Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
10 10

NewСхід

Купити каву і підтримати регіон.На Донбасі розвивається новий бренд

Опубліковано

У Миколаївці Донецької області підприємиця відкрила цех по обсмажуванню кави та заснувала власну марку “CoffeeTobi”.

На закупівлю обладнання і зелених зерен довелося витратити 250 тисяч гривень. Проте тепер у маленькому містечку на Донбасі процвітає бізнес 27-річної Анфіси Ніколаєвої.

У одному з районів Миколаївки в орендованому приміщенні розташовується цех по обсмажуванню кави. У тій же будівлі підприємиця відкрила кафетерій “Чайкофський”, де проводять дегустацію напоїв та продають каву в роздріб на вагу.

Читайте також: Італієць залишив європейський бізнес і відкрив піцерію в Україні

Щомісяця виробництво купує близько 500 кілограмів сирих кавових зерен. Вартість мішка залежить від сорту та якості кави. У грудні продали 450 кілограмів кави. У січні-лютому підприємство теж вийде на рівень до 400 кілограмів. Середня ціна за 100 грамів кави – 22 гривні.

Гроші для запуску бізнесу взяли із заощаджень, за які планували купити квартиру. А для того, щоб навчитися правильно обсмажувати каву – довелося пройти курси в Харкові та Києві.

Читайте також: Кав’ярню українця визнали однією з найкращих у Європі

“Коли у Миколаївку приїжджають гості і запитують, що можна купити на сувеніри, їх відправляють до нас по каву. Це вже стало візиткою міста, як у Слов’янську з’їздити на керамічний ринок”, – поділилась бізнес-леді.

Скільки кави виходить із зерен?

Професійне обладнання для обсмажування кави стартує від 150 тисяч гривень, дивлячись, на яке завантаження купувати. Можна придбати за 50 тисяч, щоб обсмажувати 1 кілограм кави. Обладнання для свого цеху підприємиця купувала в українського виробника “Технолог”. За один раз вміщує 12 кілограмів зерен. На виході отримують 10,8 кг обсмаженої кави. У травні буде рік, як працює українська техніка – досі не підводила.

Для того, щоб процес був правильним, свого обсмажувальника Анфіса возила в Харків на навчання.

За технологією обсмаження кави, спочатку духовку розігрівають до 200 ℃. Працює вона на чотирьох тенах, хоча можна запускати і на двох. Але це для довготривалого обсмажування. І тоді завантажують не 12, а 6 кілограмів зелених зерен. Процес обсмажування комп’ютеризований. Екран показує падіння вологості, відносно температури і часу. Для бренду “CoffeTobi” підприємиця зафіксувала власні технології обсмаження, відповідно до зерна. За процесом спостерігає обсмажувальник, який за необхідності піднімає або опускає температуру.

Читайте також: Переселенець із Донецька заснував меблевий бізнес і завойовує світ

Щоразу зерно приїжджає різним. Нині завозять новий урожай, у якому вища вологість, і потрібно довше обсмажувати. 12 кілограмів зерен обсмажують від 14 до 18 хвилин. Втрата ваги 1,5 – 1,6 кг, але зерно збільшується в об’ємі.

Кавові зерна купують з Африки, Колумбії, Бразилії, Південної Америки та В’єтнаму. Сам матеріал не дорогий. Багато грошей іде на розмитнення товару. Тому підприємиця співпрацює з фірмою, яка купує по 300 тонн кави. На місяць виробництво використовує 500 кілограмів зерен. Мішок кави може коштувати і 10 чи 15 тисяч гривень. Кава арабіка найдорожча.

Розмитнення може обійтися в 1-2 долари за кілограм. Ввіз через Одесу – може доходити до 5 доларів. Це відбивається на собівартості.

“Справжня проблема при розмитненні товару, коли прикордонники не розуміють сертифікацію. Буває, що каву ставлять на карантин, бо не можуть перевести документацію з англійської. Це пов’язано з тим, що в Україну мало ввозять зелене зерно”, – каже Анфіса.

Професіонал може “на око” відрізнити сорт кави

Із першої поставки кави, яку отримала Анфіса, відібрала зелені зерні та проростила їх. Тепер удома має посадку дерев арабіки. Є така традиція серед тих, хто кавою займається. Звісно, урожай з нього не зберуть. Одне доросле десятирічне дерево “в неволі” дає 200-300 грамів урожаю кавових зерен.  

Читайте також: Буковинський кооператив продає гриби в США та Ізраїль

Коли прийшов час обирати: почати справу чи квартиру купувати, вирішили з чоловіком почати бізнес.

“Більше п’яти років займалася кавовим напрямом, перед заснуванням власного цеху. Була заступницею директора на схожому підприємстві у Харкові. Перед цим була керуючою в ресторані. Працювала адміністратором, часто доводилося стояти за барною стійкою, робити каву. Співпало, що кава завжди зі мною”, – сміється Анфіса.

Зі Слов’янська, під час війни виїжджали до Харкова. Там отримала другу вищу освіту. Працювала в Харкові. Проте там інша політика ведення підприємницької діяльності. Складно було з орендою і документацією. Слов’янськ для підприємиці рідніший. Останнім плюсом для рішення стало те, що в Донецькому регіоні цеху по обсмаженню кави немає. Анфіса перша зайнялася тут такою справою.

За словами жінки, нині на виробництві працює унікальний обсмажувальник. Перший час йому було складно навчатися. А тепер по зерну, аромату чи смаку завареної кави може визначити сорт кави. Наприклад, зерно робусти від арабіки дуже відрізняється. Часто продають 100% арабіку, але там насправді суміш робусти.

Читайте також: На Львівщині фермер заклав плантацію найдорожчого у світі гриба

Власники кавообсмажувальних цехів збираються з усієї України на спеціалізован івенти. Там вони діляться враженнями від новинок на ринку та обмінюються досвідом.

“Нещодавно дуже популярним стало зерно “Жовтий бурбон”, коштував шалених грошей – 700 гривень за кілограм на закупці. Перші обсмажувальники, які його взяли, одразу ділилися щирими відгуками – не коштує тих грошей,” – каже Анфіса.   

У кафе “Чайкофський” приїжджають дегустувати напої ті, хто купує кавомашину і починає власний бізнес.

На експерименти з кавою збирається вся команда і друзі

З обсмаженої кави на виробництві роблять авторські купажі. Коли це відбувається – збирається вся команда, приїжджають друзі – починають експерименти. Спершу заварюють каву в турці. Потім пропускають через кавомашину – гірчить. Тоді додають чи зменшують співвідношення зерен. Наразі мають три стандартні купажі. Класік – поєднання арабіки і робусти 50 на 50. Є середній, у якому 80% арабіки і 20% робуста. І є 20% арабіки і 80 робусти. Такі купажі беруть клієнти додому і ресторани. Буває просять змішати каву з Уганди з сортом робусти. Зерна з Уганди і Ефіопії – м’яке і ніжне. І їх потрібно чимось насичувати. Робуста для цього підходить ідеально.

За словами підприємиці, часто клієнти не розуміють смак кави, бо вона видається не такою, як в супермаркеті.

“Пояснюємо, що там кава зберігається місяцями. Наш продукт з насиченим смаком, до якого люди не звикли. Обсмажуємо каву за потребою, не робимо запаси наперед. Насичений смак у кави зберігається від 10 до 20 діб після обсмаження. Є люди, які просять одразу кілограм обсмажених зерен. Але ж це 120 порцій, які питимуться півтора місяця. Краще щотижня брати по 100-200 грамів”, – дає пораду гурманам власниця кавового бізнесу.

Читайте також: Українська “екзотика”: підприємець продає в Європу консервований борщ

Крім того, на виробництві є послуга безкоштовного помолу. Розмір меленої гранули роблять під турку чи прес кавомашини. Якість виварювання кави залежить від розміру помелу. Із закордонної поїздки Анфіса привезла кавомолку з кам’яними жорнами. Перемелює каву в пудру. Для любителів кави з турки чи запарювання чашці – ідеальний варіант. Велика гранула ніколи не вивариться, лише в пресі кавомашин.

