Звяжіться з нами
mvi 9100 0 00 19 491 mvi 9100 0 00 19 491

Економіка

Матуся в декреті заснувала бізнес. Успішний кейс із Бахмута

28.03.2019

Історія жінки-підприємиці, яка вимушено у 2014 році переїхала з Горлівки до Бахмуту – надихає.

Анна Петриченко заснувала власний бренд одягу та супутніх товарів для дітей і мам “Anna Petric”. Мама двох дітей, громадська активістка та бізнес-леді має власне незвичайне ательє, яке не лише виконує замовлення клієнтів, а й пропонує широкий спектр готових товарів.

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Свій бізнес жінка почала з хобі, перебуваючи в декреті з першою дитиною. Працюючи із 2016 року, їй вдалося не лише налагодити власний бізнес, а й очолити “швейний кластер Донбасу”.

Анна Петриченко – засновниця власного бренду одягу та речей для дорослих і дітей

Мотиватором стало народження дитини

З першої хвилини розмови розуміємо, що Анна – природжена оптимістка. Дуже весела та комунікабельна. Про справу свого життя розповідає з піднесеним голосом. Каже, що дуже любить спілкуватися з людьми. Природжена продавчиня, бо до кожного товару дає детальний опис. Пояснює, що і для якого віку дитини краще підійде, з якої тканини зроблено той чи інший виріб.

“Бізнес почала через власні “мамські потреби”

На відкриття власного бізнесу її підштовхнуло материнство. Всерйоз справою зайнялася після переїзду до Бахмуту. У 2016 році Анна, перебуваючи у декретній відпустці, відкрила ФОП. За освітою вона магістр економіки та бухгалтер. Працювала до народження дитини на великому підприємстві. Шиття – було як хобі з дитинства. Ремеслу навчила бабуся. Деяких лайфхаків по рукоділлю також набралася від своїх тіток. Коли почала розвивати власну справу – закінчила курси крою та пошиття.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

“Бізнес почала через власні “мамські потреби. Працювала за освітою кілька років і все було добре. Але з народженням першої дитини моє життя круто змінилося, звісно, на краще. Виникло багато нових викликів. Я була активною мамою. З народженням першої дитини – освоїла слінги (спеціальні переноски для немовлят, які кріпляться на тіло батьків. – ред.), щоб маля можна було брати з собою на роботу”, – пригадує Анна.

Власний бізнес Анна почала з того, що перешила незручний слінг. Шиттю її ще в дитинстві навчила бабуся

Старт бізнесу дала покупка її першого слінгу, який замовила в інтернеті за порадою інших, більш досвідчених матусь. Він виявився недостатньо зручним. Тож жінка вирішила його самостійно перешити-вдосконалити.

“Удосконалений свій виріб обговорювала з подругами на “мамському форумі”. Декого це зацікавило. Так отримала свої перші замовлення”, – каже підприємиця.

За її словами, коли шила вдома і в невеликих обсягах – то було хобі. А коли довелося переїхати з Горлівки у Бахмут – вирішила, що треба хобі перетворити на бізнес. Тож у 2016 році зареєструвала ФОП.

Тепер 98% продукції продає через інтернет: соціальні мережі, форуми та власний сайт бренду.

Зосереджена на трьох напрямках: слінги, термобілизна, речі з плащівки

“Слінги – це такі переноски, у яких батьки носять дітей на собі. Найбільше користується попитом “ергономічний рюкзачок”. У такій переносці немовля можна носити на животі, спині чи кріпити на бік собі. Раніше такі вироби називалися “кенгурушки”, – каже підприємиця.

За словами Анни, 12 років тому, коли вона починала роботу над слінгами, про таке чули лише у великих містах. Для маленьких містечок це було диво. Рідко хто користувався подібним товаром. Але з кожним роком попит зростав. І замовлень ставало більше.

Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

“Слінги зручні тим, що звільняють татові або мамі руки, дозволяють бути мобільними, проте дитина знаходиться поруч. Тоді не розривається психологічний зв’язок. Дитина менше плаче”, – каже Анна.

Класичний ергономічний рюкзачок зручний тим, що регулюється. Він підходить мамам і татам, для будь-якої статури. Ціна на таку річ стартує від 650 гривень.

