«Відкривайте, Карпати приїхали». Як об’єднати локальних виробників? Досвід крафтової мануфактури To Ta Torba

«To Ta Torbа» – сімейна мануфактура з Карпат, яка об’єднала десятки місцевих виробників та перетворила хобі крафтовиків на повноцінний бізнес. Завдяки проєкту подружжя Лашків продукція локальних виробників стала відомою навіть за межами України, а люди третього віку нарешті змогли заробляти на улюбленій справі.

Крім того, «To Ta Torbа» доводить, що Карпати – це не лише про банош та бризу. Унікальні чаї, незвичайні смаколики та чималий асортимент крафтових товарів – за рік роботи підприємцям вдалося стати справжнім порятунком для карпатських фермерів. Як це працює на практиці – ШоТам розповіла Софія Лашків.

Софія Лашків

співзасновниця сімейної мануфактури To Ta Torbа

Карпатські виробники класні, але не вміють презентувати свою продукцію

Колись я працювала в туристичному кластері на Франківщині і допомагала розвивати локальний туризм. Там познайомилася з багатьма цікавими виробниками, проте був нюанс – люди робили круті продукти, але не вміли його презентувати.

До нас часто приїздили волонтери з «Корпусу миру», і я завжди натхненно розповідала їм про Карпати, нашу культуру та легенди. Їм було дуже цікаво, але іноземці практично не купували продукцію наших виробників на місцевих ярмарках. Не тому, що вона була поганою, а через невдале пакування. 

У цьому й була ключова проблема: місцеві фермери вміють робити класний продукт, але не мають ані часу, ані знань, аби гарно його презентувати. До того ж старшим виробникам інколи просто складно розібратися в питаннях реклами та інтернету.

Хотіли створити бренд про рідний карпатський колорит

За підтримки товариша, який також має власну мануфактуру, ми з хлопцем вирішили створити хаб гірської продукції. Ми прагнули зібрати товари від локальних виробників і гарно їх презентувати, складаючи готові подарункові бокси. Так ми вирішили допомагати фермерам, крафтовикам і травникам збувати свою продукцію на всеукраїнському та навіть міжнародному рівні.

Ми живемо на Бойківщині, і тут всі кажуть «той», «тота». Тобто у нас дуже часто вживають ці займенники, скажімо, бабуся завжди казала «візьми тоту сумку». Тому я хотіла придумати для бренду назву, яка б відображала карпатський колорит і була дуже ритмічною. А ще спершу ми думали продавати наші набори в торбах, тому це слово також є в назві. Зараз плануємо розвивати цю ідею.

Запуск бренду співпав із повномасштабним вторгненням

Запуском сімейного бренду «To Ta Torbа» ми займались вдвох із чоловіком. Усе, що стосується маркетингу та дизайну, придумувала я, оскільки маю певні навички. Я є співвласницею SММ-агенції, і мені було цікаво запустити власний бізнес – як експеримент. Адже я завжди лише надавала послуги з SММ, а тепер хотіла побути на місці підприємця, аби краще розуміти своїх клієнтів. 

Я мріяла про красиву вишукану продукцію, яку захочуть купувати, дарувати, возити за кордон, аби розвивати українське. Отак я придумала наші етикетки. Потім був етап тестування, який був найскладнішим, бо він припав на лютий минулого року. Якщо тестування для бізнесу – це складно, то в нашому випадку було дуже складно, бо почалось повномасштабне російське вторгнення. 

Читайте також: «Робота – це і є життя». Як крафтовики із Запоріжжя об’єдналися з маріупольцями та працюють у прифронтовій зоні

Коли ми розпочали в тестовому режимі продавати нашу продукцію, то зрозуміли, що людям зараз точно не до цього. Тож коли все почалось, ми вирішили продати всю продукцію, яку тоді мали, і половину коштів віддати крафтовикам, з якими почали співпрацю. А решту грошей – віддали на підтримку ЗСУ. Ми запустили спеціальну акцію і побачили більший інтерес від покупців, однак люди здебільшого замовляли не готові бокси, а окрему продукцію.

Як правило, клієнти замовляють щось нетипове

Найчастіше наші клієнти замовляють все, що пов’язане з шишками, зокрема шишки в шоколаді. Напевно, ми були першими в Україні, хто взагалі почав продавати таку продукцію. Уявіть, це дійсно справжня м’яка шишка, що вариться у власному сиропі, має хвойний смак, а зверху вкрита бельгійським шоколадом. Дуже оригінальний та специфічний смак, до якого ще не звик український ринок. Звісно, він до вподоби не всім. Але хто цей смак оцінить, той замовлятиме ці шишки знову і знову. А для тих, хто надає перевагу класичним смакам, більше підійде гарбуз у шоколаді.

Ще один цікавий продукт – варення з шишок. Але для цього підходять лише дуже маленькі шишки, які доволі складно вчасно зібрати. А взагалі центром українського варіння шишок є Святогірськ на Донеччині. Адже там вони ростуть на малих деревах. Натомість у нас в Карпатах – великі сосни, тож збирати плоди складніше. Через це інколи доводиться закуповувати шишки у крафтовиків із Волині.

Чаї з шипшиною, ісландським мохом та глодом

Наші чаї не містять барвників чи консервантів, це виключно трави та ягоди, які зібрані в екологічному середовищі. Зараз ми готуємо лінійку, яка допомагатиме при стресі та втомі. Ми помітили, що люди обирають чай, враховуючи його властивості та вплив на організм. Наприклад, чай з шипшини та глоду допомагає серцево-судинній системі. Чаї з ісландським мохом – при застуді, прискорюють відхаркування. Проте я рекомендую спершу звертатись до лікаря, адже чаї переважно допомагають тримати тонус тіла та боротись проти застуди. 

Крім того, серед наших клієнтів користується попитом синій чай. Він дуже популярний за кордоном, але його можна приготувати і в Україні з мальви лісової – калачиків. Також ми продаємо спеціальні сертифіковані чаї, які створили місцеві виробники спеціально для «To Ta Torbа». Наприклад, «Роман в Карпатах» – квітковий чай, «Гарбузовий чай» з гарбузом, лимоном, куркумою, абрикосом та «Смак перемоги», де гармонійно поєднуються соняшник, мальва і персик.

Довіряємо лише травникам із великим досвідом

Збирати карпатські трави та ягоди не може будь-хто, адже випадково можна зірвати рослину, яка занесена до Червоної книги. Тому в нас є травники, які знаються на рослинах і точно не завдадуть шкоди природі. Наприклад, ми співпрацюємо з жінкою, яка все життя збирає ці трави і продає на ринках. 

Ці рослини ростуть високо в горах, тому вони справді корисні для нашого організму. Вони дуже витривалі, стійкі до погодних умов, зберігають в собі велику кількість вітамінів, щоб мати запаси і вижити. Так само і з медом в горах. Карпатська бджола переносить удесятеро менше меду, аніж бджоли в іншій місцевості, але саме гірський мед більш корисний для здоров’я. У цьому – справжня цінність гірських продуктів, це не просто маркетинговий хід.

Банош і бринза? А як вам «Лєгуміни чугайстра»?

Найперше раджу скуштувати карпатські чаї, адже їхня користь більша, ніж в інших напоїв. Виготовлення чаю в Карпатах особливе, тут звертають багато уваги на смак. До того ж це подарунок, який зручно транспортувати, тому його охоче замовляють і з-за кордону.

Обов’язково слід спробувати наші ласощі – шишки в шоколаді та варення з них. Тут йдеться навіть не про користь, а про колоритний смак. Коли ви куштуєте варення з шишок, то відчуваєте дуже приємний смак з хвойними нотками, який подумки переносить вас в ліс та гори. Тобто продукт з шишками – це більше про емоційне споживання та спогади. 

Також у нас є десерт «Лєгуміни чугайстра», але наш чугайстр трохи толерантніший, ніж в творі «Тіні збутих предків», і не роздирає мавок. Натомість їсть варення з шишок, куди ми додаємо журавлину або чорницю та горішки. Подібного смаку в нашій області я ще не зустрічала.

А ще раджу спробувати сирні баранчики та коники, які виготовляють на Косівщині. Про традиційні банош та бринзу, які у всіх асоціюються з Карпатами, вже навіть не кажу. Але раджу під час походів в гори піти на полонину та відвідати сироварню, адже це дуже смачно та автентично.

Співпрацюємо з місцевими крафтярами та відкриті до нових пропозицій

У мене була власна база крафтовиків ще з часів роботи в туристичному кластері. До того ж я часто відвідую конференції та круглі столи на Франківщині, де також дегустую продукцію місцевих виробників. У чоловіка вдома є кочівна пасіка, яку вивозять високо в гори, тому ми отримуємо еталонний карпатський мед. Проте нашого меду не вистачає, тож співпрацюємо з іншими пасічниками на постійній основі. Наш друг має власну мануфактуру «Карпатський колорит», яка виготовляє чаї та шишки в шоколаді. Вони також є нашими постійними партнерами.

Крім того, ми співпрацюємо з травниками, які не є представниками певних компаній, а просто збирають трави та ягоди і передають нам. Також працюємо з брендом «Медак Трускавець» на Бойківщині, який виготовляє сертифіковані настоянки. Захоплюємось їхнім «Диким медом», часто пропонуємо його клієнтам. Я переконана, що з цієї настоянки можна зробити цікавий та впізнаваний продукт.

