Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
02 1 02 1

Суспільство

Як почати бізнес в підвалі: історія успіху ветерана

Опубліковано

Екс-учасник АТО заснував підприємство з вирощування зелені на гідропоніці. Проект реалізував у рідному місті Запоріжжі. Працює разом зі своїм батьком та побратимом по службі в ЗСУ. Підприємство функціонує вже чотири місяці.

Читайте також: Під землею на Волині вирощують кілограмові цитрусові

На міні-фермі методом гідропоніки у виробничих обсягах вирощують цибулю. Підприємство обладнали у орендованому напівпідвальному приміщенні, розміром 50 м². Палети з розсадою розташовують на стелажах у два яруси. Для пророщення зелені використовують додаткове освітлення.

Зв’язатися з одним із власників міні-ферми, 27-річним Іллею Волошиним для інтерв’ю вдалося тільки з третьої спроби, пізнього вечора. Пояснює, що має ненормований робочий день.

“Доводиться працювати до сьомого поту, – сміється Ілля. – Усе залежить від замовлення. Можуть попросити на наступний день 30 кілограмів зелені нарізати. Сидиш до ночі – ріжеш. Оскільки немає великого досвіду – роботу ще не злагодили до кінця. Тому і процес не доведений до автоматизму. Доводиться багато фізично працювати”.

Читайте також: Чоловік відкопав під садибою на Закарпатті старовинний винний погріб

Приміщення під міні-ферму переобладнували разом з батьком та побратимом. З нуля довелося зробити стенди для розсади і повністю весь комплекс по обладнанню. Коли заїхали туди, там були лише підведені вода і світло. Решту робили своїми руками. З батьком і побратимом працюють разом: ріжуть, готують розсаду, саджають.  

Зелені вдається зібрати від 30 до 40% від кількості посадкового матеріалу. Від висадженого обсягу це може бути від 10 до 50 кілограмів. Урожай, з моменту посадки, можна зібрати вже за 20 – 30 днів.

Робота нагадує “день сурка”, але мріяв про це на фронті

“Мій робочий день починається з кави. Робота інколи нагадує “день сурка”. Щоранку готуємо матеріали. Якщо є замовлення – ріжемо цибулю. І одразу висаджуємо новий матеріал. Ріжемо – саджаємо, саджаємо – ріжемо”, – сміється Ілля.

Лайфхак від Іллі: як швидко відділити зелень від цибулини

На фронті всі його думки були про те, чим займатися, коли повернеться додому. У зоні АТО служив три роки – з 2014 по 2017 рік. У 14 році вступив до батальйону особливого призначення “Січ”. Потім перейшов в добровольчий підрозділ “Карпатська Січ”, який включили до 93-ї бригади. Підписав контракт із ЗСУ. Продовжив службу. З війни повернувся з третьою групою інвалідності. Має технічну освіту.

Цілий день ріжемо-саджаємо, саджаємо-ріжемо

– сміється Ілля.

Коли приїхав – одразу взявся за реалізацію проекту. Планував, як воно буде. Дякувати Богу, все вдалося. Деякою мірою, віра в самореалізацію допомогла бійцеві витримати жахи війни.

Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Зі свого підприємства бізнесмен до бюджету щомісяця сплачує 5% від прибутку, на третій формі оподаткування.

Хобі батьків стало родинним бізнесом

“Зараз вирощуємо зелену цибулю. Продукція продається чудово. Маємо постійних покупців. Познайомилися з оптовиком, який закуповує нашу зелень для ресторанів Запоріжжя. Готуємо зелень і для дрібного опту”, – розповів бізнесмен.

Ідея відкрити такий бізнес прийшла кілька років тому. Коли Ілля ще служив у Збройних силах і перебував в зоні АТО. Приїхав у відпустку, з батьками сиділи, міркували над тим, чим займатися далі. Рішення прийшло спонтанно. Хоча батьки займалися подібним вирощуванням, але це було більше для себе, як розвага. Вирішили, що хобі можна перетворити на бізнес. Почали цікавитися, читати. Знайшли інформацію про метод гідропоніки. Взялися за втілення ідеї в життя.

Коли починав бізнес – нічого не боявся

За словами Іллі, коли починав нову справу – нічого не боявся. Мав досвід ведення бізнесу раніше. До подій на Майдані і війни, у Запоріжжі близько трьох років тримав кафе. Після початку бойових дій довелося свій заклад закрити і піти добровольцем на війну.

Міні-ферма має окупитися за два роки

Вкинули у виробництво немаленькі кошти. Виявилося, що у цьому бізнесі багато нюансів і немає такого, щоб за місяць-два він повністю себе окупив. Та за бізнес-планом, на рівень прибутковості мають вийти через два роки.

На розвиток міні-ферми підприємці отримали грант від міжнародної організації з міграції. Брали участь у програмі. Підприємцям пощастило, бо вдало захистили проект. Отримали 15 тисяч гривень. Ці гроші витратили на обладнання, освітлення. На той час вже не було грошей для його придбання. Цей грант виявився дуже вчасним.

“Я не прихильник того, щоб вичавлювати з усіх можливих програм гроші. Якщо влада має кошти – можуть допомогти тим, хто зараз цього більше потребує”,

– переконаний бізнесмен.

“Я не прихильник того, щоб вичавлювати з усіх можливих програм гроші. Якщо влада має кошти – можуть допомогти тим, хто зараз цього більше потребує”, – переконаний бізнесмен.

Читайте також: Фермер з Нідерландів вклав у теплицю на Львівщині 600 000 євро

Міні-ферма споживає небагато. Щомісяця на зрошення йде до 3 кубів води. Коли цибуля виросла, всю воду зливають, миють обладнання і саджають по-новій. На електроенергію щомісяця витрачають до 400 гривень, оскільки для освітлення використовують Led-лампи.

Економлять на опаленні. Зараз в приміщенні стоїть буржуйка і пелети, виходить дешевше, ніж газ. Перепробували обігрівачі, але це виявився найкращий метод. На опалення щомісяця витрачають до 1000 гривень. Приміщення прогрівають один раз на день. Цього вистачає, тепло тримається. Температуру підтримують на рівні 18-20 градусів. Буває коригують, щоб було від 13 до 18 градусів. Усе залежить від того, наскільки швидке потрібне проростання зелені.

Продукція конкурентна, бо екологічно чиста

“Основна проблема, яка виникла з самого початку – не було достатніх навичок і досвіду ведення такої справи. Це значно важче, ніж можна прочитати в інтернеті. Проте з кожним місяцем процес стає все кращим, нам подобається”, – каже Ілля Волошин.

Зараз трьом підприємцям доводиться самостійно опановувати ще одну професію – агронома. Інформацію про те, як доглядати за рослинами – читають в інтернеті. Проблемні питання обговорюють на форумах.

“Гідропоніка дозволяє не перетворювати вирощування на сезонну роботу”

Від традиційної посадки відмовилися. Гідропоніка дозволяє не перетворювати вирощування на сезонну роботу. Якість зелені не поступається великим тепличним комплексам.

Читайте також: Американець організував в українському селі органічну ферму

За його словами, перевага гідропоніки в тому, що зелень можна виростити без додаткових добрив. Продукція є конкурентною. Не використовують хімії. Виходить екологічно чисте. Методом гідропоніки, постійно підтоплюючи коріння – пророщують цибулю. Туди подається вода, яка насичує коріння, потім вона зливається. І так кожні 6 годин. Рослина отримує все необхідне для зростання, не гниє. Добрив додаткових не застосовують.

Меседж “усе вдасться” – запорука успіху

У планах підприємців – розширитися і перейти на свою територію. Спробують вирощувати нові види рослин. Незабаром почнуть експериментувати з м’ятою, потім з полуницею.

“Не виходить – починайте знову. Поки не спробуєте – нічого не досягнете”

“Щоб налагодити власну справу – треба брати і робити. Не боятися. Не виходить – починайте знову. Поки не спробуєте – нічого не досягнете. Не варто думати про те, що щось піде не так, як запланував. Усе вдасться – це основний меседж, який треба нести”, – радить власник міні-ферми усім, хто хоче випробувати власні сили у веденні бізнесу.

Крім того, підприємці не забувають про своїх побратимів на передовій. Зв’язуються з волонтерами, коли залишається урожай цибулі. Передають зелень бійцям.

Як раніше повідомляв #ШоТам, ветеран АТО Максим Петрик заснував медовий кооператив Фронтмед. Колишній розвідник Андрій Дробіт вирощує ірландські троянди під Львовом. А екс-атовець Микола Стецьків зі Львівщини після служби вирішив вирощувати полуницю. 

Суспільство

В Україні покажуть світовий кінохіт «Медова земля»

Опубліковано

У жовтні в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE виходить документальний фільм — номінант на премію «Оскар», світовий хіт «Медова земля» Тамари Котевської та Любомира Стефанова.

Стрічку показують з нагоди Всесвітнього дня охорони природних місць проживання тварин і рослин, що припадає на 6 жовтня.

Кінокартина виразно оповідає про шкоду, якої може завдати місцевості експансія західних звичаїв.

Сценарій

Фільм зосереджується на пасічниці Хатідже, яка живе у віддаленому гірському селі в Північній Македонії, доглядає хвору матір та збирає дикий мед. Життя Хатідже докорінно змінюється, коли до села приїздить родина кочівників. Радість сусідства перетворюється на розпач, коли чужинці порушують місцевий життєвий уклад і через власне неуцтво вбивають диких бджіл. Цей фільм-притча нагадує всім нам: треба віддавати стільки ж, скільки береш.

Організатори запросили засновника проєкту Ukraїner Богдана Логвиненка стати амбасадором третього сезону кінопоказів на DOCUSPACE.

«Проїхавши й дослідивши всю Україну з командою Ukraїner, я постійно ставив собі запитання: чи ми готові до відкритості? Чи готові традиційні ремесла до масштабування, недоторкані природні місця — до потоку туристів, замки — до появи локального бізнесу, закриті спільноти — до реалій життя в глобалізованому світі? Фільм “Медова земля” ставить такі ж запитання перед нами та всім світом. Що ми готові зробити заради збереження біорізноманіття? Чи готові зберігати традиції, не змушуючи інших наслідувати власний уклад? Крім складних запитань, на яких немає однозначних відповідей, цей фільм оповідає також і про неймовірну красу цього світу» – розповів пан Богдан.

Онлайн-дискусія

Окрім фільму, можна приєднатися до супровідної онлайн-дискусії на docuspace.org, а також на фестивальних сторінках Facebook та YouTube та сторінках медіапартнерів дискусії. 

Подія відбудеться 9 жовтня об 19:00 на тему
«Виживе найсвідоміший. Лайфхаки екоспоживачів/-ок».

Екологічний слід людства стрімко зростає. Брак звички споживати свідомо та руйнівний вплив людини на довкілля зменшують біорізноманіття на планеті та наближають глобальну екологічну катастрофу. 

Може здатися, що одна людина не в змозі вплинути на гори пластику в річках та лісах, на збереження тварин та рослин свого регіону — а подекуди й на власних сусідів, які палять листя. 

Та насправді інструменти впливу існують, і ними можна навчитися виборювати своє право на чисте довкілля. 

Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”

Ми запросили експертів із різних галузей, які доведуть, що можна стати більш екосвідомими, не жертвуючи якістю власного життя.
Спікер(к)и:

  • Павло Вишебаба, голова ГО “Єдина Планета”, координатор Кампанії ХутроOFF, посланець доброї волі ПРООН в Україні з питань толерантності; 
  • Софія Шутяк, провідна юрисконсультка Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», адвокатка.
  • Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій та експерт з питань децентралізації влади.

Модеруватиме дискусію журналіст Євген Павлюковський.

Читайте також: Кілька слів про персонал. Поради, як сформувати сильну команду від керівника UFuture talents

Нагадаємо, у Черкасах відновлюють драмтеатр, який знищила пожежа.

Як ми повідомляли раніше, український анімаційний серіал відібрали до участі в одному з найбільших форумів Європи.

Усі фото: docuspace.org.

Читати далі

Суспільство

В Україні оголосили конкурс на ескіз великого Державного Герба

Опубліковано

В Україні стартував конкурс ескізів Великого Герба України. Переможець отримає 100 тисяч гривень.

Про це йдеться у відповідній постанові Уряду.

Зазначається, що переможець конкурсу за перше місце отримає 100 тисяч гривень. За друге місце в конкурсі можна отримати 50 тисяч гривень, а за третє – 30 тисяч гривень.

Переможець конкурсу за згодою передає авторські права на ескіз логотипу шляхом укладення відповідно до договору.

Конкурс триватиме з 1 жовтня до 1 листопада 2020 року. Визначення переможців конкурсу здійснює журі під час виставки проектів ескізів. Підсумки повинні підбити до 1 грудня.

Читайте такожЕкспартнер Uber завойовує ринок таксі: історія Cab про жінок за кермом та водіїв-«бомбіл»

Проєкти ескізів можна принести або надіслати поштою з позначкою “На конкурс кращого ескізу великого державного Герба України” на адресу: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1.

Докладніше про умови читайте тут.

Довідка 

Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Державним Гербом України є золотий тризуб на блакитному тлі, затверджений Верховною Радою України 19 лютого 1992 р. Великий Герб України досі на стадії розробки. На сьогодні до Верховної Ради України подано кілька варіантів законопроектів.

Тризуб є стародавнім символом, що зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

Читайте також7000$ та виклик від Родрігеса: як це знімати фільм із людиною з ДЦП у головній ролі

Нагадаємо, в Україні шукають команду для 26-ї експедиції в Антарктиду.

Як ми повідомляли раніше, оголосили конкурс В Україні на екологічно дружні стартапи.

Головне фото: echokieva.com.

Читати далі

Суспільство

Київський зоопарк показав рідкісних парчевих коропів (ВІДЕО)

Опубліковано

Київський зоопарк показав миле відео про декоративних парчевих коропів, які популярні у Східній Азії, насамперед в Японії.

Ці рибки потрапили до Європи та Америки в 50-х роках XX століття і одразу посіли належне їм місце у водоймах нафтових магнатів, мільярдерів та голлівудських зірок. Вони стали предметом аукціонів та пристрасного колекціювання.

Читайте такожЕкспартнер Uber завойовує ринок таксі: історія Cab про жінок за кермом та водіїв-«бомбіл»

В Європі, Японії та Америці щорічно відбуваються виставки цих риб.

Колекція коропів не менш престижна, ніж зібрання живописних полотен чи антикваріату. Кожен з них — теж шедевр мистецтва. Адже, щоб вивести лише одну породу, потрібно близько 30 років.

Читайте також: Крокодили, страуси та буйволи: топ незвичайних українських ферм, які варто відвідати кожному

Нагадаємо, у київському зоопарку показали наймиліших тварин.

Як ми повідомляли раніше, в Одеському зоопарку з’явився чотириметровий динозавр.

Головне фото: wikimedia.org.

Читати далі

Суспільство

У Києві на Осокорках будують нову поліклініку (ФОТО)

Опубліковано

У Києві до кінця 2020 року планується завершити зведення основної будівлі нового медзакладу на вулиці Бориса Гмирі.

Про це повідомили у фесбуці Дарницької РДА.

Відомо, що у новому медичному закладі розміститься кілька амбулаторій сімейної медицини.

Читайте такожТелемедицина – це не Кашпіровський. Як українці консультуються з лікарями через додаток

До кінця 2020 року планується завершити зведення основної будівлі та приєднання до міських мереж:

  • електропостачання,
  • теплопостачання,
  • водопостачання.

Роботи із внутрішнього оздоблення виконуватимуться наступного року. Орієнтовний термін завершення робіт – грудень 2021 року.

Читайте такожМедреформа на Черкащині: як юрист відкрив приватний медцентр, який не бере коштів з пацієнтів

Нагадаємо, в Україні відкриють 40 амбулаторій первинної медичної допомоги.

Як ми повідомляли раніше, амбулаторіям Вінниччини передали 40 нових автомобілів Renault Duster.

Усі фото: facebook.com/darn.kievcity.gov.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.