Історія жінки-підприємиці, яка вимушено у 2014 році переїхала з Горлівки до Бахмуту – надихає.

Анна Петриченко заснувала власний бренд одягу та супутніх товарів для дітей і мам “Anna Petric”. Мама двох дітей, громадська активістка та бізнес-леді має власне незвичайне ательє, яке не лише виконує замовлення клієнтів, а й пропонує широкий спектр готових товарів.

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Свій бізнес жінка почала з хобі, перебуваючи в декреті з першою дитиною. Працюючи із 2016 року, їй вдалося не лише налагодити власний бізнес, а й очолити “швейний кластер Донбасу”.

Мотиватором стало народження дитини

З першої хвилини розмови розуміємо, що Анна – природжена оптимістка. Дуже весела та комунікабельна. Про справу свого життя розповідає з піднесеним голосом. Каже, що дуже любить спілкуватися з людьми. Природжена продавчиня, бо до кожного товару дає детальний опис. Пояснює, що і для якого віку дитини краще підійде, з якої тканини зроблено той чи інший виріб.

“Бізнес почала через власні “мамські потреби”

На відкриття власного бізнесу її підштовхнуло материнство. Всерйоз справою зайнялася після переїзду до Бахмуту. У 2016 році Анна, перебуваючи у декретній відпустці, відкрила ФОП. За освітою вона магістр економіки та бухгалтер. Працювала до народження дитини на великому підприємстві. Шиття – було як хобі з дитинства. Ремеслу навчила бабуся. Деяких лайфхаків по рукоділлю також набралася від своїх тіток. Коли почала розвивати власну справу – закінчила курси крою та пошиття.

Читайте також: Як “скрєпи” тріщать в Маріуполі: історія арт-платформи “ТЮ”

“Бізнес почала через власні “мамські потреби. Працювала за освітою кілька років і все було добре. Але з народженням першої дитини моє життя круто змінилося, звісно, на краще. Виникло багато нових викликів. Я була активною мамою. З народженням першої дитини – освоїла слінги (спеціальні переноски для немовлят, які кріпляться на тіло батьків. – ред.), щоб маля можна було брати з собою на роботу”, – пригадує Анна.

Старт бізнесу дала покупка її першого слінгу, який замовила в інтернеті за порадою інших, більш досвідчених матусь. Він виявився недостатньо зручним. Тож жінка вирішила його самостійно перешити-вдосконалити.

“Удосконалений свій виріб обговорювала з подругами на “мамському форумі”. Декого це зацікавило. Так отримала свої перші замовлення”, – каже підприємиця.

За її словами, коли шила вдома і в невеликих обсягах – то було хобі. А коли довелося переїхати з Горлівки у Бахмут – вирішила, що треба хобі перетворити на бізнес. Тож у 2016 році зареєструвала ФОП.

Тепер 98% продукції продає через інтернет: соціальні мережі, форуми та власний сайт бренду.

Зосереджена на трьох напрямках: слінги, термобілизна, речі з плащівки

“Слінги – це такі переноски, у яких батьки носять дітей на собі. Найбільше користується попитом “ергономічний рюкзачок”. У такій переносці немовля можна носити на животі, спині чи кріпити на бік собі. Раніше такі вироби називалися “кенгурушки”, – каже підприємиця.

За словами Анни, 12 років тому, коли вона починала роботу над слінгами, про таке чули лише у великих містах. Для маленьких містечок це було диво. Рідко хто користувався подібним товаром. Але з кожним роком попит зростав. І замовлень ставало більше.

Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

“Слінги зручні тим, що звільняють татові або мамі руки, дозволяють бути мобільними, проте дитина знаходиться поруч. Тоді не розривається психологічний зв’язок. Дитина менше плаче”, – каже Анна.

Класичний ергономічний рюкзачок зручний тим, що регулюється. Він підходить мамам і татам, для будь-якої статури. Ціна на таку річ стартує від 650 гривень.

Крім того, на підприємстві відшивають і термобілизну. Тканину використовують різної щільності, але найчастіше за основу беруть полотно американського виробника Polartec. Із цієї тканини роблять сукні, туніки, спеціально пристосовані для грудного вигодовування немовлят.

“У таких речах дуже зручно, бо тканина випускає вологу назовні, у ній тіло не пітніє, як у бавовні. До того ж вони досить легкі. А це дуже важливо для активних мам”, – каже Анна.

Речі шиють яскраві, які привертають увагу. Часто роблять на замовлення “family look”, коли вся родина одягається у схожий одяг.

Також шиють одяг з мембранних плащівок. До цієї ідеї дійшла, коли підросла перша дитина і почала лізти в багнюку. Такий дитячий одяг не промокає та не продувається вітром. Але пропускає пару від тіла назовні.

“Коли дитина бігає в такому одязі – не пітніє. Комбінезон із мембранної плащівки можна одягнути на будь-які речі і спокійно йти гуляти на дитячий майданчик. Там малюк може повзати на колінцях, бавитися, навіть у калюжі посидіти – і не промокне. Ще одна перевага, коли приходите додому, знімаєте брудний комбезик, його можна сполоснути під душем. Вже за годину він буде сухий, можна йти гуляти знову. Не треба після кожної прогулянки заповнювати одягом цілу пралку”, – розповіла Анна.

Читайте також: На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті

Ціна таких речей варіюється, в залежності від розміру одягу та варіанту підкладки. Можна робити з флісовою підкладкою. Середня ціна одягу на дітей віком від 1 року і до двох – 800 гривень.

“Частіше у нас замовляють костюмчики – напівкомбинезон та круточку. За рахунок регулювання розміру спеціальними лямками, одягу вистачить на 2-3 сезони. Вартість костюмчика обійдеться в півтори тисячі гривень”, – каже Анна.

За словами підприємиці, такі ціни значно дешевші, ніж на аналогові речі із мембранних тканин, куплені закордоном.

Дитячий одяг купують матусі зі Швеції та Іспанії

“Клієнти люблять, коли до них роблять індивідуальний підхід, – ділиться лайфхаками підприємиця. – Тож ми пропонуємо на вибір моделі, а люди можуть обирати колір і тканину, гратися з фасоном. Замовник отримає дизайнерські ексклюзивні речі”.

Матеріали для своїх виробів підприємиця закуповує у американських, європейських, польських та українських виробників.

Читайте також: “Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

“Коли долар підскочив, ціни на матеріали теж значно виросли. А ми намагаємось і ціну втримати, і якість зберегти, щоб пристосувати до вимог нашого ринку. Орієнтуюсь на якісні тканини, які є стійкими, не вигорають та мають у своєму складі високий відсоток натуральних ниток. У Європі, наприклад, слінгоносіння розвинено давно, тому там і вибір спеціальних тканин та фурнітури більший,” – каже Анна.

“Клієнти люблять, коли до них роблять індивідуальний підхід”.

Свої речі бізнесвумен продає і закордон. Здебільшого, покупцями є ті українці, які емігрували. Купують дитячий одяг матусі з Ізраїля, Швеції, Латвії, Польщі, Угорщини та Іспанії.

“Є матусі, які відкривають закордоном власні онлайн або звичайні магазичники і продають речі з нашого асортименту. Їм зручно з нами співпрацювати, бо наш магазин має велику лінійку дитячого одягу і супутніх товарів. Усе можна замовити в одному місці”, – поділилась підприємиця. По Україні товари на замовлення розсилають “Новою поштою”.

Відкрита та комунікабельна Анна стала головою правління організації промислового об’єднання “Донбас фешн-кластер”. Воно починалося зі співдружності семи підприємств. Тепер до кластера входять більше 30 виробників.

“Нас об’єднали спільні потреби. Можна ділитися замовленнями з іншими ательє, робити разом закупівлі, що знизить собівартість продукції. Спільно їздимо на міжнародні виставки, які проходять в Україні. Дуже дорого коштує участь в них. Віддати за місце у три метри доведеться від 8 тисяч гривень. За 10 метрів виставкового стенду можуть попросити 40 тисяч гривень. А ще ж проїзд і проживання в іншому місті грошей коштує. Тому наше об’єднання дозволяє представляти всі товари”, – розповіла Анна.

Про виробництво

Одяг відшивають під замовлення. На виробництві працює дві швачки. Анна також моє помічницю-адміністраторку, яка займається продажем онлайн, веденням діалогу з клієнтами, збирає замовлення та обробляє їх.

“У піковий період замовлень звертаюсь до аутсорсу. Інші колеги допомагають шити. Замовлення бувають різні: хтось замовляє тільки термо-шкарпеточки чи рукавички, хтось замовляє весь комплект. Часом, порахувати середню кількість замовлень на місяць – складно”, – каже Анна.

“Клієнти чіпляють на гачок творчості, просячи щось незвичне зробити для них”.

Під виробництво вона орендує приміщення. Там розташовані швейні машини промислові, оверлок (машинка для обробки країв виробу. – ред), спеціальна машина, яка проклеює шви на мембранній тканині, паропрасувальне обладнання. Також є пристрій, який відсмоктує зайву вологу з тканин.

“Мені цікаво працювати, навіть з невеличкими замовленнями. Часто клієнти чіпляють на гачок творчості, просячи щось незвичне зробити для них. А я за природою своєю, весь час прагну чогось нового, отримувати нові результати. Тому і не скажу, що всі ідеї для одягу придумала сама. Здебільшого – це колективна творчість”, – так пояснила Анна, звідки беруться нові моделі дитячого одягу.

Читайте також: Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники

За словами підприємиці, вона часто ділиться фотографіями своїх виробів з іншими матусями, ті допомагають удосконалювати одяг чи слінги. Підказують, що варто додати.

“У планах – розширювати асортимент, бо є ще багато речей, які не робимо, але варто спробувати”, – говорить з оптимізмом у голосі Анна.

Підприємництво – це свобода і вільний час

“Про робочий день жінки-підприємниці можна окрему книгу написати, – сміється Анна. – Мала досвід роботи на великому підприємстві, з таймінгом і робочим графіком з 8 до 17 години. Свідомо від цього відмовилася”.

“Підприємництво – це свобода і вільний час”.

Бізнес-леді каже, що робочий день починається дуже зрання. Доводиться відряджати дітей до школи. Потім починаються робочі справи.

“З одного боку підприємництво – це свобода і вільний час. А з іншого – має бути жорсткий таймінг, часто доводиться бути одночасно в кількох місцях. Спілкуватися з замовниками, постачальниками тканин і фурнітури, зв’язувати багато ниток у єдиний бізнес-процес. Разом з цим не можна забувати про материнство і вільний час для себе. Вважаю, що жіноче підприємництво суттєво відрізняється від чоловічого”, – переконана Анна.

Також підприємиця дала корисні поради тим, хто поки не наважується відкрити власну справу, але дуже хоче цього.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

“Придивіться до досвіду інших підприємців, – каже Анна. – Зверніть увагу на ті виклики, з яким вже зіштовхувалися бізнесмени до Вас. Щоб вдало розвивати власну справу – доведеться бути класним фахівцем за кількома напрямами: бухгалтером, розбиратися у юридичній сфері, уміти спілкуватися з людьми, або когось найняти. Звісно, коли починаєш тільки – нема ресурсів найняти персонал. Тому треба бути готовим до викликів”.

Коментарі

Коментарі