Як зазначається, так званим Бірюзовим хідником пройшли всі цьогорічні учасники конкурсу, крім ізраїльської делегації, оскільки сьогодні вшановують пам’ять жертв Голокосту.
Представниці від України alyona alyona & Jerry Heil вийшли на бірюзовий хідник у вбранні з підвішеними ключами. Вони символізують втрачені домівки через війну в Україні — коли ключ є, а дому вже немає.
Артистки подарували ведучому український великодній кошик і показали традицію “битися” крашанками. Співачки також нагадали, що збиратимуть кошти на відбудову гімназії у Дніпропетровській області.
68-й пісенний конкурс “Євробачення” проходить у шведському місті Мальме. Перший і другий півфінали відбудуться 7 та 9 травня, грандфінал — 11 травня.
Україну на конкурсі представляє дует alyona alyona & Jerry Heil з піснею Teresa & Maria. Вони виступлять у першому півфіналі. Номер для співачок поставила українська режисерка, номінантка на “Ґреммі” за найкраще музичне відео Таню Муіньо.
Нагадаємо, картини, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.
Багатоповерховий будинок у центральному районі Києва став прикладом ефективної роботи будівельних норм і технологій під час надзвичайної ситуації. Пожежа виникла на 33 поверсі внаслідок атаки російських дронів. Завдяки дотриманню будівельних норм та протипожежних вимог, вогонь не поширився на інші частини будівлі, що дозволило уникнути серйозних руйнувань.
Як повідомляє Конфедерація будівельників України (КБУ), важливу роль у цьому зіграла спринклерна система пожежогасіння, яка автоматично виявляє, локалізує та гасить займання за допомогою розпилення води або пінного розчину саме в осередку пожежі. Додатково будівля оснащена вогнестійкими конструкціями, що значно підвищили рівень захисту.
Цей випадок демонструє, наскільки важливо будувати відповідно до ДБН «Висотні будівлі» та впроваджувати сучасні протипожежні системи, які рятують життя і зберігають майно навіть у критичних ситуаціях.
Нагадаємо, що у парках Києва залишатимуть стовбури неживих дерев: переваги ініціативи.
Відтепер у Києві не прибиратимуть фрагменти мертвої деревини. Завдяки цій ініціативі у зелених зонах столиці планують створити природні умови для життя різних видів флори та фауни.
Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Олександр Возний.
Для чого впроваджують проєкт
Як вказують в КМДА, не прибиратимуть у зелених зонах обрізаний сухостій і відмерлі стовбури дерев, що лежать на землі.
«Така практика вже багато років застосовується в багатьох європейських країнах, оскільки мертва деревина є незамінним елементом екосистеми. Вона підтримує життєвий цикл численних видів комах, грибів, мікроорганізмів, а також є «їдальнею» для синиць, дятлів та інших птахів», — зазначив Олександр Возний.
Разом із тим залишки мертвої деревини покращують якість ґрунту: вони насичують землю азотом, фосфором і вуглецем.
У межах проєкту розробили спеціальні інформаційні таблички та QR-коди, які розмістили у київських парках. Більше про цю ініціативу можна дізнатися на сайті КП «Київський міський Будинок природи».
Нагадаємо, що на Київщині відкрили тимчасовий міст замість того, який росіяни зруйнували у 2022 році
У Приштині відкрили українську редакцію видання The Geopost. Відтепер журналісти висвітлюватимуть суспільно-політичні процеси в Західних Балканах українською мовою.
Українські журналістки редакції
Над новим проєктом працюватимуть українські журналістки Людмила Макей і Тетяна Красельникова. Вони знаходяться у столичному місті Приштина за програмою професійного захисту «Резиденція в Косові».
«Наша головна місія — об’єднати балканський регіон у боротьбі з дезінформацією та зовнішнім впливом. Ми прагнемо протидіяти дезінформації та пропаганді на Західних Балканах завдяки роботі команди професійних журналістів-розслідувачів з Косова, Сербії, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії та Чорногорії», — зазначив головний виконавчий продюсер видання Гюнен Венхарі.
Цю медійну організацію заснували у 2021 році за фінансування Посольства США. Дотепер у виданні публікували матеріали англійською, албанською та сербською мовами.
Нагадаємо, що українські медіа можуть отримати до 45 тисяч доларів на протидію дезінформації: деталі конкурсу
Коментарі