Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ

Опубліковано

Кераміка від бренду SaGa Pottery нагадує кратер вулкану, морське дно, лавандове поле та зіркове небо. Ця українська майстерня виготовляє посуд незвичних форм з вигинами та природними фактурами, а її засновниками є закохана пара. Олександр та Галина спочатку захопились керамікою як хобі, а згодом перетворили його у бізнес. Пара працювала в міжнародних компаніях, але вирішила перейти у творчість. А сьогодні їх керамічні вироби купують за кордоном та замовляють топові українські ресторани.

Галина Канюка

Галина Канюка

Працювала маркетологом і міжнародній компанії. Чотири роки тому захопилась керамікою і разом з чоловіком Олександром заснували бренд  SaGa Pottery. 

Посуд з природними мотивами

Ми хочемо створювати не просто кераміку, а речі, які будуть дарувати насолоду та надихати. Виготовляємо чашки, склянки, тарілки та предмети інтер’єру. Починали робити також вази різних форм, горщики, люстри, світильники, раковини для ванни.

Ми не хочемо створювати різні тарілки тисячами штук — це не наш напрям. Ми любимо, щоб в кожному виробі можна було побачити дотик людської руки. Нерівні рвані краї виробів, оригінальні форми і яскрава глазур — це про SaGa Pottery. Наш посуд може нагадувати вам порив вітру, хвилю, лавандове поле чи зіркове небо. Всі концепції народжуються в природі і вона не ідеальна. Тому ми хочемо, щоб  і наші вироби були такими ж справжніми. У нас є кілька напрямків роботи. Перший — це яскраві кольори, друга — сезонні колекції у спокійних тонах, третій — посуд натуральних кольорів, який нагадує японські мотиви.

Наш бренд з’явився у 2016 році — облаштували майстерню з невеликим шоу-румом і робили керамічні речі, що були нам до душі, насолоджуючись процесом. Ми працюємо як з гончарним кругом, так і без. Звісно, робимо посуд і на замовлення. Але якщо клієнт приходить і хоче “ось таку тарілочку”, то ми завжди пропонуємо варіанти у нашому стилі, адже постійно експрементуємо.

Як створюється керамічний посуд?

Процес створення кераміки починається з задуму. Ми довго обговорюємо, надихаємось європейськими чи японськими авторами, які передають техніки роботи з покоління в покоління вже десятки тисяч років. Далі, коли вигадали виріб, надаємо йому форму — ліпимо руками, або на крузі. Форма повинна постояти кілька днів і підсохнути.

Читайте також: Сучасна українська кераміка: топ-8 українських виробників посуду

Коли ми бачимо, що виріб повністю сухий, то ставимо у піч при температурі 1000 градусів. Дуже важливо, щоб форма не була вологою, адже вона може просто тріснути. Виріб має стояти в печі доти, поки вона не охолоне. Далі дістаємо його і вже потім фарбуємо.

Є багато технік як можна надати глині кольору. Ми надаємо перевагу поливам і випалам у вогні. Поливу, або глазур наносимо на виріб і ставимо його ще на добу у піч при температурі 1100-1250 градусів. От тоді вже фінал. Дуже цікаво, що полива при температурному режимі змінює свій колір. Ви зможете ставити в піч одні кольори і малюнки, а дістати зовсім інші. Це найзахопливіший момент, адже результат завжди неочікуваний. Справжня магія. Ви дістаєте цей пиріжок ще теплий і розглядаєте всі ці кольори і поєднання, якісь там моменти, які ви задумували і як насправді вийшло. Можете дуже засмутитись, або зрадіти, бо при поєднанні полив виникають такі ефекти, про які ви навіть не знали. Взагалі для нас процес виготовлення — це медитація, коли думки відпочивають.

Та й ця робота має багато складнощів. Десь недосушили, чи зробили занадто товсте дно, погано перемішали глину — виріб трісне. А ще для кожної поливи може бути різний температурний режим і це також потрібно враховувати — при 1100 градусів вона дасть один колір, а при 1250 – зовсім інший. Дуже багато тонкощів і майстри, які займаються керамікою все життя, точно скажуть, що тільки методом постійних експериментів ви досягнете того ідеалу.

Як користуватись керамічним посудом?

  • Не можна ставити на відкритий вогонь чи електричну плиту. Керамічний посуд може витримати максимальну температуру – 200 градусів.
  • Посуд краще мити руками. Якщо постійно користуєтесь посудомийкою, то десь за рік фарба може потьмяніти і виріб буде не такий яскравий.
  • Якщо тільки дістали посуд з холодильника — не варто відразу ставити в духовку. Він повинен трохи нагрітись. Інакше може тріснути.

