Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Andriy SHavkunov olandi Andriy SHavkunov olandi

NewСхід

Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Опубліковано

У Краматорську успішно працює цех з пошиття взуття, якому цього року виповниться три роки. Проект реалізував 37-річний Андрій Шавкунов, який запустив і розиває виробництво власної марки “Olandi”.

Andriy SHavkunov olandi

Андрій Шавкунов

власник взуттєвого бренду “Olandi”

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим. Хочу закрити потреби жінок у взутті 34-35 розміру з каблуком та 42-43. І для чоловіків шити взуття 48 розміру. Також шитиму ортопедичне і дитяче взуття”.

 

Підприємство розташовується в орендованому приміщенні у промзоні Краматорська. А шоу-рум компанії знаходиться у місцевому ЦУМі. Багато товару підприємець продає через інтернет, на сайті бренду. Чим популярне серед клієнтів таке взуття – ціна і якість. В середньому, пара коштує 1100-1200 гривень.

Повар став чобітарем

За освітою Андрій повар та економіст. Але покликанням душі стало виробництво взуття.

Зараз чоловік займається моделюванням. Втілює дизайнерські задуми. Розробляє нові ідеї. На фінальній стадії готового взуття доводить його до гарного вигляду, запаковує в коробки. Займається продажем і поставками матеріалів. Проте за необхідності, чоловік може сам ставати біля станка і робити взуття.

12 років тому Андрій потоваришував з батьком свого друга, який був майстром пошиття взуття. Саме він навчив цьому ремеслу Андрія. Свою першу сапожну майстерню відкривали з товаришем 17 років тому. Тоді хлопцям було по 20 років.

Орендували під майстерню дві кімнати. В одній ремонтували старе взуття, в іншій – вчилися шити нове. Почалося все з жіночих балеток. Згодом відмовився від ремонту і перейшов на пошив.

Асоритимент поповнюю в три підходи

Першого квітня бізнесмен відсвяткує трирічний ювілей старту власної справи. А тим часом на виробництві у нього розпал робочого сезону.

За словами підприємця, він не хоче ні на кого бути схожим. Шукає свої родзинки. Ідеї приходять спонтанно. Андрій слідкує за модою і останніми тенденціями. Шукає, що найбільше подобається людям. Яка модель працюватиме. Часто натхнення черпає з картинок в інтернеті. Додає нові деталі, грається з кроєм – виходять нові моделі взуття.

Коли Андрій остаточно визначився з моделлю, яку запустять у виробництво – приходить до швеї, з нею разом розробляють ескіз. Вона спочатку малює ескіз на папері. На розробку ідеї витрачають 2-3 дні. Потім ескіз переносять на колодку, моделюють зі шкіри пробний варіант, знімають і відшивають перший варіант. Часто це роблять зі шкіряних відходів. Пробник міряють на спеціальну розмірну колодку, підганяють. Уже з нього роблять ще один пробник – чистовик. Але і на цьому етапі ще підганяють і переробляють взуття. Вже з третьої спроби пару запускають на виробничий потік, масово відшивають. Верх взуття кроять, вирізають зі шкіри і підкладки. Швеї їх зшивають і передають чоловікам-працівникам. Ті вже на спеціальних колодках шкіряний верх взуття стягують і приклеюють на низ підошву.

“З останніми кросівками вийшло спонтанно. Хотіли зробити “челсі”, але почали експерементувати з підошвою – вийшла нова модель. Виглядає цікаво”, – каже Андрій.

Читайте також: Дизайнер із Козельця шиє одяг, що заряджає телефон

Із цікавих експериментів було, що на жіночі балетки поставили колодку босоніжок. За словами бізнесмена, це взагалі не по технології. Але виявилось, що взуття дуже зручне і на вигляд незвичне. Асортимент оновлюють щосезону. Додають мінімум по дві моделі.

Зараз на потік виробництва поставлено біля 30 моделей. Фірма відшиває більше жіночого взуття, але є і чоловіча лінійка. За словами Андрія, 60% чоловічого взуття купують жінки для своїх синів чи чоловіків.

Ціни втримують завдяки низьким накруткам


Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить.


“Це не у нас дешево, це в інших дорого. Ми не здешевлюємо своє виробництво. Просто не ставимо високі накрутки. Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”, – каже Андрій.

На замовлення взуття не роблять. Вартість однієї пари обійдеться в сім тисяч гривень, що буде нерентабельно. Дуже дорого виходить моделювання. Якщо робити на замовлення взуття, багато часу витрачається на нову колодку. Потім треба знайти підошву, яку хоче клієнт. Це все треба відмоделювати, зробити пробник і відправити клієнту, щоб той міг визначитися, чи підходить йому. Потім пробник мають повернути на виробництво, з якого можна робити “чистовик”.

За словами Андрія, матеріали для взуття радо купували б лише українські, проте є багато “але”. Дещо вигідніше купувати закордоном. Уся підошва, яку клеять на моделі – українського виробництва. Купують її у Запоріжжі, Харкові та Львові. А шкіру беруть італійську та турецьку. Українська не завжди підходить для виробництва. У Костянтинівці є шкірзавод, який випускає цікаві екземпляри, проте вони роблять їх у малих обсягах, що не покриває повністю потребу виробництва.

“Яка виходить собівартість взуття – не скажу, бо всі почнуть його шити”, – сміється Андрій.

Обладнання закупив на гранти


Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим.


Коли починав справу - мав тільки механічний прес. Зараз докупили брусовочну машинку. На грантову допомогу зміг купити якісне обладнання. Отримали грантів із трьох різних джерел на 235 тисяч гривень. Із отриманих коштів одразу витратили 75 тисяч гривень на придбання спеціального пресу. Але це виявилося найдешевше обладнання. Середні ціни на спеціалізовану техніку для пошиву взуття стартують від 4 тисяч доларів. Зараз потрібно ще, як мінімум дві машинки, вартість яких перевищує 160 тисяч гривень. До грантової допомоги своїх грошей підприємцеві довелося закинути ще 30%.

Зараз на виробництві працює 4 людей, двоє з яких – хлопці з інвалідністю. Один із них переселенець з Макіївки, глухонімий. Окремо працює на фірму хлопець, який займається рекламою та просуванням.

За оренду двох локацій (шоу-рум та цех) бізнесмен щомісяця сплачує близько восьми тисяч гривень. На виробництві немає опалення, тому використовують електрообігрівачі. За січень платіжка на електроенергію прийшла в розмірі 3200 гривень.

За словами підприємця, виробництво за три роки ще не окупилося. На це знадобиться ще якійсь час. Гроші доводиться ще вкладати, бо все на стадії розвитку. Хоча на певний рівень прибутків вже вийшли.

Взуття продають у Португалію і Францію

Нині щомісяця продають близько 120 пар взуття. Раніше продавали товари оптом, але там дуже низький заробіток і немає великих замовлень.

Взуття українського виробництва купують клієнти у роздріб з Португалії, Франції, Німеччини, Італії та Білорусі.

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”, – каже Андрій.

Його стандартний робочий день починається з відповідей на запити та смс клієнтів. Багато доводиться мотатися між новою поштою і шоу-румом. Увечері збирає всі замовлення для відправки поштою в інші міста чи закордон.

За словами Андрія, коли починав власну справу, боявся, що взуття не буде продаватися. Зараз страхи і сумніви розвіялись. Тож тепер “мріє відбутися, як бізнесмен”.

“Усі продавці намагаються “впарити” свій товар, а я одного разу вмовляв жінку, щоб вона не купувала у мене взуття. Розумів, що їй ця модель не підійде і буде вузькою. А вона казала: “Моїми грошима не розпоряджайтеся”. Я все ж її переконав не купувати моє взуття і дав контакти жінки, яка продає спеціалізовані товари за притомними цінами”, – розповів Андрій.

Свій бізнес Андрій вибудовує таким чином, щоб клієнти до нього приходили знову. Вважає це запорукою успіху.

NewСхід

ПРООН оголошує конкурс інноваційних рішень для громад східної України

Опубліковано

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні запрошує всіх охочих до участі в інноваційному конкурсі з пошуку креативних  та новаторських рішень для зміцнення та розвитку громад Донецької та Луганської областей.

Про EastCode

Національний конкурс інноваційних рішень для громад східної України «EastCode 2021» – це заклик до дій, спрямованих на збільшення досліджень, нових розробок та проєктів у галузі технологій. Організатори пропонують простір для інноваторів та змінотворців, аби представити свої ідеї та проєкти і отримати можливість перетворити громади на сході України на процвітаючі сучасні спільноти.

Читайте такожВтратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті

 

EastCode 2021 організовано ПРООН, Агентством інновацій Center42 та платформою кар’єрного розвитку Happy Monday у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру та у партнерстві з Донецькою та Луганською ОДА за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Кого запрошують?

Конкурс буде цікавий розробникам, дизайнерам, маркетологам, активістам, представникам органів місцевої влади, бізнесу та всім охочим. Їм пропонують подати ідею нового сервісу або стартапу для вирішення актуальних проблем місцевого розвитку на сході України.

Прийом заявок триватиме з 10 червня до 15 липня 2021 року. Подати заявку для участі можна тут.

Тематичні напрями

Учасники самостійно або з командою можуть подати ідеї за такими напрямами:

  • добре врядування та залучення громадян;
  • охорона навколишнього середовища, сталий розвиток та відповідальне споживання;
  • доступність надання публічних сервісів.

Грантова підтримка проєктів-переможців

Призовий фонд конкурсу складає $100 тисяч. Переможці можуть отримати до $20 тисяч грантової підтримки від ПРООН на реалізацію своїх ідей або швидке прототипування у конкретних громадах, підтримку в складанні грантової заявки, менторський супровід від організаторів та цінні призи від партнерів.

Усі надіслані на конкурс заявки оцінюватимуться за чотирма головними критеріями:

  1. Інноваційність. Технологічність та новизна запропонованих рішень.
  2. Соціальний вплив. Рішення спрямовані на вирішення актуальних соціальних проблем та викликів для громад.
  3. Реалістичність. Рішення мають чіткі бізнес-плани, стратегії впровадження та вимірювані показники успіху.
  4. Масштабованість. Рішення мають можливість поширення або реалізації в громадах Донеччини та Луганщини, втім, у подальшому можуть бути масштабовані на всю Україну.

Оцінювання проєктів відбуватиметься у декілька етапів. Учасники, які матимуть найкращі ідеї, презентуватимуть їх почесному журі онлайн у фіналі конкурсу.

Ще більше інформації про конкурс можна дізнатися тут.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, оголошено 13 нових конкурсів програми ЄС «Креативна Європа».

Як ми повідомляли раніше, в Україні запустили масштабний проєкт «ГОВЕРЛА» на підтримку розвитку громад.

Головне фото: ua-bud.com.ua.

Читати далі

NewСхід

20 громад Сходу України отримали нові бренди

Опубліковано

Завдяки ЄС і ПРООН 20 цільових громад Донеччини та Луганщини отримали унікальні маркетингові стратегії, візуальний стиль та бренди для зміцнення та просування місцевої ідентичності.

Про це ШоТам повідомили у пресслужбі ПРООН в Україні.

ЄС та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні спільно з командою проєкту Brandville завершили розробку візуального стилю для 20 цільових громад східної України, на підконтрольних уряду України територіях.

 

Мета програми

Проєкт об’єднав команду розробників із різними зацікавленими особами: представниками місцевих адміністрацій, бізнесу, сфери освіти, громадськими активістами та культурними діячами. Громадам та їхнім жителям дали змогу усвідомити переваги власних територій для розвитку і перетворити це в свій особистий унікальний бренд.

Керівник відділу місцевого та людського розвитку Представництва ЄC в Україні Мартін Шрьодер зазначив, що бренди для громад сприятимуть стійкому соціальному та економічному розвитку.

Читайте такожЯк заробити на пенсії? П’ять проєктів, які працевлаштовують бабусь та дідусів

«Ми раді інвестувати в цю ініціативу в межах підтримки ЄС на сході України. Брендинг громади зміцнює місцеву ідентичність, визначаючи унікальні особливості Донецької та Луганської областей, і є ще одним кроком на шляху розкриття потенціалу областей для економічного розвитку», – сказав пан Шрьодер.

Пан Шрьодер також наголосив на важливості інклюзивного діалогу та механізмів залучення громадськості у вирішенні проблем усіх місцевих жителів. Це сприяло б збільшенню відповідальності за розвиток їхніх громад.

Керівник Програми ООН із відновлення та розбудови миру Віктор Мунтяну зазначив, що забезпечення навичок та потенціалу є не менш вагомим інструментом подолання кризових економічних та соціальних наслідків, пов’язаних зі збройним конфліктом на сході України.

Розроблені маркетингові стратегії та бренди представили також план впровадження на внутрішньому та зовнішньому рівнях, що передбачає, процес залучення громади до формування та прийняття свого іміджу та бренду задля спільного бачення, відчуття приналежності та ідентичності. Важливо, що плани також зобразили громадам переваги для збільшення економічних можливостей та залучення інвестицій.

Проєкт надав можливість поділитися думками про сутність та важливість брендингу.

За результатами проєкту Донецька та Луганська області стали лідерами у кількості територіальних громад, забезпечених власними брендами та інструментами їхнього впровадження, серед них: Бахмутська, Званівська, Курахівська, Очеретинська, Сіверська, Соледарська та Торецька громади Донеччини та Біловодська, Білокуракинська, Гірська, Кремінська, Лозно-Олександрівська, Марківська, Міловська, Новоайдарська, Попаснянська, Рубіжанська, Сєвєродонецька, Троїцька й Широківська громади Луганщини.

Читайте такожБізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Проєкт з реалізації маркетингових стратегій та створення візуального стилю для 20 цільових громад реалізовано у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру та за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, у Вінниці презентували туристичний бренд області.

Як ми повідомляли раніше, запустили сайт «Леся Українка: 150 імен» до ювілею поетеси.

Читати далі

NewСхід

За сприяння USAID дизайнерка з Донеччини отримала обладнання для капсульної колекції одягу

Опубліковано

Підприємниця Олена Німаніхіна з Донецької області за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» отримала обладнання для швейного виробництва.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту USAID.

Зазначається, що широкоформатний монітор, потужний комп’ютер, плотер для друку лекал та програмне забезпечення допоможуть бізнесу швидше створювати модний одяг та бути більш стійким на ринку.

 

Зараз у цеху підприємства триває навчання закрійниць роботі на цьому обладнанні.

«Раніше, коли ми отримували замовлення на 500 футболок, кроїли їх вручну. Це довго, особливо, якщо маєш обмежений час на виготовлення. Зараз плотер допоможе нам оптимізувати процеси з розкладки лекал для крою на виробництві», – розповіла Олена Німаніхіна.

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

Завдяки Проєкту USAID підприємство змінило цільову аудиторію та асортимент. Якщо раніше шили трикотажні вироби (футболки, майки), тепер роблять ставку на сукні, спортивні костюми, светри та капсульні колекції.

Нове обладнання дозволить раціонально використовувати тканину та кроїти вироби. Наразі дві закрійниці навчаються працювати на новому обладнанні.

Родина Німаніхіних розвиває швейне виробництво 19 років. Зараз на ньому працюють десять людей, переважно жінки. У перспективі підприємці планують придбати обладнання для фарбування тканин та автоматичний розкрійний комплекс.

Читайте такожБізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Це зменшить витрати на закупівлю тканин з-за кордону та дозволить у потрібний момент дошити якусь модель, навіть за відсутності тканини у виробника. Автоматичний розкрійний комплекс прискорить процес крою моделей.

Нагадаємо, USAID допоможе 10 українським містам оптимізувати схеми теплопостачання.

Також в Україні створили веб-платформу для розвитку жінок за сприяння USAID.

Як ми повідомляли раніше, в ООН створили ролик про українок з нетиповими професіями.

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі
setTimeout(function(){