Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
vlcsnap 2019 04 26 10h23m28s913 e1559735749270 vlcsnap 2019 04 26 10h23m28s913 e1559735749270

NewСхід

У Краматорську роблять солодощі за рецептом 18 століття

Опубліковано

У Краматорську родина Большакових розвиває кондитерський бізнес. Ще до війни у них була мережа супермаркетів. Але після активних бойових дій у власності родини залишилася тільки невелика пекарня – крихта від колишньої бізнес-імперії.  

Проте зараз “А’Деліс” – одна з популярних кондитерських майстерень на Донбасі, яку знають і в Німеччині, і навіть в Арабських Еміратах. А все завдяки фірмовій родинній пастилі.

Читайте також: Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники

Історію родини, яка втратила все під час війни і знайшла сили та ресурси, щоб відновити бізнес – розповіла Ірина Большакова, яка займається сайтом та просуванням пекарні.

У Краматорську працює одна з найбільших кондитерських Донеччини

Від мережі супермаркетів залишилась тільки пекарня

Мій свекор, за освітою технолог харчової промисловості, 10 років тому у Краматорську заснував пекарню. Тоді родина Большакових мала мережу супермаркетів. Тож свекор вирішив запустити пекарню, щоб можна було продавати хліб і булочки власного виробництва.

Робили продукт на справжніх дріжджах, а не кулінарних сумішах. Це дуже подобалося клієнтам. Бізнес набирав обертів. Запустили власну кондитерську, випікали торти. Робили багато продуктів на замовлення.

Прийшла війна. З активними бойовими діями довелося згорнутися. Майже вся мережа магазинів розпалася. Коли все стихло, ми не змогли відновити мережу, проте у нас лишилася пекарня. На її потужностях почали запускати кондитерське виробництво.

Робити лише хліб і торти стало не вигідно. Їх, звісно, купують, але треба було шукати більш “довгограючі” продукти.

Читайте також: Як люди з інвалідністю у Києві годують кексами офіси Google та Ernst&Young

Щоб налагодити новий бізнес, почали працювати всією родиною в одному руслі. Чоловік тепер веде юридичні справи компанії. Його тато (засновник), мама, сестра і я – ми всі працюємо разом. У кожного свої функції. Крім нас, на виробництві працює ще 50 людей.

Пастила з 18 століття

Коли оговталися від потрясінь, у 2016 році наша родина наважилась на нове виробництво. Ми впіймали хвилю, що є попит на корисні солодощі. Наша технолог почала вивчати, що цікавого можемо запропонувати клієнтам. Зупинилися на листковій пастилі та корисному шоколаді.

Читайте також: У Сумах готують цукерки з гречки та смаженої цибулі

Листкову пастилу робимо за рецептом 18 століття. Перечитали багато літератури, його знайшли в книзі про “старовинну кухню”. Здається, там було щось про те, “як харчувались наші предки”. Взяли звідти деякі технології та вдосконалили під себе. Коли почали експериментувати, виявилося, що саме під цей вид пастили треба переробити обладнання.

Пастила за рецептом 18 століття складається з трьох інгредієнтів: білок, фруктове пюре і цукор

Пастила – дуже складна у виробництві, бо потребує і важкої ручної праці, і механізованої. Наша пастила складається із 6 – 8 шарів. Один шар сохне від 4 до 6 годин. Потім між собою шари скріплюють спеціальною намазкою. Це все робиться вручну. Але готовий продукт не можливо розрізати вручну. У нас це робить робот з ультразвуковим ножем. Оскільки продукт дуже повітряний, якщо його розрізати вручну – він розплющиться і злипнеться, втратить свій ефектний вигляд. Уся кількагодинна робота коту під хвіст. В домашніх умовах відтворити такий рецепт – нереально.   

Другий момент, пов’язаний із обладнанням – спеціальна піч. Тісто пастили підсушують за особливою технологією, щоб вона виходила повітряна. Тоді вона візуально стає схожа на торт медовик. Довелося вдосконалювати піч, щоб вона не пекла, а сушила продукт.

Українська культура солодощів поки примітивна

У нас поки погано з культурою харчування. Люди налягають на десерти із завищеними показниками цукру. В той час, як Європа та розвинуті країни шукають корисну заміну. Пастила – ідеально з двох причин. Вона з низьким вмістом цукру і поживна, хоча це не борошняний виріб, а фруктове пюре.

Ми на виробництві пастилу свою називаємо інноваційними ласощами, бо в ній немає шаленої кількості цукру. Зараз усе смачненьке готують з неймовірною кількістю підсолоджувачів, що дуже шкідливо. Рецептура дозволяє використовувати природній цукор фруктів і трохи доданого. Наші діти поїдають її кілограмами. Я і не хвилююсь. Бо це корисніше, ніж інші солодощі. Пастилу робимо на трьох інгредієнтах: фруктове пюре, білок та цукор або мед – на вибір.

Читайте також: Ідея швидкого бізнесу – яблука в карамелі. Як розкрутитися?

Найбільше має попит пастила з вітчизняних фруктів: яблучна, смородинова, полунична. Хоча меню урізноманітнюємо апельсиновою та іншими смаками. Але виробництво на фруктах закордонних закупів стає не дуже рентабельним.

У коробці пастила порізана кубиками по 20 грамів. На один такий кубик потрібно яблуко, розміром, яке ввійде в долоню дорослої жінки. Мінімальна вартість коробки, вагою 210 грамів – 30 гривень.

Ручне виробництво – це повільно, але якісно

Із пастилою нас запрошували на міжнародну виставку в Дубаї. Успішно товар представили і в Німеччині. Завели багато цікавих знайомств. Минулого року у вересні на Всеукраїнській виставці кондитерських виробів пастила отримала гран-прі на виставці та сертифікат якості.     

Зараз паралельно з виробництвом пастили, печемо хліб, робимо торти на замовлення та натуральний шоколад, у який не додаємо шкідливий, дешевий еквівалент.

Читайте також: Бізнес як психотерапія: історія однієї млинцевої

Для виробництва шоколаду закупили обладнання в країнах ЄС. До нас на потужності в Краматорськ приїздили іноземні шоколатьє, які навчали, як правильно працювати з машинами, ділилися досвідом. Тепер крім плиток шоколадних, робимо ще й драже. Для цього придбали спеціальну машину. Натуральний шоколад дорогим виходить – від 20 гривень за плитку, вагою 90 грамів.

Для виготовлення одного такого шматочка пастили потрібне яблуко середнього розміру

Найбільша проблема наших виробництв те, що на 70% використовуємо ручну працю. Це добре в плані робочих місць і залученості людей, але є нюанси зі швидкістю роботи та об’ємами.

Читайте також: Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута

Ми закупили іноземне обладнання у невеликій кількості, але це дозволяє експериментувати. У планах – пошук нових корисних десертів. Зупинятися не можна. Клієнтів приваблюємо корисністю, то ж від своїх стандартів відступати не збираємось. Здешевлювати інгредієнти не будемо, краще робити у меншій кількості, але якісне. Усі інгредієнти купуємо в Україні, крім какао-бобів для шоколаду.  

Зараз товари робимо невеликими партіями, і співпрацюємо з еко-магазинами.

Продукцію продаємо через інтернет, надсилаємо поштою по Україні. Багато виробів наших представлено у мережі магазинів “Еко-лавка”, які можна зустріти у великих містах України.

NewСхід

Оголосили конкурс IT-рішень для громад східної України

Опубліковано

Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні спільно з Міністерством цифрової трансформації України запрошують усіх охочих до участі в інноваційному конкурсі з пошуку креативних ІТ-рішень для зміцнення та розвитку громад Донецької та Луганської областей.  Дедлайн – 23 листопада 2020 року.

Про це пише Гурт.

Про EastCode

Національний конкурс IT-рішень для громад східної України «EastCode» – це заклик до дій, спрямованих на збільшення досліджень, нових розробок та проєктів у галузі технологій, які сприятимуть перетворенню українських громад на процвітаючі цифрові спільноти. Нині цифрова трансформація громад є актуальною, адже органам місцевої влади, розташованим уздовж лінії зіткнення, де обмежено фізичний рух, потрібні спеціальні адаптивні інструменти в галузях е-демократії, доступу до послуг та охорони навколишнього середовища.

Національний конкурс ІТ-рішень організовано у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру та у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Донецькою та Луганською ОДА за фінансової підтримки урядів Канади, Данії, Швейцарії та Швеції.

Кого шукають?

Розробникам, дизайнерам, маркетологам, активістам, представникам органів місцевої влади та бізнесу пропонується подати ідею нового сервісу або стартапу для вирішення актуальних проблем місцевого розвитку на сході України.

Прийом заявок триватиме з 12 жовтня до 23 листопада 2020 року. Подати заявку для участі можна тут.

Тематичні напрями

Учасники самостійно або з командою можуть подати ідеї за такими напрямами:

I. Ефективне врядування та збільшення участі громадян у прийнятті рішень:

Інноваційні ідеї для подолання цифрової нерівності, розвитку цифрових навичок та включення найуразливіших груп населення в розробку місцевих програм та стратегій.

Читайте такожPARTNERS IN CRIME: як не вбити кохання спільним бізнесом

II. Охорона довкілля та сталий місцевий розвиток:

Запровадження комплексних екологічних онлайн-візуалізацій (мапування) та систем моніторингу. Сервіси для відстеження джерел потенційної радіаційної небезпеки, збору та утилізації відходів, якості повітря, стану водних ресурсів тощо.

III. Сучасні інструменти наближення публічних послуг до мешканців громад:

Максимальна доступність соціальних та адміністративних послуг населенню, що постраждало внаслідок збройного конфлікту, включно з людьми, які перетинають КПВВ.

Грантова підтримка проєктів-переможців

Переможні проєкти зможуть отримати грант на реалізацію своїх ідей від Програми ООН із відновлення та розбудови миру (сума гранту може коливатися від 5 000 до 10 000 доларів США залежно від ідеї та географії проєкту) та підтримку в складанні грантової заявки.

Проєкти оцінюватимуться на основі наступних критеріїв
  • Інноваційність. Проєкти будуть оцінюватися щодо їхньої новизни та технологічності запропонованих рішень.
  • Соціальний вплив. Заявки повинні відповідати тематиці конкурсу, бути актуальними та мати позитивний вплив на мешканців громад східної України.
  • Реалістичність. Найкращі проєкти повинні мати чіткі бізнес-плани, стратегії впровадження та вимірюванні показники успіху.
  • Масштабованість. Перевага надаватиметься рішенням, які матимуть можливість масштабування на території обох областей або на всю країну.

Оцінювання проєктів відбуватиметься у декілька етапів та учасники, які матимуть найкращі ідеї, презентуватимуть їх почесному журі у фіналі конкурсу.

Ще більше інформації про конкурс можна дізнатися тут.

Для довідки

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Читайте такожГлобальні зміни в житті. Три історії бізнесменів, які не планували відкривати власну справу

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, оголосили гранти для підтримки системи безкоштовної правової допомоги.

Також оголосили гранти міжнародної співпраці від House of Europe.

Як ми повідомляли раніше, в Україні шукають проєкти у сфері культури, щоб надати гранти.

Головне фото: rubryka.com.

Читати далі

NewСхід

На Луганщині планують відкрити два нові пункти пропуску

Опубліковано

На початку листопада планують відкрити два нові пункти пропуску на Луганщині – у Золотому та Щасті.

Про це пише Український мілітарний портал.

Зазначається, що цим кроком виконають домовленості саміту лідерів «нормандської четвірки», який відбувся в грудні 2019 року.

Наразі в Луганській області діє лише один пункт пропуску – у Станиці Луганській. Він пішохідний.

Читайте такожХто задає тренди в ТікТок: топ-8 українських тіктокерів-мільйонників

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій прогнозувало, що два КПВВ повноцінно запрацюють у Золотому та Щасті в першій декаді листопада 2020 року.

Читайте такожСкільки можна заробити на оренді житла в Києві

Нагадаємо, на Луганщині відкрили пам’ятник добровольцям АТО.

Як ми повідомляли раніше, Австрія виділить 1 млн євро на допомогу Донбасу.

Головне фото: mil.in.ua.

Читати далі

NewСхід

На Луганщині відкрили пам’ятник добровольцям АТО

Опубліковано

У Лисичанську на День захисника України урочисто відкрили пам’ятник добровольцям антитерористичної операції.

Про це повідомили у пресслужбі Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Відкривали пам`ятник воїн 24-го окремого штурмового батальону «Айдар» – Дмитро Карпюку та боєць батальону імені Джохара Дудаєва Сергій Копилов.

Читайте такожМожливості стукають в двері: топ-10 телеграм каналів з віддаленою роботою

Освятив пам’ятний знак військовий капелан Ієрей Юрій.  Гроші на меморіал за закликом активістів у Фейсбуці зібрали за декілька днів.

Пам’ять загиблих героїв учасники заходу вшанували хвилиною мовчання.

Читайте такожХто задає тренди в ТікТок: топ-8 українських тіктокерів-мільйонників

Нагадаємо, на Київщині відкрили пам’ятник Кузьмі Скрябіну.

Як ми повідомляли раніше, у Києві в парку “Перемога” створять меморіал полеглим воїнам АТО.

Усі фото: loga.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

Трансформація педагогів Донеччини та Луганщини: у Києві відбувся освітній форум

Опубліковано

У Києві днями відбувся «Східний освітній форум», що проходив для педагогів Донеччини та Луганщини в рамках проєкту «Освітній марафон».

Протягом трьох днів вчителі спілкувалися з досвідченими експертами та експертками про реформу освіти, цифрові технології у період карантину і критичне мислення в епоху токсичного контенту. Почули про успішні кейси впровадження змін у школі, у неформальній обстановці спілкувалися з представниками донорських організацій про освітні можливості, та підбили підсумки участі у проєкті «Освітній марафон». 

Яка мета марафону?

Під час проєкту «Освітній марафон» педагоги вчилися краще розуміти зміст реформи Нової Української школи, її цінності та способи впровадження. 60 шкільних команд працювали над концепціями та розробляли стратегії розвитку своїх навчальних закладів. За результатами напрацювань фіналістами проєкту стали 20 шкіл з Донецької та Луганської області, які вже почали втілювати свої плани у життя.

«Для команди нашої школи дуже важливо побачити однодумців, поспілкуватися з людьми, які можуть відповісти на певні питання та отримати відповіді. Бо ми стали на шлях реалізації напрацьованих під час проєкту стратегій та зрозуміли, що роботи дуже багато, але маленькими кроками, ми втілюємо наші плани у життя. З початку навчального року ми вже запровадили курс «Критичне мислення» – знайшли вчителя, закупили літературу та робочі зошити для учнів. Влітку ми, педагоги, навчалися працювати у Microsoft teams, аби бути готовими до дистанційного навчання. Так, вже зараз ми створили базу школи, ознайомили з цією системою учнів та випробували цей метод разом з одинадцятим класом, який перебував на самоізоляції. Радіємо, що маємо змогу продовжувати розвиватися як освітяни, та мріємо, аби такі форуми стали щорічними», – ділиться враженнями Наталя Чельтер, директорка покровської школи №12.

Читайте також: Чому молодь все частіше обирає IT: історія підлітка, який заробляє одразу після школи

Серед спікерів форуму ексміністерка освіти Лілія Гриневич, виконувачка обов’язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій , засновник соціального проєкту зі зміни культури харчування у школі Євген Клопотенко, експерти та менеджери освітніх програм, фіналісти національної премії Global Teacher Prize Ukraine та інші, причетні до  змін в освіті.

«Освітній марафон» став пілотним проєктом, у якому взяли участь освітяни з Донецької та Луганської областей, які пройшли конкурсний відбір. Радіємо, що мали можливість підбити підсумки, об’єднати наших учасників, гостей та експертів на одному майданчику і поговорити про можливості освітнього середовища. Наша ціль показати, що стратегії які вже написані, можна реалізовувати різними способами», – коментує Світлана Кашенець, менеджерка проєкту.

Трансформації вже почались

Трансформації у навчальних закладах Луганщини та Донеччини вже почались. Під час форуму, школи-учасники мали змогу не тільки спілкуватися, а й ділитися досвідом втілення стратегій один з одним.

Елеонора Гончаренко, заступниця директора школи з НВР рубіжанської спеціалізованної школи №2, була вражена тим, наскільки насиченим виявися «Східний освітній форум»: «Я сюди приїжджаю і після кожної зустрічі повертаюся до дому натхненною. Мене дуже вразили кейси та методики викладання фіналістів національної премії Global Teacher Prize Ukraine, для себе я обов’язково ці методики візьму та буду ними користуватися, і буду впроваджувати серед своїх колег. Цей форум став особливо важливим для нас, тому що наша школа змінюється, повинні змінюватись і ми. На початку року ми вже затвердили стратегію розвитку, та активно починаємо працювати. Плануємо стати мільтипрофільною школою, та, аби задовільнити потреби дітей, зараз визначаємо побажання учнів щодо їх майбутньої професії».

«Важливо в кожному проєкті проводити певні рефлексії, підсумкові сесії. Особливо це актуально для нашої діяльності. Тому що, коли ми говоримо про стратегію змін, коли ми говоримо про проєкт трансформації шкільного середовища, ми говоримо про перспективу на кілька років і те, з чим учасники входили в проєкт, і з чим вони виходять, це дві великі різниці потенціалів. І між цими різницями виникають неймовірні можливості та кількість енергії», – розповідає Денис Блощинський, голова правління БО «Благодійний фонд «Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну». – «Для того щоб осмислити і зрозуміти, що змінилось, якими вони стали новими, як вони долали цей шлях, така зустріч дуже потрібна. І тому ми організували частину проєкту у форматі «Східного освітнього форуму», який по потужності, по насиченості не поступається жодному з модулів програми, є окремою подією, і під час цього заходу всі учасники змогли звірити компас і зрозуміти, що рухаємося у правильному напрямку, тому що попереду дуже непростий далекий шлях, який вони повинні долати разом, командою», – підсумував Денис Блощинський.

Освітяни Донеччини та Луганщини також мали можливість доєднатись до «Східного освітнього форуму» онлайн. Стріми дискусійних панелей можна подивитися на Facebook-сторінці проєкту «Освітній марафон».  

«Освітній марафон» реалізується БО «Благодійний фонд Фундація соціальних інновацій «З країни в Україну» в рамках проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні» США з міжнародного розвитку (USAID).

Фото: надане організаторами

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.