Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
new project new project

Суспільство

Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk

Опубліковано

Як заробити, коли ти вже на пенсії, а на прожиття її не вистачає? Про це подумали 20-річні одеські студенти і створили соціальний бізнес для пенсіонерів. Бабусі заробляють собі надбавку до пенсії тим, що шиють з фетру чохли для гаджетів та сумки. Так, завдяки соціальному проекту Gudzyk пенсіонерки почувають себе потрібними і заробляють додаткову копійку.

Юлія Котюк – засновниця проекту. Вона разом з 5-ма друзями вже другий рік співпрацює з “літніми бізнесменами” та допомагає їм заробити гроші.  

Команда Gudzyk – це 5 осіб, кожен з них відповідає за свій напрямок. Юля – проектний менеджер, Юра – фінанси , Саша – піар , Христина – контент-менеджер, Жора – займається інтернет-магазинами, Аня – співпрацює з бабусями

Все почалось з бабусі

Все розпочалось з моєї бабусі. Я побачила в інтернеті сумочку і, приїхавши до бабусі в гості, запропонувала їй зробити таку ж. Вийшло далеко не ідеально, але я зрозуміла, що бабуся може виробляти такі речі без спеціальної освіти.

Читайте також: Балакуча постіль. Подружжя створило постільну білизну, яка розповідає дітям казки

Подумала, чому б не спробувати робити такі сумки, і тим самим дати роботу іншим бабусям. Тоді я була активним членом студентської організації Enactus ONU, і ми орієнтувались на реалізацію таких проектів. Я розповіла колегам про свою ідею і ми вирішили спробувати.

На старті проекту Юлія Котюк витратила лише 400 гривень власних коштів на закупівлю матеріалу

З самого початку ми ставили собі за ціль зробити саме соціальний проект, де заробляли б не ми як студенти, а цільова аудиторія, якій це потрібно. Але, коли вийшли з організації, то зрозуміли, що нам також необхідний заробіток і вирішили активно розвивати проект і робити з цього бізнес.

Перші труднощі – довіра

Реалізація проекту почалась у жовтні 2017 року.

На хакатоні організації Enactus ONU ми якраз і отримали завдання поспілкуватись з бабусями і зібрати інформацію. І тут стало зрозуміло: у бабусь немає довіри до сторонньої людини, вони бояться нас пустити у свій дім – думають, що ми хочемо їх пограбувати. Казали, що готові шити, але вигадували сотні причин, щоб нам відмовити.

Все ж таки вдалось знайти кілька бабусь  – завдяки організації “Добрий обід”, яка безкоштовно годує літніх людей, чий заробіток менше мінімальної зарплати. Ми розповіли жінкам, як це працюватиме, а потім вони вже самі розповсюджували інформацію про нас.

Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси

Зараз з нами працює чотири бабусі. Вони на фрілансі – виготовляють сумки та чохли у себе вдома на власних швейних машинках. Ми їх повністю забезпечуємо матеріалом та навчаємо, якщо додаємо в асортимент новий виріб (наприклад, чохли для планшету). Поки бабусь мало, бо ми не можемо охопити більше. Краще завантажити наших чотирьох майстринь роботою, щоб вони отримували більший заробіток.

Надбавка до пенсії

Бізнес-бабуся отримує фіксовану суму за кожен виготовлений виріб. Наприклад, за чохол – 100 гривень, сумку – 150 гривень, гаманець – 60 гривень. В середньому кожна бабуся отримує 1500 гривень в місяць. Щоб зробити одну сумку або чохол, бабуся витрачає приблизно три години часу.

Стандартна сумочка коштує – 420 гривень, візитниця – 79 гривень, великий чохол для ноутбука – 480 гривень, маленький чохол для планшету – 240 гривень

Зарплата бабусь не залежить від наших додаткових витрат. У місяць ми отримуємо прибутку приблизно 10 тисяч, частина з яких йде на оплату бабусі, а інші кошти вкладаємо у виробництво або рекламу.

Блогери допомагають

Зараз наші клієнти замовляють товар через Instagram. Ми зосередились на цій платформі, тому що на початку реалізації проекту відома українська блогерка купила нашу сумку і прорекламувала її абсолютно безкоштовно. Після цього почались активні підписки та замовлення.

Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності

До речі, і зараз ми просуваємо товар через таргетинг у Instagram. Багато українських блогерів рекламують нас абсолютно безкоштовно, тому що наш проект має соціальну складову та несе в собі активну місію. Якщо у блогерів реклама коштує 2-3 тисячі гривень, то ми співпрацюємо по бартеру.

Це дуже допомагає поширювати інформацію та продавати товари. Після реклами блогерів до нас приходить 700-1000 підписників, з них одразу може замовити приблизно 10 людей.

Зараз на місяць у нас близько 60-ти замовлень. Наші сумочки вже поїхали і за кордон: у Стокгольм, США, Німеччину та Польщу. Також ми виходимо на іноземний ринок, активно розвиваючи сторінку на Etsy.

Чому тільки фетр?

Наші сумки та чохли виготовлені з фетру. На цьому матеріалі легко вчитися та переробити якусь помилку. А якщо говорити про інші матеріали, наприклад, шкіру, то тут потрібне більш професійне обладнання, ніж старенькі бабусині машинки.  

Читайте також: Як переселенка з Горлівки озеленює Донбас і робить бізнес на цьому

Фетр коштує 450 гривень за метр. Важливо, що ми використовуємо екологічний матеріал, наші аксесуари до сумок виробляються з пластикових кришок. Тому ми – ще й екологічний бренд і не використовуємо шкідливі для нашої природи матеріали.

Суспільство

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», – ділиться мама 8-річного Всеволода. Такий досвід негативно вплинув на психіку дитини: хлопчик перестав комунікувати з людьми, почав погано їсти та спати. Допомогу для нього батьки знайшли в інклюзивному центрі в Бучі, що на Київщині.

Під час воєнного стану в Україні відновили свою роботу більшість інклюзивно-ресурсних центрів. Там з дітьми працюють фахівці, які визначають, як на малечу вплинули травми, та знаходять шляхи для відновлення. Бучанський досвід інклюзивної освіти під час війни – у матеріалі ШоТам.

Інклюзивної освіти потребують понад 50 тисяч дітей

Попри воєнний стан, в Україні продовжують працювати спеціальні заклади освіти й інклюзивні класи. За інформацією Міносвіти, нині працюють понад 6 тисяч інклюзивних груп у дитсадках і 29,3 тисячі класів у школах, а також 690 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

З 2022 року в таких закладах фахівці можуть проводити комплексну оцінку дітей, які отримали психологічні травми, та в разі потреби надавати їм психолого-педагогічний супровід під час навчання.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина займається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

За останні п’ять років кількість учнів, які мають особливі освітні потреби, зросла більш ніж удвічі. На кінець 2023 року особливі освітні потреби мали 11 тисяч дітей у садках,  40 тисяч школярів, а також 7 тисяч діток різного віку, які перебували на обліку в ІРЦ.

Війна не відкинула інклюзію на задній план

Один із закладів, який нині, в умовах війни, продовжує роботу з дітками, які мають особливі освітні потреби – Бучанський ліцей №3. Там навчаються ті, хто мають інтелектуальні, навчальні чи мовленнєві труднощі.

Зі школярами в класі працюють асистенти вчителя. Також для них організовують додаткові заняття: корекційні й розвиткові. У школі є практичний психолог, логопед і дефектолог, які працюють з дітьми.

інклюзивна освіта, Бучанський ліцей №3
Будівля Бучанського ліцею №3. Фото: ШоТам

Заступниця директорки Наталія Харченко розповідає, що на базі ліцею є «ресурсна кімната» – спеціально облаштоване приміщення, де проводять групові психолого-педагогічні заняття для діток з особливими освітніми потребами. Її постійно поповнюють корисними матеріалами, які потрібні для занять.

«На базі ліцею громада відкрила інклюзивно-ресурсний центр, на обліку в якому перебувають приблизно 600 дітей. Він ставить за мету надати право діткам з особливими освітніми потребами здобути якісну освіту», – каже директорка закладу Альона Комінко. Тут проводять комплексну оцінку, яка визначає освітні потреби дитини, а також надають рекомендації для закладів освіти щодо супроводу такої дитини на інклюзії надалі в її навчанні.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Дитина грається у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

«Основна наша мета – якомога більшою мірою сприяти соціалізації й адаптації дітей у суспільстві й навчальних закладах, зокрема», – розповіла директорка центру.

Замкнувся в собі й перестав говорити

Чимало дітей внаслідок війни зазнали травм, що вплинули на їхнє життя, зокрема, й на освітній процес. «Ми чуємо від батьків про «відкат» у розвитку дітей, погіршення їхнього стану, – каже Альона Комінко. – Це ті виклики, які фахівці центру приймають щодня».

Вплив війни відчула на собі, зокрема, родина Костяченків. Стан здоровʼя Всеволода з початком повномасштабної війни дуже погіршився. Як каже мама хлопчика Олена, він став більш замкнутим, роздратованим, перестав комунікувати з іншими та будь-що робити. Всеволод погано їв і спав. 

«Ми родиною виїхали з Маріуполя: були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів. Нам вдалося виїхати, ніхто не постраждав фізично, але всі дуже постраждали морально. У дитини залишилося все, що вона мала – іграшки, друзі – в окупованому Маріуполі», – ділиться Олена.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Ресурсна кімната у Бучанському інклюзивному центрі. Фото: ШоТам

Впоратися з цим самотужки батьки не змогли, тому звернулися по допомогу до фахівців. Зараз Всеволод за порадою психіатра має індивідуальне навчання, тобто вчителі приходять до нього додому проводити уроки. Також він відвідує інклюзивний центр, який уже допоміг хлопчику знову заговорити з іншими. Його мама ділиться, що Всеволод усе частіше почав перемикатися з думок про минуле на те, де він зараз і що має. Улюблені дні тижня Всеволода – вівторок і пʼятниця, бо саме тоді хлопчик приходить у свій улюблений центр.

Дбати про себе потрібно й дітям, і дорослим

«Через війну серед дітей почастішали випадки заїкань, погіршилася памʼять, зросла тривожність», – ділиться шкільна психологиня Ольга Ващенко. Каже, це почалося після переходу дітей на дистанційне навчання. Вдома з батьками такі діти можуть розмовляти й поводитися нормально, та щойно буде потреба виступити перед усім класом і вчителем, зʼявляться проблеми, яких раніше не було.

Ольга Ващенко
Дитяча психологиня Бучанського ліцею №3 Ольга Ващенко. Фото: ШоТам

Психологиня радить батькам дітей, які повертаються на навчання після травм, обовʼязково поговорити на тему безпеки, щоб школярі не боялися. Діткам, зокрема, слід розповісти, що в навчальному закладі є укриття, куди можна буде спуститися на випадок повітряної тривоги. Якщо страх не зникає, то варто відвести дитину до психолога.

А ще батькам варто стежити за власним психологічним станом. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, ризики тривожних розладів, депресії та вживання психоактивних речовин були вищими в дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії.

Альона Комінко
Директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Фото: ШоТам

Про це каже й директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Вона переконана: розвиток дітей насамперед залежить від внутрішньої стабільності дорослих, які перебувають поруч з ними. Тому дуже важливо, щоб батьки турбувалися й про себе та не боялися в разі потреби звернутися по психологічну допомогу.

інклюзивна освіта, Бучанський ІРЦ
Діти граються у дворі Бучанського інклюзивного центру. Фото: ШоТам

Щоб дорослі могли краще допомагати дітям, UNDP організувала тренінг з сенсорної інтеграції. 44 особи, серед яких фахівці ресурсних центрів, психологи, педагоги, логопеди та батьки дітей, які отримали травми та порушення внаслідок війни в Україні отримали нові знання як працювати та спілкуватися з такими дітками. 

Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили пілотний проєкт зубопротезування ветеранів

Опубліковано

Уряд запустив пілотний проєкт щодо зубопротезування ветеранів.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Зазначається, що учасники бойових дій, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші категорії військовослужбовців зможуть безкоштовно отримати ці послуги в лікарнях, незалежно від їхньої форми власності.

Держава компенсує медзакладам витрати на лікування через Національну службу здоров’я України.

Загалом планують спрямувати на цю програму 750 млн грн, які вже закладені в державному бюджеті.

Читайте також: «Наші клієнти – люди з титановим стрижнем». Стоматолог з Краматорська перевіз свою клініку до Чернівців

Читайте також: «Військові теж бояться стоматологів». Як лікар з Одещини Анатолій Стодола рятує зуби українських бійців на передовій

Нагадаємо, у Львові подружжя стоматологів безкоштовно лікує зуби захисникам.

Фото: Урядовий портал.

Читати далі

Суспільство

Лікарню на Львівщині обладнали сонячною електростанцією

Опубліковано

У Львівській області на Бориславській центральній міській лікарні встановили сонячні панелі з системами збереження енергії. Гібридну сонячну станцію встановлено на будівлі поліклінічного та терапевтичного відділень медичного закладу.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я України.

Зазначається, що загальна потужність станції – 30 кВт. Крім значної економії енергоносіїв, таке обладнання дозволяє накопичувати енергію і може використовуватися як резервне джерело живлення. Запас акумуляторного модуля становить 40 кВт.

Чому це важливо?

Сонячна електростанція здатна згенерувати до 25000 кВт електричної енергії на рік, що дасть можливість економити до 35% електричної енергії, необхідної для функціонування будівлі. Так, близько 160 тис. грн на рік лікарня зможе зекономити на оплаті комунальних послуг.

Сонячна станція складається з 52 фольтаічних елементів, потужністю 540 Вт кожен, інвертора, блоку управління, 8 акумуляторів місткістю по 5 кВт та системи захисту.

Читайте також: «Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів

Для монтажу та встановлення сонячних панелей на даху лікарні був проведений ремонт перекриття будівлі коштом місцевого бюджету. Загальна вартість перекриття даху на 750 м² склала 294 тис. грн.

Про лікарню

Центральна міська лікарня м. Борислава надає послуги з первинно-медико-санітарної допомоги та багатопрофільного амбулаторного й стаціонарного лікування. Лікарня має поліклінічне, терапевтичне, дитяче, акушерсько-гінекологічне відділення та відділення хірургічних патологій лікарні, що розташовані за різними адресами. Зараз медзаклад обслуговує населення Бориславської громади та сусідніх громад Дрогобицького району Львівської області – понад 40 тисяч осіб.

«В умовах щоденних обстрілів та атак з боку російської армії на енергетичну систему України встановлення сонячного енергетичного обладнання дозволить забезпечити безперебійну роботу лікарень за будь-яких критичних умов, у тому числі у випадку аварійних відключень електроенергії», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, в Ірпені на Київщині сонячні панелі встановили у дитячому садочку.

Окрім того, на даху трамвайного депо Вінниці встановили сонячну електростанцію.

Фото: МОЗ України.

Читати далі