Суспільство
Робота без досвіду можлива. Як студент став провідним інженером lifecell
Якщо ви досі вважаєте, що для працевлаштування на престижну посаду у хорошу компанію потрібна енна кількість років досвіду роботи – помиляєтесь!
Якщо ви досі вважаєте, що для працевлаштування на престижну посаду у хорошу компанію потрібна енна кількість років досвіду роботи – помиляєтесь! Більшість організацій є відкритими до того, щоб брати на роботу молодь. Наш наступний герой є цьому прикладом. Андрію Мальцеву 20 років, він ще студент КПІ, але вже є провідним спеціалістом в lifecell. А все завдяки соціально-освітній програмі Jump into life, яка допомагає талановитим українським студентам знайти престижну роботу за спеціальністю. Програму запровадила компанія lifecell за підтримки Українського Пакту заради молоді-2020, який допоміг не одній тисячі студентів отримати роботу мрії.
Андрій Мальцев
Студент НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Подався на програму Jump into life. Його відібрали на стажерську позицію і на сьогодні він вже рік у компанії на посаді Інженера з планування та оптимізації радіомережі, і відповідає за радіомережі Києва.
Довідка.
Український Пакт заради молоді-2020 – це ініціатива, що об’єднує зусилля компаній, держави та освітнього сектору заради працевлаштування молоді. Ініціативу заснували Центр “Розвиток КСВ”, Міністерство молоді та спорту України та Фонд ООН у галузі народонаселення у 2016 році в рамках Європейського пакту заради молоді. За 4 роки роботи Пакту до нього приєдналось 146 компаній з 20 міст України, такі як lifecell, Укрсиббанк, АШАН, Coca-Cola, Reikartz. Роботодавці спільно зобов’язались до 2020 року сприяти створенню мінімум 700 партнерств між бізнесом та освітнім сектором, забезпечити 50 000 місць для стажування та першої роботи молоді, а також створити умови для забезпечення 1000 молодих людей менторською підтримкою з питань побудови кар’єри. За чотири роки роботи Пакту було забезпечено 42282 місця для стажування та першої роботи молоді, 2783 молодих людей заручились менторською підтримкою та створено 667 партнерств між бізнесом та освітнім сектором.
Отримав престижну посаду без досвіду роботи
Зараз я працюю інженером з планування та оптимізації відповідаю за радіомережі Києва в компанії lifecell. На роботу я потрапив ще на 4-му курсі навчання в університеті завдяки програмі Jump into life. І я думаю, що якби не ця програма, то мені довелось би, як мінімум закінчити університет, напрацювати чималий досвід роботи та вже потім влаштовуватись на таку ж посаду.
Але все по черзі. Я навчався за спеціальністю “телекомунікації та радіотехніка” в КПІ. Ще на другому курсі мені якось розповіли одногрупники, що от є така програма і можна влаштуватись на роботу. Навчаючись на 4-му курсі я зрозумів, що навчання в університеті дуже нудне і потрібно шукати собі роботу. І ризикнув звернутись у lifecell.
У рамках програми Jump into life молодь долучається до технологічної телеком-галузі та команди lifecell й отримує перші практичні навички. Сюди можна податись двома способами: на сайті компанії та через сайти work.ua i rabota.ua.
Спочатку я відправив заявку, а потім була телефонна співбесіда. Після цього запросили на speed-dating з менторами: там сиділо 4 ментори і по колу з кожним спілкувався по 20 хвилин.
Читайте також: “Syngenta — це Гарвард серед аграрних компаній”. Як Марина Мироненко без досвіду влаштувалася на роботу мрії
Заповнюючи анкету, ми могли самостійно вибирати напрям стажування, яке проходитиме під керівництвом куратора-ментора. Це може бути мобільна мережа, фінанси, продажі, маркетинг, юриспруденція, адміністрування бізнесу, IT, PR, HR чи інший департамент.
Після проходження співбесіди нас збирали в кафе, щоб познайомитись в неформальній обстановці з менторами та більше дізнатись про компанію. А згодом ми вже узгоджували графік роботи.
І це величезна перевага, бо я міг спокійно навчатись і ще працювати. Так, періодично було важко. Але я був на такому драйві, адже навчання в університеті було для мене ну дуже нудним, а тут я дізнавався щось нове і цікаве, що знадобилось мені на практиці. Графік був шалений — зранку навчання, а ввечері робота, тому доводилось пізно повертатись додому. Але я ж сам у цьому був зацікавлений.
Третина стажерів вже працює в lifecell
Навчання триває 4 місяці – це 8 годин занять на тиждень. Лекції тут мені дуже допомогли. Коли розповідали про якісь базові речі, я розумів їх значення, але як це працює на практиці – ні. Ми вивчали багато літератури і на практиці все аналізували. А потім складали іспити як з теорії, так і з практики.
Читайте також: Як у 23 роки стати керуючою готелем Reikartz? Досвід Карини Ходіс
У рамках програми кожного з нас підтримує індивідуальний ментор, який ділиться своїми знаннями та досвідом, а також надає підтримку та зворотний зв’язок під час виконання завдань.
Після навчання я отримав своє місце у компанії lifecell. У процесі ми вже знали, чи запрошують нас на роботу сюди чи пропонують щось інше. Деяких взяли на роботу ще до закінчення навчання.
Про роботу в компанії
Я поєднував навчання з роботою й отримав стажерську посаду. А сьогодні я вже майже рік працюю на посаді інженера з планування та оптимізації радіомережі. Мої головні обов’язки – це розвиток конкретної ділянки радіомережі в Києві та Київській області. Це глобально. А якщо локально, то я повинен спостерігати за параметрами, покращенням та збільшенням швидкості. І якщо у людей є якийсь збій зв’язку, то це теж вирішую я.
Читайте також: Закінчив університет і одразу став керівником. Як Антон Синицький став менеджером-керівником в компанії “АШАН”
Зазвичай я працюю в офісі. Але часто виїжджаю на місце встановлення базової станції для покращення покриття. Коли ми отримуємо від орендодавця позитивну відповідь щодо встановлення станції, то я їду туди і контролюю те, як краще її встановити. А потім вже можу як користувач перевіряти роботу. Цікаво, що деякі орендодавці не хочуть привертати увагу людей, тому не хочуть ставити станції, або просять їх чимось прикрити. Тому й таке робимо.
Ой, а ще через свою роботу часто зіштовхуюсь зі стереотипами. Якщо людина дізнається, що я працюю в компанії lifecell, то обов’язково спитає щось про тарифи. Та це ж не моя сфера. Чи бабуся просить змінити тарифи. Я так трохи агітую людей користувати нашим оператором і всі мої друзі вже на lifecell.
Навчаємо студентів, щоб отримати хороших працівників
Наталія Дороніна
Керівниця дирекції компанії lifecell з підтримки бізнесу.
З 2009 року роботи програми Jump into life, її пройшли вже 500 студентів. І третина з них вже успішно працює в нашій компанії. Під час навчання студенти відвідують професійні тренінги та майстер-класи з телекомунікацій, управління проєктами, публічних виступів, діджитал-комунікацій та підготовки до співбесіди.
Компанія lifecell є соціально-орієнтованою, тому запроваджує багато проєктів, завдяки яким допомагаємо молоді розвиватись. У 2015 році ми стали підписантами Пакту заради молоді, з яким співпрацюємо і сьогодні. Спільно з цією ініціативою ми вносимо свій пасивний вклад в освіту студентів та розвиток нашої країни.
В рамках Пакту ми проводимо майстер-класи по всій Україні, співпрацюємо з різними місцевими організаціями, виступаємо на форумах та заходах, і в рамках цього ділимось знаннями і популяризуємо галузь. Ми допомагаємо студентам і даємо знання щодо працевлаштування, розповідаємо як підготуватись до розмови з майбутнім роботодавцем, як себе поводити, лайфхаки.
Читайте також: Де знайти роботу без досвіду? Історія студентки, яка стала економісткою у головному офісі UKRSIBBANK
“Станом на 2018 рік близько 20% молодих людей в Україні не мали роботи, а близько половини працювали не за спеціальністю. При цьому роботодавці все частіше починають говорити про “кадровий голод” та складнощі в пошуках співробітників та співробітниць. Ініціатива “Пакт заради молоді – 2020” покликана реагувати саме на ці виклики. Вона об’єднує роботодавця, освітній заклад та молоду людину з метою виростити хорошого спеціаліста/-ку та забезпечити першим місцем роботи. Так, за минулі 4 роки було створено більше 42 тис місць для стажування чи роботи” – Людмила Шевцова, радниця з питань молоді та ВІЛ в UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення.
Ми прагнемо показати молоді, що всі можливості для неї відкриті. Саме компанії-підписанти Пакту дійсно переймаються проблемами молодих людей і розробляють нові програми для підвищення спроможності молоді до побудови успішної кар’єри в Україні.
Тарас Деркач
координатор Пакту заради молоді, Центр “Розвиток КСВ”
З 2015 року реалізуємо проєкт “lifecell університети”, в рамках якого відкриваємо навчальні телеком-лабораторії в технічних вишах країни. Такі лабораторії дають можливість студентам телекомунікаційних спеціальностей на власній університетської мобільної мережі і обладнанні вивчати роботу телеком-оператора. В результаті український ринок мобільного зв’язку отримує кваліфікованих фахівців.
Ми вже відкрили три навчальних телеком-лабораторії: в Харківському національному університеті радіоелектроніки, в Національному університеті “Львівська політехніка” та Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. І тут студенти на практиці можуть зрозуміти, що таке мобільна мережа і як вона працює.
Один із найкращих ортопедів Європи, француз Стефано Романо, вже всьоме приїхав до Львова, щоб допомогти українським захисникам. Упродовж п’яти днів він разом з українськими лікарями проконсультував понад 80 пацієнтів і провів 15 операцій, серед яких — дві надскладні на плечовому сплетенні.
Про це повідомили в реабілітаційному центрі UNBROKEN.
Романо працює в Парижі в одній із провідних приватних клінік та лікує футболістів французького клубу «Парі Сен-Жермен». У Львові він співпрацює з лікарями Лікарні Святого Пантелеймона. Цього разу разом з українськими колегами він виконав унікальні втручання, які допомагають повернути рухливість пораненим.
Один з пацієнтів — 46-річний військовий Юрій Лютий. Він долучився до ЗСУ в перші дні повномасштабного вторгнення та служив у 117-й механізованій бригаді. У січні на Донеччині отримав важке поранення: кілька куль влучили у плече та руку, внаслідок чого пошкодили аксілярний нерв.
Читайте також: «Раз на мільйон випадків»: 11-річному підлітку зі Львівщини видалили рідкісну пухлину
Під час операції хірурги провели нейротизацію — пересадили гілку здорового нерва до пошкодженого. За словами завідувача ортопедії Василя Рокити, це дає шанс на відновлення чутливості й рухливості руки. Зараз Юрій проходить реабілітацію у центрі UNBROKEN. Повну ефективність операції можна буде оцінити лише за рік.
Наступний візит Стефано Романо до Львова запланували за два місяці. Французький фахівець спільно з українськими медиками вже готується до нових операцій.
Нагадаємо, що нобелівський лавреат Кіп Торн та його дружина-нейробіологиня відвідали центр Unbroken (ФОТО).
Фото: сайт UNBROKEN
Аби бути супергероєм, не потрібні суперздібності. Достатньо стати донором плазми, адже кожна четверта людина щонайменше раз у житті потребувала чи потребуватиме переливання компонентів крові чи препаратів на їхній основі.
До Всесвітнього дня донора ШоТам разом з компанією Biopharma Plasma, яка першою в Україні почала виготовляти з донорської плазми ліки, що рятують життя, розробили тест. Усього 5 хвилин, і ви виявите, які хибні переконання щодо донації плазми ви маєте та про які бонуси для донорів ще не знаєте.
1. Як проходить донація плазми?
2. Хто може бути донором плазми?
3. Як часто можна здавати плазму?
4. Що таке взагалі ця плазма крові?
5. Чому донорство плазми таке важливе?
6. Чим можна замінити донорську плазму крові при виготовленні ліків?
7. Як плазмаферез впливає на наш організм?
8. Як довго відновлюються наші запаси плазми після донації?
9. З донорської плазми виготовляють препарати, такі як імуноглобуліни та фактори згортання крові. Як гадаєте, чиї життя рятують ці ліки?
10. Чи правда, що за донацію плазми можна отримати грошову компенсацію?
Йой, ми виявили у твоїх відповідях чимало шкідливих упереджень! Але головне, що в тебе є бажання дізнатися більше на таку важливу тему, як донорство плазми крові. Можливо, ти раніше зовсім нічого не чув/не чула про донацію компонентів крові або ж це були вигадки чи відверті жахайки на медичні теми, яких, на жаль, вдосталь у мережі. Але тепер ти точно знаєш, що:
— донорство плазми, як і донорство крові, рятує людські життя;
— при донації плазми донор зберігає всі свої червоні кров'яні тільця, а натомість його кров очищується від токсинів;
— донором може стати кожен повнолітній, хто має вагу більше 50 кг, добре самопочуття та бажання рятувати життя;
— аби відновити об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього 1-2 доби. Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки;
— донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma в різних містах України.
Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.
Ти ще маєш трохи сумнівів: а може, плазма не така потрібна, як кров? Чи дійсно вона когось рятує? Чи справді донація плазми безпечна для донора? Настав час поповнити свою базу знань, аби стати амбасадором донорського руху в Україні! А почати можеш із цієї пам’ятки:
— донорська плазма життєво необхідна тим, хто бореться з онкологією, імунодефіцитом, важкими опіками та пораненнями;
— донорство плазми приносить користь самому донору: під час процедури плазмаферезу його кров очищується від токсинів та «омолоджується»;
— аби відновити задоначений об’єм плазми, нашому організму знадобиться всього лиш 1-2 доби! Головне пити достатньо чистої води та не забувати споживати білки.
Донори плазми можуть отримати безкоштовні консультації лікаря та пройти медичні скринінги в центрах Biopharma Plasma по всій Україні! Детальніше про умови тут. Мапа центрів Biopharma Plasma — за посиланням.
Нічого собі, ти знаєш так багато про донорство плазми крові! Схоже, ти вже маєш досвід у цій важливій справі.
Австралієць Джеймс Гаррісон першим увійшов в історію як «Людина з золотою рукою» — за своє життя він пожертвував плазму крові 1 173 рази та врятував життя більш ніж 2 мільйонів новонароджених. Можливо, саме ти підхопиш цю супергеройську місію та станеш новою «Людиною з золотою рукою» та легендою донації з України? Ділися своїми результатами в соцмережах — не для того, аби похвалитися, а щоб твої друзі знали, до кого можуть звернутися по пораду як до досвідченого донора!
Ну а бонусом для них буде мапа центрів Biopharma Plasma, де всі донори можуть отримати тут.
Поділіться своїми результатами:
Фото: Biopharma Plasma
У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.
Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку