Кава, яку не знищили ворожі снаряди. Бренд Minelly вижив в окупації і масштабувався

До повномасштабної війни Ірина Ланцова займалася розвитком брендів та працювала в сфері реклами, а її чоловік Олександр разом з бізнес-партнером Володимиром вже понад 15 років тому заснували кавове виробництво та кілька років вели успішний кавовий бізнес бренду Minelly в Гостомелі. 

Після ворожого вторгнення Олександр став до лав ЗСУ, Ірина з дітьми евакуювалась в інше місто, а склади в Гостомелі зруйнували окупанти. Коли місто звільнили, то дивом вціліло обладнання та партія кави, хоча пакування зберегло запах горілого через вибухи. Ірина повернулась в Гостомель та вирішила розвивати кавовий бренд чоловіка.

Тепер жінка відповідає за Minelly в соцмережах і займається роздрібним продажем. Про те, як вдалось відновити роботу бренду кави, про підтримку від клієнтів та першу в світі ароматичну каву в дріпах Ірина розповіла ШоТам.

Ірина Ланцова

Співзасновниця українського бренду кави Minelly

Ми створили власний бренд після розмови на кухні

Здається, за кожним брендом має стояти неймовірна історія успіху. Наш бізнес – виключення з правил. Мій чоловік Олександр довго працював найманим працівником, аж доки 15 років тому не заснував власне кавове виробництво. А чотири роки тому з’явився бренд кави Minelly. Назву, до речі, вигадали, поки вдвох сиділи на кухні

Мій чоловік і Володимир знались на каві та хотіли створити крутий продукт за демократичною ціною, щоб якість стала доступною. Саша мріяв зробити так, аби його мама могла спокійно прийти в магазин та купити смачну каву. Крім Minelly, на виробництві ми створюємо каву «Don Paulo» та «Смачна кава».

Більше місяця ми не знали, що з нашим виробництвом в Гостомелі

Напередодні ворожого вторгнення в нашому домі в Гостомелі гостювала мама. Тоді ми розуміли, що може бути велика війна, але сподівались на краще. О 4 ранку того дня ми прокинулись та спустились в підвал разом з мамою та дітьми. 26 лютого вранці ми повертали кошти людям через те, що не могли надіслати замовлення. Деякі відмовлялись приймати і казали, що чекатимуть на замовлення стільки, скільки треба.

Ми ж вирішили їхати в Хмельницький до родичів, але через певні обставини опинилися в католицькому монастирі у Кам’янеці-Подільському. Мій чоловік пішов записуватись добровольцем в тероборону, а далі пішов служити в складі ЗСУ. Тоді ми не знали, що відбувається з нашим виробництвом у Гостомелі, лише знали, що в Києві з шоу-румом все добре. 

А згодом наш партнер Володимир розповів, що окупанти знищили приміщення, побили техніку, але обладнання вціліло і партія продукції готова на наших складах. В квітні я приїхала в Гостомель і зрозуміла, що потрібно або щось робити, або з того нічого вже не буде. Чоловік на той час рідко виходив на зв’язок, але я зверталась в соціальних мережах до його читачів і повідомляла, що з ним все гаразд. 

Жодна людина не попросила повернути кошти за каву в пакуванні з горілим запахом

Коли я дізналась, що в нас вціліла партія кави, то запустила її продаж ще до того, як приїхала на склади. Виявилось, через те, що поруч були вибухи і саме приміщення майже повністю розбомбили, на пакуванні залишився запах горілого. Я зрозуміла, навіть якщо ми перевеземо каву в інше місце, то запах нікуди не зникне. Цю каву вже давно забронювали і оплатили, тому я відразу записала історії в Instagram про ситуацію і сказала, що поверну всім кошти. Жодна людина не попросила про це, всі чекали на каву.

Коли Гостомель звільнили від окупантів, то наші працівники вийшли на роботу в той же день. Ми тоді ще не розуміли, чи буде в нас можливість платити зарплатню, але це нікого не зупинило. А ще виручала донька, яка стала моїм власним відеографом та знімала всі розважальні відео зі мною. Я почала відповідати за роздрібний продаж та ведення соцмереж, просувати продукт та робити його впізнаваним. 

Генератор є, а паливо?

Завдяки заробленим коштам з проданої вцілілої партії за кілька тижнів ми запустили наше виробництво. А далі нас чекало нове випробування – вимкнення електроенергії. Ми їздили по всьому Києву та шукали бензин. На щастя, нам не довелося витрачати космічні гроші на генератор, адже ми його придбали ще задовго до повномасштабного вторгнення.  

Думаю, варто сказати, що мій чоловік взагалі дуже далекоглядна людина. Наш будинок всередині врятувало те, що ми встановили броньовані вікна. Раніше я не розуміла, навіщо він їх встановив та для чого вкладати в це кошти. Але ці вікна вберегли наш будинок всередині від вибухів та уламків. Так само раніше було невигідно користуватись генератором, але коли були блекаути, то він врятував наше виробництво.

Клієнти підтримували мене своїми повідомленнями

До повномасштабної війни бренд Minelly вже був успішною торговою маркою. Значну частину складали гуртові продажі, роздрібні ще не були такими популярними. Каву закупляли дилери та продавали в профільних магазинах по всій країні. Вийти назад на той же рівень роботи нам вдалось лише нещодавно, коли ми випустили ароматичну каву. Тепер більшу частину продажів дає роздрібна торгівля. Це вдалося організувати завдяки роботі в соціальних мережах. 

Клієнти та їхні відгуки підтримували нас завжди. Коли я виїхала з дітьми до Кам’янця-Подільського, то не взяла з собою каву Minelly. Наші клієнти, які закупили її перед початком російського вторгнення, написали мені та надіслали її на мою адресу. А ще якось мені надіслали ікону, вишиту бісером і взагалі за адресою надсилали багато виробів ручної роботи, аби підтримати. Дуже багато людей писали слова підтримки і це відіграло дуже велику роль і в житті, і в роботі.

Розвагу і освіту варто чергувати

До великої війни я займалася розвитком брендів, працювала в сфері реклами і генерувала ідеї для різних відео. Я мала власну команду, працювала віддалено, мінімально контактувала з іншими людьми і це мене влаштовувало. Я була мозком в команді, чиї ідеї реалізовував хтось інший. Понад рік тому мені довелось вийти зі своєї зони комфорту та робити все самостійно, бути і мозком, і виконавцем. Хоча досі для мене є стресом зйомки в людних місцях та спілкування з великою кількістю людей.

Крім розважальних відео, я знімаю освітній контент про каву, аби вибудовувати лояльність клієнтів до нашого бренду. Я не можу бути весь час тільки веселою та розважати людей, потрібно показувати свою експертність в сфері. В мене не було вибору, адже чоловік живе цією справою, тому я теж дізнавалася щось нове, а під час повномасштабної війни дізналася набагато більше. Тепер я ці знання транслюю читачам в Instagram, аби вони розуміли, що купують продукт в людини, яка добре в ньому тямить. 

Пишаюсь, що ми створюємо нові продукти навіть під час війни

Зараз я пишаюсь тим, що вдалось повернути всіх людей на роботу. А ще тим, що навіть в такий час ми створюємо нові вражаючі продукти, наприклад, ароматичну каву в дріпі. Вона є єдиною в світі і я дійсно пишаюся тим, що ідея народилась в саме моїй голові. Якось ми сиділи на кухні і я сказала чоловікові, що не люблю сиропів, але хотілося б, аби існувала фільтр-кава зі смаками без цукру. І ми це зробили. 

Ми створили багато нових кавових продуктів під час повномасштабної війни. Я хочу, аби бренд мого чоловіка був на полицях супермаркетів усіх міст України, назва Minelly була відомою, а люди обирали якісний український продукт. А ще хочу, аби представники бізнесу в Україні мали можливість розвиватись та займатись своєю справою без перешкод, а держава допомагала бізнесу рости та поширювати класні продукти за межі нашої держави.

Кава – це історія, яка стала справою життя

Коли мене питають, яка кава найсмачніша, то я завжди кажу, що та, яку ви обрали серед сотень інших кав. Особисто в нас з чоловіком вдома постійно суперечки за кавомашинку, бо я п’ю Bruno, а чоловік – Oro. 

Кава – це продукт, який має свою філософію і є набагато складнішим, ніж всім здається. Щодня я дізнаюсь щось нове про неї. Наприклад, всі говорили, що від кави жовтіють зуби, а насправді – навпаки, натуральна кава допомагає вирішити цю проблему. Зараз розробляють навіть ліки від раку на основі кави і я сподіваюсь, що це вдасться. Факти про каву ніколи не завершуються, щодня можна дізнаватись нове.

Для мене кава – не лише смачний напій, але й теплі спогади. Саме з неї почалась наша з чоловіком спільна історія, бо на першій зустрічі він подарував мені кілограм зернової кави. За останні півтора роки кава кардинально змінила моє життя. Раніше вона була справою життя лише мого чоловіка, а тепер стала і моєю.