Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Andriy SHavkunov olandi Andriy SHavkunov olandi

NewСхід

Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Опубліковано

У Краматорську успішно працює цех з пошиття взуття, якому цього року виповниться три роки. Проект реалізував 37-річний Андрій Шавкунов, який запустив і розиває виробництво власної марки “Olandi”.

Andriy SHavkunov olandi

Андрій Шавкунов

власник взуттєвого бренду “Olandi”

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим. Хочу закрити потреби жінок у взутті 34-35 розміру з каблуком та 42-43. І для чоловіків шити взуття 48 розміру. Також шитиму ортопедичне і дитяче взуття”.

Підприємство розташовується в орендованому приміщенні у промзоні Краматорська. А шоу-рум компанії знаходиться у місцевому ЦУМі. Багато товару підприємець продає через інтернет, на сайті бренду. Чим популярне серед клієнтів таке взуття – ціна і якість. В середньому, пара коштує 1100-1200 гривень.

Повар став чобітарем

За освітою Андрій повар та економіст. Але покликанням душі стало виробництво взуття.

Зараз чоловік займається моделюванням. Втілює дизайнерські задуми. Розробляє нові ідеї. На фінальній стадії готового взуття доводить його до гарного вигляду, запаковує в коробки. Займається продажем і поставками матеріалів. Проте за необхідності, чоловік може сам ставати біля станка і робити взуття.

12 років тому Андрій потоваришував з батьком свого друга, який був майстром пошиття взуття. Саме він навчив цьому ремеслу Андрія. Свою першу сапожну майстерню відкривали з товаришем 17 років тому. Тоді хлопцям було по 20 років.

Орендували під майстерню дві кімнати. В одній ремонтували старе взуття, в іншій – вчилися шити нове. Почалося все з жіночих балеток. Згодом відмовився від ремонту і перейшов на пошив.

Асоритимент поповнюю в три підходи

Першого квітня бізнесмен відсвяткує трирічний ювілей старту власної справи. А тим часом на виробництві у нього розпал робочого сезону.

За словами підприємця, він не хоче ні на кого бути схожим. Шукає свої родзинки. Ідеї приходять спонтанно. Андрій слідкує за модою і останніми тенденціями. Шукає, що найбільше подобається людям. Яка модель працюватиме. Часто натхнення черпає з картинок в інтернеті. Додає нові деталі, грається з кроєм – виходять нові моделі взуття.

Коли Андрій остаточно визначився з моделлю, яку запустять у виробництво – приходить до швеї, з нею разом розробляють ескіз. Вона спочатку малює ескіз на папері. На розробку ідеї витрачають 2-3 дні. Потім ескіз переносять на колодку, моделюють зі шкіри пробний варіант, знімають і відшивають перший варіант. Часто це роблять зі шкіряних відходів. Пробник міряють на спеціальну розмірну колодку, підганяють. Уже з нього роблять ще один пробник – чистовик. Але і на цьому етапі ще підганяють і переробляють взуття. Вже з третьої спроби пару запускають на виробничий потік, масово відшивають. Верх взуття кроять, вирізають зі шкіри і підкладки. Швеї їх зшивають і передають чоловікам-працівникам. Ті вже на спеціальних колодках шкіряний верх взуття стягують і приклеюють на низ підошву.

“З останніми кросівками вийшло спонтанно. Хотіли зробити “челсі”, але почали експерементувати з підошвою – вийшла нова модель. Виглядає цікаво”, – каже Андрій.

Читайте також: Дизайнер із Козельця шиє одяг, що заряджає телефон

Із цікавих експериментів було, що на жіночі балетки поставили колодку босоніжок. За словами бізнесмена, це взагалі не по технології. Але виявилось, що взуття дуже зручне і на вигляд незвичне. Асортимент оновлюють щосезону. Додають мінімум по дві моделі.

Зараз на потік виробництва поставлено біля 30 моделей. Фірма відшиває більше жіночого взуття, але є і чоловіча лінійка. За словами Андрія, 60% чоловічого взуття купують жінки для своїх синів чи чоловіків.

