fbpx
Звяжіться з нами
stickies 2852375 1280 1 stickies 2852375 1280 1

Технології

П’ять українок, які примусили ІТ-технології працювати на суспільство

23.05.2019

Примусити IT працювати на громадськість – це суто жіночий підхід до цієї чоловічої професії. Ми знайшли для вас стартапи від жінок.Вони не просто є крутими технологічними рішеннями, а водночас вирішують якусь із суспільних проблем.

Читайте також: Як стати монстром відкритих даних: рецепт прозорої влади від Дрогобича

Від медичної платформи до розвиваючих мобільних ігор для дошкільнят – усе це справа рук очільниць надзвичайних технопроектів. Зустрічайте п’ять відомих жінок зі сфери IT і їх стартапи зі сфери “громадянських технологій”.

Галина Василевська

Проект: медична платформа Medics

Стартап Medics вперше був запущений у поліклініках Івано-Франківська. Medics – це підключення лікарень до онлайн-платформи медичних послуг. Запустила стартап Галина Василевська. Дівчина понад п’ять років бере участь у реалізації соціальних проектів.

Читайте такожНа стартапи в Україні виділили 400 мільйонів гривень

Особливості роботи платформи:

  • онлайн-запис до лікаря,
  • дані обстеження зберігатимуться у вашій електронній картці пацієнта,
  • роботу лікаря можна оцінити, залишивши відгук про нього
  • виписані вам електронні рецепти можна використовувати онлайн.
Галина Василевська каже, що її проект покликаний зменшити “живі” черги пацієнтів і систематизувати дані про нього у одній електронній медкартці.

Платформа успішно працює у 31 медичному закладі Хмельницького та запроваджується в інших містах України. Medics є офіційним партнером МОЗ в процесі запровадження e-health в Україні.

Нагадаємо, що минулого тижня був підписаний меморандум з керівництвом міста щодо запровадження цієї системи в усіх медичних закладах міста.

Оксана Борисенко

Проект: Рукавичка-перекладач мови жестів та підтримка молодих стартапів

Оксана Борисенко є співзасновником венчурного фонду GrowthUP – першого українського бізнес-акселератора, що сфокусований на роботі з технологічними стартапами.

Як правило, айтішник – не завжди бізнесмен. Тому GrowthUP покликаний допомогти стартапам у розвитку бізнесу та залученні аудиторії.

Читайте також: Черкаська ІТ-компанія оголосила війну Apple через нечесну конкуренцію. Які шанси здолати гіганта?

Крім того, вона керує стартапом EnableTalk – це рукавички, оснащені 15-ма датчиками, які розпізнають мову жестів і переводять її в текст або мову на вашому гаджеті. Пристрій взаємодіє зі смартфоном з допомогою Bluetooth. Винахід увійшов в топ-10 винаходів 2012 року згідно з рейтингом New York Times.

Оксана Борисенко – співзасновниця першого українського бізнес-акселератора для техностартапів

Катерина Борисенко

Проект: “Громадський бюджет”

Катерина Борисенко професійно займається маркетингом, консалтингом та менеджментом проектів близько 12 років.

Читайте також: Український юридичний стартап оцінили в $ 10 млн

Її проект “Громадський бюджет” – це інструмент для зміни міста через ініціативи активних громадян. Механізм проекту такий: спочатку ви пропонуєте свої проекти для громадського бюджету або долучаєтесь до команд інших проектів. А потім через онлайн-голосування найпопулярніші проекти реалізуються містом під контролем Команд та громадськості. Таким чином кожен мешканець міста може докластись до розподілення бюджетних коштів громади.

Саме проект Катерини Борисенко “Громадський бюджет” успішно працює у багатьох містах країни. Він дає можливість жителям міста брати участь у розподіленні державних коштів

Також вона власник Dosvit – платформи для об’єднаних територіальних громад та міст. З її допомогою можна створити сучасний сайт і підключити до нього будь-які додатки, які допоможуть зробити місто прозорішим. Мова про відкритий бюджет громади, мапу комунальних підприємств, е-петиції.

Євгенія Клепа

Проект: Стартапи для розв’язання проблем влади та громади

Євгенії Клепі 28 років і вона очолює 1991 Open Data Incubator. Дівчина покинула бізнес заради civic tech (громадянських технологій), які розвивають громадянське суспільство і залучають громадськість до розв’язання проблем.

Читайте також: Український стартап зібрав на Kickstarter 430 тисяч доларів на 3D-пазли з металу

1991 Open Data Incubator — некомерційний інкубатор для проектів з відкритих даних відкритих даних. Він перетворює просто відкриті дані на стартапи, які вирішують проблеми влади та громади.

Як ідея перетворюється на стартап, як правильно працювати з відкритими даними, як  піарити власний проект і шукати інвесторів – про усе це можна стартапери дізнаються в інкубаторі.

Євгенія Клепа довгий час працювала у бізнесі, аж поки її не підкорила сфера civic tech (громадянських технологій)

Наталія Табачин

Проект: Розвиваючі мобільні ігри для дошкільнят

Команда Наталії Табачин розробляє розвиваючі мобільні ігри для дошкільнят. Nravo Kids також випускає набори для творчого розвитку дітей та розбудовує спільноту активних батьків у соцмережах. Ідея додатків Nravo Kids у тому, що дитина, окрім розваг, повинна і навчитись чогось корисного з мобільної гри, каже жінка.

Наталя каже: поки її бізнес неприбутковий. Але вона сподівається вийти на окупність через глобальні платформи.

“Кожна наша віртуальна гра продовжується у реальності після того, як вимикаються мобільні пристрої. Адже є “Нравки” – ідеї та матеріали для дитячого розвитку, доступні для завантаження безкоштовно!” – пишеться на сайті продукції.

Технології

В Україні запустили “розумну” систему зважування вантажівок, яка врятує дороги (ВІДЕО)

Вантажівки на українських дорогах почали зважувати під час руху. Наразі Укравтодор запустив у тестовому режимі перші два майданчики в рамках реалізації пілотного проєкту WiM, повідомляється на офіційній сторінці відомства у Фейсбуці.

Що таке WiM?

Система зважування в русі WiM – це розумна система збирання інформації про транспортні засоби, які рухаються автомобільними дорогами: дату та час проїзду, температуру навколишнього повітря та дорожнього покриття, смугу та напрямок руху, швидкість руху та державний номерний знак, габаритні розміри, відстань між осями, загальну масу та її розподіл по осях.

Запуск перших майданчиків системи зважування в русі (WiM) в Україні є результатом успішної співпраці Укравтодору із міжнародними партнерами, а саме з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

Проєкт передбачає 6 об’єктів на під’їздах до Києва. У мінінфраструктури розраховують, що протягом наступного року-півтора загалом по Україні буде встановлено близько 100 побідних комплексів. 

Читайте також: На бетонній трасі Дніпро-Решетилівка наносять новітню розмітку

Що зміниться?

Впровадження системи дозволить звільнити дороги від транспортних засобів, що не дотримуються встановлених обмежень щодо допустимої маси вантажу та/або навантаження на вісь і є одним із головних чинників руйнування доріг.

«Система WiM дозволить мінімізувати, а в деяких випадках – повністю позбутись людського фактору у сфері контролю за дотриманням вагових та габаритних параметрів від час здійснення перевезень автомобільним транспортом». – зазначив Андрій Вознюк, начальник відділу інтелектуальних транспортних систем Укравтодору.

У рамках пілотного проекту система WiM працюватиме в режимі «попереднього відбору» транспортних засобів, які підлягають подальшому контролю габаритно-вагових параметрів згідно з вимогами чинного законодавства.Наступними кроками Укравтодору, які базуватимуться на набутому досвіді та отриманих від системи WIM даних, буде розроблення програми поширення системи зважування в русі на мережі автомобільних доріг України (орієнтовно 100 – 200 майданчиків), що допоможе зберегти високі транспортно-експлуатаційні характеристики доріг, які були відремонтовані та побудовані за останні 4 роки.

Детальніше про систему: http://wim.in.ua

Читати далі

Технології

Український виробник освоїв повний цикл виготовлення БМ-21 “Град” (ВІДЕО)

Шепетівський ремонтний завод нещодавно на одному з військових полігонів успішно провів випробування дослідних зразків чотирьох спрямовувальних труб артилерійської частини виробу БМ-21 “Град”. Про це повідомляє пресслужба підприємства.

Завершено повний цикл освоєння та виготовлення частин

Зазначається, що на даному етапі підприємство завершило повний цикл освоєння та виготовлення усіх комплектувальних, що входять до складу артилерійської частини виробу БМ-21 “Град”.

Як тривали випробування?

Нагадаємо, що у виробничих цехах Черкаського автоскладального заводу “Богдан Моторс” розпочали виконувати держоборонзамовлення з виготовлення багатоцільових позашляховиків для ЗСУ.

Читати далі

Технології

В Україні почнуть виготовляти eco-friendly папір з опалого листя

Український студент готує до запуску лінію з переробки опалого листя на папір. Про це повідомляють у пресслужбі МОН України.

Уже скоро в Україні може розпочатися виробництво eco-friendly паперу з опалого листя. Цю технологію запропонував український школяр, а нині студент КНУ ім. Т. Шевченка Валентин Фречка.

Читайте також: Екологічна канцелярія для школяра: де купити в Україні

Технологія готова до роботи в масштабних умовах

За його словами, днями технологія виготовлення паперу з опалого листя RE-leaf успішно пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні і готова до роботи в “масштабних умовах”.

Картинки по запросу папір з опалого листя

“Ми підтвердили ефективність використання листя як замінника деревини. Ми виготовили папір на спеціалізованому обладнанні, яке показало, що папір і справді якісний”, – написав дослідник.

Перша у світі лінія переробки опалого листя на папір

Зараз необхідно удосконалити певні деталі, каже Валентин, але загалом уже скоро можна буде говорити про першу в світі лінію переробки опалого листя на паперову продукцію.

Нагадаємо, київський школяр Данило Коваленко винайшов спосіб, як переробляти гуму і не шкодити довкіллю.

Читати далі

Технології

На вулицях Луцька з’являться тисячі “розумних” відеокамер

У Луцьку почнуть встановлювати камери в рамках проєкту «Безпечне місто». Про це повідомляє Перший канал місцевих новин.

Прилади з’являться вже цієї осені і матимуть аналітичні «здібності»: визначатимуть п’яних водіїв на дорогах і хуліганів у парку. На камери витратять 50 мільйонів гривень: 20 – з державного бюджету і 30 – з міського. При цьому більше чотирьох мільйонів вже витратили минулого року на прокладання оптоволокна.

Де облаштують відеоспостереження?

Як розповіла директорка департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Юлія Сиротинська, передусім планується встановлення камер у 55-ому мікрорайоні (за «Там-Тамом»). Поставити їх збираються до кінця листопада. Робитиме це підприємство, що впроваджувало систему «Безпечне місто» у Києві. Яке саме, Юлія Сиротинська обіцяє повідомити за два тижні – після того, як проєкт пройде експертизу.

Скільки саме камер буде і в яких місцях, теж поки не розголошують, але в міській раді запевняють, що «сліпих плям» не буде – ні на дорогах, ні у дворах. «Йдеться про тисячі камер», – пояснила посадовиця.

Міська влада має амбітні плани зробити проєкт кращим, ніж в інших містах. 

На другому етапі камери поставлять у центральному парку, на вулиці Лесі Українки, Театральному майдані і Замковій площі. Це буде орієнтовно у червні наступного року.

Далі камери з’являться на перехрестях, в’їздах в місто, транспортних розв’язках. Повністю реалізувати проєкт планують за два роки.

Чому камери “розумні”?

Камери, які купуватимуть для міста, матимуть систему відеоаналізу. Зокрема, вони зможуть за поведінкою водія на дорозі визначити, чи той тверезий (раптові зміни швидкості, смуг і хаотичний рух зафіксуються), камери розпізнаватимуть номери, колір і модель авто вночі, стежитимуть, чи водії не порушують правил дорожнього руху і паркування, чи немає в місті покинутих речей, дітей.

«Навіть якщо люди залізли на лавку в парку і ламають її, система побачить це і спрацює звукове сповіщення: «Зупинись, ти вчиняєш правопорушення», – запевняє Юлія Сиротинська.

Повідомлення про зафіксовані правопорушення з’являтимуться на екрані у серверному центрі. Там цілодобово чергуватимуть працівники муніципальної варти.

Звідки й хто керуватиме системою?

З системою матимуть справу працівники муніципальної варти. Центр управління з серверами та моніторами наразі облаштовують в їхньому приміщенні на вулиці Богдана Хмельницького, 17.

Спочатку там чергуватиме по одній людині, але в майбутньому кількість працівників можуть збільшити.

«Ми хочемо створити повноцінний кризовий центр. Наприклад, пройшов у місті буревій і зважаючи на дані з камер, працівники негайно відправляють у потрібні місця рятувальників, комунальників, сповіщають міську владу про те, скільки людей постраждало, скільки дерев впало, що затопило», – пояснює посадовиця.

Читайте також: Київ увійшов до світового ТОП-50 міст з найбільшим покриттям камерами відеоспостереження

Доступ до відео з камер матимуть лише вповноважені працівники муніципальної варти і поліція. Але той же працівник не зможе скопіювати його собі на флешку і винести за межі серверної. Це конфіденційно.

Якщо у лучан щось трапилось і вони хочуть отримати відео, щоб знайти винного, слід звертатись до поліції, а не муніципалів.

Точне розташування і кількість камер триматимуть в секреті, щоб вберегти їх від вандалів. Якщо ж хтось таки пошкодить прилади, порушника обіцяють знайти з допомогою тієї ж системи.

Читати далі

Технології

На Львівщині побудують мікро-ГЕС

Поблизу села Липиці, що на Львівщині, мають намір побудувати на Дністрі мікрогідроелектростанцію потужністю 200 кВт. Проєкт реалізує компанія “Вотерструм”, передає ecotown.com.ua з посиланням на wz.lviv.ua

Можна встановити будь-де

«Це буде полімерна гребля автоматичної дії, для якої не потрібне водосховище і яка завдяки датчикам спускатиметься, як тільки рівень води підніматиметься, і навпаки, – розповідає співвласник компанії “Вотерструм” Андрій Авдеєнко. – Станція мобільна: її можна демонтувати, і встановити на іншому місці, до того ж виготовлена з полімеру, який не розчиняється у воді, не випаровується, і не руйнується під дією сонячного проміння».

Для ГЕС потрібно всього 8 кубометрів води на секунду, тоді як на цій ділянці річки проходить приблизно 40 кубометрів на секунду, продовжує він. «Навіть у найпосушливіше літо нам має вистачити води і на роботу турбіни, і на рибоходи, – запевняє Андрій Авдеєнко. – Ми виступаємо за будівництво мікро-ГЕС на великих річках – для роботи такої станції потрібно не більше 30% води, що проходить по річці, і нема потреби наповнювати водосховище».

Одна з найбільш безпечних ГЕС

За словами інвестора, гребля підніме рівень води на 2,5 метри, але при цьому річка не виходитиме з берегів і не затоплюватиме прилеглі території.

«Дністер – паводкова річка: під час сильних дощів чи танення снігу рівень води різко піднімається, – зауважує Андрій Авдеєнко. – У багатоводний період влив ГЕС буде помітний на ділянці 100−300 метрів, а у маловодний – на близько 7 км, що піде на користь рибі: вода прогріватиметься менше і буде більше насичена киснем».

Фактично ГЕС триматиме середній рівень води у руслі, продовжує він. «Якщо наближається паводок, то попередження про це надходить за добу і вода починає потихеньку спускатись, – пояснює Андрій Авдеєнко. – Різко спускати не можна, аби не розмило береги».

Це буде одна з найсучасніших і найбільш безпечних для довкілля ГЕС, зауважує інвестор. «Краще побудувати 10 мікро-ГЕС, ніж одну велику, яка справді сповільнює течію, – говорить Андрій Авдеєнко. – У місці, де ми будуємо ГЕС, швидкість течії зараз 0,6 м/с, а після будівництва буде 0,4 м/с і залишиться течією річкового типу».

Читайте також: На Вінниччині реконструюють дві ГЕС потужністю 400 кВт

На Липицькій ГЕС планують збудувати не лише рибохід, а й встановити перед греблею механічне та ультразвукове захисне обладнання, аби запобігти травмуванню риб, підкреслює співвласник компанії “Вотерструм”.

«Ми зобов’язалися профінансувати польові іхтіологічні дослідження, які дозволять дізнатись, які види риб водяться у Верхньому Дністрі і як краще для них проектувати рибоходи, – розповідає Андрій Авдеєнко. – До того ж спеціальні решітки дозволять вловлювати сміття: після греблі вода буде вже очищена від механічного сміття – одна ГЕС в Україні вловлює близько 20 т сміття на рік, плюс турбіна насичує воду киснем».

Полімерна гребля залишає можливість для проходження каяків, зауважує Андрій Авдеєнко.

Читати далі

Технології

Головний український корабль класу “Корвет” добудують за чотири роки

Добудову головного корабля класу “Корвет” за проєктом заплановано до кінця 2023 року. Про це повідомляє АрміяInform.

Добудують до кінця 2023 року

Уже вироблено орієнтовний графік відновлення проєктних та будівельних робіт програми, яким передбачено добудову головного корабля до кінця 2023 року вартістю 7,7 млрд грн.

Вартість і строки наступних трьох кораблів буде визначено за результатами будівництва першого корабля.

Чим це вигідно?

На думку українських експертів в галузі суднобудування, відновлення виробництва чотирьох необхідних ВМСУ кораблів за програмою “Корвет” дозволить залучити до роботи близько 10 тисяч працівників у різних галузях оборонки та забезпечить цих працівників роботою на 8-9 років.

Нагадаємо, ВМС України передали нове аварійно-рятувальне судно “Олександр Охріменко”.

Читати далі

Тренди

Підтримати
ШоТам

Ти можеш підтримати нас, якщо тобі подобається те, що ми робимо для тебе.