Щоб стати керамістом головне – бажання

Якщо ви хочете стати керамістом, то найголовніше — дуже цього хотіти. Знаєте, це дуже важка праця, ти цілими днями брудний, весь одяг та руки у глині та пилюці. Потрібно марити цією справою і тоді все вийде.

Коли ми тільки починали, то нам казали, що це важке ремесло і обов’язково потрібно мати свій стиль, щоб відрізнятись від інших. Кожен кераміст має свою харизму.

кераміка

А щоб відкрити свою майстерню, можна навіть не мати гончарного круга. Ми придбали його, бо хотіли навчитись працювати як на ньому, так і просто руками. Спочатку купили невеличку піч — це необхідно для кожного кераміста. Проте, якщо збираєтесь робити більш масштабне виробництво, то потрібно мати потужнішу техніку. Коли наша справа почала розвиватись, ми придбали піч німецького виробництва. Вона коштує десь $2000-2500. Але це того варте.

Ми купили гарну техніку і хороші матеріали. Поливи брали також в Німеччині, а от глину в Україні, у  Слов’янську. Там є велике родовище глин і завод, який її переробляє. Глина є різна — чорна, біла, червона, з пігментом. Коштує десь 20 гривень за кілограм.

Покинули престижні роботи заради глини

Ми з чоловіком разом створюємо керамічні вироби і вдихаємо у них життя. SaGa – це наші ініціали (Саша та Галя), а Pottery перекладається як кераміка.

Спочатку ми з Олександром просто зацікавились глиною та вирішили спробувати щось зліпити своїми руками. Ми взагалі творчі люди, раніше разом писали картини і захотілось чогось нового. Пішли до майстра, який дає майстер-класи, почали вивчати різні техніки глини і температурні режими. Нам це сподобалось. Та й друзі, коли бачили перші вироби, казали, що у нас є свій стиль та відчуття глини. А ще багато подорожували, знайомились з іноземними керамістами, які залюбки ділились своїм досвідом. Тепер нас вдома є керамічна колекція, куди ми складаємо вироби різних майстрів з різних країн. Дуже захоплює і надихає.

Читайте також: Покутська кераміка: як гончарі просувають ідею “українське – це круто”

Спочатку ми працювали у невеличкій майстерні, а коли вироби вже не було куди ставити, то зрозуміли, що кераміка може стати справою нашого життя. Вирішили піти на перший маркет українських майстрів, щоб дізнатись думку чужих людей, а не тільки наших друзів. І у нас з’явились нові покупці.

Олександр та Галина – засновники бренду SaGa Pottery

Захват людей настільки нас надихнув, що ми з Олександром покинули свої роботи. Я працювала маркетологом в одній міжнародній компанії, а Олександр був директором з продажів. Це зовсім інший світ, який далекий від творчості. Тому ми вирішили, що хочемо присвятити кераміці своє життя. Так вже 4 роки ми маємо власну майстерню у Києві, активно займаємось розробкою нових дизайнів та нових цікавих проєктів. Є у нас вже і два помічники, адже неможливо вдвох робити такі обсяги. Можемо виготовити близько 500 виробів в місяць.

Кераміка коштує по-різному — чашки – 450-500 грн, тарілки – 400-100 грн, блюда – 1500-3000 грн. Все залежить від розміру, бо, наприклад, великі вази можуть коштувати і 12 000 і 20 000.

Серед клієнтів – українські ресторани та іноземці

Часто ми свій посуд представляємо на маркетах, тому кількість клієнтів лише збільшується. Наша кераміка представлена також в невеликих нішових магазинчиках Києва.

Одним із напрямків нашої роботи є співпраця з ресторанами. Для закладів Києва, Дніпра, Одеси, Харкова ми вигадуємо концепції, шукаємо кольори та форми. До речі, ресторани самі на нас виходили і казали: зробіть нам таких 300 тарілок. Та ми завжди переконуємо клієнтів, щоб створити індивідуальні речі. Нашу кераміку можна побачити у “Чачапурі”, “Sho”, “Мама-манана”, “China ma”, “Blur” та інші.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

А ще у нас є клієнти за кордоном. Колись написала одна пара з Італії, яка надихнулась роботами українських майстрів. Чоловік працював шеф-кухарем, а дружина йому допомагала. Тому вони мали багато контактів ресторанів і захотіли продавати наші вироби в Італії. А от нещодавно готували 30 ваз для клієнтки з Катару. Її дуже надихнули саме наші розірвані форми, яскраві кольори і вона захотіла придбати такі вироби для івенту. Писали і з Відня — також хотіли продавати українську кераміку. Загалом, десь 10-15% наших продажів припадає саме на іноземців. Їх цікавлять наші майстри та вироби, тому якщо шукати можливості — знайдеш. Я вважаю, що нам пощастило, адже один може займатись виробництвом, а інший — відповідає за маркетинг, фотосесії, розвиток, співпрацю з партнерами. Такий сімейний творчий бізнес. 

Суспільство

В Україні відкрили реєстрацію на міжнародний ярмарок грантів у сфері культури

Опубліковано

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та Український культурний фонд вже вчетверте проведуть Міжнародний ярмарок грантів у сфері культури, який цьогоріч відбудеться у гібридному форматі 25 травня.

Про це пише Ресурсний центр Гурт.

Як відбуватиметься захід?

Зазначається, що всі охочі зможуть долучитись до заходу онлайн, щоб дізнатися про можливості залучення коштів на реалізацію власних креативних проєктів.

Відомо, що обмежена кількість відвідувачів зможе взяти участь в оффлайн-інтенсиві для підготовки грантових заявок на європейські програми. 

Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Обмежену кількість відвідувачів запросять на оффлайн-інтенсив у Києві з підготовки грантових заявок на європейські програми. Відвідувачі дізнаються про те:

  • яка команда та компетенції потрібні організації для реалізації проєктів, підтриманих європейськими програмами,
  • юридичні аспекти роботи,
  • побудову міжнародних партнерств,
  • тестування власних ідей,
  • бюджетування грантових проєктів.

Інтенсив проведе Микола Смолінський – Президент Центральноєвропейської Академії Навчань та Сертифікації (CEASC), бізнес-тренер із 15-ти річним досвідом, експерт із залучення грантового фінансування програм Європейського союзу, Норвезьких та Вишеградських фондів.

Участь в інтенсиві безкоштовна та буде запропонована обмеженому колу відвідувачів, базуючись на їх мотивації. 

Реєстрація на Четвертий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури безкоштовна та можлива за посиланням.

Посилання доступу до онлайн-заходу всі зареєстровані отримають за день до його проведення. В разі затвердження вашої кандидатури для оффлайн-інтенсиву, деталі його проведення будуть надіслані на пошту не пізніше 17 травня. 

Довідка

Найбільша програма ЄС для підтримки культурних та креативних індустрій «Креативна Європа» за перші сім років свого існування стала найдієвішим інструментом розвитку митців, а понад 11 тисяч підтриманих проєктів поповнили ряди найкращих ідей континенту.

В Україні гранти від програми вже отримували Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» та Одеський Міжнародний Кінофестиваль, музичний лейбл Masterskaya, БФ «Ізоляція», Реміснича Палата України, ГО «Інтерньюз Україна», Музей Івана Гончара та багато інших.

Читайте такожБіг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають

«Креативна Європа» – це рамкова програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. З 2014 до 2020 року на підтримку європейських проєктів було виділено 1,46 мільярда євро.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Підтримка проєктів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Нагадаємо, оголосили гранти для соціального захисту людей з Донеччини і Луганщини.

Як ми повідомляли раніше, українців закликають долучитися до конкурсу інновацій у сфері права.

Головне фото: careerfornewlife.com.

Читати далі

Суспільство

Молодіжний клуб «Дім світлих ідей» влаштував велопробіг курортними місцями Херсонщини

Опубліковано

Скадовський молодіжний клуб «Дім світлих ідей» на Херсонщині організував пробіг велосипедами.

Про це розповіли організатори у фейсбуці.

Велолюбителі подолали 78 км через курортні місця узбережжям Джарилгацької затоки на півдні Херсонщини.

Для деяких учасників така велика дистанція була першою. Хоча у Скадовську є чимало велоактивістів.

Читайте такожЗ’явився план розвитку велосипедної інфраструктури Києва: що зміниться

Такий веломарафон проходить раз на рік, дистанція в середньому становить 40 км.

Організатори впевнені, що велотуризм стає дедалі популярним у Скадовську, тому подібні велотури плануються у майбутньому з залученням більшої кількості учасників.

Нагадаємо, Укрзалізниця запускає електричку з вагонами для перевезення велосипедів.

Також у столичному метро дозволили безкоштовно провозити велосипеди.

Як ми повідомляли раніше, на Чернігівщині запрацював безкоштовний велопрокат.

Усі фото: facebook.com/lighthouseskadovsk.

Читати далі

Суспільство

Фестиваль StartUp ГОГОЛЬFEST втретє проведуть у Маріуполі

Опубліковано

Упродовж 28-30 травня у Маріуполі відбудеться фестиваль сучасного мистецтва StartUp ГОГОЛЬFEST 2021.

Про це пише День.

Сакральне значення цьогорічного фестивалю пов’язане з 30-річчям Незалежності України.

Новий проєкт «Дорога додому»

За інформацією, організатори планують провести спеціальну гранд-подію «Дорога додому» за режисурою Влада Троїцького спільно з програмою «Культурна Столиця» від Українського культурного фонду.

«Місце проведення Site specific проекту «Дорога додому» – траса Маріуполь-Донецьк. Там, зокрема, встановлять постійну інсталяцію «Древо життя» художників Дмитра Костюминського та Олексія Нужного. Тому квінтесенція проекту – це гімн життю», – розповів режисер.

Читайте такожБіг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають

Говорячи про спецпроект «Дорога додому», директор фестивалю розповів, що одним з його учасників буде гурт ДахаБраха.

Фестиваль попередньо передбачає театральну, освітню, візуальну та нічну програми.

Про карантинні обмеження

За словами директора ГОГОЛЬFEST Макса Демського, «команда запропонує новий формат заходів, який дозволить провести їх з дотриманням усіх карантинних вимог».

Приміром, музичні виступи, які в попередні роки відбувалися на головній сцені у Міському саду, тепер пройдуть в межах театральної програми, в зовсім іншому середовищі, з акторами, діалогами тощо. Таким чином, музичну сцену не прибрали, а запропонують замість неї новий продукт.

Читайте такожНа Прикарпатті проведуть фестиваль «Ретро смак» із незвичними локаціями

Змін зазнає й нічна сцена, участь у якій візьмуть, як абсолютно нові команди, що виникли за минулий рік, так і ті, які повернулися в Україну з-за кордону.

Макс Демський запевнив, що на випадок потрапляння Маріуполя в «червону зону» є план Б, аби представити інший формат проекту з тими ж колективами, але таким чином, щоб карантин був дотриманий.

Всі події будуть проведені згідно з вимогами МОЗ у зв’язку з запровадженням карантинних обмежень.

Співпраця зі студентами Дортмунда

Андрій Палатний, куратор міжнародних зв’язків та театральний, розповів, що «протягом року команда не припиняла роботу. Дуже багато проектів створили в цифровому вимірі, і на фестивалі є можливість презентувати ці «квіти».

Він акцентував увагу на співпраці маріупольських митців з закордонними партнерами, зокрема, з акторами з Дортмунда. Результатом цього став театрально-телевізійний проект, який показали як по Маріупольському телебаченню, так і в Німеччині.

Читайте також«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Завдяки трансформації палацу культури «Молодіжний» відбуваються й інші міжнародні колаборації. Зокрема, під час фестивалю планують офлайн прем’єру «Маріупольської рапсодії», в якій задіяні студенти з Дортмунда.

Вистава створена в межах проекту «11 питань про Україну». А також проект, здійснений в співпраці з Британською радою в Україні.  Крім того, Андрій Палатний розповів, що такий цифровий проект як «Дегустація книжок» трансформується в імерсивні заходи та екскурсії містом в межах освітньої програми.

Про фестиваль

Фестиваль StartUp ГОГОЛЬFEST проводився в Маріуполі в 2018 та 2019 році. У 2020 році фестиваль скасували через карантинні обмеження.

GOGOLFEST – міжнародний мультидисциплінарний циклічний фестиваль сучасного мистецтва, який став національним проєктом, що розвиває культурну інфраструктуру, туризм та можливості регіонів. В 2019 році увійшов до топ-5 найкращих фестивалів Європи за рейтингом EFFE (Europe for Festivals, Festivals for Europe) та отримав офіційний лейбл. За час існування, з 2007 до 2021 р., GOGOLFEST відвідали 595 тис. глядачів, на 22 локаціях у 6 містах відбулося 4 тис. подій, в яких взяли участь 20 500 українських та 1200 закордонних митців з понад 40 країн світу.

Нагадаємо, у Києві до Днів Європи проведуть міжнародний фестиваль Anne de Kyiv Fest.

Як ми повідомляли раніше, киян закликають долучитися до відкриття парку Юрковиця під час фестивалю.

Усі фото: day.kyiv.ua.

Читати далі