На виробництві шиють термобілизну для всієї родини

Крім того, на підприємстві відшивають і термобілизну. Тканину використовують різної щільності, але найчастіше за основу беруть полотно американського виробника Polartec. Із цієї тканини роблять сукні, туніки, спеціально пристосовані для грудного вигодовування немовлят.

“У таких речах дуже зручно, бо тканина випускає вологу назовні, у ній тіло не пітніє, як у бавовні. До того ж вони досить легкі. А це дуже важливо для активних мам”, – каже Анна.

Речі шиють яскраві, які привертають увагу. Часто роблять на замовлення “family look”, коли вся родина одягається у схожий одяг.

Росте популярність “family look” – коли родина вбирається в однаковий одяг

Також шиють одяг з мембранних плащівок. До цієї ідеї дійшла, коли підросла перша дитина і почала лізти в багнюку. Такий дитячий одяг не промокає та не продувається вітром. Але пропускає пару від тіла назовні.

“Коли дитина бігає в такому одязі – не пітніє. Комбінезон із мембранної плащівки можна одягнути на будь-які речі і спокійно йти гуляти на дитячий майданчик. Там малюк може повзати на колінцях, бавитися, навіть у калюжі посидіти – і не промокне. Ще одна перевага, коли приходите додому, знімаєте брудний комбезик, його можна сполоснути під душем. Вже за годину він буде сухий, можна йти гуляти знову. Не треба після кожної прогулянки заповнювати одягом цілу пралку”, – розповіла Анна.

Читайте також: На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті

Ціна таких речей варіюється, в залежності від розміру одягу та варіанту підкладки. Можна робити з флісовою підкладкою. Середня ціна одягу на дітей віком від 1 року і до двох – 800 гривень.

Популярністю користуються серед замовників дитячі костюмчики, яких через зручне регулювання лямок вистчає на кілька сезонів

“Частіше у нас замовляють костюмчики – напівкомбинезон та круточку. За рахунок регулювання розміру спеціальними лямками, одягу вистачить на 2-3 сезони. Вартість костюмчика обійдеться в півтори тисячі гривень”, – каже Анна.

За словами підприємиці, такі ціни значно дешевші, ніж на аналогові речі із мембранних тканин, куплені закордоном.

Дитячий одяг купують матусі зі Швеції та Іспанії

“Клієнти люблять, коли до них роблять індивідуальний підхід, – ділиться лайфхаками підприємиця. – Тож ми пропонуємо на вибір моделі, а люди можуть обирати колір і тканину, гратися з фасоном. Замовник отримає дизайнерські ексклюзивні речі”.

Матеріали для своїх виробів підприємиця закуповує у американських, європейських, польських та українських виробників.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

“Коли долар підскочив, ціни на матеріали теж значно виросли. А ми намагаємось і ціну втримати, і якість зберегти, щоб пристосувати до вимог нашого ринку. Орієнтуюсь на якісні тканини, які є стійкими, не вигорають та мають у своєму складі високий відсоток натуральних ниток. У Європі, наприклад, слінгоносіння розвинено давно, тому там і вибір спеціальних тканин та фурнітури більший,” – каже Анна.

“Клієнти люблять, коли до них роблять індивідуальний підхід”.

Свої речі бізнесвумен продає і закордон. Здебільшого, покупцями є ті українці, які емігрували. Купують дитячий одяг матусі з Ізраїля, Швеції, Латвії, Польщі, Угорщини та Іспанії.

“Є матусі, які відкривають закордоном власні онлайн або звичайні магазичники і продають речі з нашого асортименту. Їм зручно з нами співпрацювати, бо наш магазин має велику лінійку дитячого одягу і супутніх товарів. Усе можна замовити в одному місці”, – поділилась підприємиця. По Україні товари на замовлення розсилають “Новою поштою”.

Відкрита та комунікабельна Анна стала головою правління організації промислового об’єднання “Донбас фешн-кластер”. Воно починалося зі співдружності семи підприємств. Тепер до кластера входять більше 30 виробників.

Анна очолює швейний кластер на Донбасі, де об’єдналися більше 30 виробників

“Нас об’єднали спільні потреби. Можна ділитися замовленнями з іншими ательє, робити разом закупівлі, що знизить собівартість продукції. Спільно їздимо на міжнародні виставки, які проходять в Україні. Дуже дорого коштує участь в них. Віддати за місце у три метри доведеться від 8 тисяч гривень. За 10 метрів виставкового стенду можуть попросити 40 тисяч гривень. А ще ж проїзд і проживання в іншому місті грошей коштує. Тому наше об’єднання дозволяє представляти всі товари”, – розповіла Анна.

Про виробництво

Одяг відшивають під замовлення. На виробництві працює дві швачки. Анна також моє помічницю-адміністраторку, яка займається продажем онлайн, веденням діалогу з клієнтами, збирає замовлення та обробляє їх.

“У піковий період замовлень звертаюсь до аутсорсу. Інші колеги допомагають шити. Замовлення бувають різні: хтось замовляє тільки термо-шкарпеточки чи рукавички, хтось замовляє весь комплект. Часом, порахувати середню кількість замовлень на місяць – складно”, – каже Анна.

“Клієнти чіпляють на гачок творчості, просячи щось незвичне зробити для них”.

Під виробництво вона орендує приміщення. Там розташовані швейні машини промислові, оверлок (машинка для обробки країв виробу. – ред), спеціальна машина, яка проклеює шви на мембранній тканині, паропрасувальне обладнання. Також є пристрій, який відсмоктує зайву вологу з тканин.

Анні подобається творча складова у її бізнесі

“Мені цікаво працювати, навіть з невеличкими замовленнями. Часто клієнти чіпляють на гачок творчості, просячи щось незвичне зробити для них. А я за природою своєю, весь час прагну чогось нового, отримувати нові результати. Тому і не скажу, що всі ідеї для одягу придумала сама. Здебільшого – це колективна творчість”, – так пояснила Анна, звідки беруться нові моделі дитячого одягу.

Читайте також: Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники

За словами підприємиці, вона часто ділиться фотографіями своїх виробів з іншими матусями, ті допомагають удосконалювати одяг чи слінги. Підказують, що варто додати.

“У планах – розширювати асортимент, бо є ще багато речей, які не робимо, але варто спробувати”, – говорить з оптимізмом у голосі Анна.

Підприємництво – це свобода і вільний час

“Про робочий день жінки-підприємниці можна окрему книгу написати, – сміється Анна. – Мала досвід роботи на великому підприємстві, з таймінгом і робочим графіком з 8 до 17 години. Свідомо від цього відмовилася”.

“Підприємництво – це свобода і вільний час”.

Бізнес-леді каже, що робочий день починається дуже зрання. Доводиться відряджати дітей до школи. Потім починаються робочі справи.

“З одного боку підприємництво – це свобода і вільний час. А з іншого – має бути жорсткий таймінг, часто доводиться бути одночасно в кількох місцях. Спілкуватися з замовниками, постачальниками тканин і фурнітури, зв’язувати багато ниток у єдиний бізнес-процес. Разом з цим не можна забувати про материнство і вільний час для себе. Вважаю, що жіноче підприємництво суттєво відрізняється від чоловічого”, – переконана Анна.

“Про жіноче підприємнитцво можна писати книжки”, – переконана бізнес-леді
Анна Петриченко

Також підприємиця дала корисні поради тим, хто поки не наважується відкрити власну справу, але дуже хоче цього.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

“Придивіться до досвіду інших підприємців, – каже Анна. – Зверніть увагу на ті виклики, з яким вже зіштовхувалися бізнесмени до Вас. Щоб вдало розвивати власну справу – доведеться бути класним фахівцем за кількома напрямами: бухгалтером, розбиратися у юридичній сфері, уміти спілкуватися з людьми, або когось найняти. Звісно, коли починаєш тільки – нема ресурсів найняти персонал. Тому треба бути готовим до викликів”.

Економіка

Українські банки почнуть використовувати нові реквізити рахунків

З 5 серпня українські банки почнуть використовувати нові реквізити рахунків, в яких крім старого номера будуть вказані коди країни та банку. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.

Що змінюється?

“З 5 серпня 2019 року банки будуть відкривати клієнтам нові рахунки в стандарті IBAN, а чинні номери рахунків міняти відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням діючого номера аналітичного обліку”, – йдеться в повідомленні.

Нові норми містить постанова Національного банку України від 28 грудня 2018 року №162 “Про введення міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні”.

Читайте також: Український банк потрапив до престижного світового рейтинг

Застосування IBAN стане обов’язковим для клієнтів усіх банків України при здійсненні грошових переказів як в гривні, так і в іноземній валюті, зокрема при транскордонні перекази з 1 листопада 2019 року. 

“Тобто, всі перекази з 1 листопада 2019 року будуть здійснюватися тільки з використанням IBAN”, – уточнюють в НБУ.

Чи потрібно змінювати рахунок?

У Нацбанку також підкреслюють, що в період з 5 серпня по 31 жовтня клієнти банків в реквізити розрахункових документів зможуть вказувати як діючий номер рахунку та код банку, так і номер рахунку в стандарті IBAN.

Власники вже існуючих банківських рахунків до 31 жовтня мають самостійно змінити номери своїх рахунків.

«Це дасть можливість уникнути дублювання реквізитів під час оформлення розрахункових документів на переказ коштів та привести нормативні акти Національного банку у відповідність до вимог міжнародних стандартів у банківській сфері», — пояснюють в Нацбанку.

Для України IBAN буде складатися з 29 букв і цифр: перші 10 знаків – це код країни і код банку, останні 19 – номер рахунку клієнта банку. 

За першими двох буквах можна буде відразу розпізнати країну-учасника – Україна (UA), а за допомогою контрольного розряду – забезпечити унікальну перевірку рахунку клієнта на коректність. При цьому чинний номер аналітичного обліку залишається незмінним.

Що таке IBAN?

IBAN – це унікальний банківський номер для кожного клієнта. Він не повторюється, і свій у кожної людини або підприємства. Як відбитки пальців. Номер значно спрощує систему взаєморозрахунків не тільки в рамках одного банку або країни, а взагалі по всьому світу. Така ідентифікація в рази скорочує перевірку платника і швидкість проведення розрахунків.

Загалом запровадження IBAN дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів Національного банку.

Читати далі

Економіка

Переселенці з Криму виготовляють на Черкащині 20 видів крафтових сирів

У селі Первомайське Черкаського району у сироварні «Пані Коза» виготовляють елітні крафтові сири в екологічних умовах. Про це повідомила прес-служба Черкаської ОДА.

Сироварня працює на базі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Обиштинові зорі».

Буратта, халумі, моцарелла, рікотта, шевр, кротен. У цілому близько двох десятків видів крафтових сирів виготовляють у цій сиромайстерні за принципами натурального сироваріння. Започаткували тутешню справу рік тому подружжя Ігоря та Вікторії Бойправ. Вони переселенці з Криму.

«В межах обласної Програми підтримки розвитку кооперативів до 2020 р. СОК «Обиштинові зорі» одержали з обласного бюджету 299,6 тис. грн. Із районного виділили 30 тис. грн, також 98,4 тис. грн внесли самі члени кооперативу. Відтак на майже 450 тис. грн фермерам вдалося придбати необхідне для сироварні обладнання», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Покинула все, щоб варити сир: як полтавка сама зробила успішний бізнес

За словами Вікторії Бойправ, в тиждень вони переробляють до 1-1,2 т коров’ячого молока та 200 л козячого. Утримують більше ста кіз різних порід.

Вона також додала, що 70% усього виробництва припадає на моцареллу.

Читати далі

Економіка

Бізнес на палаючому поліні. Власник Vogner про те, як поєднати прибуток та екологічність

Елегантним рухом розпалити яскраве багаття з одного поліна – замість того, аби бігати лісом у пошуках хмизу і витрачати час на його распалювання. 

Вогнер – охайна дерев’яна свіча, що запалюється одним сірником. Коштує така колода від 200 до 250 гривень і горить до 3,5 годин.  Його автор Микола Паламарчук розповів, чим вогнер відрізняється від звичайного багаття, і чому таке поліно цілий ліс береже.  

Микола Паламарчук

підприємець, власник VOGNER

Перші вогнери робив для себе, бо любить подорожувати й рибалити. Каже, є такі моменти, коли просто незручно шукати десь хмиз – тому й перепробував багато компактних вогнищ. Особливо, його зацікавили дерев’яні свічки – зокрема, індіанська. Вона-то й стала прототипом вогнера.

Що можна готувати на палаючому поліні?

На вогнері готується все, що тільки можна приготувати на вогні – спокійно можете смажити від яєчні до м’яса. У мене уже зібралась купа улюблених рецептів саме для приготування на вогнері.

Спочатку ми не планували його як засіб для приготування їжі – скоріше, для атмосфери створювали. 

Читайте також: “Ми – Apple серед мурашиних ферм”. Як атовець продає мурах у Європу та Америку

Проте потім клієнти почали питати, як на ньому готувати – і ми зробили металеву фірмову підставку, яка розміщується на дерев’яній свічці, а на неї вже ставиться пательня, казан чи інший посуд.

На спеціальній пательні для вогнера можна приготувати все що завгодно – навіть посмажити мясо замість того, аби витрачати купу деревини на шашлик

Трохи пізніше почали виготовляти пательні з диска борони, які найкраще підходять для приготування їжі на відкритому вогні. На такій пательні дуже зручно картоплю посмажити чи м’ясо.

Пізніше зробили ще й чашу для вогню, в якій можна розпалити вогнер або звичайне багаття, не боячись зіпсувати поверхню вашої тераси або галявини.

Вогнер чи фінська свічка?

Зараз у нас продаться три моделі – за 200, 220 та 250 гривень (ціна залежить від розмірів і часу горіння). 

Хтось може сказати, що вогнер дорогий. А фінські свічки – майже те саме, але дешевше. 

Читайте також: Мопси та Фредді Мерк’юрі зі шкіри. Як слов’янська майстриня продає сумки за $150

Але відмінності є – і разючі. По-перше, це час горіння. Колода за рахунок того, що вогонь охоплюватиме її не одразу, палатиме близько 2,5 годин, і потім на залишках можна буде ще з кілограм шашлику посмажити. Тоді як фінську свічу полум’я охоплює повністю – і згоряє вона за годину-півтори.  

Вогнер можна ставити на будь-які поверхні – навіть на воду за умови, що вона не затікає у отвір із запалювальною сумішшю

По-друге, для вогнера навмисне дерева ми не ріжемо, а використовуємо короткі стовбури, які завжди є у залишках в лісгоспах.

До того ж, він – на відміну від інших дерев’яних свічок – не забруднить ні ваш одяг, ні багажник вашого авто.

Завдяки особливій технології виготовлення ви зможете поставити його і на сніг, і на пісок, і навіть у воду.

Але найголовніше в вогнері – це атмосфера, яку він створює. Чим відрізняється від звичайного багаття? Складно висловити словами, потрібно відчути.

Якась магія відбувається, коли запалюється вогнер – всі замовкають, сідають біля нього, А коли починають спілкуватись знов – розмови дуже глибокі виходять.

Я не знаю чому, але це саме так працює. Можливо, тому, що робив вогнер з любов’ю.

Спершу робив лише для себе

Цю ідею я побачив 10 років тому – в Youtube знайшов посилання на ролик про індіанську свічку. Там технологія така: поліно перерубується навпіл, з нього сокирою видовбується серцевина, знову складається і обв’язується шнурком. У результаті виходить така собі труба з дерева – вона ставиться на землю, під нею підкопується ямка, розпалюється вогонь.

Читайте також: Шедеври з непотребу: хто купує перероблений брухт за $2000

Я технологію удосконалив – просвердлив у поліні два отвори: вертикальний, що просвердлений не до кінця, десь на три чверті поліна. І другий – зроблений під кутом 90 градусів, що відіграє роль піддувала.

Один вогнер може горіти до 3,5 годин

На перетині їх знаходиться розпалювальний брикет з тирси і парафіну, який дозволяє розпалити вогнер. Також вогнер має зручну ручку для переносу, містить сірник та чиркало, що робить його повністю автономним джерелом вогню.

Робив їх для себе – але друзі з часом сказали, мовляв, чому б не продавати мої “свічки”? І я подумав – дійсно, треба спробувати. З самого початку я вирішив, що найголовніше у виробництві –  максимально класний, красивий і зручний продукт.

Із кожного проданого вогнера Микола Паламарчук виділяє суму на посадку одного дерева. Минулої осені вже посадили 1000 дерев у київському лісництві

Конкуренти і 10 тисяч доларів на запуск

Для того, щоб запуститися, мені знадобилося 10 тисяч доларів.

Мабуть,що й більше – але гроші з обороту трохи відшкодували витрати.

Читайте також: Торби й авоськи: українські бренди шиють стильні альтернативи пакетам

Скажімо так, найбільша сума пішла на маркетинг, і набагато менша – на виробництво.

Тільки здається так, що досить зробити кілька таких моделей, і можна виходити на ринок – один такий вогнер виготовляється за спеціальною технологією більше місяця. 

При готуванні їжі на вогнері об’єм спалюваної деревини зменшується у три рази – порівняно зі звичайним вогнищем

Звісно, ми нічим його не просочуємо, але дуже багато ручної праці – і полірування, і шліфування.

Можна було зробити набагато простіше, але це був би вже не вогнер.

Уже були спроби вкрасти цю ідею. Але у мене є патент на корисну модель, тож є можливість захистити права на інтелектуальну власність. 

Хто купує?

Портрет покупця у нас не гіпотетичний, а вималювався вже в процесі продажів. Це, як правило, чоловік близько 35 років – людина-лідер, яка готова спробувати щось нове і здивувати цим своїх друзів і близьких.

Люди, які купують вогнер, цінують свій час та люблять якісні речі.

Раніше жінки більше коментували наш продукт, але не купували. Тепер же покупців жіночої статі значно додалось. Припускаю, що такі вогнери здебільшого все ж йдуть на подарунок чоловікам.

Читайте також: Прикраси зі сміття: як соціальний бізнес піклується про екологію

Вогнер робили скоріше для чоловіків, але останнім часом жінки купляють його все частіше

Тисяча висаджених дерев та співпраця з закордоном

Зараз у світу проблеми з екологією, а ця історія для мене дуже близька.

Взагалі у мене є мрія – засадити лісами усю планету. Я і волонтерив, і організовував прибирання лісу.

А потім прийшла ідея, що з прибутку за кожний вогнер ми можемо садити нове дерево.

Нас підтримало лісництво в Київській області. Тож у серпні 2018 року ми задекларували, що з кожної проданої колоди висаджуватимемо нове дерево. І вже восени команда “Вогнера” та волонтери провели першу висадку на 1000 дерев. Робили це під керівництвом досвідченого лісника.

Читайте також: 9 безкоштовних онлайн-курсів для бізнесменів-початківців: від бізнес-плану до експорту

Я переймаюсь проблемою лісів, бо їх масово винищують. Ви знали, що для приготування так званого деревного вугілля, на якому готують шашлик, вирубують сотнями гектарів цілі дубові рощі? Більшість не знає, коли смажить собі шашлик.

Але насправді через деревне вугілля знищується дуже багато лісів. Не тільки в Україні, але і у світі.

Через виробництво деревного вугілля деякі ліси взагалі зникли з поверхні планети.

А це м’ясо – його ж можна приготувати, і просто посмаживши. Від готування м’яса на вогнері буде менше шкоди для довкілля, а вийде воно не менш смачним за той самий шашлик. 

Ми підрахували, що при готуванні їжі на вогнері порівняно з приготуванням на вугіллі, об’єм спалюваної деревини зменшується у три рази!

З одного боку ми економимо деревину, яка пішла б на вугілля. З іншого боку, висаджуємо дерева. 

Ми вже вийшли на європейський ринок – після одного посту-історії у Фейсбуці нас знайшли іспанські партнери. Зараз до них приєдналась Японія.

Розраховую на те, що вони зацікавляться цією ініціативою і теж будуть залучати людей – не просто до використання вогнера, але і до відновлення екології. 

Читати далі

Економіка

Каберне Совіньйон за 90 грн та 15 000 літрів вина на рік: історія закарпатської винарні Nota Bene

272 e1562929401762

Совіньон за 90 грн? Це не жарти. Василь Нодь виготовляє вино у власному 400-річному підвалі у Берегово. Має 4 гектари виноградників та продає у роздріб вино по всій Україні.

“Зараз у винарні виготовляємо близько 15 сортів вин. Вони, здебільшого сухі. Є у мене і «Цвайгельт» з вишневим смаком для глінтвейну, і «Чорний лікар» та «Роза Закарпаття» з витримкою у 6 років. На майбутнє будемо зменшувати асортимент і концентруватись на тих напоях, які є нашою візитівкою”, – ділиться винороб.

Спробувати вина можна у дегустаційному залі у підвалі виноробні.

“Але практикуємо і пересилки “Новою поштою”. Люди, які були в нас і знають наші вина, стають нашими постійними покупцями”, – каже пан Василь. 

Читайте також: Каберне Совіньйон за 90 гривень. Власник винарні про те, як роблять справжнє вино

Є у винарні й своя енотека – винний архів, туди відкладають вина, які дуже блискуче себе поводять. Деяким пляшкам там – 25 років. Справа у тому, розповідає винороб, що з одного куща неможливо отримувати одне і те ж вино кожного року. І коли вино поводить себе ідеально якийсь рік, якийсь сезон, тоді його трохи відкладають і дегустують.

“Як це – блискуче, спитаєте ви? Наприклад, одного року кущ може дати ліпший букет, ніж у інші роки – яскравіше виражені відтінки смаку, насиченіший колір. Кожен сезон винороба і кожне вино унікальне”.

Читати далі

Економіка

Жорсткий та неввічливий crash-ТЕСТ: Який ти бізнесмен?

Ви ще не стали бізнесменом, бо це складно. Бо чекаєте зручного моменту, думаєте, що краще б спочатку закінчити курс економіки, та й нема грошей для старту. 

А може ви просто не готові? Придумуєте собі відмовки, аби виправдати небажання стрибати з місця в кар’єр? 

От не мають деякі люди підприємницького хисту – їх таланти виражені у якійсь іншій сфері людської діяльності, і це абсолютно нормально.   

Ну і все-таки – чи вам до снаги відкрити свій бізнес прямо зараз?

Давайте перевіримо це із допомогою тесту.

Читайте також: Ліні не існує – існує тільки вигорання! Пройди ТЕСТ в кінці статті

Нащо вам підприємництво?

Навіть якщо ідея фантастична, стартап може не запрацювати одразу. Скільки готові чекати прибутку?

Уявіть, ваш бізнес вже працює. Скільки часу ви готові витратити на нього?

Чому ви все ще працюєте “на того дядька”?

Що у вас з фінансами станом на сьогодні?

Все власноруч, все самотужки. А готові передати комусь частину обов’язків?

Не пошкодуєте коштів на найвищу якість товару, чи досить і міцного середнячка?

Ваш бізнес - розкручений і успішний, а тут пропозиція - продати. Що будемо робити?

Жорсткий та неввічливий crash-ТЕСТ на те, який ти бізнесмен
Бізнес не для вас, поки не приготуєтесь віддавати йому більше часу і зусиль!

Вам подобається саме уявляти себе бізнесменом - з купою грошей, домом у Ніцці і купою прихильників. А, ну і бізнес успішний - щось там собі працює і гроші приносить. Ви всерйоз думаєте, що якщо станете бізнесменом, будете попивати собі коктейльчики на Мальдівах, ніжкою каламутячи води Індійського океану? А бізнес сам буде робитись магічним чином і приносити вам прибутки без вашої участі? Змушені вас розчарувати - з такими уявленнями про ведення власної справи вам небезпечно звільнятись зі своєї контори. Або готуйтесь трудитися: над власною справою і над собою… Або і далі думайте, що проблема не у вас, а у оточенні, і уявляйте своє “а от якби ж”. Ну серйозно, так же справи не робляться. Давайте з вами для початку спробуємо зрозуміти, як мислить справжній бізнесмен. Тримайте 9 порад для бізнесмена-початківця від крутого бізнес-тренера за посиланням is.gd/18Vr9M Зверніть на них увагу, адже наш спікер як власник двох успішних бізнесів знає, що радить.
Бізнес не для вас, поки не будете більш рішучим і не навчитесь делегувати обов’язки!

О, здається, ми знаємо, який ви тип бізнесмена! Такі, як ви, працюючи на власну справу, загоняють себе до стану напівдохлої коняги. І їх бізнес закривається через півроку, бо вони не хочуть передати частину обов’язків найманим працівникам. З ранку до вечора потопаючи у другорядних справах, ви так і хочете втримати увесь небокрай на своїх плечах. З такими темпами ви швидко вигорите, будете згодом ненавидіти власну справу і лікуватись від наслідків вигоряння. А проблема тут не у тому, що з бізнесом щось не так - це ви впевнені, що краще від вас справу ніхто не зробить. Зрозумійте, у бізнесі настає такий момент, коли для розвитку потрібно наймати делегувати частину завдань співробітникам. Сприймайте це як додаткові ресурси для досягнення цілей: залиште їм буденні справи, а самі починайте вже мислити стратегічно!
Ваша доля - бути дрібним підприємцем. Доки не подумаєте про оригінальність власного продукту

На що ви сподіваєтесь, коли йдете в бізнес з ідеєю, скопійованою у конкурентів? Як клієнти вирізнять вашу кав’ярню чи рекламне агентство з-поміж інших, якщо навіть ви самі не знаєте їх характерних рис? Коротше, може, ми зараз відкриємо вам величезний секрет, але левова частка успіху при запуску вашого бренду полягає у його унікальності та чітко продуманих меседжах для клієнтів. До речі, ви вже знаєте портрет вашого клієнта? Кого конкретно ви чекаєте у себе в закладі чи агентстві, чи навіть ларьку з шаурмою? Ось вам величезний секрет № 2 - унікальні фішки ви можете продумати, відштовхуючись саме від портрету вашої цільової аудиторії. Пропонуємо замислитись над особливістю саме вашої ідеї і меседжами, будете доносити до ваших споживачів - адже прийде час, і саме ці критерії допоможуть вашому бізнесу масштабуватись.
Чому ви проходите цей тест, природжений ви підприємець?

Здається, ви зайшли сюди потішити власне его - бо або маєте бізнес, або точно знаєте, як це робиться. Ну то тримайте похвали, бо підприємницька жилка, готовність працювати день і ніч, і головне - розуміння, що успішний бізнес виростає з вирішення проблеми людей, а не жаги захмарних прибутків - все при вас. Можемо тільки порадити підтягнути теорію - безкоштовно)) За скороченим посиланням is.gd/jqZOCp знайдете лекції від топових освітніх платформ по складанню бізнес-плану, піару та експорту.

Поділіться своїми результатами:

Читати далі

Економіка

Україна підписала угоду про безвіз із ще однією країною

28507 e1562945307786

Посол України в Північній Македонії Наталія Задорожнюк підписала з міністром закордонних справ Північної Македонії Ніколою Дімітровим угоду про безвізовий режим між двома країнами, який діятиме на постійній основі. Про це вона повідомила у Facebook.

“Сьогодні разом з міністром закордонних справ Республіки Північна Македонія Ніколою Дімітровим від імені Уряду України підписала надзвичайно важливу міжурядову Угоду про безвіз на постійній основі. Більше немає потреби пролонгувати існуючу Угоду щороку. Працюємо далі!” – написала посол.

Читайте також: Скільки українців скористалися безвізом за два роки?

Які умови угоди?

Угода дозволяє громадянам двох країн з біометричними паспортами в’їзді, транзит чи короткострокове перебування протягом 90 днів у 180-денний період.

Раніше безвізовий режим між Україною та Північною Македонією мав тимчасовий характер. Відповідні угоди пролонгувалися кожного року.

Що варто знати про країну?

Північна Македонія – країна, розташована в північній частині Балканського півострова. Незалежність Македонії була проголошена в вересні 1991 року, до цього вона була однією з республік у складі Югославії. Столиця Македонії – місто Скоп’є. Сусідами Македонії є Югославія, Болгарія, Греція і Албанія. Площа країни складає 25,7 тис. Км2, населення – 2,1 млн людей. Крім македонців, в країні проживають також албанці, тури, серби, чорногорці. Державна мова – македонська (досить близька до болгарської мови).

Минулого року Македонія і Греція поклали край суперечці, яка тривала майже три десятиліття й заважала першій вступити в ЄС та НАТО. Країни підписали угоду про зміну назви колишньої югославської республіки, щоб вона не співпадала з назвою грецького регіону Македонія.

Велику частину території Македонії займають середньовисотні гори (до 2764 м на кордоні з Албанією) з плоскими вершинами і крутими схилами. Гори порізані глибокими річковими долинами. Найбільша річка Македонії – Вардар. 

Дуже красиві озера Македонії, розташовані на кордоні з Албанією і Грецією і заповнюють великі міжгірські улоговини. Справжня перлина цього краю – Охридське озеро. Розташоване на березі озера місто Охрід знамените своїми архітектурними пам’ятками: базилікою Св. Софії 11 ст. і церквою Св. Климента XIII століття, в якій збереглися візантійські фрески. Інші великі міста Македонії – Бітола, Прилеп, Куманово.

Читати далі

Тренди