Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
39400079 2151671345157940 3861446890713251840 n 39400079 2151671345157940 3861446890713251840 n

Суспільство

Бізнес на гамаках. Харків’янин продає вироби у Польщу і Туреччину

Опубліковано

У Харкові Сергій Касьяненко виготовляє гамаки ручної роботи, які користуються популярністю і закордоном – у Польщі та Туреччині.

Фішка полягає у підході. Він робить нішеві лежаки з дерев’яними інкрустаціями, металевими кріпленнями та підсилює їх ланцюгами. Вироби виходять довговічні.

Читайте також: 9 безкоштовних онлайн-курсів для бізнесменів-початківців: від бізнес-плану до експорту

Сам підприємець називає свою роботу “бісер на мотузках”. Чому цей бізнес унікальний та яка ціна на товари – розповідає бізнесмен.

Сергій Касьяненко створює гамаки ручної роботи, які користуються популярністю серед закордонних клієнтів

Бізнес почав, коли порвав гамак товариша

Якось приїхав до товариша на дачу, там був розтягнутий гамак між деревами. Ліг у нього і впав. Кріплення не витримали і обірвалися. Довелося його забрати на ремонт. Але матеріал був неякісний. Зшивати його не мало сенсу. Вирішив зробити новий.

Відсутність досвіду – це була найбільша проблема. Хоча 2009-й рік не можна назвати доінтернетним, але тоді на запит “сплести гамак” – інформації було мало. Запитати поради не було в кого.

Бізнес почав, коли довелося ремонтувати порваний гамак товариша

Поки зробив перший виріб, зіпсував 10 дерев’яних планок. Довго розбирався, як його робити. Розібрався, як за схемою сплести з мотузки. Замовив дерев’яні бублики. Новий виклик – як вплести дерево в мотузку?! На одну клітину іде 8 бубликів. Потім ці ромби потрібно зібрати в спільну схему. Окремо у мене виходило сплести 3-4 ромби, але з’єднати їх не вдавалося.

До того, як почав робити лежаки – 15 років працював в автосервісі. Тримав автомийку.

Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Зараз на виробництві додаткових працівників не маю. Плету власноруч. У мене сімейний бізнес, якщо можна так назвати. Син допомагає, коли не встигаю. Він також веде сторінку в соціальній мережі і обробляє замовлення.

Для мене гамак – статусна річ, як машина: є за 100 доларів, а є за 100 тисяч. Якість визначає ціну.

Вироби коштують до 10 тисяч гривень

Мої товари із сегменту не дешевих, тому більшість роблю на замовлення. Ціни від 1850 до 10 тисяч гривень. Для прикладу, мексиканський гамак з тканини купують за 4-8 тисяч гривень. Але вони не дуже витривалі. І в них спекотно спати, тіло не дихає.

Купують клієнти з Польщі і Туреччини. Один відправили в Німеччину. Раніше активно торгували з Росією. Тепер – ні. Більше купують українці.

Щоб почати робити лежаки – потрібно багато грошей. Більшість витрачаю на дерев’яні деталі. У деревообробці дороге обладнання, тому виточити для мене на замовлення кілька тисяч деталей – виходить дорого.  

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Взагалі – це кропітка робота. Її можна порівняти з вишивкою хрестиком чи роботою з бісером. Така праця не підходить дуже рухливим чи трохи психованим людям. Довго не висидять. Під виробництво маю окреме приміщення. Найдорожчі гамаки збираю найдовше 5-6 днів. За місяць встигаю сплести 11-12 штук.

“Надійність у деталях”

Взяв собі за кредо, що “надійність у деталях”. Для мене важливо зробити якісний товар, який служитиме роками, а не одноразовий.

Тому спеціалізуюсь на дерев’яних лежаках, які розраховані на великі навантаження. Звісно, є і з тканини. Але з деревом працювати цікавіше.

Моє виробництво – безвідходне. Матеріали беру на базарі і пилорамі. Плету з мотузки, а під основу використовую дерев’яні бублики. Перевага – не врізається в тіло.

Крім гамаків, можна замовити і підвісні крісла для саду

Спочатку роблю дерев’яну планку з отворами. Крізь неї протягаю мотузяну основу. За схемою сплітаю їх між собою, нанизую дерев’яні бублики.

Є схема-поле де 12 ромбів – ширина і 19 довжина. Серед цих ромбів можна робити візерунок, який замовить клієнт. Виріб можна плести ромбами, або іншої форми. Все одно кожен виріб виходить унікальним.

Читайте також: Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

Дерев’яні роблю двох видів: підсилені на ланцюгах і на мотузці, інкрустовані кованими кріпленнями. На один виріб іде до 2500 деталей. Із дерева обираю дуб, бук, ясен. Вага такого виробу 28-29 кілограмів. Витримує, навіть якщо на нього сяде одразу вся родина.

У довжину роблю двох стандартів 3,80 м та 4,20 м, ширина 1,30 м. Це ідеальні розміри, при яких “посадкова пляма”, куди сяде людина – становить 2,20м. Але завжди враховую побажання клієнтів.

Крім гамаків, на замовлення роблю підвісні крісла та “топчанчики” (так називаю м’які підстилки). Можна одразу замовляти все у комплекті, або окремо.

Зараз працюю над тим, аби зробити своє ім’я.

Суспільство

Українка здобула перемогу за найкращий костюм на Miss Eco International та вийшла у фінал (ФОТО)

Опубліковано

Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.

Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

Про костюм

Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.

Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.

Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)

Довідка про конкурс

Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.

Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.

Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького

Читати далі

Суспільство

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Опубліковано

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації. 

Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.

Громади, що взялися за компостування

Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам. 

Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди. 

«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.

Фото: Білогородська громада

Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.

«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.

На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів. 

«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.

Фото: Красносільська громада

Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище. 

Як проєкт допомагає громадам

Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.

П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети. 

Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування. 

Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.

Перші результати 

У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися. 

Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.

Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники —  окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети. 

Фото: Гірська громада

Можливості для всіх: долучайтеся та дійте

Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій. 

Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.

Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.

Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя. 

Читати далі

Суспільство

У Києві розквітають понад 380 тисяч тюльпанів: перелік локацій (ФОТО)

Опубліковано

У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.

Про це повідомили в КМДА.

Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.

Де квітнуть тюльпани

Голосіївський район:

  • сквер Миру;
  • сквер Героїв Маріуполя;
  • сквер на вулиці Івана Федорова;
  • Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
  • Голосіївська площа;
  • вулиця Василя Касіяна.

Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку

Дарницький район:

  • проспект Миколи Бажана; 
  • сквер імені Олександра Кошиця;
  • парк Партизанської слави.

Деснянський район:

  • парк «Кіото»;
  • парк «Фестивальний»;
  • проспект Романа Шухевича; 
  • сквер імені В’ячеслава Веремія; 
  • парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
  • Деснянський парк;
  • парк «Молодіжний»;
  • сквер на площі Анкари;
  • вулиця Братиславська;
  • транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

Дніпровський район:

  • бульвар Верховної Ради;
  • Дарницька площа;
  • парк «Перемога»;
  • транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
  • сквер біля будівлі Дніпровської РДА.

Оболонський район:

  • парк відпочинку «Наталка»;
  • парк «Пуща-Водиця»;
  • парк відпочинку на проспекті Литовському;
  • сквер на вулиці Федора Максименка;
  • сквер на вулиці Олександра Архипенка;
  • сквер на Оболонській площі;
  • парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
  • сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
  • сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
  • сквер на вулиці Прирічній;
  • сквер на вулиці Вишгородській;
  • сквер на вулиці Зої Гайдай;
  • сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
  • транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
  • транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
  • бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
  • сквер на проспекті Степана Бандери;
  • вулиця Міська.

Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка

Печерський район:

  • Наводницький парк;
  • вулиця Банкова;
  • бульвар Миколи Міхновського;
  • сквер імені Марії Заньковецької.

Подільський район:

  • сквер на площі Щекавицькій;
  • Куренівський парк;
  • сквер № 1 на Контрактовій площі;
  • сквер № 2 на Контрактовій площі;
  • сквер на вулиці Вишгородська;
  • парк «Березовий Гай»;
  • вулиця Івана Виговського;
  • сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
  • сквер імені Кузьми Скрябіна.

Святошинський район:

  • сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
  • парк «Інтернаціональний»;
  • парк  «Гамбурзький»;
  • парк «Совки»;
  • вулиця Зодчих;
  • парк імені генерала Потапова;
  • сквер імені Михайла Реуцького;
  • сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському; 
  • вулиця Жмеринська;
  • транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.

Солом’янський район:

  • парк «Відрадний»;
  • сквер імені Максима Шаповала;
  • сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.

Шевченківський район:

  • Майдан Незалежності;
  • поруч із Міністерством закордонних справ України;
  • парк «Володимирська гірка»;
  • парк імені Тараса Шевченка;
  • сквер Анни Київської;
  • сквер на вулиці Прорізній;
  • парк «Веселка».

Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.

Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА

Читати далі