Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

“Живі” івенти перейшли в онлайн: історія стартапу з VR-платформою

Опубліковано

Карантин на тлі пандемії зупинив роботу багатьох підприємств, особливо дотичних до івентів. Така ж доля спіткала й українську компанію ZLab, яка розробляє технологічні рішення для брендів. Та її засновник не розгубився. Вже через три дні він вигадав новий стартап, який менш ніж за місяць вже представили на ринку.

Його команда створила платформу, яка дозволяє провести будь-який масовий захід онлайн з максимальним ефектом присутності та занурення. Таке собі геймерське середовище, де можна подивитися справжній концерт, послухати конференцію чи провести корпоратив.

Від дня, коли платформа була лише ідеєю, і до мільйона гривень доходу за один захід, пройшло вже пів року. Засновник стартапу не зупиняється. У нашій розмові прямо у платформі zMEET він розповів, що в планах — створити соцмережу та адаптувати своє VR-середовище до роботи на всіх пристроях.

Олексій Мельник,
Олексій Мельник,

засновник, власник і генеральний директор компанії ZLab, автор ідеї створення проєкту zMEET

Все почалося з двох людей та ідеї

ZLab — це технологічна phygital компанія, що об’єднала в собі команду інженерів, програмістів та розробників. Ми вже протягом трьох років створюємо технологічні фото-зони, арт-інсталяції та різні рекламні інтеграції, націлені на «вау-ефект» та збільшення лояльності клієнта до бренду.

За роки свого функціонування ми попрацювали з найбільшими брендами українського та світового ринку, такими як Метінвест, Київстар, DTEK, IQOS, Limagrain, Syngenta, Mary Kay, створюючи для них креативні технологічні рішення. Наші арт-зони були на Kyiv Lights Festival, Atlas Weekend, UPark, Leopolis Jazz Fest.

Коли я лише запускав компанію, в нас була команда з двох людей. Наші перші клієнти ще пам’ятають, коли я приїжджав особисто як технік та реалізовував їхні проєкти. Потім вже штат розширювався до трьох, п’яти, десяти людей. Сьогодні нас кілька десятків — інженери, програмісти, дизайнери.

Команда ZLab

Й ось 13 березня цього року ми були вимушені закритися на карантин. У п’ятницю ми закрили офіс, а вже у вівторок мені в голову прийшла божевільна ідея. Я не міг уявити, що ми житимемо без івентів, і почав думати над створенням платформи, на якій можна робити все те, що ми робили до карантину. На якій дійсно можна робити селфі, спілкуватися, знайомитися, дивитися концерти.

Івенти «пішли» на карантин

Якби не було карантину, ця ідея, мабуть, і не з’явилася, бо не було б потреби у такому рішенні. Але пандемія підштовхнула. Я розумів, що мій бізнес і команда, принаймні на кілька тижнів, «закрилися». Ми ще не знали, що це затягнеться аж настільки довго. Також я розумів, що на ринку не тільки ми, а й наші клієнти: рекламні та івент-агенції. Вони також залишилися без роботи.

Ми опинилися у світі, в якому неможливо було влаштовувати масові заходи, а організатори, білетні оператори, дизайнери, артисти залишилися без можливості існування. Це ідея з’явилася як рішення. Це було так: я зідзвонився зі своїм другом і розповів про свій задум. Я був впевнений, що вже купа IT-компаній про це думають чи вже створюють. Але мій друг сказав: «Льоша, це треба брати й робити вже». Так ми почали створювати платформу zMEET.

Очі боялися, а руки робили — якось так можна описати те, що запускалися ми прямо в період жорсткого карантину. Ми розуміли, що перспектива цього проєкту — мільйонні інвестиції в будь-якому випадку. Коштів на розробку в нас було на кілька місяців і все. А потім потрібно самофінансуватися або шукати десь кошти. Тому дійсно було страшно.

Хотів квартиру, а вклався у стартап

У компанії є резервний фонд, який ми називаємо «подушкою безпеки». Ці кошти ми використали на розробку, також я додав власних грошей. Планував придбати нерухомість, але довелося собі відмовити й все вкласти сюди. Фінансування з інших джерел у нас не було. Тепер же ми заробляємо гроші самим цим продуктом, і всю «виручку» вкладаємо в розвиток проєкту.

Ідея ця в мене з’явилася 17 березня, а вже через три тижні ми влаштовували свій перший тестовий онлайн-захід. Ми тоді зібрали IT-спільноту і безкоштовно зробили для них декілька доповідей крутих спікерів. Тоді у нашому віртуальному середовищі був лише один зал, а замість персонажів — плюшеві ведмедики.

Але ми вже настільки були задоволені тим результатом і казали клієнтам: «Зараз тут ведмедики, а потім будуть аватари, схожі на людей, в яких будуть анімовані рухи. Зараз лише один зал, а буде повноцінна карта з багатьма локаціями й більшим функціоналом».

Візуальний вигляд платформи zMEET

Нам ніхто не вірив, що ми зможемо створити цілий світ. І це трохи розчаровувало, але ми вже закохалися у свій продукт і рухалися далі. Тож ми шукали клієнтів, а паралельно проводили безкоштовні заходи, щоб тестувати zMEET. До першого комерційного проєкту, в якому ми заробили кошти, пройшло ще два місяці. І після цього івентів вже було багато. Наша ракета злетіла.

Наші конкуренти вже 12-річні

Подібного 3D-світу в Україні немає — ми одні такі хлопці, які взяли й таке зробили. А ось у світі конкуренція є, і таким компаніям по 12-15 років. Однак ми вважаємо, що для українського ринку ми пропонуємо кращі умови. Перш за все, у цій платформі ми хотіли дати можливість нашим клієнтам створювати все, що хочуть вони. Те, як виглядають люди, якими вони грають, чи світ, в якому все проводять. Ми ставили акцент на можливості створити повноцінний бренд-світ.

Уявіть собі будь-який бренд, той посил, який він несе в маси. Ми можемо створити це в нашому ігровому світі. Змінити закони фізики, відправити людей на Марс — все це стало можливим завдяки нашій платформі. Оскільки це ігровий світ, ми можемо в ньому зробити що завгодно. Логотипи компаній як дощ з неба можуть сипатися на людей. Це неможливо зробити в реальному житті. Але є гра, в якій це реально.

Цим ми й відрізняємося від наших іноземних конкурентів. Ми більш клієнтоорієнтовані й пропонуємо багато можливостей. Така собі невелика стартап-компанія, яка готова зробити для клієнта те, що хоче саме він. Зараз я з гордістю можу сказати, що ми за пів року створили той продукт, який може конкурувати з 12-річними компаніями.

До нас приходять організатори заходів і кажуть, якими хочуть бачити сцену з артистами чи павільйон для лекції. Ми з ними домовляємося про всі зміни на платформі й створюємо нову програму. Далі вони збирають email учасників, які ми вносимо в базу та даємо посилання. У день заходу всі реєструються і потрапляють на платформу.

Селфі, танці та діджеї

У самій платформі можна переміщатися між локаціями, на сцену вивести якесь відео, наприклад, стрім зі студії з артистом, записану презентацію чи виступ діджея. Персонажі у zMEET, якими керують люди, можуть танцювати, пригати, веселитися, спілкуватися між собою, зустрічати своїх знайомих. Ми хотіли зробити все максимально так, як в реальності.

Зал для конференцій у zMEET

Захочете познайомитися з кимось — будь ласка, сфотографувати спікера — запросто. Павільйони можна називати так, як бажає клієнт, наприклад один буде «Кардіо», а інший — «Гастро». Й учасники можуть послухати лекцію там, де їм цікаво. Вони просто мишкою натискають на двері й заходять, а в середині можуть обрати будь-яке місце й сісти. Спікер може виступати перед трибуною, а потім хто захоче, може поаплодувати або поставити йому питання в чаті чи голосом.

Усе під секретом

На жаль, не про всі заходи ми можемо говорити через політику NDA про нерозголошення інформації. Переважно це закриті події, наприклад, для топ-директорів, де їм розказують про нововведення в компанії. 

Серед тих, про які говорити можемо, — Український маркетинг-форум. Ми розробили для них афтепаті: люди заходили, слухали стріми артистів, сміялися, спілкувалися, знайомилися. Також організовували Форум нової доби «На кордонах».

Час адаптування платформи під конкретний івент залежить від кількості змін, які хочуть клієнти. В середньому, це кілька тижнів. Були в нас такі звернення, які потрібно було робити два місяці, а було й що за кілька днів до події.

Одночасно на платформі може проходити безліч заходів, аби в нас лиш вистачило людей, які будуть їх підтримувати. Наразі ми не можемо робити 100 проєктів на місяць, адже якість забирає багато часу. Згодом ми дійдемо до того, що система стане більш автоматизованою, дешевшою та доступною для учасників. Вони будуть самі створювати свою подію майже без нашого втручання.

Заробили мільйон за один захід

Клієнти в нас не змінилися — це ті ж люди, які були з нами рік-три тому. Ми давно знайомі, з багатьма вже друзі, тому переважно працюємо з ними. Хоча приходять і нові, які десь чують про нас, читають, були на наших івентах. Якоїсь масштабної рекламної кампанії ми не проводили.

Вартість одного заходу, по-перше, залежить від кількості відвідувачів, тому що ми орендуємо серверні потужності для того, щоб опрацювати конкретну кількість людей. Тобто, 10 учасників і 10 тисяч — це різні потужності. Друга складова — це кількість та якість тих змін, які клієнт хоче провести на нашій платформі.

Мінімальна квота для проведення заходу становить 1950 доларів. Найдорожчий захід клієнту коштував мільйон гривень, це був змішаний формат: концерт та лекційні частини. Так чи інакше, на самоокупність ми ще не вийшли. За реалістичного сценарію очікуємо цього досягти після Нового року.

Пальми в небі все ще літають

Наша цільова аудиторія переважно не є геймерами, тому здається, що робота з віртуальним середовищем — це досить складний процес. Хоча як показує практика, 5-10 хвилин у середовищі достатньо, щоб будь-який користувач не лише звикнув до керування, а й почав отримувати задоволення від гри. Можливо, ми трохи випереджаємо час, але за такими технологіями майбутнє.

Сцена у zMEET

Хоч платформа поки що є бета-версією, і в ній є певні недоліки у вигляді відсутності колайдерів, фейкових анімацій (уявних пальм в небі) тощо, але ми щоденно її дороблюємо, виправляємо та робимо максимально комфортною для відвідувачів.

Але була в нас і дійсно велика невдача: на одному заході обвалилися сервера, і люди під час заходу не змогли зайти на платформу. Причиною стала хакерська атака. Але це щось схоже на те, якби під час офлайн-заходу вимкнулося світло через аварію на електростанції. Тоді на вирішення проблеми ми витратили чотири години.

Після цього ми три місяці не стільки змінили зовнішній вигляд нашого 3D-всесвіту й додавали функціонал, скільки займалися безпекою. Після ситуації з серверами ми розробили власну систему, завдяки якій можна буде «гарячим» способом за 5-10 хвилин вирішити несправність. На це потрібно було десь 30% бюджету і половину часу. Але ця невдача дала поштовх вдосконалити систему.

Не все під зоною нашого контролю. Ті ж комп’ютери учасників, які можуть розрядитися, — ми не можемо на це вплинути. Чи, приміром, у спікера пропаде звук. Але ми пояснюємо, пишемо інструкції, як потрібно з цим всім працювати. Усіх ключових спікерів ми перевіряємо перед подією, чи все в них добре, чи працює мікрофон.

Виживемо й після карантину

Навіть якщо завтра в нас зупиняться замовлення або цей стартап не матиме розвитку, я все одно буду вдячний йому та всій команді. Ми отримали просто неоціненний досвід, навчилися робити речі, які не вміли раніше. Я дуже задоволений проробленою роботою і вважаю його вже успішним.

Сьогодні ж директори IT-компаній, де співробітників у десятки разів більше, ніж у нас, говорять мені: «Це неможливо». Їм важко уявити, що ми невеликою командою за такий термін створили цей проєкт. Запускали його приблизно п’ять людей, на деяких етапах залучали фрілансерів. Найбільша кількість працівників у штаті на піках була 16 людей.

Ми не ставили собі ціль запустити стартап, який працюватиме в період карантину. Наше рішення є дешевим замінником проведення якогось заходу офлайн. От уявіть, якби ви хотіли організувати конференцію з гостями з 5 країн світу — це кілька тисяч людей. Потрібно вкласти величезні кошти, щоб провести це в реальному житті. А наш продукт дає можливість провести захід в десятки або й в сотні разів дешевше.

Чекайте нову соцмережу

Коли карантин завершиться, ми повернемося до старого проєкту, паралельно розвиваючи zMEET. У нас є ще декілька крутих фішок, які ми хочемо туди додати: створити ще декілька світів, а цей простір підготувати до Нового Року з ялинками, сніговиками й катанням на ковзанах. 

Експозона у zMEET

Також плануємо додати систему гардеробу, щоб кожен учасник формував свого гравця повністю під себе з такою ж зачіскою та одягом. Навіть думаємо під’єднати одяг відомих брендів. Паралельно розробляємо мобільний додаток, щоб заходити на платформу можна було з усіх пристроїв, включно з гральними приставками.

Мріємо, що ця платформа може стати соціальною мережею, в якій люди зможуть просто спілкуватися, вести свої сторінки, продавати свої товари, ділитися інформацією, грати в ігри. Є різні думки. Світ не стоїть на місці. Може й ми живемо в певній віртуальній реальності, а ця VR-реальність — в іншій реальності.

22.09.2020

Технології

В Україні випустили першу промислову партію паперу з опалого листя

Опубліковано

В Україні випустили першу промислову партію паперу з опалого листя, повідомляє Укрінформ.

Цю технологію ще школярем розробив Валентин Фречка. Виготовлені з листя 1,5 тонни паперу перетворять на пакети, проби паперового посуду та картону.

“Ми зіштовхнулися із низкою проблем, зокрема із відсутністю виробничих потужностей, які б дали змогу переробити опале листя на волокно у промислових масштабах. Але ми це зробили, і нашою вершиною на складному шляху стало виробництво першого промислового тоннажу паперу на основі опалого листя, який нарешті володіє необхідними механічними характеристиками і відповідає поставленим вимогам”, – розповів Валентин Фречка.

Минулого року провели пілотний тест по формуванню паперу і знову, через рік, із усіма допрацюваннями відтворили все в умовах промислового виробництва.

Процес виготовлення

Подрібнене й очищене листя варять у гігантських чанах, після чого отримана маса, рухаючись по конвеєру, втрачає вологу, розтягується і стає або гладким папером, або набуває потрібної форми в сусідньому цеху, де з неї роблять екологічне пакування для продуктів.

Читайте також: Український студент здійснив прорив, розробивши технологію екопаперу з опалого листя (ВІДЕО)

У процесі виробництва сировина розігрівається лише до 40 градусів, тож на відміну від ситуації, коли листя палять, жодна шкідлива речовина не виділяється в повітря.

Фото: facebook.com/Ukrinform

Читати далі

Технології

Робопса Boston Dynamics випробували в Чорнобилі (ВІДЕО)

Опубліковано

У зоні відчуження вперше провели випробування автономного робота Boston Dynamics «SPOT».

Про це пише Український мілітарний портал з посиланням на повідомленням Державного агентства України з управління зоною відчуження.

Фото: mil.in.ua

За інформацією, роботи здійснювала дослідницька група Брістольського університету спільно з фахівцями Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами». Проводились радіометричні та геофізичні роботи на території двох секторів пункту тимчасової локалізації радіоактивних відходів «Рудий ліс» та на територіях пунктів захоронення радіоактивних відходів «Підлісний» і «Буряківка».

Читайте такожКорисні ласощі: 8 українських брендів, від яких потече слинка

Під час робіт використовували безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані системи, датчики-сканери для оцінки розподілу радіоактивних матеріалів на площі та в просторі (гамма-спектрометр, лідар, фотограмметрія, гіперспектральний та нейтронний датчики).

За результатами проведених робіт, планують отримати зображення у 3-D форматі і карти розподілу активності радіонуклідів на цій території, а також зображень із «Рудого лісу» з ділянками, які мають високу потужність дози. Виконані роботи дозволять Державному спеціалізованому підприємству «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» оновити карти розподілу радіаційного забруднення на ділянках, де проводилося обстеження.

Фото: mil.in.ua

Довідка

Boston Dynamics — американська інженерна компанія, що працює в галузі робототехніки. Відома своїми розробками для військових потреб на замовлення DARPA.

Читайте також: Велосипеди, шерпи і кладовище кораблів. 7 нових маршрутів Чорнобильською зоною

SpotMini — чотириногий робот, візуально подібний на собаку. Він важить близько 30 кг. На одному заряді «залізний пес» може пропрацювати 90 хвилин.

Читайте такожДе купити український рюкзак? 7 наших крутих брендів

Нагадаємо, Укравтодор бере на баланс дороги Чорнобильської зони.

Як ми повідомляли раніше, у Чорнобильській зоні з’явився перший веломаршрут.

Головне фото: drone.ua.

Читати далі

Технології

Мотор Січ готує перший автожир українського виробництва (ВІДЕО)

Опубліковано

Готується до випробувань перший автожир українського виробництва, зібраний в транспортно-виробничому управлінні Мотор Січі.

Про це пишуть Крила.

Зазначається, що відео опублікував на своїй сторінці в соцмережі начальник транспортно-виробничого управління АТ “Мотор Січ” Михайло Молчанов.

Читайте такожДе купити український рюкзак? 7 наших крутих брендів

Испытания в ТПУ

СКОРО ПОЛЕТИМ!Мы испытываем первый автожир украинского производства, собранный на нашем транспортно-производственном управлении АО "МОТОР СИЧ". Это – миниатюрный двухместный вертолет, способный развивать скорость до 190 километров в час. Пока что запускаем только ходовой винт, он отвечает за движение вперёд, скоро начнем испытания в воздухе. Аппарат – удивительный, а главное – не требовательный: места ему много не нужно, подойдет взлетная полоса около 70 метров. Будущее уже здесь – скоро такие автожиры будем использовать вместо автомобилей!

Geplaatst door Михаил Молчанов op Dinsdag 20 oktober 2020

“Це мініатюрний двомісний літальний апарат, здатний розвивати швидкість до 190 кілометрів на годину. Поки що запускаємо тільки ходовий гвинт, він відповідає за рух вперед, скоро почнемо випробування в повітрі. Апарат – дивовижний, а головне – не вимогливий: місця йому багато не треба, підійде злітна смуга близько 70 метрів. Майбутнє вже тут – скоро такі автожири будемо використовувати замість автомобілів! “- написав він.

Читайте такожВ дитинстві будував літаки за селом: як робітник на авіазаводі став командиром літака в місіях ООН

Нагадаємо, на Рівненщині відновлюють військовий аеродром.

Як ми повідомляли раніше, в аеропорту Одеси після реконструкції запрацює нова злітна смуга.

Головне фото: wing.com.ua.

Читати далі

Технології

В Україні почали оглядати літаки за допомогою дронів (ВІДЕО)

Опубліковано

Українська компанія МАУ-технік, Міжнародні авіалінії України і компанія Luftronix спільно провели в Києві сканування літака Boeing 737-800 МАУ за допомогою дронів.

Про це пишуть Крила.

Усі сканування проводилося з використанням дронів, виготовлених за індивідуальним замовленням, з високоточними навігаційними системами та високоякісним сканувальним обладнанням, а також за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Читайте такожДе купити український рюкзак? 7 наших крутих брендів

Сканування дозволяє інспекторам негайно оцінити, чи відповідають літаки специфікаціям, запропонованим в інструкціях з технічного обслуговування і ремонту конструкцій. Крім того, скановані зображення архівуються для порівняння в майбутньому, що дозволяє відстежувати будь-які зміни.

Дрони оснащені декількома системами аварійного відновлення, щоб гарантувати, що відмова обладнання не може привести до фатального результату в польоті. Будь-який критично важливий прилад має вбудовану дублювальну систему.

Читайте такожВ дитинстві будував літаки за селом: як робітник на авіазаводі став командиром літака в місіях ООН

Нагадаємо, за акваторією українського порту будуть стежити за допомогою дрону.

Як ми повідомляли раніше, український безпілотний авіакомплекс “Лелека-100” проходить держвипробування.

Головне фото: wing.com.ua.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.