає односельцям, які плетуть сітки для військових.
Читайте більше: «У Львові — кава, а в нас — варення з перців і «Курган & Agregat». Як жінка перетворила любов до своєї громади в бренд

Вишиванки легендарних українців
- Регіон: Львівщина
«Вишиванка — це не просто одяг. У світі української інтелігенції вона стала політичним прапором. Люди дуже часто страждали політично за те, що вдягали вишиванку», — говорить голова ГО «Вишивка в одязі видатних українців» та власниця «ZETA atelier» Тетяна Зез.
Тетяна відтворює сорочки українських легенд — Миколи Лисенка, Олени Пчілки, Івана Франка. Вже під час повномасштабної війни стала дуже популярною сорочка Степана Бандери — її навіть подарували Головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному, але в мілітарі кольорах. Також часто замовляють сорочку Лесі Українки.
Такі вишиванки коштують від 6000 гривень. На ціну впливає вартість тканини, а також вид вишивки: ручна чи машинна. Та будь-хто може відтворити орнамент для себе чи своїх рідних, придбавши схеми за 1700 гривень на сторінці ГО або в «ZETA atelier».

Читайте більше: «Такі були у Бандери, Франка та Шевченка». Як донеччанка Тетяна Зез відтворює вишиті сорочки легендарних українців
Кава з Гостомеля, яку мало не знищили росіяни
- Регіон: Київщина
Подружжя Ланцових зналося на каві та хотіло створити крутий продукт за демократичною ціною. Так з’явився бренд Minelly. Каву почали виробляти в Гостомелі.
Після початку повномасштабного вторгнення Олександр став до лав ЗСУ, Ірина з дітьми евакуювалася в інше місто, а склади зруйнували окупанти.
Та дивом вціліло обладнання й партія кави. Коли місто звільнили, жінка повернулась у Гостомель і вирішила надалі розвивати кавовий бізнес.
Читайте більше: Кава, яку не знищили ворожі снаряди. Бренд Minelly вижив в окупації і масштабувався
Сокири чи шаблі від ковальки для незламних
- Регіон: Чернігівщина
Марія Кобець із села Брусилів вперше стала до наковадла під час декрету. Вона хотіла підтримувати справу чоловіка хоча б на мінімальному рівні, поки той у лавах ЗСУ.
«Добре пам’ятаю, як вперше розтопила горно й спробувала кувати. Показувала свої перші «млинці» чоловікові по відеозв’язку — він коментував, давав поради», — згадує ковалька.
Спочатку Марина лише повторювала роботи чоловіка — робила ковані ложки, виделки, ножі, інструменти для гриля, шаблі, а потім доповнила асортимент власними розробками: ложкою-пір’їнкою, кільцями для серветок, заколками для волосся.
А ще жінка власноруч викувала сокиру для Валерія Залужного, яку йому замовили в KOBETS.forge на подарунок.

Читайте більше: «Б’юті-індустрія? Я викувала сокиру для Залужного». Ковалька з Чернігівщини відновила справу чоловіка-військового і руйнує стереотипи
Опільські олії
- Регіон: Прикарпаття
Сімейний бізнес із виробництва домашньої олії перетворив невеличкий населений пункт на нову туристичну візитівку Прикарпаття.
«Усі знають, що на Прикарпатті живуть бойки та гуцули, а коли згадуєш про Опілля, то чи не єдина асоціація — це пиво. Ми вирішили це змінити й зробити Рогатинщину відомою через наш сімейний бізнес», — розповідає співзасновниця бренду Роксолана Росоловська.

Олію з волоського горіха, кунжуту, гарбуза та льону тиснуть при низьких температурах, — близько 40 градусів — аби зберегти і смак, і користь. Адже, наприклад, олія з льону багата на Омега-3, а в складі олії з волоського горіха чимало вітамінів А, Е, С, К, Р і групи В. Ціни на олію стартують від 160 гривень за 250 мл.
Читайте більше: «Тисячі туристів з усієї країни». Як одна родина популяризує село на Франківщині? Історія сімейного бізнесу «Опільські олії»
Органічні продукти з козячого молока
«Сирне ательє родини Кириленків»
- Регіон: Київщина
Анастасія Кириленко руйнує стереотипи про українських фермерів, яких, за її словами, частіше за все уявляють як «зачуханих селян у брудних чоботях». Жінка робить крафтовий сир і розвозить замовлення на особливій моделі «Кадилака» — таких у світі всього 2000. А ще розповідає людям «всю правду» про продукцію з козячого молока:
«Щодо козячого сиру є багато стереотипів: що він несмачний чи має неприємний запах. Та я доводжу, що все це не так».
В «ательє» можна придбати сирні кульки (в олії з вʼяленими томатами та Белпер Кнолле), намазку чи натуральний йогурт. Коштує продукція від 80 гривень.
Читайте більше: Як поєднується «Кадилак» і кози? Ця фермерка з Київщини робить крафтовий сир, береже своїх «дівчат» і руйнує стереотипи
«Оферма»
- Регіон: Дніпропетровщина
«Наш локальний продукт має бути якісним, органічним та не поступатися магазинній молочці за смаковими характеристиками чи пакуванням. Ми впевнені в користі та безпечності продукції, адже маємо сертифікації та не додаємо консервантів, барвників чи ГМО», — каже маркетингова директорка «Оферми» Анастасія Бондарєва.
В «Офермі» можна придбати розсольні, мʼякі та тверді сири з козячого молока.
Вартість сиру — від 33 гривень, а продукцію надсилають поштою чи кур’єром по Дніпру.
Читайте більше: «Дорослі зазвичай кажуть, що ми повернули їх у дитинство». На Дніпропетровщині працює козина ферма, яка веде (не)сімейний бізнес
Особливе вино з Півдня України
- Регіон: Одещина
Виноробня Мар’яна Шевченка
Сім’я Шевченків робить витримані червоні вина в дубових діжках. Коли подружжя закладало виноградник, то обирало сорти з французького регіону Бордо: Каберне Совіньйон, Каберне Фран, Петіт Вердо.
Фірмовим у виноробні є купажне вино, яке Мар’ян Шевченко назвав «Оксамитом Дністра». Саме воно отримало «золото» на останньому конкурсі у Вінниці. Ще одна «зірка» — «Одеський чорний», який також збирає нагороди на конкурсах.
З першого дня повномасштабного вторгнення головний винороб (як його називає дружина Наталія) пішов у військкомат. Наталія ж залишилася господарювати та тримати бізнес, який вони плекали роками.
Оскільки це крафтове виробництво, то щоб придбати вино, зв’яжіться з Наталією в Інстаграмі.

Читайте більше:
«Головний винороб пішов на фронт». Як дружина військового продовжує робити крафтове вино на Одещині
Винний погріб Vinaria
Родина Польшакових має власну виноробню та винний льох в Ізмаїлі. Поки чоловік став до оборони країни, дружина підтримує бізнес. У льосі гості можуть скуштувати особливе полинове вино та локальні делікатеси, які Ірина Польшакова готує за стародавніми рецептами Бессарабії: дунайський оселедець, мамалига та хліб на винних дріжджах у поєднанні з мірудією і червоною солодкою паприкою.
Місцеві винні дріжджі навіть потрапили в «Ковчег смаку України» — це така собі «Червона книга» для продуктів і страв, які майже зникли з наших столів.
«Зараз не проблема купити шматок крафтового сиру чи пляшку вина в магазині. Але ж ми даруємо, хай навіть продаємо, не просто послуги, а саме емоції», — говорить Ірина.
Аби потрапити в гості до винного льоху, варто написати Ірині та забронювати місце.
Читайте більше: «Бессарабське вино ще литиметься рікою»: сім’я виноробів з Одещини відновлює стародавні рецепти та виноградники, знищені «совєтами»
Дитячий текстиль від переселенки з Миколаєва
- Регіон: Івано-Франківщина
На початку повномасштабної війни Тетяна Агєєва з Миколаєва кілька тижнів провела в підвалі з новонародженою донечкою Ніколь. Зараз же вона має власне виробництво дитячого текстилю в Яремчі.
У «Nikkiberry» шиють бортики для ліжок, кокони, постіль, балдахіни, муслінові пледи, набори для прогулянкових візочків, дитячі сарафанчики. Особливим попитом користуються ковдри-конверти на виписку новонароджених з патріотичними написами.
«У нас є відео, де тато-військовий у нашому патріотичному комплекті забирає свою донечку з пологового. Для мене це найбільша подяка!» — ділиться Тетяна Агєєва.
Такий конверт коштує 650 гривень. Ціни на постіль з бавовни — від 1400 грн для колиски до 3800 грн за сімейний комплект.
Читайте більше: Від підвалу в Миколаєві до виробництва дитячого текстилю в Яремчі: як переселенка відкрила бізнес на новому місці

Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»