Ще ми налагодили співпрацю з крафтовиками, які виробляють крем-мед. Такий продукт плануємо виготовляти самостійно, адже виграли грантові кошти від фонду «МХП-Громаді». Ще маємо виробників натурального мармеладу, який даємо в наші бокси.

Залучаємо і бізнеси, які не займаються продуктами. Маємо столяра, який виготовляє для нас дерев’яні бокси для красивої презентації. Хочемо також почати співпрацювати з козиною та овечою фермами, аби урізноманітнити наші бокси. Ситуація з нестабільною енергетикою і періодичними відключеннями світла трохи відтермінувала цю ідею, бо такі продукти потрібно відправляти клієнтам відразу. Плануємо також співпрацю з франківською «Вітамінією», яка виготовляє не сухі чаї, а варення без консервантів.

Прагнемо розвивати місцевих виробників та допомогти їм з реалізацією

Ми створили хаб-мануфактуру «То Та Тоrbа», щоб розвивати місцевих виробників та карпатський регіон. Кожну нову співпрацю з локальними виробниками ми починаємо з дегустації продукції. Далі їдемо на виробництво і перевіряємо умови, в яких створюють товар, та як виробники ставляться до свого продукту. 

Більшість нашої продукції є сертифікованою, проте бувають випадки, коли крафтяр лише запускає певний товар і ще не впевнений, що він матиме попит. Тоді ми окремо пропонуємо продавати його товар серед своїх і в таки спосіб тестуємо його. Також допомагаємо нашим партнерам відкрити ФОП, залучатись до об’єднань та налагоджувати технологічну роботу. 

Читайте також: Замість імпорту з Китаю – наш крафт. Як харківський бренд TARLINI home популяризує українських майстрів

Найважливіше для нас – аби ті, з ким ми співпрацюємо, були людяними. Ми ж стараємось вчасно раз на місяць виплатити всі кошти за продукцію. Також з виробниками заздалегідь узгоджуємо, коли в нас є корпоративні замовлення, бо до цього варто завчасн підготувати свіжу продукцію.

Щоб стати одним з наших крафтярів, варто просто написати нам в соцмережах. Я буду дуже рада новій співпраці, адже ми хочемо охопити ще більше людей та товарів і яскравіше презентувати карпатський регіон.

Частина наших крафтовиків – люди третього віку

Наш бізнес – це доволі специфічна робота, бо деякі крафтярі – це люди третього віку, які вже вийшли на пенсію. Тобто проблема в тому, що молодь може реалізувати свій бізнес в карпатських селах, може розвиватись в SММ, запустити рекламу в соцмережах, а старші люди – не завжди. Не всі в селах мають можливість заробити кошти, тому займаються тим, що вміють найкраще, – збирають трави чи доглядають пасіку. Тому ми допомагаємо цим людям реалізуватись навіть у старшому віці і часом дуже дивуємо їх, особливо нашими відео в ТікТок.

Місія «То Та Тоrbа» – розвивати наш регіон і зробити так, щоб люди не виїжджали з Карпат, а могли займатися улюбленою справою навіть у віддалених селах. Ми хочемо, аби люди показували потенціал цього регіону своєю працею. І я бачу, що нам вдається розвивати місцевих виробників та дати їм можливість збувати свої товари. Якщо людина має до трьох тисяч пенсії, а ми ще платимо сім-вісім тисяч щомісяця за продукцію, то можна жити комфортніше. 

Не бійтесь експериментувати та бути справжніми

Наш бізнес є експериментальним, адже весь продаж товарів здійснюємо через Тік-Ток. Я хотіла довести, що Тік-Ток – це не про якісь підліткові дурниці, але й про серйозні речі. Саме завдяки цьому сервісу до нас приходить багато клієнтів. 

Вже під час повномасштабної війни нам дуже допомогла перемога в конкурсі «Роби своє» від «МХП-Громаді». Ми є першими в Карпатах, хто отримав цей грант. Саме завдяки йому купили обладнання для виготовлення крем-меду та створили сайт, який значно полегшує нам роботу – клієнти спрощено обирають товари та оформлюють покупки. Ця організація, крім фінансової допомоги, потім створює середовище для розвитку бізнесів – замовляє в нас продукцію для презентацій, запрошує на різні заходи. Тому ми отримуємо ще й додаткову можливість для збуту продукції. У межах цього гранту ми познайомились з цікавими крафтярами та налагодили з ними співпрацю.

Щоб бізнес міг вижити в складні часи, я раджу презентувати товар креативно, бо зараз частіше купують не лише через смак, а й завдяки певній емоції. Потрібно бути гнучкими, тестувати нові майданчики для реалізації та не боятись здаватися чудернацькими чи специфічними. Зараз люди втомились від ідеальних естетичних героїв. Настав час для справжніх емоцій.