Ціни втримують завдяки низьким накруткам


Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить.


“Це не у нас дешево, це в інших дорого. Ми не здешевлюємо своє виробництво. Просто не ставимо високі накрутки. Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”, – каже Андрій.

На замовлення взуття не роблять. Вартість однієї пари обійдеться в сім тисяч гривень, що буде нерентабельно. Дуже дорого виходить моделювання. Якщо робити на замовлення взуття, багато часу витрачається на нову колодку. Потім треба знайти підошву, яку хоче клієнт. Це все треба відмоделювати, зробити пробник і відправити клієнту, щоб той міг визначитися, чи підходить йому. Потім пробник мають повернути на виробництво, з якого можна робити “чистовик”.

За словами Андрія, матеріали для взуття радо купували б лише українські, проте є багато “але”. Дещо вигідніше купувати закордоном. Уся підошва, яку клеять на моделі – українського виробництва. Купують її у Запоріжжі, Харкові та Львові. А шкіру беруть італійську та турецьку. Українська не завжди підходить для виробництва. У Костянтинівці є шкірзавод, який випускає цікаві екземпляри, проте вони роблять їх у малих обсягах, що не покриває повністю потребу виробництва.

“Яка виходить собівартість взуття – не скажу, бо всі почнуть його шити”, – сміється Андрій.

Обладнання закупив на гранти


Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим.


Коли починав справу - мав тільки механічний прес. Зараз докупили брусовочну машинку. На грантову допомогу зміг купити якісне обладнання. Отримали грантів із трьох різних джерел на 235 тисяч гривень. Із отриманих коштів одразу витратили 75 тисяч гривень на придбання спеціального пресу. Але це виявилося найдешевше обладнання. Середні ціни на спеціалізовану техніку для пошиву взуття стартують від 4 тисяч доларів. Зараз потрібно ще, як мінімум дві машинки, вартість яких перевищує 160 тисяч гривень. До грантової допомоги своїх грошей підприємцеві довелося закинути ще 30%.

Зараз на виробництві працює 4 людей, двоє з яких – хлопці з інвалідністю. Один із них переселенець з Макіївки, глухонімий. Окремо працює на фірму хлопець, який займається рекламою та просуванням.

За оренду двох локацій (шоу-рум та цех) бізнесмен щомісяця сплачує близько восьми тисяч гривень. На виробництві немає опалення, тому використовують електрообігрівачі. За січень платіжка на електроенергію прийшла в розмірі 3200 гривень.

За словами підприємця, виробництво за три роки ще не окупилося. На це знадобиться ще якійсь час. Гроші доводиться ще вкладати, бо все на стадії розвитку. Хоча на певний рівень прибутків вже вийшли.

Взуття продають у Португалію і Францію

Нині щомісяця продають близько 120 пар взуття. Раніше продавали товари оптом, але там дуже низький заробіток і немає великих замовлень.

Взуття українського виробництва купують клієнти у роздріб з Португалії, Франції, Німеччини, Італії та Білорусі.

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”, – каже Андрій.

Його стандартний робочий день починається з відповідей на запити та смс клієнтів. Багато доводиться мотатися між новою поштою і шоу-румом. Увечері збирає всі замовлення для відправки поштою в інші міста чи закордон.

За словами Андрія, коли починав власну справу, боявся, що взуття не буде продаватися. Зараз страхи і сумніви розвіялись. Тож тепер “мріє відбутися, як бізнесмен”.

“Усі продавці намагаються “впарити” свій товар, а я одного разу вмовляв жінку, щоб вона не купувала у мене взуття. Розумів, що їй ця модель не підійде і буде вузькою. А вона казала: “Моїми грошима не розпоряджайтеся”. Я все ж її переконав не купувати моє взуття і дав контакти жінки, яка продає спеціалізовані товари за притомними цінами”, – розповів Андрій.

Свій бізнес Андрій вибудовує таким чином, щоб клієнти до нього приходили знову. Вважає це запорукою успіху.

