Суспільство
На Вінниччині знайшли зуб мамонта, якому 200 тис. років (ФОТО)
На Вінниччині, поблизу Дністра, знайшли зуб мамонта. За оцінкою палеонтолога, вік скам’янілості становить близько 200 тисяч років.
Про це пише Вежа.
Олександра Венславовська з мистецького об’єднання «Плай» розповіла, що вона разом з кількома друзями знайшла зуб мамонта ще у липні неподалік Дністра, проте лише зараз вдалося отримати висновок від фахівця, якій саме тварині він належить. Точне місце знахідки Олександра не називає, зазначаючи лише, що це «археологічна таємниця».
Під час прогулянки Олександра разом з Володимиром Подоляном та Олександром Щербою знайшли дві частини зуба. Щоправда, спершу не зрозуміли, що саме знайшли та подумали, що це просто рештки скелета корови.
Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ
– Спершу подумали, що то хребет, але ж ну який в корови хребет! Ця частина завелика навіть для хребта, а тепер уяви, якою була щелепа мамонта з таким зубом! Це неймовірно, – розповідає Олександра Венславовська.
Знахідка здалась цікавою і тому вони запитали у знайомого археолога, що ж це може бути. Він же порадив терміново зв’язатися з палеонтологом, оскільки знайдені частини могли належати мамонту. Частини зуба відправили на експертизу до палеонтолога з Чернівців Богдана Рідуша й саме дослідник з’єднав дві частини.
Читайте також: Робота без досвіду можлива. Як студент став провідним інженером lifecell
– Ми відправляли «Новою поштою» і це була окрема пригода. Нас питають, що у коробці, ми відповідаємо, що там матеріали для археології. Нас попросили подивитися. А ми так глянули один на одного, засміялись, кажемо, що добре. На пошті так уважно подивились в коробку і питають: «Ну… І у скільки оцінюєте?».
У дослідника знахідка пробула декілька місяців і лише вчора, 8 жовтня, повернулась до Вінниці.
Читайте також: Не гірша за корейську. Шість брендів української натуральної косметики
У заключенні палеонтолога вказано, що зуб належить дуже ранній формі мамонта Mammuthus intermedius. Час його існування припадає на відносно теплий період між 180 і 250 тисячами років тому. Знахідка зуба може бути пов’язана зі стоянкою неандертальців.
– Коли сказали, що цей зуб віком десь 190 тисяч років, у тебе одразу усвідомлення, що хтось ось на ньому сидів, як на табуретці, а ще ці частинки у багажнику катались, – сміється Олександра.
Читайте також: Як виглядатиме новий пішохідний міст у Києві і коли його збудують (ВІДЕО)
– Коли розповідаєш знайомим, що знайшов зуб мамонта, якому 190 тисяч років, то після цієї фрази люди діляться на дві категорії. Одні кажуть: «Ого! Це ж дослідження, експедиції, наукові відкриття!», а інші: «Так його ж можна продати дорого!» – додав Володимир.
Палеонтолог, який досліджував знахідку, запропонував вінничанам також поїхати разом в експедицію на місце знахідки зуба та пошукати інші рештки.
– Казав, що потрібно точно їхати, тому що в тому районі, де ми знайшли цей зуб, він теж проводив розкопки, але з іншої сторони. Вони там знаходили поселення трипільців, яким близько семи тисяч років. Той факт, що зубу 190 тисяч років може взагалі відкрити абсолютно нову гілку в усій цій палеонтології та археології. Він дуже зацікавлений в цьому, – розповідає Володимир.
Читайте також: “Живі” івенти перейшли в онлайн: історія стартапу з VR-платформою
– Коли ми лише знайшли, то думали, що то просто великий сегмент хребта якоїсь тварини. Ми це несли з собою просто, щоб зрозуміти від чого цей шматок. Жодних планів у нас не було. А потім вже зрозуміли, що це зуб мамонта і є сама перспектива розвернути весь хід наукової діяльності. Хоча, справді, поки не перевіриш – не дізнаєшся, потрібно туди їхати.
Цікаво те, що скелет мамонта Вінні, який у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, молодший і належить тварині, яка жила близько 30 тисяч років тому. Вік мамонта становив 80-83 роки. Він був заввишки близько трьох метрів й важив майже 4 тонни. Череп, хребет, всі великі кістки, окрім бивнів, оригінальні.
Читайте також: Не тільки пиво: як на Опіллі виробляють натуральні олії
Як розповіла Олександра, знайдений зуб планують залишити, як своєрідний талісман мистецької організації й жартує, що вони зможуть запрошувати до себе туристів.
– Місце сучасного мистецтва та доісторичних знахідок, – жартома додав Володимир.
Нагадаємо, на Житомирщині археологи знайшли невідоме раніше місто Київської Русі.
Також археологи знайшли під Запоріжжям скарби скіфів
Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині знайшли монети двох київських князів.
Усі фото: vezha.ua.
Суспільство
Будівля та харчоблок 1973 року
«Раніше була стара плита, то на ній особливо нічого не зготуєш. У нас провели загальношкільні батьківські збори, де виносилося питання покращення та урізноманітнення харчування для дітей. Дирекція зайнялася», — розповідає мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Перемогли у відборі та вирішили реформувати харчування
Змінам завадила повномасштабна війна
«Ремонт харчоблока у Старозагорівському ліцеї запланували на початок 2022 року. Втім, здійснити план, на жаль, не вдалося. Адже саме в той час розпочалося повномасштабне вторгнення і кошти, які виділила місцева влада перерозподілила на допомогу Силам оборони», — розповідає керівник ліцею.
Тепер діти споживають здорову їжу змалечку
Оновили кухню — зникли скарги
«Тепер набагато різноманітніші страви готують, можна запікати, а не смажити на олії, як це було. Дітям подобається, а отже і мені подобається», — підсумовує мама двох учнів Старозагорівського ліцею Ірина Загірська.
Суспільство
Про оборонні розробки
- +300 у сфері БПЛА;
- +200 наземних роботизованих комплексів (НРК);
- +200 у сфері “штучного інтелекту” (ШІ);
- +100 засобів радіоелектронної боротьби та розвідки (РЕБ/РЕР);
- понад 60 розробок кодифіковано згідно зі стандартами NATO.
Підтримка Brave1
- пошук рішень для протидії та ураження FPV і комерційних дронів, зокрема DJI, Autel;
- пошук рішення БПЛА-перехоплювача, здатного знешкоджувати ворожі розвідувальні дрони – ZALA, “Орлан” , SuperCam.
Про Brave1
Суспільство
Смітники перетворили на парки
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.