Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Andriy SHavkunov olandi Andriy SHavkunov olandi

NewСхід

Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Опубліковано

У Краматорську успішно працює цех з пошиття взуття, якому цього року виповниться три роки. Проект реалізував 37-річний Андрій Шавкунов, який запустив і розиває виробництво власної марки “Olandi”.

Andriy SHavkunov olandi

Андрій Шавкунов

власник взуттєвого бренду “Olandi”

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим. Хочу закрити потреби жінок у взутті 34-35 розміру з каблуком та 42-43. І для чоловіків шити взуття 48 розміру. Також шитиму ортопедичне і дитяче взуття”.

Підприємство розташовується в орендованому приміщенні у промзоні Краматорська. А шоу-рум компанії знаходиться у місцевому ЦУМі. Багато товару підприємець продає через інтернет, на сайті бренду. Чим популярне серед клієнтів таке взуття – ціна і якість. В середньому, пара коштує 1100-1200 гривень.

Повар став чобітарем

За освітою Андрій повар та економіст. Але покликанням душі стало виробництво взуття.

Зараз чоловік займається моделюванням. Втілює дизайнерські задуми. Розробляє нові ідеї. На фінальній стадії готового взуття доводить його до гарного вигляду, запаковує в коробки. Займається продажем і поставками матеріалів. Проте за необхідності, чоловік може сам ставати біля станка і робити взуття.

12 років тому Андрій потоваришував з батьком свого друга, який був майстром пошиття взуття. Саме він навчив цьому ремеслу Андрія. Свою першу сапожну майстерню відкривали з товаришем 17 років тому. Тоді хлопцям було по 20 років.

Орендували під майстерню дві кімнати. В одній ремонтували старе взуття, в іншій – вчилися шити нове. Почалося все з жіночих балеток. Згодом відмовився від ремонту і перейшов на пошив.

Асоритимент поповнюю в три підходи

Першого квітня бізнесмен відсвяткує трирічний ювілей старту власної справи. А тим часом на виробництві у нього розпал робочого сезону.

За словами підприємця, він не хоче ні на кого бути схожим. Шукає свої родзинки. Ідеї приходять спонтанно. Андрій слідкує за модою і останніми тенденціями. Шукає, що найбільше подобається людям. Яка модель працюватиме. Часто натхнення черпає з картинок в інтернеті. Додає нові деталі, грається з кроєм – виходять нові моделі взуття.

Коли Андрій остаточно визначився з моделлю, яку запустять у виробництво – приходить до швеї, з нею разом розробляють ескіз. Вона спочатку малює ескіз на папері. На розробку ідеї витрачають 2-3 дні. Потім ескіз переносять на колодку, моделюють зі шкіри пробний варіант, знімають і відшивають перший варіант. Часто це роблять зі шкіряних відходів. Пробник міряють на спеціальну розмірну колодку, підганяють. Уже з нього роблять ще один пробник – чистовик. Але і на цьому етапі ще підганяють і переробляють взуття. Вже з третьої спроби пару запускають на виробничий потік, масово відшивають. Верх взуття кроять, вирізають зі шкіри і підкладки. Швеї їх зшивають і передають чоловікам-працівникам. Ті вже на спеціальних колодках шкіряний верх взуття стягують і приклеюють на низ підошву.

“З останніми кросівками вийшло спонтанно. Хотіли зробити “челсі”, але почали експерементувати з підошвою – вийшла нова модель. Виглядає цікаво”, – каже Андрій.

Читайте також: Дизайнер із Козельця шиє одяг, що заряджає телефон

Із цікавих експериментів було, що на жіночі балетки поставили колодку босоніжок. За словами бізнесмена, це взагалі не по технології. Але виявилось, що взуття дуже зручне і на вигляд незвичне. Асортимент оновлюють щосезону. Додають мінімум по дві моделі.

Зараз на потік виробництва поставлено біля 30 моделей. Фірма відшиває більше жіночого взуття, але є і чоловіча лінійка. За словами Андрія, 60% чоловічого взуття купують жінки для своїх синів чи чоловіків.

Ціни втримують завдяки низьким накруткам


Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить.


“Це не у нас дешево, це в інших дорого. Ми не здешевлюємо своє виробництво. Просто не ставимо високі накрутки. Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”, – каже Андрій.

На замовлення взуття не роблять. Вартість однієї пари обійдеться в сім тисяч гривень, що буде нерентабельно. Дуже дорого виходить моделювання. Якщо робити на замовлення взуття, багато часу витрачається на нову колодку. Потім треба знайти підошву, яку хоче клієнт. Це все треба відмоделювати, зробити пробник і відправити клієнту, щоб той міг визначитися, чи підходить йому. Потім пробник мають повернути на виробництво, з якого можна робити “чистовик”.

За словами Андрія, матеріали для взуття радо купували б лише українські, проте є багато “але”. Дещо вигідніше купувати закордоном. Уся підошва, яку клеять на моделі – українського виробництва. Купують її у Запоріжжі, Харкові та Львові. А шкіру беруть італійську та турецьку. Українська не завжди підходить для виробництва. У Костянтинівці є шкірзавод, який випускає цікаві екземпляри, проте вони роблять їх у малих обсягах, що не покриває повністю потребу виробництва.

“Яка виходить собівартість взуття – не скажу, бо всі почнуть його шити”, – сміється Андрій.

Обладнання закупив на гранти


Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим.


Коли починав справу - мав тільки механічний прес. Зараз докупили брусовочну машинку. На грантову допомогу зміг купити якісне обладнання. Отримали грантів із трьох різних джерел на 235 тисяч гривень. Із отриманих коштів одразу витратили 75 тисяч гривень на придбання спеціального пресу. Але це виявилося найдешевше обладнання. Середні ціни на спеціалізовану техніку для пошиву взуття стартують від 4 тисяч доларів. Зараз потрібно ще, як мінімум дві машинки, вартість яких перевищує 160 тисяч гривень. До грантової допомоги своїх грошей підприємцеві довелося закинути ще 30%.

Зараз на виробництві працює 4 людей, двоє з яких – хлопці з інвалідністю. Один із них переселенець з Макіївки, глухонімий. Окремо працює на фірму хлопець, який займається рекламою та просуванням.

За оренду двох локацій (шоу-рум та цех) бізнесмен щомісяця сплачує близько восьми тисяч гривень. На виробництві немає опалення, тому використовують електрообігрівачі. За січень платіжка на електроенергію прийшла в розмірі 3200 гривень.

За словами підприємця, виробництво за три роки ще не окупилося. На це знадобиться ще якійсь час. Гроші доводиться ще вкладати, бо все на стадії розвитку. Хоча на певний рівень прибутків вже вийшли.

Взуття продають у Португалію і Францію

Нині щомісяця продають близько 120 пар взуття. Раніше продавали товари оптом, але там дуже низький заробіток і немає великих замовлень.

Взуття українського виробництва купують клієнти у роздріб з Португалії, Франції, Німеччини, Італії та Білорусі.

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”, – каже Андрій.

Його стандартний робочий день починається з відповідей на запити та смс клієнтів. Багато доводиться мотатися між новою поштою і шоу-румом. Увечері збирає всі замовлення для відправки поштою в інші міста чи закордон.

За словами Андрія, коли починав власну справу, боявся, що взуття не буде продаватися. Зараз страхи і сумніви розвіялись. Тож тепер “мріє відбутися, як бізнесмен”.

“Усі продавці намагаються “впарити” свій товар, а я одного разу вмовляв жінку, щоб вона не купувала у мене взуття. Розумів, що їй ця модель не підійде і буде вузькою. А вона казала: “Моїми грошима не розпоряджайтеся”. Я все ж її переконав не купувати моє взуття і дав контакти жінки, яка продає спеціалізовані товари за притомними цінами”, – розповів Андрій.

Свій бізнес Андрій вибудовує таким чином, щоб клієнти до нього приходили знову. Вважає це запорукою успіху.

15.03.2019

NewСхід

На Донбасі облаштують сонячними панелями 65 об’єктів інфраструктури

Опубліковано

На Луганщині і Донеччині облаштують 65 об‘єктів інфраструктури сонячними батареями. Джерелами сонячної генерації з’являться у 19 населених пунктах.

Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, передає Depo.Донбас.

Відповідний меморандум підписано між міністерством, НАК “Нафтогаз України” та Луганською і Донецькою адміністраціями.

Зазначається, що орієнтовна сума інвестицій НАК “Нафтогаз України” складає близько 100 мільйонів гривень.

Читайте також: На Сумщині інвестують 1 млрд євро в вітропарк з виробництвом водню

Мета проєкту – облаштування джерелами сонячної генерації публічного простору і об’єктів, якими найбільше користуються люди на прилеглих до лінії дотику територіях України.

Де облаштують СЕС?

Серед локацій, які будуть облаштовані джерелами сонячної генерації, зокрема і усі КПВВ.

“Результат у Щасті вже наочний, у Новотроїцькому його можна буде побачити вже за три тижні, наступний – у Станиці Луганській на початку наступного року”, – йдеться у повідомленні.

Наприклад, у Щасті буде обладнано 2 дитячих садки, 2 школи, міський палац культури, у Новотроїцькому – 2 школи, у Станиці Луганській, Авдіївці, Волновасі, Сартані – місцеві лікарні та інші об’єкти. Загалом буде облаштовано 28 шкіл і дитячих садків, 7 медичних установ, 4 палаци культури, кілька парків, десятки пішохідних переходів, зупинок і зон відпочинку, одна станція юних техніків.

Читайте також: У Франківську відкриють новий корпус ліцею з електростанцією на даху (ФОТО)

Впровадження проєкту націлено на енергонезалежність, екологічність, і врешті решт – економію. Наприклад, за рік на КПВВ у Щасті від сонця буде згенеровано енергії на 410 тисяч гривень.

Нагадаємо, в Україні кількість сімей, що використовують «чисту» електроенергію з енергії сонця, зросла на 8% і сягнула 27623. 

Фото: 100realty.ua

Читати далі

NewСхід

На околиці Добропілля замість звалища облаштували вільний простір «Непустир» (ВІДЕО)

Опубліковано

Пустир на околиці Добропілля навчив місцевих любити місто. Раніше діти грались на звалищі, та тепер мають Непустир.

Роками місцеві просто скидали з пагорбів сміття, все заростало амброзією.

 “Це околиця міста, нікому не було діла, що тут також живуть люди”, – каже Владислав Бурховецький, засновник.

Читайте також: Сучасний лірник: чому інструменти львівського майстра купують навіть у Південній Кореї

 Знищити багаторічне звалище вирішив Владислав Бурховецький. Разом із друзями хлопець розчистив пустир та встановив турніки.

 “Ми навчили дітей пиляти, стругати, фарбувати – усе робили тут разом”, – пригадує Владислав Бурховецький.

Щоб зібрати гроші – запустили спільнокошт і змогли. Замість амброзії тут з’явився квітник, замість смітника – сцена і зона барбекю. А волонтери привозять сюди круті концерти, влаштовують спортивні змагання.

Читайте також: У Чернігові облаштували міні-сквер замість незаконної парковки (ФОТО)

“Діти роблять це місце своїми руками – вони будуть його захищати та цінувати. Бо це їхнє”, – каже Владислав Бурховецький.

Зараз хлопцям телефонують з інших районів міста та питають поради.

 “Ми показали приклад, як можна не чекати на майданчик від депутата, а зробити його самим”, – впевнений Владислав Бурховецький.

Читати далі

NewСхід

Кооператив з Луганщини будуватиме овочевий хаб

Опубліковано

На Луганщині кооператив “Овочі станичників” має намір за підтримки проекту USAID в наступному році побудувати логістичний центр (хаб). 

Про це повідомляє AgroTimes. 

Зазначається, що кооператив давно потребував такого хабу, але не мав грошей на втілення.

«Проводимо розрахунки, вже обрали місце, де будуватимемо цей хаб. До нього члени кооперативу зможуть привозити врожай, складати на зберігання до холодильників. Коли збереться потрібна партія, фермери відправлятимуть охолоджену продукцію покупцеві — на ринки або до супермаркетів», — сказав спеціаліст аграрного сектору Проекту USAID Олександр Карельсон.

Читайте також: Фермери Львівщини об’єднуються в логістичний кооператив

Транспорт для доставки овочів гуртовим покупцям у кооперативі планують придбати самотужки. До цього часу Проект USAID орендував фермерам автомобіль для доставки замовлень.

Кооператив «Овочі станичники» був створений в 2017 р. Налічує майже 100 домогосподарств в Станиці Луганській, які вирощують овочі.

Читайте також: В Україні з’явиться кооператив із реалізації найдорожчих у світі прянощів

Минулого року місцеві томати чері в фірмовій упаковці під брендом «Овочі станичників» продавали в супермаркетах Києва. Цього року фермери налагодили співпрацю з мережами супермаркетів в Луганській і Донецькій областях.

Раніше повідомлялося, що Україні створили перший лохиновий кооператив.

Фото: agravery.com

Читати далі

NewСхід

На Донеччині будують спорткомплекс з басейнами за 80,2 мільйона гривень (ФОТО)

Опубліковано

На Донеччині тривають будівельні роботи на фізкультурно-оздоровчому комплексі з басейнами «Н2О-Classic» у Краматорську.

Про це повідомив голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко.

Читайте також: На Рівненщині триває реконструкція 30-ти метрового басейну: який він має вигляд (ФОТО)

За його словами, наразі тут вже готові основи для двох басейнів: для дитячого 12×4 метри і для дорослого 25×16 метрів (8 доріжок).  

Читайте також: У Дніпрі відкрили найкращу в області криту арену для олімпійських видів спорту (ФОТО)

Приміщення будується з нуля за сучасними технологіями. Воно буде зручним у користуванні та ефективним в утриманні. Для глядачів передбачене зведення трибун на 72 місця.

Також планується благоустрій прилеглої території та облаштування парковки.

За цей рік на проєкт виділено 22,3 мільйони гривень з обласного бюджету, загальний же кошторис становитиме 80,2 мільйона гривень.

Нагадаємо, у Миколаєві завершили перший етап капітального ремонту спорткомплексу “Надія”. 

Фото: dn.gov.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.