Під обсмажувальний цех треба окреме приміщення

Раніше Анфіса працювала у Краматорську, але там маленьке приміщення і дорога оренда. Як тільки туди заїхали – шукала місце у центрі Слов’янська. Знайшла у Миколаївці. Важлива умова – окрема будівля з гарною вентиляцією. При обсмаженні дуже концентрований аромат. Не всім це подобається. Нині на виробництві стоять потужні витяжки. Замінили усю проводку, бо машина потребує енергопотужності. Остання квитанція на електроенергію склала 4 тисячі гривень. У зимовий період працювали обігрівачі в кав’ярні, кавомашини. І було велике завантаження на новорічні свята.

На рівень окупності підприємства планує вийти через півроку. Багато витрат йде на податки і зарплати.

За словами підприємиці, найбільше проблем було на етапі оформлення документів, торгової марки, дозволів. Дорого. Не завжди оформлювачі розуміють, що підприємець хоче відкрити. Не знають, які документи вимагати. Багато довідок, які робили, виявилися непотрібними.

Читайте також: Продає всьому світу: харків’янин покинув IT-офіс, щоб виробляти шкіряні гаманці

Майже 3 місяці пішло на оформлення документів. Нині підприємиця щомісяця сплачує 1500 тисячі гривень податків, оформлені як ФОП. Це не враховуючи податки за працівників. На підприємстві працює Анфіса, обсмажувальник, бариста та торговий представник. Хочуть взяти в штат бухгалтера, але це додаткові витрати. Справи поки  підприємиця веде самостійно.

Виробництво працює на розвиток, налагоджують контакти з супермаркетами і магазинами. На місцевому радіо теж рекламують кавову марку.

“Потрібно виправдати зарплату торгового представника і вартість палива. Їздити доводиться у Святогірськ, Краматорськ, Костянтинівку. Не завжди повертаються з кількістю замовлень, яка виправдала б поїздку”, – поділилася власниця бізнесу.

Боялася, що на Донеччині немає культури споживання кави

Робочий день у підприємиці ненормований. Буває, що клієнти телефонують вже о 6 ранку. Працювати доводиться без вихідних. О 8 ранку на виробництві півгодинна планірка. Потім розподіляють замовлення, планують доставку.

За її словами, коли починала справу, боялася, що в Донецькому регіоні немає культури споживання кави.

“Страх був перші два місяці. На пакуванні кави вказували адресу тодішньої прописки – Райгородок. Усі говорили, що яка там може бути кава. Одна жінка на повному серйозі обурювалася, що її дурять, бо в Донецькій області немає кавових полів. Думала, що каву можуть вирощувати на полях за Києвом. Люди не розуміли, що купуємо сирі зерна”, – поділилася Анфіса.

Тепер у планах підприємиці – увійти в усі роздрібні магазини. Розширити персонал на виробництві. Але все залежить від того, як весна пройде. Мріє відкрити фірмові магазинчики в Слов’янську, Краматорську. Але приміщень під оренду немає. Все дорого. Побудувати маф і працювати лише вдень – простіше, ніж знайти хороше вільне приміщення.

“Кругом є ризики. Власна справа, це як заміжжя – варто спробувати. Бізнес багато чому навчає, формує людину. Коли працюєш не на когось, а на себе – інакше починаєш мислити”, – переконана Анфіса Ніколаєва.

Нагадаємо, у Лозовій служба “Leaf-таксі” на електромобілях за перші півтора тижні роботи відвоювала 40% ринку перевезень. Фірма працює вже понад два роки у маленькому містечку на Харківщині з населенням близько 56 тисяч людей.

NewСхід

Нетипова Донеччина: з’явилося відео про керамічний «Флорамік-парк» у Слов’янську

Опубліковано

У рамках проєкту «Нетипова Донеччина», створеного спільно з управлінням культури і туризму Донецької облдержадміністрації, у мережі оприлюднили ролик про майстерню творчості у Слов’янську «Флорамік-парк».

Кам’яна квітна

Кілька десятиліть у Слов’янську працює підприємство з виготовлення керамічних горщиків для квітів – «Кам’яна квітка».

Пропрацювавши багато років у керамічному бізнесі, власники цього підприємства – сім’я Горобець – дійшли висновку, що вагоміший результат можна отримати, зорієнтувавшись не на велику когорту покупців, а виготовляючи якісні ексклюзивні вироби.

Читайте такожЕкологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля

Крім виробничої діяльності на підприємстві також розвивається і напрямок промислового туризму. Сюди на екскурсії у поєднанні з майстер-класами групами приїжджають діти, студенти і дорослі, які знайомляться з процесом виробництва.

А також самі беруть у ньому безпосередню участь – власноруч декорують і розписують заготовлені керамічні вироби, які потім забирають із собою на згадку про екскурсію.

Керамофон

На підприємстві є унікальний експонат – керамофон.

На виробництві шукали спосіб, який міг би моментально визначити якість продукту, а найпростіше перевірити – за допомогою звуку. Під час таких тестувань виявилось, що обпалена глина дуже добре звучить, особливо місцева.

Звичайна кераміка, якщо вона просто обпечена видає глухуватий звук, якщо ж вона виготовлена з якісної сировини і добре обпечена, то видає дзвінкий і приємний звук. За його висотою можна перевірити і якість. Таким чином майстри дійшли до висновку, що звуком можна керувати, проте прийшлось пройти великий шлях.

Читайте такожМікрозелень у руках «сонячних діток»: історія соціального проєкту у Харкові

Спершу ми створили 2-3 нотки, потім їх кількість збільшувалась. Роком народження керамофону можна вважати 2011. Тоді він був менший і налічував всього півтори октави та 15 звуків. Майже десять років тривали роботи над вдосконалення інструменту. Зараз це повноцінний інструмент, у нього є три октави та 33 звуки, що дозволяє зіграти майже будь-яку мелодію. Сьогодні керамофон уже має відповідні патенти.

Нагадаємо, 13 громад Луганщини отримали унікальні бренди у межах програми ООН.

Як ми повідомляли раніше, за підтримки USAID у Маріуполі відкрили навчальну лабораторію для слюсарів.

Головне фото: 6262.com.ua.

Читати далі

NewСхід

У Сєвєродонецьку відкрили почесне консульство Литви

Опубліковано

Почесне консульство Литовської Республіки у Луганській області відкрили у Сєвєродонецьку на Луганщині.

Про це повідомили у пресслужбі Луганської ОДА.

Почесним консулом Литовської Республіки призначено Робертаса Габуласа, якого урочисто представив громадськості Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас.

«Для мене велика честь представляти свою державу в Україні, яка є не тільки нашим партнером, але й другом», – звернувся до учасників церемонії відкриття Сарапінас.

Підкреслюється, Габулас – відома на Луганщині особистість.

За його меценатської підтримки три лікарні: Рубіжанська центральна, Сєвєродонецька багатопрофільна та  Старобільське РТМО отримали венозні сканери.

Читайте також: В України вперше з’явився почесний консул у Квебеку

Окрім того, Троїцький обласний будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів – отримав пральну машину, телевізор, електрочайники, праски, комп’ютери, вебкамери.

Також благодійний фонд «Корона князів Острозьких», який він очолює, придбав побутову техніку для Гірської обласної спеціальної школи.

Урочиста церемонія відкриття Почесного консульства Литовської Республіки у Луганській області завершилась символічним перерізанням стрічки.

Нагадаємо, в Івано-Франківську відкривають перше на Західній Україні консульство Хорватії.

Як ми повідомляли раніше, МЗС відкрило перше українське консульство у Новій Зеландії.

Усі фото: loga.gov.ua.

Читати далі

NewСхід

13 громад Луганщини отримали унікальні бренди у межах програми ООН

Опубліковано

У рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру та команди Brandville 13 громад Луганщини отримали унікальні бренди з метою популяризації громад.

Про це ШоТам повідомили у пресслужбі Луганської ОДА.

На заході презентували бренди:

  • Новоайдарської,
  • Рубіжанської,
  • Широківської,
  • Попаснянської,
  • Міловської та Сєвєродонецької громад.

Бренди Марківської, Кремінської, Троїцької, Біловодської, Білокуракинської, Гірської та Лозно-Олександрівської територіальних громад було презентовано раніше.

Навіщо потрібні бренди?

Кожен бренд унікальний та акцентує увагу на «родзинках» території.

Головною метою для маркетингу території є просування цінності та образу цієї території у такий спосіб, щоб мешканці повною мірою усвідомлювали свої відмінні переваги та унікальні особливості.

Так, Мілове – це край, з якого починається територія громади та територія свободи. Міловська громада – громада, що зустрічає сонце України.

Новоайдарська громада – cерце Луганщини! Бренд Новоайдарщини акцентує увагу на рекреаційному потенціалі громади.

Слоган Попаснянської громади – стійка, успішна, яскрава. Бренд громади обігрує залізничне полотно. Шпали розфарбовані різними кольорами, символізуючи яскравість громади. Загалом символ нагадує сонце, що сходить.

Рубіжанська громада – територія змін та зростання. Метою громади є об’єднання існуючого технічного, наукового та хімічного потенціалу міста з інфраструктурою українського села.

Читайте також: Екологічний Великдень: як провести свято без шкоди для довкілля

Сєвєродонецька громада – територія розумних рішень! В центрі бренду – літера С. Проста форма логотипу складена з пікселів. Все починалось з особливості місця – піску (жовті пікселі). Далі довкола висаджені ліси (зелені пікселі). Наступний крок – зростання промислового, інтелектуального та наукового потенціалу (блакитні пікселі). Майбутній розвиток – піксель кольору електрик, як натяк на розвиток цифрових та інноваційних технологій.

Слоган Широківської громади – володарі щедрої землі! У лого закладені символічні зображення принад та особливостей громади. В ілюстрації у центрі – колос пшениці, верхнє зернятко якого перетворюється у купол храму; на горизонті схід сонця нагадує про географічне розміщення: поля, природні угіддя та річка. Усі символи гармонійно вписані у коло – це символ єдності та цілісності громади.

Читайте також: Бізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Окрема увага присутніх була приділена наданню рекомендацій та практичних порад про впровадження брендів територій. Потенціал маркетингу для громади дозволяє регулювати та досягати іміджу, який дає території максимальну вигоду, володіє у своєму розпорядженні набором аналітичних інструментів позиціонування територій, включаючи різноманітні показники, індикатори, індекси, рейтинги, SWOT-аналіз територій.

«Луганщина брендована» – це фінальний захід з презентації напрацювань пілотного проєкту Програми ООН із відновлення та розбудови миру з розробки маркетингових стратегій та брендів громад. Робота над проєктом тривала з червня 2020 року та завершиться 15 травня 2021 року. Захід був присвячений територіальному брендингу і його впливу на місцевий розвиток, формуванню конкурентоспроможного регіону.

Читайте також: Зручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни

Кожна з 13 пілотних громад Луганщини у межах проєкту отримала:

  • маркетингову стратегію території в якій відображено аналіз дослідження території та запропоновано стратегічні напрямки розвитку бренду, в т.ч. окремі маркетингові заходи, активності в громаді;
  • брендбук;
  • пробну партію брендованої продукції (футболки, сувенірна продукція, вказівники, канцелярія тощо);
  • промоційний ролик про громаду.

Читайте такожЯк заробити на пенсії? П’ять проєктів, які працевлаштовують бабусь та дідусів

Нагадаємо, представили новий бренд гончарської столиці України – селища Опішня.

Також представили офіційні бренд і логотип Чорнобильської зони.

Як ми повідомляли раніше, запустили сайт «Леся Українка: 150 імен» до ювілею поетеси.

Читати далі