Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>
img 2757 img 2757

Суспільство

Як люди з ментальними порушеннями годують кексами офіси Google та Ernst&Young

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Так одразу незвичайну пекарню на ВДНГ і не знайти – вперше доведеться просити провести когось із працівників. Зате потім вже не заблукаєте – просто йдіть на запах бананового кексу.

У пекарні Good Bread from Good people люди з ментальними порушеннями (розумова відсталість, аутизм та синдром Дауна) випікають кілограмові кекси та кіші (французький відкритий пиріг – авт.)

Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

“Моя мета – не зробити Good Bread підприємством, де працевлаштовують усіх.  Скоріше, показати, що ці люди можуть настільки ж ефективно працювати, як і люди без особливостей, – каже Владислав Малащенко, власник пекарні.

Команда Good bread from good people

Серед цікавинок пекарні –  “підписочний кекс” (сплачуєте певну суму, і протягом певного періоду вам доставляють свіжі кекси) та “підвішений кекс” (обираєте кекс, сплачуєте його повну вартість, і працівники Good bread потім передають нужденним).

“Люди з порушеннями розвитку можуть настільки ж ефективно працювати, як і люди без особливостей”

Сьогодні пекарня працює більш-менш стабільно, а серед постійних замовників у хлопців – Ernst & Young, Colgate та Google. Проте до цього команді два рази доводилось балансувати на межі закриття – через брак коштів та замовлень.

Читайте також: Бізнес на склі. Історія успіху з Лисичанська

Владислав Малащенко розкрив рецепт першого кексу, з якого почалась пекарня Good bread from Good people, і розповів, кому точно не продасть свою франшизу.

Владислав Малащенко, власник особливої пекарні

Зі столярки у пекарню

Мама та сестра Владислава Малащенка – лікувальні педагоги. Тому хлопець працює із людьми з особливостями розвитку з 16 років. Аби створити робочі місця для людей з ментальними порушеннями, покинув театральний інститут.

“Усе почалось саме з того, що виникло бажання працевлаштовувати людей з інвалідністю. Спочатку була ідея відкрити столярний цех, але за 2 місяці роботи різноробочим я усвідомив – ідея не для мене і хлопцям також не підійде”.

“Гроші для того, аби відкритися, я отримав від моєї однокурсниці…”

Владислав – не пекар. Просто коли зрозумів, що його майбутній бізнес – це пекарня, довелось самотужки вивчити справу зсередини.

“Треба було навчитись пекти кекси? Пік удома – і це було неважко, пекти кекси може будь-хто”, – знизує плечами Владислав.

Владислав розповідає: поставив собі за ціль відкритись у 2017 році, і після того, як завершив працювати у столярному цеху, йому прийшов на пошту лист від StartUp Ukraine.

Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Я описав свою ідею, і вже за 2 дні пішов туди вчитись. Із 26 проектів мій зайняв перше місце, але виграш не передбачав виділення коштів на розвиток справи. Гроші для того, аби відкритися, я отримав від моєї однокурсниці по StartUp Ukraine – близько 5 тисяч доларів.

Грошей вистачило, аби пропрацювати 2 перші місяці, а далі виживали як могли. Владислав каже, вистачало на найпотрібніше – аренду, грошову допомогу робітникам, обладнання.

Перші півроку були у мінусі, далі з’явились стабільні замовлення і справа пішла.

Як працює особлива команда

На сайті пекарні представлені 11 кілограмових кексів з різними начинками – шоколадно-банановою, манговою, моркв’яною і навіть лавандовою. Також 3 види кішів – з куркою, рубленим м’ясом та сьомгою. Випікають їх 5 пекарів, розвозять 2 кур’єри, наглядають за процесом адміністратор та директор. Такий собі маленький реабілітаційний центр, жартує Владислав.

Читайте також: Квест кімната як бізнес. Історія з Маріуполя

“Зараз в пекарні усі, крім мене,- це люди з ментальними порушеннями. І я цим дуже пишаюся. Тому що ми змогли налаштувати таку роботу, де вони б змогли працювати без супроводу”.

“У нас бракованих кексів майже нема – тільки якщо тестуємо нові рецепти”

Робочий день у пекарні починається так: адміністратор з вечора робить інвентаризацію, якщо потрібні продукти, купує вранці і їде сюди. Потім відкриває пекарню, пише на дошці завдання на день. О 9.00 на роботу приходять працівники пекарні Якщо багато замовлень, то працюють у 2 зміни – з 9 до 13.00, і з 13.00 до кінця. Кур’єри завжди приходять трохи пізніше, забирають кекси готові і розвозять містом.

“Нинішня команда працює у нас досить давно – близько півроку. А взагалі вони один одного підміняють – знову ж таки, кожен за своїми здібностями”.

Так чи інакше, усі працівники докладають зусиль до випічки одного кекса: хтось стоїть на мийці, хтось – на заготовках, хтось місить тісто, хтось – загортає пухку випічку у вощену бумагу.

“Бувало, якийсь інгредієнт не клали у кекс. Але 7% браку на виробництві – це нормально. У нас бракованих кексів майже нема – тільки якщо тестуємо нові рецепти. Кекс – це просто: взяв, замісив, далі головне – покласти у піч і вчасно вийняти”, – розповідає Владислав.

Кур’єр, випічка і Rammstein

Михайло уже близько року працює кур’єром у пекарні. Каже, що його діагноз “розумова відсталість” проявляється у тому, що іноді він не може повторити за співбесідником якихось фраз.

Читайте також: Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

“Я – корінний киянин, коли не працював тут, вдома сидів. Вирішив влаштуватися кур’єром, щоб краще вивчити Київ. Люблю розвозити кекси, слухаючи рок-метал і симфонічну музику. Особливо люблю Nightwish та Rammstein, – розповідає Михайло.

До замовника чоловік дістається на громадському транспорті, або бере таксі – якщо замовлення надто велике.

Кур’єр Михайло (ліворуч) приймає замовлення

“Влад теж може довезти до  місця призначення, якщо нікуди не поспішає. От нещодавно допоміг відвезти одне велике замовлення, – каже Михайло, чекаючи, поки йому запакують кекси для замовлення на метро Олімпійській”.

Місячні обороти і замовники

Зараз серед замовників пекарні – компанії з іменем, на кшталт Colgate, Palmolive, Ernst & Young, Google, IdealSecrets. Найбільше замовлення, яке доводилося приймати – 550 кексів. Обороти, каже Владислав, дуже різні. В один місяць у пекарні може бути 100 тисяч гривень, в інший – 30 тисяч.

“На Новий рік ми добре заробили, в січні – взагалі нічого, лютий був ще гірше, ніж січень, а ось березень вже непоганий видався”, – розповідає Владислав.

Поки не виходить вибудувати замовлення так, аби забезпечити стабільність прибутку, але такі перепади вже не ставлять під загрозу існування пекарні.

Проблеми на виробництві

За словами Владислава, після першого місяця роботи пекарні ніхто не розумів механізмі її роботи: серед замовлень – 3 кекси на тиждень, стажери, які приходили на 2 дні, багато чого псували і йшли.

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

“І я розумів, що зазнав краху. Тут же захворів дуже серйозно, відпочив – за цей час і подумав – та ні, у мене ще є трохи грошей, давайте пробувати. Так усе прийшло до якоїсь норми”, – каже Владислав Малащенко.

“Коли хлопці з Good Bread запізнюються, замовники спочатку сваряться, потім бачать нашого Вітю-кур’єра, і вибачаються”

Проблеми із замовниками іноді виникають і сьогодні – через те, що у пекарні кур’єри також з особливостями розвитку, вони не завжди “вписуються” в логістику.

“Ми іноді запізнюємося, причому це «іноді» відбувається з величезними замовленнями – 20 кішів, 40 кексів. І ми їх привозимо на 3 години пізніше, а це якийсь величезний захід. Але в основному, коли хлопці з Good Bread запізнюються, замовники спочатку сваряться, потім бачать нашого Вітю-кур’єра, і вибачаються”.

У Good Bread from Good people намагаються не пояснювати проблеми тим фактом, що там працюють хлопці з ментальними порушеннями.

“Проблем купа, насправді – і не на рівні пекарні. Проблеми з працевлаштуванням цих людей. Проблема з батьками – вони не розуміють, як ставитися до дорослої людини з особливостями. Проблеми із тим, що немає супроводжуючого персоналу в Україні – нормальних тьюторів, адекватних лікарів. А у пекарні як раз все більш-менш непогано: уже більше 2 місяців хлопці працюють повністю автономно. Навіть я можу уже не контролювати процес”.

Послідовники і вартість франшизи

Вінницька пекарня Good Bread from Good People – друга пекарня в Україні, де працюють люди з ментальними порушеннями. Коли Владислав допомагав запускатися вінницьким колегам, франшиза коштувала “не так багато”. Зараз – близько 20 тисяч доларів.

“Не можна займатись бізнесом, якщо це твій особистий біль”

“Я дуже ретельно відбираю людей, – каже пекар із нотками твердої принциповості у голосі. – Адже, в основному, франчайзі (сторона, яка користується успішною торговою маркою на певних умовах – авт.) не надихатиметься темою допомоги людям з ментальними порушеннями так, як я. Тема самої пекарні дуже чітко повинна звучати. І цю позицію не всі зможуть доносити. Також не схвалюю, якщо справу хочуть відкрити батьки людей з особливостями. Справа, якою ми займаємось – це історія про те, що потрібно заробляти гроші і виконувати зобов’язання. Не можна займатись бізнесом, якщо це твій особистий біль”.

Головне – не боятись дотиснути

Особиста мета Владислава – це створення 100 тисяч робочих місць для людей з ментальними порушеннями через 5 років. Не обов’язково на потужностях самої пекарні. Серед найближчих планів – можливий переїзд.

“Цей офіс – наше єдине приміщення. Коли тут знаходяться одразу 10 людей, це треш. У моїх вінницьких колег, наприклад, є релаксаційна кімната, де можна відпочити. Тож ми, можливо, переїдемо в інше місце. – Владислав мрійливо зводить очі до стелі. – Це буде кафе разом з пекарнею, де ще можна буде гарно провести час. Поки ще думаю”.

“Для мене не було якимось страхом що-небудь зробити”

Щодо порад для підприємців-початківців, Влад каже, що головне – не боятись доробити справу до кінця.

Читайте також: Трансформери наступають: як подружжя переселенців створює та експортує роботів

“У кожного своя історія успіху, але особисто себе я не вважаю успішним чуваком. Але для мене не було якимось страхом що-небудь зробити. Дуже легко сидіти і думати: о, це ж документи потрібні, з податковою працювати, я ж не пекар, не технолог, немає грошей, не розбираюся. Коли у мене виникла ідея, я просто послідовно йшов до того, аби її втілити – по ходу розбираючись із необхідними деталями. Головне – не боятись дотиснути”.

Рецепт першого кексу пекарні Good Bread from Good People

“Наш найперший кекс – банановий. Візьміть півкіло бананів, масла вершкового –  грамів 100, борошна – грамів 300, розпушувача і соди трохи. Ще крохмалю і какао. Змішуєте усю цю справу, і додаєте на верхівку шоколадних крапельок. У піч, розігріту до 180 градусів, на 45 хвилин – і кекс готовий. Цей хедлайнер у нас до сих пір серед замовників”.

Суспільство

«Там воюють наші друзі, ми не могли бути осторонь». Як львівський Cantona Pub допомагає бійцям з передової

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Історія Cantona Pub почалася з дружньої інвестиції, яка за сім років перетворилася на легендарний футбольний паб у центрі Львова. Тут збираються вболівальники, айтівці, артисти філармонії та оперного театру. А тепер – ще й волонтери, які допомагають ЗСУ.

З 24 лютого Cantona Pub перетворився на волонтерський центр, який упродовж перших двох тижнів був радше пунктом обігріву, ніж закладом із крафтовим пивом. Сьогодні команда пабу відновила роботу, але продовжує допомагати військовим. Адже частина з них напередодні війни сиділа за одним із столиків, а вже за тиждень вирушила на передову.

Енді Марковець 

Засновник та власник львівського футбольного пабу Cantona Pub 

Вболіваю за львівські «Карпати» з шести років

Я дуже люблю футбол, переглядаю матчі за будь-якої нагоди, та й сам раніше грав за аматорські команди. А почалося все, мабуть, ще в 1993 році. Тоді в шестирічному віці батько вперше взяв мене на матч львівських «Карпат». І відтоді я почав вболівати за «левів». Ця любов триває й донині – вже майже 30 років.

А трохи згодом, у травні 1999 року, я почав слідкувати за грою «Манчестер Юнайтед». Тоді на стадіоні «Камп Ноу» в Барселоні відбувся знаменитий фінал Ліги чемпіонів УЄФА. «Манчестер» програвав із рахунком 0:1, але на останніх хвилинах забив два голи й вирвав перемогу в німецької «Баварії».

Власник Cantona Pub у футболці Манчестер Юнайтед

Із відкриттям пабу допомогли друзі

До відкриття пабу я протягом чотирьох років працював на «24 каналі». Був інженером, технічно забезпечував, аби у наших редакторів було відео для сюжетів. Але сталося так, що я втратив роботу.

Коли я вже був безробітним і все йшло, скажімо так, не дуже добре, до мене звернулися друзі. Вони чомусь повірили в мене й запропонували інвестувати свої заощадження. Так, кошти були невеликі, але це все одно неабияк надихнуло.

І одного ранку я прокинувся з чітким усвідомленням того, що маю робити далі і як це все виглядатиме. Тоді й з’явилася й назва нашого пабу і концепція – яким має бути заклад. Це все було сім років тому – в 2015.

Власник Cantona Pub Енді Марковець

Паб, у якому збираються і вболівальники, і артисти оперного театру

Коли ми лише починали роботу над відкриттям пабу, головною ідеєю було зробити місце, в якому можна буде подивитися будь-який матч. У Львові багато барів, але футбольних – практично не було. Тому ми прагнули створити заклад, де могли б збиратися любителі футболу, дивитися та обговорювати матчі й пити смачне крафтове пиво.

Ми не були першим футбольним пабом у Львові. Але інші паби дуже швидко зачинялися. Сьогодні, напевно, подібних закладів у місті вже немає.

Чому назвалися на честь Еріка Кантони (легендарного нападника «Манчестер Юнайтед», – ред.)? Через його харизму, характер та щирість. Мені здається, це дуже пасує і футболісту, і пабу. Якщо в тебе є власний стиль, якщо ти маєш харизму, завжди залишаєшся собою й любиш те, що робиш, – на тебе точно чекає успіх.

Відвідувачі Cantona Pub

Ідуть не в заклад, а до людей, які там працюють

Ми позиціонуємо себе як локальний паб. До нас ходять або наші друзі, або ті, хто мешкає чи працює неподалік. Наприклад, практично весь оркестр Львівської національної філармонії, артисти балету оперного театру, айтівці тощо. Тобто немає такого, щоб у пабі сиділи лише футбольні фанати. І тим більше ніхто не дивитиметься на тебе косо, якщо ти просто прийшов випити пива чи поїсти.

Думаю, найбільший наш актив – це команда. Я хоч і власник, але щодня працюю як бармен. Тобто кожен із нас – універсальний солдат. І якщо я не можу з якихось причин бути барменом, на моє місце без проблем стає офіціантка Катя або кухар Руслан.

Наша команда дуже згуртована, адже ми працюємо разом практично з самого початку. А отже, плинності кадрів у нас немає. Це важливо, бо часто відвідувачі ходять не в конкретний заклад, а до персоналу. До людей, які тебе обслуговують, наливають пиво й готують їжу.

Сплячі люди в нашому Instagram – володарі Кубка Гаскойна

До 24 лютого у нас була традиція: кожен, хто випивав так багато, що засинав, отримував уявний Кубок Пола Гаскойна. Це англійський футболіст, гравець збірної, який «поховав» свою кар’єру через алкоголь. Після гри він міг прямо в формі й бутсах бігти зі стадіону в паб, аби випити свіжого пивка.

Люди сплять в пабі

Через деякий час у нас в пабі з’явилася книга з його біографією. І ми вирішили, що будемо публікувати в Instagram лише світлини людей, яку беруть цей Кубок Гаскойна. Але це все було до війни. Сьогодні ми вже не дозволяємо, аби подібне траплялося.

Перші два тижні працювали як пункт обігріву

Неможливо бути готовим до повномасштабного вторгнення в 21-му столітті. Тим більше, коли світ дуже медійний. І уявити, що в центрі Європи може спалахнути така війна, – було дуже складно.

Але коли це почалося, ми всі зібралися й вирішили працювати далі. Ніхто не хотів нікуди їхати, всі залишилися на своїх місцях. Перші дні у Львові було дуже багато переселенців з інших регіонів, людей, яких зачепила війна.

Ми почали їх безкоштовно годувати, якось втішати. Вже 25-го лютого ми з моєю дівчиною Катериною забрали кота й перехали на два тижні до паба. Просто, щоб завжди бути тут і допомагати. 

Якоїсь миті у нас було дуже багато людей, почали сходитися волонтери, приносити різні речі, які необхідно було передати на фронт. Адже це зручно – наш заклад розташований у центральному районі міста.

Волонтери Cantona Pub

Ті, хто вчора пив у нас пиво, сьогодні вже на війні

Водночас ми почали думати над тим, як допомогти нашим друзям, які з першого дня вирушили на війну. Уявіть, ще минулої п’ятниці вони сидять в пабі й п’ють пиво, а вже через тиждень усі ці, умовно, п’ятнадцять чоловіків у складі одного підрозділу воюють десь на сході нашої країни. Ми не могли не підтримати їх. Хотілося, аби в хлопців було все найкраще – каски, броники, приціли, медицина. Це все – розхідний матеріал, і його потрібно постійно поповнювати. 

Наразі ми допомагаємо, перш за все, тим, кого знаємо особисто. Але ніколи не відмовляємо, якщо до нас звертаються. Наприклад, якщо була потреба знайти 25 аптечок, а ми закупили 50 – відправляємо всі 50 до різних підрозділів. Туди, де цього потребують.

Насправді, більшу частину роботи беруть на себе саме волонтери. Ми надаємо частину приміщення, допомагаємо переносити коробки, але саме вони роблять практично неможливі речі. Це 10-15 людей, які шукають усе необхідне, знаходять, пакують та відправляють на передову. І більшість із них – наші постійні відвідувачі. 

Працюємо далі, аби донатити на ЗСУ

Перші два тижні повномасштабної війни ми працювали як столова та пункт обігріву. Але коли на барі мене почали запитувати не про допомогу, а про односолодовий віскі, я зрозумів, що можна знову працювати, заробляти гроші та допомагати армії. 

Сьогодні ми на 80% працюємо як звичайний паб, а на 20% – як база для волонтерів. Ми виділили для них певну частину приміщення, де можна зберігати допомогу для військових. Також у наших волонтерів завжди є місце для обіду чи відпочинку. Але решта площі – це паб, у якому приймають замовлення та показують футбол.

Волонтери Cantona Pub

Коли про нас написав Кантона, я два дні не міг перестати усміхатися

У перші дні війни до нас завітав французький журналіст, який приїхав, аби висвітлювати війну. Його дуже зацікавив наш заклад, адже Кантона – також француз. Цей журналіст тусувався у нас майже тиждень. А згодом на сторінках провідного французького спортивного видання L’Еquipe вийшла його стаття, де було згадано й Cantona Pub.

За кілька днів після цього з нами зв’язався рідний брат Кантони – Жан-Марі. Мовляв, Ерік хотів би опублікувати в Instagram кілька світлин на нашу підтримку.

Коли він справді запостив наші фото, я, чесно кажучи, два дні не міг перестати усміхатися. І навіть не так важливо, чи приїде він сюди після перемоги. Важливо, що він знає про нас, підтримав нашу роботу і Україну загалом. А отже, ми не самі в цій війні проти величезної імперії.

Завдяки цьому допису у нас збільшилася кількість пожертв на допомогу армії. А ще люди почали просити шеврони, які ми зробили для наших воїнів. Тож тепер, аби отримати шеврон Cantona Pub, достатньо кинути на рахунок будь-яку суму. І це також дає свій результат.

Патчі для військових

Не шкодуйте зусиль та грошей для нашої перемоги

Звичайно, коли в твоїй країні війна, ніхто не може почуватися в безпеці. Ніхто не може бути впевненим, що побачить наступний світанок. Тому треба всіма можливими способами та силами допомагати нашим захисникам. Аби в них було абсолютно все. І не варто шкодувати жодних грошей та жодних зусиль. Бо саме так день нашої перемоги настане якомога швидше.

Якщо Кантона справді приїде святкувати нашу перемогу – це буде неймовірна подія. Але спочатку нам потрібно перемогти. А вже потім будемо домовлятися, як все влаштувати. Адже з війни повернуться й наші друзі. Напевно, буде якась програма, екскурсії. Але це все буде вже згодом, після. Після нашої перемоги.

Боєць ЗСУ з патчем Cantona Pub

Як підтримати волонтерів Cantona Pub

Номер карти для переказів по Україні

5168745322065381 (ПриватБанк)

ANNA LEVCHUK

UA513052990000026205738702315

SWIFT / BIC CODE: PBANUA2X

Bank name: PRIVATBANK

Bank Address: 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

PayPal: [email protected]

Читати далі

Суспільство

30 ОМБр по-мистецьки розгромила танк окупантів (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Воїни 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького знищили ворожий танк і захопили трофейну зброю.

Атмосферні фото опублікували на фейсбук-сторінці бригади.

«Російська техніка виглядає краще коли вона вщент знищена, а зброя окупанта стріляє влучніше  проти них самих у власності українських військових», — написали бійці 30-ї бригади ЗСУ.

Про 30 ОМБр

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького — формування механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Північ».

Під час війни на сході України бригада у 2014 році вела важкі бої. З 2018 року бригаді присвоїли назву князя Костянтина Острозького — полководця Великого князівства Литовського середніх віків.

Дивіться відеоХаризматичний військовий ЗСУ пише пісні і вірші прямо на фронті

Нагадаємо, 30 ОМБр розгромила ворожі БТР, замасковані в кущах.

Також ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині.

Фото: facebook.com/30brigade.

Читати далі

Суспільство

ЗСУ знищили ворожі склади боєприпасів на Харківщині і Херсонщині

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Збройні Сили України ліквідували склади боєприпасів окупантів в Ізюмі на Харківщині та в селищі Давидів Брід на Херсонщині.

Про це повідомили у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ у понеділок, 16 травня.

Зазначається, що Сили оборони нанесли вогневе ураження по ворожих складах у місті Ізюмі, внаслідок чого знищено значний запас боєприпасів.

Також Сили оборони України здійснили вогневе ураження польового складу боєприпасів противника в районі населеного пункту Давидів Брід на Херсонщині.

Окрім того, на Харківському напрямку ворог намагався вести бойові дії в напрямку населеного пункту Тернова, успіху не мав.

Дивіться відео: Прикордонник, який послав російський корабель, став найцитованішим автором України

На Сєвєродонецькому напрямку окупанти вели бої в районі населеного пункту Борівське, зазнали втрат.

На Бахмутському напрямку в районі Гірського російські окупанти зазнали втрат та відійшли.

На Курахівському напрямку ворог наступав в районі Марʼїнки та Новомихайлівки, успіху не мав.

Нагадаємо, бойова група К2 зупинила наступ ворожих танків на Донеччині.

Як ми повідомляли раніше, прикордонники на Сумщині відігнали диверсантів, які проривалися на територію України.

Фото: facebook.com/kmp.vmsu.ua.

Читати далі