Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/y0syxlMxYBs?si=o6G6ypDmiXq6dgWxSSSSSS

Суспільство

Як українці підіймати повстання у ГУЛАГу: історія 94-річного Івана Мирона із Закарпаття (ВІДЕО)

Опубліковано

Спочатку він боровся з совєтами в лавах УПА, а коли заслали на каторгу, взяв участь у повстанні, яке пришвидшило падіння ГУЛАГу.

Про 94-річного закарпатця Івана Мирона — одного з останніх живих в’язнів сталінських таборів, розповідає ШоТам.

25 років його життя минули на каторзі, бо замість червоної армії пішов у повстанці. Зі шкільних років маленький Іван долучився до організації українських пластунів. Коли розпочалася Друга світова, йому було лише 10 років. Після її закінчення зовсім юним пішов учителювати. А 1950 року отримав повістку до радянської армії.

Дивіться відеоЯк українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу

Я коли подумав, що потрібно дати їм присягу, то я… не можу! – Іван Мирон, колишній в’язень ГУЛАГу

Замість цього Іван долучився до УПА та брав участь у підпільній боротьбі, поки не потрапив у засідку. Його і побратимів полонили радянські прикордонники, які намагалися будь-що отримати інформацію.

«Ніхто не буде знати, житимеш, де хочеш!» Я мовчав і казав, що ні. І все!, – Іван Мирон, колишній в’язень ГУЛАГу

За це йому присудили 25 років каторги. Молодість минала в таборах Норильська, Іркутська та Мордовії… Іван важко працював на шахтах у 50-градусний мороз, коли люди помирали прямо під час роботи.

Дивіться відео: Українець пережив концтабори, але попри все став олімпійським чемпіоном

Після смерті Сталіна у 1953 в політв’язнів з’явилася надія на пом’якшення режиму. Але марно: політичні, серед яких більшість були українцями, під амністію не потрапили.

Тоді українці розпочали масові бунти. І першим стало повстання у Норильському таборі Горлаг. Там і перебував Іван Мирон, який став активним учасником тих подій. Того дня він ішов працювати в нічну зміну, як зненацька почув українську пісню

Сумних пісень співали, а йшла зміна конвою. А їх чи нацькували так, чи не годували, що люті такі були, – Іван Мирон, колишній в’язень ГУЛАГу

Розлючені охоронці, аби залякати, застрелили одного з в’язнів, волинянина. Адміністрація тільки й чекала, аби в’язні почали битися з конвоєм: це розв’язувало руки. Тому спочатку повстанці обмежилися криками та барикадами.

Ми припинили роботу. Оголошуємо забастовку, – Іван Мирон, колишній в’язень ГУЛАГу

Та коли охорона вбила ще чотирьох в’язнів, повстання охопило увесь Горлаг. Іван пригадує: не в змозі їх розігнати, совєти пригнали пожежні машини та підвезли ще охорону. Через 10 днів від початку протесту кількість повстанців Горлагу налічувала 16 000 людей.

Їхнім гаслом стало «Воля або смерть!», а символом — чорний прапор із червоною смужкою. Совєти два місяці не могли нічого вдіяти. І зрештою поставили ультиматум: покора або розстріл. Солдати та офіцери поливали в’язнів свинцем, а ті відбивалися камінням та вогнегасниками. Повстання жорстоко придушили. За оцінками в’язнів убили та поранили 1000 людей.

Дивіться відео: Історія легендарної дисидентки, яку за відважну боротьбу назвали козацькою матір’ю

Але в Норильську українці розпочали незворотнє: вогонь повстання перекинувся на табори Воркути й Кенгіру. Кенгірський та Воркутинський заколоти змусили совєтів піти на поступки. Політв’язнів почали випускати сотнями тисяч, але до декого була особлива вимога.

Від нас вимагали покаяння, – Іван Мирон, колишній в’язень ГУЛАГу.

Від Івана покаяння не дочекалися. Його не звільнили і тримали у таборах усі 25 років. За чверть століття на каторзі йому лише раз дозволили зустрітися з матір’ю.

Іван вийшов на волю, коли йому вже було 47 років. Маму застати живою не встиг… Іван повернувся на Закарпаття, але вважався колишнім бандитом і не міг виходити за межі села. Утім, це не завадило йому в 47 років знайти своє кохання.

Не можна було ходити за межі села. Але він через верх прийшов до нас, ходив на службу, купив у нас теличку. Через 9 місяців, як він повернувся, ми побралися, – Христина Мирон, дружина Івана

Івана та інших повстанців реабілітували аж у 2019. Але весь час для місцевих він був героєм.

Люди, які мені кажуть, більше навіть радуються, аніж я! Так. Так…, – Іван Мирон, колишній в’язень ГУЛАГу.

Іван і Христина разом і сьогодні. Живуть у затишній дерев’яній хатині. У свої 94 Іван Мирон, як колись його дід, служить дияконом у місцевій церкві. Сил та наснаги йому надає віра в Бога та молоде покоління, яке доведе його боротьбу до Перемоги.

Нагадаємо, ШоТам розповідав про життя зв’язкової УПА на псевдо Квітка.

Також дивіться відео, як переселенка відновлює 100-літній будинок зв’язкової УПА на Прикарпатті.

Суспільство

Як у Боратинській громаді вчать дітей мінної безпеки

Опубліковано

Шестикласниця Марина знає, де росіяни можуть лишати вибухівки. Та вчить однокласників, куди треба дзвонити, якщо побачили підозрілий предмет. Адже в Боратинській громаді для школярів відкрили клас безпеки. Марина Дудар щодня мала по 6-7 уроків в Баївському ліцеї на Волині. Після школи любила проводити час із друзями та читати книжки. Але безтурботне життя дитини змінило повномасштабне вторгнення.

Важливість діяльності

Батьки з кожним днем усе більше хвилювалися, що з дітьми щось трапиться. Адже повітряна тривога могла застати дітей як під час уроків, так і дорогою додому. Щоб Марина та її однокласники були менш тривожними, в школі розказали, як поводитись, коли злітають МІГи.

“Звичайно, обираючи професію вчителя, я розуміла,що мені доведеться розказувати дітям про безпеку, бо мої предмети це вимагають. Самі розумієте – хімія, основи здоровʼя. Але, чесно кажучи, я навіть не уявляла, що у 21 столітті мені доведеться розповідати дітям про поведінку під час повітряної тривоги та під час обстрілів, а тим паче, тренувати це майже щодня”, – каже Альона Зарубко, вчителька хімії та основ здоровʼя.

А щоб розказати ще й про види мін, у школі відкрили клас безпеки.

“Фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. Також ще ми зверталися до ДСНС, вони нам теж допомогли”, – каже Оксана Врублевська, головна спеціалістка відділу освіти Боратинської сільської ради.

Читати також: Книга “Дім для дома” Вікторії Амеліної зʼявилась в аудіоформаті

Процес навчання

Нас на уроках мінної безпеки навчають правил поведінки, навчають тому, що міни можуть бути в будь-яких місцях, наприклад, в таких, як рюкзак або дитяча іграшка“, – каже Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.

Спочатку такі уроки проводили лише для учнів Баївського ліцею. Але зараз програму розширили для тих шкіл громади, де класи безпеки ще не відкрили.

Читати також: До кінця 2024 року в Україні запустять Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

“У цьому році ми уже проводили заняття для учнів інших шкіл з нашої громади, зокрема, для старшокласників з Рахівського та Лаврівського ліцеїв”, – розповідає Альона Зарубко.

Завдяки обʼєднанню влади та населення у двох школах громади класи безпеки вже діють.

“Ще ми плануємо відкрити один клас безпеки у вересні місяці, тобто в новому навчальному році”, – каже Оксана Врубелівська, головна спеціалістка відділу освіти Боратінської сільської ради.

Вирішувати безпекові питання громада може, зокрема, завдяки Проєкту USAID “ГОВЕРЛА”.

Тепер діти в закладах освіти забезпечені ще й генераторами. Зараз у Боратинській громаді думають, як ще покращити безпекові уроки. Тим часом Марина вже сама вчить однокласників, як поводитися з підозрілими предметами.

Якщо ти побачив незнайомий предмет на вулиці,потрібно повідомити про це дорослих або подзвонити за номером 101. І ні в якому разі не підходити, не чіпати“, – розповідає Марина Дудан, учениця 6 класу Баївського ліцею.

Це відео було створено громадською організацією “Криголам” (медіа “ШоТам”) в рамках проєкту “Ефективні рішення для прогресивних громад”, та стало можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID “ГОВЕРЛА”. Зміст цього відео не обовʼязково відображає погляди USAID та Уряду США.

Нагадаємо, що УКУ анонсував навчальний курс для ветеранів про перші кроки в ІТ.

Також ми повідомляли, що на Київщині міжнародні партнери відновили понад 9 тисяч об’єктів: як скористатися програмою.

Читати далі

Суспільство

До кінця 2024 року в Україні запустять Реєстр порушень міжнародного гуманітарного права

Опубліковано

Створення реєстру має на меті електронну базу даних, що містить інформацію про порушення норм міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України. Ця ініціатива спрямована на притягнення до відповідальності осіб, винніх у цих порушеннях.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Зараз Мінреінтеграції працює над запуском реєстру порушень міжнародного гуманітарного права.

Михайло Латинський каже, що створення реєстру має на меті формування електронної бази даних про порушення міжнародного гуманітарного права під час збройної агресії проти України з боку рф.

Читати також: Переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО 

Початок роботи системи планується вже цього року. Також було повідомлено, що Мінреінтеграції спільно з громадським сектором розробило проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення на деокупованих територіях України з наданням поділу наслідків тимчасової окупації.

Як відомо, Рада ООН з прав людини продовжила ще на один рік мандат Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні. Комісія була створена у 2022 році для розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов’язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України. 

Нагадаємо, що в “Київ Мілітарі Хаб” відкрили безоплатний спортзал для реабілізації ветеранів.

Також ми повідомляли, як скористатися мультишерингом документів у застосунку “Дія”.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

Книга “Дім для дома” Вікторії Амеліної зʼявилась в аудіоформаті

Опубліковано

Абук додали аудіоверсію “Дім для Дома” Вікторії Амеліної.

Про це повідомляють на сайті додатку.

Про книгу

Це щемка історія про пошуки дому, розказана пуделем на ім’я Домінік. Історія старого полковника та кількох поколінь жінок, яких зачіпають усі значущі події ХХ століття – від Голодомору до Скнилівської трагедії.

Всі кошти від реалізації передадуть сім’ї Вікторії.

Прослухати книгу можна тут.

Читати також: УКУ анонсував навчальний курс для ветеранів про перші кроки в ІТ

Про Вікторію Амеліну

Вікторія Амеліна – українська письменниця, авторка романів “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”, “Дім для Дома” та книжок для дітей. Була волонтеркою, громадською діячкою. Від початку російсько-української війни здійснювала волонтерські поїздки на деокуповані території Україні.

Також ми повідомляли, що переселенка із Сєвєродонецька відкрила сучасну клініку в Києві, де працюють тільки ВПО.

Фото: ВСЛ

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство4 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: