Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
10 10

NewСхід

Купити каву і підтримати регіон.На Донбасі розвивається новий бренд

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Миколаївці Донецької області підприємиця відкрила цех по обсмажуванню кави та заснувала власну марку “CoffeeTobi”.

На закупівлю обладнання і зелених зерен довелося витратити 250 тисяч гривень. Проте тепер у маленькому містечку на Донбасі процвітає бізнес 27-річної Анфіси Ніколаєвої.

У одному з районів Миколаївки в орендованому приміщенні розташовується цех по обсмажуванню кави. У тій же будівлі підприємиця відкрила кафетерій “Чайкофський”, де проводять дегустацію напоїв та продають каву в роздріб на вагу.

Читайте також: Італієць залишив європейський бізнес і відкрив піцерію в Україні

Щомісяця виробництво купує близько 500 кілограмів сирих кавових зерен. Вартість мішка залежить від сорту та якості кави. У грудні продали 450 кілограмів кави. У січні-лютому підприємство теж вийде на рівень до 400 кілограмів. Середня ціна за 100 грамів кави – 22 гривні.

Гроші для запуску бізнесу взяли із заощаджень, за які планували купити квартиру. А для того, щоб навчитися правильно обсмажувати каву – довелося пройти курси в Харкові та Києві.

Читайте також: Кав’ярню українця визнали однією з найкращих у Європі

“Коли у Миколаївку приїжджають гості і запитують, що можна купити на сувеніри, їх відправляють до нас по каву. Це вже стало візиткою міста, як у Слов’янську з’їздити на керамічний ринок”, – поділилась бізнес-леді.

Скільки кави виходить із зерен?

Професійне обладнання для обсмажування кави стартує від 150 тисяч гривень, дивлячись, на яке завантаження купувати. Можна придбати за 50 тисяч, щоб обсмажувати 1 кілограм кави. Обладнання для свого цеху підприємиця купувала в українського виробника “Технолог”. За один раз вміщує 12 кілограмів зерен. На виході отримують 10,8 кг обсмаженої кави. У травні буде рік, як працює українська техніка – досі не підводила.

Для того, щоб процес був правильним, свого обсмажувальника Анфіса возила в Харків на навчання.

За технологією обсмаження кави, спочатку духовку розігрівають до 200 ℃. Працює вона на чотирьох тенах, хоча можна запускати і на двох. Але це для довготривалого обсмажування. І тоді завантажують не 12, а 6 кілограмів зелених зерен. Процес обсмажування комп’ютеризований. Екран показує падіння вологості, відносно температури і часу. Для бренду “CoffeTobi” підприємиця зафіксувала власні технології обсмаження, відповідно до зерна. За процесом спостерігає обсмажувальник, який за необхідності піднімає або опускає температуру.

Читайте також: Переселенець із Донецька заснував меблевий бізнес і завойовує світ

Щоразу зерно приїжджає різним. Нині завозять новий урожай, у якому вища вологість, і потрібно довше обсмажувати. 12 кілограмів зерен обсмажують від 14 до 18 хвилин. Втрата ваги 1,5 – 1,6 кг, але зерно збільшується в об’ємі.

Кавові зерна купують з Африки, Колумбії, Бразилії, Південної Америки та В’єтнаму. Сам матеріал не дорогий. Багато грошей іде на розмитнення товару. Тому підприємиця співпрацює з фірмою, яка купує по 300 тонн кави. На місяць виробництво використовує 500 кілограмів зерен. Мішок кави може коштувати і 10 чи 15 тисяч гривень. Кава арабіка найдорожча.

Розмитнення може обійтися в 1-2 долари за кілограм. Ввіз через Одесу – може доходити до 5 доларів. Це відбивається на собівартості.

“Справжня проблема при розмитненні товару, коли прикордонники не розуміють сертифікацію. Буває, що каву ставлять на карантин, бо не можуть перевести документацію з англійської. Це пов’язано з тим, що в Україну мало ввозять зелене зерно”, – каже Анфіса.

