Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/WbOQrFUN5ycSSSSSS

Суспільство

Історія легендарної дисидентки, яку за відважну боротьбу назвали козацькою матір’ю (ВІДЕО)

Опубліковано

Цю українку настільки боявся КДБ, що у віці 76 років її відправили на заслання аж до Охотського моря.

Про Оксану Мешко — одну з організаторів Української Гельсінської Групи, розповідає ШоТам.

Її до самої старості ламали, катували, полонили та намагалися довести до смерті. Та вона все пережила, не зламалася і в 95 років узяла участь в Революції на граніті.

Оксана Мешко — легенда дисидентського руху в Україні та єдина надія політв’язнів СРСР. Вона народилася 30 січня 1905 в селі на Полтавщині в родині, де панував дух вільного козацтва.

Совєти не давали родині життя: розстріляли батька в 1920 за несплату волостю продподатку. А 17-річний брат Оксани Євген загинув під час боїв у загоні повстанців. У 1925 і 1935 роках режим безпричинно заарештовував чоловіка Оксани Федора.

Читайте також: «Є Конституція!». Кава, суперечки та безсонна ніч. Як народжувався головний закон України? (ТЕСТ)

Звертаючись до численних установ, вона витягла коханого на волю. Але невдовзі їм довелося виїхати аж за Урал: вдома обох ніде не брали на роботу. Там їх застала Друга світова. Німці вбили старшого сина Оксани Євгена.

У 1944 році родина повертається в Україну, і в Києві Оксані довелося вдруге боротися за права своєї родини. У 1946 до Києва приїжджає сестра Оксани Віра, син якої загинув у лавах Повстанської армії.

Сусіди донесли на Віру в НКВС, і Оксана добивалася її звільнення. Совєти висунули сестрам фіктивне звинувачення в організації замаху на Хрущова. 21 день та 21 ніч допитів. Оксану катували й не давали спати. Та їй не було в чому зізнаватися.

«Вона засинала, вона падала, вона на ходу розбивала коліна. Бо долівка в цих камерах була зазвичай бетонна. І так продовжувалося із дня в день», — Валерій Островський, кандидат історичних наук.

Через 7 місяців обох сестер заочно засудили до 10 років виправно-трудових таборів. Мешко важко працювала на Ухті, била камінь під Іркутськом, трудилась на будівництві. А вже у 1972 ув‘язнили її сина Олеся. Це стало останньою краплею.

Читайте такожЯк тебе не любити? 11 короткометражок про Київ, який ви не знали. Радять ШоТам і Такфлікс

Разом із Миколою Руденком Оксана створила правозахисну Українську Гельсінську групу.

«Приїхав Руденко і каже їй: “Оксано Яківно, ви ж знаєте, що були підписані такі домовленості. Давайте створювати Українську Гельсінську групу”, — Ольга Сергієнко, онука Оксани Мешко.

Через їхню боротьбу за права людини почалися обшуки: Оксані навіть перекопали весь город. А в будинку навпроти влаштували спостережний пункт — настільки система боялася 75-річну українку.

«Вони використали щодо неї весь ресурс тих методів, який вони собі могли дозволити. Це і спостереження, це й негласні обшуки, це і підслуховування», — Валерій Островський, кандидат історичних наук.

У 1977 Миколу Руденка заарештували. І Оксана самотужки не давала згаснути організації. За це у віці 76 років її на 5 років відправили в заслання.

«Я ще Брежнєва переживу», — казала їм Оксана. І вона дотримала свого слова. На засланні в поселенні Аян вона нарешті зустрілася з сином, який відбував останні 3 роки покарання.

Попри недуги та люті морози, жінка витримала заслання та 1985 року повернулася до Києва. У КДБ були шоковані. Оксану відпустили за кордон на лікування, бо не знали, що з нею робити.

Дивіться відео: Як українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу

Після лікування вона повернулася назад та у 1990 створила Українську Гельсінську спілку. Метою УГС стала Незалежність України, до якої Оксана не дожила пів року.

Та вона встигла в парламенті Австралії розповісти про жахливий стан з правами людини в СРСР. А в свої 95 мітингувала разом зі студентами під час Революціїї на граніті.

Нагадаємо, ШоТам розповідав про життя зв’язкової УПА на псевдо Квітка.

Також дивіться відео, як переселенка відновлює 100-літній будинок зв’язкової УПА на Прикарпатті.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?

Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...

Технології2 тижні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство2 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство3 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

РЕКЛАМА: