Економіка і бізнес
Сирний бізнес на останні 300 гривень. Історія сироварні “Скажи Cheese”
Як ви уявляєте собі роботу сировара, на початку розмови запитає у вас співвласник сироварні “Скажи Cheese” Сергій Долгопольський.
Перше уявлення приблизно таке: “Молоко рікою, сири розбирають за годину, творите нові рецепти під співи сільських пташок. Знай собі вари сири, а вже покупці на якісний продукт знайдуться”.
Читайте також: Як зробити успішний бізнес на грибах
Уявіть і забудьте: адже справжні сировари встають о четвертій ранку, прискіпливо підбирають поставщиків та фермерів, з якими працюють. Мають три вихідні на рік, але закохані у те, що роблять. Без цього навряд чи вдалось би тримати такий шалений темп життя.
До чого треба бути готовим, аби стати справжнім сироваром, “ШоТам” розповіла родина Юркових, що у 2015 році переїхали з буремного Донецька до селища під Краматорськом. Лиш 300 гривень, щоб закупити молоко перший раз, 80 літрів бензину з якоїсь діжки у старому сараї – з цього і почався сирний бізнес “Скажи Cheese”, знаного сьогодні в Україні.
“Сирні” (не)випадковості
Зараз Людмила Юркова з чоловіком та Сергій Долгопольський, її двоюрідний брат, варять чи не 800 кілограмів м’якого сиру на місяць (кажуть, можна і більше), і знані по всій Донецькій області своєю “Чілітою” – сиром, огорнутим пекучим соусом.
Читайте також: П’ять українок, які примусили ІТ-технології працювати на суспільство
А чотири роки тому Людмила з чоловіком сиділи у невеличкій хатинці у селищі Малотаранівка – колишній садівник і ландшафтний дизайнер – і гадки не мали, чим будуть годувати себе на мирній території.
Почали щось думати-робити. Перед цим пробували ковбасами займатися, полуницю на шести сотках садили. Потім взялись варити сир – і вдалось,- розповідає Людмила.
Сир вирішили робити з легкої руки її двоюрідного брата Сергія, який приїхав до них у село, а під час війни жив у друзів в Харкові. Каже, з самого початку були дивні збіги. Так, ще коли був у друзів, попросив Людмилу походити по ринках і спитати, яку ціну просять за сири.
Через два місяці подзвонив нам випадково чоловік, який дізнався про нас під час таких от розпитувань по ринках, і питає “Є сир?”. Кажемо “Так!” – а ніякого сиру і в помині нема.
Закупили на останні 300 гривень молока, взяли бензину з діжки у старому дядьковому сараї, аби привезти молоко. І за два дні замовлення було готове. Сир сподобався, до сих пір в нас замовляє, – розповідає Сергій.
Першою головкою сиру був осетинський – солоний і дуже схожий за смаком на бринзу. Він же у топі продаж до сих пір, кажуть Юркови.
Далі попросили знайомих тимчасово скористатись “точками” на ринку у Слов’янську, привезли туди 10 голівок сиру – і продали за годину.
О четвертій ранку вставали, варили сири, потім відвозили на ринок – десь до 200 кіло на тиждень робили, – згадує Сергій.
Справжня сироварня – за грантові кошти
Були часи, коли уся старенька кухня квадратів на 20, згадує Сергій, була заставлена 25- та 40-літровими каструлями з молоком чи сиром, і родина працювала без вихідних.
Читайте також: Незвичайні меблі з автозапчастин: як іванофранківець побудував бізнес на мотлосі
А потім хтось із друзів приніс їм анкету для подачі на грант від чеської організації People in Need на 1000 доларів. Сім’я виграла його і купила пастеризатор (апарат для нагрівання рідини з метою знищення мікроорганізмів, що сприяють її псуванню – авт.), вакууматор (пристрій, що повністю видаляє повітряне середовище з контейнера для зберігання харчових продуктів – авт.). І ще переобладнали свій автомобіль з бензину на газ- це вдвічі скоротило транспортні витрати.
Далі на кошти від ПРООН (Програма розвитку ООН в Україні – авт.) та грантової програми “Донецький куркуль” розпочали будівництво професійної сироварні. Вона уже функціонує, але ще дороблюють систему вентиляції, опалення, камеру обігрівання.
Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk
Зараз також робимо 200 кілограм сиру на тиждень, а це переробка десь 240 літрів молока на день, – каже Сергій.
З чого починається сир
Добре молоко для сировара – то секрет успіху, каже Сергій. І щоб смачне, ні в якому разі не кисле, без сторонніх запахів і присмаків. Родина змінила багато постачальників, перш ніж знайшла тих надійних чотирьох молочників, з якими працюють зараз. Каже, якщо у вас немає на приміті фермера, який має гарне молоко – краще і не починайте.
Із хорошого молока можна зробити поганий сир, але з поганого молока хороший сир не зробиш, – розповідає чоловік.
Ось, гарне і запашне молоко знайдене. Далі його пастеризують. Після цього в хід йдуть всілякі закваски – щоб сформувався сирний згусток. Вже з нього роблять сирне тісто, а потім – головки сиру. Загалом, на увесь процес іде два дні. Це основа приготування, каже Людмила, а так як “Скажи Cheese” роблять різні види сиру, по кожному з них технологія виробництва може різнитися.
Читайте також: Як ІТ-ішник із Запоріжжя підкорив Таїланд флейтами
Зараз є близько 11 видів сиру на продаж. Осетинський – основний, з добавками і без. Є ще сир “Чіліта”, огорнутий гострим соусом – це особистий рецепт сироварні “Скажи Cheese”.
Робимо ще кіпрський “Халумі” – його добре підсмажувати зі спеціями, у нас практично його не знають в регіоні, – розповідає Людмила.
Кілограм м’якого сиру “Осетинський” з різними добавками – від паприки до горіхів – коштує 160 гривень за кілограм. Кіпрський “Халумі” для смаження та грилю – 240 гривень за кіло, скільки ж і “Чіліта”. Найдорожчий сир – італійська м’яка качотта – коштує 250 гривень за кілограм.
Читайте також: Балакуча постіль. Подружжя створило постільну білизну, яка розповідає дітям казки
Людмила каже – під час зимового періоду купівельна спроможність людей впала. Сиру брали не так багато, і той – найдешевший з асортименту “Осетинський”. Тому сім’я частково переключилась на виробництво творогу, ряжанки та масла – їх беруть більш охоче.
Розслабитися не вийде
Наразі сироварня “Скажи Cheese” отримує прибуток як ФОП другої групи і збирається сертифікувати свою продукцію відповідно до системи НАССР (перший міжнародний стандарт, на підставі якого можна впровадити і сертифікувати систему менеджменту безпеки харчової продукції – авт.). Також у них є декларація виробника про відповідність харчової продукції вимогам, зазначеним у законодавстві.
Читайте також: Як зробити бізнес на старих джинсах
Сергій каже – у нормальних умовах за 800 кілограмів сиру на місяць можна отримати близько 1,5 тисячі доларів прибутку. Це якщо молоко доброї якості, продукція гарно продається.
Проте є кілька “АЛЕ”, які треба враховувати:
- низька купівельна спроможність людей. Сергій каже – цін на продукцію сироварня не підвищувала півтора роки, із новими цінами сир можуть менше купувати
- Зараз велика кількість людей перестає тримати корів, тому що це невигідно. Сергій каже: коли родина приїхала до Краматорська, було дуже багато молочників. Зараз їх набагато менше.
- “сезонність” купівельної спроможності – так, в цьому році комуналка вплинула на продажі сиру з жовтня по березень.
- сезонність якості молока – влітку, коли корови на траві та воді, молоко менш густе, тоді як взимку навпаки. Тому якщо влітку вам доведеться для 800 кілограм сиру купити 7 тонн молока, взимку достатньо і 5,5.
Поради сироварам-новачкам
Сергій каже: головне у сироварінні – гарна сировина. Буде якісне молоко і нормальна ціна на нього, тоді можна щось робити. Також перед початком справи радить придивитися до фермерів і постачальників. А питання устаткування не таке важливе – при бажанні на старті можна і в каструлях сир варити.
Читайте також: Ченці з бізнес-планом: чотири монастирські бізнеси, що вразили країну
Сергій радить починати з ринку – нарізати тарілку пробників і постійно запитувати у покупців, чи смачно і чого їм не вистачає.
Я і зараз постійно стежу за якістю продукту: напрацьовували ми авторитет довго, а зіпсувати репутацію – справа кількох днів.
Людмила розповідає, що, не дивлячись на їх любов до справи, буває, опускаються руки. У такі моменти треба піднімати голову і йти далі. Довіра клієнтів – то середина шляху. Потрібно бути постійно в русі, шукати нові продукти. Не буде такого, що зробив, зупинився – і все тепер добре. Людмила каже, тут потрібно просто постійно бути активним – чи не братись взагалі. Сам по собі процес виготовлення сиру – неймовірний.
Ви точно сировар, якщо для вас найцінніше – це почути про ваш сир таке: “Боже, я ще ніколи в житті так смачно не снідала”, – каже Людмила.
Економіка і бізнес
У Троїцькій громаді Дніпропетровської області відкрили оновлений Центр надання адміністративних послуг. Будівлю для нового офісу відремонтували коштом місцевого бюджету, а меблі та обладнання надали міжнародні партнери.
Про це повідомляє Конгрес місцевих та регіональних влад.
Нові можливості для громади
Перший ЦНАП у громаді з’явився у 2021 році. Тоді він працював у приміщенні сільської ради, яке не могло вмістити всіх охочих отримати послуги. Щоб вирішити проблему, місцева влада придбала будівлю поруч і відремонтувала її.
«Попри складнощі через війну, нам вдалося створити сучасний і зручний простір для мешканців. Люди можуть отримувати послуги з комфортом, і це приклад успішної роботи громади», — зазначив заступник начальника Дніпропетровської ОВА Іван Начовний.
Читати також: «Такі простори дають зрозуміти — ти не сам»: в Києві відкрили хаб для ВПО з Донеччини
Послуги ЦНАПа
У ЦНАПі працюють чотири адміністратори. Серед найпопулярніших послуг — оформлення виплат, компенсацій, реєстрація місця проживання, майна та шлюбів. У планах — видача паспортів і водійських посвідчень.
Офіс обслуговує не лише мешканців Троїцької громади. Завдяки зручному розташуванню до ЦНАПу звертаються жителі сусідніх населених пунктів. Для зручності громада також створила два віддалені робочі місця в старостинських округах.
Меблі та обладнання для Центру закупило Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Нагадаємо, що у ЦНАПах тепер видаватимуть витяг із Єдиного держреєстру ветеранів війни.
Фото: Конгрес місцевих та регіональних влад.
Економіка і бізнес
Судновласник іноземного судна Stavanger виплатив Україні $2,4 млн компенсації за розлив небезпечної речовини в порту «Південний». Це перший у країні випадок, коли іноземна компанія відшкодувала збитки за шкоду екології.
Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
Що сталося
Інцидент стався у 2020 році. Під час розвантаження судна розлилося 8,5 тонни небезпечної суміші пальмового олеїну та стеарину. Це грубе порушення норм Міжнародної конвенції 1973 року про запобігання забруднення з суден, яка вимагає дотримання стандартів охорони морського середовища.
Україна оцінила збитки в $2,41 млн (64,8 млн грн за курсом на той час) і подала позов проти власника судна.
Читати також: Українських моряків звільнили з полону єменських хуситів
Як відшкодовували збитки
- У 2022 році судновласник виплатив першу частину компенсації — 36,5 млн грн;
- у січні 2025 року завершив виплати, перерахувавши залишок у розмірі 28,2 млн грн.
В Офісі генпрокурора зазначили, що це перший випадок, коли Україні вдалося довести відповідальність іноземного судновласника за екологічну шкоду та отримати компенсацію в таких масштабах.
Нагадаємо, що уперше в історії українське судно проводить для США дослідження в Антарктиці (ФОТО).
Фото: Freepik.
Економіка і бізнес
Київщина та канадська провінція Онтаріо встановлюють партнерство за кількома напрямками. Наразі сторони створюватимуть робочі групи для втілення спільних проєктів.
Про це повідомили в Київській обласній військовій адміністрації.
Як співпрацюватимуть регіони
У межах встановлення партнерства начальник управління міжнародного співробітництва КОВА Микита Геращенко провів онлайн-зустріч із представниками адміністрації Онтаріо.
Під час зустрічі сторони обговорили співпрацю за такими головними напрямками:
- охорона здоров’я;
- освіта;
- економіка;
- культура;
- співпраця між громадами;
- енергетика.
«За кожним із цих напрямків досягнуто домовленості про створення окремих робочих груп, до складу яких будуть залучені відповідні фахівці з обох сторін», — написали в КОВА.
Нагадаємо, що київська митниця передала музею вилучені скіфські наконечники та козацькі сокири (ФОТО).
Також ми писали, що в Києві завершує навчання перша жінка-машиністка метро.
Фото: сайт КОВА