fbpx
Звяжіться з нами

NewСхід

Купити каву і підтримати регіон.
На Донбасі розвивається новий бренд

У Миколаївці Донецької області підприємиця відкрила цех по обсмажуванню кави та заснувала власну марку “CoffeeTobi”.

На закупівлю обладнання і зелених зерен довелося витратити 250 тисяч гривень. Проте тепер у маленькому містечку на Донбасі процвітає бізнес 27-річної Анфіси Ніколаєвої.

У одному з районів Миколаївки в орендованому приміщенні розташовується цех по обсмажуванню кави. У тій же будівлі підприємиця відкрила кафетерій “Чайкофський”, де проводять дегустацію напоїв та продають каву в роздріб на вагу.

Читайте також: Італієць залишив європейський бізнес і відкрив піцерію в Україні

Щомісяця виробництво купує близько 500 кілограмів сирих кавових зерен. Вартість мішка залежить від сорту та якості кави. У грудні продали 450 кілограмів кави. У січні-лютому підприємство теж вийде на рівень до 400 кілограмів. Середня ціна за 100 грамів кави – 22 гривні.

Гроші для запуску бізнесу взяли із заощаджень, за які планували купити квартиру. А для того, щоб навчитися правильно обсмажувати каву – довелося пройти курси в Харкові та Києві.

Читайте також: Кав’ярню українця визнали однією з найкращих у Європі

“Коли у Миколаївку приїжджають гості і запитують, що можна купити на сувеніри, їх відправляють до нас по каву. Це вже стало візиткою міста, як у Слов’янську з’їздити на керамічний ринок”, – поділилась бізнес-леді.

Скільки кави виходить із зерен?

Професійне обладнання для обсмажування кави стартує від 150 тисяч гривень, дивлячись, на яке завантаження купувати. Можна придбати за 50 тисяч, щоб обсмажувати 1 кілограм кави. Обладнання для свого цеху підприємиця купувала в українського виробника “Технолог”. За один раз вміщує 12 кілограмів зерен. На виході отримують 10,8 кг обсмаженої кави. У травні буде рік, як працює українська техніка – досі не підводила.

Для того, щоб процес був правильним, свого обсмажувальника Анфіса возила в Харків на навчання.

За технологією обсмаження кави, спочатку духовку розігрівають до 200 ℃. Працює вона на чотирьох тенах, хоча можна запускати і на двох. Але це для довготривалого обсмажування. І тоді завантажують не 12, а 6 кілограмів зелених зерен. Процес обсмажування комп’ютеризований. Екран показує падіння вологості, відносно температури і часу. Для бренду “CoffeTobi” підприємиця зафіксувала власні технології обсмаження, відповідно до зерна. За процесом спостерігає обсмажувальник, який за необхідності піднімає або опускає температуру.

Читайте також: Переселенець із Донецька заснував меблевий бізнес і завойовує світ

Щоразу зерно приїжджає різним. Нині завозять новий урожай, у якому вища вологість, і потрібно довше обсмажувати. 12 кілограмів зерен обсмажують від 14 до 18 хвилин. Втрата ваги 1,5 – 1,6 кг, але зерно збільшується в об’ємі.

Кавові зерна купують з Африки, Колумбії, Бразилії, Південної Америки та В’єтнаму. Сам матеріал не дорогий. Багато грошей іде на розмитнення товару. Тому підприємиця співпрацює з фірмою, яка купує по 300 тонн кави. На місяць виробництво використовує 500 кілограмів зерен. Мішок кави може коштувати і 10 чи 15 тисяч гривень. Кава арабіка найдорожча.

Розмитнення може обійтися в 1-2 долари за кілограм. Ввіз через Одесу – може доходити до 5 доларів. Це відбивається на собівартості.

“Справжня проблема при розмитненні товару, коли прикордонники не розуміють сертифікацію. Буває, що каву ставлять на карантин, бо не можуть перевести документацію з англійської. Це пов’язано з тим, що в Україну мало ввозять зелене зерно”, – каже Анфіса.

Професіонал може “на око” відрізнити сорт кави

Із першої поставки кави, яку отримала Анфіса, відібрала зелені зерні та проростила їх. Тепер удома має посадку дерев арабіки. Є така традиція серед тих, хто кавою займається. Звісно, урожай з нього не зберуть. Одне доросле десятирічне дерево “в неволі” дає 200-300 грамів урожаю кавових зерен.  

Читайте також: Буковинський кооператив продає гриби в США та Ізраїль

Коли прийшов час обирати: почати справу чи квартиру купувати, вирішили з чоловіком почати бізнес.

“Більше п’яти років займалася кавовим напрямом, перед заснуванням власного цеху. Була заступницею директора на схожому підприємстві у Харкові. Перед цим була керуючою в ресторані. Працювала адміністратором, часто доводилося стояти за барною стійкою, робити каву. Співпало, що кава завжди зі мною”, – сміється Анфіса.

Зі Слов’янська, під час війни виїжджали до Харкова. Там отримала другу вищу освіту. Працювала в Харкові. Проте там інша політика ведення підприємницької діяльності. Складно було з орендою і документацією. Слов’янськ для підприємиці рідніший. Останнім плюсом для рішення стало те, що в Донецькому регіоні цеху по обсмаженню кави немає. Анфіса перша зайнялася тут такою справою.

За словами жінки, нині на виробництві працює унікальний обсмажувальник. Перший час йому було складно навчатися. А тепер по зерну, аромату чи смаку завареної кави може визначити сорт кави. Наприклад, зерно робусти від арабіки дуже відрізняється. Часто продають 100% арабіку, але там насправді суміш робусти.

Читайте також: На Львівщині фермер заклав плантацію найдорожчого у світі гриба

Власники кавообсмажувальних цехів збираються з усієї України на спеціалізован івенти. Там вони діляться враженнями від новинок на ринку та обмінюються досвідом.

“Нещодавно дуже популярним стало зерно “Жовтий бурбон”, коштував шалених грошей – 700 гривень за кілограм на закупці. Перші обсмажувальники, які його взяли, одразу ділилися щирими відгуками – не коштує тих грошей,” – каже Анфіса.   

У кафе “Чайкофський” приїжджають дегустувати напої ті, хто купує кавомашину і починає власний бізнес.

На експерименти з кавою збирається вся команда і друзі

З обсмаженої кави на виробництві роблять авторські купажі. Коли це відбувається – збирається вся команда, приїжджають друзі – починають експерименти. Спершу заварюють каву в турці. Потім пропускають через кавомашину – гірчить. Тоді додають чи зменшують співвідношення зерен. Наразі мають три стандартні купажі. Класік – поєднання арабіки і робусти 50 на 50. Є середній, у якому 80% арабіки і 20% робуста. І є 20% арабіки і 80 робусти. Такі купажі беруть клієнти додому і ресторани. Буває просять змішати каву з Уганди з сортом робусти. Зерна з Уганди і Ефіопії – м’яке і ніжне. І їх потрібно чимось насичувати. Робуста для цього підходить ідеально.

За словами підприємиці, часто клієнти не розуміють смак кави, бо вона видається не такою, як в супермаркеті.

“Пояснюємо, що там кава зберігається місяцями. Наш продукт з насиченим смаком, до якого люди не звикли. Обсмажуємо каву за потребою, не робимо запаси наперед. Насичений смак у кави зберігається від 10 до 20 діб після обсмаження. Є люди, які просять одразу кілограм обсмажених зерен. Але ж це 120 порцій, які питимуться півтора місяця. Краще щотижня брати по 100-200 грамів”, – дає пораду гурманам власниця кавового бізнесу.

Читайте також: Українська “екзотика”: підприємець продає в Європу консервований борщ

Крім того, на виробництві є послуга безкоштовного помолу. Розмір меленої гранули роблять під турку чи прес кавомашини. Якість виварювання кави залежить від розміру помелу. Із закордонної поїздки Анфіса привезла кавомолку з кам’яними жорнами. Перемелює каву в пудру. Для любителів кави з турки чи запарювання чашці – ідеальний варіант. Велика гранула ніколи не вивариться, лише в пресі кавомашин.

Під обсмажувальний цех треба окреме приміщення

Раніше Анфіса працювала у Краматорську, але там маленьке приміщення і дорога оренда. Як тільки туди заїхали – шукала місце у центрі Слов’янська. Знайшла у Миколаївці. Важлива умова – окрема будівля з гарною вентиляцією. При обсмаженні дуже концентрований аромат. Не всім це подобається. Нині на виробництві стоять потужні витяжки. Замінили усю проводку, бо машина потребує енергопотужності. Остання квитанція на електроенергію склала 4 тисячі гривень. У зимовий період працювали обігрівачі в кав’ярні, кавомашини. І було велике завантаження на новорічні свята.

На рівень окупності підприємства планує вийти через півроку. Багато витрат йде на податки і зарплати.

За словами підприємиці, найбільше проблем було на етапі оформлення документів, торгової марки, дозволів. Дорого. Не завжди оформлювачі розуміють, що підприємець хоче відкрити. Не знають, які документи вимагати. Багато довідок, які робили, виявилися непотрібними.

Читайте також: Продає всьому світу: харків’янин покинув IT-офіс, щоб виробляти шкіряні гаманці

Майже 3 місяці пішло на оформлення документів. Нині підприємиця щомісяця сплачує 1500 тисячі гривень податків, оформлені як ФОП. Це не враховуючи податки за працівників. На підприємстві працює Анфіса, обсмажувальник, бариста та торговий представник. Хочуть взяти в штат бухгалтера, але це додаткові витрати. Справи поки  підприємиця веде самостійно.

Виробництво працює на розвиток, налагоджують контакти з супермаркетами і магазинами. На місцевому радіо теж рекламують кавову марку.

“Потрібно виправдати зарплату торгового представника і вартість палива. Їздити доводиться у Святогірськ, Краматорськ, Костянтинівку. Не завжди повертаються з кількістю замовлень, яка виправдала б поїздку”, – поділилася власниця бізнесу.

Боялася, що на Донеччині немає культури споживання кави

Робочий день у підприємиці ненормований. Буває, що клієнти телефонують вже о 6 ранку. Працювати доводиться без вихідних. О 8 ранку на виробництві півгодинна планірка. Потім розподіляють замовлення, планують доставку.

За її словами, коли починала справу, боялася, що в Донецькому регіоні немає культури споживання кави.

“Страх був перші два місяці. На пакуванні кави вказували адресу тодішньої прописки – Райгородок. Усі говорили, що яка там може бути кава. Одна жінка на повному серйозі обурювалася, що її дурять, бо в Донецькій області немає кавових полів. Думала, що каву можуть вирощувати на полях за Києвом. Люди не розуміли, що купуємо сирі зерна”, – поділилася Анфіса.

Тепер у планах підприємиці – увійти в усі роздрібні магазини. Розширити персонал на виробництві. Але все залежить від того, як весна пройде. Мріє відкрити фірмові магазинчики в Слов’янську, Краматорську. Але приміщень під оренду немає. Все дорого. Побудувати маф і працювати лише вдень – простіше, ніж знайти хороше вільне приміщення.

“Кругом є ризики. Власна справа, це як заміжжя – варто спробувати. Бізнес багато чому навчає, формує людину. Коли працюєш не на когось, а на себе – інакше починаєш мислити”, – переконана Анфіса Ніколаєва.

Нагадаємо, у Лозовій служба “Leaf-таксі” на електромобілях за перші півтора тижні роботи відвоювала 40% ринку перевезень. Фірма працює вже понад два роки у маленькому містечку на Харківщині з населенням близько 56 тисяч людей.

Коментарі

Коментарі

NewСхід

На Луганщине создадут реабилитационный центр для ветеранов АТО/ООС

Луганская ОГА 18 марта в Северодонецке подписала меморандум о сотрудничестве с Министерством по делам ветеранов. Подписи под документом поставили исполняющий обязанности председателя Луганской ОГА и министр по делам ветеранов Украины, сообщает пресс-служба Луганской облгосадминистрации.

И. о. председателя ЛОГА заявил, что подписанный документ позволит синхронизировать действия областной власти с работой Министерства по делам ветеранов.

“Нами уже создан сектор по вопросам помощи участникам АТО/ООС в составе Департамента социальной защиты населения облгосадминистрации. В дальнейшем мы будем развивать это направление деятельности областной власти”, – отметил чиновник.

Он добавил, что руководителем этой структуры должен стать человек, которого предложат участники и ветераны АТО/ООС. Соответствующая работа усилит реализацию прав и социальных гарантий для лиц, принимавших участие в боевых действиях во время проведения АТО/ООС, и членов их семей. В частности, по налаживанию полноценной качественной помощи тем людям, которые защищают Украину.

Читайте также: В Украине запустят систему госпиталей для ветеранов

Кроме того запланировано создать соответствующий реабилитационный центр на Луганщине. Сейчас начинается его проектирование. Теперь есть договоренность с министром, что этот проект войдет в перечень программ Государственного фонда регионального развития.

Напомним, что министр по делам ветеранов Украины сообщила о создании системы госпиталей для ветеранов. Для налаживания сотрудничества был проведен диалог с конгрессменом штата Огайо в США.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

В Мариуполе стартует грантовая программа по развитию туризма

Жители Мариуполя могут реализовать собственную идею и тем самым сделать наш город привлекательным туристическим центром. Об этом сообщается на официальной страничке «Культурна толока Маріуполя» в Facebook.

Цель программы заключается в привлечении материальных и человеческих ресурсов общественных инициатив, внедрение и реализация инновационных проектов в сфере культуры, спорта, молодежной политики и туризма в Мариуполе.

Какие условия участия?

Каждый желающий может подать заявку на грантовый проект, который направлен на развитие туристической инфраструктуры Мариуполя.

По словам организаторов, заявки на участие могут подать общественные организации и физические лица, которым исполнилось 18 лет и действующие в приморском городе. Документы будут приниматься с 15 мая по 15 октября 2019 года, после чего лучшие идеи будут отобраны экспертной комиссией. Основными направлениями проектов являются пропаганда здорового образа жизни, популяризация культурно-развлекательных мероприятий и создание информационной туристической среды.

Читайте также: Переселенцы Донбасса могут получить стипендию и бесплатно поехать в Австрию

Организаторы также отмечают, что сумма реализации грантов варьируется от 10 до 100 тысяч гривен. Победители и результаты программы будут объявлены в ноябре 2019 года. Сами же проекты будут реализованы в следующем 2020 году.

Более подробную информацию о проекте можно получить в Vezha Creative Space.

Напомним, что В Мариуполе презентовали новый проект от USAID «Демократическое управление в Восточной Украине». Главная цель проекта – укрепить связи и доверие между жителями и властью на востоке страны, ускорить экономический рост и укрепить гражданскую идентичность.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

Краматорск получил новые троллейбусы с автономным ходом

Краматорск начал получать новые троллейбусы Днепр Т203 с автономным ходом. Об этом пишет ЦТС со ссылкой на AllTransUA.

В прошлом году городской совет принял решение приобрести на условиях финансового лизинга 10 троллейбусов с автономным ходом. Закупку разбили на два договора. По первому было получено 4 троллейбуса. Стоимость одного троллейбуса тогда составила 6,957 млн гривен,  а сумма покупки за все четыре машины – 27,828 млн гривен.

После чего было запланировано заключить второй договор на 6 троллейбусов. Но при этом общее количество уменьшили с 10 до 9 единиц.

Читайте также: Краматорск получил 4 троллейбуса на автономном ходу

Таким образом по второму договору Краматорск получит 5 троллейбусов. Первые два уже поступили в город, прибытие остальных ожидается на днях.

На сегодня троллейбусный парк города существенно обновлен. Без учета новых машин он состоит из 49 троллейбусов, из которых:

  • 17 троллейбусов ЗиУ-682 (из них 6 прошли КР в 2015-2016 годах);
  • 11 троллейбусов Днепр Т203 (из них 4 имеют опцию автономного хода);
  • 8 троллейбусов ЮМЗ Т2;
  • 7 троллейбусов АКСМ-321 (с низким полом);
  • 4 троллейбуса ЮМЗ Т1;
  • 2 арендованных троллейбуса Mercedes-Benz O405GTZ.


Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

Переселенцы Донбасса могут получить стипендию и бесплатно поехать в Австрию

Для переселенцев Донбасса стартовала стипендиальная программа, которая оплачивает участие в семинарах и симпозиумах Европейского Форума Альпбах. Об этом сообщается на странице в Facebook мероприятия IV Стипендиальная программа для ВПЛ, передает MRPL.CITY.

Киевская инициативная группа Альпбаха огласила начало отбора переселенцев, которые получат уникальный шанс бесплатно участвовать в семинарской неделе и серии симпозиумов, которые проведут преподаватели одних из лучших европейских, британских и американских университетов, Нобелевские лауреаты, представители высших институтов ЕС, политики, журналисты и представители бизнеса.

Читайте также: В Мариуполе стартовал грантовый проект по экономической поддержке Донбасса

Тематика занятий разнообразна: международное право, политика, экономика, финансы, инновации в технических и точных науках, IT, медицина, здравоохранение, энергетика, окружающая среда и другие.

Как получить стипендию?

Для получения стипендии, которая покрывает участие и программе форума, учебные материалы, пособия для семинарского недели и программы симпозиумов, проживание в альпийском поселке, завтраки, суточные расходы, ужина во время приемов, транспортные расходы, переселенцам необходимы:

1) проект по установленному образцу, составленный на английском языке (приложение 1) (до 2 страниц формата А4, 12 шрифт Times New Roman);

2) резюме (CV) по установленному образцу, составленное на английском языке (приложение 2) (до 2 страниц формата А4, 12 шрифт Times New Roman);

3) рекомендательное письмо с места учебы / работы / практики и т.д. произвольного формата;

4) справка с места учебы, в случае окончания высшего учебного заведения – отсканированный диплом, справка с места работы;

5) при наличии – справка о постановке на учет внутренне перемещенного лица в соответствии с Законом Украины «Об обеспечении прав и свобод внутренне перемещенных лиц» и постановления Кабинета Министров Украины «Об учете внутренне перемещенных лиц»;

6) видеозапись, на которой участник дает ответ на два вопроса: «Why are you the best candidate for this scholarship?», «Explain the contents of one message (from your motivation letter) to introduce Ukraine to Alpbach community» хронометражем до 3 минут в формате MP4.

Читайте также: Предпринимателям Донбасса дают гранты на расширение бизнеса

Указанные документы и видео, не архивируя, необходимо отправить на электронный адрес kiga.forum.alpbach.network@gmail.com до 16 апреля 2018. С помощью собеседований, которые будут проходить с 23 апреля по 6 мая 2018, будут определены стипендиаты.

Европейский Форум Альпбах пройдет с 15 по 31 августа 2018 в живописном поселке Альпбах в Австрии.

Детальную информацию о проведении Стипендиальной программы и форме документов можно узнать здесь.


Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

В Покровске создали Единый инвестиционный портал

В Покровске состоялась презентация Единого инвестиционного портала.

Во время презентации было отмечено, что этот сайт стал новым инструментом для привлечения инвестиций, поиска бизнес-партнеров регионального и международного уровня, развития местных предпринимательских инициатив, а также площадкой для трехсторонней коммуникации: власть-бизнес-общество.

Что предусмотрено проектом?

Главная составляющая проекта лежит в том, что представители малого и среднего бизнеса могут направить свои предложения по развитию бизнес-инфрструктуры, улучшение бизнес-климата и представить свои проекты для поиска инвестора.

Читайте также: В Покровске заработала скорая зубная помощь

Среди проектов, которые уже добавлены на сайт, создание в городе индустриального парка, реконструкция двух котельных в мини-ТЭЦ, строительство многоэтажных домов в районе улиц Уютная и Возрождения, а также реконструкция стадиона «Олимпиец» и кинотеатра «Мир».

Напомним, что в рамках популяризации бренда, связанного с именем Николая Леонтовича и его произведением «Щедрик», в Покровске планируется соорудить мемориальный комплекс из колокольчиков, а в здании сгоревшего кинотеатра «Мир» создать современный дом творчества, присвоить ему имя Леонтовича и разместить там музей.

Коментарі

Коментарі

Читати далі

NewСхід

Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Андрій Шавкунов “Olandi”
2019-03-15 14:20:41

У Краматорську успішно працює цех з пошиття взуття, якому цього року виповниться три роки. Проект реалізував 37-річний Андрій Шавкунов, який запустив і розиває виробництво власної марки “Olandi”.

Читайте також: Не «жіноча» справа: як манікюрник із Краматорська підкорив клієнток

Підприємство розташовується в орендованому приміщенні у промзоні Краматорська. А шоу-рум компанії знаходиться у місцевому ЦУМі. Багато товару підприємець продає через інтернет, на сайті бренду. Чим популярне серед клієнтів таке взуття – ціна і якість. В середньому, пара коштує 1100-1200 гривень.

Андрій Шавкунов власник взуттєвого бренду “Olandi”

Повар став чобітарем

За освітою Андрій повар та економіст. Але покликанням душі стало виробництво взуття.

Зараз чоловік займається моделюванням. Втілює дизайнерські задуми. Розробляє нові ідеї. На фінальній стадії готового взуття доводить його до гарного вигляду, запаковує в коробки. Займається продажем і поставками матеріалів. Проте за необхідності, чоловік може сам ставати біля станка і робити взуття.

12 років тому Андрій потоваришував з батьком свого друга, який був майстром пошиття взуття. Саме він навчив цьому ремеслу Андрія. Свою першу сапожну майстерню відкривали з товаришем 17 років тому. Тоді хлопцям було по 20 років.

Читайте також: Зручний і модний: полтавчанка шиє одяг для фермерів

Орендували під майстерню дві кімнати. В одній ремонтували старе взуття, в іншій – вчилися шити нове. Почалося все з жіночих балеток. Згодом відмовився від ремонту і перейшов на пошив.

Асоритимент поповнюю в три підходи

Першого квітня бізнесмен відсвяткує трирічний ювілей старту власної справи. А тим часом на виробництві у нього розпал робочого сезону.

За словами підприємця, він не хоче ні на кого бути схожим. Шукає свої родзинки. Ідеї приходять спонтанно. Андрій слідкує за модою і останніми тенденціями. Шукає, що найбільше подобається людям. Яка модель працюватиме. Часто натхнення черпає з картинок в інтернеті. Додає нові деталі, грається з кроєм – виходять нові моделі взуття.

Читайте також: Продає всьому світу: харків’янин покинув IT-офіс, щоб виробляти шкіряні гаманці

Коли Андрій остаточно визначився з моделлю, яку запустять у виробництво – приходить до швеї, з нею разом розробляють ескіз. Вона спочатку малює ескіз на папері. На розробку ідеї витрачають 2-3 дні. Потім ескіз переносять на колодку, моделюють зі шкіри пробний варіант, знімають і відшивають перший варіант. Часто це роблять зі шкіряних відходів. Пробник міряють на спеціальну розмірну колодку, підганяють. Уже з нього роблять ще один пробник – чистовик. Але і на цьому етапі ще підганяють і переробляють взуття. Вже з третьої спроби пару запускають на виробничий потік, масово відшивають. Верх взуття кроять, вирізають зі шкіри і підкладки. Швеї їх зшивають і передають чоловікам-працівникам. Ті вже на спеціальних колодках шкіряний верх взуття стягують і приклеюють на низ підошву.

“З останніми кросівками вийшло спонтанно. Хотіли зробити “челсі”, але почали експерементувати з підошвою – вийшла нова модель. Виглядає цікаво”, – каже Андрій.

Читайте також: Дизайнер із Козельця шиє одяг, що заряджає телефон

Із цікавих експериментів було, що на жіночі балетки поставили колодку босоніжок. За словами бізнесмена, це взагалі не по технології. Але виявилось, що взуття дуже зручне і на вигляд незвичне. Асортимент оновлюють щосезону. Додають мінімум по дві моделі.

Зараз на потік виробництва поставлено біля 30 моделей. Фірма відшиває більше жіночого взуття, але є і чоловіча лінійка. За словами Андрія, 60% чоловічого взуття купують жінки для своїх синів чи чоловіків.

Ціни втримують завдяки низьким накруткам

“Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”.

“Це не у нас дешево, це в інших дорого. Ми не здешевлюємо своє виробництво. Просто не ставимо високі накрутки. Мені цікаво, щоб у людей була робота, і було з чого платити зарплату. А не робити 2-3 пари дорогого взуття і чекати, поки хтось купить”, – каже Андрій.

На замовлення взуття не роблять. Вартість однієї пари обійдеться в сім тисяч гривень, що буде нерентабельно. Дуже дорого виходить моделювання. Якщо робити на замовлення взуття, багато часу витрачається на нову колодку. Потім треба знайти підошву, яку хоче клієнт. Це все треба відмоделювати, зробити пробник і відправити клієнту, щоб той міг визначитися, чи підходить йому. Потім пробник мають повернути на виробництво, з якого можна робити “чистовик”.

Читайте також: Фабрика на Прикарпатті шиє одяг для європейських брендів

За словами Андрія, матеріали для взуття радо купували б лише українські, проте є багато “але”. Дещо вигідніше купувати закордоном. Уся підошва, яку клеять на моделі – українського виробництва. Купують її у Запоріжжі, Харкові та Львові. А шкіру беруть італійську та турецьку. Українська не завжди підходить для виробництва. У Костянтинівці є шкірзавод, який випускає цікаві екземпляри, проте вони роблять їх у малих обсягах, що не покриває повністю потребу виробництва.

“Яка виходить собівартість взуття – не скажу, бо всі почнуть його шити”, – сміється Андрій.

Обладнання закупив на гранти

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим”.

Коли починав справу – мав тільки механічний прес. Зараз докупили брусовочну машинку. На грантову допомогу зміг купити якісне обладнання. Отримали грантів із трьох різних джерел на 235 тисяч гривень. Із отриманих коштів одразу витратили 75 тисяч гривень на придбання спеціального пресу. Але це виявилося найдешевше обладнання. Середні ціни на спеціалізовану техніку для пошиву взуття стартують від 4 тисяч доларів. Зараз потрібно ще, як мінімум дві машинки, вартість яких перевищує 160 тисяч гривень. До грантової допомоги своїх грошей підприємцеві довелося закинути ще 30%.

“Моя ціль – відкрити фабрику, де буде, як мінімум, 300 людей в штаті. І взуття буде різним, нішевим. Хочу закрити потреби жінок у взутті 34-35 розміру з каблуком та 42-43. І для чоловіків шити взуття 48 розміру. Також шитиму ортопедичне і дитяче взуття”, – каже Андрій.

Читайте також: Українка шиє одяг для чотирилапих улюбленців голлівудських зірок

Зараз на виробництві працює 4 людей, двоє з яких – хлопці з інвалідністю. Один із них переселенець з Макіївки, глухонімий. Окремо працює на фірму хлопець, який займається рекламою та просуванням.

За оренду двох локацій (шоу-рум та цех) бізнесмен щомісяця сплачує близько восьми тисяч гривень. На виробництві немає опалення, тому використовують електрообігрівачі. За січень платіжка на електроенергію прийшла в розмірі 3200 гривень.

За словами підприємця, виробництво за три роки ще не окупилося. На це знадобиться ще якійсь час. Гроші доводиться ще вкладати, бо все на стадії розвитку. Хоча на певний рівень прибутків вже вийшли.

Взуття продають у Португалію і Францію

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”.

Нині щомісяця продають близько 120 пар взуття. Раніше продавали товари оптом, але там дуже низький заробіток і немає великих замовлень.

Взуття українського виробництва купують клієнти у роздріб з Португалії, Франції, Німеччини, Італії та Білорусі.

“Найбільші труднощі у бізнесі – знайти свого клієнта. Пошити можна, що завгодно. Треба знати, куди продати”, – каже Андрій.

Його стандартний робочий день починається з відповідей на запити та смс клієнтів. Багато доводиться мотатися між новою поштою і шоу-румом. Увечері збирає всі замовлення для відправки поштою в інші міста чи закордон.

За словами Андрія, коли починав власну справу, боявся, що взуття не буде продаватися. Зараз страхи і сумніви розвіялись. Тож тепер “мріє відбутися, як бізнесмен”.

Читайте також: Підприємниця з Краматорська вишиває сорочки для послів і президентів

“Усі продавці намагаються “впарити” свій товар, а я одного разу вмовляв жінку, щоб вона не купувала у мене взуття. Розумів, що їй ця модель не підійде і буде вузькою. А вона казала: “Моїми грошима не розпоряджайтеся”. Я все ж її переконав не купувати моє взуття і дав контакти жінки, яка продає спеціалізовані товари за притомними цінами”, – розповів Андрій.

Свій бізнес Андрій вибудовує таким чином, щоб клієнти до нього приходили знову. Вважає це запорукою успіху.

Коментарі

Коментарі

Читати далі
Юрій Дубинчук фірма "Азіміна"
Суспільство4 години ago

На Одещині бізнесмен вирощує мандарини та гранат у відкритому ґрунті

Суспільство4 години ago

Як люди з інвалідністю у Києві годують кексами офіси Google та Ernst&Young

Суспільство5 години ago

На Одещині виробляють унікальне органічне вино за міжнародними стандартами

Технології5 години ago

На Закарпатті відкрили вже четвертий завод з виробництва електроніки

Суспільство6 години ago

В Україні запустять повноцінне медичне страхування: коли саме?

Алла Пономаренко "Alta Kraina"
Економіка6 години ago

“Чорні лебеді” у бізнесі: як не здатися, коли продаєш органічні продукти

Суспільство6 години ago

Водойми Тернопільщини очищатимуть від сміття

Суспільство7 години ago

На Вінниччині заснували літературну премію для гумористів

Суспільство7 години ago

МОЗ встановить “стелю” цін для найпопулярніших ліків

Технології8 години ago

В Україні почали продавати органічний посуд із висівок

Технології8 години ago

В Україні удосконалять систему пожежогасіння

Економіка8 години ago

На реконструкцію однієї з українських ГЕС виділять більше 1 млрд грн

NewСхід9 години ago

На Луганщине создадут реабилитационный центр для ветеранов АТО/ООС

Суспільство9 години ago

Укрлендфармінг виділив понад 50 тисяч на поліпшення харчування дітей

Суспільство10 години ago

В Україні змінять порядок видачі посвідчень водіям

Економіка10 години ago

Україна — друга за темпами зростання у рейтингу Doing Business

Технології11 години ago

Українець змайстрував електромобіль за півтори тисячі доларів

Без рубрики11 години ago

На Тернопільщині відреставрували архітектурну пам’ятку

Технології12 години ago

Українські підручники друкуватимуть на екопапері

NewСхід12 години ago

В Мариуполе стартует грантовая программа по развитию туризма

Технології12 години ago

На Херсонщині стартує будівництво потужної вітроелектростанції

Суспільство13 години ago

SkyUp запускає нові рейси із Одеси: куди та коли?

Технології13 години ago

На Тернопільщині запустили унікальну лінію відгодівлі телят

Суспільство13 години ago

На Київщині відкриється амбулаторія з можливостями телемедицини

Суспільство1 день ago

У Миколаєві визначилися з програмою розвитку туризму

Економіка1 день ago

Цього року Україна вперше експортуватиме органічну лохину

Суспільство1 день ago

На монументі «Батьківщина-мати» у Києві відкрили екстрим-майданчик

Суспільство1 день ago

У Білій Церкві з’явиться бульвар “живих” скульптур

Суспільство1 день ago

На Миколаївщині учасникам АТО за три роки купили 85 квартир

Суспільство2 дні ago

У Києві почали реконструкцію Бортницької станції аерації

Суспільство2 дні ago

В Україні дозволили використовувати діодне освітлення

Суспільство2 дні ago

Українські телеканали поширюють мовлення за кордон

Суспільство2 дні ago

Що потрібно знати про бердвотчінг – нове хоббі для українців?

Суспільство2 дні ago

На Київщині відкрили притулок для жінок-жертв насильства

Суспільство2 дні ago

З’явився англомовний путівник Карпатами

Економіка2 дні ago

У Єгипті почали використовувати українські трамваї

Економіка2 дні ago

Київ отримає 320 млн євро на оновлення транспорту

Суспільство2 дні ago

Вакуумована солодка кукурудза підкорює український ринок

NewСхід2 дні ago

Краматорск получил новые троллейбусы с автономным ходом

Суспільство2 дні ago

В Україні хочуть “озеленити” трамвайні колії

Суспільство2 дні ago

Найкращого двірника Львова нагородили поїздкою до Європи

Суспільство3 дні ago

В Україні змінять назви міжнародних аеропортів

Суспільство3 дні ago

Український кінопроект отримав грант від міжнародного фестивалю

Суспільство3 дні ago

Киян запрошують приєднатися до популярного флешмобу з прибирання сміття

Економіка3 дні ago

Полтавська фабрика шкарпеток співпрацює із DISNEY

“Одеська артель” крафтове печиво
Суспільство3 дні ago

Кондитерка в стилі джазу: як одесит експортує пряники

Суспільство3 дні ago

В Україні за рік збудували та реконструювали близько тисячі виробничих об’єктів

Економіка3 дні ago

В Україні запрацював ще один аеропорт

Суспільство3 дні ago

У Кракові з’являться квиткові автомати з українською мовою

Суспільство3 дні ago

З вулиць Києва прибирають покинуті власниками автівки

Без рубрики3 дні ago

“Сонячне дерево” на Чернігівщині роздаватиме Wi-Fi та заряджатиме телефони

Технології3 дні ago

В Україну з ЄС прибули 50 бойових машин піхоти

Економіка3 дні ago

На українсько-угорському кордоні відкриється ще один пункт пропуску

Технології3 дні ago

У Києві з’явиться перша “розумна” вулиця: що там буде?

Економіка3 дні ago

В Україні стартувала грантова програма для фермерів на понад $90 тисяч

Баба Єлька
Суспільство3 дні ago

Співає “Баба Єлька”: як три містянки відроджують українську сільську пісню

NewСхід3 дні ago

Переселенцы Донбасса могут получить стипендию и бесплатно поехать в Австрию

Суспільство3 дні ago

На в’їзді в Дніпро змонтували нові вагові комплекси

Економіка3 дні ago

У Миколаєві будують одне з найбільших суден в історії незалежної України

Суспільство3 дні ago

Український стенд вдруге з’явиться на китайському кінофестивалі

Економіка3 дні ago

Українським підприємцям дають кредити на 60 мільйонів євро

NewСхід3 дні ago

В Покровске создали Единый инвестиционный портал

Суспільство3 дні ago

В Україні планують впровадити оплачуваний “міні-декрет” для батька

Андрій Шавкунов “Olandi”
NewСхід3 дні ago

Як взуття з Краматорська підкорило Європу

Технології3 дні ago

В Ужгороді встановлять смарт-камери, що розпізнаватимуть обличчя і номери авто

Економіка3 дні ago

Полтавське підприємство отримало сертифікат виробника органічної продукції

NewСхід3 дні ago

Для водоснабжения Мариуполя помощь выделит одна из стран ЕС

Суспільство3 дні ago

Український бренд випустив купальники із пластику й забутих рибальських сіток

Суспільство3 дні ago

На Кіровоградщині побудували зерносховище вартістю понад 70 млн грн

Луганчанин Іван Лузгін "Азов"
Суспільство3 дні ago

Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Економіка3 дні ago

Полтавська фабрика шкарпеток співпрацює із DISNEY

Технології4 дні ago

Як український фермер кинув виклик агрохолдингам

NewСхід4 дні ago

Переселенец создал легендарный бренд пива на старой лесопилке

Технології6 днів ago

На Тернопільщині фермер зібрав радіокеровану електротачку

NewСхід1 тиждень ago

Как священник-переселенец в Доброполье воду очищает

Технології1 тиждень ago

Українці створили авіасимулятори, які продають у Німеччину за 900 євро

Суспільство1 тиждень ago

Завдяки бандуристці про Україну заговорила Італія

Суспільство2 тижні ago

Скульптор із Коломиї майструє гігантських динозаврів

Суспільство2 тижні ago

Водять екскурсії: пенсіонер перетворив під’їзд у Києві на Версаль

Суспільство2 тижні ago

Як село стає центром українського мотоболу

NewСхід2 тижні ago

Переселенка организовала в Старобельске первый центр детского развития

NewСхід2 тижні ago

В Украине создали реабилитационный центр для раненых львов

NewСхід2 тижні ago

Житель Селидово уволился из шахты и делает мебель для Испании

NewСхід2 тижні ago

На Донбассе бывший химик основал сыроварню. Как у него получилось?

Економіка2 тижні ago

Як на Закарпатті вирощують морозостійкі ківі

Суспільство2 тижні ago

Ветерани АТО організували англомовний театр

Суспільство3 тижні ago

Двійник Тараса Шевченка воює в 93-й бригаді на Донбасі

Технології3 тижні ago

У Славутичі спільнокоштом збудують сонячну станцію. Яка вигода?

Економіка3 тижні ago

Італієць залишив європейський бізнес і відкрив піцерію в Україні

Суспільство3 тижні ago

В українському “сільському Луврі” зберігають оригінали кращих художників світу

Економіка3 тижні ago

На Поділлі заробляють на ягодах і відроджують село

бюджет участі
Суспільство3 тижні ago

Українці можуть самі обирати, як розподілити кошти місцевого бюджету

Cardiomo
Економіка3 тижні ago

Українець створив кардіомонітор, що передає дані на смартфон

Суспільство3 тижні ago

Волинський Фаберже з бронзи і срібла кує мереживо для писанок

Суспільство3 тижні ago

Навіщо у Вінниці вирощують крокодилів

Суспільство3 тижні ago

Студенти зібрали з автомотлоху снігопрогортач

Суспільство3 тижні ago

Боєць АТО зробив камінг-аут

Суспільство3 тижні ago

В Україні є власне “Мертве море” з лікувальними властивостями

Суспільство3 тижні ago

Під землею на Волині вирощують кілограмові цитрусові

Суспільство4 тижні ago

У Чигирині жінка віддала власну квартиру під хаб для дітей

Суспільство4 тижні ago

Колишній історик створив на Черкащині сільський луна-парк

Економіка4 тижні ago

Ветерани АТО перетворюють мед на гроші

Суспільство4 тижні ago

Чому нічний ринок вишиванок у Коломиї приваблює туристів з усієї країни

Суспільство1 місяць ago

Студенти у Краматорську виграли грант і збудували притулок для собак

NewСхід1 місяць ago

Діти, які постраждали від війни на Донбасі, підкорять Гімалаї

Суспільство1 місяць ago

В Івано-Франківську активісти збирають зі смітників столітні двері і реставрують

NewСхід1 місяць ago

Переселенка продает шерстяные вещи по всему миру: как ей удалось

Економіка1 місяць ago

Українську “розумну” розетку купують у 12 країнах світу

Суспільство1 місяць ago

Свіжа й корисна: як роблять вінницьку олію з конопель і малини

NewСхід1 місяць ago

Гімназія у Краматорську стала мультимедійною і повністю інклюзивною

Суспільство1 місяць ago

Жінка самотужки створила притулок для літніх людей під Кропивницьким

Суспільство1 місяць ago

Український завод виробляє найдовшу дощувальну машину

Суспільство1 місяць ago

У Запоріжжі археологію викладатимуть під водою на турецьких кораблях

NewСхід1 місяць ago

Переселенка создала собственный бренд детской одежды и слингов

Шо реально маланка
Суспільство1 місяць ago

Блогер показав унікальний буковинський карнавал

Економіка1 місяць ago

Ветеран АТО робить бізнес на засобах для укладки волосся

NewСхід1 місяць ago

Как на Донбассе молодая мать стала сапером

NewСхід1 місяць ago

Житель Константиновки торгует эко-сумками с Берлином

Суспільство1 місяць ago

У Львові студент вчить бабусь акторської майстерності

NewСхід1 місяць ago

В Константиновке переселенка дает надежду для детей с особыми потребностями

Суспільство1 місяць ago

На Житомирщині блогер вчить розводити свиней

NewСхід1 місяць ago

Переселенка построила во Львовской области теплицу за 2 миллиона гривен

NewСхід1 місяць ago

Чашки зі Слов’янська допомагають бійцям на передовій

двоповерхову гуцульську мазанку Дизайнер Сергій Махно
Суспільство1 місяць ago

Українець перетворив квартиру на двоповерхову гуцульську мазанку

Ольга Сабадин из Константиновки
NewСхід1 місяць ago

Художница из Константиновки превращает перегоревшие лампочки на игрушки

Мариупольчанка Екатерина Файновская руководитель компании Mofy.life
NewСхід2 місяці ago

Мариупольчанка зарабатывает на инстабуках

Hair for Share
Суспільство2 місяці ago

Українські дівчата діляться волоссям на перуки для онкохворих діток

Елена Хатмуллина
NewСхід2 місяці ago

Предприятие с Донбасса бросило вызов Обухову

Суспільство2 місяці ago

На Полтавщині 23-річний студент створив музей у дідовій хаті

Мариуполь шахматный IT-хаб
NewСхід2 місяці ago

В Мариуполе создали шахматный IT-хаб

Розвідник Андрій Дробіт вирощує ірландські троянди
Економіка2 місяці ago

Біля Львова боєць-розвідник вирощує ірландські троянди

Харківський трактор ХТЗ-181.20
Суспільство2 місяці ago

Харківський завод випустив нове покоління тракторів

Андрей Пивоваров и Михаил Спотарь
NewСхід2 місяці ago

IT-специалисты из Горловки строят необычные купольные дома

Суспільство2 місяці ago

90-річна пенсіонерка з Дніпра допомагає українській армії

Економіка2 місяці ago

Українці виготовляють будинки на колесах і продають за 14 000 євро

NewСхід2 місяці ago

Мусорные баки и клуб с вай-фай: как переселенцы изменили село

Суспільство2 місяці ago

Ветеран АТО, який втратив дві ноги, підкорив Говерлу

Суспільство2 місяці ago

Як найкращий двірник Львова вперше поїхав за кордон

Суспільство2 місяці ago

Зірка інтернету: на Тернопіллі сільський священик веде кулінарний блог

NewСхід2 місяці ago

Дети в Краматорске устраивают робофутбол и бои роботов

Тренди