Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Andriy SHavkunov olandi Andriy SHavkunov olandi

NewСхід

Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Опубліковано

У Краматорську успішно працює цех з пошиття взуття, якому цього року виповниться три роки. Проект реалізував 37-річний Андрій Шавкунов, який запустив і розиває виробництво власної марки “Olandi”.

Andriy SHavkunov olandi

Андрій Шавкунов

власник взуттєвого бренду “Olandi”

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим. Хочу закрити потреби жінок у взутті 34-35 розміру з каблуком та 42-43. І для чоловіків шити взуття 48 розміру. Також шитиму ортопедичне і дитяче взуття”.

Підприємство розташовується в орендованому приміщенні у промзоні Краматорська. А шоу-рум компанії знаходиться у місцевому ЦУМі. Багато товару підприємець продає через інтернет, на сайті бренду. Чим популярне серед клієнтів таке взуття – ціна і якість. В середньому, пара коштує 1100-1200 гривень.

Повар став чобітарем

За освітою Андрій повар та економіст. Але покликанням душі стало виробництво взуття.

Зараз чоловік займається моделюванням. Втілює дизайнерські задуми. Розробляє нові ідеї. На фінальній стадії готового взуття доводить його до гарного вигляду, запаковує в коробки. Займається продажем і поставками матеріалів. Проте за необхідності, чоловік може сам ставати біля станка і робити взуття.

12 років тому Андрій потоваришував з батьком свого друга, який був майстром пошиття взуття. Саме він навчив цьому ремеслу Андрія. Свою першу сапожну майстерню відкривали з товаришем 17 років тому. Тоді хлопцям було по 20 років.

Орендували під майстерню дві кімнати. В одній ремонтували старе взуття, в іншій – вчилися шити нове. Почалося все з жіночих балеток. Згодом відмовився від ремонту і перейшов на пошив.

Асоритимент поповнюю в три підходи

Першого квітня бізнесмен відсвяткує трирічний ювілей старту власної справи. А тим часом на виробництві у нього розпал робочого сезону.

За словами підприємця, він не хоче ні на кого бути схожим. Шукає свої родзинки. Ідеї приходять спонтанно. Андрій слідкує за модою і останніми тенденціями. Шукає, що найбільше подобається людям. Яка модель працюватиме. Часто натхнення черпає з картинок в інтернеті. Додає нові деталі, грається з кроєм – виходять нові моделі взуття.

Коли Андрій остаточно визначився з моделлю, яку запустять у виробництво – приходить до швеї, з нею разом розробляють ескіз. Вона спочатку малює ескіз на папері. На розробку ідеї витрачають 2-3 дні. Потім ескіз переносять на колодку, моделюють зі шкіри пробний варіант, знімають і відшивають перший варіант. Часто це роблять зі шкіряних відходів. Пробник міряють на спеціальну розмірну колодку, підганяють. Уже з нього роблять ще один пробник – чистовик. Але і на цьому етапі ще підганяють і переробляють взуття. Вже з третьої спроби пару запускають на виробничий потік, масово відшивають. Верх взуття кроять, вирізають зі шкіри і підкладки. Швеї їх зшивають і передають чоловікам-працівникам. Ті вже на спеціальних колодках шкіряний верх взуття стягують і приклеюють на низ підошву.

“З останніми кросівками вийшло спонтанно. Хотіли зробити “челсі”, але почали експерементувати з підошвою – вийшла нова модель. Виглядає цікаво”, – каже Андрій.

Читайте також: Дизайнер із Козельця шиє одяг, що заряджає телефон

Із цікавих експериментів було, що на жіночі балетки поставили колодку босоніжок. За словами бізнесмена, це взагалі не по технології. Але виявилось, що взуття дуже зручне і на вигляд незвичне. Асортимент оновлюють щосезону. Додають мінімум по дві моделі.

Зараз на потік виробництва поставлено біля 30 моделей. Фірма відшиває більше жіночого взуття, але є і чоловіча лінійка. За словами Андрія, 60% чоловічого взуття купують жінки для своїх синів чи чоловіків.

Ціни втримують завдяки низьким накруткам


Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить.


“Це не у нас дешево, це в інших дорого. Ми не здешевлюємо своє виробництво. Просто не ставимо високі накрутки. Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”, – каже Андрій.

На замовлення взуття не роблять. Вартість однієї пари обійдеться в сім тисяч гривень, що буде нерентабельно. Дуже дорого виходить моделювання. Якщо робити на замовлення взуття, багато часу витрачається на нову колодку. Потім треба знайти підошву, яку хоче клієнт. Це все треба відмоделювати, зробити пробник і відправити клієнту, щоб той міг визначитися, чи підходить йому. Потім пробник мають повернути на виробництво, з якого можна робити “чистовик”.

За словами Андрія, матеріали для взуття радо купували б лише українські, проте є багато “але”. Дещо вигідніше купувати закордоном. Уся підошва, яку клеять на моделі – українського виробництва. Купують її у Запоріжжі, Харкові та Львові. А шкіру беруть італійську та турецьку. Українська не завжди підходить для виробництва. У Костянтинівці є шкірзавод, який випускає цікаві екземпляри, проте вони роблять їх у малих обсягах, що не покриває повністю потребу виробництва.

“Яка виходить собівартість взуття – не скажу, бо всі почнуть його шити”, – сміється Андрій.

Обладнання закупив на гранти


Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим.


Коли починав справу - мав тільки механічний прес. Зараз докупили брусовочну машинку. На грантову допомогу зміг купити якісне обладнання. Отримали грантів із трьох різних джерел на 235 тисяч гривень. Із отриманих коштів одразу витратили 75 тисяч гривень на придбання спеціального пресу. Але це виявилося найдешевше обладнання. Середні ціни на спеціалізовану техніку для пошиву взуття стартують від 4 тисяч доларів. Зараз потрібно ще, як мінімум дві машинки, вартість яких перевищує 160 тисяч гривень. До грантової допомоги своїх грошей підприємцеві довелося закинути ще 30%.

Зараз на виробництві працює 4 людей, двоє з яких – хлопці з інвалідністю. Один із них переселенець з Макіївки, глухонімий. Окремо працює на фірму хлопець, який займається рекламою та просуванням.

За оренду двох локацій (шоу-рум та цех) бізнесмен щомісяця сплачує близько восьми тисяч гривень. На виробництві немає опалення, тому використовують електрообігрівачі. За січень платіжка на електроенергію прийшла в розмірі 3200 гривень.

За словами підприємця, виробництво за три роки ще не окупилося. На це знадобиться ще якійсь час. Гроші доводиться ще вкладати, бо все на стадії розвитку. Хоча на певний рівень прибутків вже вийшли.

Взуття продають у Португалію і Францію

Нині щомісяця продають близько 120 пар взуття. Раніше продавали товари оптом, але там дуже низький заробіток і немає великих замовлень.

Взуття українського виробництва купують клієнти у роздріб з Португалії, Франції, Німеччини, Італії та Білорусі.

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”, – каже Андрій.

Його стандартний робочий день починається з відповідей на запити та смс клієнтів. Багато доводиться мотатися між новою поштою і шоу-румом. Увечері збирає всі замовлення для відправки поштою в інші міста чи закордон.

За словами Андрія, коли починав власну справу, боявся, що взуття не буде продаватися. Зараз страхи і сумніви розвіялись. Тож тепер “мріє відбутися, як бізнесмен”.

“Усі продавці намагаються “впарити” свій товар, а я одного разу вмовляв жінку, щоб вона не купувала у мене взуття. Розумів, що їй ця модель не підійде і буде вузькою. А вона казала: “Моїми грошима не розпоряджайтеся”. Я все ж її переконав не купувати моє взуття і дав контакти жінки, яка продає спеціалізовані товари за притомними цінами”, – розповів Андрій.

Свій бізнес Андрій вибудовує таким чином, щоб клієнти до нього приходили знову. Вважає це запорукою успіху.

15.03.2019

NewСхід

Австрія виділить 1 млн євро на допомогу Донбасу

Опубліковано

Австрія виділить Україні 1 млн євро на гуманітарну допомогу для Донбасу.

Про це пише АрміяІнформ.

Під час зустрічі президентів України та Австрії співрозмовники докладно обговорили ситуацію на сході України, а також у Криму.

Президент Александр Ван дер Беллен зауважив, що Австрія та ЄС підтримують роботу місії ОБСЄ в Україні та дуже цінують роль Тристоронньої контактної групи й ту роботу, яку вони виконують у межах Мінського переговорного процесу.

За його словами, Австрія переймається життям людей, котрі мешкають у зоні конфлікту, тому австрійська влада надає відповідну гуманітарну допомогу, зокрема внутрішньо переміщеним особам.

«Мене дуже тішить, що ми змогли підтвердити, що надамо допомогу в розмірі одного мільйона євро для подальшої підтримки цих регіонів», – додав Федеральний президент Австрії.

Читайте такожЯк три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Ван дер Беллен підкреслив, що для Австрії особливо важливим є питання життя населення в регіоні конфлікту.

«Ми даємо відповідну гуманітарну допомогу, особливо для внутрішньо переміщених осіб», – уточнив він.

Варто підкреслити, що Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц у своєму Twitter поінформував, що Австрія 2014 року надала Україні €6,8 млн гуманітарної допомоги.

«Україна завжди може розраховувати на підтримку Австрії», – написав він.

Читайте такожВтекли з міста: як родина заснувала етнохату та відроджує традиції в селі на Одещині

Нагадаємо, у прифронтовій Красногорівці відновили обстріляну окупантами школу.

Як ми повідомляли раніше, у Бахмуті будують новий корпус училища олімпійського резерву імені Сергія Бубки.

Головне фото: day.kyiv.ua.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині з’явився подвійний мурал, присвячений українській родині (ФОТО)

Опубліковано

У Бахмуті на Донеччині створили подвійний мурал, присвячений українській родині. Про це повідомляє Вільне радіо.

Як зазначається, робота над муралом тривала з початку серпня, а на весь малюнок витратили близько 2 тисяч балонів фарби. Аби досягнути ефекту фотореалістичності, художники використовували велику палітру світлих відтінків.

Стінописом можна помилуватись на в’їзді у місто з боку Костянтинівки навіть з вікна транспорту. Та зупинятися на цьому не збираються: вже малюють третій. Про це Вільному радіо розповіла Яна Волк, директорка творчої групи KAILAS-V, яка виконала перші два бахмутські мурали.

“Я вважаю, що ці два проєкти зараз найкрасивіші в Україні. У людей на все є своя точка зору. Але на сім’ю, дітей, тварин у всіх один погляд – це мило. Це щось своє, рідне. По-друге, ці мурали дуже якісні. Насправді художників, які можуть досягти такої якості, в Україні небагато. Як на мене, ми зробили навіть краще”,  —  каже директорка творчої групи. Це спальний район: діти, бабусі, люди, які поспішають на роботу. Ми працюємо для них, ми не працюємо для музеїв або картинних галерей. Ми розуміємо, що треба робити те, що люди бачать щодня і що приноситиме їм радість”,  —  додає Яна Волк. 

Читайте також: На Рівненщині створили патріотичну фотозону

Зазначимо, виготовлення муралів коштує близько 600 тис грн, але гроші взяли не з міського бюджету. За все заплатив благодійник, який бажає залишитися невідомим.

Як повідомляє секретарка Бахмутської міськради Світлана Кіщенко, ця ж сама компанія KAILAS-V розпочала роботу над третім муралом в Бахмуті. Його намалюють на боковому фасаді 9-поверхівки по вул. Горбатова, 30.

Фото: freeradio.com.ua, facebook.com/svetlana.kischenko

Читати далі

NewСхід

У прифронтовій Красногорівці відновили обстріляну окупантами школу

Опубліковано

У прифронтовій Красногорівці на Донеччині відремонтували школу, яку в 2017 році розстріляли з важкої артилерії окупанти.

Про це пише Укрінформ.

Відомо, що на відновлення школи знадобилося 95 млн грн.

Читайте також: Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Відновлювали школу три роки.

Читайте також: Втекли з міста: як родина заснувала етнохату та відроджує традиції в селі на Одещині

Нині освітній заклад повністю реконструйований.

Сьогодні школа одна з найкращих в області.

Нагадаємо, у Краматорську будують спортивно-оздоровчий комплекс.

Також на Донбасі відкриють хаби цифрової освіти.

Як ми повідомляли раніше, у Бахмуті будують новий корпус училища олімпійського резерву імені Сергія Бубки.

Усі фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda.

Читати далі

NewСхід

ООН оголошує конкурс бізнес-грантів на сході України

Опубліковано

Програма ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Європейського Союзу, уряду Королівства Данія та уряду Японії оголошує конкурс малих бізнес-грантів на започаткування, відновлення чи розширення мікро-, малих та середніх підприємств. Дедлайн – 6 вересня 2020 року.

Про це пише Гурт.

Програма ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Європейського Союзу, уряду Королівства Данія та уряду Японії оголошує конкурс малих бізнес-грантів на започаткування, відновлення чи розширення мікро-, малих та середніх підприємств на підконтрольних уряду України територіях Луганської та Донецької областей, та в окремих районах та містах Запорізької області уздовж узбережжя Азовського моря.

Читайте також: Свій бізнес. Нюанси, які варто враховувати підприємцям

Мета програми

Метою програми є відновлення та посилення ділової активності, зниження напруги на ринку праці та забезпечення розвитку секторів економіки, які є критично важливими для подальшого економічного розвитку регіону.

Загальна сума грантового пулу, який розподіляється протягом 2019-2020 років, складає 5,24 млн доларів, зокрема 2,56 млн доларів США для конкурсу, що оголошується.

Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: bit.ly/33ugite

Фінансування

Максимальна сума одного гранту – 250 000 гривень. Підприємці, які отримають грант, мають зробити власний внесок у реалізацію бізнес-плану (у грошовій чи іншій формі, наприклад, безоплатною працею, наданням обладнання, приміщення тощо) у розмірі не менше 25% від вартості проєкту.

Заявки потрібно подавати суто через онлайн-систему прийому заявок за посиланням grant.ccc-tck.org.ua.

Заявки заповнюються і подаються лише українською мовою.

Кінцевий термін подання заявок: до 23:59 (за київським часом) 6 вересня 2020 року. Неповні заявки, та заявки, що надійшли пізніше встановленого терміну, будуть автоматично відхилені.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН:

  • Програма розвитку ООН (ПРООН),
  • Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки),
  • Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA),
  • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Читайте також: Як три студентки з УКУ безкоштовно навчають англійської дітей зі Сходу

Програму підтримують 12 міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Читайте такожЯкий бізнес найчастіше розвивають по франчайзингу

Нагадаємо, ПРООН оголосила конкурс для протидії пандемії COVID-19 вУкраїні.

Окрім того, оголосили гранти для ініціатив з пом’якшення негативного впливу пандемії.

Як ми повідомляли раніше, фонд Відродження оголосив гранти для подолання наслідків пандемії Covid-19 в Україні.

Головне фото: gurt.org.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.