NewСхід
Як перетворити закинутий кооперативний сад на акціонерне товариство. Досвід села Адамівка
Аби стати співвласником садівництва “Мрія”, вам не обов’язково жити у Донецькій області, де воно знаходиться. Стати учасником товариства може кожен: варто лише сплатити 42 гривні за деревце, отримати його GPS-координати і уже цієї осені… отримати перший врожай.
Читайте також: В Ужгороді роблять парфуми не гірші за Chanel
43 гектари занедбаного садівництва “Мрія” біля Слов’янська перетворюються на справжній яблуневий ліс завдяки підприємцю Івану Дегтяру. Як стати акціонером яблуневого саду і який у цьому сенс, якщо ви з іншого куточка країни розповів нам сам Іван.
“Мрію” згубили чвари
Іван Дегтяр підприємець, і основна його робота пов’язана з екологічною миловарнею у Слов’янську, що на Донеччині. Сам чоловік – вінничанин, а невеличкий будиночок у Адамівці дістався йому від матері.
Читайте також:Суперфуди у райцентрі: як родина переселенців виготовляє еко-чіпси
Буквально за два кілометри від батьківського будинку є занедбане садівниче товариство «Мрія», яке було створене у 1988-му році і за кілька років занепало.
Після розвалу союзу люди не змогли домовитися. І от одного разу виявилось, що у нас вкрали труби водопроводу, а лінію електропередач здали на металобрухт. Сади висохли, і з тисяч дерев на всіх гектарах залишилось лише 400, – розповідає він.
Навесні 2017 року Іван покликав на загальні збори всіх членів «Мрії» і запропонував їм об’єднати зусилля у відродженні саду. Його обрали головою товариства і разом вирішили: усі 600 “пустих” ділянок об’єднати в один загальний сад, тим самим започаткувавши інвестиційний проект “Адамівка”.
За перший рік існування садівництво обзавелося величезною соковаркою, яка може виробляти три тонни соку за добу. А дві тисячі молоденьких яблуньок, сливових та абрикосових дерев уже частково озеленили колишній пустир.
Спостерігати за деревом онлайн
Вкластися у інвестиційний проект може кожен дистанційно – сплативши 42 гривні за одне дерево онлайн. Мовляв, всі ж грають в гру “Ферма” на гаджетах. А можна робити це в реальності. Більш того, отримувати реальні ресурси поштою. От така гра, – каже з посмішкою Іван – тільки заснована на стосунках з природою.
Від імені садівничого товариства ми видамо вам сертифікат на ваші дерева, з порядковим номером і GPS-координатами (широта і довгота), який стане вашою членської книжкою, – розповів Іван.
Далі товариство буде публікувати щомісячні звіти про зрошення та догляд за садом, з тим щоб будь-який учасник був на зв’язку зі своїми деревами.
Насправді платити за дерево не обов’язково, додає він. Адже справжня мета проекту – не в грошах.
Якщо людина допомогла в саду, це також рахується. Можна відпрацювати один день в році, і отримати за це сім дерев, – розповідає чоловік.
Який сенс долучатись?
Сад став колективним, а отже будь-який член товариства має свою частину врожаю в продукції саду, пропорційно своїй участі, а також щорічного членського внеску.
Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу
Тому наприкінці року п’ята частина врожаю буде розподілена між власниками дерев пропорційно до кількості дерев, якими ті володіють. Свою частину вони отримають готовим продуктом – соком або сухофруктами.
Восени, каже садівник, якщо все піде як треба, люди, що отримали свою частину врожаю, розкажуть своїм знайомим, як це здорово працює.
Сад вже існує! Просто замість 10-15 тисяч дерев тут лише 400. Якщо з цих дерев ми зберемо 20 тонн врожаю і 4 тонни врожаю перетворимо в сік, власник дерева отримає набагато більше, ніж витратив, – розповідає Іван.
Рай і туристи
План розвитку садівництва передбачає, що у саду будуть висаджені 10 тисяч дерев за три роки. Членами садівничого товариства можуть бути і школи, і заклади харчування, і окремі люди.
Самому Івану хотілось би зробити із садівництва щось більше, ніж просто сад.
Читайте також: ТЕСТ: Який ти бізнесмен з історій успіху “Шотам”?
Він називає свій інвестиційний проект не інакше, як лісосадом.
Мальовниче місце, оточене лісом з двох боків, заслуговує на туристів. Для початку зробимо тут бювет. А потім будемо проводити культурні заходи. Адамівка – справжній рай. Хотілося б, щоб до цього раю доторкнулося якомога більше людей.
NewСхід
Донецька залізниця у 2020 році різними видами ремонту оновила 133,16 км колії.
Про це повідомили у пресцентрі Магістраль.
“Донецька залізниця протягом 2020 року різними видами ремонту оздоровила 133,16 км колії, у тому числі реконструкція — 5,0 км, посилений капітальний ремонт — 3,36 км, середній — 124,8”, – йдеться у повідомленні.
Також замінили на нові 16 комплектів стрілочних переводів, з них на залізобетонних брусах — 16 комплектів та відремонтовано середнім ремонтом 77 комплектів стрілочних переводів.
Читайте також: Контейнерний поїзд Китай-Україна вирушатиме зі ще одного логістичного центру
Роботи з реконструкції колії проводились на ділянці Роз’їзд 393 км – Зачатівська, Волноваської дистанції колії, на напрямку Волноваха-Комиш Зоря, які склали 5 км. Виконувався середній ремонт колії з використанням машин важкого типу на ділянці Часів Яр – Ступки, Добропілля-Мерцалове, Маріупольський напрямок.
Читайте також: В електричках з’являться камери відеоспостереження та “червоні” кнопки
“Оздоровлення залізничної колії дозволить не тільки покращити естетичний вигляд колії, але й значно підвищити швидкість руху на відремонтованих дільницях до максимально можливої при наявному технічному оснащенні. До того ж, це дозволить підвищити безпеку руху, плавність ходу поїздів, а також сприяє підвищенню інтенсивності пропуску поїздів. Сучасна технологія передбачає заміну верхньої будови колії (рейок і шпал), глибоке очищення баласту щебенеочисними машинами та ремонт водовідвідних споруд”, – відзначили у пресцентрі.
Нагадаємо, Укрзалізниця планує відновити курсування Інтерсіті Київ-Перемишль
Фото: prozahid.com
NewСхід
На Донеччині цього року планують відкрити ще чотири лабораторії, які проводять дослідження на наявність COVID-19 методом полімерної ланцюгової реакції (ПЛР).
Про це повідомляється на сайті Донецької ОДА.
«В планах на другий квартал 2021 року відкриття ще чотирьох лабораторій – в містах Мирноград, Покровськ, Краматорськ і Бахмут», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Коронабулінг в Україні: як сусіди знущаються з хворих на COVID-19, та як допомагають (ВІДЕО)
Наразі у Донецькій області дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) проводять 6 комунальних підприємств:
- три філії ДУ «Донецький обласний лабораторний центр МОЗ України»
- КНП «Донецький обласний центр з профілактики та боротьби із СНІДом» у Слов’янську
- Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука
- Шкірно-венерологічний диспансер міста Маріуполь.
Читайте також: У Києві безкоштовно тестуватимуть донорів крові на антитіла до COVID-19
Зазначається, що ці заклади отримують щоденно зразки, які доставляють мобільні бригади та проводять ПЛР-тестування.
Нагадаємо, ІТ-компанія безкоштовно розробила портал про COVID-19 в Україні для лікарів.
Фото: tsn.ua
NewСхід
Жителі Слов’янська зробили будки для безпритульних собак.
Про це йдеться в сюжеті видання “Восточний варіант”, передає Вільне радіо.
Журналісти зазначають, що місцевий притулок постійно потребує допомоги від міста та жителів. Собак треба годувати, лікувати, якщо вони хворіють. Потрібні також небайдужі волонтери, які будуть гуляти з собаками та чергувати на майданчику. Але найбільша проблема — це житло для тварин.
Притулок виграв у місцевому конкурсі “Бюджет участі” кілька невеличких вольєрів. Ще декілька подарували містяни. Крім цих вольєрів, місцеві активісти також дарують притулку будки.
Читайте також: Собака-безхатько із Запоріжжя стала моделлю Vogue (ВІДЕО)
Особливі вони тим, що їх роблять із підручних матеріалів та вторинної сировини. Кілька дощок, цвяхів, шматок лінолеуму, час на виробництво ㅡ і комфортне житло для собаки готове. Таких новеньких осель у притулку вже 10. Особливо актуальне житло для собак взимку, щоб вони змогли сховатися від холоду.
Читайте також: У Києві створять перше муніципальне кладовище для домашніх тварин
Крім осель, тваринкам також допомагають їжею. Місцеві школярі під наглядом дорослих приходять годувати собак і дарують їм запаси корму.
“Учні шкіл приходять, приносять їжу, звичайно під наглядом дорослих. Самі годують тварин. Видно, що їм це подобається. Одного разу навіть учні одного з коледжів виграли міні-грант (шість тисяч) і закупили для нас шість будок”, — розповідає волонтерка Ірина Орловська.
Фото: Восточний варіант