Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
https://www.youtube.com/embed/WbOQrFUN5ycSSSSSS

Суспільство

Історія легендарної дисидентки, яку за відважну боротьбу назвали козацькою матір’ю (ВІДЕО)

Опубліковано

Цю українку настільки боявся КДБ, що у віці 76 років її відправили на заслання аж до Охотського моря.

Про Оксану Мешко — одну з організаторів Української Гельсінської Групи, розповідає ШоТам.

Її до самої старості ламали, катували, полонили та намагалися довести до смерті. Та вона все пережила, не зламалася і в 95 років узяла участь в Революції на граніті.

Оксана Мешко — легенда дисидентського руху в Україні та єдина надія політв’язнів СРСР. Вона народилася 30 січня 1905 в селі на Полтавщині в родині, де панував дух вільного козацтва.

Совєти не давали родині життя: розстріляли батька в 1920 за несплату волостю продподатку. А 17-річний брат Оксани Євген загинув під час боїв у загоні повстанців. У 1925 і 1935 роках режим безпричинно заарештовував чоловіка Оксани Федора.

Читайте також: «Є Конституція!». Кава, суперечки та безсонна ніч. Як народжувався головний закон України? (ТЕСТ)

Звертаючись до численних установ, вона витягла коханого на волю. Але невдовзі їм довелося виїхати аж за Урал: вдома обох ніде не брали на роботу. Там їх застала Друга світова. Німці вбили старшого сина Оксани Євгена.

У 1944 році родина повертається в Україну, і в Києві Оксані довелося вдруге боротися за права своєї родини. У 1946 до Києва приїжджає сестра Оксани Віра, син якої загинув у лавах Повстанської армії.

Сусіди донесли на Віру в НКВС, і Оксана добивалася її звільнення. Совєти висунули сестрам фіктивне звинувачення в організації замаху на Хрущова. 21 день та 21 ніч допитів. Оксану катували й не давали спати. Та їй не було в чому зізнаватися.

«Вона засинала, вона падала, вона на ходу розбивала коліна. Бо долівка в цих камерах була зазвичай бетонна. І так продовжувалося із дня в день», — Валерій Островський, кандидат історичних наук.

Через 7 місяців обох сестер заочно засудили до 10 років виправно-трудових таборів. Мешко важко працювала на Ухті, била камінь під Іркутськом, трудилась на будівництві. А вже у 1972 ув‘язнили її сина Олеся. Це стало останньою краплею.

Читайте такожЯк тебе не любити? 11 короткометражок про Київ, який ви не знали. Радять ШоТам і Такфлікс

Разом із Миколою Руденком Оксана створила правозахисну Українську Гельсінську групу.

«Приїхав Руденко і каже їй: “Оксано Яківно, ви ж знаєте, що були підписані такі домовленості. Давайте створювати Українську Гельсінську групу”, — Ольга Сергієнко, онука Оксани Мешко.

Через їхню боротьбу за права людини почалися обшуки: Оксані навіть перекопали весь город. А в будинку навпроти влаштували спостережний пункт — настільки система боялася 75-річну українку.

«Вони використали щодо неї весь ресурс тих методів, який вони собі могли дозволити. Це і спостереження, це й негласні обшуки, це і підслуховування», — Валерій Островський, кандидат історичних наук.

У 1977 Миколу Руденка заарештували. І Оксана самотужки не давала згаснути організації. За це у віці 76 років її на 5 років відправили в заслання.

«Я ще Брежнєва переживу», — казала їм Оксана. І вона дотримала свого слова. На засланні в поселенні Аян вона нарешті зустрілася з сином, який відбував останні 3 роки покарання.

Попри недуги та люті морози, жінка витримала заслання та 1985 року повернулася до Києва. У КДБ були шоковані. Оксану відпустили за кордон на лікування, бо не знали, що з нею робити.

Дивіться відео: Як українці влаштували наймасштабніше повстання в таборах ГУЛАГу

Після лікування вона повернулася назад та у 1990 створила Українську Гельсінську спілку. Метою УГС стала Незалежність України, до якої Оксана не дожила пів року.

Та вона встигла в парламенті Австралії розповісти про жахливий стан з правами людини в СРСР. А в свої 95 мітингувала разом зі студентами під час Революціїї на граніті.

Нагадаємо, ШоТам розповідав про життя зв’язкової УПА на псевдо Квітка.

Також дивіться відео, як переселенка відновлює 100-літній будинок зв’язкової УПА на Прикарпатті.

Суспільство

Як переселенці опікуються одне одним у Мамаївській громаді (ВІДЕО)

Опубліковано

Від керованих авіабомб і постійних обстрілів Харкова Олена вивезла стареньку маму і малолітнього сина до Мамаївської громади. Там жінці не лише запропонували житло, але й нову цікаву роботу. Мотиваційну історію про те, як переселенці дбають одне про одного у Мамаївській громаді, дивіться у новому ролику ШоТам.

Олена Пухіна понад 20 років працювала вихователькою у Харкові. З початком вторгнення окупанти щодоби обстрілювали її місто. Із маленькою дитиною та старенькою мамою жінка місяць трималася без світла, газу та води. А коли на Харків почали кидати авіабомби, сім’я вимушена була евакуюватися.

“Спочатку, десь зо два дні ми ще чогось очікували, але потім стало наскільки страшно, що дитина почала кричати по ночах. Я зрозуміла, що маю рятувати ментальне та фізичне здоров’я свого сина”, – розповідає вимушена переселенка Олена.

Читайте також: Вільне для вільних: зооволонтерка з Бахмута евакуювала понад 150 собак (ВІДЕО)

Родина переїхала до Мамаївської громади. Спочатку поселилися у місцевій школі, а згодом їм надали кімнату в шелтері.

“Ми очікували, що ми скоро повернемося додому. Але звичайно, того не сталося, війна затягнулася, назад повертатися під обстріли ми не можемо, – ділиться жінка.

Тому Олена почала шукати роботу на новому місці.

“Я шукала у Чернівцях, об’їхала дуже багато всього, стала у центр зайнятості, але там нічого конкретного пропонувати не могли, щоби могло мене влаштувати”, – згадує Олена.

Майже втративши будь-яку надію, Олена отримала пропозицію роботи у шелтері.

“Була така потреба у соціальних працівниках і була потреба у наданні таких послуг з комунікацією”, – каже голова Мамаївської ТГ Наталія Катрюк.

Тож місцева влада почала консультуватися з Оленою, аби дізнатися про потреби ВПО.

“Комунікація соціального працівника, який уповноважений на роботу з ВПО – це перше завдання, знайти контакти з усіма людьми, які не забажали зареєструватися, але мешкають у громаді”, – каже Н. Катрюк.

Тож нині Олена проводить заняття для дітей з арттерапії й емоційної грамотності. А з дорослими працює на тренінгах і в групах емоційної підтримки. Жінка опікується переселенцями не лише у своєму селі, а й у сусідніх. Тому три рази на місяць їде Мамаївською громадою, щоби дізнатися проблеми переселенців.

Відтак, допомагаючи іншим переселенцям, Олена підтримує і себе.

“Спочатку було дуже важко, але зараз легше, тому що ми трішки адаптувалися, знайшли своє місце у суспільстві допомагаючи таким самим ВПО, як і ми. Тому ми бачимо у цьому розразу, допомагаючи людям”, – підсумовує Олена.

Нагадаємо, рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову.

Фото: ШоТАМ!

Читати далі

Суспільство

Рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову

Опубліковано

Для усіх охочих відкрита реєстрація на 25-й курс із вивчення української мови від руху «Єдині».

Про це повідомляє  Київська міська державна адміністрація.

«Сьогодні, 6 травня, стартують базовий курс підтримки для новачків у переході на українську та складніший, поглиблений граматичний курс від всеукраїнського руху «Єдині». Амбасадором 25-го курсу став Євген Кот, зірковий хореограф і режисер-постановник», – йдеться в повідомленні.

Тривалість кожного курсу – 28 днів. Долучитися можна з будь-якої точки світу.

Навчання повністю безоплатне. Реєстрація – на сайті.

Як зазначають у КМДА, 20 квітня «Єдині» відсвяткували другу річницю з дня заснування. За цей час відбулось понад 7 800 зустрічей розмовних клубів української мови, до проєкту долучились 500 волонтерів.

Читайте також: Укрзалізниця приготувала Великодні обіди для Харківщини – фото

Наразі в межах проєкту щотижня відбувається 55 розмовних клубів на тиждень.

Наступна мета «Єдиних» – допомогти 1 000 000 земляків опанувати мову.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, скільки сімей отримали кредити на житло за програмою “єОселя”

Опубліковано

9 757 родин отримали кредити на суму понад 15,2 млрд грн у рамках урядової програми єОселя з моменту її старту. За минулий тиждень видано 264 кредити на загальну суму 467 млн грн.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Серед отримувачів:

● 124 військовослужбовці та силовики;
● 23 педагоги;
● 17 медиків;
● 1 науковець;
● 81 родина без власного житла;
● 9 ВПО;
● 9 ветеранів.

Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень

Про проєкт

єОселя – нова програма доступного кредитування житла, ініційована Президентом України.

Кредитування

  • Пільгова  ставка на весь термін  кредиту —  3%
  • максимальний строк кредиту — 20 років
  • мінімальний початковий внесок — 20%
  • кредитують банки-учасники програми: Ощадбанк, ПриватБанк, Глобус Банк, Укргазбанк, Sky Bank

Нагадаємо, британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні.

Фото: єОселя

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство7 днів тому

«Усе життя я жила з дискомфортом від того, що зі мною щось не так. Тепер мені стало легше»: історія Тоні, яка в 41 дізналася, що в неї аутизм

«Сьогодні день мого камінг-ауту. У мене аутизм», — написала одного дня Тоня на своїй сторінці...

Суспільство3 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство1 місяць тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство1 місяць тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

РЕКЛАМА: