Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
39400079 2151671345157940 3861446890713251840 n 39400079 2151671345157940 3861446890713251840 n

Суспільство

Бізнес на гамаках. Харків’янин продає вироби у Польщу і Туреччину

Опубліковано

У Харкові Сергій Касьяненко виготовляє гамаки ручної роботи, які користуються популярністю і закордоном – у Польщі та Туреччині.

Фішка полягає у підході. Він робить нішеві лежаки з дерев’яними інкрустаціями, металевими кріпленнями та підсилює їх ланцюгами. Вироби виходять довговічні.

Читайте також: 9 безкоштовних онлайн-курсів для бізнесменів-початківців: від бізнес-плану до експорту

Сам підприємець називає свою роботу “бісер на мотузках”. Чому цей бізнес унікальний та яка ціна на товари – розповідає бізнесмен.

Сергій Касьяненко створює гамаки ручної роботи, які користуються популярністю серед закордонних клієнтів

Бізнес почав, коли порвав гамак товариша

Якось приїхав до товариша на дачу, там був розтягнутий гамак між деревами. Ліг у нього і впав. Кріплення не витримали і обірвалися. Довелося його забрати на ремонт. Але матеріал був неякісний. Зшивати його не мало сенсу. Вирішив зробити новий.

Відсутність досвіду – це була найбільша проблема. Хоча 2009-й рік не можна назвати доінтернетним, але тоді на запит “сплести гамак” – інформації було мало. Запитати поради не було в кого.

Бізнес почав, коли довелося ремонтувати порваний гамак товариша

Поки зробив перший виріб, зіпсував 10 дерев’яних планок. Довго розбирався, як його робити. Розібрався, як за схемою сплести з мотузки. Замовив дерев’яні бублики. Новий виклик – як вплести дерево в мотузку?! На одну клітину іде 8 бубликів. Потім ці ромби потрібно зібрати в спільну схему. Окремо у мене виходило сплести 3-4 ромби, але з’єднати їх не вдавалося.

До того, як почав робити лежаки – 15 років працював в автосервісі. Тримав автомийку.

Читайте також: Бізнес із друзями – це можливо. Історія ветеранського СТО

Зараз на виробництві додаткових працівників не маю. Плету власноруч. У мене сімейний бізнес, якщо можна так назвати. Син допомагає, коли не встигаю. Він також веде сторінку в соціальній мережі і обробляє замовлення.

Для мене гамак – статусна річ, як машина: є за 100 доларів, а є за 100 тисяч. Якість визначає ціну.

Вироби коштують до 10 тисяч гривень

Мої товари із сегменту не дешевих, тому більшість роблю на замовлення. Ціни від 1850 до 10 тисяч гривень. Для прикладу, мексиканський гамак з тканини купують за 4-8 тисяч гривень. Але вони не дуже витривалі. І в них спекотно спати, тіло не дихає.

Купують клієнти з Польщі і Туреччини. Один відправили в Німеччину. Раніше активно торгували з Росією. Тепер – ні. Більше купують українці.

Щоб почати робити лежаки – потрібно багато грошей. Більшість витрачаю на дерев’яні деталі. У деревообробці дороге обладнання, тому виточити для мене на замовлення кілька тисяч деталей – виходить дорого.  

Читайте також: “Антистрінги” для чоловіків: як ветерани зробили бізнес на трусах

Взагалі – це кропітка робота. Її можна порівняти з вишивкою хрестиком чи роботою з бісером. Така праця не підходить дуже рухливим чи трохи психованим людям. Довго не висидять. Під виробництво маю окреме приміщення. Найдорожчі гамаки збираю найдовше 5-6 днів. За місяць встигаю сплести 11-12 штук.

“Надійність у деталях”

Взяв собі за кредо, що “надійність у деталях”. Для мене важливо зробити якісний товар, який служитиме роками, а не одноразовий.

Тому спеціалізуюсь на дерев’яних лежаках, які розраховані на великі навантаження. Звісно, є і з тканини. Але з деревом працювати цікавіше.

Моє виробництво – безвідходне. Матеріали беру на базарі і пилорамі. Плету з мотузки, а під основу використовую дерев’яні бублики. Перевага – не врізається в тіло.

Крім гамаків, можна замовити і підвісні крісла для саду

Спочатку роблю дерев’яну планку з отворами. Крізь неї протягаю мотузяну основу. За схемою сплітаю їх між собою, нанизую дерев’яні бублики.

Є схема-поле де 12 ромбів – ширина і 19 довжина. Серед цих ромбів можна робити візерунок, який замовить клієнт. Виріб можна плести ромбами, або іншої форми. Все одно кожен виріб виходить унікальним.

Читайте також: Бізнес під час війни: родина із Сєвєродонецька шиє тенти і намети

Дерев’яні роблю двох видів: підсилені на ланцюгах і на мотузці, інкрустовані кованими кріпленнями. На один виріб іде до 2500 деталей. Із дерева обираю дуб, бук, ясен. Вага такого виробу 28-29 кілограмів. Витримує, навіть якщо на нього сяде одразу вся родина.

У довжину роблю двох стандартів 3,80 м та 4,20 м, ширина 1,30 м. Це ідеальні розміри, при яких “посадкова пляма”, куди сяде людина – становить 2,20м. Але завжди враховую побажання клієнтів.

Крім гамаків, на замовлення роблю підвісні крісла та “топчанчики” (так називаю м’які підстилки). Можна одразу замовляти все у комплекті, або окремо.

Зараз працюю над тим, аби зробити своє ім’я.

Суспільство

Український «Руслан» доправив польських військових до Португалії (ФОТО)

Опубліковано

Один з найбільших транспортних літаків у світі – український Ан-124 «Руслан» – перевіз польських військових до Португалії на найбільші авіаційні навчання НАТО в цьому році.

Про це пишуть Крила.

За інформацією, 31-ша тактична авіабаза Познань-Кшешіни почала перекидання на авіабазу Бежа в Португалії на маневри Nato Tiger Meet 2021.

Військові навчання триватимуть з 2 до 14 травня.

Тактичні навчання Tiger Meet +2021 будуть імітацією реального сучасного поля бою з відображенням бойових дій в умовах загрози у всіх областях діяльності, які визначає НАТО: у повітрі, на суходолі, на воді, у кіберпросторі та в космосі.

НАТО підписало з 2018 року угоду з компанією Antonov Logistics Salis, відповідно до якого військові можуть використовувати в рамках контрактів літаки Ан-124, а також інші літаки – Ан-225, Ан-22 та Іл-76.

Читайте такожПро мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Відповідно до цієї угоди країни-учасниці SALIS мають доступ до стратегічних повітряних перевезень негабаритних вантажів на основі узгодженої квоти льотних годин на рік.

Чинний контракт діє до 2021 року з можливістю продовження ще на п’ять років.

Читайте такожУкраїнський Clubhouse: що слухати та на кого підписатись у популярній соцмережі

Нагадаємо, «Антонов» показав етап будівництва літаків АН-178 для Збройних Сил.

Як ми повідомляли раніше, Україна модернізує три літаки для Бангладеш.

Усі фото: epoznan.pl.

Читати далі

Суспільство

В Ужгороді відкрили нову мініскульптуру (ФОТО)

Опубліковано

В Ужгороді відкрили нову міні-скульптуру, присвячену Ласло Боді – місцевому музиканту і композитору.

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук Сергій Денисенко.

Автором скульптури є Роман Мурник.

Довідка

Ласло Боді народився 3 травня 1965 року в Ужгороді. Він став відомим угорським рок-співаком закарпатського походження.

Переїхав до Будапешта у віці 18 років, де відвідував курси підготовки до консерваторії.

Читайте також: Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Коли Ласло Боді давав інтерв’ю пресі, майже завжди висловлював гордість тим, що має закарпатське коріння. У селі Малі Геївці досі живуть його родичі, зокрема — двоюрідна сестра.

Нагадаємо, у Києві встановили скульптуру волейболістки, яка грає Місяцем.

Як ми повідомляли раніше, на Миколаївщині колишній військовий робить діорами з історії сільського побуту.

Усі фото: facebook.com/sergej.denisenko.

Читати далі

Суспільство

Про мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Опубліковано

В Україні бракує літератури, яка б розкривала для дітей світ функціонування міста в усіх його проявах. Що таке комунальні тарифи, навіщо потрібен міський голова, куди зникає викинуте в баки сміття. Щоб заповнити цю нішу, фахівчиня з питань населених пунктів Ірина Озимок написала книгу «У міста є я!». Це перше ілюстроване видання для дітей, яке вчить ставати відповідальним мешканцем. На сторінках книги — не лише корисні поради. Там знайдеться й інтерактив, і цікаві конкурси. Продаж видання стартує з 15 травня.

Як воно, бути відповідальним мешканцем

«Це більше ніж книжка, адже вона сприяє пізнанню та спілкуванню дітей з дорослими, дає змогу написати лист меру та виграти призи», — так характеризує свою книгу її авторка Ірина Озимок. «У міста є я!» — це перше ілюстроване видання для дітей, що відкриває секрети про всі процеси в місті та вчить, як стати його відповідальним мешканцем.

Книжка розказує всі секрети про те, як функціонує місто, закликає знайти в книжці порушення правил у населеному пункті й ніколи їх не повторювати, містить захопливі завдання і цікаві факти про міста. Також вона дає можливість взяти участь у конкурсах малюнків та есе і виграти подарунки. А ще заохочує дорослих читати її з дітьми.

Дитяча книга «У міста є я!»

Інструкція для маленьких містян

У 13 розділах Ірина Озимок розповідає про те, як мешканці керують своїм містом, що таке міський бюджет і як він наповнюється, чому тепло треба заощаджувати. Також звертає увагу на те, як не потонути у смітті та чому варто його сортувати, все про різновиди транспорту і коли та чому краще ходити пішки. Книжка є своєрідною інструкцією, як діти вже сьогодні можуть впливати на місто. Авторка розповідає, які дитячі організації та ініціативи працюють в Україні та світі, до яких можна долучитися чи якими можна надихнутись і зробити щось своє, щоб змінити життя в місті на краще.

Видання зібрало цікаві факти про різні куточки світу — де з’явилася перша пішохідна вулиця, в якому місті найстаріше метро, а де найвища будівля і хто подарував Статую Свободи Нью-Йорку. У книжці всі погані звички позначенні спеціальним значком — авторка закликає їх віднайти та ніколи не повторювати.

На книгу надихнуло народження сина

Як організаторка Міжнародного саміту мерів, у своїй роботі я спеціалізуюся на темі населених пунктів. Раніше я ніколи не писала книжок, але завжди про це мріяла. Давно хотіла написати про міста для дорослих, але в мене було уявлення, що для цього я маю бути досить дорослою та ще більш досвідченою. Хоча нічого не вело мене до дитячої літератури до того, як у мене не народилася дитина.

Читайте також: Книги для дітей з аутизмом: як «ДивоГра» рятує український ринок від браку інклюзивної літератури

Зараз моєму хлопчику — один рік і 9 місяців. Ми намагаємося давати йому більше книжок, ніж іграшок. Й одного дня я подумала: стоп, а чи є книжка про міста, про те, як вони функціонують, як дітям брати участь у житті міста. Мені було цікаво, чи розповідає їм хтось у цікавій формі про те, чому важливі деякі процеси. Чому потрібно сортувати сміття, куди воно дівається, звідки у крані з’являється вода, що таке безпека в місті, хто такий мер. Я таку книгу для сина не знайшла, так з’явилася ідея написати свою. Тобто, моя дитина і робота сукупно дали мені ось таке натхнення.

Розповідаю про безхатченків та реклами на фасадах

Ця книжка — не про ідеальне місто, де все правильно і всі поводяться так, як має бути. У міста є я, тобто кожен його житель, і саме від нас залежить, яким воно буде: чистим, дружнім, безпечним, цікавим, зручним, інклюзивним, чи навпаки. Ми також можемо обирати, чи будемо пасивними спостерігачами, чи активними учасниками процесів у місті.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Я розраховую, що цю книгу діти читатимуть із дорослими: з батьками, дідусями й бабусями та вчителями. У кожному розділі йдеться про поширені проблеми: запаркована машина на тротуарі, викинуте в парку сміття, байдужість людей, які проходять повз безхатченків, жахливі реклами на фасадах історичних будівель. Закликаю читача шукати такі моменти й запитувати у дорослих: «Мамо, а чому так? А ми так робимо? А може не будемо так робити?». Так діти ще змалечку почнуть звертати на це увагу.

Не книгою єдиною: інтерактиви й конкурси

Видання інтерактивне — до кожного з 13 розділів є особливе завдання. Там є, наприклад, пропозиція відстежити в будинку показники лічильника води. Це дасть змогу дітям усвідомити, скільки води сім’я споживає, це багато чи мало, як можна заощаджувати. Ще є завдання розробити пам’ятку для сусідів, як зробити будинок енергоефективним. Це стимулюватиме дітей до дій, тому що це не просто «прочитав — забув», а більше для того, щоб навчитися щось робити.

А ще кожен читач може взяти участь у конкурсах. Перший — найкращий малюнок. У книзі є практично пустий розворот, де дитина може намалювати своє місто через десять років. Ми підготували корисні призи-досліди, як от прогулянка з відомим урбаністом або можливість надрукувати на основі деяких малюнків листівку та поштову парку. Другий — це конкурс есе, де потрібно буде продовжити текст, який починається з речень: «Якщо колись я стану мером, то…», «А щоб так довго не чекати, вже сьогодні я можу…». Ми домовилися з порталом «Хмарочос», що вони надрукують найкращі роботи. У дітей буде час над цим попрацювати протягом літа.

Дитяча книга «У міста є я!» (фото: «Книголав»)

Старт продажів не за горами

Попри те, що ця книга — для дітей, я писала її доволі дорослою мовою. І вже потім ми з літредакторкою адаптовували цей текст. І хоча там є віковий показник від 6 до 12 років, але насправді вона цікава і для повнолітніх. Я ставлю себе на місце мами, яка читає з дитиною, і мені це буде цікаво. І я давала її читати дідусям і бабусям, їм також сподобалася. Дорослі казали, що вони також щось нове для себе пізнали.

Книгу проілюструвала одна з засновниць студії «Сері/граф» Анна Іваненко. У вільному продажі вона з’явиться з 15 травня. Замовити видання можна у книгарнях «Книголав» та Yakaboo за 225-250 гривень.

Читати далі