Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Mykhaylo Holtyshov Mykhaylo Holtyshov

NewСхід

Бізнес на склі. Історія успіху з Лисичанська

Опубліковано

Донбас – креативний. Руйнуємо міф про те, що там тільки шахти та металургія. На Луганщині у місті Лисичанськ вже понад 20 років працює цех, де виготовляють дивовижні дзеркала та скляні картини, за унікальною методикою фьюзингу.

Мабуть, чи не в кожному будинку є вироби, які пройшли майстерну обробку на підприємстві “Тетра”, власником якого є Михайло Голтишов.

Чим довелося поплатитися підприємцеві? Чому продукція з Лисичанська є популярною? Та яку нішу досі ніхто не зайняв в українському виробництві – у нашому матеріалі.


Михайло Голтишов – власник фірми “Тетра”.
Джерело фото: Луганська ОДА

Як гартувався бізнесмен

Компанія ТОВ “Тетра” – заснована у 1991 році, Михайлом Голтишовим. До цього чоловік у 1989 році відкрив перший кооператив у Лисичанську “Потенціал”, вже за кілька років наважився на власну справу.

 

Читайте також: Переселенец создал легендарный бренд пива на старой лесопилке

Компанія Михайла не виготовляє власні дзеркала, а займається їхньою повною обробкою та декором.

“Свого часу продавав скло гуртовим покупцям. У якийсь час зрозумів, що це не дуже прибутково, потрібно відкривати виробництво, – поділився спогадами Михайло. – Придбав обладнання для криволінійної і прямолінійної обробки скла, нанесення малюнків. Зайнялися переробкою скла, із якого робили полиці, а також дзеркала для ванни і прихожої. Коли налагодили виробництво – одразу підписали контракт з “Епіцентром”. В інтенсивному режимі працюємо з 2007 року”.

Дзеркала миють після кожного етапу обробки.
Джерело фото: Луганська ОДА

Готові вироби продають через мережу магазинів “Епіцентр” та “Нова лінія”, а також мають контракти із 60 гіпермаркетами. Каталог продукції фірми “Тетра” пропонує покупцям близько 400 найменувань виробів.

Ідея для бізнесу: дзеркало

Для свого бізнесу підприємець купує дзеркала українського виробника. А ті, у свою чергу, роблять їх на імпортному склі, яке найчастіше привозять з Білорусії, Польщі та Туреччини. На виробництві також використовують імпортний клей і склоріжучі абразиви.

Читайте також: Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Підприємець особисто займається розробкою нових моделей, інколи в цьому допомагають дизайнерки. Найбільше часу на виробництві витрачають на розробку нової лінійки дзеркал. Від ідеї і до втілення – можуть пройти місяці. Спочатку продумують усі деталі, а потім пускають у виробництво дзеркала з новим оздобленням. Зазвичай, за виробничою моделлю готують одразу 50-300 виробів.

Як проходить процес обробки. У цех привозять велике дзеркало, розміром 310 см на 225 см. Великий дзеркальний лист кладуть на стіл розкрою, де ріжуть на потрібні розміри. Кожен елемент передають на спеціальну обробку: декорують кромку (краї. – ред.), свердлять дірки, за необхідності. Наступний етап – поклейка кріплень і декору, або нанесення малюнків, в залежності від моделі.

Один із важливих етапів – декорування дзеркал.
Джерело фото: Луганська ОДА

Після кожного процесу дзеркало миють. Кінцевий етап – пакування у поліетилен та гофротару. У цехах також виготовляють спеціальну дерев’яну конструкцію, у якій транспортуватимуть товар у точки продажів. Готові вироби відправляють по Україні поштою.

Усі обробки дзеркал роблять на спеціалізованих станках. Людей старанно навчають, як правильно з ними працювати.

Як із скла зробити картину?

Застосуванням унікальної методики фьюзингу Михайлу вдалося підкорити ринок. Це різновид вітражного мистецтва. Ідея полягає в тому, що із різнокольорового сплавленого між собою скла можна створювати цілі картини, або окремі елементи декору для дзеркал.

Картина, зроблена методом фьюзингу.
Джерело фото: Луганська ОДА

Скло різного кольору нарізають вручну. Потім за трафаретом шматочки викладають на спеціальну жаростійку поверхню. Майбутню картину чи елемент декору кладуть у піч. Там за температури у 800-1200 градусів скло запікається. Потім такими сплавами прикрашають дзеркала.

Читайте також: Від банкрутства до мільйонного прибутку: Топ-7 відроджених заводів України

Ця техніка цікава тим, що під час обробки високою температурою скло стає однорідним. Майстер граючись із градусом розігрівання – може створити “об’ємну” картину, адже скло “розтане” не повністю.

Для своїх виробів Михайло використовує американське різнокольорове скло, яке офіційно в Україну доставляють львівські дилери. Щоб втілювати різні задуми із картинами фьюзингу знайшов двох жінок художниць-дизайнерок, які раніше вже займалися цієї технологією.

“Об’ємні” картини із кольорового скла. Їх, зазвичай, роблять за трафаретом.
Джерело фото: Луганська ОДА

“Спеціальних навичок по склообробці не мав. Весь досвід здобув на практиці, коли вже запускав виробництво”, – каже Михайло.

Скільки коштує обладнання?

“У виробництві найдорожче – імпортне кольорове скло. Українських аналогів – немає. Через прив’язку до долара ціни на закупки нестабільні”, – каже Михайло.

Хоча йому довелося значно витратитися і на покупку спеціалізованого обладнання. Нині підприємство має три станки для обробки скла. На момент покупки кожна одиниця обходилася в 20 тисяч доларів. Спеціальна мийка для дзеркал коштує 20 тисяч доларів. За словами підприємця, зараз ціни змінилися, обладнання трохи подешевшало. У сукупності, на всю машинерію за роки існування цеху витратили від 150 тисяч доларів.

Читайте також: Купити каву і підтримати регіон. На Донбасі розвивається новий бренд

Виробничий цех знаходиться у приміщенні на території, де раніше базувалася сільгосптехніка. Будівля нині належить Михайлу. Але економія на аренді перекривається іншими витратами – на електроенергію, воду та інші видатки по утриманню будівлі щомісяця витрачає близько 30 тисяч гривень.

Декор на дзеркалі фірми “Тетра”.
Джерело фото: Луганська ОДА

“Зараз щоб проводити грандіозні експерименти на виробництві, поки не маємо достатньо грошей, – сміється Михайло. – Останнє, що освоїли – виготовлення дзеркал із Led-підсвіткою. Для цього використовуємо світлодіодні ленти. Заодно розширили асортимент новим видом продукції”.

Бізнес в Україні – виклик не для слабких

“До війни ми продавали щомісяця до трьох тисяч дзеркал. Зараз обсяги продажів впали втричі”, – зітхає Михайло.

“Покладатися можу тільки сам на себе”.

Для дрібного опту та на замовлення продукцію поки не випускають. Зараз найкраще працюється з великими торговими мережами. Щомісяця магазини, з якими уклали контракт – дають попередні заявки на кількість продукції, яку необхідно зробити. Тоді товар не “зависає” на складах цеху.

“Є ідея продавати дзеркала закордон. Але поки поставок ще не робили. До війни експортували багато в Росію. Торгові відносини довелося розірвати. Сумніваюсь, що колись будемо їм ще поставляти”, – каже бізнесмен.

Вітражне мистецтво у Лисичанську. Для того, щоб малюнок виходив цілим – скло запікають при 800-1200 градусах.
Джерело фото: Луганська ОДА

Нещодавно фірма “Тетра” підписала контракт з великим оздоровчим комплексом у Прикарпатті. Допомагатимуть їм з декором.

Читайте також: Повелителька биків. Історія успіху на Донбасі

“Чи важко вести бізнес в Україні? Така ситуація довкола, що покладатися можу тільки сам на себе. І цим все сказано. Але, власне, скажіть мені, коли такої ситуації не було? Якщо чекати ідеального моменту – не почнеш ніколи!”, – не втрачає оптимізму Михайло Голтишов.