15.03.2019

NewСхід

На Донеччині з’явиться Музей російсько-української війни

Опубліковано

На Донеччині просто неба відкриють «Музей російсько-української війни». Як повідомили в облдержадміністрації, проєкт може бути реалізований в одному з передмість міста Слов’янськ, де у 2014 році розгорнулись запеклі бої сил Антитерористичної операції проти незаконних збройних формувань. 

Яким буде музей?

Наразі для розміщення музею під відкритим небом пропонують декілька локацій – це гора Карачун та декілька локацій у селищі Семенівка поблизу Слов’янська. 

“Ці місця дуже знакові і самі несуть в собі частинку історії. Наразі головне завдання – визначити таку ділянку, яка відповідатиме розмірам та інфраструктурою, достатньою для повноцінного функціонування об’єкту”, – зазначила в.о. начальника управління культури та туризму Донецької ОДА Аліна Певна.

Приблизна площа музею складатиме 2 гектари.

Етапи реалізації

Реалізація проєкту проходитиме у три основні етапи – від глобального обговорення концепції музею та розробки землевпорядної документації до наповнення експозицій та повноцінного функціонування. Орієнтовний термін повної реалізації проєкту – 2022 рік.

Читайте також: У Львові боєць “Айдару” відкрив приватний військовий музей “Штурм” (ФОТО)

«Сьогодні фактично було перше обговорення цього великого проєкту, така собі презентація його концепції. Після обговорень ми разом з експертами-музейниками оглянемо запропоновані локації та внесемо пропозиції. Ми також звертаємось до громадськості – направляйте листи до управління культури з пропозиціями щодо місця розташування музею, його концепції та ідеології. Розробка концепції має стати спільною справою обласної влади та громадянського суспільства», – заявила заступник голови Донецької ОДА Юлія Костюніна.

У першому громадському обговоренні проєкту «Музей російсько-української війни» окрім представників обласної влади взяли участь представники музеїв, громадських організацій керівництва ООС, ветерани та громадські активісти.

Фото: dn.gov.ua

Читати далі

NewСхід

У Маріуполі з’явиться найбільший у світі храм, розписаний “петриківкою”

Опубліковано

У Маріуполі храм Православної церкви України розписують «петриківкою». Про це повідомляє ІА «Вчасно».

Як зазначається, храм святого Петра Могили і собору Успіння пресвятої Богородиці Православної Церкви України покривають новими блакитними візерунками традиційного українського розпису. Це буде перший у світі храм таких розмірів, розписаний «петриківкою».

У чому особливість храму?

Ініціатором втілення проєкту став небайдужий місцевий житель Кирило Долімбаєв.

«В Україні існують храми, розписані „петриківкою“ зовні і всередині, але таких об’ємів ні в країні, ні в світі немає», — зазначає він.

Проєкт розпису — суто благодійний та громадянський. За менше ніж місяць Кирилу Долімбаєву за допомогою соціальних мереж вдалося зібрати необхідні кошти від понад 100 осіб. Окрім жителів України, кошти жертвували люди з США, Нової Зеландії, Великобританії, Австралії, Італії.

Будівельне риштовання безкоштовно надала одна маріупольська організація.

Розпис виконує львівська майстриня Ольга Черьомушкіна. Коли вона закінчить центральну фасадну частину, то зможе приступити до іншої сторони. У майбутньому храму хочуть додати підсвічування, щоб додавати акцентів на розпис вночі.

Замахнулись на рекорд

Закарбувати результати хочуть за допомогою Книги рекордів України, а у подальшому — Книги рекордів Гіннеса. Якщо вдасться зібрати необхідні кошти.

Також у дворі храму розмістять ковану статую Архангела Михаїла. Робитиме її майстер із Чернівців.

«Це буде перша кована статуя Архангела Михаїла такого розміру. У нас в 15 кілометрах від міста війна. Архангел Михаїл — це верховний янгол у православних, і він покровитель воїнів. Статуя буде оберегом не тільки для Маріуполя і Донецької області, а й усієї України», — зазначає Кирило Долімбаєв.

Чоловік підкреслює, що обидва проєкти він має на меті перевести у культурну площину та зробити цей храм Православної Церкви України справжнім «місцем-магнітом».Слідкувати за перебігом проєктів та дізнатися, як можна допомогти в їх втіленні, можна ТУТ.

Фото: facebook.com/kirill.dolimbaev

Читати далі

NewСхід

Поблизу Сєвєродонецька з’явиться містечко для переселенців

Опубліковано

На Донбасі планують будівництво невеличкого містечка для переселенців поблизу Сєвєродонецька. Тут зведуть будиночки площею 70-80 квадратних метрів, повідомив  голова Луганської обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

Це амбіційний проєкт ОДА спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Читайте також: В Україні дистанційно надаватимуть безкоштовну правову допомогу з фінансових питань

Як зазначається, ці новобудови будуть розраховані виключно на переселенців з тимчасово окупованих територій. За словами Сергія Гайдая, реалізація цього проєкту розпочнеться наступного року.

«Я постійно отримую безліч питань на тему ВПО. Найближчим часом ми отримаємо проєкт двох будинків на 45 квартир у Кремінній. Там повинні жити і люди з інвалідністю, і медпрацівники, і військовослужбовці, і внутрішньо переміщені особи, і діячі культури, а також освітяни. Я не хочу, щоби люди їхали з Луганщини, хочу, щоб фахівці залишались тут! Тому ми повинні зробити умови праці та побут цих людей комфортними», – додав голова облдержадміністрації.

Фото: rivne-city.com

Читати далі

NewСхід

На Донеччині побудують потужний елеватор

Опубліковано

У Сіверську Донецької області побудують потужний елеваторний комплекс, від якого громада розраховує отримати понад 1 млн грн на рік за оренду землі, до 120 млн грн інвестицій та нові робочі місця. 

Про це пише Вільне радіо.

Зазначається, що рішення про передачу ділянки землі в оренду ухвалили на сесії Сіверської міськради.  

Земельну ділянку площею 18 га під майже зруйнованим доломітним комбінатом отримало ТОВ “Ельвара” в оренду терміном на 7 років (з правом подальшого викупу). За землю підприємство має платити 3% від вартості ділянки. Оцінили територію в 41 млн грн. Тобто в бюджет очікують 1 млн 230 тис грн на рік. 

Що обіцяють будувати?

За даними, нині інвестор оформлює проєктно-кошторисну документацію на будівництво. 

“Планують, по-перше, там елеватор, другим етапом — мукомельне виробництво з випічки хлібобулочних виробів та згодом цех з виробництва тротуарної плитки. Перший етап (елеватор, —  ред.) планують закінчити у 2021 році. Він буде сучасний, на комп’ютерній основі. Тобто для будь-якого зерна, яке є у світі, можна задати програму і його зберігати”, — йдеться у повідомленні.

Читайте також: 15-річний хлопець став екологічним супергероєм Слов’янська (ВІДЕО)

На першому етапі в комплекс обіцяють вкласти 80-120 млн грн. 

“Він буде займатися прийманням зернових, сушінням, очищенням та відвантаженням залізничним транспортом в порт та на експорт. На першому етапі це буде 20-30 тис тон зберігання”, —  розповів представник інвесторів. 

В подальших планах — збільшення потужності до 100 тис тонн зерна, будівництво переробного підприємства та АТП для обслуговування зерновозів.

Окрім нових робочих місць на самому елеваторі, інвестор планує взяти на роботу водіїв вантажівок. Всього розраховують найняти 100-120 людей. 

“Буде створено на першому етапі близько 30 робочих місць для експлуатації цього елеватора. Також близько 30-40 водіїв, які будуть на вантажівках звозити зерно”,  —  розповів про плани співробітник ТОВ “Ельвара”.   

Читайте також: Як створюється електронна сцена Донбасу та як вона звучить, можна почути на проєкті На карантині з Plan B

Більше роботи мають отримати й сіверські залізничники.

“Вони планують таке обладнання, щоб при наявності замовлення за добу завантажити 54 вагони й одразу відправити. Вони самі замовляють тепловоз, всі вагони завантажують, і він пішов. Хочуть створити й залізничний цех, придбати невеликий китайський тепловоз, який буде підтягувати вагони на навантаження та назад. Тобто у них такі величезні плани”,  — йдеться у повідомленні.    

Зазначимо, нове велике підприємство для Сіверська необхідне. Адже в громаді робочі місця є хіба що для бюджетників, і то не завжди. А от наповнювати бюджет майже нікому. Це основний аргумент.

Читайте також: У прифронтові селища Донбасу передадуть 75 електровелосипедів

Нагадаємо, на Донеччині капітально відремонтують дитячу лікарню.

Як ми повідомляли раніше, на Донеччині капітально відремонтують дитячу лікарню.

Усі фото: freeradio.com.ua.

Читати далі

NewСхід

На Донбасі відкриють хаби цифрової освіти

Опубліковано

У Краматорську та Маріуполі відкривають хаби цифрової освіти.  Їх створюють у рамках співпраці Міністерства цифрової трансформації України та благодійної організації «Благодійний фонд «Бітрут Академія». Про це йдеться на сайті Мінцифри.

У чому полягає співпраця?

Домовились співпрацювати у таких напрямках:

  • сприяння поширенню цифрової та мобільної грамотності серед населення України
  • стимулювання створення умов для навчання сучасним цифровим навичкам
  • обмін сучасними методами навчання цифровій та мобільній грамотності, освітніми текстовими та відеоматеріалами
  • сприяння організації та проведенню конференцій, візитів, зустрічей, семінарів, круглих столів, тренінгів, фестивалів, виставок тощо з питань співпраці.

Безкоштовний доступ до навчання

Один із перших кроків, про реалізацію якого домовились — відкриття двох хабів цифрової освіти у Краматорську та Маріуполі 10 червня 2020 року. Кожен громадянин зможе прийти до хабів та отримати безкоштовний доступ до навчання цифрової грамотності на платформі Дія.Цифрова освіта. 

Читайте також: Українським бібліотекам передадуть 5 тисяч комп’ютерів

Графік роботи хабів:

м. Маріуполь, вул. Енгельса, 35а, Beetroot Academy IT HUB, понеділок-п’ятниця 9:00-18:00

Візит у хаб за попереднім записом +380972748324

м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 3 вівторок-четвер 10:00-12:00

Візит у хаб за попереднім записом +380678487170 

зазначимо, що нині є вже більше 1300 хабів у містах і селах України, куди вільно може завітати кожен українець.

Читати далі

NewСхід

Дивовижна історія переселенця, який лікує бійців на фронті (ВІДЕО)

Опубліковано

Він переховувався від бойовиків під псевдонімом «Зуб Мудрості». А тепер безкоштовно лікує зуби у фронтовій стоматології.

Допомагає бійцям, які потерпають від гострого болю. І має стоматологічну клініку у Києві.

2014-го Михайло Хорунжий втратив бізнес, дім та друзів. Мав у Донецьку власну стоматологічну клініку.

«Займався патріотичним активізмом, то довелося навіть ім’я змінити у соцмережах» – розповідає Михайло Хорунжий.

Читайте також: Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць

Влітку 2014-го активістів почали викрадати бойовики. Михайлові довелося тікати із сім’єю без нічого.

Влаштувався в Києві рядовим лікарем. Згодом знайшлися партнери – зміг відкрити свою клініку. Майже весь персонал у ній – переселенці.

А Михайло продовжує регулярно їздити на фронт.

Читайте також: Як українець запустив бізнес в кризу та став проривом року за версією Payoneer — кейс

Нагадаємо, переселенка організувала клінінговий бізнес на Донбасі.

Окрім того, переселенець із Криму заснував сироварню на Черкащині.

Як ми повідомляли раніше, майстер зі Слов’янська створює унікальні тандири.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.