Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
У Японському саду все до ладу: висаджені сакури, є невеликий ставок, місце для медитацій та будиночок для чайних церемоній. Цей парк не десь за кордоном, а в Україні — у містечку Доброслав на Одещині. До цієї краси на місці саду був смітник. Та голова громади Людмила Прокопечко зуміла перетворити сміття на оазу і надихнула мешканців до змін й надалі.
ШоТам поговорили з Людмилою про те, як їй вдається вибудовувати довірливі стосунки з місцевими жителями і як завдяки активній позиції мешканці громади змогли одразу включитися у допомогу військовим після 24 лютого.
Смітники перетворили на парки
Коли у 2015 році Людмила Прокопечко прийшла на посаду у Комінтернівську селищну раду, стан територій був складний.
«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко.
Стихійних сміттєзвалищ були десятки й деяким було понад 10 років. Людмила каже, вирішили прибрати всі смітники, але щоб вони знову не утворювалися, на їхніх місцях зробили зони відпочинку — парки та сквери.
Японський сад у Доброславі на Одещині. Фото із соцмереж героїні
Грошей на розвиток у бюджеті не було, тож команда селищної ради робила все сама. Людмила пригадує, 13 людей виходили з лопатами і граблями й прибирали. Звісно, закликали до роботи й місцевих жителів, та не всі вірили у те, що з цієї ідеї щось вийде. Після першого вдалого результату — парку, який назвали «Лісова пісня», люди почали активніше включатися у допомогу.
У 2016 році селище Комінтерново перейменували на Доброслав — і тепер воно привертає увагу туристів з усієї України. Людмилу Прокопечко після реформи децентралізації у 2020 році обрали головою і зміни у громаді продовжилися.
За 8 років у Доброславі з’явилося ще десяток тематичних парків — присвячений закоханим, художнику Сальвадору Далі, болгарській культурі, уже згаданий Японський сад тощо. Мешканці — доєднуються.
«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.
Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми
Саме така активна позиція жителів допомогла швидко зібратися на початку повномасштабного вторгнення, а також те, що громада почала підтримувати військо ще з 2014 року.
«Вся команда працює, ніхто не виїхав. Мені було приємно, що я не залишилася одна. Ми працювали день і ніч без вихідних на початку вторгнення. Хто не мав свого житла у Доброславі, то ночував у актовій залі селищної ради», — розповідає Людмила.
Щодня годували тисячу військових, облаштовували блокпости — все працювало як годинник. Підтримка війська продовжується, щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми:
«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».
У квітні 2024 року в Доброславі висадили каштанову алею, щоб вшанувати пам’ять про мешканців громади, які загинули в російсько-українській війні. Людмила каже, допомогти прийшло майже 100 людей, і саме жителі купили саджанці каштанів.
Місцеві висаджують алею з каштанами, які придбали за власні кошти. Фото із соцмереж героїні
«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.
Залучають і школярів: проводять ярмарки й зароблені кошти передають військовим. Також у громаді разом із військовим оркестром проводять мистецький проєкт «Від колиски до звитяги», що покликаний розповісти дітям про героїв українського війська.
Концерт у межах проєкту «Від колиски до звитяги» у Доброславі. Фото із соцмереж героїні
Дбають у Доброславі і про ветеранів, у містечку відкрили Veteran Hub. Тож тепер з військовими працюють психологи, юристи. Віталій воював ще з 2014 року, зараз проходить реабілітацію, каже, люди, які приходять з війни, відчувають себе відчуженими. Та чоловік здивований, що у Доброславі так підтримують ветеранів: «Це дуже приємно, я відчув, що ми робимо одну справу».
Віталій згадує, що Людмила була першою, хто зустрів його в громаді:
«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.
Щоб розвивати Доброслав, шукають партнерів
Крім того, що треба справлятися із викликами війни, допомагати фронту і забезпечувати стабільну роботу, каже Людмила, треба й розвивати громаду, думати про майбутнє. Саме тому багато працюють з міжнародними партнерами, пишуть грантові заявки.
«Я часто буваю на форумах чи у відрядженнях за кордоном. Тому що там народжуються нові контакти й нові друзі, які потім уже допомагають нашій громаді», — каже Людмила Прокопечко.
Людмила Прокопечко з Габліелем Абрагамом, керівником Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»
Одним з партнерів громади є Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», що допомагає місцевим органам самоврядування працювати ефективніше. За цим напрямком мають багато ідей, які вже втілюються в життя. Наприклад, просторовий план громади, проєкт по енергозбереженню, у результаті якого Доброславська громада отримала потужні генератори. Також завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у Доброславі тепер є екскаватор, контейнери для роздільного збору сміття, компостери.
Процес висадження Алеї дружби у Доброславі. Фото надали в Проєкті USAID «ГОВЕРЛА»
Молодь громади проходить стажування і створює молодіжні простори, у ЦНАПі тепер є необхідна техніка, а пожежна команда оснащена одягом та інвентарем. Очільниця каже, наразі ще працюють над проєктом по безбар’єрності на соціальних об’єктах.
Тренінг для молоді пройшов у місцевому Veteran Hub. Фото із соцмереж героїні
Людмила вважає, що для лідерки громади важливо бути патріоткою своєї держави:
«Треба вірити в те, що робиш, мати величезне бажання й енергію, і вміти вести за собою. Коли ти сам гориш своєю ідеєю, то можеш запалити й інших. Тому люди довірятимуть», — каже Людмила.
Незважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, спричинену війною, країна володіє потужною стартап-екосистемою. Google продовжує підтримувати українські стартапи і, за ініціативою Міністерства цифрової трансформації України, запускає другий етап Фонду підтримки Google для стартапів в Україні.
Про це оголосили на технологічній конференції Tech Ecosystem Summit, яка об’єднала представників бізнесу та влади, щоб обговорити виклики й перспективи розвитку ІТ-сфери.
Можливості конкурсу
Відібрані компанії отримають до $100 тисяч для підтримки та ведення бізнесу й менторську підтримку від Google. Також стартапи можуть отримати додаткові $350 тисяч у вигляді кредитів Google Cloud.
Реєструйтеся, якщо ваш стартап:
має як мінімум одну юридичну особу, зареєстровану в Україні;
випускає мінімально життєздатний продукт (MVP) з продемонстрованою бізнес-ефективністю.
Завдяки Ларисі Капчинській 800 жителів Звягельської громади вміють робити масаж серця. Бо вона – директорка місцевої гімназії, створила сучасний тренінговий центр SAFE HUB. І тепер усі в громаді вміють користуватись дозиметрами й реанімувати дефібриляторами.
Історія директорки
Лариса Капчинська – директорка гімназії у місті Звягель на Житомирщині. Учні її школи вивчали домедичну допомогу і цивільний захист на уроках тільки теоретично. Бо не було ні турнікетів, ні респіраторів, щоб відпрацювувати навички практично.
“Така мрія була ще до війни – оснастити такий кабінет сучасним обладнанням, ну а коли почалася війна, звичайно, це вже була не просто мрія, а вимога часу“, – каже Лариса Капчинська.
Аби школярі тренувалися на сучасному обладнанні, директорка взялася писати проєкт. До співпраці залучила і колег з місцевого медичного коледжу.
Реалізація проєкту
“Основною ідеєю було те, щоб створити в одному закладі – це гімназія Nº 5, адже вона знаходиться в центрі, в близькій доступності до всіх закладів освіти – створити такий освітньо-безпековий центр, де зосередити і обладнання, і все те, що потребувало навчання цивільному захисту й першій домедичній допомозі“, – розповідає директорка.
А щоб охопити більше людей в громаді, жінка заручилася підтримкою місцевої влади.
“Від нас була роль, щоби ми поінформували це серед широкого кола громадськості, і ми направляли й своїх всіх фахівців, які тісно співпрацюють з мешканцями, щоби вони в разі виникнення надзвичайної ситуації знали як діяти в тій чи іншій мірі”, – каже заступниця міського голови, Ірина Гудзь.
Саме завдяки підтримці влади до проєкту вдалося залучити 26 000 доларів від ПРООН. За отримані кошти обладнали приміщення для тренінгів. І придбали шини, ноші, аптечки тактичної медицини, дозиметри і прилади хімічної розвідки.
“Ми змогли придбати 3 гарних сучасних фантоми, які з електронним вимірюванням результату, тобто які показують ефективність проведення реанімаційних заходів. І ми доволі велику кількість придбали тренажерів ще для надання медичної допомоги при переломах, при кровотечах”, – розповідає директорка Звягельського медичного фахового коледжу.
Водночас розробили освітню програму для звягільчан з надання невідкладної домедичної допомоги. Тренінги проводили по 8 годин 2 рази на тиждень.
“За цей час нам вдалося навчити 60 груп людей різних соціальних груп, вікових категорій. Переважна більшість це були студенти та учні, а також працівники установ, закладів міста нашого, а також представники навіть добровольчих обʼєднань військових, які хотіли пройти курс надання першої домедичної допомоги”, – каже Лариса Капчинська.
Відтак не лише учні Лариси, але й 800 жителів громади вміють зупиняти кровотечу і робити масаж серця. І навіть навчилися користуватися дозиметрами і приладами хімічної розвідки.
“Навіть в рамках уже завершеного проєкту все ж таки продовжуємо. Є в нас така ідея, щоб хоча б раз в два тижні чи там два рази на місяць проходили такі тренінги для всіх бажаючих по запису або команда виїжджала в школи і вчила цьому”, – підкреслює директорка.
Нагадаємо, що в Києві біля станції метро провели масштабний демонтаж МАФів.
У 2023 році значно збільшилася кількість публікацій, написаних українською мовою, на найпопулярніших соціальних мережах, таких як Facebook, X (Twitter), Instagram, YouTube і TikTok.
Про це повідомляється у щорічному звіті мовного омбудсмена.
Центр контент-аналізу провів дослідження під назвою “Українська мова в соцмережах”, в якому соціологи аналізували використання української та російської мов на просторах Інтернету з 2020 по 2023 рік.
У рамках дослідження було проаналізовано понад мільйон публікацій у популярних соцмережах, включаючи ті, які заборонені в Україні, такі як Однокласники і ВКонтакті. Також зверталася увага на місце проживання користувачів, яке визначалося за інформацією у їхніх профілях. До аналізу також включалися тимчасово окуповані території, а саме Крим і Севастополь.
На Instagram у жовтні 2023 року понад 90% публікацій були українською мовою.
На Facebook та Х (Twitter) у жовтні 2023 року від 75% до 80% публікацій були українською мовою. Проте, у червні 2022 року у Facebook та Х (Twitter) частка української мови становила від 65% до 70%, в той час як три роки тому ця частка була лише 15-25%.
У TikTok удвічі збільшилася кількість українськомовного контенту.
На YouTube за період з 2020 по 2023 рік спостерігається беззаперечне зростання використання української мови, яке не виявлено в червні 2022 року порівняно з попереднім періодом. Та вже через півтора року частка українськомовного контенту на платформі сягнула 45%, що майже вдесятеро більше, ніж до війни (5%).
Нагадаємо, що в Львові девʼять мозаїк позначили міжнародним охоронним знаком як обʼєкти культурної спадщини.
Також ми повідомляли, що в Київські школи можна буде подавати документи онлайн.
