Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/j_QVhk_dHikSSSSSS

Суспільство

Як українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу (ВІДЕО)

Опубліковано

У 1954 році українські політичні в’язні під обстрілами кулеметів будували барикади, відчайдушно билися з охоронцями та витримали в нерівному бою 42 дні. Історики назвали це Кенгірським повстанням.

Історію про незламних українців розповідає ШоТам.

Це сталося в таборі Степлаг у казахському Кенгірі, де утримували політичних в‘язнів. 46% ув’язнених у Степлагу були українцями, які на волі чинили опір совєтам.

«Структурна одиниця Степового табору створена за наказом Сталіна 1948 року, коли в Радянському Союзі організовували мережу особливих таборів для тримання в них особливо небезпечних політичних злочинців», – розповідає кандидат історичних наук Турганбек Алланіязов.

Систему в таборі влаштували так, що панували там реальні злочинці – вбивці та ґвалтівники. Вони змушували політичних в’язнів жити «по понятіям» і чинили самосуд: били, ґвалтували та вбивали. Опиратися цій системі було важко: серед політичних в‘язнів були переважно інтелігенти та селяни.

Дивіться відео99-річний сотенний УПА отримав звання Героя України

Усе змінилося, коли до Кенгіру привезли засуджених воїнів УПА. Із самого початку вони силою змусили криміналітет жити за власними правилами.

Бандерівці запровадили свої закони. За крадіжку хлібної пайки – смерть, за знущання з політичних – страта. Вбивали також за доноси та зраду, – уривок із книги «Архіпелаг ГУЛАГ».

Попри нові правила, життя в ГУЛАГу було нестерпним: холод, голод, важка праця. Люди не витримували й помирали на каторзі.

«Хліба всього 600 грамів давали. Це не той сьогоднішній хліб, який ми бачимо, булка хліба – то є що їсти. Це було, як сирець: глевкий невеличкий шматочок, як мило», – розповідає воїн УПА та учасник Кенгірського повстання Іван Мамчур.

Після смерті Сталіна сподівалися, що настане пом’якшення умов тримання в таборах. Та адміністрація, навпаки, мала за мету залякати політв‘язнів і посилила знущання. У цей час українське підпілля в Степлагу вже розпочало свою гру.

Політв’язень Анатолій Кострицький із Запорізької області створив для повстанців секретну лінію зв‘язку. Він зробив радіовузол, мікрофони та динаміки, які непомітно встановив на бараках. А також обладнав майстерню з виготовлення холодної та вогнепальної зброї.

Повстанці готувалися, але поштовхом до активного спротиву стала неочікувана подія. Керівництво табору в подяку за співпрацю дозволило тамтешнім кримінальним злочинцям деякі вольності. Серед них – дозвіл на ґвалтування українок.

Дивіться відео: Одесит пішов служити на фронт, після того як його родина загинула від російської ракети

Побачивши, що кримінальники прямують до жінок, «упівці» кинулися на захист. Розпочалася кривава бійка, в яку втрутилися охоронці. Винними назвали політичних. «Упівців» хотіли розстріляти. Але тепер українки кинулися їм на захист.

Як тільки той бій почався, тоді було кільканадцять хлопців у нашій зоні. І тоді військові хлопців хотіли розстріляти. Ми повилітали та їх оточили, тих хлопців. – Ганна Гринчишин-Кочмарик, учасниця Кенгірського повстання

Жінки не дозволили вбити своїх рятівників. Але пізніше охорона табору помстилася «упівцям». Коли вони повернулися до чоловічого табору, по них відкрили вогонь – убили понад 60 в’язнів. На знак протесту українці почали саботувати роботу й вимагали покарати винних у розстрілах.

Але натомість отримали ще більший контроль та жорстокіше ставлення. Тоді українське підпілля й почало вирішальну битву, яку пізніше назвуть Кенгірським повстанням.

«Ми почали пробиватися під стіни, робити підкопи, щоб з’єднатися з іншим табором. Нас було 8 тисяч непокірних. Кулеметна варта б’є кулеметом під стіни, аби нас від стіни відрізати, не пускає. Ми з їдальні почали виносити столи, робили барикади», – каже воїн УПА та учасник Кенгірського повстання Володимир Караташ.

Українські повстанці нав’язали такий потужний бій, що побороти їх вдалося лише танками. Але до того 42 дні воїни УПА билися з совєтами: від 16 травня до 26 червня 1954 року. Тоді загинуло щонайменше 700 українців.

Поклавши свої життя у нерівному бою, «упівці» заклали фундамент змін у каральній системі СРСР. Повстання у Кенгірі стало третім за останні 12 місяців, до цього воїни УПА билися в таборах у Норильську та Воркуті.

Совєти настільки злякалися повстань, що почали амністувати в’язнів та здійснили реорганізацію таборів. Так почалося падіння ГУЛАГу. Протягом наступних двох років звільнили 2/3 політв’язнів.

Нагадаємо, у Хмельницькому відкрили музей-тир, стилізований під повстанську криївку.

Також ШоТам розповідав історію легендарної зв’язкової УПА на псевдо Квітка.

Суспільство

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», – ділиться мама 8-річного Всеволода. Такий досвід негативно вплинув на психіку дитини: хлопчик перестав комунікувати з людьми, почав погано їсти та спати. Допомогу для нього батьки знайшли в інклюзивному центрі в Бучі, що на Київщині.

Під час воєнного стану в Україні відновили свою роботу більшість інклюзивно-ресурсних центрів. Там з дітьми працюють фахівці, які визначають, як на малечу вплинули травми, та знаходять шляхи для відновлення. Бучанський досвід інклюзивної освіти під час війни – у матеріалі ШоТам.

Інклюзивної освіти потребують понад 50 тисяч дітей

Попри воєнний стан, в Україні продовжують працювати спеціальні заклади освіти й інклюзивні класи. За інформацією Міносвіти, нині працюють понад 6 тисяч інклюзивних груп у дитсадках і 29,3 тисячі класів у школах, а також 690 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

З 2022 року в таких закладах фахівці можуть проводити комплексну оцінку дітей, які отримали психологічні травми, та в разі потреби надавати їм психолого-педагогічний супровід під час навчання.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина займається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

За останні п’ять років кількість учнів, які мають особливі освітні потреби, зросла більш ніж удвічі. На кінець 2023 року особливі освітні потреби мали 11 тисяч дітей у садках,  40 тисяч школярів, а також 7 тисяч діток різного віку, які перебували на обліку в ІРЦ.

Війна не відкинула інклюзію на задній план

Один із закладів, який нині, в умовах війни, продовжує роботу з дітками, які мають особливі освітні потреби – Бучанський ліцей №3. Там навчаються ті, хто мають інтелектуальні, навчальні чи мовленнєві труднощі.

Зі школярами в класі працюють асистенти вчителя. Також для них організовують додаткові заняття: корекційні й розвиткові. У школі є практичний психолог, логопед і дефектолог, які працюють з дітьми.

інклюзивна освіта, Бучанський ліцей №3
Будівля Бучанського ліцею №3. Фото: ШоТам

Заступниця директорки Наталія Харченко розповідає, що на базі ліцею є «ресурсна кімната» – спеціально облаштоване приміщення, де проводять групові психолого-педагогічні заняття для діток з особливими освітніми потребами. Її постійно поповнюють корисними матеріалами, які потрібні для занять.

«На базі ліцею громада відкрила інклюзивно-ресурсний центр, на обліку в якому перебувають приблизно 600 дітей. Він ставить за мету надати право діткам з особливими освітніми потребами здобути якісну освіту», – каже директорка закладу Альона Комінко. Тут проводять комплексну оцінку, яка визначає освітні потреби дитини, а також надають рекомендації для закладів освіти щодо супроводу такої дитини на інклюзії надалі в її навчанні.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина грається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

«Основна наша мета – якомога більшою мірою сприяти соціалізації й адаптації дітей у суспільстві й навчальних закладах, зокрема», – розповіла директорка центру.

Замкнувся в собі й перестав говорити

Чимало дітей внаслідок війни зазнали травм, що вплинули на їхнє життя, зокрема, й на освітній процес. «Ми чуємо від батьків про «відкат» у розвитку дітей, погіршення їхнього стану, – каже Альона Комінко. – Це ті виклики, які фахівці центру приймають щодня».

Вплив війни відчула на собі, зокрема, родина Костяченків. Стан здоровʼя Всеволода з початком повномасштабної війни дуже погіршився. Як каже мама хлопчика Олена, він став більш замкнутим, роздратованим, перестав комунікувати з іншими та будь-що робити. Всеволод погано їв і спав. 

«Ми родиною виїхали з Маріуполя: були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів. Нам вдалося виїхати, ніхто не постраждав фізично, але всі дуже постраждали морально. У дитини залишилося все, що вона мала – іграшки, друзі – в окупованому Маріуполі», – ділиться Олена.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Ресурсна кімната у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

Впоратися з цим самотужки батьки не змогли, тому звернулися по допомогу до фахівців. Зараз Всеволод за порадою психіатра має індивідуальне навчання, тобто вчителі приходять до нього додому проводити уроки. Також він відвідує інклюзивний центр, який уже допоміг хлопчику знову заговорити з іншими. Його мама ділиться, що Всеволод усе частіше почав перемикатися з думок про минуле на те, де він зараз і що має. Улюблені дні тижня Всеволода – вівторок і пʼятниця, бо саме тоді хлопчик приходить у свій улюблений центр.

Дбати про себе потрібно й дітям, і дорослим

«Через війну серед дітей почастішали випадки заїкань, погіршилася памʼять, зросла тривожність», – ділиться шкільна психологиня Ольга Ващенко. Каже, це почалося після переходу дітей на дистанційне навчання. Вдома з батьками такі діти можуть розмовляти й поводитися нормально, та щойно буде потреба виступити перед усім класом і вчителем, зʼявляться проблеми, яких раніше не було.

Ольга Ващенко
Дитяча психологиня Бучанського ліцею №3 Ольга Ващенко. Фото: ШоТам

Психологиня радить батькам дітей, які повертаються на навчання після травм, обовʼязково поговорити на тему безпеки, щоб школярі не боялися. Діткам, зокрема, слід розповісти, що в навчальному закладі є укриття, куди можна буде спуститися на випадок повітряної тривоги. Якщо страх не зникає, то варто відвести дитину до психолога.

А ще батькам варто стежити за власним психологічним станом. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, ризики тривожних розладів, депресії та вживання психоактивних речовин були вищими в дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії.

Альона Комінко
Директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Фото: ШоТам

Про це каже й директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Вона переконана: розвиток дітей насамперед залежить від внутрішньої стабільності дорослих, які перебувають поруч з ними. Тому дуже важливо, щоб батьки турбувалися й про себе та не боялися в разі потреби звернутися по психологічну допомогу.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Діти граються у дворі Бучанського інклюзивного центру. Фото: ШоТам

Щоб дорослі могли краще допомагати дітям, UNDP організувала тренінг з сенсорної інтеграції. 44 особи, серед яких фахівці ресурсних центрів, психологи, педагоги, логопеди та батьки дітей, які отримали травми та порушення внаслідок війни в Україні отримали нові знання як працювати та спілкуватися з такими дітками. 

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили пілотний проєкт зубопротезування ветеранів

Опубліковано

Уряд запустив пілотний проєкт щодо зубопротезування ветеранів.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зазначається, що учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші категорії військовослужбовців зможуть безкоштовно отримати ці послуги в лікарнях, незалежно від їхньої форми власності.

Держава компенсує медзакладам витрати на лікування через Національну службу здоров’я України.

Загалом планують спрямувати на цю програму 750 млн грн, які вже закладені в державному бюджеті.

Читайте також: «Наші клієнти – люди з титановим стрижнем». Стоматолог з Краматорська перевіз свою клініку до Чернівців

Читайте також: «Військові теж бояться стоматологів». Як лікар з Одещини Анатолій Стодола рятує зуби українських бійців на передовій

Нагадаємо, у Львові подружжя стоматологів безкоштовно лікує зуби захисникам.

Фото: Урядовий портал.

Читати далі

Суспільство

Лікарню на Львівщині обладнали сонячною електростанцією

Опубліковано

У Львівській області на Бориславській центральній міській лікарні встановили сонячні панелі з системами збереження енергії. Гібридну сонячну станцію встановлено на будівлі поліклінічного та терапевтичного відділень медичного закладу.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я України.

Зазначається, що загальна потужність станції – 30 кВт. Крім значної економії енергоносіїв, таке обладнання дозволяє накопичувати енергію і може використовуватися як резервне джерело живлення. Запас акумуляторного модуля становить 40 кВт.

Чому це важливо?

Сонячна електростанція здатна згенерувати до 25000 кВт електричної енергії на рік, що дасть можливість економити до 35% електричної енергії, необхідної для функціонування будівлі. Так, близько 160 тис. грн на рік лікарня зможе зекономити на оплаті комунальних послуг.

Сонячна станція складається з 52 фольтаічних елементів, потужністю 540 Вт кожен, інвертора, блоку управління, 8 акумуляторів місткістю по 5 кВт та системи захисту.

Читайте також: «Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів

Для монтажу та встановлення сонячних панелей на даху лікарні був проведений ремонт перекриття будівлі коштом місцевого бюджету. Загальна вартість перекриття даху на 750 м² склала 294 тис. грн.

Про лікарню

Центральна міська лікарня м. Борислава надає послуги з первинно-медико-санітарної допомоги та багатопрофільного амбулаторного й стаціонарного лікування. Лікарня має поліклінічне, терапевтичне, дитяче, акушерсько-гінекологічне відділення та відділення хірургічних патологій лікарні, що розташовані за різними адресами. Зараз медзаклад обслуговує населення Бориславської громади та сусідніх громад Дрогобицького району Львівської області – понад 40 тисяч осіб.

«В умовах щоденних обстрілів та атак з боку російської армії на енергетичну систему України встановлення сонячного енергетичного обладнання дозволить забезпечити безперебійну роботу лікарень за будь-яких критичних умов, у тому числі у випадку аварійних відключень електроенергії», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, в Ірпені на Київщині сонячні панелі встановили у дитячому садочку.

Окрім того, на даху трамвайного депо Вінниці встановили сонячну електростанцію.

Фото: МОЗ України.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 години тому

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», –...

Суспільство6 години тому

«Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів

На городах, дорогах, у лісах та інших місцях на прифронтових територіях українці продовжують знаходити вибухонебезпечні...

Суспільство1 день тому

Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

В Україні ідея створення інклюзивних парків не нова – до повномасштабного вторгнення Росії в Україну...

Суспільство6 днів тому

Працевлаштування після мінно-вибухової травми: що потрібно знати роботодавцям і працівникам

Жителька Ірпеня Наталія Німченко отримала мінно-вибухову травму внаслідок російського обстрілу, коли евакуювалася разом з дітьми...

РЕКЛАМА:

Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення