Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
new project new project

Суспільство

Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk

Опубліковано

Як заробити, коли ти вже на пенсії, а на прожиття її не вистачає? Про це подумали 20-річні одеські студенти і створили соціальний бізнес для пенсіонерів. Бабусі заробляють собі надбавку до пенсії тим, що шиють з фетру чохли для гаджетів та сумки. Так, завдяки соціальному проекту Gudzyk пенсіонерки почувають себе потрібними і заробляють додаткову копійку.

Юлія Котюк – засновниця проекту. Вона разом з 5-ма друзями вже другий рік співпрацює з “літніми бізнесменами” та допомагає їм заробити гроші.  

Команда Gudzyk – це 5 осіб, кожен з них відповідає за свій напрямок. Юля – проектний менеджер, Юра – фінанси , Саша – піар , Христина – контент-менеджер, Жора – займається інтернет-магазинами, Аня – співпрацює з бабусями

Все почалось з бабусі

Все розпочалось з моєї бабусі. Я побачила в інтернеті сумочку і, приїхавши до бабусі в гості, запропонувала їй зробити таку ж. Вийшло далеко не ідеально, але я зрозуміла, що бабуся може виробляти такі речі без спеціальної освіти.

Читайте також: Балакуча постіль. Подружжя створило постільну білизну, яка розповідає дітям казки

Подумала, чому б не спробувати робити такі сумки, і тим самим дати роботу іншим бабусям. Тоді я була активним членом студентської організації Enactus ONU, і ми орієнтувались на реалізацію таких проектів. Я розповіла колегам про свою ідею і ми вирішили спробувати.

На старті проекту Юлія Котюк витратила лише 400 гривень власних коштів на закупівлю матеріалу

З самого початку ми ставили собі за ціль зробити саме соціальний проект, де заробляли б не ми як студенти, а цільова аудиторія, якій це потрібно. Але, коли вийшли з організації, то зрозуміли, що нам також необхідний заробіток і вирішили активно розвивати проект і робити з цього бізнес.

Перші труднощі – довіра

Реалізація проекту почалась у жовтні 2017 року.

На хакатоні організації Enactus ONU ми якраз і отримали завдання поспілкуватись з бабусями і зібрати інформацію. І тут стало зрозуміло: у бабусь немає довіри до сторонньої людини, вони бояться нас пустити у свій дім – думають, що ми хочемо їх пограбувати. Казали, що готові шити, але вигадували сотні причин, щоб нам відмовити.

Все ж таки вдалось знайти кілька бабусь  – завдяки організації “Добрий обід”, яка безкоштовно годує літніх людей, чий заробіток менше мінімальної зарплати. Ми розповіли жінкам, як це працюватиме, а потім вони вже самі розповсюджували інформацію про нас.

Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси

Зараз з нами працює чотири бабусі. Вони на фрілансі – виготовляють сумки та чохли у себе вдома на власних швейних машинках. Ми їх повністю забезпечуємо матеріалом та навчаємо, якщо додаємо в асортимент новий виріб (наприклад, чохли для планшету). Поки бабусь мало, бо ми не можемо охопити більше. Краще завантажити наших чотирьох майстринь роботою, щоб вони отримували більший заробіток.

Надбавка до пенсії

Бізнес-бабуся отримує фіксовану суму за кожен виготовлений виріб. Наприклад, за чохол – 100 гривень, сумку – 150 гривень, гаманець – 60 гривень. В середньому кожна бабуся отримує 1500 гривень в місяць. Щоб зробити одну сумку або чохол, бабуся витрачає приблизно три години часу.

Стандартна сумочка коштує – 420 гривень, візитниця – 79 гривень, великий чохол для ноутбука – 480 гривень, маленький чохол для планшету – 240 гривень

Зарплата бабусь не залежить від наших додаткових витрат. У місяць ми отримуємо прибутку приблизно 10 тисяч, частина з яких йде на оплату бабусі, а інші кошти вкладаємо у виробництво або рекламу.

Блогери допомагають

Зараз наші клієнти замовляють товар через Instagram. Ми зосередились на цій платформі, тому що на початку реалізації проекту відома українська блогерка купила нашу сумку і прорекламувала її абсолютно безкоштовно. Після цього почались активні підписки та замовлення.

Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

До речі, і зараз ми просуваємо товар через таргетинг у Instagram. Багато українських блогерів рекламують нас абсолютно безкоштовно, тому що наш проект має соціальну складову та несе в собі активну місію. Якщо у блогерів реклама коштує 2-3 тисячі гривень, то ми співпрацюємо по бартеру.

Це дуже допомагає поширювати інформацію та продавати товари. Після реклами блогерів до нас приходить 700-1000 підписників, з них одразу може замовити приблизно 10 людей.

Зараз на місяць у нас близько 60-ти замовлень. Наші сумочки вже поїхали і за кордон: у Стокгольм, США, Німеччину та Польщу. Також ми виходимо на іноземний ринок, активно розвиваючи сторінку на Etsy.

Чому тільки фетр?

Наші сумки та чохли виготовлені з фетру. На цьому матеріалі легко вчитися та переробити якусь помилку. А якщо говорити про інші матеріали, наприклад, шкіру, то тут потрібне більш професійне обладнання, ніж старенькі бабусині машинки.  

Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Фетр коштує 450 гривень за метр. Важливо, що ми використовуємо екологічний матеріал, наші аксесуари до сумок виробляються з пластикових кришок. Тому ми – ще й екологічний бренд і не використовуємо шкідливі для нашої природи матеріали.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі