Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
39400079 2151671345157940 3861446890713251840 n 39400079 2151671345157940 3861446890713251840 n

Суспільство

Бізнес на гамаках. Харків’янин продає вироби у Польщу і Туреччину

Опубліковано

У Харкові Сергій Касьяненко виготовляє гамаки ручної роботи, які користуються популярністю і закордоном – у Польщі та Туреччині.

Фішка полягає у підході. Він робить нішеві лежаки з дерев’яними інкрустаціями, металевими кріпленнями та підсилює їх ланцюгами. Вироби виходять довговічні.

Читайте також: 9 безкоштовних онлайн-курсів для бізнесменів-початківців: від бізнес-плану до експорту

Сам підприємець називає свою роботу “бісер на мотузках”. Чому цей бізнес унікальний та яка ціна на товари – розповідає бізнесмен.

 

Сергій Касьяненко створює гамаки ручної роботи, які користуються популярністю серед закордонних клієнтів

Бізнес почав, коли порвав гамак товариша

Якось приїхав до товариша на дачу, там був розтягнутий гамак між деревами. Ліг у нього і впав. Кріплення не витримали і обірвалися. Довелося його забрати на ремонт. Але матеріал був неякісний. Зшивати його не мало сенсу. Вирішив зробити новий.

Відсутність досвіду – це була найбільша проблема. Хоча 2009-й рік не можна назвати доінтернетним, але тоді на запит “сплести гамак” – інформації було мало. Запитати поради не було в кого.

Бізнес почав, коли довелося ремонтувати порваний гамак товариша

Поки зробив перший виріб, зіпсував 10 дерев’яних планок. Довго розбирався, як його робити. Розібрався, як за схемою сплести з мотузки. Замовив дерев’яні бублики. Новий виклик – як вплести дерево в мотузку?! На одну клітину іде 8 бубликів. Потім ці ромби потрібно зібрати в спільну схему. Окремо у мене виходило сплести 3-4 ромби, але з’єднати їх не вдавалося.

До того, як почав робити лежаки – 15 років працював в автосервісі. Тримав автомийку.

Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Зараз на виробництві додаткових працівників не маю. Плету власноруч. У мене сімейний бізнес, якщо можна так назвати. Син допомагає, коли не встигаю. Він також веде сторінку в соціальній мережі і обробляє замовлення.

Для мене гамак – статусна річ, як машина: є за 100 доларів, а є за 100 тисяч. Якість визначає ціну.

Вироби коштують до 10 тисяч гривень

Мої товари із сегменту не дешевих, тому більшість роблю на замовлення. Ціни від 1850 до 10 тисяч гривень. Для прикладу, мексиканський гамак з тканини купують за 4-8 тисяч гривень. Але вони не дуже витривалі. І в них спекотно спати, тіло не дихає.

Купують клієнти з Польщі і Туреччини. Один відправили в Німеччину. Раніше активно торгували з Росією. Тепер – ні. Більше купують українці.

Щоб почати робити лежаки – потрібно багато грошей. Більшість витрачаю на дерев’яні деталі. У деревообробці дороге обладнання, тому виточити для мене на замовлення кілька тисяч деталей – виходить дорого.  

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Взагалі – це кропітка робота. Її можна порівняти з вишивкою хрестиком чи роботою з бісером. Така праця не підходить дуже рухливим чи трохи психованим людям. Довго не висидять. Під виробництво маю окреме приміщення. Найдорожчі гамаки збираю найдовше 5-6 днів. За місяць встигаю сплести 11-12 штук.

“Надійність у деталях”

Взяв собі за кредо, що “надійність у деталях”. Для мене важливо зробити якісний товар, який служитиме роками, а не одноразовий.

Тому спеціалізуюсь на дерев’яних лежаках, які розраховані на великі навантаження. Звісно, є і з тканини. Але з деревом працювати цікавіше.

Моє виробництво – безвідходне. Матеріали беру на базарі і пилорамі. Плету з мотузки, а під основу використовую дерев’яні бублики. Перевага – не врізається в тіло.

Крім гамаків, можна замовити і підвісні крісла для саду

Спочатку роблю дерев’яну планку з отворами. Крізь неї протягаю мотузяну основу. За схемою сплітаю їх між собою, нанизую дерев’яні бублики.

Є схема-поле де 12 ромбів – ширина і 19 довжина. Серед цих ромбів можна робити візерунок, який замовить клієнт. Виріб можна плести ромбами, або іншої форми. Все одно кожен виріб виходить унікальним.

Читайте також: Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

Дерев’яні роблю двох видів: підсилені на ланцюгах і на мотузці, інкрустовані кованими кріпленнями. На один виріб іде до 2500 деталей. Із дерева обираю дуб, бук, ясен. Вага такого виробу 28-29 кілограмів. Витримує, навіть якщо на нього сяде одразу вся родина.

У довжину роблю двох стандартів 3,80 м та 4,20 м, ширина 1,30 м. Це ідеальні розміри, при яких “посадкова пляма”, куди сяде людина – становить 2,20м. Але завжди враховую побажання клієнтів.

Крім гамаків, на замовлення роблю підвісні крісла та “топчанчики” (так називаю м’які підстилки). Можна одразу замовляти все у комплекті, або окремо.

Зараз працюю над тим, аби зробити своє ім’я.

Суспільство

Мінцифри і ЮНІСЕФ презентували серіал «Медіаграмотність у часи пандемії»

Опубліковано

Міністерство цифрової трансформації спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки USAID презентували освітній серіал «Медіаграмотність у часи пандемії». 

Згідно з дослідженням USAID, понад 80% українців чули фейкові новини про COVID-19. Пандемія демонструє, якою у буквальному сенсі небезпечною для життя може бути дезінформація і як швидко вона поширюється. Уміння аналізувати інформацію стає життєво необхідною навичкою.

«Спалення вишок 5G, щоб подолати коронавірус, теорії змови про чіпізацію Біллом Гейтсом та інші нісенітниці, в які вірять люди — все це про відсутність медіаграмотності, що загрожує безпеці громадян і навіть національній безпеці. Тому освітній серіал на часі — сміливо рекомендуйте його друзям і рідним», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Аlyona alyona заспівала хіп-хоп і оголосила тест на цифрову грамотність

 

Навчальний курс розрахований на молодь, адже молоді люди багато часу проводять в Інтернеті та щодня можуть стикатись із дезінформацією. При цьому за даними U-Report, лише 13,7% підлітків і молоді завжди перевіряють інформацію. 

Освітній серіал пояснює, як і чому з’являються фейки, а також дає основні інструменти та методи аналізу новин і фактів.

Про що освітній серіал? 

Це 6 міні-серій: 

  • Чому ми потрапляємо в пастку медіабрехні
  • Про вплив візуального контенту 
  • Чи варто довіряти блогерам
  • Хто такі псевдоексперти
  • Конспірологічні теорії 
  • Емоційний вплив фейків

В чому особливість і цінність серіалу? 

Серіал унікальний своїм живим підходом до оцінки різного роду новин та інформації в цілому. В кожній серії  українські зірки досліджують власну здатність відрізнити правду і фактаж від брехні, фейків і маніпуляцій, як би «красиво» вони не були подані.

У серіалі детально пояснюється, чому саме та чи інша новина має правдиві чи неправдиві ознаки та надаються корисні лайфхаки, як перевіряти інформацію та контент на достовірність.

Участь в освітньому серіалі взяли: Джеррі Хейл, Алла Костромічова, Анна Трінчер, Аліна Паш, Костя Клепка, Даша Квіткова, а ведучим серіалу став Нікіта Добринін. 

Де можна подивитись серіал? 

Освітній серіал вже можна безкоштовно подивитися на національній онлайн-платформі Дія.Цифрова освіта, а також згодом на медіаресурсах ЮНІСЕФ.

Не витрачено бюджетних коштів

Освітній серіал створено за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та USAID.

Нагадаємо, Мінцифри запускає національний тест на цифрову грамотність.

Як ми повідомляли раніше, з’явилася онлайн-бібліотека аудіокниг, що входять до програми ЗНО.

Головне фото: irrp.org.ua.

Читати далі

Суспільство

Закарпаття пропонують зробити майданчиком для подорожей у будинках на колесах

Опубліковано

Закарпаття пропонують зробити платформою для українського караванінгу – тобто подорожей у будинках на колесах.

Про це повідомили у Першому екскурсійному бюро у фейсбуці.

В Асоціації караванерів України, що функціонує вже понад 10 років, вважають, що саме Закарпаття має чимало цікавих локацій і як крайня західна область країни ідеально для цього підходить.

Про спільноту

Наразі, в Україні є спільнота із близько двох тисяч караванерів, які люблять мандрувати і в такий спосіб об’їхали всю Європу. А через карантин вони почали більше подорожувати вдома і відкривати для себе Україну. Тому Закарпаття саме тепер має чудовий шанс, щоб зайти в цю нішу й запропонувати послуги каравенарам з усієї країни, стати таким собі плацдармом для розвитку цього напрямку в Україні – вважають в Асоціації.

 

До того ж, на Закарпатті є можливість подорожувати караванерам в усі сезони, особливо це прекрасно у міжсезоння, коли мало людей.

Як подорожувати?

Зазвичай, караванери об’єднуються і подорожують кількома будиночками. Першопрохідці позначають місця зі стоянками на Google-мапі, щоб потім інші також могли тут зупинитися і не витрачати час на пошуки зручного і безпечного місця для відпочинку.

Читайте такожЕкотовари руками незрячих. Історія вінницького підприємства «КлубОк»

Поки що найзручніша і найкраща стоянка для відпочинку в будиночках на колесах — біля озера Шамбала. Також відомі й інші точки для зупинок на Закарпатті:

  • в Дийді на Берегівщині,
  • Ізках на Міжгірщині,
  • у Солотвині на солоних озерах.

Тривають перемовини із власниками термалів на Закарпатті щодо обладнання таких стоянок навколо відомих геотермальних курортів області. У Європі такі місця також позначені на Google-мапах, вони мають старплац — парковку з освітленням, електроточками, душем, доступом до Wi-Fi. За відповідний сервіс мандрівники на колесах сплачують певні гроші.

Довідка

Караванінг – це подорожі автомобілем з причепом у формі трейлера або автобудинком. Іноді його ще називають яхтингом на колесах. Це західна традиція подорожування, дуже популярна в сусідніх із Закарпаттям Угорщині та Чехії. Караванери подорожують у власних будинках (новий коштує близько 50 тис. євро, вживаний – від 10 тис. євро), або орендують їх за 100-150 євро на добу. Це ідеальний варіант для подорожей в межах однієї країни, особливо для родин із маленькими дітьми. Одна із найпопулярніших країн Європи для караванінгу – Норвегія.

Нагадаємо, «Дорога смаку і вина» об’єднає крафтових виробників Чернігівщини.

Як ми повідомляли раніше, під Києвом знайшли екопарк, де можна перезавантажитися.

Головне фото: facebook.com/primetour.

Читати далі

Суспільство

Будівлі у п’яти містах України підсвітять на підтримку пацієнтів із рідкісними захворюваннями

Опубліковано

18 лютого в Україні стартувала наймасштабніша світлова ініціатива до Міжнародного дня рідкісних захворювань. 16 відомих та знакових будівель у 5 містах країни — Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та Маріуполі — протягом 10 днів, з 18 по 28 лютого, будуть підсвічені на підтримку орфанних пацієнтів.

28 лютого відбудеться кульмінація ініціативи — на Михайлівській площі встановлять світлову інсталяцію: різнокольорові промені, що динамічно рухаються та перетинаються у формі кола та спрямовані в небо.

У такий спосіб організатори – громадська спілка “Орфанні захворювання України” — прагнуть привернути увагу до хворих на орфанні захворювання, яким для повноцінного життя потрібне постійне дороговартісне лікування та підтримка держави.

Читайте також: Орфанні хвороби: як одна жінка боролась за життя свого сина та ще сотні дітей

 

“В Україні 5% населення має рідкісні захворювання. Якщо зібрати всіх орфанних хворих разом, це буде ніби населення одного міста-мільйонника. І більшість цих пацієнтів – діти. Завдяки світловій ініціативі ми хочемо достукатися до сердець українців по всій країні. Хочемо показати, що хоч орфанні пацієнти — рідкісні, сукупно їх багато, і що вони сильні. А самим хворим хочемо дати відчути, що Україна підтримує їх та приєднується до глобального руху допомоги”, – пояснює голова ради Громадської спілки “Орфанні захворювання України” Тетяна Кулеша.

Протягом останніх кількох років 28 лютого знакові будівлі по всьому світу підсвічуються у символічні кольори — рожевий, зелений, та блакитний. Це офіційно визнані кольори Міжнародного дня рідкісних захворювань. Минулого року учасниками глобальної ініціативи стали Бурдж Халіфа в ОАЕ, Колізей та Пізанська вежа в Італії, Емпайр Стейт в США.

Про локації

Цього року Україна також долучиться до глобального руху і стане не менш активним його учасником. Локації, які будуть задіяні в рамках ініціативи:

  • Михайлівська площа (Київ);
  • костел Святого Миколая (Київ);
  • ЖК Chicago Central House (Київ);
  • ЖК Tetris House (Київ);
  • ЖК Jack House (Київ);
  • Світлова арт-інсталяція Beacon у UNIT.City (Київ);
  • Бізнес-кампус B12 у UNIT.City (Київ);
  • бульвар Короленка (Дніпро);
  • ТЦ Passage (Дніпро);
  • МФЦ Cascade Plaza (Дніпро);
  • ЖК Катеринославський-1 (Дніпро);
  • Лайт-арт інсталяція Dnipro Light Flowers (Дніпро);
  • ЖК Вежа Чкалов (Одеса);
  • Грецький парк (Одеса);
  • готель Best Western Plus Market Square (Львів);
  • площа Свободи (Маріуполь).

Організатори закликають всіх охочих висловити свою підтримку орфанним хворим, зробивши фото долоні на тлі підсвіченої будівлі або вдома, на тлі будь-якого джерела світла, та виклавши їх в соціальні мережі з 18 по 28 лютого з хештегами #я_підтримую_орфанних #орфанних_багато_орфанні_сильні #rarediseaseday2021.

Довідка

Рідкісними, або орфанними, називаються захворювання, які зустрічаються не частіше, ніж 1 випадок на 2000. Більшість з них – генетичні та невиліковні. За статистикою останніх 5-ти років в Україні 80% пацієнтів з рідкісними (орфанними) захворюваннями помирають у віці до 5 років внаслідок відсутності системної діагностики та кваліфікованого лікування, у 65% випадків хвороба має тяжкий інвалідизуючий перебіг, у 50% – погіршений прогноз для життя. Водночас, в європейських країнах тривалість життя орфанних пацієнтів, за умов належного лікування, становить 55-60 років.

Громадська спілка “Орфанні захворювання України” – це об’єднання громадських та пацієнтських організацій, які займаються захистом прав пацієнтів з рідкісними хворобам в Україні. Спілка заснована у 2014 році.

Технічний партнер, що реалізує проект, – компанія Expolight, лідер у сфері архітектурного освітлення з 20-річним досвідом роботи на більш ніж 1500 об’єктах в Україні та світі.

Нагадаємо, волонтери українською начитують книжки для дітей з вадами зору.

Читати далі