Професіонал може “на око” відрізнити сорт кави

Із першої поставки кави, яку отримала Анфіса, відібрала зелені зерні та проростила їх. Тепер удома має посадку дерев арабіки. Є така традиція серед тих, хто кавою займається. Звісно, урожай з нього не зберуть. Одне доросле десятирічне дерево “в неволі” дає 200-300 грамів урожаю кавових зерен.  

Читайте також: Буковинський кооператив продає гриби в США та Ізраїль

Коли прийшов час обирати: почати справу чи квартиру купувати, вирішили з чоловіком почати бізнес.

“Більше п’яти років займалася кавовим напрямом, перед заснуванням власного цеху. Була заступницею директора на схожому підприємстві у Харкові. Перед цим була керуючою в ресторані. Працювала адміністратором, часто доводилося стояти за барною стійкою, робити каву. Співпало, що кава завжди зі мною”, – сміється Анфіса.

Зі Слов’янська, під час війни виїжджали до Харкова. Там отримала другу вищу освіту. Працювала в Харкові. Проте там інша політика ведення підприємницької діяльності. Складно було з орендою і документацією. Слов’янськ для підприємиці рідніший. Останнім плюсом для рішення стало те, що в Донецькому регіоні цеху по обсмаженню кави немає. Анфіса перша зайнялася тут такою справою.

За словами жінки, нині на виробництві працює унікальний обсмажувальник. Перший час йому було складно навчатися. А тепер по зерну, аромату чи смаку завареної кави може визначити сорт кави. Наприклад, зерно робусти від арабіки дуже відрізняється. Часто продають 100% арабіку, але там насправді суміш робусти.

Читайте також: На Львівщині фермер заклав плантацію найдорожчого у світі гриба

Власники кавообсмажувальних цехів збираються з усієї України на спеціалізован івенти. Там вони діляться враженнями від новинок на ринку та обмінюються досвідом.

“Нещодавно дуже популярним стало зерно “Жовтий бурбон”, коштував шалених грошей – 700 гривень за кілограм на закупці. Перші обсмажувальники, які його взяли, одразу ділилися щирими відгуками – не коштує тих грошей,” – каже Анфіса.   

У кафе “Чайкофський” приїжджають дегустувати напої ті, хто купує кавомашину і починає власний бізнес.

На експерименти з кавою збирається вся команда і друзі

З обсмаженої кави на виробництві роблять авторські купажі. Коли це відбувається – збирається вся команда, приїжджають друзі – починають експерименти. Спершу заварюють каву в турці. Потім пропускають через кавомашину – гірчить. Тоді додають чи зменшують співвідношення зерен. Наразі мають три стандартні купажі. Класік – поєднання арабіки і робусти 50 на 50. Є середній, у якому 80% арабіки і 20% робуста. І є 20% арабіки і 80 робусти. Такі купажі беруть клієнти додому і ресторани. Буває просять змішати каву з Уганди з сортом робусти. Зерна з Уганди і Ефіопії – м’яке і ніжне. І їх потрібно чимось насичувати. Робуста для цього підходить ідеально.

За словами підприємиці, часто клієнти не розуміють смак кави, бо вона видається не такою, як в супермаркеті.

“Пояснюємо, що там кава зберігається місяцями. Наш продукт з насиченим смаком, до якого люди не звикли. Обсмажуємо каву за потребою, не робимо запаси наперед. Насичений смак у кави зберігається від 10 до 20 діб після обсмаження. Є люди, які просять одразу кілограм обсмажених зерен. Але ж це 120 порцій, які питимуться півтора місяця. Краще щотижня брати по 100-200 грамів”, – дає пораду гурманам власниця кавового бізнесу.

Читайте також: Українська “екзотика”: підприємець продає в Європу консервований борщ

Крім того, на виробництві є послуга безкоштовного помолу. Розмір меленої гранули роблять під турку чи прес кавомашини. Якість виварювання кави залежить від розміру помелу. Із закордонної поїздки Анфіса привезла кавомолку з кам’яними жорнами. Перемелює каву в пудру. Для любителів кави з турки чи запарювання чашці – ідеальний варіант. Велика гранула ніколи не вивариться, лише в пресі кавомашин.

Під обсмажувальний цех треба окреме приміщення

Раніше Анфіса працювала у Краматорську, але там маленьке приміщення і дорога оренда. Як тільки туди заїхали – шукала місце у центрі Слов’янська. Знайшла у Миколаївці. Важлива умова – окрема будівля з гарною вентиляцією. При обсмаженні дуже концентрований аромат. Не всім це подобається. Нині на виробництві стоять потужні витяжки. Замінили усю проводку, бо машина потребує енергопотужності. Остання квитанція на електроенергію склала 4 тисячі гривень. У зимовий період працювали обігрівачі в кав’ярні, кавомашини. І було велике завантаження на новорічні свята.

На рівень окупності підприємства планує вийти через півроку. Багато витрат йде на податки і зарплати.

За словами підприємиці, найбільше проблем було на етапі оформлення документів, торгової марки, дозволів. Дорого. Не завжди оформлювачі розуміють, що підприємець хоче відкрити. Не знають, які документи вимагати. Багато довідок, які робили, виявилися непотрібними.

Читайте також: Продає всьому світу: харків’янин покинув IT-офіс, щоб виробляти шкіряні гаманці

Майже 3 місяці пішло на оформлення документів. Нині підприємиця щомісяця сплачує 1500 тисячі гривень податків, оформлені як ФОП. Це не враховуючи податки за працівників. На підприємстві працює Анфіса, обсмажувальник, бариста та торговий представник. Хочуть взяти в штат бухгалтера, але це додаткові витрати. Справи поки  підприємиця веде самостійно.

Виробництво працює на розвиток, налагоджують контакти з супермаркетами і магазинами. На місцевому радіо теж рекламують кавову марку.

“Потрібно виправдати зарплату торгового представника і вартість палива. Їздити доводиться у Святогірськ, Краматорськ, Костянтинівку. Не завжди повертаються з кількістю замовлень, яка виправдала б поїздку”, – поділилася власниця бізнесу.

Боялася, що на Донеччині немає культури споживання кави

Робочий день у підприємиці ненормований. Буває, що клієнти телефонують вже о 6 ранку. Працювати доводиться без вихідних. О 8 ранку на виробництві півгодинна планірка. Потім розподіляють замовлення, планують доставку.

За її словами, коли починала справу, боялася, що в Донецькому регіоні немає культури споживання кави.

“Страх був перші два місяці. На пакуванні кави вказували адресу тодішньої прописки – Райгородок. Усі говорили, що яка там може бути кава. Одна жінка на повному серйозі обурювалася, що її дурять, бо в Донецькій області немає кавових полів. Думала, що каву можуть вирощувати на полях за Києвом. Люди не розуміли, що купуємо сирі зерна”, – поділилася Анфіса.

Тепер у планах підприємиці – увійти в усі роздрібні магазини. Розширити персонал на виробництві. Але все залежить від того, як весна пройде. Мріє відкрити фірмові магазинчики в Слов’янську, Краматорську. Але приміщень під оренду немає. Все дорого. Побудувати маф і працювати лише вдень – простіше, ніж знайти хороше вільне приміщення.

“Кругом є ризики. Власна справа, це як заміжжя – варто спробувати. Бізнес багато чому навчає, формує людину. Коли працюєш не на когось, а на себе – інакше починаєш мислити”, – переконана Анфіса Ніколаєва.

Нагадаємо, у Лозовій служба “Leaf-таксі” на електромобілях за перші півтора тижні роботи відвоювала 40% ринку перевезень. Фірма працює вже понад два роки у маленькому містечку на Харківщині з населенням близько 56 тисяч людей.

Підтримай ШоТам

NewСхід

Активісти розробили проєкт, що із супутника показує сміттєзвалища на Сході України

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Громадська організація «Відкриті ініціативи» розробила проєкт «Звалище та моніторинг відходів», за допомогою якого можна з супутника подивитися на проблему захаращення і засмічення громад Сходу України.

Про це ШоТам повідомили автори проєкти.

Мета проєкту

Метою є створення та підтримка доступного інструменту моніторингу динаміки просторового розміщення побутових і промислових відходів на східних регіонах України з використанням супутникових даних та алгоритмів глибинного навчання.

Що передбачає проєкт?

Наявні сервіси, що відображають місця сміттєзвалищ, в Україні доступні частково і мають певні недоліки. Зокрема, зазначаються локації сміттєзвалищ, а можливості оцінити територію, яка покрита звалищем, та його площу немає.

Читайте також: Громада у Чернівцях заробила понад 100 тис. грн на сортуванні сміття

Хмарний продукт, створений під час проєкту, стане корисним інструментом космічного моніторингу та візуалізації даних для ефективного управління процесами і прийняття оптимальних рішень місцевими громадами щодо планів санітарного очищення міст і селищ, а також забудови і планування розвитку територій.

Кому буде корисним сервіс?

Сервіс корисний для надання громадськості, бізнесу та державним органам актуальної інформації щодо розташування сміттєзвалищ та їхнього впливу на навколишнє середовище і допоможе зрозуміти, наскільки значна проблема зі звалищами, та замислитись про можливість її вирішення.

Повноцінно розроблена технологія дозволить аналізувати розміщення звалищ щодо об’єктів природно-заповідного фонду.

Читайте такожЕкологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

У межах пілотного проєкту карта сміттєзвалищ охоплюватиме громади Донецької області, а в результаті виконання проєкту її може бути масштабовано на рівень й інших областей України.

Громади отримають реальну картину забруднення своїх територій, матимуть валідні дані стосовно масштабу проблеми. Це дозволить негайно приступити до її вирішення – організації заходів з відновлення навколишнього середовища.

Що вже зроблено?

Активісти вже проаналізували сміттєзвалище неподалік Докучаєвська, розростання якого показали у форматі gif з 2013 року і дотепер, в чому нам допомогли знімки супутника SPOT.

За роботою проєкту можна спостерігати за посиланням.

Чому це важливо?

Ще 40 років тому в Україні практично не було пластикової упаковки. Продукти харчування продавалися в паперовій обгортці, залізних бляшанках або скляних пляшках. Все це розкладалось у довкіллі або здавалось у пункти прийому вторсировини. Більшість спожитого в сільській місцевості було продуктами власного виробництва, а отже – взагалі не мало упаковки. В останні десятиліття ситуація радикально змінилася.

Високий рівень утворення відходів та низькі показники їхнього використання як вторинної сировини призвели до того, що в Україні у промисловому та комунальному секторах більшість твердих відходів, що накопичуються щороку, вивозяться на звалища.

За офіційними даними у 2016 році майже 6% всіх звалищ в Україні були перевантажені, а 30% не відповідали національним стандартам екологічної безпеки. Наразі європейським стандартам не відповідають 99% діючих сміттєзвалищ.

Читайте такожПочни з органіки Що таке компостування та чому воно рятує нашу планету

Через недостатній рівень контролю та відсутність належної системи управління, щороку утворюється понад 27 тисяч несанкціонованих звалищ, а більшість із них є стихійними. Їхню появу важко відстежити із землі.

Саме через це і зародився проєкт, який дає можливість поглянути на проблеми «зверху».

На конкурсі інноваційних рішень для громад східної України EastCode 2021 Програми ООН із відновлення та розбудови миру серед понад 300 новаторів та змінотворців з усієї України, які запропонували інноваційні рішення для цифровізації державних сервісів і розвитку місцевих громад, проєкт «Виявлення та моніторинг звалищ відходів» ввійшов у дев’ятку переможців.

Хто підтримує проєкт

Між громадською організацією «Відкриті ініціативи», що є фундаментальною для проєкту «Звалище та моніторинг відходів», та Інститутом космічних досліджень НАНУ та ДКАУ було підписано меморандум про співпрацю, метою якого стали досягнення цілей захисту довкілля та екологічних прав громадян, відслідковування місць розташування сміттєзвалище та їх динаміки.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН:

  • Програма розвитку ООН (ПРООН),
  • Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки),
  • Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA)
  • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, в Україні запрацювала перша освітня платформа для еко-стартапів.

Як ми повідомляли раніше, на Київщині запускають фабрику з переробки пластикового сміття.

Фото: фейсбук-сторінка: Виявлення та моніторинг звалищ відходів.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

У Сєвєродонецьку на Луганщині завершили ремонт басейну «Садко»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Сєвєродонецьку Луганської області завершилася реконструкція басейну «Садко». Офіційне відкриття анонсовано на 15 грудня.

Про це повідомив голова Луганської облдержадміністрації у фейсбуці.

За його словами, вода в басейн залита і вже гріється, всі системи працюють. Залишилося тільки навести лад після будівельних робіт.

Читайте такожЗа плечима – Майдан та фронт. Історія волонтерки з Дніпра Аліни Михайлової

«Де-факто басейн вже готовий, юридично ми його відкриємо 15 грудня, як і обіцяли. Просто завжди після будівельників треба трохи навести лад», – написав голова ОДА.

Відзначимо, що басейн складається із п’яти широких доріжок завдовжки 25 метрів. Встановлено стартові тумби для професійних змагань та тренувань. Температура підтримується лише на рівні 28-29°C.

У басейні займаються і діти від 8 років. Можна приходити плавати на втіху або відвідувати групові.

Нагадаємо, на Донеччині презентували туристичний маршрут «Феєрія солі».

Як ми повідомляли раніше, американський архітектор створив 3D-візуалізацію інклюзивного парку у Слов’янську.

Підтримай ШоТам

Читати далі

NewСхід

На Донеччині презентували туристичний маршрут «Феєрія солі»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Виробник кухонної солі «Артемсіль» на Донеччині презентував туристичний маршрут «Феєрія солі».

Про це повідомили у пресслужбі державного підприємства «Артемсіль».

Зазначається, що перша екскурсія відбулася урочисто в соляній шахті стволу 3-БІС. До уваги відвідувачів:

  • багатотонні скульптури і барельєфи,
  • унікальні природні монокристали та інші предмети з солі,
  • велика соляна зала, у якій за допомогою світла та звуку утворюється неймовірний візуальний ефект присутності в морських глибинах.

Новий туристичний маршрут відкриває можливість для тисяч відвідувачів побачити унікальні особливості соляного мінералу як чудового матеріалу для втілення мистецьких витворів.

Читайте також«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

Маршрут відкриває оздоровчий і рекреаційний потенціал підземних соляних галерей. Екскурсійний об’єкт створили для популяризації туристичного потенціалу Донеччини серед відвідувачів з усієї України та зарубіжжя.

ДП «Артемсіль» – найбільший виробник кухонної солі в Центральній і Східній Європі. У 2020 році воно виробило 1,18 млн тонн солі. Торік підприємство відвантажувало свою продукцію в 15 країн світу.

Нагадаємо, стартує будівництво туристичної інфраструктури для Національних природних парків України.

Як ми повідомляли раніше, американський архітектор створив 3D-візуалізацію інклюзивного парку у Слов’янську.

Фото: artyomsalt.com.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

За плечима – Майдан та фронт. Історія волонтерки з Дніпра Аліни Михайлової

До Міжнародного дня волонтера розповідаємо історію Аліни Михайлової – однієї з багатьох людей, чиє життя...

Суспільство3 дні тому

Рідні сумнівалися в його «крейзі-ідеї». Історія смаколиків на проростках Ineo products, яка почалася з 400 гривень

Харків’янин Андрій Євтушенко ще зі студентських часів прагнув знайти роботу, яка буде приносити не лише...

Суспільство4 дні тому

Байкери-волонтери. Як львівська «МотоДопомога» підстраховує «швидку» та рятує травмованих у ДТП

Прибути на місце ДТП за лічені хвилини – ще той виклик для екстрених служб. Особливо...

Родина Свічинських Родина Свічинських
Суспільство5 днів тому

$2 млн за життя. Як порятунок малюка з Одеси перетворився на всеукраїнський рух допомоги дітям із рідкісною хворобою СМА

Навесні 2021 року родині Свічинських вдалося зібрати понад два мільйони доларів на порятунок сина. У...

Суспільство6 днів тому

«Нам просто хотілося жити». Як благодійна організація «100% життя» вже 20 років рятує ВІЛ-позитивних українців

На початку 2000-х Дмитро Шерембей дізнався про свій позитивний ВІЛ-статус. До вірусу імунодефіциту додалися туберкульоз...