Суспільство
Історія легендарної дисидентки, яку за відважну боротьбу назвали козацькою матір’ю (ВІДЕО)
Цю українку настільки боявся КДБ, що у віці 76 років її відправили на заслання аж до Охотського моря.
Про Оксану Мешко — одну з організаторів Української Гельсінської Групи, розповідає ШоТам.
Її до самої старості ламали, катували, полонили та намагалися довести до смерті. Та вона все пережила, не зламалася і в 95 років узяла участь в Революції на граніті.
Оксана Мешко — легенда дисидентського руху в Україні та єдина надія політв’язнів СРСР. Вона народилася 30 січня 1905 в селі на Полтавщині в родині, де панував дух вільного козацтва.
Совєти не давали родині життя: розстріляли батька в 1920 за несплату волостю продподатку. А 17-річний брат Оксани Євген загинув під час боїв у загоні повстанців. У 1925 і 1935 роках режим безпричинно заарештовував чоловіка Оксани Федора.
Читайте також: «Є Конституція!». Кава, суперечки та безсонна ніч. Як народжувався головний закон України? (ТЕСТ)
Звертаючись до численних установ, вона витягла коханого на волю. Але невдовзі їм довелося виїхати аж за Урал: вдома обох ніде не брали на роботу. Там їх застала Друга світова. Німці вбили старшого сина Оксани Євгена.
У 1944 році родина повертається в Україну, і в Києві Оксані довелося вдруге боротися за права своєї родини. У 1946 до Києва приїжджає сестра Оксани Віра, син якої загинув у лавах Повстанської армії.
Сусіди донесли на Віру в НКВС, і Оксана добивалася її звільнення. Совєти висунули сестрам фіктивне звинувачення в організації замаху на Хрущова. 21 день та 21 ніч допитів. Оксану катували й не давали спати. Та їй не було в чому зізнаватися.
«Вона засинала, вона падала, вона на ходу розбивала коліна. Бо долівка в цих камерах була зазвичай бетонна. І так продовжувалося із дня в день», — Валерій Островський, кандидат історичних наук.
Через 7 місяців обох сестер заочно засудили до 10 років виправно-трудових таборів. Мешко важко працювала на Ухті, била камінь під Іркутськом, трудилась на будівництві. А вже у 1972 ув‘язнили її сина Олеся. Це стало останньою краплею.
Читайте також: Як тебе не любити? 11 короткометражок про Київ, який ви не знали. Радять ШоТам і Такфлікс
Разом із Миколою Руденком Оксана створила правозахисну Українську Гельсінську групу.
«Приїхав Руденко і каже їй: “Оксано Яківно, ви ж знаєте, що були підписані такі домовленості. Давайте створювати Українську Гельсінську групу”, — Ольга Сергієнко, онука Оксани Мешко.
Через їхню боротьбу за права людини почалися обшуки: Оксані навіть перекопали весь город. А в будинку навпроти влаштували спостережний пункт — настільки система боялася 75-річну українку.
«Вони використали щодо неї весь ресурс тих методів, який вони собі могли дозволити. Це і спостереження, це й негласні обшуки, це і підслуховування», — Валерій Островський, кандидат історичних наук.
У 1977 Миколу Руденка заарештували. І Оксана самотужки не давала згаснути організації. За це у віці 76 років її на 5 років відправили в заслання.
«Я ще Брежнєва переживу», — казала їм Оксана. І вона дотримала свого слова. На засланні в поселенні Аян вона нарешті зустрілася з сином, який відбував останні 3 роки покарання.
Попри недуги та люті морози, жінка витримала заслання та 1985 року повернулася до Києва. У КДБ були шоковані. Оксану відпустили за кордон на лікування, бо не знали, що з нею робити.
Дивіться відео: Як українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу
Після лікування вона повернулася назад та у 1990 створила Українську Гельсінську спілку. Метою УГС стала Незалежність України, до якої Оксана не дожила пів року.
Та вона встигла в парламенті Австралії розповісти про жахливий стан з правами людини в СРСР. А в свої 95 мітингувала разом зі студентами під час Революціїї на граніті.
Нагадаємо, ШоТам розповідав про життя зв’язкової УПА на псевдо Квітка.
Також дивіться відео, як переселенка відновлює 100-літній будинок зв’язкової УПА на Прикарпатті.
Мета проєкту
Основні функції Інституту
- Дослідження та аналітика:
Інститут слугуватиме дослідницьким, аналітичним та інноваційним хабом. Він проводитиме загальнонаціональні опитування, збиратиме дані про наявний житловий фонд, включно із соціальним та доступним житлом, особливо у найбільш постраждалих регіонах. - Онлайн-платформа:
Зібрана інформація буде доступна на спеціальній онлайн-платформі, що допоможе у пошуку житлових рішень для національних, місцевих та міжнародних партнерів. - Консультації та підтримка:
Інститут також діятиме як дорадчий орган при Уряді України, вивчатиме чинне житлове законодавство, надаватиме консультаційну підтримку щодо реформ і долучатиметься до розроблення відповідних програм.
Коментарі
Що саме змінилося
Дарницький район:
- Вулицю Івана Тургенєва перейменували на вулицю Миколи Волковича.
Дніпровський район:
- Вулиця Петра Чаадаєва отримала назву вулиця Єлизавети Шахатуні.
Подільський район:
- Вулиця Брюсова стала вулицею Валентини Радзимовської.
- Парку біля кінотеатру Тараса Шевченка присвоїли назву «Гірка Крістера».
Печерський район:
- Вулицю Станіславського перейменували на вулицю Богдана Ступки.
Святошинський район:
- Парк «Юність» переназвали на парк «Гамбурзький».
- Вулиця Жовтнева стала вулицею Сулимівською.
- Вулицю Сергія Єсеніна перейменували на вулицю Скарбова.
- Парку на вулиці Михайла Котельникова, 26-32, присвоїли ім’я Михайла Реуцького.
Солом’янський район:
- Вулиця Боткіна стала вулицею Професора Павловського.
- Безіменну площу між вулицями Січеславською та Георгія Кірпи назвали «площею Північноатлантичного альянсу».
Шевченківський район:
- Провулок Бехтерівський отримав назву провулок Варязький.
- Сквер на вулиці Прорізній (між будинками №3 та №5) назвали «Українського радіо».
Коментарі
Розклад
- Поїзд №767 відправляється з Варшави Всходньої щодня о 21:31, Люблін 23:27—23:40, Рава-Руська 05:15 (проводиться прикордонно-митний контроль у поїзді). Пересадковий поїзд №867/868 вирушає з Рави-Руської о 06:15, Львів 07:47—08:02, Івано-Франківськ 11:12—11:16, прибуття в Коломию о 12:00.
- Зворотно поїзд №867/868 відправляється з Коломиї о 03:06, Івано-Франківськ 03:55-04:00, Львів 06:58—07:14, прибуття до Рави-Руської о 08:38. Поїзд №767 вирушає з Рави-Руської о 10:15 (проводиться прикордонно-митний контроль у поїзді), Люблін 13:50—14:11, прибуття на станцію Варшава Всходня о 16:01.
Де придбати
Коментарі
Не чекали на зміни, а пропонували їх самі. Жителі цих громад взяли розвиток до своїх рук
Ці українці вміють перетворювати сміття на сакури та донати для ЗСУ. Вони не чекають рішень...
Ровесники незалежності: що про українську свободу говорять ті, хто виборює її просто зараз
Що таке «незалежність», водночас просто і складно пояснити. У цьому слові криються мільйони думок, людських...
«Ми виходимо за своїх». Ці люди організовують мирні акції на підтримку військовополонених у своїх містах
Станом на травень 2024 року в Україні зареєстровано 38 тисяч зниклих безвісти — і військових,...
Люди не вірять, що вони справді там працюють: це жінки у «чоловічих» професіях
Оксана за фахом перукарка, Анеліна — фельдшерка, а Марія має історичну освіту та до декрету...
Коментарі