Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Робота без досвіду можлива. Як студент став провідним інженером lifecell

Партнерський матеріал

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Якщо ви досі вважаєте, що для працевлаштування на престижну посаду у хорошу компанію потрібна енна кількість років досвіду роботи – помиляєтесь! Більшість організацій є відкритими до того, щоб брати на роботу молодь. Наш наступний герой є цьому прикладом. Андрію Мальцеву 20 років, він ще студент КПІ, але вже є провідним спеціалістом в lifecell. А все завдяки соціально-освітній програмі Jump into life, яка допомагає талановитим українським студентам знайти престижну роботу за спеціальністю. Програму запровадила компанія lifecell за підтримки Українського Пакту заради молоді-2020, який допоміг не одній тисячі студентів отримати роботу мрії.

Андрій Мальцев

Андрій Мальцев

Студент НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Подався на програму Jump into life. Його відібрали на стажерську позицію і на сьогодні він вже рік у компанії на посаді Інженера з планування та оптимізації радіомережі, і відповідає за радіомережі Києва.

Довідка.
Український Пакт заради молоді-2020 – це ініціатива, що об’єднує зусилля компаній, держави та освітнього сектору заради працевлаштування молоді. Ініціативу заснували Центр “Розвиток КСВ”, Міністерство молоді та спорту України та Фонд ООН у галузі народонаселення у 2016 році в рамках Європейського пакту заради молоді. За 4 роки роботи Пакту до нього приєдналось 146 компаній з 20 міст України, такі як lifecell, Укрсиббанк, АШАН, Coca-Cola, Reikartz. Роботодавці спільно зобов’язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар’єри. За чотири роки роботи Пакту було забезпечено 42282 місця для стажування та першої роботи молоді, 2783 молодих людей заручились менторською підтримкою та створено 667 партнерств між бізнесом та освітнім сектором.

Отримав престижну посаду без досвіду роботи

Зараз я працюю інженером з планування та оптимізації відповідаю за радіомережі Києва в компанії lifecell. На роботу я потрапив ще на 4-му курсі навчання в університеті завдяки програмі Jump into life. І я думаю, що якби не ця програма, то мені довелось би, як мінімум закінчити університет, напрацювати чималий досвід роботи та вже потім влаштовуватись на таку ж посаду.

Андрій Мальцев вже рік працює в компанії lifecell

Але все по черзі. Я навчався за спеціальністю “телекомунікації та радіотехніка” в КПІ. Ще на другому курсі мені якось розповіли одногрупники, що от є така програма і можна влаштуватись на роботу. Навчаючись на 4-му курсі я зрозумів, що навчання в університеті дуже нудне і потрібно шукати собі роботу. І ризикнув звернутись у lifecell.

У рамках програми Jump into life молодь долучається до технологічної телеком-галузі та команди lifecell й отримує перші практичні навички. Сюди можна податись двома способами: на сайті компанії та через сайти work.ua i rabota.ua.

Спочатку я відправив заявку, а потім була телефонна співбесіда. Після цього запросили на speed-dating з менторами: там сиділо 4 ментори і по колу з кожним спілкувався по 20 хвилин.

Читайте також: “Syngenta — це Гарвард серед аграрних компаній”. Як Марина Мироненко без досвіду влаштувалася на роботу мрії

Заповнюючи анкету, ми могли самостійно вибирати напрям стажування, яке проходитиме під керівництвом куратора-ментора. Це може бути мобільна мережа, фінанси, продажі, маркетинг, юриспруденція, адміністрування бізнесу, IT, PR, HR чи інший департамент.

Після проходження співбесіди нас збирали в кафе, щоб познайомитись в неформальній обстановці з менторами та більше дізнатись про компанію. А згодом ми вже узгоджували графік роботи.

І це величезна перевага, бо я міг спокійно навчатись і ще працювати. Так, періодично було важко. Але я був на такому драйві, адже навчання в університеті було для мене ну дуже нудним, а тут я дізнавався щось нове і цікаве, що знадобилось мені на практиці. Графік був шалений — зранку навчання, а ввечері робота, тому доводилось пізно повертатись додому. Але я ж сам у цьому був зацікавлений.

Третина стажерів вже працює в lifecell

Навчання триває 4 місяці – це 8 годин занять на тиждень. Лекції тут мені дуже допомогли. Коли розповідали про якісь базові речі, я розумів їх значення, але як це працює на практиці – ні. Ми вивчали багато літератури і на практиці все аналізували. А потім складали іспити як з теорії, так і з практики.

Читайте також: Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс

У рамках програми кожного з нас підтримує індивідуальний ментор, який ділиться своїми знаннями та досвідом, а також надає підтримку та зворотний зв’язок під час виконання завдань.

Після навчання я отримав своє місце у компанії lifecell. У процесі ми вже знали, чи запрошують нас на роботу сюди чи пропонують щось інше. Деяких взяли на роботу ще до закінчення навчання.

Про роботу в компанії

Я поєднував навчання з роботою й отримав стажерську посаду. А сьогодні я вже майже рік працюю на посаді інженера з планування та оптимізації радіомережі. Мої головні обов’язки – це розвиток конкретної ділянки радіомережі в Києві та Київській області. Це глобально. А якщо локально, то я повинен спостерігати за параметрами, покращенням та збільшенням швидкості. І якщо у людей є якийсь збій зв’язку, то це теж вирішую я.

Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”

Зазвичай я працюю в офісі. Але часто виїжджаю на місце встановлення базової станції для покращення покриття. Коли ми отримуємо від орендодавця позитивну відповідь щодо встановлення станції, то я їду туди і контролюю те, як краще її встановити. А потім вже можу як користувач перевіряти роботу. Цікаво, що деякі орендодавці не хочуть привертати увагу людей, тому не хочуть ставити станції, або просять їх чимось прикрити. Тому й таке робимо.

“Я вже майже рік працюю на посаді інженера з планування та оптимізації радіомережі”. – Андрій Мальцев.

Ой, а ще через свою роботу часто зіштовхуюсь зі стереотипами. Якщо людина дізнається, що я працюю в компанії lifecell, то обов’язково спитає щось про тарифи. Та це ж не моя сфера. Чи бабуся просить змінити тарифи. Я так трохи агітую людей користувати нашим оператором і всі мої друзі вже на lifecell.

Навчаємо студентів, щоб отримати хороших працівників

Наталія Дороніна

Наталія Дороніна

Керівниця дирекції компанії lifecell з підтримки бізнесу.


З 2009 року роботи програми  Jump into life, її пройшли вже 500 студентів. І третина з них вже успішно працює в нашій компанії. Під час навчання студенти відвідують професійні тренінги та майстер-класи з телекомунікацій, управління проєктами, публічних виступів, діджитал-комунікацій та підготовки до співбесіди.

Компанія lifecell є соціально-орієнтованою, тому запроваджує багато проєктів, завдяки яким допомагаємо молоді розвиватись. У 2015 році ми стали підписантами Пакту заради молоді, з яким співпрацюємо і сьогодні. Спільно з цією ініціативою ми вносимо свій пасивний вклад в освіту студентів та розвиток нашої країни.

В рамках Пакту ми проводимо майстер-класи по всій Україні, співпрацюємо з різними місцевими організаціями, виступаємо на форумах та заходах, і в рамках цього ділимось знаннями і популяризуємо галузь. Ми допомагаємо студентам і даємо знання щодо працевлаштування, розповідаємо як підготуватись до розмови з майбутнім роботодавцем, як себе поводити, лайфхаки.

Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK

“Станом на 2018 рік близько 20% молодих людей в Україні не мали роботи, а близько половини працювали не за спеціальністю. При цьому роботодавці все частіше починають говорити про “кадровий голод” та складнощі в пошуках співробітників та співробітниць. Ініціатива “Пакт заради молоді – 2020” покликана реагувати саме на ці виклики. Вона об’єднує роботодавця, освітній заклад та молоду людину з метою виростити хорошого спеціаліста/-ку та забезпечити першим місцем роботи. Так, за минулі 4 роки було створено більше 42 тис місць для стажування чи роботи” – Людмила Шевцова, радниця з питань молоді та ВІЛ в UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення.  

Ми прагнемо показати молоді, що всі можливості для неї відкриті. Саме компанії-підписанти Пакту дійсно переймаються проблемами молодих людей і розробляють нові програми для підвищення спроможності молоді до побудови успішної кар’єри в Україні.

Тарас Деркач

Тарас Деркач

координатор Пакту заради молоді, Центр “Розвиток КСВ”

З 2015 року реалізуємо проєкт “lifecell університети”, в рамках якого відкриваємо навчальні телеком-лабораторії в технічних вишах країни. Такі лабораторії дають можливість студентам телекомунікаційних спеціальностей на власній університетської мобільної мережі і обладнанні вивчати роботу телеком-оператора. В результаті український ринок мобільного зв’язку отримує кваліфікованих фахівців.

Ми вже відкрили три навчальних телеком-лабораторії: в Харківському національному університеті радіоелектроніки, в Національному університеті “Львівська політехніка” та Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. І тут студенти на практиці можуть зрозуміти, що таке мобільна мережа і як вона працює.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Житомирський школяр вигадав енергоощадне освітлення для фонтанів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Учень 9 класу Житомирського міського ліцею №1 Михайло Шубін вигадав для своєї бабусі «сонячну кухню» та пропогує енергоощадне освітлення фонтану.

Про це повідомили у пресслужбі Житомирської міської ради.

Тема енергозбереження зацікавила Михайла, коли він перебував влітку у бабусі в селі. У бабусі немає газового постачання і хлопець розмірковував, як нагріти воду та їжу за допомогою сонячної енергії. Коли промені сонця летять, їх можна направити у такий спосіб, щоб всі вони відбивалися в одну точку, яку Михайло називає «точкою фокусу». Сюди ставиться посудина з водою чи їжею. Михайло каже, що перевірив ефективність кухонь різних форм: параболічної, коробкової та комбінованої. Кращою виявилася остання.

Енергоощадне освітлення фонтану

Дослідник також пропонує спосіб автономного енергоощадливого освітлення фонтану. Ідея у хлопця виникла під час реконструкції фонтану на вулиці Польовій у Житомирі. 14-річний дослідник критично розмірковує: світлодіодні фонарі, які надають гарний вигляд фонтану у вечірній час, використовують електроенергію від централізованого постачання. А це, на його думку, є недоліком. На дні фонтану знаходиться зливна труба, через яку проходить велика кількість води.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

Хлопець пропонує свою ідею для підтримки однакового рівня води у фонтані, її надходження та відводу. На дні фонтану треба встановити генератор, через який проходитиме вода. Вода розкручуватиме його лопасті, при цьому вироблятиметься електричний струм, який надходитиме в акумулятор. У вечірній час енергія з акумулятора надходитиме до світлодіодних ламп, і фонтан матиме гарний вид. Важливо, що при цьому електроенергія з централізованого постачання не витрачатиметься.

Михайло підтвердив свою ідею кількома дослідами. Водопровідну трубу він помістив у генератор. За індикатор використав простий світлодіод. Під час протікання води світлодіод загорався, що свідчить про те, що вироблялася електроенергія. Інший дослід: до старої помпи від пральної машини прикріпив лопасть, а індикатором слугувала вже більша система світлодіодів. Під час пропускання води через світлодіоди, вони загорялися.

Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

Свою ідею Михайло пропонує поєднати з фонтаном Герона, у якому підйом води відбувається без насосів. Якщо це зробити, переконаний дослідник, вийде незалежна функціональна система фонтанів з дуже добрим освітленням.

«Енергозберігаючі дитячі майданчики»

Рік тому Михайло створив ще один не менш цікавий проєкт – «Енергозберігаючі дитячі майданчики». Хлопця зацікавила ідея перетворення механічної енергії в електричну на реальних об’єктах. Такими об’єктами Михайло обрав дитячі майданчики, оскільки вони є гарним джерелом альтернативної енергетики. До того ж активність самих дітей можна використовувати з користю. Під основу каруселей Михайло пропонує закріпити магніти, а під них – кілька мотків мідних котушок. Під час катання на каруселі на основі електромагнітної індукції вироблятиметься електричний струм, який далі буде накопичуватися в акумуляторах. Його можна використовувати, наприклад, для освітлення вулиць.

Теж саме можна зробити з гойдалками.

«Під сидіння гойдалки закріпити магніт, а в упор гойдалки – котушки. Під час гойдання теж вироблятиметься електричний струм на основі явища електромагнітної індукції. Для цього типу підійде маятниковий генератор, який розрахований працювати при коливальних рухах», – пояснює дослідник. Каже, якщо такий проєкт реалізувати, то можна виробляти електроенергію у великій кількості.

Читайте такожНе можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН

Найближчим часом Михайло візьметься за нове дослідження: хоче вивчити можливості переробки листя для отримання гумусу, який можна використовувати як добриво для рослин.

Нагадаємо, на Рівненщині винахідники сконструювали саморобний вертоліт.

Усі фото: zt-rada.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Львові активісти створюють «зелений» простір із дощовим садком

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові небайдужі містяни за адресою вул. Кульпарківська, 158 заклали основу для формування «зеленого» простору із дощовим садком, водопроникною поверхнею, вертикальним і контейнерним озелененням.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

Активісти розробили проєкт і перемогли у програмі «Сафарі для громад у Львові» у 2020 році. Реалізацію проєкту розпочали громадські організація «Плато» та «Тарілка» наприкінці вересня цього року.

Наразі спільними зусиллями волонтерів вдалося облаштувати дощовий садок поруч із місцем, де після дощів утворювалася велика калюжа, замінити асфальтоване покриття у внутрішній частині простору водопроникною поверхнею, перефарбувати стіни у білий колір, а також із зовнішнього боку висадити в’юнкі рослини для формування вертикального озеленення та зменшення нагрівання простору.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

«Ми прагнемо показати мешканцям, що за допомогою простих і відносно дешевих природоорієнтованих рішень можна водночас пристосувати громадський простір до тривалих періодів спеки та інтенсивних опадів, які щороку стають помітнішими, і таким чином зробити його більш комфортнішим для користувачів», – стверджує виконавчий директор громадської організації «Плато» Микола Рябика.

Роботи відбуваються за підтримки Програми розвитку ООН в Україні, Фонду захисту біорізноманіття України, Фундації стратегічних змін і Залізничної районної адміністрації. Ініціатори зазначають, що роботи на цьому не завершуються: надалі заплановано облаштування контейнерного озеленення із місцями для відпочинку у внутрішній частині простору.

Нагадаємо, прикордонники висадили дерева у межах акції «Створюємо ліси разом».

Усі фото: city-adm.lviv.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Суд у Нідерландах ухвалив передати «скіфське золото» Україні

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив передати Україні «скіфське золото» – експонат із кримського музею, що був вивезений на виставку перед окупацією півострова Росією і досі не повернувся в Україну. Рішення є остаточним.

Про це пише Радіо Свобода з посиланням на агенцію Reuters.

У справі йшлося про понад 565 предметів з музейного фонду України, які перебувають на території Королівства Нідерландів. Здебільшого це археологічні знахідки. Вартість колекції становить близько 10 мільйонів євро.

У квітні Україна під час засідання апеляційного суду закликала не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору.

Читайте такожПідриває Tik-Tok та закохує в науку. Як Гліб Репіч змінює уявлення школярів про хімію

У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів кримських музеїв в Україну. Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення.

11 березня 2019 року слухання цієї справи розпочалося в Апеляційному суді Амстердама.

Про виставку «Крим: золото і таємниці Чорного моря»

Суто бюрократична, на перший погляд, суперечка між музеями та міністерствами різних країн за ці роки перетворилася на запеклу політичну баталію за участі найвищих державних посадовців України та Росії.

Читайте також«Кримськотарські чебуреки» та «Українська ковбаса»: Укрпошта презентувала нові марки

Експонати прибули до Амстердама з Києва, Сімферополя, Севастополя, Керчі та Бахчисарая. Колекція складається з унікальних історичних артефактів. Скіфи створювали з металів справжні витвори мистецтва, поєднуючи техніки лиття, кування та інкрустації.

Наприклад, на цьому золотом скіфському шоломі IV століття до нашої ери зображені сцени битви, а також зняття скальпа з убитого. Шолом знайшли у 1988 році в одному з курганів в Донецькій області.

Нагадаємо, у Києві презентували онлайн-курс про Крим і кримських татар.

Усі фото: radiosvoboda.org.

Підтримай ШоТам

Читати далі