Економіка
Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”
Як ви уявляєте собі роботу сировара, на початку розмови запитає у вас співвласник сироварні “Скажи Cheese” Сергій Долгопольський.
Перше уявлення приблизно таке: “Молоко рікою, сири розбирають за годину, творите нові рецепти під співи сільських пташок. Знай собі вари сири, а вже покупці на якісний продукт знайдуться”.
Читайте також: Як зробити успішний бізнес на грибах
Уявіть і забудьте: адже справжні сировари встають о четвертій ранку, прискіпливо підбирають поставщиків та фермерів, з якими працюють. Мають три вихідні на рік, але закохані у те, що роблять. Без цього навряд чи вдалось би тримати такий шалений темп життя.
До чого треба бути готовим, аби стати справжнім сироваром, “ШоТам” розповіла родина Юркових, що у 2015 році переїхали з буремного Донецька до селища під Краматорськом. Лиш 300 гривень, щоб закупити молоко перший раз, 80 літрів бензину з якоїсь діжки у старому сараї – з цього і почався сирний бізнес “Скажи Cheese”, знаного сьогодні в Україні.
“Сирні” (не)випадковості
Зараз Людмила Юркова з чоловіком та Сергій Долгопольський, її двоюрідний брат, варять чи не 800 кілограмів м’якого сиру на місяць (кажуть, можна і більше), і знані по всій Донецькій області своєю “Чілітою” – сиром, огорнутим пекучим соусом.
Читайте також: П’ять українок, які примусили ІТ-технології працювати на суспільство
А чотири роки тому Людмила з чоловіком сиділи у невеличкій хатинці у селищі Малотаранівка – колишній садівник і ландшафтний дизайнер – і гадки не мали, чим будуть годувати себе на мирній території.
Почали щось думати-робити. Перед цим пробували ковбасами займатися, полуницю на шести сотках садили. Потім взялись варити сир – і вдалось,- розповідає Людмила.
Сир вирішили робити з легкої руки її двоюрідного брата Сергія, який приїхав до них у село, а під час війни жив у друзів в Харкові. Каже, з самого початку були дивні збіги. Так, ще коли був у друзів, попросив Людмилу походити по ринках і спитати, яку ціну просять за сири.
Через два місяці подзвонив нам випадково чоловік, який дізнався про нас під час таких от розпитувань по ринках, і питає “Є сир?”. Кажемо “Так!” – а ніякого сиру і в помині нема.
Закупили на останні 300 гривень молока, взяли бензину з діжки у старому дядьковому сараї, аби привезти молоко. І за два дні замовлення було готове. Сир сподобався, до сих пір в нас замовляє, – розповідає Сергій.
Першою головкою сиру був осетинський – солоний і дуже схожий за смаком на бринзу. Він же у топі продаж до сих пір, кажуть Юркови.
Далі попросили знайомих тимчасово скористатись “точками” на ринку у Слов’янську, привезли туди 10 голівок сиру – і продали за годину.
О четвертій ранку вставали, варили сири, потім відвозили на ринок – десь до 200 кіло на тиждень робили, – згадує Сергій.
Справжня сироварня – за грантові кошти
Були часи, коли уся старенька кухня квадратів на 20, згадує Сергій, була заставлена 25- та 40-літровими каструлями з молоком чи сиром, і родина працювала без вихідних.
Читайте також: Незвичайні меблі з автозапчастин: як іванофранківець побудував бізнес на мотлосі
А потім хтось із друзів приніс їм анкету для подачі на грант від чеської організації People in Need на 1000 доларів. Сім’я виграла його і купила пастеризатор (апарат для нагрівання рідини з метою знищення мікроорганізмів, що сприяють її псуванню – авт.), вакууматор (пристрій, що повністю видаляє повітряне середовище з контейнера для зберігання харчових продуктів – авт.). І ще переобладнали свій автомобіль з бензину на газ- це вдвічі скоротило транспортні витрати.
Далі на кошти від ПРООН (Програма розвитку ООН в Україні – авт.) та грантової програми “Донецький куркуль” розпочали будівництво професійної сироварні. Вона уже функціонує, але ще дороблюють систему вентиляції, опалення, камеру обігрівання.
Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk
Зараз також робимо 200 кілограм сиру на тиждень, а це переробка десь 240 літрів молока на день, – каже Сергій.
З чого починається сир
Добре молоко для сировара – то секрет успіху, каже Сергій. І щоб смачне, ні в якому разі не кисле, без сторонніх запахів і присмаків. Родина змінила багато постачальників, перш ніж знайшла тих надійних чотирьох молочників, з якими працюють зараз. Каже, якщо у вас немає на приміті фермера, який має гарне молоко – краще і не починайте.
Із хорошого молока можна зробити поганий сир, але з поганого молока хороший сир не зробиш, – розповідає чоловік.
Ось, гарне і запашне молоко знайдене. Далі його пастеризують. Після цього в хід йдуть всілякі закваски – щоб сформувався сирний згусток. Вже з нього роблять сирне тісто, а потім – головки сиру. Загалом, на увесь процес іде два дні. Це основа приготування, каже Людмила, а так як “Скажи Cheese” роблять різні види сиру, по кожному з них технологія виробництва може різнитися.
Читайте також: Як ІТ-ішник із Запоріжжя підкорив Таїланд флейтами
Зараз є близько 11 видів сиру на продаж. Осетинський – основний, з добавками і без. Є ще сир “Чіліта”, огорнутий гострим соусом – це особистий рецепт сироварні “Скажи Cheese”.
Робимо ще кіпрський “Халумі” – його добре підсмажувати зі спеціями, у нас практично його не знають в регіоні, – розповідає Людмила.
Кілограм м’якого сиру “Осетинський” з різними добавками – від паприки до горіхів – коштує 160 гривень за кілограм. Кіпрський “Халумі” для смаження та грилю – 240 гривень за кіло, скільки ж і “Чіліта”. Найдорожчий сир – італійська м’яка качотта – коштує 250 гривень за кілограм.
Читайте також: Балакуча постіль. Подружжя створило постільну білизну, яка розповідає дітям казки
Людмила каже – під час зимового періоду купівельна спроможність людей впала. Сиру брали не так багато, і той – найдешевший з асортименту “Осетинський”. Тому сім’я частково переключилась на виробництво творогу, ряжанки та масла – їх беруть більш охоче.
Розслабитися не вийде
Наразі сироварня “Скажи Cheese” отримує прибуток як ФОП другої групи і збирається сертифікувати свою продукцію відповідно до системи НАССР (перший міжнародний стандарт, на підставі якого можна впровадити і сертифікувати систему менеджменту безпеки харчової продукції – авт.). Також у них є декларація виробника про відповідність харчової продукції вимогам, зазначеним у законодавстві.
Читайте також: Як зробити бізнес на старих джинсах
Сергій каже – у нормальних умовах за 800 кілограмів сиру на місяць можна отримати близько 1,5 тисячі доларів прибутку. Це якщо молоко доброї якості, продукція гарно продається.
Проте є кілька “АЛЕ”, які треба враховувати:
- низька купівельна спроможність людей. Сергій каже – цін на продукцію сироварня не підвищувала півтора роки, із новими цінами сир можуть менше купувати
- Зараз велика кількість людей перестає тримати корів, тому що це невигідно. Сергій каже: коли родина приїхала до Краматорська, було дуже багато молочників. Зараз їх набагато менше.
- “сезонність” купівельної спроможності – так, в цьому році комуналка вплинула на продажі сиру з жовтня по березень.
- сезонність якості молока – влітку, коли корови на траві та воді, молоко менш густе, тоді як взимку навпаки. Тому якщо влітку вам доведеться для 800 кілограм сиру купити 7 тонн молока, взимку достатньо і 5,5.
Поради сироварам-новачкам
Сергій каже: головне у сироварінні – гарна сировина. Буде якісне молоко і нормальна ціна на нього, тоді можна щось робити. Також перед початком справи радить придивитися до фермерів і постачальників. А питання устаткування не таке важливе – при бажанні на старті можна і в каструлях сир варити.
Читайте також: Ченці з бізнес-планом: чотири монастирські бізнеси, що вразили країну
Сергій радить починати з ринку – нарізати тарілку пробників і постійно запитувати у покупців, чи смачно і чого їм не вистачає.
Я і зараз постійно стежу за якістю продукту: напрацьовували ми авторитет довго, а зіпсувати репутацію – справа кількох днів.
Людмила розповідає, що, не дивлячись на їх любов до справи, буває, опускаються руки. У такі моменти треба піднімати голову і йти далі. Довіра клієнтів – то середина шляху. Потрібно бути постійно в русі, шукати нові продукти. Не буде такого, що зробив, зупинився – і все тепер добре. Людмила каже, тут потрібно просто постійно бути активним – чи не братись взагалі. Сам по собі процес виготовлення сиру – неймовірний.
Ви точно сировар, якщо для вас найцінніше – це почути про ваш сир таке: “Боже, я ще ніколи в житті так смачно не снідала”, – каже Людмила.
Економіка
Україна зайняла місце в трійці найбільших виробників вишні і порічки в світі. Про це повідомляє mind.ua.
«Україна – один із найбільших виробників овочів і фруктів у Східній Європі. Віна посідає третє місце за виробництвом яблук у регіоні, після Польщі та Росії, також входить до трійки найбільших світових виробників вишні та порічки», – зазначається у повідомленні.
Читайте також: Україна встановила історичний рекорд із експорту овочів і фруктів
За даними видання FruitLogistica, зокрема, Туреччина та Ірак були найбільшими імпортерами українських яблук у 2018/19 роках, попри те, що майже нічого не імпортували з України ще кілька років тому.
FruitLogistica – одна з найбільших в світі щорічних міжнародних виставок торгівлі та транспортування фруктів та овочів, яка проводиться у Німеччині.
Економіка
У 2020 році вперше за п’ять років в аеропорту Дніпропетровщини запрацюють нові міжнародні авіакомпанії. Відтак на летовищі, де останніми роками пасажиропотік лише зменшувався, зросте кількість рейсів та напрямків. Нині ведуться переговори, а зміни планують вже у «літньому розкладі». Про це розповіли очільник області Олександр Бондаренко та перший заступник гендиректора Міжнародного аеродрому «Дніпро» Сергій Криворотченко.
«Я звернувся до керівництва летовища з проханням залучити до роботи міжнародні авіакомпанії, які б відкрили додаткові рейси як по Україні, так і за кордон. Там охоче підтримали ініціативу. Вперше за п’ять років наш аеропорт виходить із стану занепаду та стає на шлях розвитку, – розповів голова облдержадміністрації Олександр Бондаренко. – Крім того, це підготовка до відкриття нового летовища. Так вже з першого дня роботи сучасний термінал буде заповнений пасажирами, а злітно-посадкова смуга – літаками міжнародних авіакомпаній».
До Європи і Туреччини
Нині аеропорт Дніпропетровщини веде перемовини – до роботи залучать щонайменше дві нові міжнародні авіакомпанії. За стіл переговорів сіли і з перевізниками, які вже літають звідси – аби ті запровадили нові напрямки.
«Зараз вся авіаційна індустрія саме планує «літній розклад», який почне діяти з 29 березня. Запропонували їм внести туди і наш аеропорт. Розглядаємо можливість запровадити нові рейси до країн Європи та Туреччини. При цьому враховуємо технічні можливості летовища. Зважаємо і на те, що вперше в Україні всередині території працюючого аеропорту розгорнуться будівельні роботи», – пояснив перший заступник гендиректора аеродрому Сергій Криворотченко.
Читайте також: Визначили проєктувальника злітно-посадкової смуги аеропорту Дніпропетровщини
Що відомо про летовище?
Міжнародний аеродром «Дніпро» минулоріч відсвяткував 78-річчя. Там працюють авіакомпанії «Австрійські авіалінії», «МАУ», «Роза вітрів», «Ellinair». Вони здійснюють рейси до Києва, Івано-Франківська, Відня, Тель-Авіва, Шарм-ель-Шейха. У 2019-му летовище обслужило майже 339 тис пасажирів.
Влітку 2020 року поряд зі старим аеропортом почнуть будівництво терміналу та VIP-терміналу в єдиному комплексі, які матимуть високу пропускну здатність – до 3 млн людей на рік. Нова злітно-посадкова смуга довжиною 3200 м буде здатна приймати повітряні судна усіх типів, в тому числі Боїнг 777.
Економіка
У Новоукраїнці на Кіровоградщині будують потужне сховище для овочів разом із цехом з виробництва соку. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.
ТОВ «Зерновик», яке спеціалізується на рослинництві та овочівництві,
Як розповів керівник підприємства Володимир Ігнатенко, ТОВ «Зерновик» почало функціонувати в 2004 році. Тепер на ньому працює близько 200 людей. Середня заробітна плата сягає 14 тис. грн.
Зазначається, що розмір інвестицій складе близько 20 млн. грн.
«Наразі елеватор на підприємстві заповнений майже повністю. Там зберігаються різні сільськогосподарські культури: кукурудза, пшениця та насіння соняшнику. У планах цьогоріч завершити будівництво овочесховища, розрахованого на зберігання 4 тис. тонн овочів, і запустити цех з виробництва соків. Завдяки цьому з’явиться ще приблизно 35 робочих місць», – прокоментував Володимир Ігнатенко.
Читайте також: На Хмельниччині запустили потужний насіннєвий завод
Наразі спеціалісти закінчують монтувати каркас об’єкта. Загалом овочесховище розраховане на шість камер для зберігання яблук, по дві камери для зберігання моркви та цибулі, одну камеру для зберігання капусти та ще приміщення складу для готової продукції.
««Зерновик» має замкнутий цикл виробництва, починаючи від вирощування культур і їх переробки та закінчуючи продажем готового брендованого товару. Переконаний, що у підприємства є всі шанси сертифікувати та стандартизувати свою продукцію. Так ми отримаємо ще одну можливість популяризувати Кіровоградщину як потужний аграрно-промисловий край», – відзначив голова Кіровоградської ОДА Андрій Балонь.
Економіка
Аеропорт у Білій Церкві буде міжнародним і залучить лоукости. Про це заявили у Київській ОДА заявляють, передає Економічна правда.
“Є відома європейська практика розташування аеропортів на невеликій відстані від столиці, які обслуговують лоукост. Наш перший аеропорт “Біла Церква” отримає статус міжнародного і залучить нові авіакомпанії”, – повідомив голова Київської ОДА Олексій Чернишов.
Як він додав, відповідна документація вже розробляється для прискорення отримання аеропортом статусу міжнародного.
Читайте також: У відновлення аеропорту в Білій Церкві вкладуть 59 млн євро
За його словами, також планується відкриття пункту пропуску через державний кордон, а в подальшому – будівництва пасажирського і вантажного терміналів.
“Поруч з аеропортом – залізниця, це створить унікальний комфортний хаб для перевізників. Ми очікуємо, що це позитивно вплине на розвиток туризму і економіки України”, – резюмував він.
Відкриття міжнародного пункту пропуску дозволить підприємству збільшити обсяги авіаційної діяльності, підвищити інвестиційну привабливість і поліпшити інфраструктуру столичного регіону.
Економіка
Один із найбільших портових операторів світу компанія DP World у світі, придбала контрольний пакет акцій контейнерного термінала TIS у порту «Південний». Таким чином, DP World вийшов на український ринок.
Про це повідомляють у прес-службі TIS, передає Громадське.
Що це означає?
Контроль над контейнерним терміналом зі сторони DP World має забезпечити надходження додаткових інвестицій у портову інфраструктуру України. Зокрема очікується, що DP World буде розвивати додаткові послуги для вантажоперевізників та запропонує нові сервіси для клієнтів.
Також входження DP World в порт «Південний» дозволить залучити провідних спеціалістів для управління контейнерним терміналом та запровадити там новітні ІТ-рішення у роботі з експортерами та імпортерами. Це має спростити проходження товарів через порти.
Читайте також: Українські порти досягли рекордного обсягу перевалки вантажів
Що варто знати про DP World?
DP World — працює у 50 країнах світу, оперуючи 78 морськими терміналами. У 2019 році компанія забезпечила транспортування 71 мільйона вантажних контейнерів (для порівняння, через усі порті України за минулий рік пройшло близько 1 мільйона контейнерів). Штаб-квартира DP World знаходиться у Роттердамі.
Довідка
Південний – один з наймолодших і найбільш глибоководних портів України, заснований у 1978 році.
Традиційно є лідером серед вітчизняних портів за обсягами вантажообігу.
Розташований за 30 км від Одеси на західному березі Аджалицького лиману Чорного моря.
Довжина причальної лінії – 5,9 км (30 причалів) з максимальними глибинами до 19 м.
Основні напрямки перевезень – це країни Чорноморського та Середземноморського басейнів, Латинської Америки, США, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.
Економіка
Відтепер мед з України буде на ринку Саудівської Аравії, адже компанія «Асканія-Пак» здійснила перші поставки меду в Саудівську Аравію.
Про це пише Kurkul.com.
Зазначається, що Саудівська Аравія стала 18-ою країною світу, куди наше підприємство експортує мед-крем для роздрібного ринку, серед них: США, Канада, Сінгапур, Ірак, Катар, а також країни Європи.
Керівник відділу експорту компанії «Асканія-Пак» Ольга Стадник розповіла, що наприкінці 2019 р. компанія взяла участь у першій торговій місії з України в Саудівську Аравію.
Читайте також: Ветерани АТО перетворюють мед на гроші
Участь у заході допомогла українським виробникам зрозуміти, що лінійка крем-медів з ягодами, фруктами та горіховими пастами подобається закордонному споживачу.
За її словами, в компанії давно помітили, що споживачам подобається корисний і натуральний продукт, але ніхто не любить, що мед кристалізується і його стає незручно споживати.
Це підштовхнуло нас до виробництва мед-крему з додаванням різних ягід, фруктів, горіхів та насіння.
«Щоб створити мед-крем знадобилося немало часу, і найскладнішим етапом розробки технології виробництва було створення стабільної, максимально зручної для споживання консистенції», – коментує Ольга Стадник.
Довідка
Основними покупцями українського меду в перші чотири місяці 2019 року були Німеччина (26,64% всього експорту), Бельгія (20,15%) і Польща (12,76%). На ці три країни припадає близько 60% експорту укаїнського меду.
Читайте також: Як переселенці вивозили пасіки під обстрілами та продовжили справу чотирьох поколінь
Нагадаємо, 2018 року було повідомлення, що український мед почнуть експортувати до Близького Сходу.
Також закарпатський мед отримає захищене географічне зазначення.
Окрім того, на Херсонщині роблять з меду унікальний регіональний продукт.
Як ми повідомляли раніше, українські бджолярі вперше отримали ліцензію на алкоголь з меду.
Технології12 години томуНа заболочених землях Буковини встановили 210 тисяч сонячних панелей
- Технології15 години тому
Випробували нові артилерійські снаряди українського виробництва (ВІДЕО)
- Суспільство15 години тому
Український «Тунель кохання» очолив 10-ку маловідомих романтичних місць світу
- Суспільство14 години тому
На центральній станції метро Києва почнеться ремонт
- Суспільство13 години тому
На Вінниччині перероблятимуть старий одяг на килимки
- Суспільство9 години тому
«АвтоКрАЗ» постачатиме деталі для закордонного виробника броньованої техніки