NewСхід

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream

Опубліковано

Підлітків Донбасу запрошують на безкоштовне навчання в школу документалістики та медіа DocUaDream.

Проєкт здійснюється Громадською організацією «Новий Донбас» у партнерстві з Благодійним Фондом «Громадяни» за підтримки Українського культурного фонду.

Дітей навчатимуть:

  • фільмувати й монтувати документальні кіноісторії,
  • писати журналістські тексти,
  • фотографувати та поширювати це в інтернеті.
Фото: facebook.com/DocUaDream

Участь у школі DocUaDream є безкоштовною – від проїзду та харчування, до навчання й необхідної для цього техніки.

 

Учасників обиратимуть на конкурсній основі. Всього є 40 місць. Навчальна сесія відбудеться в Києві і триватиме 10 учбових днів:

  • першая сесія – з 17.07.2021 до 30.07.2021 
  • друга сесія – з 07.08.2021 до 21.08.2021.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Головні вимоги: 

  • вік: 14–17 років
  • проживання в одному з шести міст Сходу України: Красногорівці, Новомихайлівці (Донецька область), Станиці Луганській, Щасті, Лисичанську, Золотому (Луганська область). 

Заявки прийматимуть до 15.06.2021 за посиланням.

Головне фото: wz.lviv.ua.

Читати далі

NewСхід

Бджолярка з Луганщини розвиває медовий туризм

Опубліковано

Луганчанка Ірини Васильєвої успішно розвиває медівництво, її пасіка розташована неподалік Сватового у місцевому зоологічному заказнику.

Про це повідомила у фейсбуці пресслужба Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Зазначається, що родинний бізнес починався з одного вулика, зараз їх 300.

Мед, продукти бджільництва та сувеніри – це основні продукти, які продає родина Васильєвих. З весни розвиватимуть ще й зелений туризм.

 

Туризм на пасіці

На пасіці встановили дерев’яні апібудиночки. Їх отримали за грантом від Програми розвитку ООН.

Читайте такожУкраїнські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»

Щоб просувати зелений туризм та свій мед серед жителів регіону, Ірина Васильєва разом з іншими десятьма підприємцями Сходу України взяла участь у програмі цифрового маркетингу для малого та середнього бізнесу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

Розробила маркетингову стратегію для бренду, створили сайт medovedzherelo.com, оновили візуальні матеріали для соціальних медіа.

Читайте також: Унікальні хмільні напої з меду виготовляє фермер з Сумщини

Приймати туристів родина Васильєвих планує з травня. На їх пасіці можна буде:

  • подивитися, як працюють бджоли,
  • зробити воскову свічку,
  • замовити екскурсію,
  • скуштувати мед в дегустаційному наметі.

Також пані Ірина отримує консультації від Проєкту USAID стосовно сертифікації меду за сиcтемою HACCP (cертифікат безпечності харчових продуктів). Маючи такий документ, планує продавати мед у супермаркетах Луганської області.

А ще бджолярка мріє згуртувати навколо себе крафтових виробників Сватового та відкрити у місті крамницю, де продаватимуть місцеві смаколики.

Читайте такожДодаток із щепленнями та аксесуари з банерів: як українська молодь змінює країну

Нагадаємо, фермер з Луганщини за сприяння USAID облаштував пасіку на 100 вуликів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика».

Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.

Читати далі

NewСхід

На Донеччині відкрили інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк»

Опубліковано

Інноваційний громадський центр «Український Нью-Йорк» запрацював на Донеччині у селищі Новгородське.

Про це ШоТам повідомили у відділі комунікації ПРООН в Україні. 

Хаб назвали на честь історичної назви селища.

Соціальний хаб у смт Новгородське було створено задля об’єднання громади, організації простору для громадських організацій та спільного пошуку шляхів розвитку селища

 

Автори проєкту

Проєкт із побудови центру координувала Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), бізнесу, громадських організацій і місцевої спільноти.

На церемонії відкриття нового громадського хабу заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані наголосила, що новий центр є символом того, що люди можуть досягти завдяки співпраці заради спільного блага.

«Цей центр допоможе об’єднати людей, які прагнуть розвитку своєї громади. Він надасть їм можливість створити громадські організації і розробляти ініціативи, а також мобілізувати ресурси для покращення своєї громади. У ці складні часи важливо, щоб усі люди в Україні, зокрема і на Донеччині, подолали свої розбіжності і знайшли спільну мову заради розбудови кращого майбутнього», – наголосила пані Фоуані.

Новий центр був створений спільними зусиллями місцевої громади, міжнародних агенцій зі сприяння розвитку, а також приватних компаній у регіоні. Близько половини коштів на будівництво центру надійшло від місцевих компаній. Решту коштів було зібрано за рахунок внесків УВКБ ООН та ПРООН за підтримки урядів Данії, Швейцарії і Швеції в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Загальна вартість проєкту склала близько 63,2 тис. дол. США.

Мета проєкту

Хаб слугуватиме місцем, де розроблятимуться місцеві ініціативи й базуватимуться громадські організації. Крім цього, у громадському хабі функціонуватимуть центр психологічного здоров’я, медіацентр і навчальний центр, де для мешканців громади проводитимуть тренінги з прав людини, розвитку соціальних навичок (таких як лідерство, командна робота і комунікації), а також розроблятимуться молодіжні ініціативи.

У своєму відеозверненні під час церемонії відкриття центру посол Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен наголосив, що Данія пишається можливістю бути одним із донорів, який долучився до створення громадського хабу.

«Завдяки цьому громадському центру жителі Новгородського матимуть місце, де можна зібратися разом, щоб долучитися до місцевого демократичного процесу, проводити освітні заходи. Тут також можна проводити робочі зустрічі, щоб обговорити розвиток громади, тренінги, семінари і молодіжні проєкти. Це сприятиме розвитку місцевої демократії, громадянського суспільства і громадського життя, які є ключовими цінностями, необхідними для трансформації українського суспільства, а діяльність, яка здійснюватиметься в цьому центрі, втілюватиме ці цінності у життя», – зазначив пан Посол.

Меценати проєкту

У рамках проєкту було реставровано столітню занедбану будівлю, яка раніше належала кооперативному магазину. ПРООН надала фінансову допомогу (фінансування від урядів Данії, Швейцарії і Швеції) у розмірі 844 882 грн. (29,6 тис. дол. США), а УВКБ ООН надало кошти в розмірі 159,1 тис. грн. (5,6 тис. дол. США). Місцеві ініціативні групи і громадські організації подарували меблі й обладнання на загальну суму понад 285 тис. грн (10 тис. дол. США).

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Місцева компанія ФОП Ленко О.В. безкоштовно виконала роботи з благоустрою вартістю понад 16 тис. грн (590 дол. США), а члени місцевої громади зголосилися прибрати приміщення і прилеглу територію, вивезти сміття, привезти ґрунт, а також долучилися до благоустрою території на загальну суму 25 тис. грн (900 дол. США).

Місцевий виробник заліза і сталі компанія «Метінвест» пожертвувала 600 тис. грн (21,8 тис. дол. США) на ремонт конструкцій будівлі, у тому числі стель і фасаду, а аграрна компанія ТОВ «Бета-Агро-інвест» виділила 50 тис. грн (1,8 тис. дол. США) на придбання матеріалів і обладнання для системи енергопостачання і опалення будівлі.

Про селище

Селище Новгородське, розташоване на відстані усього декількох кілометрів від «лінії зіткнення» між підконтрольними і непідконтрольними територіями Донеччини, зазнало значних руйнувань на початку збройного конфлікту в Україні, який триває вже сім років.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Канади, Данії, Німеччини, Японії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції і Швейцарії.

Читайте такожЗапустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України»

Нагадаємо, USAID почав приймати заявки на гранти у межах підтримки економіки Донбасу.

Як ми повідомляли раніше, презентували онлайн-мапу місць молодіжних активностей Сєвєродонецька.

Читати далі