Економіка
Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”
Як ви уявляєте собі роботу сировара, на початку розмови запитає у вас співвласник сироварні “Скажи Cheese” Сергій Долгопольський.
Перше уявлення приблизно таке: “Молоко рікою, сири розбирають за годину, творите нові рецепти під співи сільських пташок. Знай собі вари сири, а вже покупці на якісний продукт знайдуться”.
Читайте також: Як зробити успішний бізнес на грибах
Уявіть і забудьте: адже справжні сировари встають о четвертій ранку, прискіпливо підбирають поставщиків та фермерів, з якими працюють. Мають три вихідні на рік, але закохані у те, що роблять. Без цього навряд чи вдалось би тримати такий шалений темп життя.
До чого треба бути готовим, аби стати справжнім сироваром, “ШоТам” розповіла родина Юркових, що у 2015 році переїхали з буремного Донецька до селища під Краматорськом. Лиш 300 гривень, щоб закупити молоко перший раз, 80 літрів бензину з якоїсь діжки у старому сараї – з цього і почався сирний бізнес “Скажи Cheese”, знаного сьогодні в Україні.
“Сирні” (не)випадковості
Зараз Людмила Юркова з чоловіком та Сергій Долгопольський, її двоюрідний брат, варять чи не 800 кілограмів м’якого сиру на місяць (кажуть, можна і більше), і знані по всій Донецькій області своєю “Чілітою” – сиром, огорнутим пекучим соусом.
Читайте також: П’ять українок, які примусили ІТ-технології працювати на суспільство
А чотири роки тому Людмила з чоловіком сиділи у невеличкій хатинці у селищі Малотаранівка – колишній садівник і ландшафтний дизайнер – і гадки не мали, чим будуть годувати себе на мирній території.
Почали щось думати-робити. Перед цим пробували ковбасами займатися, полуницю на шести сотках садили. Потім взялись варити сир – і вдалось,- розповідає Людмила.
Сир вирішили робити з легкої руки її двоюрідного брата Сергія, який приїхав до них у село, а під час війни жив у друзів в Харкові. Каже, з самого початку були дивні збіги. Так, ще коли був у друзів, попросив Людмилу походити по ринках і спитати, яку ціну просять за сири.
Через два місяці подзвонив нам випадково чоловік, який дізнався про нас під час таких от розпитувань по ринках, і питає “Є сир?”. Кажемо “Так!” – а ніякого сиру і в помині нема.
Закупили на останні 300 гривень молока, взяли бензину з діжки у старому дядьковому сараї, аби привезти молоко. І за два дні замовлення було готове. Сир сподобався, до сих пір в нас замовляє, – розповідає Сергій.
Першою головкою сиру був осетинський – солоний і дуже схожий за смаком на бринзу. Він же у топі продаж до сих пір, кажуть Юркови.
Далі попросили знайомих тимчасово скористатись “точками” на ринку у Слов’янську, привезли туди 10 голівок сиру – і продали за годину.
О четвертій ранку вставали, варили сири, потім відвозили на ринок – десь до 200 кіло на тиждень робили, – згадує Сергій.
Справжня сироварня – за грантові кошти
Були часи, коли уся старенька кухня квадратів на 20, згадує Сергій, була заставлена 25- та 40-літровими каструлями з молоком чи сиром, і родина працювала без вихідних.
Читайте також: Незвичайні меблі з автозапчастин: як іванофранківець побудував бізнес на мотлосі
А потім хтось із друзів приніс їм анкету для подачі на грант від чеської організації People in Need на 1000 доларів. Сім’я виграла його і купила пастеризатор (апарат для нагрівання рідини з метою знищення мікроорганізмів, що сприяють її псуванню – авт.), вакууматор (пристрій, що повністю видаляє повітряне середовище з контейнера для зберігання харчових продуктів – авт.). І ще переобладнали свій автомобіль з бензину на газ- це вдвічі скоротило транспортні витрати.
Далі на кошти від ПРООН (Програма розвитку ООН в Україні – авт.) та грантової програми “Донецький куркуль” розпочали будівництво професійної сироварні. Вона уже функціонує, але ще дороблюють систему вентиляції, опалення, камеру обігрівання.
Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk
Зараз також робимо 200 кілограм сиру на тиждень, а це переробка десь 240 літрів молока на день, – каже Сергій.
З чого починається сир
Добре молоко для сировара – то секрет успіху, каже Сергій. І щоб смачне, ні в якому разі не кисле, без сторонніх запахів і присмаків. Родина змінила багато постачальників, перш ніж знайшла тих надійних чотирьох молочників, з якими працюють зараз. Каже, якщо у вас немає на приміті фермера, який має гарне молоко – краще і не починайте.
Із хорошого молока можна зробити поганий сир, але з поганого молока хороший сир не зробиш, – розповідає чоловік.
Ось, гарне і запашне молоко знайдене. Далі його пастеризують. Після цього в хід йдуть всілякі закваски – щоб сформувався сирний згусток. Вже з нього роблять сирне тісто, а потім – головки сиру. Загалом, на увесь процес іде два дні. Це основа приготування, каже Людмила, а так як “Скажи Cheese” роблять різні види сиру, по кожному з них технологія виробництва може різнитися.
Читайте також: Як ІТ-ішник із Запоріжжя підкорив Таїланд флейтами
Зараз є близько 11 видів сиру на продаж. Осетинський – основний, з добавками і без. Є ще сир “Чіліта”, огорнутий гострим соусом – це особистий рецепт сироварні “Скажи Cheese”.
Робимо ще кіпрський “Халумі” – його добре підсмажувати зі спеціями, у нас практично його не знають в регіоні, – розповідає Людмила.
Кілограм м’якого сиру “Осетинський” з різними добавками – від паприки до горіхів – коштує 160 гривень за кілограм. Кіпрський “Халумі” для смаження та грилю – 240 гривень за кіло, скільки ж і “Чіліта”. Найдорожчий сир – італійська м’яка качотта – коштує 250 гривень за кілограм.
Читайте також: Балакуча постіль. Подружжя створило постільну білизну, яка розповідає дітям казки
Людмила каже – під час зимового періоду купівельна спроможність людей впала. Сиру брали не так багато, і той – найдешевший з асортименту “Осетинський”. Тому сім’я частково переключилась на виробництво творогу, ряжанки та масла – їх беруть більш охоче.
Розслабитися не вийде
Наразі сироварня “Скажи Cheese” отримує прибуток як ФОП другої групи і збирається сертифікувати свою продукцію відповідно до системи НАССР (перший міжнародний стандарт, на підставі якого можна впровадити і сертифікувати систему менеджменту безпеки харчової продукції – авт.). Також у них є декларація виробника про відповідність харчової продукції вимогам, зазначеним у законодавстві.
Читайте також: Як зробити бізнес на старих джинсах
Сергій каже – у нормальних умовах за 800 кілограмів сиру на місяць можна отримати близько 1,5 тисячі доларів прибутку. Це якщо молоко доброї якості, продукція гарно продається.
Проте є кілька “АЛЕ”, які треба враховувати:
- низька купівельна спроможність людей. Сергій каже – цін на продукцію сироварня не підвищувала півтора роки, із новими цінами сир можуть менше купувати
- Зараз велика кількість людей перестає тримати корів, тому що це невигідно. Сергій каже: коли родина приїхала до Краматорська, було дуже багато молочників. Зараз їх набагато менше.
- “сезонність” купівельної спроможності – так, в цьому році комуналка вплинула на продажі сиру з жовтня по березень.
- сезонність якості молока – влітку, коли корови на траві та воді, молоко менш густе, тоді як взимку навпаки. Тому якщо влітку вам доведеться для 800 кілограм сиру купити 7 тонн молока, взимку достатньо і 5,5.
Поради сироварам-новачкам
Сергій каже: головне у сироварінні – гарна сировина. Буде якісне молоко і нормальна ціна на нього, тоді можна щось робити. Також перед початком справи радить придивитися до фермерів і постачальників. А питання устаткування не таке важливе – при бажанні на старті можна і в каструлях сир варити.
Читайте також: Ченці з бізнес-планом: чотири монастирські бізнеси, що вразили країну
Сергій радить починати з ринку – нарізати тарілку пробників і постійно запитувати у покупців, чи смачно і чого їм не вистачає.
Я і зараз постійно стежу за якістю продукту: напрацьовували ми авторитет довго, а зіпсувати репутацію – справа кількох днів.
Людмила розповідає, що, не дивлячись на їх любов до справи, буває, опускаються руки. У такі моменти треба піднімати голову і йти далі. Довіра клієнтів – то середина шляху. Потрібно бути постійно в русі, шукати нові продукти. Не буде такого, що зробив, зупинився – і все тепер добре. Людмила каже, тут потрібно просто постійно бути активним – чи не братись взагалі. Сам по собі процес виготовлення сиру – неймовірний.
Ви точно сировар, якщо для вас найцінніше – це почути про ваш сир таке: “Боже, я ще ніколи в житті так смачно не снідала”, – каже Людмила.
Економіка
Шведська компанія IKEA планує поступово збільшити для України кількість наявних рішень та аксесуарів для дому до 6 тис. одиниць. Це більш як у півтора раза більше, ніж в момент заходу в країну, повідомляє Укрінформ.
“Ми починаємо з 3600 артикулів, що охоплюють усі серії та стилі нашого асортименту. Але плануємо поступово збільшувати кількість наявних рішень та аксесуарів для дому, і зрештою досягти близько 6000 найменувань”, – зазначили в IKEA.
Коли поновлять прийом замовлень?
Наразі IKEA, яка 14 травня офіційно оголосила про вихід на український ринок, призупинила прийом замовлень через велику кількість заявок. У компанії зазначили, що роблять все можливе, щоб відновити діяльність сайту якомога швидше.
“Зацікавлення нашою продукцією на українському ринку значно перевершили сподівання, а кількість замовлень на день у кілька разів перевищили прогнози, тому за перші дні старту продаж, у нас закінчились слоти для доставки та для пунктів видачі замовлень. Ми робимо все можливе, щоб відновити діяльність сайту якомога швидше, та, як тільки це стане можливим, відразу повідомимо”, – зазначили в компанії.
IKEA в Україні
Наразі компанія здійснює замовлення товарів в Україні через інтернет-магазин. Проте вже незабаром планується відкрити магазин в одному з торговельно-розважальних комплексів. Відповідний договір оренди вже підписано з Blockbuster Mall. При цьому, як повідомили в компанії, це буде один із перших магазинів міського формату IKEA у світі. Основними особливостями таких магазинів є менші за розмірами торгові площі, розташовані у центрі міст – щоб якнайкраще відповідати вимогам споживачів, ставати більш доступними та зручними.
Наміри вийти на український ринок IKEA оголосила про наприкінці 2017 року. Це рішення було зумовлене високим попитом на доступні товари і рішення для дому в Україні, а також прагненням компанії змінити на краще повсякденне життя багатьох українців.
Вересень 2017 року – IKEA прийняла бізнес-рішення про вихід на український ринок
Грудень 2017 року – компанія оголосила про наміри вийти на український ринок
Весна 2018 року – IKEA визначила формат магазину, що найкраще підходить для українського ринку: магазин нового міського формату (city store)
Літо 2018 року – починається процес укладення договорів із основними партнерами
Червень 2019 року – IKEA починає масштабну кампанію з набору персоналу до магазину міського формату у Києві.
Фото: itc.ua
Економіка
На Рівненщині планують створити перший меблевий кластер. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.
«Наш регіон може стати основою кластеру, що стане частиною технологічного хабу. Тут є сировина і підприємства цієї галузі. Вони можуть об’єднати зусилля, щоб стимулювати свій бізнес. Кластер стане комунікаційним майданчиком, на якому генеруватимуться рішення для підвищення конкурентноздатності на ринках. І влада теж може допомогти у цьому. Є дієві програми підтримки бізнесу від держави, а також в області. Разом з тим на Рівненщині створені рівні можливості для ведення бізнесу», – зазначив голова ОДА Віталій Коваль.
Як кластер плануює працювати?
За словами голови Української Асоціації Меблевиків Володимира Патіса, у європейських країнах кластери працюють. Бізнеси об’єднуються та спільно напрацьовують ініціативи, що сприятимуть впровадженню інноваційних продуктів, розширенню ринків збуту, підвищенню компетентності працівників, співпраці з владою.
У результаті підприємства, що входять до кластеру, створюють сприятливі умови ведення бізнесу. Вони переходять від роботи на рівні «сировини» до виготовлення продукції з доданою вартість. Це робить галузь більш конкурентною та забезпечує їй активне просування на ринках.
«Коли ми працюватимемо разом, то матимемо більший результат. Деякі підприємства налагоджують повний цикл виробництва і далі вони не ростуть», – додала Ольга Яловенко.
Представники меблевого бізнесу вже напрацювали «дорожню карту» зі створення кластеру. Планується, що основними компонентами будуть: аналітика і продажі, розробка продуктів, оптимізація закупок, виробництво, кадри, інфраструктура, фінанси і податки.
Фото: rv.gov.ua
Економіка
План розвитку індустріального парку “Біла Церква” передбачає до 2026 року залучення 250 мільйонів доларів інвестицій. Також планують створити понад 30 нових підприємств. Про це повідомляється у прес-релізі компанії, передає Економічна правда.
“За нашими оцінками, до 2026 року на території двох індустріальних парків буде створено додатково понад 4 тис робочих місць, побудовано 235 тис кв.м промислової нерухомості, включаючи виробничі та логістичні приміщення.
“Обсяг залучених інвестицій оцінюється в 250 млн дол”, — зазначив Володимир Хмурич, генеральний директор ІП “Біла Церква”.
Читайте також: 10 промзон Києва перетворять на технопарки
У що вкладуть гроші?
Як зазначається, інвестиції будуть спрямовані на фінансування будівництва нових виробництв та логістичних комплексів, докомплектацію наявних виробництв, автоматизацію бізнес-процесів та науково-дослідні розробки, які будуть сприяти розвитку інновацій та впровадженню кращих галузевих практик.
Також це інвестиційно-привабливими вважаються проєкти з енергозбереження та ІТ-проєкти.
У прес-релізі повідомляється, що “Індастріал Парк Менеджмент” (ІПМ) переміг в конкурсі з вибору керуючої компанії індустріальних парків “Біла Церква 1” і “Біла Церква 2”.
Що варто знати про індустріальний парк?
Загальна площа ІП “Біла Церква” – більше 70 га. За даними прес-служби, на початок 2020 року резидентами індустріального парку є шість компаній.
Першим проєктом став завод електрофурнітури Plank Electrotechnic LLC.
Фото: 1news.com.ua
Економіка
У Харкові відкрили перший в Україні центр підтримки представників малого та середнього бізнесу. Він розташований на вул. Сумській, 65 і поки що працюватиме у тестовому режимі, повідомляє пресслужба міськради.
Як зазначається, цей проєкт реалізований Міністерством цифрової трансформації спільно з командою Харківської міської ради.
“Ні для кого не секрет, що малий і середній бізнес сильно постраждав за час карантину. Завдання ж цього проєкту – допомогти підприємцям у подоланні наслідків кризи або при відкритті нової справи. Поки центр працюватиме в онлайн-режимі, а після остаточного завершення карантину вони зможуть особисто прийти та отримати необхідну консультацію”, – пояснили у міській раді.
Читайте також: Укрпошта та USAID запустили ініціативу для допомоги малому бізнесу
У новому центрі підприємці отримають можливість брати участь у бізнес-конференціях та освітніх заходах, орендувати простір для проведення власних заходів, протестувати свій продукт перед виходом на ринок тощо.
Зараз усі охочі можуть отримати необхідну консультацію в режимі онлайн на платформі «Дія.Бізнес».
Фото: business.diia.gov.ua
Економіка
Мінінфраструктури готує проєкт будівництва аеропорту в Мукачево. Про це повідомили у відомстві, передає Економічна правда.
“Зараз дуже важливо підтримувати і розвивати регіональні аеропорти. Адже на час пандемії внутрішній туризм залишатиметься в пріоритеті. Тому ми, зокрема, готуємось до будівництва аеропорту в Мукачево. .Для розвитку авіаційної інфраструктури на Закарпатті, поява нового летовища є важливою”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: У новому терміналі аеропорту Одеси завершили ремонт зони вильоту
Також зазначається, що реконструкція злітної смуги одеського аеропорту готова на 98%, а на миколаївському летовищі завершується монтаж аеронавігаційного обладнання.
Фото: ua.news
Економіка
На Одеській митниці стартував пілотний проєкт щодо автоматичного випуску декларацій без участі посадовців. Про це повідомляє пресслужба митниці на своїй сторінці у Facebook, передає Укрінформ.
“Стартував пілотний проєкт щодо виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі. Головною метою є тестування автоматичного випуску декларацій без участі посадових осіб митниці”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що пілотний проєкт “поширюється на три митні режими (експорт, переробка на митній території, реекспорт (після переробки)”.
Що змінилось?
Відтепер для цих режимів тестуватиметься так званий автоматичний випуск декларацій. Тобто декларації, які відповідатимуть певним критеріям і оцінюватимуться як низькоризикові, направлятимуться системою оформлення в окреме вікно. Якщо у декларації виявляться ризики або спрацьовує система АСАУР, її митне оформлення продовжиться за звичайною процедурою.
У тому разі, якщо система не виявить помилок та ризиків, декларація буде оформлена автоматично, про що декларант отримає відповідне повідомлення.
Для реалізації пілотного проєкту розроблено спеціальний алгоритм виконання митних формальностей в залежності від видів транспорту, митних режимів та типів митних декларацій.
Фото: segodnya.ua
-
Суспільство21 годину томуЕкологічна альтернатива: воскові серветки замість харчової плівки
-
Суспільство20 години томуУ Полтавському музеї важкої авіації з’явився МІ-6
-
Суспільство22 години томуЯк у Києві оновлюють парк «Троєщина» (ВІДЕО)
-
Суспільство21 годину томуЗ’явилося відео Херсонських гір: там де степ поєднується з морем
-
Суспільство19 години томуРятувальники морської авіації виконали складні стрибки
-
Суспільство24 години томуКиївська виставка квітів побила національний рекорд
