Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«У Львові — кава, а в нас — варення з перців і «Курган & Agregat». Як жінка перетворила любов до своєї громади в бренд

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

«А давайте після свят уже, після Миколая? У нас така запара — 150 листів від дітей, а питань мільйон: який розмір куртки, яка зарядка до того телефона потрібна, що то за «штука, яку носять військові». Часу геть обмаль лишилося… Ввечері? Я якраз варення з перцю крутитиму… Давайте спробуємо!». Врешті Олена Шаріпова, спеціалістка Близнюківської селищної ради, мама двох дітей та засновниця бренду смаколиків «Трипівень», погоджується на інтерв’ю.

Олена розповіла ШоТам, як стала помічницею святого Миколая у своїй громаді, як колись соромилася, що вона з невеличкого селища, а тепер стала амбасадоркою рідних Близнюків, та до чого тут «Курган & Agregat».

Олена Шаріпова

спеціалістка Близнюківської селищної ради, засновниця мануфактури смаколиків «Трипівень».

Бути дружиною захисника тяжко — це бути вдома за двох

Я народилася й виросла в Близнюках на Харківщині. У школі, як і багато однолітків, мріяла поїхати звідси далеко і назавжди. Після випуску подалася до Харкова здобувати омріяний фах журналістки. Але так вийшло, що вже на останньому курсі мені запропонували посаду кореспондентки в газеті «Нове життя»…у Близнюках. Тому я повернулася додому.

Працювала в місцевій газеті, дуже любила свою роботу. А потім, у 2016 році, зі мною стався Рустам. Він сам родом з Луганської області, і з початку антитерористичної операції виконує свій громадянський обов’язок. Уже скоро буде 10 років, як він боронить Україну від російських загарбників.

А познайомилися ми на Фейсбуці. Усі кажуть, що ми з ним схожі, як брат і сестра. Може, так я й зачепилася за те його фото в соцмережі. Це була якась група для спілкування. Я побачила світлину хлопця у формі з рудим котом на руках і підпис: «Заберіть нас!». І я лишила комент жартівливий, що я, мовляв, можу забрати лише одного, бо котів не люблю. І ми почали переписуватися. Напереписувалися вже на двох дітей і на спільний побут. Ну й жартуємо, що третя дитина — наш песик.

Родина Шаріпових: Рустам, Олена та їхні діти Руслана й Ростислав. Такі фото — рідкість, адже вже 9 років Рустам боронить країну й удома буває нечасто. Фото надала Олена

Бути дружиною захисника тяжко. Це значить бути самій для себе чоловіком, бо ти виконуєш усі функції, які ви мали б ділити на двох: діти, побут, робота, ремонт. Дуже непросто самій усе це тримати під контролем. Так живу вже 7 років, але розумію, чому, і наскільки важливо те, що робить мій чоловік. Спілкуємося в месенджерах чи телефоном, тільки-но в нього є можливість.

Помічниця святого Миколая із селищної ради

Коли я вийшла з декретної відпустки по догляду за молодшим сином, мені запропонували роботу в нашій селищній раді. Я погодилася. Мої напрямки — комунікації й робота з грантовими та культурно-соціальними проєктами.

Так разом з колегами шукаю для нашої громади програми грантової підтримки. Уже маємо успіхи — залучили 1 000 000 гривень від фонду Cedos на розвиток центру спільнотворення та 20 000 євро на проєкт «Шлях стійкості» від Міжнародної організації міграції, аби реінтегрувати ветеранів у мирне життя, підтримувати родини загиблих, національних меншин і ВПО. Це дуже важливі ініціативи, і я пишаюся, що залучена до їхнього втілення. Але найбільше моя душа віддана проєкту, де я одна з помічниць святого Миколая.

Почалося все минулого року з дзвінка в Кам’янець-Подільський. Я дізналася, що там є громадська організація «Легенда Поділля», яка втілює багато крутих ініціатив, і серед них — подарунки для дітей з родин у складних обставинах. Звернулася до волонтерів з проханням допомогти із солодощами для дітей з нашої громади — хотілося якось додатково порадувати їх до Дня святого Миколая. На що Мар’яна з їхньої команди мені відповіла: «А давайте спробуємо забезпечити адресні подарунки?». І закипіла робота.

Олена Шаріпова тримає лист від 10-річного Артура до Миколая. Хлопчик просить виконати його мрії про мир і власний ноутбук. Фото: ШоТам

Коли діти пишуть, що мріють про солодощі чи фломастери, я плачу

Я сконтактувалася зі старостами нашої громади щодо родин у складних життєвих обставинах і запропонувала, аби діти написали листи Миколаю та розповіли про свої бажання. Ми зібрали 163 листи від дітей. Команда ГО «Легенда Поділля» почала шукати благодійників, які могли б здійснити ці бажання. Прохання були дуже різні: планшет, навушники, солодощі, велосипед, аби закінчилася війна. 

Працювати з цими листами було дуже тяжко морально. Ну як це можна витримати — є діти, які мріють про солодощі! Одна дівчинка просила ананас, бо ніколи його навіть не бачила. Інша написала лист олівцями й просила подарувати їй фломастери. Я плачу, коли читаю ці листи. Нам вдалося здійснити всі бажання, окрім прохання про мир… Подарунки цим дітям оплачували й передавали люди не лише з України, а також з Італії, Канади. 

Цього року ми розуміємо, яке навантаження на волонтерів, але пробуємо повторити минулорічне диво, адже діти вже чекають. Маємо 150 листів. Ми з колегами із селищної ради та зі служби в справах дітей теж вирішили цього року особисто стати «Миколаями». Мене найбільше зачепив лист Оленки із села Добровілля. Вона написала, що дуже хоче в подарунок накладні нігті, аби в неї був модний манікюр. І я хочу організувати для неї похід у салон краси в Близнюках: зробимо і манікюр, і стрижку. Мене дуже вразило це прохання, бо моя донечка має це все. Я запрошую всіх, хто може й хоче створити маленьке диво хоча б для однієї дитини, приєднуватися до нас — просто напишіть мені. Ви зробите велику справу, і це добро обов’язково повернеться. Я дуже хочу, аби Близнюки й громада були місцем, де можливі такі маленькі дива.

Олена Шаріпова й Олексій, волонтер ГО «Легенда Поділля», в ролі помічників святого Миколая особисто розвозять подарунки дітям з родин у складних життєвих обставинах у Близнюківській громаді, що на Харківщині. Грудень 2022 року. Фото надала Олена

«Курган & Agregat» і півень, що співає на три області

Колись я мріяла поїхати з села та жити у великому місті. Але зараз тут ростуть мої діти, і я хочу, аби Близнюки були для них найкращим місцем на землі. Раніше молоді люди соромилися, що вони з Близнюків, і коли хтось їхав навчатися в Харків чи інше велике місто, то часто казали, що вони, наприклад, з Лозової. Бо Лозову всі знають, а про Близнюки ніхто й не чув.

Вперше про Близнюки заговорили завдяки гурту «Курган & Agregat». Аміл і Раміл Насірови та Євген Володченко — це жителі нашого селища. І саме вони першими задали тренд серед української молоді: село — це круто! Тут нині живуть їхні батьки, і я товаришую з родиною Жені — вони дуже класні та креативні люди. Саме в Близнюках, у нашому ще недоремонтованому будинку культури, відбувся допрем’єрний показ фільму «Люксембург, Люксембург» за участі всієї акторської команди й режисера Антоніо Лукіча. 

Олена з Шаріпова із сином фотографуються з учасниками гурту «Курган & Agregat» біля Близнюківського будинку культури під час допрем’єрного показу фільму Антоніо Лукіча «Люксембург, Люксембург» у Близнюках 5 квітня 2023 року. Фото надала Олена

Усі здебільшого знають Близнюки саме через цей гурт, та я хочу, аби ми разом пішли ще далі, щоб і місцеві, і туристи сприймали цю територію як унікальну. Але в нас немає якихось архітектурних цікавинок, історичних пам’яток, місцевих легенд. Наприклад, у сусідньому містечку Барвінкове є своя «легенда» — козак Іван Барвінок. І ми вирішили, що легенду свого селища створимо самі.

Близнюківська громада — сільськогосподарська: лани, степи, мало лісу, дуже посушливе літо. Люди здебільшого займаються землею, і в цьому наша особливість. Але таких «особливостей» купа в Україні. Та що в нас насправді унікальне, то це півень, який співає на три області. Що це значить? Близнюки рівновіддалені від трьох обласних центрів: Харкова, Дніпра та Донецька. Так з’явилася концепція «Трипівень», і зараз ми оголосили конкурс на розробку логотипу для неї. Взагалі винахідниця слова «трипівень» — це Людмила Каменєва-Біліченко, працівниця центру культурних послуг, яка давно вивчає історію нашої громади.

Олена Шаріпова показує голові Близнюківської селищної ради Геннадію Королю роботи, що надійшли на конкурс логотипів бренду селища Близнюки — «Трипівень». Листопад 2023 року. Фото: ШоТам

Цього року в нас уперше відбувся благодійний фестиваль «Трипівень». Його мета — збір коштів на підтримку захисників. «Наспівали» ми на 60 000 гривень. Ці кошти передали братам Насіровим, а вони вже на конкретний фонд допомоги ЗСУ. Перший фест був з гостями лише із сусідньої Барвінківської громади. На наступний рік продовжимо і плануємо вже запросити Донецьку та Дніпропетровську області.

Недитячі солодощі з ароматом степу

Коли почалося вторгнення та окупація сусідніх громад, я вивезла дітей до друзів на Волинь. Минулого року ми прожили там 7 місяців. Там дуже-дуже красиво, розкішні ліси, але повернувшись додому, я зрозуміла, що скучила за своїм «лисим» степом! Раніше не усвідомлювала, як у нас красиво та як пахне. І я зрозуміла, що знаю, як зробити так, аби неповторний смак та аромат цього краю міг спробувати кожен.

Що росте в нас у кожному дворі? Помідори та перець. Як у нас пахне влітку? Духмяними травами і медом. Почалися мої чаклування на кухні. Рецепт від куми, ідеї з інтернету, власні кулінарні фантазії, і в результаті з’явилася мануфактура ковбойських солодощів «Трипівень».

Баночка варення з червоного перцю, звареного Оленою Шаріповою для її мануфактури смаколиків з Близнюків «Трипівень». Фото надала Олена

У першу чергу це були пошуки місцевої ідентичності, чогось такого, що б людей приваблювало і запамʼятовувалося. Як у Львові є кава, у Близнюках — варення з перців. Чому «ковбойські солодощі»? Бо з вогником, з перчиком, недитячі.

Усі інгредієнти наші, близнюківські: помідори, перці, часничок, мед, духмяні трави. Ну от хіба прованські трави в рецептах не звідси. Насамперед варто спробувати варення з червоного перцю: воно солодке, але з гірчинкою, трошки полум’яне. Дуже пристрасна страва! Класно підходить до м’ясних і рибних страв, раджу спробувати всім.

Я дуже вірю в Близнюки

Моєму крафтовому виробництву лише кілька місяців. Готую у вільний час, а його, як ви розумієте, обмаль. Про прибуток говорити зарано: можу продати одну баночку на тиждень, а можу три за день. Тож іще навіть у нуль не вийшла після придбання сушарки для помідорів. Втім, мій маленький бізнес уже має благодійну складову: частину коштів від продажів я віддаю односельцям, які плетуть сітки для військових. Вони й для підрозділу мого чоловіка сплели — я дуже їм вдячна за це. Мабуть, у цьому і є секрет громади — підтримувати гарні ініціативи одне одного.

Колись Олена мріяла поїхати з Близнюків до великого міста, а тепер мріє, аби рідне селище стало найкращим місцем на землі, бо тут ростуть її діти. Олена Шаріпова з дітьми на соняшниковому полі. Фото надала героїня

Я дуже вірю в Близнюки, у нас щирі та креативні люди. Ми з початку вторгнення прийняли близько 5 000 переселенців, і всіх завжди місцеві «розбирали»: знаходили, як і де розмістити. І продовжують це робити й досі.

Але хочеться, щоб ми також стали активнішими, розуміли, що треба мріяти й діяти. Ми можемо, звісно, безкінечно нарікати на владу, на неякісні дороги, але при цьому в нас є лише одна громадська організація. То хто ж має щось міняти? Я дуже хочу, аби кожен усвідомлював, що він теж впливає та вирішує, аби люди змінили позицію з «ой, все не так, зробіть хтось щось» на «давайте разом зробимо ось так і так». І тоді цей спільний механізм буде працювати ідеально. 

Суспільство

Не шиють і не тчуть, а виготовляють за допомогою пістолета. Як у Черкасах створюють нетипові крафтові килими

Опубліковано

Що поєднує між собою крафтові килими і тафтинговий пістолет? Те, що перше можна створити за допомогою другого. Уявлення про килими та їхнє призначення змінює подружжя Сергія та Ельвіри Таморків з Черкас, які понад рік розвивають власну справу.

«Я думав, що килими це щось з типовими візерунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів», – ділиться Сергій.

Про килими у вигляді персонажів з Гаррі Поттера та підтримку державного гранту для ШоТам розповів засновник сімейного бізнесу RootsRugs Сергій Таморка. 

Перший килим – для друга

Сімейному бізнесу Сергій та Ельвіри Таморків більше року. Перший килим вони створили в грудні 2022 року та опублікували його фото в соціальних мережах. Це був двометровий крафтовий килим в етностилі з українськими та марокканськими мотивами, який подружжя зробило на замовлення свого друга.

Раніше Сергій з дружиною жили у Києві та працювали в сфері торгівлі одягом – мали власний магазин.  За освітою Ельвіра – біотехнолог, а Сергій технік сільського та лісового господарства. Освіта обох зовсім не пов’язана з творчістю, але саме вона є невід’ємною частиною життя цієї сім’ї. 

Подружжя Таморків, яке створює крафтові килими

Сергій та Ельвіра Таморки. Фото надав Сергій

Про створення килимів неординарним способом Сергій дізнався в 2019 році і хотів спробувати. Побачив кілька відео в американському YouTube та світлини на іноземних сайтах.

Незвичайний крафтовий килим

3D-килим, який створило подружжя. Фото надав Сергій Тиморка

Крафтові килими не лише на стіну та підлогу?

Сергій каже, що раніше мав доволі консервативну думку про килим: «Я думав, що килими – це щось з типовими візурунками, що має лежати на підлозі або висіти на стіні. А потім зрозумів, що їх можна робити будь-якої форми та навіть у вигляді героїв фільмів чи мультфільмів».

Яскравий килим, який свторило подружжя

Замовлення у вигляді мультиплікаційного героя. Фото надав Сергій Тиморка

Після початку повномасштабної війни ситуація з сімейним магазином одягу була доволі складною, в перші тижні весни розпродали весь наявний товар і вирішили припинити роботу. 

В Черкаси хотіли переїхати давно, бо звідти родом Ельвіра і місто завжди здавалося парі більш комфортним для життя. Сергій каже, що в Києві багато часу витрачав на логістику, дорогу, особливо в питаннях бізнесу. Після переїзду Сергій з Ельвірою думали, чим можуть займатися далі і чоловік згадав про виготовлення килимів.

Сергій розповідає, що процес створення килима починається з малюнка, який переноситься на раму. Малюнок може бути створений заздалегідь або намальований від руки, який потім треба за допомогою проектора перенести на полотно, яке перед тим натягують на раму. Далі відбувається процес вишивки, але не руками, а за допомогою пістолета, який протикає полотно. Чоловік наголошує, що це не машинна вишивка, килими створюються саме за допомогою пістолета.

Тафтинговий пістолет – постійний помічник в роботі тафтинговий пістолет, за допомогою якого подружжя створює вироби петельною технікою. Також можна використовувати великі пневматичні пістолети, аби створювати 3D-килими з довгим ворсом.

Процес створення крафтового килиму

Сергій Таморка створює килим за допомогою тафтингового пістолета. Фото: Суспільне Черкаси

Відразу вийшли на експорт

Спочатку Таморки придумували лише власні малюнки, адже експериментували та використовували різні мотиви вишивки. А далі клієнти почали робити замовлення за вже готовим малюнком. 

Більше 80% клієнтів замовляють крафтові килими у США, а інші – з Європи та України в тому числі. «Тафтиногові килими – це нова ніша в бізнесі, яка тільки зароджується в Україні, проте виробників уже є достатньо. Є виробники, які створюють килими саме для українських споживачів, ми ж вирішили відразу орієнтуватися на експорт», – каже Сергій.

Станом на сьогодні Таморки створили приблизно 200 килимів. Пошити килим можна і за кілька годин, але його створення не обмежується виключно шиттям. Тому в середньому на килим пара витрачає до двох-трьох робочих днів.

Синій килим створений Таморками

Об’ємний килим, який створили Таморки. Фото надав Сергій 

Корінь Мандрагори та етнічні мотиви

Сергій каже, що серед виробів має багато фаворитів, які, переважно, пов’язані з якимись персонажами. Наприклад, корінь Мандрагори з листками як у фільмі про Гаррі Поттера – одна частина килимка, а інша – горщик, за який корінь ховається. Це тип розсуваного килимка. В дитинстві Сергій дуже любив «Завойовник Зім», де був персонаж Гір, що перевдягався в зеленого собаку. Цього героя часто замовляли з-за кордону.

Килим, який створило подружжя

Розсувний килим з коренем мандрагори в горщику. Фото надав Сергій Таморка

«Найцікавіше для нас – робити щось унікальне, що потребує поєднання кількох технік. Ми хочемо створити найбільш унікальний килим в світі», розповідає Сергій Таморка.

Запитів від іноземних клієнтів дуже багато. Часто люди надсилають власні фото або просять створити якогось персонажа. Від клієнтів з України замовлень значно менше, але Сергій ділиться, що всі вони теж дуже різноманітні. Клієнти замовляли традиційний великий етнічний килим, а ще персонажів з аніме чи героїв мемів. 

Грантова підтримка для розвитку бізнесу

Розвивати власний бізнес Таморкам допоміг державний грант «Власна справа». Сергій ділиться, що подав заявку через «Дію» за кілька хвилин. І радить всім, хто хотів би спробувати податись на грантову підтримку, обов’язково подумати про свій бізнес-план – що хочете робити, як саме і кому це може бути потрібно. А ще важливо вміти планувати свій бізнес на тривалий час, хоча б на кілька років.

Таморкам грантові кошти допомогли збільшити об’єми сировини, кількість унікальних моделей, які створили самі та наповнили ними сайт, аби клієнти мали більший вибір. А ще орендувати приміщення, адже до того створювали килими вдома, де вже не поміщалися зі своїми рамами. 

Крафтові килими закордон продають за допомогою всесвітнього маркетплейсу крафтових товарів Etsy. Сергій та Ельвіра зараз взяли на роботу людину, яка адмініструватиме їхній магазин на цьому сайті, а вони витрачатимуть більше часу на саме створення килимів та своєї власної крафтової історії.

«Складно зберігати рівень якості при масштабуванні, тому ми хочемо залишатися на такому рівні своєї крафтовості. Ми прагнемо росту, але не плануємо створювати цех, де працюватимуть п’ятдесят людей, що робитимуть наші килими у великих об’ємах. Ми зосереджені на меншій кількості, але більшій якості», розповідає Сергій.

Килими на експорт, гроші – в Україну 

Для подружжя Таморків створення власних крафтових килимів – це можливість для творчості та прояву власної фантазії. «Ми хочемо приносити у цей світ щось цікаве, робити щось своє, продавати це закордоном, але залучати кошти сюди, в Україну», каже Сергій.

Чоловік переконує, що їхні кими відрізняються від магазинних тим, що їх не можна знайти на полицях магазинів. Він каже, що це унікальні роботи, які прив’язані до конкретних людей, залежно від їхніх запитів. А ще часто клієнти замовляють тафтингові килими як подарунок для своїх близьких.

Про плани на майбутнє Сергій відповідає впевнено та водночас з надією: «Ми плануємо покращувати свою майстерність, виготовляти більше цікавих килимів гарної якості, оновити свої інструменти та майстерню, покращувати сервіс та надання клієнтських послуг, створювати робочі місця. І найголовніше – знайти свій унікальний килим. А ще мріємо перемогти ворога у війні, аби відновили авіасполучення і доставка в США займала кілька днів».

Читати далі

Суспільство

Як дозвілля допомагає людям після травм повертатися до звичного життя

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

Яким є шлях до відновлення після травм, отриманих внаслідок війни? Окрім медичної допомоги, реабілітації та психологічної допомоги важливо забезпечити умови, щоб люди мали доступ на рівні з іншими мешканцями громади до спортивних, культурних закладів та заходів. Регулярні фізичні заняття допомагають в реабілітації, а дозвілля допомагає повернутися до життя як до травми. 

Дозвілля повертає до звичного життя

Станом на кінець 2023 року в Україні проживають приблизно 3 млн людей з інвалідністю, як зазначало Мінсоцполітики. 

Лікування, реабілітація та психологічна підтримка необхідні для відновлення постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Та не менш важливим є повернення чи наближення його до того ритму життя, яке було до травми. Це можна зробити, забезпечивши доступ на рівні з усіма до дозвілля.

Фізичні вправи допомогли відновитися

Сергій Прищепа серйозно постраждав унаслідок вибуху касетних снарядів, коли їхав з родиною в авто на Київщині в березні 2022 року. Його дружина закрила своїм тілом 9-річного сина й загинула, а хлопчик отримав психологічну травму. 

Сергій отримав переломи руки та щелепи, а також опікові й уламкові травми. Йому вчасно надали першу медичну допомогу, а потім зробили низку операцій.

Сергій Прищепа показує автівку, яка постраждала внаслідок касетних снарядів. Фото: ШоТам

«До звичного ритму життя я повернувся не одразу, – згадує Сергій. – У мене був абонемент у спортзал, куплений у січні до початку повномасштабної війни, і тільки восени 2022 року я знову спробував фізичні вправи в спортзалі».

Чоловік каже, що регулярні фізичні заняття по півтори години на день відволікають психологічно, а також допомагають фізично. Спочатку його ноги згиналися не повністю – бракувало сил і мʼязової маси. Тепер чоловік повернувся до того рівня підготовки, який мав до поранення. 

Наблизитися до життя, яке в Сергія було до поранення, він зміг влітку 2023 року, адже у квітні йому ще робили операції на щелепі. 

«Звісно, у звʼязку з тим, що в країні війна, дозвілля змінилося. Ми з сином їздимо на дачу, відпочиваємо, я працюю. Якщо в Києві залишаємося, то, наприклад, йдемо в кіно. Нещодавно були на ВДНГ – каталися на ковзанах», – розповів Сергій.

Сергій Прищепа повернувся до того рівня фізичної підготовки, який мав до поранення. Фото: ШоТам

Країна стає доступнішою

Заступниця керівника ГО «Доступно.UA» Наталка Пархитько каже, що за останні роки інфраструктура в Україні стала більш доступною для людей з інвалідністю. 

«Не потрібно придумувати щось нове окремо для людей з інвалідністю. Головна задача – це зробити доступнішими якомога більше послуг, інфраструктуру та інформацію», – наголошує експертка.

Також важливим є сприйняття людей з інвалідністю, тому що досі існує бар’єр у спілкуванні. Так людей, які отримали інвалідність, жаліють або навпаки – героїзують, і це може бути неприємним досвідом. Якраз через небажання чути такі слова люди часом і вирішують побути вдома замість корисного дозвілля – подорожей, відвідування кінотеатрів тощо.

«Приміром, у Києві є доступні локації [для людей з інвалідністю]. Це, наприклад, кінотеатри в торгово-розважальних центрах. Так, можливо, вони й не ідеальні, але все ж надають можливість брати активну участь у соціальному житті Києва», – каже Наталка Пархитько.

У закладах усе частіше зʼявляються вбиральні, адаптовані під потреби людей з інвалідністю – вони зручні та мають широкі проходи. Також іноді зустрічаються знижені касові зони, щоб людям на кріслі колісному було комфортніше купити все необхідне.

Бізнесу у сфері дозвілля варто ставати свідомішим

Проєктна менеджерка групи проєктів з інклюзії та реабілітації UNDP Олена Іванова закликає бізнес, що пов’язаний з дозвіллям, ставати соціально свідомим – більш доступним для людей з інвалідністю. Дбати про фізичну доступність закладу, пристосовані вбиральні. Це стосується всіх видовищних закладів та закладів харчування, фітнес-клубів.

Для людей, які втратили слух, робити дублювання жестовою мовою та титрування, а для тих, хто втратив зір – аудіодескрипцію фільмів та спектаклів, спортивних змагань. Для дітей – інклюзивні парки розваг і майданчики, мистецькі школи та спортивні гуртки.

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

Від цього заклади лише виграють, адже люди будуть приходити й витрачати там гроші. А для самих постраждалих це можливість почуватися на рівні з іншими й мати дозвілля, яке допомагає відновлюватися фізично та психологічно.

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

Штучний інтелект допомагатиме розміновувати Україну — Мінекономіки

Опубліковано

Міністерство економіки підписало угоду про партнерство з американською компанією Palantir Technologies, яка використовуватиме штучний інтелект для допомоги в розмінуванні України.

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Зазначається, що гуманітарне розмінування — це нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 000 квадратних кілометрів землі, в зоні ризику перебуває понад 6 мільйонів українців.

«Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила міністерка Юлія Свириденко під час підписання документа в Лондоні.

Угода містить конкретні положення щодо співпраці за такими напрямками:

  • оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів, передбачених Національною стратегією протимінної діяльності на період до 2033 року;
  • розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності;
  • використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності.

Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності.

Читайте також«Наша місія – зробити українське поле безпечним». У стартапі Efarm.pro винайшли трактор-розміновувач на автопілоті. Як він працює

Передбачається, що бази міститимуть як сталу інформацію, наприклад, оцінку економічної ефективності сільгоспземель, близькість забруднених територій до комунікацій тощо, так і оперативну, яка буде регулярно оновлюватися. Йдеться, зокрема, про дані обстеження територій ДСНС, ДССТ, неурядовими операторами, кількість та стан техніки, наявність піротехнічних підрозділів  на конкретних напрямках і т.ін.

Як працюватиме платформа

Завдяки можливостям Palantir AIP, платформа аналізуватиме інформацію та надаватиме рекомендації щодо оптимізації процесів. Наприклад, зможе порадити, враховуючи всі дані, як найефективніше провести очищення конкретної території – за допомогою нових методів розмінування, таких, як дрони, чи з застосуванням традиційних методів. Кінцевою ж метою вбачається розмінувати території швидше та за менших витрат.

Раніше ми повідомляли, що у Мінекономіки планують, що штучний інтелект допоможе в гуманітарному розмінуванні території України. Відомство уже сформувало цілісну стратегію інформаційного менеджменту гуманітарного розмінування, що базується на data-орієнтовному підході.

Фото: Мінекономіки України.

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни
та обери
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення