Як українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу (ВІДЕО)

У 1954 році українські політичні в’язні під обстрілами кулеметів будували барикади, відчайдушно билися з охоронцями та витримали в нерівному бою 42 дні. Історики назвали це Кенгірським повстанням.

Історію про незламних українців розповідає ШоТам.

Це сталося в таборі Степлаг у казахському Кенгірі, де утримували політичних в‘язнів. 46% ув’язнених у Степлагу були українцями, які на волі чинили опір совєтам.

«Структурна одиниця Степового табору створена за наказом Сталіна 1948 року, коли в Радянському Союзі організовували мережу особливих таборів для тримання в них особливо небезпечних політичних злочинців», – розповідає кандидат історичних наук Турганбек Алланіязов.

Систему в таборі влаштували так, що панували там реальні злочинці – вбивці та ґвалтівники. Вони змушували політичних в’язнів жити «по понятіям» і чинили самосуд: били, ґвалтували та вбивали. Опиратися цій системі було важко: серед політичних в‘язнів були переважно інтелігенти та селяни.

Дивіться відео: 99-річний сотенний УПА отримав звання Героя України

Усе змінилося, коли до Кенгіру привезли засуджених воїнів УПА. Із самого початку вони силою змусили криміналітет жити за власними правилами.

Бандерівці запровадили свої закони. За крадіжку хлібної пайки – смерть, за знущання з політичних – страта. Вбивали також за доноси та зраду, – уривок із книги «Архіпелаг ГУЛАГ».

Попри нові правила, життя в ГУЛАГу було нестерпним: холод, голод, важка праця. Люди не витримували й помирали на каторзі.

«Хліба всього 600 грамів давали. Це не той сьогоднішній хліб, який ми бачимо, булка хліба – то є що їсти. Це було, як сирець: глевкий невеличкий шматочок, як мило», – розповідає воїн УПА та учасник Кенгірського повстання Іван Мамчур.

Після смерті Сталіна сподівалися, що настане пом’якшення умов тримання в таборах. Та адміністрація, навпаки, мала за мету залякати політв‘язнів і посилила знущання. У цей час українське підпілля в Степлагу вже розпочало свою гру.

Політв’язень Анатолій Кострицький із Запорізької області створив для повстанців секретну лінію зв‘язку. Він зробив радіовузол, мікрофони та динаміки, які непомітно встановив на бараках. А також обладнав майстерню з виготовлення холодної та вогнепальної зброї.

Повстанці готувалися, але поштовхом до активного спротиву стала неочікувана подія. Керівництво табору в подяку за співпрацю дозволило тамтешнім кримінальним злочинцям деякі вольності. Серед них – дозвіл на ґвалтування українок.

Дивіться відео: Одесит пішов служити на фронт, після того як його родина загинула від російської ракети

Побачивши, що кримінальники прямують до жінок, «упівці» кинулися на захист. Розпочалася кривава бійка, в яку втрутилися охоронці. Винними назвали політичних. «Упівців» хотіли розстріляти. Але тепер українки кинулися їм на захист.

Як тільки той бій почався, тоді було кільканадцять хлопців у нашій зоні. І тоді військові хлопців хотіли розстріляти. Ми повилітали та їх оточили, тих хлопців. – Ганна Гринчишин-Кочмарик, учасниця Кенгірського повстання

Жінки не дозволили вбити своїх рятівників. Але пізніше охорона табору помстилася «упівцям». Коли вони повернулися до чоловічого табору, по них відкрили вогонь – убили понад 60 в’язнів. На знак протесту українці почали саботувати роботу й вимагали покарати винних у розстрілах.

Але натомість отримали ще більший контроль та жорстокіше ставлення. Тоді українське підпілля й почало вирішальну битву, яку пізніше назвуть Кенгірським повстанням.

«Ми почали пробиватися під стіни, робити підкопи, щоб з’єднатися з іншим табором. Нас було 8 тисяч непокірних. Кулеметна варта б’є кулеметом під стіни, аби нас від стіни відрізати, не пускає. Ми з їдальні почали виносити столи, робили барикади», – каже воїн УПА та учасник Кенгірського повстання Володимир Караташ.

Українські повстанці нав’язали такий потужний бій, що побороти їх вдалося лише танками. Але до того 42 дні воїни УПА билися з совєтами: від 16 травня до 26 червня 1954 року. Тоді загинуло щонайменше 700 українців.

Поклавши свої життя у нерівному бою, «упівці» заклали фундамент змін у каральній системі СРСР. Повстання у Кенгірі стало третім за останні 12 місяців, до цього воїни УПА билися в таборах у Норильську та Воркуті.

Совєти настільки злякалися повстань, що почали амністувати в’язнів та здійснили реорганізацію таборів. Так почалося падіння ГУЛАГу. Протягом наступних двох років звільнили 2/3 політв’язнів.

Нагадаємо, у Хмельницькому відкрили музей-тир, стилізований під повстанську криївку.

Також ШоТам розповідав історію легендарної зв’язкової УПА на псевдо Квітка.