Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Тисячі туристів з усієї країни». Як одна родина популяризує село на Франківщині? Історія сімейного бізнесу «Опільські олії»

Опубліковано

До появи цього бізнесу Чесники на Франківщині у багатьох асоціювалися хіба що із церквою-пам’яткою та завжди зачиненим клубом. Сюди не поспішали їхати туристи, а місцеві, можливо, й не вірили, що їхнє село може перетворитися на справжній бренд.

Усе змінили «Опільські олії» – сімейний бізнес, який перезавантажив життя Чесників та перетворив невеличкий населений пункт на нову туристичну візитівку Прикарпаття. Про розвиток власної справи, батьків, які стали бізнес-партнерами, та специфіку виробництва ШоТам розповіла Роксолана Росоловська.

Роксолана Росоловська

співзасновниця сімейного бізнесу «Опільські олії»

Виробництво олії було віддушиною для батька-ветерана

За кілька років до пандемії ми з батьками жили в різних містах. Тато працював на Харківській ТЕЦ-3, мама – у Верховній Раді, а я жила та працювала в Карлових Варах, що в Чехії. У 2015 році тата мобілізували, а мама переїхала на Рогатинщину – у рідне село Чесники – аби доглядати за моєю бабусею. 

Після трьох років на фронті батько був у дуже складному стані – як фізичному, так і моральному. Ми вирішили, що йому потрібен спокій, свіже повітря, прогулянки у власному садку. До того ж, я купила породистих собак і була впевнена, що завдяки цьому тато відійде, а його стан покращиться.

Крім того, з’явилися проблеми зі шлунком, через які батько схуд на 13 кілограмів. Хтось тоді порадив нам спробувати олію з льону, мовляв, вона покращує травлення. І це дійсно спрацювало. Однак нам не завжди вдавалося придбати саме свіжу олію, а від іншої жодної користі не було. Тоді я запропонувала купити побутовий прес і самостійно витискати олію. 

засновники бізнесу "Опільські олії"
З батьками Галиною та Михайлом.

Власне, з цього все й почалося. Ми замовили прес із Німеччини, тато купив кілька кілограмів льону й невдовзі витиснув перші 50 грамів олії. Смак був неймовірним, але, що важливіше, батько захопився цим процесом й нарешті зміг відволіктися від думок про війну. Згодом ми почали експериментувати: тиснули з кунжуту, гарбуза та гірчиці. А потім почали пригощати олією рідних та друзів.

Перші замовлення надійшли від наших знайомих. З часом таких звернень лише більшало. Я відкрила ФОП, а тато почав ретельніше досліджувати цю справу. А ще я пам’ятала, що колись у нашому селі було конопляне поле, тож мріяла виготовляти ще один різновид олії. Відтак ми закупили коноплі в Інституті луб’яних культур Глухова та витиснули першу партію. Вона виявилась темно-зеленою та мала дуже цікавий насичений смак. Так наш асортимент почав поступово розширюватися.

Опілля – це не лише про пиво

Ми захопилися цією справою, хоча ніколи не мали досвіду ремісничої роботи. Знайшли пляшки, корки, придумали дизайн етикеток. Сімейний бізнес назвали «Опільські олії» – аби популяризувати рідний край. Адже всі знають, що на Прикарпатті живуть бойки та гуцули, а коли згадуєш про Опілля, то чи не єдина асоціація – пиво. Ми вирішили це змінити і зробити Рогатинщину відомою через наш сімейний бізнес.

Коли все більш-менш налагодилось і ми вийшли на певний рівень, почалась пандемія коронавірусу. Я була шокована, оскільки працювала у великій чеській компанії в Карлових Варах, де завжди було багато туристів. Тоді всі готелі та магазини зачинилися, люди повернулися додому, а я вирішила поїхати до батьків. Перші тижні були невідомістю, а тато засмучувався через скасування фестивалів, на яких ми планували презентувати свою продукцію. 

Тоді я запропонувала запрошувати людей до нас, щоб вони на власні очі побачили процес виготовлення олії. До того ж ми співпрацювали з місцевим сироваром, який також прагнув продавати свою продукцію. Тато відреагував скептично, але ми спробували. 

олії в пляшках

Наші олії залучили до села перших туристів

Я розуміла, що люди багато знають про європейські туристичні містечка та пам’ятки, як от Вавельський замок в Польщі чи термали Угорщини. Натомість про Рогатин та Чесники навіть у Львові практично нічого не чули. То чому б не запросити усіх до нас? Я вирішила організувати тур вихідного дня, показати нашу прекрасну церкву, провести на дегустацію олій та сиру. А водночас – розповісти туристам історію нашого села. 

Першими приїхали сім’ї з дітьми, для яких ми організували дегустацію олій і спекли домашній хліб. А для малечі придумали особливу цікавинку. Колись у Відні ми з мамою куштували морозиво з гарбузовою олією та шротом, що лишається від насіння після тиснення і містить багато клітковини. Тож для маленьких туристів ми зробили схоже морозиво. 

Пізніше наша родина розробила повноцінне дегустаційне меню. І чим більше ми продавали товар через інтернет, тим більше людей хотіли до нас завітати. Вони прагнули побачити, як саме ми тиснемо ці олії. 

історична будівля

Гірчить олія? У нас такого точно не трапиться

Наш метод холодного тиснення відрізняється від технології на великих заводах. Наприклад, там насіння можуть підсмажувати заради збільшення обсягу олії. Це дозволяє отримати на 10% більше готового продукту, що вкрай суттєво для великих об’ємів. Натомість «Опільські олії» виготовляються із сирого та необсмаженого насіння. Ми жертвуємо об’ємом заради якості.

Крім того, великі підприємства витискають олію на розігрітих пресах при температурі більше 100 градусів. Через це олія втрачає корисні властивості й може гірчити. Ми ж тиснемо при низьких температурах – близько 40 градусів, аби зберегти і смак, і користь.

Але гірчити олія може не лише через перегрів. Так само смак лляної олії може зіпсуватися через елементарний бруд у насінні льону. Наприклад, якщо туди потрапляє трохи пороху чи насіння бур’яну. Ще один варіант – неправильне зберігання, адже олію не можна залишати в теплі чи під прямим сонячним світлом. 

Також на великих заводах не тиснуть конопляну чи гарбузову олії. Причина цілком зрозуміла: там дуже малий вихід рідини. Для великого бізнесу це просто збитково. 

«Опільські олії» багаті на вітаміни та корисні для здоров’я

Ми намагаємося щодня тиснути невелику кількість нової олії, аби наші клієнти мали виключно свіжий продукт. Наша родина на власному досвіді зрозуміла, наскільки це важливо. А тому робимо все відповідально та якісно.

Можу сказати, що всі наші олії мають користь для здоров’я. Скажімо, олія з льону багата на вітаміни Омега-3. А в складі олії з волоського горіха чимало вітамінів А, Е, С, К, Р і групи В. Ця олія допомагає зміцнити судини, зменшує рівень холестерину, знімає подразнення, нормалізує рівень цукру у крові та підтримує роботу суглобів. 

олії з льону, горіху та гарбуза

Гарбузова олія лікує при застудах та бронхіті, олія з розторопші допомагає з проблемами печінки та нормалізацією процесів травлення, а кунжутна – містить велику кількість кальцію. Але мій особистий фаворит – гірчична, яка відрізняється бурштиновим кольором та насиченим смаком. До того ж вона підвищує еластичність судин, покращує зір та допомагає циркуляції крові. Звісно, олії не вилікують всіх хвороб, для цього потрібно консультуватися з лікарем. Але вони точно покращать самопочуття. І наша родина особисто переконалась у цьому.

Найкраще насіння вирощували на Херсонщині

До повномасштабної війни ми закуповували сировину на Херсонщині, де є прекрасні фермери, родюча земля і багато сонця. Ми замовляли звідти все насіння, крім кунжуту – його купували в Індії. Важливо, що херсонські фермери мали сепаратори – спеціальні апарати, які відфільтровують неякісне насіння – тому ми отримували ідеально чисту сировину. З початком вторгнення деякі наші партнери змогли виїхати та врятуватись, доля ще кількох фермерів нам досі невідома. 

Звісно, наша справа постраждала від окупації Херсонщини та замінування полів, бо такого якісного насіння більше ніде не знайдеш. Так само ми залежали й від Харківщини, адже до 24 лютого реалізовували продукцію на вже знищеному окупантами ринку Барабашова. Пандемія і повномасштабна війна стали великими викликами для бізнесу, фактично, нам довелося починати все заново. Проте багато наших харківських клієнтів переїхали на захід країни і продовжують купувати нашу продукцію.

Наш бізнес «привів» до села тисячі туристів з усієї країни

Ми маємо власну садибу, у якій приймаємо туристів. А якщо до нас прямують великі групи відвідувачів, то винаймаємо зали в місцевих кав’ярнях. За перший активний рік розвитку туризму ми прийняли понад дві тисячі людей. За час цьогорічних зимових свят – ще 750 людей. Якщо чесно, якоїсь миті ми перестали рахувати відвідувачів – сьогодні їхня загальна кількість вже перевищила п’ять тисяч, а щовихідних до нас приїжджають нові гості.

Нашому сімейному бізнесу вдалося стати туристичною візитівкою рідного села. Нещодавно я відзначала день народження, і у привітаннях гіди та працівники туристичних компаній зазначали, що без нашої родини Чесники б і надалі асоціювалися хіба що з напів розваленою церквою та завжди зачиненим клубом. Розумієте, до нас тут ніхто не проводив екскурсій, ніхто так сильно не цікавився історією села. Та й коли ми лише починали, всі ставилися до цієї ідеї скептично. Усе змінилося з часом, коли місцеві побачили перші результати.

засновниця бренду "Опільські олії"

«Совєти» знищили локальних виробників у малих селах

Зараз в селах залишаються переважно старші люди і діти, молодь виїжджає на заробітки. Я є прикладом того, що можна приїхати в село та добре заробляти. Але важливо знайти та розвивати власну ідею. Мені сумно, що на Рогатинщині немає локальних виробників. Колись наше село було ремісничим, тут працювали ткалі, ковалі, виробники шкіряного взуття. Також був молочний кооператив. Але все це знищила та зіпсувала радянська влада, яка ще й депортувала чимало талановитих людей. Через «совєтів» люди просто відвикли працювати на себе. 

Ми з батьками  дуже хочемо, щоб кожна людина популяризувала свій край. Село – це основа всього, хоча в радянський час це й було знецінено. Наше покоління не живе в «союзі», ми маємо керуватись європейськими цінностями і проводити просвіту серед людей. У старших людей життя пройшло у важкій праці, тому ми маємо подбати і про щасливу старість людей в селах.

Батьки – мої партнери у бізнесі, і я цим пишаюся

У травні ми плануємо розширити наш асортимент і виготовляти макову та кокосову олії, а також з чорного кмину. Хочемо розвиватися, тому думаємо про запуск маленької пекарні. А ще будуємо дегустаційну залу, аби приймати гостей в більш комфортних умовах. 

Найбільше я пишаюсь тим, що працюю разом зі своїми батьками. Я завжди кажу: якщо хочете відкрити власну справу, поділіться ідеєю передусім із батьками. Це найрідніші люди, які вас люблять просто за те, що ви є. Тому вони зроблять все можливе, аби допомогти. І точно будуть надійними партнерами.

Чесники з висоти пташиного польоту

Пишаюсь, що ми одні з небагатьох локальних виробників, які роблять промоцію саме для родини. Знаю багато крафтових бізнесів, які засновують подружні пари. Натомість я дуже горда, що працюю з батьками і завжди кажу, вони – це два крила, які мене тримають. А ще я дуже рада, що наша сімейна справа є для них можливістю реалізації. А вони є яскравим прикладом активних людей, які горять справою та вкладають в неї всю душу. 

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі