![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/04/loshadky-1.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/04/loshadky-1-560x600.jpg)
Суспільство
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2023/06/Olesia-Bohdan-48x48.jpg)
Опубліковано
4 місяці тому
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна жили на Поліссі — їх вважали вимерлими, але це не так.
Юрій Ягусевич сам колись зустрів такого особливого коня, а тепер у його проєкті «Щербаті цуглі» уже 26 поліських коней, бо програма відновлення породи працює. ШоТам поспілкувалися з Юрієм про хутір-музей, особливості коней і те, як вони переживають повномасштабне вторгнення.
Пожити в Трипіллі, прокинутись у Княжій добі
Юрій Ягусевич каже, що тримав коня, щоб можна було кудись кататися з друзями, і потім купив ще одну кобилу. Та вона виявилася зовсім не схожою на інших коней. Юрій почав дізнаватися, яка її порода — сказали, що поліська. Виявилося, що це давня українська порода коней, і їх залишилося дуже мало. Юрій каже, що спочатку думав, ану ж знайдеться хтось, хто зможе взятися за таке відродження. Але нікого не було, тож до справи взявся сам Юрій.
Раніше він такого не робив — чоловік за фахом музикант і майстер музичних інструментів. Виступав на фестивалях та організовував їх сам. Каже, його діяльність була пов’язана не з кіньми, а з «натурою бачити щось цікаве».
Почалося все в селі Прибірськ, менш ніж за 100 км від кордону з Білоруссю — біля Чорнобиля. Крім коней, купили там кілька хат — зробили хутір. Будинки відновили. Юрій каже, що комусь може здатися навпаки, адже вони віддерли гіпсокартон і забрали батареї, щоб підкреслити автентичність.
«Задумка була зробити не музей, щоб подивилися й вийшли, а щоб там можна було жити, щоб проходили вечорниці. Щоб усе було так, як є — наближене до автентики», — розповідає чоловік.
У лісі були борті з бджолами, у хаті — піч, щоб зварити їсти. Якщо відвідувачі хотіли проводити там час увечері, треба було наробити власних свічок для освітлення хати.
Були й цікаві заходи для дітей — за кілька днів розповідали історію України аж від давніх часів. Наприклад, перший день був присвячений Трипіллю: ліпили з глини, робили трипільський ткацький верстат. Другий день — Княжа доба, і всі з мечами ходили. На третій день уже в обладунках з доби Великого князівства Литовського. Четвертий — присвячений козакам, коли діти могли навіть з мушкетів постріляти.
«Та це все до повномасштабної війни. Потім ми з конями як кочовики їздили», — каже Юрій.
Поліські коні опинилися в окупації
І справді, через повномасштабне вторгнення поліські коні багато де побували. Половину тварин вдалося перемістити раніше, а частина потрапила в окупацію. 24 лютого Юрій зустрів у Києві. Треба було швидко повертатися в Прибірськ, бо там були Юрієві діти. Доїхав аж в обід. Каже, всі навпаки їхали в протилежну сторону, але один маршрутник повертався додому, тож узяв і чоловіка.
Виїжджали разом із сусідом на авто. Коней вивезти не можна було, хоч Юрій шукав варіанти. 8 коней лишалися в окупації, та не були самі — сусідка Юрія не хотіла виїжджати, тож змогла доглянути коней. Сіна їм вистачало, а до ставка водила сусідка — один кінь випиває по 2-3 відра води на день. Звісно, не було змоги водити їх туди щодня. Після деокупації Київщини у квітні 2022 Юрій забрав їх уже з поповненням, адже за той час деякі встигли народити лошат. Коні схудли, але від’їлися на Закарпатті — саме туди їх перевезли, щоб відновити сили.
На Закарпатті поліські коні сусідили з буйволами, яких розводить німецький еколог Мішель Якобі.
Витривалі та стійкі
Юрій пояснює, що поліські коні — це аборигенні тварини, за розміром схожі на зебру. Вони нормально себе почувають у болотистій місцевості, не бояться отруєнь, переносять зиму на кормах — це не вихолощена людиною генетика. Відновлюють цю породу в «Щербатих цуглях» не самі, а спільно з Інститутом генетики тварин за спеціальною програмою.
Спочатку на поліських конях їздили — навіть зробили мандрівку прикордонням з Білоруссю з Youtube-проєктом «Хащі».
«Ми встигли з’їздити по прикордонню з Білоруссю. Була мета показати доцільність цих тварин, бо в Інституті розведення та генетики тварин імені М. В. Зубця є державна програма, й одна з функцій — показати, як поліських коней можна використовувати. Ми продемонстрували, що їх у майбутньому можна залучати в туризм, дитячий кінний спорт», — розповідає Юрій Ягусевич.
В Україні таким ніхто раніше не займався, тому користуються європейськими методичками. Щоб порода була визнана міжнародно, у ній має бути понад 100 тварин-представників. Поки що в стаді є 26 коней.
Тож фахівці Інституту взяли на себе наукову частину дослідження: час від часу приїжджають і роблять заміри коней — зважують їх, оцінюють. А Юрій займається практичною частиною — організовує випас коней, корм для них.
Для назви «Щербаті цуглі» обрали просто українські слова, каже Юрій. Цуглі — це вудила, залізні стрижні, прикріплені до вуздечки. До цього слова теж є відповідник — кантарка.
«Старі українські слова, які люди забули, вже починають згадувати. Думаю, що не без нашої допомоги. Якщо в нас кінь український, то чому по-російськи маємо щось називати?».
Поліські коні на новому місці
У Прибірську залишатися не так безпечно — нещодавно біля стайні впав уламок ракети. Але там і не вистачає місця — з початку повномасштабного вторгнення коней стало вдвічі більше, а це значить, що й простору треба більше, адже на одного коня має бути 2 гектари пасовища.
Тож поліські коні знайшли новий дім на Поділлі. Біля Ржищева у Київській області їм безкоштовно надали пасовища.
«Раніше ми більш вузько спеціалізувалися: хати, коні, етнографія. А зараз ще й займаємося відновленням порушених пасовищ за допомогою випасу тварин», — ділиться Юрій.
Виснажувати землю не хочуть, тому, щоб підтримувати екосистему, підсіюють лугове різнотрав’я — такого насіння ніде не купиш, та вдається скошувати рослини й розкидати територією. Пасовище огороджують електропастухом (електричною огорожею) і ділять на сектори за сезонами.Так виходить штучно регулювати рослинність. Та це потребує багато ресурсу, і щоб це змінити, Юрій вивчав досвід Чехії щодо різних типів тварин на пасовищі. Тож тепер поруч з поліськими конями живе сіра українська корова. Це допомагає підтримувати різноманіття трав: коні виїдають злакові, корова — дводольні. На полях їх багато — це кропива, кульбаба, полин тощо. Їх коні не їдять, тож без корови ці рослини починають домінувати.
У поліських коней щоранку санітарний огляд — о 8 ранку перевіряють, чи хтось не захворів. Також тварин треба обробляти від шкідників і вакцинувати.
Хутір з поліської, подільської та карпатської хати
Зараз у команді, що доглядає за кіньми, є троє найнятих людей, а також Юрій і його дружина. Раніше було більше, але голова ГО виїхала в Німеччину — її квартира в Бородянці зруйнована, хтось приєднався до війська, а хтось включився у волонтерство.
Та справа «Щербатих цуглів» не стоїть на місці. Юрій на Хмельниччині теж купив стару хату та відновив її, тож там організовують новий музей — деякі речі перевезли з Полісся. Юрій каже, що поки що всі експонати змішані — і поліські, і подільські. Тож зараз чекають на хату з Полісся — її мають розібрати та перевезти на нове місце, адже таких уже мало лишилося — у них особливий тип зрубу:
«Якщо вірити спеціалістам, з якими я їздив у експедиції, то такий тип будування хат збережений ще з часів Київської Русі».
Можливо, невдовзі перевезуть і хату з Карпат. Так потроху утвориться новий хутір, де знову будуть майстер-класи з ремесел, можна буде спробувати себе у виготовленні свічок чи народних іграшок.
Під час повномасштабної війни туристична складова «Щербатих цуглів» частково відновилася, але всі зароблені кошти віддавали на військо. Та підтримати проєкт з відновлення української породи коней можна за посиланням.
Вам може сподобатися
-
«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?
-
«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними
-
Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії
-
Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»
-
Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру
-
10 000 горнят на мрію. Гончар з Хмельниччини повернувся з війни та будує майстерню, щоб допомагати військовим
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/03/photo_5465665769485489355_x.jpeg)
Опубліковано
7 години тому26.07.2024
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/452814674_879120014239295_8203558141619662140_n.jpg)
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/452676036_879120060905957_3261875963164764234_n.jpg)
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Фото: Львівський історичний музей.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-5.jpg)
Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.
Про це повідомляє пресслужба КМДА.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-1-3.jpg)
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-2-2.jpg)
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/imgbig-3-1.jpg)
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
Фото: КМДА.
Суспільство
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/03/photo_5465665769485489355_x.jpeg)
Опубліковано
8 години тому26.07.2024
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-5.59.45-pp-Velykyy.jpeg)
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-5.59.57-pp-Velykyy.jpeg)
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-6.00.10-pp-Velykyy.jpeg)
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/Znimok-ekrana-2024-07-26-o-6.00.18-pp-Velykyy.jpeg)
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
- Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
- Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Текст пісні: Олег Прозоров;
- Виконавець: Олег Прозоров;
- Оператор: Олександр Левченко;
- Помічник оператора: Артем Дулько;
- Режисер: Олег Прозоров;
- Актор: Євген Лисак;
- Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
- Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
Фото: НАУ.
РЕКЛАМА:
Шопочитати
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-1-2-400x240.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-1-2-80x80.jpg)
«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?
Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-47.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-47.jpg)
«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними
День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-22-400x240.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/3-22-80x80.jpg)
Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії
Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-41-400x240.jpg)
![](https://shotam.info/wp-content/uploads/2024/07/1-41-80x80.jpg)
Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»
Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....
РЕКЛАМА: