«Люди квасять огірки, а я — лопухи». Це сімейна гончарна майстерня на Прикарпатті, де виготовляють посуд з відбитками рослин

«Сама собі керамістка» — так називає себе Лілія з Франківщини у власному блозі в Instagram, де її читають майже 70 000 підписників. У дописах блогу — різнокольорові горнятка й тарілки з лавандою, виліпленими пташками чи у вигляді лимонів — суцільне естетичне задоволення. «Ці яскраві горнятка ніби наповнені життям і легкістю», — ділиться майстриня. А ще в блозі час від часу з’являється пані Орися — матір Лілії. У свої 70 ця багатодітна мама й бабуся вміло стоїть на голові та допомагає дочці створювати посуд. 

Leaf Ceramics — це не лише естетичний блог з різнокольоровим посудом ручної роботи. Це сімейна справа багатодітної родини, яка забезпечує та допомагає проявити свою творчість. Історія сімейної майстерні — в новому матеріалі на ШоТам.

Ідея створити майстерню виникла в декреті

Лілія Шкреметка — мама чотирьох дітей, що живе в селі Чернятин на Прикарпатті. За фахом жінка — інженерка-землевпорядниця. Вона працювала в цій сфері 5 років, але в декреті вирішила робити те, що дуже подобається. Так 8 років тому Лілія спробувала працювати з глиною, навчилася створювати вироби з відео в інтернеті, а потім деякий час працювала в майстерні кераміки в районному центрі. А у 2018 Лілія з чоловіком наважилися створити власну майстерню зі створення кераміки. 

Подружжя придбало піч, аби випалювати керамічні вироби при високих температурах. Лілія каже, що тоді дуже підтримала її мама Орися, яка повернулася з заробітків і допомогла з коштами для старту. До повномасштабного вторгнення керамічну масу для виробів замовляли від Слов’янського керамічного заводу, який продавав її за доступними цінами. Зараз усі заготовки купують за кордоном, зокрема, в Німеччині. 

Щодня в пошуках ідеальних рослин для крафтового посуду

Лілія отримує готові керамічні брикети, які вже готові до ліпки. З мокрої глини виліплює виріб, який сохне тиждень, аби волога повністю випарувалася. Далі відбувається лощення та шліфування, а після цього — перший випал виробу в печі. Наприкінці Лілія займається глазуруванням — наносить на вироби поливу, і тому вони стають різнокольоровими. 

Керамічна тарілка з відбитками рослин від бренду. Фото надала Лілія

У середньому виріб виготовляють три тижні — тоді відбувається ліпка, підсушення, випали. Лілія каже, що створення виробів — це тривалий та клопіткий процес, який потребує терплячості й уважності: «На самому натхненні в такій справі далеко не заїдеш».

Родзинкою бренду є те, що Лілія протягом усього року, навіть взимку відтискає на виробах справжні рослини: «Люди взимку квасять огірки, а я — лопухи». 

Процес відтискання рослин на майбутній тарілці. Фото з соцмереж бренду Leaf Ceramics

Першими виготовили горнятка й тарілки. «Коли тільки почали роботу та відбили перші рослини, то постійно хотіла пробувати ще й думала, що б то ще таке створити. З часом я вже зрозуміла, яка рослина може відбитися добре, а яка ні. Я завжди шукаю ідеальні для себе рослини за формою та товщиною», — розповідає майстриня.

Яскравий посуд, що наповнений життям

Лілії дуже подобається, коли в майстерні вдається створити щось нове. Наприклад, нещодавно зʼявилася нова серія акварельних горняток, які дуже подобаються клієнтам, адже їх часто замовляють. Ідею Лілія підгледіла в іноземних керамістів, але каже, що ці горнята — особливі, бо в них є і втілення власних ідей. 

Серія горняток з патріотичною символікою від бренду Leaf Ceramics. Фото надала Лілія

А ще майстрині дуже подобаються горнятка у вигляді апельсинів і лимонів. «Ця кольорова серія мені дуже подобається, бо ці яскраві горнята ніби наповнені життям і легкістю», — каже жінка.

Хітом серед клієнтів є горнята з лавандою та пташками, які регулярно замовляють протягом трьох років. Майстриня обожнює маленькі теплі деталі, тому вручну виліплює пташок чи бджілок. Найбільше клієнтів — з Києва та Львова, але замовляють посуд і з-за кордону. Лілія також має магазин на міжнародній платформі хендмейд-виробів Etsy.

Керамічні горнятка з лавандою та пташками, які протягом трьох років замовляють клієнти. Фото надала Лілія

Кожен у сім’ї робить щось для майстерні 

«До роботи я надихаюся іншими людьми та виробами, а також природою, тому де б я не була, завжди дивлюся під ноги та шукаю цікаві рослини. Іноді клієнти самі рекомендують, що б вони хотіли придбати, а ще підписники пишуть свої ідеї. Тому задуми для виробів є завжди, з цим ніколи не буває проблем», — каже майстриня.

Лілія розповідає, що майстерня забезпечує всю сім’ю — це можливість розвивати власну справу та добре заробляти в селі. Жінка створює вироби, її чоловік-відеограф фотографує їх для соцмереж і створює контент. Сестра Лілії — таргетологиня, тому просуває кераміку в соцмережах. «Можна робити багато гарних виробів, але якщо їх ніхто не побачить, то користі немає. Тому соціальні мережі та реклама дуже важливі у власному бізнесі», — переконує майстриня.

Мама Лілії пані Орися допомагає жінці в майстерні. Фото надала Лілія

Дуже допомагає й пані Орися, яка також виготовляє посуд у майстерні та допомагає з найменшою дитиною, коли Лілія працює. У свої 70 років жінка заряджає до життя, а у вільний час любить постояти на голові. «Вона енергійна та життєрадісна. Я набираюся від неї оптимізму для життя», — каже Лілія.

МІж дочкою та матір’ю сильний зв’язок і взаємопідтримка. А ще Лілія також є мамою чотирьох дітей, як і пані Орися. Жартома керамістка називає свою маму «бабусею», та й ще солідною, адже жінка вже має десять онуків. 

Лілія з матір’ю, яка надихає її своєю енергією до життя. Фото надала Лілія 

Сімейна майстерня — як п’ята дитина

Лілія каже, що в житті все насправді не так, як в Instagram. Поєднувати материнство й роботу в майстерні складно, проте її у всьому підтримують найближчі люди. Майстриня каже, що пишається тим, як попри пандемію та повномасштабне вторгнення їм вдалося зберегти сімейну справу. 

Тарілки з відбитими рослинами. Фото надала Лілія

«Я дуже довго думала про те, чи створювати цю майстерню, але тепер вона для мене як ще одна дитина, яку я розвиваю та доглядаю. Тут я проявляю свою творчість і те, що є в моєму внутрішньому світі. 

Я дуже хочу, щоб завершилася війна, і мої діти жили в щасливій сім’ї, щасливій країні. І щоб все було так, як має бути. Знаю, що працюватиму багато й старанно, тому з того обов’язково буде результат», — підсумовує Лілія Шкреметка.